WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 36 | 37 || 39 | 40 |   ...   | 47 |

«ЧЕТВЕРТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Четвертих Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 150-річчю від ...»

-- [ Страница 38 ] --

вуються. Наш павільйон (навіс) не повинен мати характер капітальної споруди, а це означає, що його відвідування обмежене погодними умовами [11, 134–138]. Пересічного, а тим паче масового туриста навряд чи зацікавить подібний павільйон. Правда, в захисній конструкції можуть експонуватися рухомі археологічні об’єкти або тимчасові виставки, але це потягне за собою низку проблем. Жодна консервація відкритих археологічних об’єктів, які виставляються на показ туристу, не здатна повністю зупинити його руйнацію. На щорічні заходи для запобігання шкідливого впливу на пам’ятку кліматичних та інших негативних чинників має витрачатися значна кількість коштів. Наш об’єкт не буде користуватися попитом у відвідувачів і буде збитковим. Дилема в тому, що поки культурні археологічні прошарки пам’ятки не зруйновані, він є недоторканим об’єктом і будівництво на його території будь-чого просто недопустиме [12]. Але є таке поняття, як рекультивація – відновлення земляних насипів. В любому випадку, вали і рови нашого теоретичного замку зменшилися в розмірах. За допомогою рекультиваційних заходів можна відновити минулу велич фортифікаційних споруд і тим самим законсервувати об’єкт. Якщо вдало продумана реконструкція дерево-земляного замку буде побудована на прошарку рекультиваційних насипів і не буде руйнівною для археологічного об’єкту, то це вирішить всі поставленні проблеми. По-перше, макет замку в повний розмір являється своєрідним захисним ковпаком для малодослідженої пам’ятки, і в будь-який момент конструкція може бути демонтована. Відкриті законсервовані ділянки археологічної пам’ятки будуть вписані в структуру реконструйованого замку. Таким чином, ми отримаємо автономний, розміщений на компактній території, здатний до саморозкриття музейний об’єкт. Окрім самопрезентації, давньоруські фортеці-музеї можуть стати центрами вивчення археологічної спадщини навколо їх. Подібні дослідження дозволяють представити найбільш повну і достовірну картину заселення даної території. При цьому об’єктом дослідження починає виступати не окрема пам’ятка, а сама територія з усім комплексом розташованих на ній пам’яток [13, 16–18].

Досі сліди давньоруських городищ не сприймають як частину культурного надбання, яке потрібно зберігати і популяризувати. Найчастіше про їх існування знає лише незначна група науковців. Населення, яке проживає біля цих пам’яток, не бачить в них туристичних об’єктів, що можуть приносити кошти. Навіть при мінімальному археологічному втручанні у дослідження давньоруських замків їх можна максимально використовувати в туризмі. Музеєфікація цих об’єктів та включення їх в екскурсійні маршрути допоможуть посилити значення пам’яток археології. На жаль, потенціал давньоруських замків поки що не являється корисним ресурсом для внутрішнього туризму.

_______________________________

1. Основи пам’яткознавства / авт. кол.: О.Н. Гаврилюк, С.В. Гаврилюк, В.О. Горбик [та ін.]:

Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. – К.: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, 2012. – 380 c.

–  –  –

2. Вечерськиий В.В. Пам’ятки містобудування і архітектури України та перспективи їх використання як туристичних об’єктів / В.В. Вечерський / Туристично-краєзнавчі дослідження. – К., 1998. – Ч. 1. – Вип. 1. – С. 63 – 68.

3. Корнієнко В. Сучасний стан та проблеми використання пам’яток археології в туризмі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // history.org.ua/JournALL/geo/9/22.pdf.

4. Титова О.М. Фортеці козацьких часів на Поділлі та Волині. Проблеми охорони та використання / О.М. Титова // Туристично-краєзнавчі дослідження. – К., 1998. – Ч. 2.– Вип. 1. – С. 85–89.

5. Кепін Д.В. Археопарки: проблеми та перспективи [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http: // www.trypillya.kiev.ua/publications/archeodrom/arheopark.pdf.

