WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 33 | 34 || 36 | 37 |   ...   | 47 |

«ЧЕТВЕРТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Четвертих Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 150-річчю від ...»

-- [ Страница 35 ] --

Із 1984 по 1989 роки обіймав пост голови Об’єднання прихильників Державного центру Української національної ради.

Від 1989 року до початку 2000-х років – незмінний редактор газети «Мета» – органу української національно-державницької думки [27].

Журнали «На чужині», подаровані паном Павлом Лимаренком, нині зберігаються у фондах Музею гетьманства і є надзвичайно цінним джерелом для сучасних дослідників та для майбутніх поколінь, які матимуть змогу послугуватись ними при вивченні питань національних часописів в контексті історії української еміграції в часи Другої світової війни.

_______________________________

Четверті Зарембівські читання

1. Маруняк В. Українська еміграція в Німеччині і Австрії по Другій світовій війні. – Т. І: Роки 1945–1951. – Мюнхен : Академічне видавництво д-ра Петра Белея, 1985. – 370 с. : іл., табл.

2. Лимаренко Д. Монгольська імперія (Звідки прийшов розгром Української княжої держави і звідки Москва запозичила свою імперіялістичну ідеологію). Накладом Зінаїди Лимаренко. – Філадельфія, 1978. – 70 с.: іл., карти.

3. Тимошик М. Історія видавничої справи: Підручник. – К.: Наша культура і наука, 2003. – 496 с.: іл.

4. На чужині: журнал літератури і громадського життя. – Кіль ; Коріген. – 1946. – Грудень, № 4. – 39 с.: іл., табл.

5. На чужині: журнал літератури і громадського життя. – Кіль ; Коріген. – 1947. – Квітень, № 7. – 46 с.: іл., табл.

6. На чужині: тижневий бюлетин демократичної думки. – Фільсбібург. – 1946. – Рік І, Ч. 10, 21 липня. – 10 с.

7. На чужині: тижневий бюлетин демократичної думки. – Фільсбібург. – 1946. – Рік І, Ч. 11, 28 липня. – 8 с.

8. На чужині: тижневий бюлетень демократичної думки. – Фільсбібург. – 1946. – Рік І, Ч. 15, 25 серпня. – 12 с.

9. На чужині: тижневий бюлетень демократичної думки. – Фільсбібург. – 1946. – Рік І, Ч. 16, 1 вересня. – 12 с.

10. На чужині: тижневий бюлетень демократичної думки. – Фільсбібург. – 1946. – Рік І, Ч. 18, 15 вересня. – 12 с.

11. На чужині: тижневий бюлетень демократичної думки. – Фільсбібург. – 1946. – Рік І, Ч. 20, 29 вересня. – 12 с.

12. На чужині: тижневий бюлетень демократичної думки. – Фільсбібург. – 1946. – Рік І, Ч. 21, 9 жовтня. – 2 с.

13. На чужині: тижневий бюлетень демократичної думки. – Фільсбібург. – 1946. – Рік І, Ч. 27, 24 листопада. – 8 с.

14. На чужині: журнал української демократичної думки. – Фільсбібург. – 1947. – Рік ІІ, Ч. 1 (28), 5 квітня. – 16 с.

15. На чужині: тижневий журнал української демократичної думки. – Фільсбібург. – 1947. – Рік ІІ, Ч. 18 (45), 23 серпня. – 8 с.

16. На чужині: тижневий журнал української демократичної думки. – Фільсбібург. – 1947. – Рік ІІ, Ч. 28 (55), 1 листопада. – 8 с.

17. На чужині: тижневий журнал української демократичної думки. – Фільсбібург. – 1947. – Рік ІІ, Ч. 35 (62), 20 грудня. – 8 с.

18. На чужині: тижневий журнал української демократичної думки. – Фільсбібург. – 1948. – Рік ІІ, Ч. 4 (67), 24 січня. – 2 с.

19. На чужині: тижневий журнал української демократичної думки. – Фільсбібург. – 1948. – Рік ІІІ, Ч. 5 (68), 31 січня. – С. 1 – 4. [Журнал розформований.]

