WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 30 | 31 || 33 | 34 |   ...   | 47 |

«ЧЕТВЕРТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Четвертих Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 150-річчю від ...»

-- [ Страница 32 ] --

3. Бандрівський М. Пам’яткоохоронна діяльність митрополита Андрея Шептицького // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. – Львів, 2000. – Вип. 7–8. – С. 459–466.

4. Благословляю і молюся. Каталог виставки, присвяченої 125-й річниці з дня народження митрополита Андрея Шептицького. – Львів, 1990. – С.8.

5. Горняткевич Д. Митрополит Андрей Шептицький // Визвольний шлях. –1954. – Ч. 12. – С. 25, 141, 142, 146.

6. Делюга В. Історія досліджень церковного мистецтва у Львові на рубежі ХІХ і ХХ ст. // Замосцько-волинські музейні зошити. – Замосць, 2006–2007. – Т. 4. – С. 25–27.

7. Залозецький В. Задаче консерваторской праце для охорони пам’яток мистецтва на Подкарпатской Руси. – Ужгород, 1922. – С. 10.

8. «Ї». Незалежний культурологічний часопис. – Львів, 2003. – Ч. 29. – С. 226.

9. Кам’янський П. Станіславська єпархія за єпископства Андрея Шептицького// Схід. Аналітично-інформаційний журнал. – Донецьк, 2006. – № 2 (74). – С. 57.

10. Кушнір В. Західноукраїнські музейні з’їзди 1930-х рр. // Народознавчі зошити. – Львів, 2003. – № 5–6. – С. 827, 833.

11. Літопис Бойківщини. Записки, присвячені дослідам історії, культури й побуту бойківського племені (перевидання часопису). – Львів, 2005. – Вип. 1 (Числа 1–2 за 1931–1933 рр.). – С. 197.

12. Літопис Бойківщини. Записки, присвячені дослідам історії, культури й побуту бойківського племені (перевидання часопису). - Львів, 2007. – Вип. 2 (Числа 3–6 за 1934–1935 рр.). – С. 164.

13. Матеріали наукової конференції, присвяченої 100-річчю від часу введення на митрополичий престол у Львові Слуги Божого Андрея Шептицького (27 жовтня 2001 р.). – Тернопіль, 2002.

14. Митрополит Андрей Шептицький. Документи і матеріали 1941–1944 рр. / Упор. Ж. Ковба. – К., 2003. – С. 147.

15. Митрополит Андрей Шептицький у документах радянських органів державної безпеки (1939–1944 рр.). – К., 2005.

16. Нагаєвський І. Історія Римських Вселенських Архієреїв з узглядненням важнійших подій Української Церкви і Народу. Ч. 3 // Праці філологічно-гуманістичного факультету Українського Католицького університету ім. Св. Климента. – Рим, 1979. – Т. 51–52. – С. 318–320.

17. Опалко Н. Митрополит Андрей: меценат, просвітитель. – Тернопіль, 1999.

18. Письма-послання митрополита Андрея Шептицького ЧСВВ в часи німецької окупації. – Йорктон, 1969. – Ч. 2. – С. 212–213.

19. Сапеляк А. Київська церква на слов’янському Сході. Канонічно-екуменічний аспект. – Буенос-Айрес ; Львів, 1999. – 120 с.

20. Свенціцький І. Музеї і музейництво. Нариси і замітки. – Львів, 1920. – С. 5.

21. Слабошпицький М. Українець, який відмовився бути бідним. – К., 1994. – С. 128.

22. Суханова З., Сулима-Матлашенко Н. Андрей Шептицький: реалії хресного шляху // Дзвін. – 1990. – № 6. – С. 92.

23. Твори Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького. Пастирські листи. Т.1.

(02.08.1899–07.09.1901 рр.) // Праці Українського Богословського наукового товариства. – Торонто, 1965. – Т. 15. – С. 185–187, 188.

24. Тожецький Р. Митрополит Андрей Шептицький // Ковчег. Збірник статей з церковної історії. – Львів, 1993. – Ч. 1. – С. 111.