6. 6.Осадчий Є.М. Пам’ятки військової історії північно-західної Слобожанщини XVII ст. / Є.М. Осадчий /. – Суми: «Джерело», 2011. – 346 с.

7. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://about-ukraine.com/index.php?text=121.

8. Титова О.М. Збереження нерухомих пам’яток археології в заповідниках і музеях [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum /Pcp/2009_15/ MC_15.files/07_Titova_15.pdf.

9. Корнієнко В. Проблеми музеєфікації пам’яток археології для їх функціонування як туристичних об’єктів (на прикладі поселень трипільської культури) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.arheolog-ck.ru/PASP_08.pdf.

10. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: // parkkyivrus.com/index.php?option =com_con tent&view=category&layout=blog&id=194&Itemid=229&lang=uk.

11. Минеева И.М. Музеефикация археологического наследия на территории музея-заповедника «Ирендык» в Башкортостане: вопросы методологии / И.М.Минеева // Наследие и современность. Информационный сборник. – Вып.13. – М.: Институт наследия, 2006. – С. 132-146.

12. Методичні рекомендації щодо музеєфікації пам’яток археологічної спадщини Витяг з наказу Мінкультури і туризму України від 02.11.09 р. № 956/0/16-09

13. Дробышев А.Н. Музейный парк как форма презентации археологического наследия / А. Н.Дробышев / [Автореферат диссертации]. – Кемерово: ФГОУ «Алтаи ская государственная педагогическая академия», 2011. – 22 с.

–  –  –

У всі часи золото було знаковим металом. Прикраси із цього металу були показниками соціального стану, достатку, демонстрували естетичні уподобання. Віра давнього населення у потойбічне життя пояснює численні знахідки у курганах скіфської знаті VII – IV ст. до н. е. прикрас із дорогоцінних металів, які мали слугувати ознакою високого соціального положення похованих і після смерті власників. Ці предмети можна поділити на особисті прикраси: сережки, персні та прикраси костюму: метопіди і пластини – аплікації. Останні використовувалися як декоративний елемент парадноритуального костюму, ними прикрашали головні убори, одяг, взуття.

Четверті Зарембівські читання

Завдяки співпраці Музею історичних коштовностей та лабораторії на базі Київського національного торговельно-економічного університету було проведено дослідження експонатів зі скіфських курганів VII – IІІ ст. до н. е. Для порівняльного аналізу складу золота були використані предмети з різних поховань представників скіфської знаті Лісостепових та Степових курганів.

Метою даної роботи є визначення фізичних властивостей дорогоцінного металу за допомогою рентгенофлюоресцентного дослідження структури сплавів. Результати такої роботи можуть допомогти у вивченні технологій виготовлення і особливостей виробництва предметів торевтики. Результати цих досліджень дадуть можливість виявити фізичні властивості металу, його походження, а також допоможуть у визначенні підробок.

В процесі дослідження золотих сплавів виявлено, що вміст основних компонентів і домішок вказує на використання подібних за складом сплавів в усіх розглянутих виробах. Очевидно, що це сплав з природного мінералу на основі самородного золота. Досліджені прикраси можна розділити за пробою на групи (кількість частин золота в 1000 частин сплаву) – вироби з пробами в діапазонах 330–400, 400–500, 500–600, 600–700, 800–900, 900–960.

Отримані дані методом РФА свідчать, що вміст золота в сплавах виробів скіфського періоду (VII – IІІ ст. до н.е.) варіює від 30 % до 96 %. Високий вміст золота в сплаві пояснюється тим, що вже в IV ст. до н. е. грецькі майстри були здатні збагатити золото до досить високої чистоти за допомогою процесів розділення і амальгамування (Дронова 1996, с. 30). Отримати золотий сплав на той час легуванням міддю і сріблом було набагато складніше, ніж отримати чисте золото. Тому ювеліри, очевидно, використовували як високопробне збагачене золото, так і природні сплави золота (до 70 %), які вміщують срібло та інші споріднені компоненти.