20. На чужині: тижневий журнал української демократичної думки. – Фільсбібург. – 1948. – Рік ІІІ, Ч. 7 (70), 14 лютого. – 8 с.

21. На чужині: тижневий журнал української демократичної думки. – Фільсбібург. – 1948. – Рік ІІІ, Ч. 8 (71), 21 лютого. – С. 1 – 2. [Журнал розформований.]

22. На чужині: тижневий журнал української демократичної думки. – Фільсбібург. – 1948. – Рік ІІІ, Ч. 10 (73), 6 березня. – 8 с.

23. На чужині: тижневий журнал української демократичної думки. – Фільсбібург. – 1948. – Рік ІІІ, Ч. 11 (74), 13 березня. – С. 1 – 2. [Журнал розформований.]

24. Сидоренко Н. Національно-духовне самоствердження: У 3 ч. Ч. ІІІ: Національні часописи у «таборовому просторі» Європи після завершення Другої світової війни (Італія, Великобританія, Німеччина, Австрія, 1945–1950). / Сидоренко Н.М. – К., 2000. – 160 с. / В надз.:

Дослідницький центр історії української преси.

25. Cтрільчук Л.В. Українські політичні біженці та переміщені особи після Другої світової війни: автореф. дис. … канд. істор. наук : спец. 07.00.02 «Всесвітня історія» / Л.В. Стрільчук ; Чернівец. держ. ун-т ім. Юрія Федьковича. – Чернівці, 1999. – 17 с.

–  –  –

26. Українське зарубіжжя: Бібліографічний покажчик літератури (1900 – грудень 1999 р.) / Ін-т досліджень діаспори. – К., 1999. – 162 с.

27. Ярова Г. Щоб пам’ятала Україна / Галина Ярова. – Чернівці : Букрек, 2012. – 164 с.: іл.

–  –  –

Законом України «Про музеї та музейну справу» зазначається, що музеї, як культурно-освітні та науково-дослідні заклади, призначені не тільки для вивчення, збереження та використання пам’яток культури, але і для залучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини [1]. При цьому важливу роль відіграють заходи підняття національної самосвідомості та зміцнення історичної пам’яті, використання накопиченої історико-культурної спадщини, відродження багатовікових традицій свого народу, що є свідченням прогресивного формування наукового осмислення історичного розвитку суспільства.

Зростання ролі музейних закладів у соціокультурних процесах призвело до переосмислення концепції музею, удосконалення національних музейних мереж з метою активізації їх соціального впливу, розширення міжнародної співпраці в музейній сфері. Сучасні процеси трансформації економічних, політичних та соціальних пріоритетів в Україні супроводжуються пробудженням національної самосвідомості та духовного відродження. В цих умовах особливої актуальності набуває вивчення й осмислення наявного військово-історичного досвіду. Сповна це стосується і дослідження проблем охорони, збереження та використання військово-історичної спадщини – важливого чинника розвитку національної культури, що визначає духовний потенціал українського суспільства і його державну ідеологію.

У місті-герої Севастополі 4 липня 2010 року під час відзначення Дня Військово-Морських Сил Збройних Сил України відчинив двері для відвідувачів Військово-морський музей України філія Національного військово-історичного музею України. Під час відкриття музею Міністр оборони України Михайло Єжель сказав: «Цьому музею випала висока честь розмістити свої фонди на всесвітньо відомій Михайлівській батареї, сама історія якої нерозривно пов’язана з військовим минулим Севастополя та флоту. Кожен камінь, кожне приміщення цієї легендарної фортеці є носієм власної унікальної інформації, що має бути збережена і передана майбутнім поколінням» [2, С. 24].

Михайлівська артилерійська батарея знаходиться на північному березі Севастопольської бухти на відстані 1,5 км від Костянтинівської батареї і активно формує морський фасад Севастополя. Михайлівська казематна батарея була спо

<

Четверті Зарембівські читання

руджена на місці земляної батареї і була призначена захищати місто та бухту від атак ворога з моря. План укріплень фортеці, в тому числі і Михайлівської батареї, розробив у 1834 році відряджений до Севастополя К.І. Бюрно. Скоріш за все, його проект був доповнений інженер-полковником Фелькерзамом, який, починаючи з 1843 року, займався її будівництвом. Пізніше його змінив інженер-полковник, згодом – генерал-лейтенант Павловський [3, 4].

