WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 26 | 27 || 29 | 30 |   ...   | 47 |

«ЧЕТВЕРТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Четвертих Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 150-річчю від ...»

-- [ Страница 28 ] --

До друку готувалися матеріали від Прес-служби Держмитслужби України. Виносили на розсуд читачів свої публікації і безпосередні учасники митної справи, а саме – митники. В основному, за формою вони швидше нагадували звіти, в яких знайшли місце повідомлення про «переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей» [6]. Варто було б дослідникам окремих аспектів збереження культурної спадщини українського народу уважно проаналізувати ці рубрики. Невеликі за обсягом, але багаті за змістом, вони дають змогу зробити відповідні висновки, підготовити статистичну інформацію щодо переміщення цих предметів. Але, мабуть, головне в цій копіткій роботі, ця інформація поступала із різних пунктів пропуску через митний кордон України. В деяких публікаціях можна простежити долю окремо взятого раритету.

Сподіваємося, що з часом науковці Державного науково-дослідного інституту митної справи (ДНДІ митної справи), працюючи у напрямі, що співпадає з рубриками часопису «Митниця», більш активно будуть презентувати свої наукові розробки, а часопис буде цікавим як фахівцям митної справи, так і окремим дописувачам, надасть науковості виданню. Але треба надати їм належне. В одному із номерів за 2012 рік висвітлено результати наукової діяльності Інституту, в основу якого покладено проведення прикладних досліджень на замовлення Держмитслужби України на підставі Тематичного плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Держмитслужби України, що формується Науковою радою Держмитслужби України та затверджується наказом Голови Служби [7].

Актуальним є те, що у ДНДІ митної справи серед інших науководослідних робіт (НДР) виконується робота «Розробка методичного, апаратного та програмного забезпечення системи ідентифікації культурних цінностей для реєстрації та контролю при переміщенні їх через митний кордон України». До роботи над НДР залучені науковці Академії митної служби України, посадові особи окремих департаментів Держмитслужби України [8]. На жаль, до виконання НДР не були долучені фахівці у справі переміщення культурних цінностей, зокрема, з Міністерства культури України, від Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України, науковці Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК.

Метою авторів НДР було вдосконалення контролю за переміщенням культурних цінностей через митний кордон України, автоматизація системи їх ідентифікації, що уможливить їх реєстрацію та контроль. А створення програмно-інформаційного комплексу (ПІК) як складової Системи реєстрації культурних цінностей, стане своєрідним реєстром обліку культурних цінностей при переміщенні через митний кордон України, забезпечить підтримку прийняття рішення при митному оформленні.

Четверті Зарембівські читання

Слід підкреслити, що над створенням своєрідного реєстру культурних цінностей при переміщенні їх через митний кордон України вже працюють безпосередньо митники, або більш чітко – розпочали або ведуть перелік (документи) (автор – Примак А.Ф.) про незаконне переміщення культурних і історичних цінностей. Питання в іншому – в якому стані він перебуває на сьогодні? Чи може він слугувати початковою базою? Адже митники, виконуючі свої професійні обов’язки, про що ми читаємо на сторінках журналу «Митниця», можуть служити орієнтиром для тих, хто займається питанням збереження культурних цінностей. Отже, до цих питань, як ми бачимо з окремих публікацій, слід привернути увагу і окремих дослідників з питань охорони культурної спадщини українського народу. Ця тема потребує більш детального розгляду, маємо надію, що вона буде продовжена.

_______________________________

1. Кучма Л. Працівникам митних органів, суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, авторам та читачам журналу / Л.Кучма // Митниця. Інформаційно-аналітичний журнал. – 2002. – № 1. – С. 1.

2. Каленський М. Від керівництва / М. Каленський // Митниця. Інформаційно-аналітичний журнал. – 2002. – № 1. – С. 1а.

3. Указ Президента України «Про створення Академії митної служби України», м. Київ, 11 червня 1996 р. № 412/96. – Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/U412_96.html.

4. Про внесення змін і доповнень до Указу Президента України від 29 листопада 1996 р.

№ 1145 Президент України; Указ від 23.03.1998 № 216/98. – Режим доступу : http://zakon2.

rada.gov.ua/laws/show/216/98.

5. Єременко О. Україна має професійних митників / О. Єременко // Митниця. Інформаційноаналітичний журнал. – 2002. – № 1. – С. 10–11.

6. Кримінальний кодекс України (Із змінами). Документ 2341-14, чинний, поточна редакція – Редакція від 01.01.2013, підстава 5288-17, м. Київ, 5 квітня 2001 року № 2341-III. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page.

7. Фрадинський О. Наукове забезпечення діяльності української митниці: зроблено черговий крок / О. Фрадинський, О. Нагорічна // Митниця. Інформаційно-аналітичний журнал. – 2012. – № 96. – С. 22–23.

8. Розробка методичного, апаратного та програмного забезпечення системи ідентифікації культурних цінностей для реєстрації та контролю при переміщенні їх через митний кордон України : звіт з НДР (пром.).30.11.12 / Державний науково-дослідний інститут митної справи ; керів. О.Л. Калашникова; викон.: В.В. Літвінов [та ін.]. – Хмельницький, 2012.

–  –  –

Музей як явище сучасної культури передбачає створення діалогічного простору не лише в експозиційних залах, але й поза ними. Адже сучасний музей, за висловом Андре Мальро, це «уявний музей» або «музей без стін».