Слід зазначити, що природних сплавів золота встановлено близько чотирьох десятків, ще з десяток сполук цього елемента не мають назви (наприклад, сульфід золота й вісмуту чи арсенотелурид золота) (Мінжулін, 2000. с. 109). Оскільки всі відомі мінерали золота мають певний хімічний склад, а чисте золото (у самородному стані) в природі трапляється надзвичайно рідко, з цього випливає, що склад дорогоцінного сплаву скіфських виробів має також певні обмеження (якщо цей склад не легований).


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Основними компонентами сплаву у всіх досліджених виробах, крім золота, є срібло та мідь, які разом із золотом утворюють мідно-срібно-золоту (Au–Ag–Сu) вісь – стабільну асоціацію (за Н.В. Петровською – геохімічна тріада елементів), яка бере участь у всіх циклах ендогенної міграції золота.

Але мідь і срібло не зовсім подібні до золота за рядом властивостей, в тому числі й за потенціалом іонізації (значно меншим, ніж у золота). Тому їх поведінка в деяких природних процесах є іншою (Петровская 1973, с. 224).

Інші супутні золоту елементи теж утворюють домішки, але склад і концентрація їх менш постійні. Провідний вчений з дослідження золота Н.В. Петровська наводить ряд елементів-супутників золота, ступінь постійності яких

Четверті Зарембівські читання

зменшується в напрямі: Ag Cu Fe Те (Se) Hg Sb Ві Pb Zn Pt Mn. Звичайно, такий ряд дещо ідеалізований, адже в кожному золотоносному регіоні своя специфіка процесів міграції й випадання золота (Ogden 1996, Р. 28). І тому, безумовно, в тій чи іншій кількості срібло майже завжди супроводжує золото незалежно від зернин – від мікрочастинок до великих самородків. Наприклад, у малоглибинному золоті, що сформувалося на глибині до 1500 м, вміст срібла становить 3040 %, у глибинному (1500–5000 м) в середньому 515 %. Концентрації таких хімічних елементів як Ni, Pd, Pt пов’язані з магмами основного складу, головним чином, мантійного походження (5000–7000 м). Тому ці домішки в складі природного золота зустрічаються дуже рідко. Інші хімічні елементи, асоціації яких характерні, як вважає чимало з дослідників, для кислих чи змішаних магм або взагалі для корових порід та руд зустрічаються набагато частіше. Хімічні властивості золота зумовлюють особливості його мінералогії. Схильність цього елемента до «самостійності» визначає те, що серед його мінеральних форм панує самородне золото (Ogden 1996, Там само).

Отже, присутність того чи іншого хімічного елемента у складі сплаву золота пов’язане з високою ймовірністю його занесення у процесі плавлення (у малих частках) або під час легування. Результати дослідження вказують, що мідь, наявна у складі більшості досліджуваних зразків, не є супутньою самородному золоту, а занесена в нього під час вилучення з руди, де могли бути мінерали олова й міді. Незначні домішки олова відмічені у зразках у місцях припаю великих деталей. У природі зустрічається і мідисте золото із значним вмістом міді (до 4,6 % і більше). Зокрема, в Україні – в розсипищах Донбасу й кристалічних породах Придніпров’я та Побужжя (Райс 2004, с. 165). Але для мідистого золота властива виразна обернена залежність між вмістом срібла й міді, що в ході проведених досліджень не було встановлено. Так, при аналізі 4,5 3,5 Вміст міді, % 2,5 1,5 0,5

–  –  –

Рис. 1. Розподіл срібла і міді в золотих скіфських прикрасах проб 400–500 розподілу міді і срібла в сплавах скіфських пластин-аплікацій визначено майже пряму залежність між концентрацією даних елементів (Рис. 1).