Будувалась вона із вапняку, який видобувався в каменоломнях Кіленбалки. Будівництво тривало три роки, і у 1846 році основні будівельні роботи були завершені. Являє собою П-подібний у плані двоярусний об’єм, який складається із центрального корпуса і бокових крил, розташованих до нього під кутом у 100 градусів. Довжина батареї (форту) 205 м із флангами, товщина зовнішньої захисної стіни – 1,8 м. У тильній частині равеліну була захисна стіна з ровом. До внутрішніх кутів дворових фасадів примикали дві триярусні вежі-барбети з амбразурами (збереглася до наших часів лише одна). На батареї спорудили дві ядрогартівні печі для 24-фунтових ядер. Планування внутрішніх приміщень для особового складу батареї анфіладне, суміщені каземати на обох ярусах зв’язані між собою коридорами. Інтер’єри батареї, не дивлячись на значні втрати на перебудування, в основному, і нині зберегли свій первозданний вигляд.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


На її озброєнні напередодні Кримської війни знаходилося 77 гармат, з яких 64 могли вести вогонь з кутом обстрілу, що складав 50 градусів. У 1854– 1855 роках батареєю командував капітан-лейтенант М.Ф. Андрєєв, але у бойових діях вона участі практично не брала. Її приміщення використовувались для розміщення поранених, переведених із морського шпиталю.

Після завершення Кримської війни батарея втратила своє бойове призначення і наприкінці XIX – на початку XX століть використовувалась як склад, згодом – для розміщення частин Севастопольської фортечної артилерії. У 1920 році під час правління барона П.М. Врангеля Збройними Силами півдня Росії в казематах Михайлівської батареї були організовані курси артилеристів.

У дні героїчної оборони Севастополя, у другій половині червня 1942 року, на колишній батареї був створений опорний пункт, який захищали бійці і командири 110-го зенітно-артилерійського полку під командуванням капітана Р. Хайруніна. Як і захисники Костянтинівської батареї, вони три доби тримали оборону і відійшли на Південний бік за наказом командування в ніч на 24 червня 1942 року. Після закінчення Великої Вітчизняної війни батарея використовувалась однією з тилових частин Чорноморського флоту.

У подальшому ця батарея використовувалась як склад для зберігання шкіперсько-технічного майна Військово-Морських Сил Збройних Сил України і поступово все більше руйнувалась. У 1990-х роках під час розділу Флоту СРСР вона була передана на баланс Збройних Сил України, природно, без зміни свого стану у кращий бік.

Михайлівська батарея – це одна із небагатьох збережених до наших часів фортифікаційних споруд середини XIX століття. Незважаючи на деякі втрати, ця

Четверті Зарембівські читання

сувора на вигляд та поважна споруда заслуговувала на більше, ніж бути звичайним складським приміщенням, та достойна музеєфікації. Ідея створення музею на місті не потрібної нікому військової частини була вже давньою. Ситуація на краще змінилася після 28 серпня 2009 року, коли вийшов наказ Міністра оборони України № 432 «Про створення філії Центрального музею Збройних Сил України – Військово-Морського музею України» [2, С. 25; 4].

Новий музей розмістився серед відомих місць Севастополя – Панорами, Діорами, Малахового кургану, Музею Чорноморського флоту [5]. Співробітники Національного військово-історичного музею України опрацювали концепцію створення постійних музейних експозицій, план реконструкції Михайлівської батареї та інфраструктури. Опрацьований план передбачає також зведення нової головної будівлі Військово-морського музею України з метою розміщення там у майбутньому додаткових експозицій, присвячених військово-морській історії України. У жовтні 2009 році працівниками музею було проведено ряд ремонтно-відновлювальних робіт, які дозволили надати історичного вигляду внутрішнім приміщенням будівлі. Пізніше до цієї справи долучився підприємець-меценат Олексій Шереметьєв, який для заповнення стендів надав унікальні експонати із своєї відомої колекції.

