WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 31 | 32 || 34 | 35 |   ...   | 47 |

«ЧЕТВЕРТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Четвертих Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 150-річчю від ...»

-- [ Страница 33 ] --

Найстаршим серед музеїв, створених на Американському континенті українськими емігрантами, вважається Український Музей-бібліотека у Стамфорді (Коннектикут, США). Музей був створений єпископом Константаном Богачевським у 1933 році, який придбав для цього закладу приміщення. Музей і бібліотека розмістилися на території української католицької єпархії та коледжу св. Василя у приміщенні садиби, побудованої в кінці ХІХ ст. за адресою 161 Гленбрук роад, Станфорд. У 1935 році музей відкрив свою експозицію, але офіційною датою вважається вересень 1937 року. У

Четверті Зарембівські читання

1980 році музей займав два поверхи садиби, а бібліотека та архів розміщувалися в приміщенні підготовчої школи св. Василя. В лютому 2000 року музей та бібліотека об’єдналися у неприбуткову культурну інституцію, головна мета якої полягає у здійсненні освітніх програм з українського мистецтва, історії, літератури. Куратор музею – Любов Волинець, директор бібліотеки – Дж. М. Терлецький [11].

Одним з найбільших музеїв-архівів, створених українцями в еміграції, є Музей-архів Української вільної академії наук у США (УВАН), який сьогодні знаходиться у Нью-Йорку. Започатковано збирання цієї колекції було у Німеччині в 1945 році, коли з ініціативи українських вчених-емігрантів була заснована в Аугсбурзі Українська Вільна Академія Наук (УВАН). 10 жовтня 1945 року при УВАН за зразком Музею визвольної боротьби України в Празі було засновано Музей-архів та бібліотеку, біля джерел яких стояли такі відомі діячі, як В. Міяковський (перший директор), В. Дорошенко, А.

Животко, Л. Бачинський, М. Марковський, І. Коровицький. З самого початку Музей-архів поставив собі за мету збирати матеріали для майбутніх сховищ вільної України. Музей-архів УВАН розгорнув працю по збиранню друкованих та архівних матеріалів з історії української еміграції, причому друковані видання збиралися у кількох примірниках з метою передачі їх згодом до бібліотечних осередків в Україні. Упродовж 1945-1949 pp. Музем-архівом було зібрано до 90% всієї друкованої продукції української еміграції американської зони окупації Німеччини.

Згодом, у зв’язку з переїздом більшої частини українських науковців на північноамериканський континент, у США та Канаді постали окремі самостійні територіальні відділи УВАН. Канадський осередок УВАН був сформований у 1949 році у Вінніпезі, куди переїхав тогочасний її президент Д. Дорошенко.

При ньому було засновано бібліотеку, архів та Український військовий музей, в основу якого було покладено колекцію генерала М. Садовського.

15 квітня 1950 року була заснована УВАН у США, куди упродовж 1950–1952 років було перевезено з Німеччини Музей-архів та бібліотеку УВАН. Активну роль у відновленні діяльності Музею-архіву УВАН в США відіграли Л. Биковський, Т. Олесіюк і В. Шугаєвський. Згодом, з ініціативи О. Зінкевича у м. Балтимор за своїм власним статутом почав діяти Студентський Архів-музей як автономна філія УВАН. У 1961 році УВАН було придбано власне приміщенні у Нью-Йорку за адресою: 206 Захід, 100 Авеню, де з того часу зберігається й колекція Музею-архіву. У 1966 році Музею-архіву УВАН було надано ім’я Дмитра Антоновича, першого організатора музейно-архівної справи в еміграції, директора Музею визвольної боротьби України в Празі [12].

Знаковою подією стало створення в 1952 році у Клівленді (США) Музеюархіву організації «Пласт». 28 лютого 1952 року відомий організатор скаутського руху в Закарпатті Леонід Бачинський створив перший повноцінний Пластовий музей, який відтворив історію молодіжного руху. Паралельно у

Четверті Зарембівські читання

Нью-Йорку (США) формувався досить великий архів. Пластовий музейархів діє також в Аделаїді (Австралія). У 2012 році відбулися святкування 100-річчя від часу заснування «Пласту» – української скаутської організації, яка виникла у Львові з метою патріотичного виховання молоді на засадах християнської моралі [13]. Пластові організації посіли чільне місце у справі виховання молоді, яка опинилась поза межами України в часи воєнних лихоліть ХХ століття. В незалежній Україні пластовий рух відновився, але створення музею перебуває на стадії ідеї.