25. Українська Загальна Енциклопедія. Книга знання в 3-х томах / За ред. проф. І. Раковського. – Львів ; Станіславів ; Коломия, 1934. – Т. 2. – С. 817.

26. Цегельський Л. Митрополит Андрій Шептицький. – Львів, 1995. – Арк. 38–39.

27. Центральний державний історичний архів у м. Львові.

28. Шевченко В., Ломачинська І. Музеєзнавство. – К., 2007.

29. Шептицький А. Не хочемо чужої культури, хочемо жити своєю! – Львів, 2005. – С.16–35, 33, 51–53, 59.

–  –  –

30. Щербаківський В. Пам’яті Василя Григоровича Кричевського. – Лондон, 1954.

31. Щербаківський В. Українське мистецтво. – К., 1995. – С. 32–33, 145.

32. Maly rocznik statystyczny. – Warszawa, 1938. – Rok 9. – S. 335.

–  –  –

До культурної спадщини належать нерухомі пам’ятки, розміщені не тільки на території держави, а й за її межами. Заклади культури, якими є музеї, складають певну частку в культурному просторі українців за кордоном, яких на сьогодні налічується майже 10 млн. на всіх континентах. Створені ними цінності протягом останніх двох століть цілком можна вважати пам’ятками історії та культури народу України.

Послідовність дій, спрямованих на організацію музейних закладів у діаспорі, дещо відрізняється від методів організації в Україні. За радянських часів, коли музейні колекції були націоналізовані, музеї належали державі й виконували просвітницьку функцію виключно під кутом зору пропаганди досягнень радянської влади. Тому музеї завжди були під пильною увагою органів виконавчої влади й отримували матеріальне забезпечення й технічну підтримку виключно від державних органів. Така ситуація стосовно музеїв збереглася в сьогоденні, з корекцією на те, що виконавча влада взагалі втратила будь-яку зацікавленість у пропагандистській функції музеїв, а натомість з’явилося прагнення заволодіти їх територіями та нерухомим майном. Прикладами є зазіхання на заповідні території Музею народної архітектури та побуту в Пирогові, закриття музею УНР, які викликали хвилю громадського обурення, обмеження зон охорони видатних пам’яток архітектури, в приміщеннях яких розміщуються музеї, а на вилучених територіях будуються торговельно-розважальні комплекси, а також мізерне фінансування закладів культури. При цьому встановлені правила щодо матеріальнотехнічного забезпечення діяльності всіх закладів культури покладені саме на державу. Такий споживацький підхід в ставленні до облаштування діяльності музеїв зберігається й дотепер, після 20 років незалежності. Тому питання досвіду організації музеїв за кордоном, особливо перших музеїв, створених українською еміграцією в першій половині ХХ ст., а з часом і українською діаспорою на теренах інших держав представляється важливим з огляду на те, що в сучасній Україні постає потреба у формуванні принципів діяльності громадських об’єднань та установ, спрямованих на забезпечення дієздатності громадянського суспільства.

Четверті Зарембівські читання

Слід також згадати, що одним з перших дослідників, який приділив темі музеїв, створених на еміграції в країнах Європи, був С.З. Заремба, ім’ям якого названі наші читання. Як провідний український науковець, він мав особливе відчуття перспективного напряму наукового дослідження. Тому не випадково одна з перших публікацій, присвячених історії фондів Музею визвольної боротьби України, створеного в Празі у 1925 році, була ним здійснена ще у 1997 році [1].

За тематикою музеї за кордоном поділяються на громадсько-політичні, етнографічні, історичні, меморіальні, військові. За формою вони можуть бути музеями-архівами, музеями-скансенами, музеями-реквіємами (в пам’ять про безвинних жертв голодомору), меморіальними музеями (пов’язаними з життям видатних особистостей), музеями-пантеонами (меморіальні українські кладовища).

Кожний з музеїв має свою історію створення, особливо це стосується тих нерухомих об’єктів, в яких саме й розміщується експозиція та фонди музеїв.