Слід відзначити, що роботи із створення нового музею велись у співдружності та за підтримки голови Севастопольської міської державної адміністрації Валерія Саратова та голови Севастопольської міської ради Юрія Дойнікова. Міською радою була виділена значна сума коштів на облаштування інженерних мереж музею, створення огорожі, асфальтування території та її благоустрій. Ці роботи провели успішно комунальні підприємства Севастополя.

Найбільш вагомий грошовий внесок у створення музею, поряд з міською владою, зробив колектив ВАТ «Севастопольенерго» на чолі з головою правління Володимиром Миргородським, який взяв на себе вирішення питання електрифікації музею. На прикладі заснування цього музею бачимо єднання громадськості міста Севастополя навколо ідеї, висловленої Міністром оборони України щодо перетворення Михайлівської батареї на музей [2, С. 26].

Новий музей розпочав свою діяльність з підготовки і відтворення виставки «Героїчний Севастополь», організованої спільно з Музеєм родини Шереметьєвих, та створення самим музеєм виставки військово-морської техніки і озброння. Експонати цих виставок виставлені у двадцяти залах другого поверху.

Серед експонатів виставки, створеної на основі колекції братів Шереметьєвих, заслуговують на увагу холодна та вогнепальна зброя, зразки військової форми і амуніції, нагороди, карти, фотографії, гравюри та літографії, предмети ХVІІІ–ХІХ століття, архівні документи всього порядку десяти тисяч експонатів.

В експозиції другої виставки увагу відвідувачів привертають наступні експонати: літак палубної авіації ЯК-38, турбіни сторожового корабля, дві гармати часів Кримської війни, передані музею Севастопольським морським портом, яким керує Сергій Тараканов. Тільки за перший тиждень роботи виставку відвідало понад десять тисяч осіб. Треба відмітити, що виставка

Четверті Зарембівські читання

складається з трьох частин, а саме: події Кримської війни, Перша світова і громадянська війна, Велика Вітчизняна війна 1941–1945 років. Окрасою виставки є зразок озброєння батареї часів Першої оборони Севастополя – пудовий кріпосний «одноріг» зразка 1938 року. Вага цього знаряддя становить три тонни, а вага станка – чотири тонни.

Площа експозиції музею складає майже 2,5 тисяч квадратних метрів. Відкриті виставки стали початком роботи з прийняття відвідувачів, пропаганди військово-історичних знань, збирання експонатів, вивчення та збереження історії військового флоту [2, С. 27].

Атмосфера нового музею і його колекція переносять відвідувачів в історичні події XIX–XX століття і розповідають про діяльність сучасних ВійськовоМорських Сил Збройних Сил України. Такі музеї повинні бути, адже сам факт музеєфікації цієї батареї надає можливість збереження унікальної пам’ятки, при створенні експозиції проведений великий обсяг реставраційних робіт (лише унікальних «голандських» печей XIX століття відновлено вісімнадцять).



Pages:     | 1 |   ...   | 33 | 34 || 36 | 37 |   ...   | 47 |
 
Похожие работы:

«ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА ДОСІН Анжеліка Романівна УДК 37.013.42:159.922.8(410) ПРОФІЛАКТИКА ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ (КІНЕЦЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ) 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Тернопіль 2009 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Ужгородському національному університеті, Міністерство освіти і науки...»

«ISSN 2075-1451. Історична пам’ять. 2013. № 29 Методологія історії УДК 930.1(477) П. А. Кравченко, А. І. Мельник ЧИ ІСНУЮТЬ «ВЕКТОРИ» ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ ДЛЯ УКРАЇНИ? У статті доводиться, що модель глобального інтегрування для України можлива лише за умов специфічної зовнішньополітичної багатовекторності. Головна ідея багатовекторності полягає у відстоюванні Україною власних національних інтересів, але в союзі з країнами, які не зазіхають на її суверенітет і територіальну цілісність. Ключові...»

«SWorld – 18-30 March 2014 http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/march-2014 MODERN DIRECTIONS OF THEORETICAL AND APPLIED RESEARCHES ‘2014 Медицина, ветеринария и фармацевтика – Теоретическая медицина УДК 615.89(477.54/.62) Білавич І.В. УКРАЇНСЬКА НАРОДНА МЕДИЦИНА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Варшавський медичний університет, Варшава, вул. Жвіркі і Вігури 61, 02-091 Bilavych I.V. UKRAINIAN FOLK MEDICINE IN THE...»

«МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО УДК 781.082.2 В. Г. СЄМИКІН ДРАМАТУРГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОДНОЧАСТИННОЇ ФОРТЕПІАННОЇ СОНАТИ У ТВОРЧОСТІ М. МЕТНЕРА У статті досліджено драматургічні особливості одночастинних фортепіанних сонат М. Метнера. На основі аналізу сонат C-dur ор.11, g-moll ор.22,a-moll ор.30 розглянуто специфічні ознаки драматургії одночастинної сонати у творчості композитора. Охарактеризовано особливості драматургічного розвитку лірико-драматичного типу одночастинної сонати у російській музиці першої...»

«ЗАПОВІТИ КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ ГЕТЬМАНЩИНИ: В. В. Кривошея, КІЛЬКІСТЬ, ГЕОГРАФІЯ О. В. Кривошея Історіографія та джерелознавство УДК 94(477)“16” В. В. Кривошея, О. В. Кривошея ЗАПОВІТИ КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ ГЕТЬМАНЩИНИ: КІЛЬКІСТЬ, ГЕОГРАФІЯ Розглянуто кількість та географію заповітів козацької старшини Гетьманщини. На основі вивчення опублікованих джерел, архівних фондів та періодики визначено, що найбільше тестаментів збереглося стосовно Чернігівського, найменше – Полтавського полків. Ключові слова:...»

«Олена Семеног Український фольклор 2 _ Олена Семеног Український фольклор Навчальний посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих педагогічних навчальних закладів Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Глухів 2004 _3 УДК 821.161.2-1.09 ББК 82.3(4Укр) С30 Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист № 14 / 18.2 – 253 від 18.02.2004) Рецензенти: Є.А.Пасічник, доктор педагогічних наук, професор; В.Ф.Погребенник, доктор філологічних наук, професор; А.М.Поповський,...»

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ” ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ Збірник наукових праць Заснований у 1999 р. Випуск 29 СУМИ ДВНЗ “УАБС НБУ” УДК 336.71(477) ББК 65.9(4 укр)262. П7 Видання зареєстровано у Міністерстві юстиції України. Свідоцтво про держреєстрацію КВ № 13434-2318Р від 26.09.2007 Рекомендовано до друку вченою радою Державного вищого навчального закладу “Українська академія банківської...»

«Притчі про мудрість і знання Притчі про мудрість і знання Упорядник Ігор Січовик Тернопіль Богдан Притчі — це практичний посібник  для психолога, вчителя, вихователя, книжка  для кожного, хто бажає  запастися досвідом, набутим багатьма  поколіннями народів світу.  Не сумніваємося в тому, що збірники притч  у чотирьох книгах («Притчі про мудрість і знання»,  «Притчі про диваків і дружбу»,  «Притчі про досвід і винахідливість»,  «Притчі з глибин життя») стануть  настільними книгами читачів ...»

«Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки УДК: 81’37 В. С. Гонгало – здобувач кафедри лінгвістики Національного університету “Острозька академія”, викладач кафедри міжнародних відносин Національного університету “Острозька академія” Ономасіологічний підхід у дослідженні мови Роботу виконано на кафедрі лінгвістики НУ “Острозька академія” У статті окреслено основні поняття ономасіологічного підходу в дослідженні мови. Визначено зміст ономасіологічного вчення про...»

«2010 Гуманітарний вісник ЗДІА випуск 41 УДК 1.000.165.6/.8(081) СОЦІОГУМАНІТАРНЕ ПІЗНАННЯ У КОНТЕКСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ЦІННОСТЕЙ ТА ПРІОРИТЕТІВ РОЗВИТКУ СОЦІУМУ Надибська О.Я. (м. Одеса) Анотації В статті автор розглядає загальну специфіку розуміння особливостей соціогуманітарного пізнання у контексті визначення цінностей та пріоритетів розвитку соціуму, основними ознаками якого мають бути наступні: репрезентація відповідної історичної епохи у наукових дослідженнях; врахування специфіки...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»