WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 37 | 38 || 40 | 41 |   ...   | 47 |

«ЧЕТВЕРТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Четвертих Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 150-річчю від ...»

-- [ Страница 39 ] --

Ювелірні вироби із курганів Лісостепової та Степової України за фізичними властивостями та складом золота майже подібні. Пряме співвідношення міді та срібла у сплавах золота вказує на те, що предмети, які були задіяні в дослідженні, виготовлені з імпортної сировини. Адже у самородному золоті відомих українських родовищ зворотне співвідношення. Крім того, процентне співвідношення основних елементів (золото, срібло, мідь) з домішками та домішок між собою в усіх досліджених виробах подібне.

Таким чином, більшість вивчених зразків є сплавами, що отримані під час плавлення низькопробного природного мінералу золота. Дослідження показали, що скіфські вироби VІІ–IІІ ст. до н.е., які виготовлені з природного сплаву золота, могли містити легуючі компоненти (мідь, нікель, цинк), але в дуже незначній кількості: міді – до 1,5 %, нікелю і цинку – до 0,4 %. Крім того, встановлено, що у всіх досліджених виробах присутні домішки кадмію і платини, що свідчать про глибинне походження самородного золота, яке використовувалося при виготовленні даних виробів. Пряма залежність між вмістом срібла і міді у сплавах золота свідчить про те, що самородне золото,

Четверті Зарембівські читання

з якого виготовлялися скіфські прикраси, швидше за все, добувалося не на території сучасної України. Крім того, чітко простежується залежність проби і вмісту домішок у скіфських прикрасах від ступеня афінажу сировини.

Зважаючи на величезну кількість знахідок зі скіфських курганів, робота з дослідження складу металу буде продовжуватися, і можливо, отримані у майбутньому результати принесуть нові відкриття та напрямки у вивченні предметів торевтики скіфського часу.

_______________________________

1. Артюх Т. М. Товарознавча експертиза ювелірних коштовностей. Теорія і практика : моногр. / Т. М. Артюх. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. –С. 119–120.

2. Гергелаш Е. Загадки скифского золота [Электронный ресурс]. – Режим доступа:

http://baza.md/index.php?newsid=458.

3. Дронова Н. Д. Ювелирные изделия / Н. Д. Дронова. – М.: Изд. дом «Ювелир», 1996. – С. 30.

4. Кобзарь А. И. Прикладная математическая статистика / А. И. Кобзарь. – М. : Физматлит, 2006. – С. 517.

5. Мінжулін О. І. Реставрація творів з металу / О. І. Мінжулін. – К. : Лібра, 2000. – С. 109.

6. Петровская Н. В. Самородное золото (общая характеристика, типоморфизм, вопросы генезиса) / Н. В. Петровская. – М.: Наука, 1973. – С. 224.

7. Райс Т. Скифы: строители степных пирамид. – М. ЗАО «Центрполиграф», 2004. – С. 165.

8. Bulakh I. Research of the chemical compound in cultural values’ gold alloys / I. Bulakh // «Mody towaroznawca»: material of international conference. – Poznan : University of Economics, 2009. – P. 39.

9. Ogden J. Ancient Jewellery: Interpreting The Past/J. Ogden. – University of California Press / British Museum, 1996. – Р. 28.

–  –  –

Період XVІ–XVIІ століть був часом постійних воєн і збройних конфліктів, ворожих наїздів, у ході яких загинуло чимало історичних пам’яток та документальних джерел з історії України, зокрема грамот на заснування населених пунктів, привілеїв на володіння земельними угіддями й майном, рестрів і люстрацій, інвентарів королівських та приватних маєтків. Усі ці документи тією чи іншою мірою були відображені в книгах ґродських і земських судів, які теж зазнали відчутних втрат як від чужинців, так і від «своїх», тобто під час шляхетських усобиць, в часі виступів козаків і міщан, у ході селянських повстань тощо.

Завдання статті: на основі наукових досліджень та документів розглянути втрати актових та інших документальних джерел, спричинені татарськими й турецькими наїздами та внутрішніми збройними конфліктами XVІ–XVIІ століть.