До громадсько-політичних маємо віднести музей, створений українською еміграцією в травні 1925 р. в Празі (тоді Чехо-Словацька Республіка) з ініціативи професорів Українського вільного університету. Це був «Музей визвольної боротьби України» (МВБУ) (з квітня 1945 року – «Український музей в Празі». Засновником і власником МВБУ виступило Товариство «Музей визвольної боротьби України», головами якого до квітня 1945 року були відомі вчені і громадські діячі І. Горбачевський, С. Смаль-Стоцький, А. Яковлєв, Дм. Дорошенко; після них деякий час головою Товариства МВБУ був В. Бірчак. Дирекцію МВБУ очолювали Д. Антонович (1925– 1945) і С. Наріжний (1945–1948).

Члени товариства звернулися до заступника міністра закордонних справ Вацлава Гірси (народженого в Україні), який підтримав ідею заснування музею і пообіцяв фінансову допомогу, від якої ініціатори заснування музею відмовились заради збереження його незалежного статусу[2].

Впродовж всього періоду своєї діяльності МВБУ вів велику роботу щодо збирання та збереження архівних, музейних та бібліотечних зібрань визвольних змагань 1917–1921 років, життя і діяльності української еміграції в 1919– 1945 роках, пропагував за кордоном українську національно-культурну спадщину.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Експозиція музею була представлена такими напрямами: політикодипломатичний й військовий, табори полонених Світової війни, українці в Америці й Шевченкіани, мистецький, періодичних видань та бібліотеки. «Але і при збільшеному помешканні музейні гаражі лишаються переповнені і тільки вибудовання власного УкрДому для Музею дасть можливість відповідного розташування всіх музейних архівних матеріалів» [3]. Для потреб музею спочатку було виняйнято приміщення за адресою Гутенштейнштрассе, 6. У 1936 році директор Дмитро Антонович у звіті про роботу Музею приділив увагу його відвідуванню: «Стало вже звичаєм, що кожен українець, який приїздить до Праги з-за кордону або з чех. провінції відвідує Музей. Цікавляться ним

Четверті Зарембівські читання

також приїзджі чужинці. В Музейній книзі відвідувань можна бачити підписи українців майже з усіх країн світа. В самий останній час, наприклад, відвідали Музей такі гості: Лев Чапельский, директор українського Музею в Америці, інж. Микола Скрипник з Суматри, полк. Гнат Пороховський з Румунії, Н. Смаль-Стоцький з дружиною з Рима, проф. Д. Дорошенко з Варшави й багато інш. З ріжних країн світу Європи» [4].

Розвідки М. Мушинки дозволяють прослідкувати шлях облаштування приміщення для музею. Так, «у 1935 р. при Товаристві була створена комісія побудови окремого приміщення для музею: Андрій Яковлєв (голова), Євген Вировий (скарбник) та Борис Мартос (член). Головним завданням комісії було збирання коштів для побудови будинку, який мав називатися Українським Домом. Проект Будинку виготовив архітектор Артем Корнійчук. Рисунок майбутнього Українського дому був розтиражований у тисячах примірників і розісланий українським громадам у цілому світі із закликом фінансово підтримати побудову Українського Дому в Празі»[5]. Як зазначалося у листівці: «Музей Визвольної Боротьби України був у 1925 р. заснований і весь час розвивався виключно працею жертовності самих українців. Він засадничо не користувався й не користується чужонаціональною допомогою. Тому кожен українець і українка хай у міру своїх сил і можливостей причиняться до збагачення музейних колекцій і дальшого розвитку Музею. Жертвуйте самі й заохочуйте до цього інших. Спільними українськими силами творімо Музей Визвольної Боротьби України. Адреса Музею ВБУ в Празі Ukrainisches Museum Prag-Nusle II. Gutensteinerstr. 6.

Protektorate B. u M»[6]. Акція збору коштів принесла 250 тис. крон. Товариство вирішило не будувати, а купити готовий будинок і пристосувати його до потреб музею. Такий будинок було куплено в березні 1938 року в кварталі НУСЛе за 230 тис. крон. На трьох поверхах новопридбаного будинку була розташована 21 кімната, а вісім підвалів обладнали для майстерень і депозиту. Це був єдиний будинок в Празі, який юридично належав українській громаді. Урочисте відкриття музею відбулося 29 червня 1939 року [7].