Серед українських музеїв, особливу пошану заслуговує музей, створений зусиллями членів Товариства українок Америки. Збудований на пожертви української діаспори, які збиралися Товариством 40 років (ідея побудови власного будинку поблизу Манхетена була сформульована у 1970 році). Зауважимо, що державної фінансової підтримки не було.

Планування музею почалося закупом великої ділянки землі в Манхетені, розгортанням кампанії збирання фондів, тимчасового орендування приміщення під час збирання пожертв, розробленням детальної програми потреб нового приміщення, вибору архітектурної фірми, прийняттям навесні 1996 року запропонованого архітектурного проекту. Триповерхова споруда Українського музею площею понад 2000 м2 запроектована архітектором Юрієм Савицьким. Музей відкрився у березні 2005 року в м. Нью-Йорк на Східній Шостій вулиці, поблизу Української греко-католицької церкви св. Юра [14].

Символічно, що музей відкрився виставкою творів видатного скульптора, вихідця з України, Олександра Архипенка. О.П. Архипенко за час свого життя в США створив декілька шкіл-студій, де викладав уроки художньої майстерності. Митець викладав у створених ним студіях у Вудстоці (1924рр.), Лос-Анджелесі (1935 р.), Чикаго (кінець 1930-х рр.), у Вашингтонському університеті в Сієтлі (1935–1936, 1952 роки), Нью-Баухаузі (1937 р.), в Інституті малюнку в Чикаго (1946 р.), університеті Канзас-Сіті (1950 р.). В будинку у м. Вудсток, де жив О.П. Архипенко, нині створений меморіальний музей-майстерня [15].

Світовий досвід сучасних музеїв, пов’язаних із національною та історичною пам’яттю демонструє, що вони на лише формують інформаційний простір, а й виступають із застереженням щодо суспільно-політичних процесів, які привели до загибелі мільйонів людей та змушують замислитись про небезпеку встановлення тоталітарних режимів. Пам’ять про трагедію Голодомору в Україні зберігають музеї-реквієми.

Український музей-архів у Клівленді (штат Огайо) був заснований у 1952 році, зберігає документи про генеалогію людей, які загинули в Україні під час Голодомору. Директор архіву Андрій Фединський так охарактеризував завдання музею: «Ми працюємо, щоб ці колекції можна було надіслати Україні, щоб ми ці збірки змогли поєднати. Потрібна мережа українських архівів – університетів, відділень історії, української мови і літератури, музеїв. Ми на

<

Четверті Зарембівські читання

магаємося створити у Клівленді модель такого архіву» [16]. Він збирає і зберігає літературу, мистецькі і художні твори та вироби, аудіоматеріали. Музейархів обслуговує користувачів, бере участь в академічних дослідженнях, здійснює інформаційну діяльність. В Українському національному музеї в м. Чикаго (Іллінойс) діє постійна експозиція про Голодомор. Тут є предмети сакрального мистецтва, книги, які в 1930-ті роки вивозили з України.

Етнічні общини в різних країнах створюють свої благодійні фонди для збереження культурних традицій. Вони зацікавлені у розповсюдженні інформації про культурний внесок свого народу в скарбницю світової культури. Прикладом такої діяльності служать кроки, які зробила українська діаспора в напрямі популяризації та увічнення пам’яті діячів української культури в країнах далекого зарубіжжя. Архітектурні споруди для музеїв на честь діячів української культури були збудовані за кошти, які збирала українська громада кожної з кран, створюючи тимчасові фонди для одержання благодійних внесків.

Так, в Канадському місті Палермо (провінція Онтаріо) у 1951 р. був утворений перший Музей Тараса Шевченка (офіційно відкритий 1952 року на День Канади). Перед музеєм був встановлений перший на Американському континенті монумент Т.Г. Шевченкові, як дар українцям Канади від народу України (скульптори М. Вронський, О. Олійник, архітектор В. Гнєздилов).