В українській історіографії на цю проблему звертали увагу у своїх дослідженнях М. Крикун [1], О. Купчинський [2], О. Піддубняк [3], Л. Сухих і В. Страшко [4], І. Тимів [5]. Із зарубіжних, зокрема польських дослідників, цього питання торкалися П. Домбковський [6], М. Горн [7] та ін.

Документальні джерела та дослідження істориків засвідчують масштабність і трагізм цих втрат, адже відновити знищені пам’ятки практично неможливо. Не завжди вдається скласти більш-менш повний реєстр втрат.

Перебування турків і татар на галицьких і подільських землях залишило сліди пожеж у бібліотеках та архівах краю.

Виявлені нами матеріали свідчать, що під час нападу турків, татар і волохів на землі Галицької Русі в 1512-1513 роках у вогні пожеж були знищені оригінали привілеїв міста Тисмениці [8], Коломиї і Калуша. Зокрема під час одного із татарських набігів згорів акт 1549 року про надання Калушеві привілеїв за маґдебургзьким правом [9]. У першій чверті ХVІ століття втратив привілеї на заснування й майнове забезпечення костел св. Івана Хрестителя у Львові [10]. 7 березня 1635 року відновлено привілей міста Мостиська (нині районний центр Львівської обл. – І. Т.), наданий 1502 року документом, який згорів під час одного з татарських нападів. Відомо також про відновлення привілеїв наданих сільським поселенням.

8 лютого 1501 року король Ян І Ольбрахт (1492–1501) ) у Пйотрокові видав привілей, в якому окреслено права і обов’язки мешканців сіл Солонка і Жи

<

Четверті Зарембівські читання

равка (Львівська земля), оскільки під час попереднього нападу неприятеля (татар і турків 1498, 1499 років) їхні документи були знищені [11].

Значними були втрати привілеїв і в другій половині ХVІ – ХVІІ століття.

11 серпня 1589 року татари в черговий раз вторглися в галицькі землі, дійшовши до Надвірни, ординці зруйнували двір магнатів Куропатвів у Надвірні. Про цю подію маємо судове свідчення Миколи Куропатви в Галицькому земському суді, маєток якого потерпів унаслідок цього нападу. Шляхтич розповів, що «у п’ятницю татарські загони несподівано спустошили наші маєтки в руських землях … Бучач, жорстоко знищили наші землі, двір наш з усім хатнім майном і різними документами на право власності … спалили або забрали, і невідомо, де тепер вони є» [12]. Польський дослідник М. Горн стверджує, що під час вересневого нападу татар 1617 року місто Снятин втратило всі привілеї, видані польськими королями [13].

Значними були й масштаби втрат актових документальних джерел. За спостереженням польського історика Пшемислава Домбковського назавжди були втрачені коломийські ґродські (1442–1472) і земські (1463–1485), снятинські та коропецькі актові книги. Існування цих джерел засвідчують згадки у галицьких актах [14]. Про втрату найдавніших рукописних актових джерел Коломийщини згадує у своїй праці академік В. Грабовецький. У галицьких ґродських книгах XVII століття вчений знайшов вірогідну згадку про спалення татарами у 1620 році Коломийських ґродських книг XIV–XVI століть [15]. В ході воєн першої половини ХVІ століття були знищені Жидачівські ґродські книги до 1648 року [16].

Про татарські безчинства згадують також дослідники Л. Верхрацький і Г.

Добруцька, які писали: «Татари у 1640 році, вторгшись до краю, все спустошили, забрали 30 тис. людей. Галич пограбували й усі документи ґродські подерли і порозкидали». Значними були втрати історичних документів* під час Визвольної війни 1648–1654 років, зокрема після Зборівської битви 15 серпня 1649 року. Татари, пограбувавши частину скарбових возів, де знаходилися зошити поточних записів королівської канцелярії, захопили частину актових книг. Декілька секстернів вдалося віднайти у болоті на полі бою і зшити, додавши палітурку. Про це зазначено у примітці до книги записів № 124 [17].