У лютому 1945 року внаслідок бомбардувань англо-американською авіацією Праги будинок музею сильно постраждав й був знесений. Тепер на цьому місці побудована фабрика. Зібрання МВБУ були частково знищені, але більшість колекції у 1945–1948 роках розміщувалося в Національній бібліотеці Клементинума та в архіві Міністерства внутрішніх справ на Градчанах (нині Центральний державний архів) [8].

Незадовго до вступу до Праги радянських військ, а саме 7 квітня 1945 року, на загальних зборах Товариства була висунута пропозиція змінити існуючу назву МВБУ на нову – «Український музей». В листопаді 1945 року ця назва була визнана новою чехословацькою владою. Однак, у березні 1948 року діяльність Українського музею було припинено з політичних мотивів.

В 1948, 1958, 1983 та 1988 роках документи і матеріали колишнього МВБУ були перевезені до СРСР і розподілені між різними архівними установами.

Четверті Зарембівські читання

Документальні та книжкові зібрання МВБУ, а також Українського історичного кабінету в Празі, відомі під узагальнюючою назвою «Празький український архів», зберігаються в Київських архівах: ЦДАВО, ЦДАГО, ЦДІАК, ЦДІАЛ, ЦДКФФА, НДБ ЦДА, в держархівах Волинської, Київської, Львівської, Рівненської, Тернопільської і Харківської областей. Частина згаданих матеріалів залишилась у фондах Державного центрального архіву в Празі (Чехія) та ймовірно могла опинитися в Німеччині, США, Канаді, Російській Федерації інших країнах [9].

На сьогодні актуальним стає питання відновлення колекції музею, комплектацію його архівних матеріалів, матеріальних артефактів, зібраних наполегливою працею сотень українців, які на чужині ніколи не втрачали надії повернутися ще за життя до вільної, незалежної України. Цьому не судилося статися, бо їхнього життя видалося замало. Ще знадобилися сотні тисяч жертв тоталітарної доби, щоб в країні відбулася омріяна поколіннями незалежність.

Дещо інший алгоритм створення має Український музей у Свиднику. Рішення про утворення музею було прийнято Радою Крайового національного комітету у Пряшеві 22 лютого 1956 року. Тільки через вісім років в квітні 1964 року, згідно з ухвалою Ради Східнословацького крайового комітету в Кошицях, музею було надане приміщення у Свиднику в триповерховому будинку, площею 1700 кв. м, спорудженого наприкінці ХІХ століття по вул.

Центральній. Як бачимо, втручання державного регулювання питаннями організації закладів культури сповільнює динаміку їх розвитку й ставить зайві бюрократичні перепони, які можуть загальмувати виконання будь якого позитивного починання.

Сучасна експозиція Музею української культури презентує соціальний, політичний та культурний розвиток українського населення Східної Словаччини від найдавніших часів аж до сучасного періоду. В 1975 році при музеї розпочалася побудова етнографічної експозиції під відкритим небом (скансену). Тут представлено майже 50 найтиповіших пам’яток народної архітектури та побуту: традиційні селянські житлові будівлі під солом’яними та ґонтовими стріхами, господарські, технічно-промислові, культові та інші споруди. В окремих об’єктах – пам’ятках народного будівництва експонуються типові народні меблі та інші предмети хатнього устаткування, традиційне робоче знаряддя тощо [10].



Pages:     | 1 |   ...   | 30 | 31 || 33 | 34 |   ...   | 47 |
 
Похожие работы:

«244 Розділ 7 АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ У підготовці матеріалів та написанні текстів розділів брали участь Преамбула: Україну об’єднують цінності Я.Й.ГРИЦАК – директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені І.Франка, доктор історичних наук, професор Ю.Г.РУБАН – директор Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат технічних наук (керівник групи) І.В.ЖАДАН – завідувач лабораторії психології політичної освіти Інституту соціальної та політичної...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ВИПУСК 98 ( ЧАСТИНА ІI ) КИЇВ – 2011 Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 98. Частина IІ (у двох частинах). К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2011. – 152 с. У збірнику представлені матеріали дев’ятої міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих...»