У діяльність цього центру української культури доклала зусилля неприбуткова благодійна фундація «Тараса Шевченка музей і меморіальний парк», утворена у 1954 році. Музей і пам’ятник вже стали історією, тому що у вересні 1988 року будинок був знищений пожежею, а у грудні 2006 року був зруйнований пам’ятник Кобзарю. У 1991 році ще була надія на відновлення музею, що у своєму інтерв’ю журналу «Українська культура» наголошувала директорка музею пані Марія Прокопчак [17]. Але, мабуть, не вистачило коштів, або за міркувань безпеки музей був відновлений вже в іншому місті провінції Онтаріо Торонто за адресою вул. Блур [18].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Стосовно меморіальних музеїв Тараса Шевченка, найбільше їх у Російській Федерації. Музеї державного значення створені у Санкт-Петербурзі. Меморіальна квартира в Санкт-Петербурзькій Академії Мистецтв, де митець жив останні роки й помер у 1861 році, була відкрита у 1964 році на святкування 150-ї річниці від дня народження. В м. Орськ, де поет відбував покарання, у 1986 році був відкритий Музей Кобзаря на вулиці, яка з 1908 року носить його ім’я. У 1989 році в Оренбурзі заснували музей-гауптвахту Т. Шевченка, де він був ув’язнений в квітні-травні 1850 року. Ще один меморіальний музей утворений у Форті Шевченка (був. Форт Олександрівський) в Казахстані, де відбував покарання український митець, громадський діяч Т. Шевченко. Музей розташований у бувший садибі коменданта фортеці І. Юшкова за адресою вул. Маяули, 7. Серед дерев на бувшому подвір’ї гарнізону (тепер парк Т. Шевченка) росте верба, яку ще у 1850 році посадив Тарас Григорович.

У створенні цих закладів активну участь брали діячі української діаспори в Росії, а також провідні шевченкознавці та митці з України [19].

Четверті Зарембівські читання

Визначним кроком і внеском української громади Канади у збереження етнокультурної спадщини та традицій стало створення у 1971 році музеюскансену українського побуту поблизу м. Едмонтона (провінція Альберта).

Офіційна його назва «Село спадщини української культури»[20]. Для організації такого осередку культури українська громада декілька років збирала кошти, щоб придбати 40 га. землі у 50 км від Едмонтона та розташувати на ній будинки, які залишились від перших українських переселенців до Канади [21]. На сьогодні музей у своїй колекції налічує автентичні садиби українських фермерів, датовані 1896 – 1930 роками. Десятки тисяч експонатів побутового вжитку: одяг, посуд, реманент гуцулів, буковинців, які склали першу хвилю еміграції з території тодішньої Австро-Угорської імперії. Відтворені будівлі культових споруд [22].

За таким же принципом був організований Український музей в м. Саскатун (пров. Саскачеван, Канада). Музей був створений за ініціативою Української жіночої асоціації Канади у 1936 році як центр накопичення значного масиву історичного матеріалу та збереження української спадщини. Велика пошана українським жінкам, які своєю плідною наполегливою працею сприяли збереженню національної ідентичності українців за кордоном. Перше приміщення для експозиції було надано Інститутом Петра Могили у 1941 році по вул. Меїн. У 1965 році експозиція переїхала разом з інститутом на вул. Темперанс. Але вже у 1979 році колекція Музею потребувала власного приміщення, яке було придбане для музею по вул. Спадіна Кресчент Ист. Офіційне відкриття нової експозиції відбулося 24 травня 1980 року [23].

До категорії музеїв-пантеонів слід віднести дуже цінну мистецьку збірку на православному кладовищі в м. Саут Баунд Бруку округу Сомерсет штату Нью Джерсі (США). Тут знаходиться українське православне кладовище св. Андрія Первозваного [24]. Тут поховані відомі ієрархи церкви, митці, військові, політичні, громадські діячі, а також прості українці. З часу заснування цвинтаря тут поховано майже десять тисяч людей. Комплекс, споруджений на кладовищі за ініціативою Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава – визначного українського церковного діяча. Архітектурною домінантою кладовища є меморіальна церква св. Андрія, присвячена жертвам Голодомору 1932-1933 років. Церква збудована у 1965 році за проектом архітектора з Канади Юрія Кодака, сина відомого письменника Степана Васильченка. У Мавзолеї під церквою покоїться Патріарх Мстислав (в миру Степан Іванович Скрипник). На кладовищі є два пам’ятника, автором яких є скульптор Петро Капшученко: пам’ятник Митрополитові Василю (Липківському) та пам’ятник св. княгині Ользі. У червні 1971 року на українському цвинтарі було посвячено Хрест – пам’ятник борцям за волю й державність України. Біля його підніжжя лежить привезена з Європи плита з могили Симона Петлюри [25].