–  –  –

Скіфи високо цінували та широко використовували золото у своєму побуті, крім одягу, багато прикрашали цінним металом парадну зброю, ритуальні чаші, кінську вузду. Тому часто виникало питання, звідки стільки золота у похованнях кочовиків. Результати досліджень ще раз підтвердили, що в скіфських виробах використане не мідисте золото з золотоносних жил Укранського щита. І разом з тим, відсутні відомості про ввезення золоторудної сировини до Північного Причорномор’я з Балканського півострова та Передньої Азії. Тому можна припустити, що походження золота було територіально близьким до ареалу проживання скіфів. Відомо про імпортування цього цінного металу з Уралу, але це досить віддалена територія. Очевидно, матеріал для предметів торевтики зі скіфських курганів добували в старовинних копальнях біля відрогів Карпат (сучасна північ Молдови) та в кристалічних породах берегів Тиси (Гергелаш [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://baza.md/index.php?newsid=458).

Встановлено, що срібло, а не мідь, як це визначено для сучасних сплавів, є після золота другим за питомою вагою компонентом. Крім того, всі скіфські золоті вироби виявили флуктуації складу сплаву в аналізованих точках.

Отже, досліджувані ювелірні вироби неоднорідні за складом. Причому у деяких зразках (незалежно від методу їх виготовлення) зміна концентрації золота та срібла в різних точках коливається в межах від 1 до 20 % (Bulakh 2009, P. 39.).

В середньому ж найбільша неоднорідність характерна для досліджуваних скіфських пластин-аплікацій проб 330–400 і 500–600– відповідно 9,23 % по золоту і 10,28 % по сріблу у прикрасах проб 330–400 і 10,75 %, 11,36 % по сріблу – у прикрасах проб 500–600 (Табл. 1).

У табл. 2 показник розмаху варіації (РВ) розраховано за формулою:

РВ = К max К min, (1)

–  –  –

3. Дисперсія розрахована як корінь квадратний з середнього квадратичного відхилення по концентрації хімічного елемента у сплаві (Кобзарь 2006, с. 522).

З основних домішок найбільш характерними для сплавів золота у скіфських прикрасах є платина і кадмій. Концентрація кадмію варіюється від 0,07 до 2,9 % у сплавах 400–500 проби і від 0,2 до 3,7 % у сплавах проби 330– 400; концентрація платини – від 0,8 до 5,1 % (у сплавах 330–400 проби).

У більш високопробних виробах вміст цих домішок значно менший. Кадмій у сплаві використовувався не в чистому вигляді (почав використовуватися лише з 1871 року), а в сплавах самородного золота. Наявність кадмію дещо знижувала температуру плавлення золота. Платину в давнину використовували в якості ювелірного металу ще в Стародавньому Єгипті, єгиптяни завезли самородне золото із вкрапленнями платини з королівства Нубія в ХІІ ст.

до н.е. (Ogden 1996, Р. 42).

Найбільш імовірно, що в такому ж вигляді платина потрапляла до складу золотих сплавів і в скіфських ювелірних прикрасах.



Pages:     | 1 |   ...   | 36 | 37 || 39 | 40 |   ...   | 47 |
 
Похожие работы:

«Міністерство культури і мистецтв України Київський національний університет культури і мистецтв Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Рильського НАН України Іваницький А.І. основи лопки МУЗИЧНОЇ ФОРМИ (проблеми походження музики) Навчальний посібник Київ Альтерпрес ББК 85.313 (2 УКР) я 73 І 19 Рецензенти: Безклубенко С.Д., д-р філософ, наук, проф.; Ю дкін І.М., д-р мист-ва, проф.; Коваленко Н.В., канд. пед. наук, проф. Іваницький А.І. 119 Основи логіки музичної форми...»

«Студентський науковий вісник Випуск 8 ІСТОРИЧНІ НАУКИ Дмитро БОЛДИРЄВ СТВОРЕННЯ НОВОЇ СИСТЕМИ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ В ПЕРШІЙ ЧВЕРТІ ХІХ ст. (магістрант факультету історії та права) Науковий керівник – кандидат істор. наук, доцент Л.М. Філоретова На сучасному етапі творення незалежної української держави з усією гостротою постають не тільки державно-політичні, соціально-економічні, але й ідеологічно-духовні та культурно-освітні проблеми українського народу. Освіта є основою культурного і...»

«НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ АДВОКАТІВ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЦЕНТР УКРАЇНОЗНАВСТВА ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА ЦЕНТР СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ ІСТОРИКІВ ПРАВА АДВОКАТУРА УКРАЇНИ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ Матеріали Всеукраїнського круглого столу 25 січня 2013 року Київ – Тернопіль ББК...»

«Міністерство освіти і науки України Міністерство аграрної політики та продовольства України Миколаївська обласна державна адміністрація Миколаївський національний аграрний університет УКРАЇНОЗНАВЧИЙ ВИМІР У СУЧАСНІЙ НАУЦІ: ГУМАНІТАРНИЙ АСПЕКТ Матеріали II Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених 4 червня 2014 року Миколаїв Міністерство аграрної політики та продовольства України Миколаївська обласна державна адміністрація Департамент освіти, науки, молоді та спорту...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ МІЖНАРОДНІ ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНИ: НАУКОВІ ПОШУКИ І ЗНАХІДКИ МІЖВІДОМЧИЙ ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗАСНОВАНИЙ 1991 р. Випуск 20 Київ – 2011 Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. — Вип. 20: Міжвідомчий збірник наукових праць на пошану доктора історичних наук, професора Віднянського Степана Васильовича / В.о. відп. редактора А.Ю. Мартинов. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2011. — 392 с. Затверджено до друку Вченою радою...»

«МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ УКРАИНЫ ДОНЕЦКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ УНИВЕРСИТЕТ НАУЧНАЯ БИБЛИОТЕКА СПРАВОЧНО-БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ ОТДЕЛ МЕТОДИКА ПРЕПОДАВАНИЯ ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА В СРЕДНЕЙ ШКОЛЕ (Информационный список литературы) Вып. 35. Донецк-2010 Cписок литературы по методике преподавания иностранного языка в средней школе издается на протяжении 34 лет. В 2010 году подготовлен 35 выпуск. В список включены книги, статьи из периодических и продолжающихся изданий за 2009-2010 годы на украинском и...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ УКРАЇНСЬКА ІСТОРІОСОФІЯ (ХІХ–ХХ століття) АНТОЛОГІЯ У ДВОХ ЧАСТИНАХ Частина 2 Суми Сумський державний університет УДК 1(091) (477) ББК 87.3 (4 Укр) У 45 Рецензенти: В. М. Вандишев – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Сумського державного університету; С. Л. Йосипенко – доктор філософських наук, завідувач відділу історії філософії України Інституту філософії імені...»

«Олександр Осіпян НОВЕ ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ МОНГОЛЬСЬКОГО ПОХОДУ НА КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ (1236-1242 РР.) І сторія, як і будь-яка інша наука, базується на здобутках багатьох поколінь. Кожна нова генерація істориків будує свої дослідження, спираючись на досягнення попередників. З одного боку, це сприяє формуванню традиції історичного знання, з іншого певних стереотипів, які варто переглядати час від часу. У вітчизняній історичній науці одним з таких стереотипів є сприйняття...»

«О. Яковина, канд. філол. наук, наук. співроб., Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України ТРАДИЦІЯ У ТВОРЧОСТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА У статті розглядаються форми актуалізації української християнської традиції у творчості Тараса Шевченка. Вплив християнства на українську культуру постає у поета основою самоідентифікації народної свідомості. Ключові слова: національна екзистенція, релігійна традиція, особа і спільнота, семантика святості, метаісторичність культури. В статье рассматриваются...»

«УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ ТА РЕЛІГІЙ КУЛЬТУРИ, КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ КИЇВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ Київській обласній бібліотеці для дітей 105 років років! 1909-2014 Устим Кармалюк Український Робін Гуд Київ 2014 УДК 021.4:821.161.2 (072) ББК 78.39+83.3(4 УКР)я73 У 45 Устим Кармалюк український Робін Гуд : метод.-бібліогр. матеріали / Упр. культури, національностей та релігій Київ. облдержадмін., Київ. обл. б-ка для дітей ; [підгот. Н.В.Бабич ; ред....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»