«УДК 373.51:371.135 (045) ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ У ПРОЕКТУВАННІ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ ЗАКЛАДІ М.К.Вайновська Україна, Запорізька область, Вільнянська гімназія «Світоч» Постановка проблеми. Проблема пошуку високоефективних шляхів виховання підростаючої особистості знаходиться в центрі уваги психолого-педагогічної науки. Сучасній школі вкрай необхідні нові концепції й технології виховання, які б змінили ставлення людини до світу, до...»

«Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Академія пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля В.П. Бут, М.А. Кришталь, І.Ю. Тищенко, М.Г. Тур, Н.Ф. Єремеєва, П.І. Заїка, О.С.Алексєєва НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКИХ ІСПИТІВ Черкаси 2010 ББК 65.9(2)26 Авторський колектив: В.П. Бут, кандидат психологічних наук, доцент, ректор Академії пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України; М.А....»

«ТРАНСПОРТНІ СИСТЕМИ ТА ЛОГІСТИКА УДК 504.3 ЗАСТОСУВАННЯ SADT-МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ ФОРМАЛІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ТРАНСПОРТНИМИ ПОТОКАМИ НА ВУЛИЧНО-ДОРОЖНІЙ МЕРЕЖІ МІСТ1 Бакуліч О.О., кандидат технічних наук, професор Дудник А.А. Постановка проблеми. Для сучасного суспільства є характерним стрімке зростання кількості автотранспортних засобів, їх зосередження у великих містах з історично сформованою системою вулично-дорожньої мережі, що призводить до виникнення значних транспортних проблем. Найбільш...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка ПРОГРАМА ЗВІТНОЇ НАУКОВОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ УНІВЕРСИТЕТУ ЗА 2011 РІК Відповідальний за випуск Б.Я. Котур Упорядники: С.В. Орищин Л.С. Писаревська Н.Г. Романишин Редактор Н.Й. Плиса © Львівський національний університет імені Івана Франка, 2011 СЕКЦІЯ ФІЛОСОФСЬКИХ НАУК Керівник секції проф. Мельник В.П. Секретар секції доц. Рижак Л.В. ПІДСЕКЦІЯ ФІЛОСОФІЇ Аудиторія 316, вул. Університетська, 1...»

«МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІКИ» (1-2 листопада 2013 року) м. Острог УДК 37(063) ББК 74.00я43 А 43 А 43 Актуальні питання сучасної педагогіки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Острог, 1-2 листопада 2013 року). – Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2013. – 104 с. ISBN 978-617-7041-36-7 У збірнику представлені матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання сучасної педагогіки»....»

«РЕЦЕНЗІЇ Т.Я. Лупул Політизація етнічності як інституційний фактор сучасного процесу канадського націєтворення: Монографія. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. 456 с. Поняття „націєтворення” та „політизація етнічності” у політологічній науці вживаються для опису процесів соціальної інтеграції (nation-building, на відміну від state-building) – як правило, у ході аналізу країн, котрі переживають етап бурхливої індустріалізації та шукають нові форми політичних домагань етнічних меншин....»

«Наукові записки ТНПУ: Літературознавство 25 генологический фактор, но как элемент поэтики произведения, его эстетический код. Проанализировано систему тропов, которые активизируют повествование, формируют эмоциональный тон. Ключевые слова: Богдан Лепкий, сказка, сказочность, повесть-воспоминание, реальность, поэтика, лиризм. Г. А. Александрова, проф. (Київ) УДК 82.0 159 91 ББК 83 (4 УКР) «Начерк історії української літератури» Богдана Лепкого і проблема міжлітературних контактів Стаття...»

«Наукові записки ТНПУ: Літературознавство 71 теперішнього і майбутнього, без осмислення яких людина не може національно й духовно самоідентифікуватись. Література: Виноградов 1971: Виноградов В. Проблема сказа в стилистике Поэтика. – Л.,1971. – 240с.; Копистянська 1996: Копистянська Н. Художній час як категорія порівняльної поетики // Словянські літератури. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 184-200.; Лепкий 1991 : Лепкий Б. Твори в 2 т.К.: Дніпро, 1991. – Т.2. – 700с.; Гром’як 1997:...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»