Отже, втрати актових матеріалів позбавили міста й села Покуття джерел за двісті років. Більш повно збереглися галицькі ґродські та земскі книги * Значні втрати документальних матеріалів спричинили російські війська і шведи. У 1655 р. під час штурму росіянами Вільна частина метричних книг пропала. А в 1656 р. шведи вивезли із Варшави майже весь коронний архів. Згідно з Оливським договором 1659 р. вони віддали частину документів, продовживши повернення у 1664 і 1683 роках. Проте декілька книг загинуло, багато було пошкоджено сирістю під час транспортування по Балтійському морю і Віслі. Одна із них, а саме Книга Фоми Замойського, коронного віце-канцлера, згодом канцлера 1628 – 1635 р., й досі зберігається у Державному архіві у Стокгольмі (Пташицкій С.Л. Описание книг и актов литовской метрики. – СПб., 1887. – С. 11; Книги польской коронной метрики XV ст. – Т.1. – Варшава, 1914. – С. VIII).


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Четверті Зарембівські читання

Галицького, Львівського, Теребовлянського, Перемишльського, Сяноцького та інших ґродських і земських судів.

Окремо слід зупинитися на втратах рукописної спадщини, залишеної представниками інших народів, зокрема вірмен, які проживали в містах Галицької Русі. Вперше увагу дослідників до цієї проблеми привернув сходознавець Ярослав Дашкевич. Характеризуючи стан збереженості вірменських адміністративних судових і фінансових книг ХІІІ–ХVIIІ ст., учений пов’язує зникнення багатьох матеріалів вірменського діловодства саме з турецькими й татарськими набігами. «Вторгнення турків в 1676 р., пише дослідник, негативно відбилося на вірменській колонії в Снятині, де судові книги першого періоду існування вірменського війтівства 1628–1676 років у передмісті (Нове місто), не збереглися. Припинив діяльність і вірменський війтівський уряд (утв.1615р.) у Язлівці після захоплення міста турками в 1676 р.» [18].

Втрачені й книги вірменського війтівства у Бережанах, відомого з 1686 року. Немає також і книг з Бродів, де війтівство було принаймні в 1683 – 1763 роках. У Золочеві воно існувало з 1688 року, але його актові матеріали теж не дійшли до нашого часу. Діяв вірменський війтівський уряд і в Підгайцях (згадується він в 1675 році). «Однак від його книг, знищених під час турецької навали, – наголошує історик, – не лишилося ніякого сліду. Назавжди зникло діловодство вірменських війтівських урядів у Тисмениці (утворений у 1683 році) і в Студениці біля Кам’янця-Подільського (існував до 1633 року) та інших містах. Отже, причиною загибелі значної кількості книг, а також дальшого їх розпорошення стали саме воєнні дії на території краю» [19].

Значних збитків зазнали й інші українські землі. Історичні джерела та сучасні дослідження засвідчують чималі масштаби втрат документальних пам’яток старовини у Подільському воєводстві. «Єдиним більш-менш вірогідним поясненням убогого стану джерельної бази Поділля, – пише дослідник В. Михайловський, – були татарські напади на територію Подільського воєводства […]. В результаті повністю втрачені червоноградські актові книги» [20]. Під час татарського нападу 1516 року загинули привілеї Чорнокозинців (нині Камянець-Подільський район Хмельницької обл. – І. Т.), про що згадано у привілеї короля Сигізмунда І Старого (1506 – 1548), виданому у 1519 році та привілеї Стефана Баторія (1576 – 1586) за 1588 рік [21].

Як правило, ґродські й земські книги зберігалися у спеціальних приміщеннях на території королівських і приватних замків. Такі книги відповідно переховувалися до і після 1598 року у Брацлавському й Вінницькому замках.

В декреті королівського суду від 8 квітня 1595 року в справі за скаргою брацлавського і вінницького старости Юрія Струса з Коморова мовиться про те, що брацлавські міщани далі чинять непокору його владі, зокрема вони понищили ґродські книги, які зберігалися в замку. За свідченням канцлера і гетьмана коронного Яна Замойського, який 16 травня 1596 року вніс у книгу коронної канцелярії свою заяву про те, що деякі брацлавські земські та ґродські книги, де зокрема були наявні матеріали про його маєтки, розташовані у Бра

<

Четверті Зарембівські читання

цлавському воєводстві, козаки С. Наливайка, після взяття ними Брацлавського замку в 1594 році понищили, а деякі забрали. Значними були втрати ґродських земських книг Брацлавського воєводства під час визвольної війни Богдана Хмельницького. Всього, за підрахунками історика М.Крикуна із 155 ґродських і земських книг згаданого воєводства, на сьогоднішній день збереглося лише п’ять книг: чотири ґродські й одна ґродсько-земська [22].