Музеї української діаспори, як неприбуткові організації, створені коштом українців за кордоном для збереження унікального історичного та культурного

Четверті Зарембівські читання

надбання, завжди були осередками єднання народу навколо ідеї незалежності України і зіграли важливу роль у формуванні його національної свідомості.

Збереження нерухомих пам’яток в умовах розвитку ринкових відносин в Україні та посилення інтеграційних процесів в галузі захисту культурної спадщини передбачає активне запровадження сучасних механізмів управління цією діяльністю. У цьому контексті забезпечення функціонування національних програм із збереження пам’яток історії та культури при залученні широких кіл громадськості набуває особливого значення. Участь громадянського суспільства у справі збереження культурної спадщини за кордоном сприятиме посиленню значення громадських інституцій в здійсненні позитивних зрушень в сфері культури, науки, мистецтва.

_______________________________

1. Заремба С. Український музей визвольної боротьби у Празі / Київська старовина. – № 1–2. – 1997. – С. 122–137.

2. Мушинка М. Музей визвольної боротьби України і сучасний стан його фондів / Народна творчість та етнографія. – № 4. – 2005. – С. 5.

3. Центральний державний архів громадських об’єднань України (далі – ЦДАГО), ф. 269, оп. 2, од. зб. 2, арк. 70.

4. Там само, арк. 71.

5. Мушинка М. Вказана праця. – С. 5.

6. ЦДАГО, ф. 269, оп. 1, арк. 65 зв.

7. Мушинка М. Вказана праця. – С. 5.

8. Федорова Л.Д. Музей визвольної боротьби України / Енциклопедія історії України у 10 т. / Редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. – К. : Наук. думка, 2010. – Т. 7 : Мл.–О. – С. 105–106.

9. Мушинка М. Вказана праця. – С. 6–7.

10. Сополига М. Музей української жертовності (музею української культури у Свиднику (Словаччина) виповнилося 55 років). – Пряшів : «Дукля». – № 2. – 2011.

11. Ukrainian Museum and Library of Stamford, Сonnecticut [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrainianmuseumlibrary.org/index.php.



Pages:     | 1 |   ...   | 31 | 32 || 34 | 35 |   ...   | 47 |
 
Похожие работы:

«Нові надходження у бібліотеки Хмельницької міської ЦБС у травні 2012 р. Абдуллаев Ч. А. 1. Дронго безжалостен, или Окончательный диагноз / Ч. А. Абдуллаев. М. : Эксмо, 2012. 320 с. (Маэстро детектива Чингиз Абдуллаев) Экземпляры: всего:1 10(1) Абдуллаев Ч. А. 2. Дронго волнуется, или Обьект власти / Ч. А. Абдуллаев. М. : Эксмо, 2011. 352 с. (Маэстро детектива Чингиз Абдуллаев) Экземпляры: всего:1 10(1) Абдуллаев Ч. А. 3. Одноразовое использование / Ч. А. Абдуллаев. М. : Эксмо, 2012. 320 с....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА ПАВЛИШИН Людмила Григорівна УДК 1(091) ПРОБЛЕМА СЕНСУ ЖИТТЯ У ФІЛОСОФІЇ ФРІДРІХА ВІЛЬГЕЛЬМА НІЦШЕ 09.00.05 – історія філософії АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Київ – 2009 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Національному університеті харчових технологій Міністерства освіти і науки України. доктор філософських наук, професор Науковий керівник:...»

«В.І. Чухрій Історія села В’язівок Городищенського району Черкаської області. Україна 2005 рік ПЕРЕДМОВА Любов до свого села необхідно прищеплювати дітям з раннього дитинства. А щоб зберегти прив'язаність до своєї домівки, привити любов до рідного краю, треба знати історію його, та не тільки це, а й минуле життя простих селян, які зберегли в пам'яті факти історії свого села. Адже ці факти дають відповіді на питання: „Що було? Як було? Як жили селяни?” Такі питання виникали, мабуть, у кожного...»