«Важко [навіть] уявити, – пише Микола Крикун, – як багато матеріалів, які засвідчують існування ґродського і земського судів у цьому [Брацлавському] воєводстві, безслідно кануло у вічність» [23].

Численними є згадки про втрати історичних джерел в актових книгах ґродських і земських судів, про це свідчать мотиви багатьох повторних документів.

За спостереженнями О. Купчинського, в 70–90 роки XVІІ століття згоріли документи у Кам’янці-Подільському під час захоплення його турками [24].

Загалом нищення судових книг обумовлювалося як суб’єктивними причинами, зокрема намаганням польської шляхти ліквідувати сліди української культури, у тому числі й писемності, так і об’єктивними: пожежами, татарськими набігами, війнами і т. п. [25].

Дослідження київських істориків-архівістів Лідії Сухих та Віктора Страшка, які опрацьовували матеріали ґродських і земських книг Волинського воєводства, засвідчують масштабні нищівні дії татар, спрямовані на ліквідацію шляхетських документів на Волині. Проаналізовані дослідниками документи стосуються періоду Хотинської війни (2 вересня – 6 жовтня 1621 року), під час якої татари цілеспрямовано вчинили спустошливий напад на Волинь, який тривав 13-15 вересня 1621 року. Такі рейди ординців по тилах супротивника були частиною турецького стратегічного плану ведення війни поза межами Хотина.

Їх завданням було паралізувати розвідувальні дії козацьких загонів та продуктове постачання для діючої польсько-козацької армії, завадити організації посполитого рушення і загальному збору ополченців на чолі з королем Яном Ходкевичем поблизу Львова. Прикметно, що татарські напади на українські землі тривали як напередодні, так і упродовж усього часу битви [26].

Похід на Волинь, який ретельно готувався татарами, очолив нурадинсултан Азамат Гірей, молодший брат кримського хана Джанібек Гірея. Його учасниками були 30 тисяч воїнів. Цей похід був наймасштабнішим кількісно й за розмірами збитків. Про наміри орди здійснити напад населення краю було заздалегідь попереджено королівським універсалом. Однак уникнути спустошення не вдалося. Розташувавши табір за дві милі від Тернополя, татари розійшлися для грабунку та за ясиром. Підсумовані нами статистичні відомості дослідників про число захопленого люду свідчить, що ординці, під час нападу забрали в неволю щонайменше 531 особу [27].



Pages:     | 1 |   ...   | 37 | 38 || 40 | 41 |   ...   | 47 |
 
Похожие работы:

«Вісник Національної академії державного управління 6. Громадянське суспільство: історія та сучасність : монографія / [Т. В. Розова, О. С. Білоусов, Л. В. Вінокурова та ін.] ; за заг. ред. Т. В. Розової. Одеса : Юрид. л-ра, 2010. 344 с.7. Держава і громадянське суспільство в Україні: проблеми взаємодії : [монографія] / І. О. Кресіна, О. В. Скрипнюк, А. А. Коваленко та ін. ; за ред. І. О. Кресіної. К. : Логос, 2007. 316 с.8. Корнієвський О. А. Громадські об'єднання у системі національної безпеки...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА ТЕОРІЇ, ІСТОРІЇ МУЗИКИ І ГРИ НА МУЗИЧНИХ ІНСТРУМЕНТАХ НАУКОВО-ДОСЛІДНА ЛАБОРАТОРІЯ «ІСТОРІЯ, ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА МУЗИЧНОЇ ІНСТРУМЕНТАЛЬНО-ВИКОНАВСЬКОЇ ОСВІТИ» 25-26 квітня 2012 року відбудеться Міжнародна науково-практична конференція ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО У ВИЩІЙ ШКОЛІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ Тематичні напрямки роботи...»

«Національний науково-дослідний інститут українознавства та всесвітньої історії Відділ української етнології Фігурний Ю. С. Роман Шухевич – становлення національного героя Київ 201 УДК 908 (478) ББК 63,5 (4 УКР) Ф Схвалено до друку на засіданні Вченої ради ННДІУВІ Рецензенти: Баран В.Д. – член-кореспондент НАН України, професор, доктор історичних наук. Залізняк Л.Л. – професор, доктор історичних наук. Ятченко В.Ф. – професор, доктор філософських наук. Ф 65 Фігурний Ю. С. Роман Шухевич –...»

«НIЖИНСЬКА СТАРОВИНА УДК 94(477.51) ББК 63.3(4Укр=Укр) Н61 Центр пам’яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Ніжинська міська рада Редакційна колегія: к.і.н. О.Б.Коваленко (голова ред. ради), д.ф.н. О.Г.Астаф’єв, к.фіз.-мат.н. М.М.Астаф’єва, д.політ.н. О.Д.Бойко, д.і.н. А.О.Буравченков, д.і.н. І.В.Верба, д.тех.н. Л.О.Гріффен, член.-кор., д.і.н. О.П.Моця, д.і.н. А.А.Непомнящий, к.і.н. А.М.Острянко, д.філол.н. Г.В.Самойленко, к.і.н. О.Г.Самойленко,...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгозн. бібліот. інф. технол. Ser. Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn.2010. Вип. 5. С. 287 – 291 2010. Is. 5. P. 287 – 291 УДК 930.25(477)-051 Р. Зубик(092) РОМАН ЗУБИК – ІСТОРИК ТА ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ Олег БОНДАР Державний архів Львівської області, вул. Підвальна, 13, м. Львів, 79008, Україна, тел. (032) 235-47-22 У статті розглянуто професійну та громадську діяльність українського історика (досліджував економічну історію Галичини ХVII–ХVIII ст.) та...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.Н.КАРАЗІНА Філософський факультет Кафедра українознавства В.І. ТАНЦЮРА КОМПЛЕКС Навчально-методичних матеріалів з курсу «Історія України». для студентів та викладачів Харків – 2010 Автор: Танцюра В.І. – доктор історичних наук, професор кафедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Рецензенти: Руденко Р.Г. – доктор історичних наук, професор Харківського економічного...»

«О.І. Пометун, А.С. Приходько, П.В. Мороз Пояснювальна записка Слово до вчителя Шановні вчителі! У збірнику вміщено завдання для визначення рівня засвоєння учнями навчального матеріалу із всесвітньої історії за результатами їхнього навчання в основній школі. Завдання мають на меті перевірити та оцінити рівень сформованості історичної компе­ тентності десятикласників. Тести укладено відповідно до вимог загальноосвітньої підготовки учнів, передбачених навчальною програмою із всесвітньої історії...»

«Делятинський Руслан Іванович, магістр історії Історія Станіславівської Єпархії (1885-1900) Наукова редакція: професор Заборовський Я.Ю., кандидат історичних наук. Івано-Франківськ Видавництво «Нова Зоря» ЗМІСТ Вступ Розділ І. Передісторія Станіславівської Єпархії (1790-1885рр.) Розділ ІІ. Єпископ Юліан Пелеш(1885-1891рр.): етап організаційного становлення і розвиток Єпархії Розділ ІІІ. Єпископ Юліан Сас-Куїловський (1891-1899рр.): висока місія священичого служіння Розділ IV. Єпископ Андрей...»

«SWorld – 18-30 March 2014 http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/march-2014 MODERN DIRECTIONS OF THEORETICAL AND APPLIED RESEARCHES ‘2014 Медицина, ветеринария и фармацевтика – Теоретическая медицина УДК 615.89(477.54/.62) Білавич І.В. УКРАЇНСЬКА НАРОДНА МЕДИЦИНА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Варшавський медичний університет, Варшава, вул. Жвіркі і Вігури 61, 02-091 Bilavych I.V. UKRAINIAN FOLK MEDICINE IN THE...»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2011. № 44 УДК 316.42:364-783.4 В.В. БУЯШЕНКО Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, Київ СОЦІАЛЬНЕ ПІКЛУВАННЯ І ДИНАМІКА СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ Стаття присвячена аналізу сутності соціального піклування на сучасному етапі з урахуванням історичних та соціокультурних закономірностей розвитку країни. У статті розкривається специфіка соціального піклування та перспективи імплементації досвіду практик соціального піклування...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»