«ISSN 0130-528Х. Українське літературознавство. 2011. Випуск 74. С. 3–11 Ukrainian Literary Studies. 2011. Issue 74. P. 3–11 ТЕОРІЯ І МЕТОДОЛОГІЯ УДК 821.161.2’01-1.07І.Франко:82.09“190” ДВА “СЛОВА” ДАВНЬОГО УКРАЇНСЬКОГО ПИСЬМЕНСТВА (“СЛОВО О ЛАЗАРЕВh ВОСКРЕСЕНІИ” І “СЛОВО О ЗБУРЕНЮ ПЕКЛА”): ПРИЧИНКИ ІВАНА ФРАНКА Ярослава Мельник Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1, Львів 79000, Україна, е-mail: ya.melnyk@gmail.com Розглянуто рецепцію І. Франка двох...»

«Сергій Тарадайко Ординська напасть Німець скаже: «Ви моголи». «Моголи! моголи!» Т.Шевченко. І мертвим, і живим. «Тисяча плато» Ж.Дельоза й Ф.Ґваттарі це, напевне, чи не остання велика книга з філософії. Найбільше вражає те, що, виявляється, можливо – ніби згадавши класичні приклади – створити своє власне бачення світу. Більше того, практично не користуючись отими звичними «категоріями» й філософськими поняттями. – Всі використані «концепти» й численні терміни були взяті з якихось інших...»

«конгресу петлюрівців в Україні. – К., 1996. 20. Сідак В. Національні спецслужби в період Української революції 1917–1921 (невідомі сторінки історії). – К., 1998. – 320 с. 21. Ковальчук М. Невідома війна 1919 року. Українсько-білогвардійське збройне протистояння. – К., 2006. – 590 с.22. Волков С.В. Энциклопедия Гражданской войны. Белое движение. – М., 2002. – 671 с. 23. Савченко В.А. Двенадцать войн за Украину. – Харьков, 2005. – 415 с. 24. Bruski J. Rada Republiki – parlament Ukrainskiej...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ДНІ НАУКИ ФІЛОСОФСЬКОГО ФАКУЛЬТЕТУ-2007 МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ (18–19 КВІТНЯ 2007 РОКУ) МАТЕРІАЛИ ДОПОВІДЕЙ ТА ВИСТУПІВ ЧАСТИНА І Редакційна колегія: А.Є. Конверський, д-р філос. наук, проф., чл.-кор. НАН Украни (відп. ред.); В.А. Бугров, канд. філос. наук, доц. (відп. секр.); Л.В. Губерський, д-р філос. наук, проф., акад. НАН України; І.С. Добронравова, д-р філос. наук, проф.; В.Ф. Цвих, д-р політ. наук, проф.; А.М. Лой, д-р...»

«ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 27 Валерія Фомічова УДК 811 + 8144 (811.161.2 + 811.111) ПРИЧИНИ СУБСТАНТИВНОЇ АМОРФІЗАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ) У статті здійснюється спроба встановити загальні та часткові причини субстантивних аморфізаційних змін в українській та англійській мовах, визначити співвідношення між причинами аморфізації в цих мовах. Субстантивна система досліджується в термінах лінгвістичної типології. У статті встановлюється типологічна кваліфікація...»

«СТРУКТУРА ПРОГРАМИ ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ 1. Пояснювальна записка.2. Зміст програмного матеріалу.3. Структура тесту і характеристика завдань в ньому.4. Критерії оцінювання за 100бальною шкалою( від 100 до 200 балів) 5. Рекомендована література. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Програму всесвітньої розроблено на базі чинних програм з всесвітньої історії України для 6–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №1/11-385 від 30.01....»

«Фізичне виховання, спорт і культура здоров’я у сучасному суспільстві : збірник наукових праць. № 3 (19), 2012 Антон Лытвынец, Вадым Канащук, Иванна Лытвынец, Елена Падовская. Спортивная деятельность Ивана Поддубного. В статье рассматривается выдающаяся фигура украинского спорта Иван Поддубный. Проблема является одной из ведущих в научной деятельности, ведь изучению спортсменов начала ХХ в. придается большое значение. Исследование посвящено анализу спортивной деятельности Ивана Поддубного....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»