Можна говорити про те, що сама культура постмодерну – це музеєфікаторська культура, тобто культура, яка перебуває, за висловом російської дослідниці Т.П. Калугіної. в стані «самоінвентаризації» своїх цінностей [1].

Притаманний їй кризовий характер наскрізь пронизує сучасну музейну субстанцію, а отже йдеться, як стверджує директор музею-садиби «Останкіно» Геннадій Вдовін, про «евристичну кризу музею і світоглядну кризу ідеї музейності» [2]. Іншими словами, ми маємо справу з кардинальною зміною парадигми сучасного музейного світобачення порівняно з епохою модерну. Постмодерний музейний простір Жак Дерріда у своєму дослідженні «Про граматологію» тлумачить як «нелінійний текст» [3].

Цим підкреслюється роль інтерпретації як виміру буттєвості сучасної музейної експозиції. Принагідні роздуми Федора Достоєвського про те, що реальність доступна людині лише як символічне означення ідеї, а не у вигляді дійсності « як вона є», бо «(...) такої дійсності насправді немає та й не було на землі ніколи, тому що сутність речей людині недоступна, а сприймає вона природу так, як та відображається в її уяві (...) [4]. Саме в контексті такого тлумачення реальності інтерпретація, уява усвідомлюються як дієві чинники сучасної музейної просторової реальності. На відміну від музею модерну, який у своєму просторі втілював істину історичного процесу як постійного прогресивного руху, постмодерний музей стає на шлях співучасті в процесі «творення» нової історичної і культурної дійсності. «Все створене і накопичене минулими культурами, як зазначає російська дослідниця Тетяна Калугіна, сприймається тепер не як таке, що успадковується, – це було традиційним типом культурного переопрацювання, звичним соціальнокультурним завданням суспільства. Тепер все це автоматично переміщується в сучасність, автоматично перетворюється в об’єкти і цінності «тут» і «зараз» [5]. В певному сенсі, якщо дотепер, культурний об’єкт з точністю природничих наук був препарований і «вмонтований» в історико-культурний контекст, то тепер такий об’єкт є потенційним чинником інтерпре

<

Четверті Зарембівські читання

таційної активності, і лише в якості такого може стати реальним фактом духовно-світоглядних засад особистості. Сучасний підхід, зокрема, до музейного «прочитання» історії, на думку Президента ІКОМ Ганса-Мартіна Хінца, полягає в тому. аби надати слово історичним опонентам і таким чином задіяти механізм формування у відвідувачів власних суджень з приводу того чи іншого факту минулого. Протистояння історичних сил в минулому музей покликаний трансформувати в площину актуального діалогу сучасності, розширюючи його простір до простору людських душ. В цьому реалізується багатовимірність сучасної, діалогічної за означенням, музеальності.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


В контексті вищезазначених ознак постмодерного музею особливого підходу потребує музеєфікація сакральних пам’яток. Ця особливість, на наш погляд, обумовлена насамперед тими процесами в сучасному суспільстві, усвідомлення яких призвело до формування німецьким вченим Юргеном Хабермасом положення про постсекулярне суспільство. Згодом стало зрозуміло, що акцентовані Хабермасом та іншими дослідниками соціальний і політичний аспекти постсекулярності не вичерпують суті сучасних глибинних суспільних трансформацій. Це дало підстави певному колу теоретиків говорити про зміни в самому способі мислення сучасної людини, сприйняття нею світу та свого місця в ньому. Як підкреслює російський дослідник Дмитро Узланер, крім соціологічного і політичного виміру «(...) постсекулярність має ще один вимір, без якого ніякі суспільні або політичні дискусії не мали б під собою ніяких підстав. Мова йде про трансформації, які торкаються основ мислення, переміщуючи нас в абсолютно новий простір – простір постсекулярної філософії» [6]. Центральна «подія» постсекулярного мислення та світосприйняття пов’язана з тим, що проект секуляризації, результатом розгортання якого стало певне розмежування релігійного і світського, не був завершений. В цьому сенсі постсекулярність є реакцією на незавершеність секуляризації, на неспроможність її центральної ідеї, згідно з якою «(...) модернізація і секуляризація завжди йдуть пліч-о-пліч – чим більше одного, тим більше іншого» [7]. Мова йде, таким чином, про виникнення умов для розгортання нового діалогу між різними культурами і релігіями, а також радикальні трансформації у співвідношенні релігійного і світського, віри і знання, теології і філософії.

Постсекулярність, на наш погляд, є кардинально новою обставиною музеєфікації сакральних пам’яток, що задає її сучасну парадигму. В той же час, ні в українській, ні в близькозарубіжній музеології та культурології ця проблема до цього часу не стала предметом всебічного дослідження. В результаті такої ситуації зазвичай спостерігається перенесення модерного прочитання музеєфікованої сакральної пам’ятки в постмодерний аналіз. Як зразок подібного підходу наведемо думку російської дослідниці Юлії Гафанової, згідно з якою, в контексті постмодерного прочитання музейного простору: «(...) ікона, яка

Четверті Зарембівські читання

знаходиться в музеї, це вже не ікона, не лик Бога, не шлях єднання чуттєвого і надчуттєвого світів, а художній твір, в якому відображені реалії тієї чи іншої епохи, який належить до тієї чи іншої живописної школи або ж є матеріальним свідченням того чи іншого факту релігійної історії» [8]. Таке трактування музеєфікованої сакральної пам’ятки характерне в цілому і для сучасної української культурологічної та музеєзнавчої думки. На наш погляд, воно потребує перегляду, виходячи з концептуальних засад теорії постсекулярного суспільства. Слід зокрема зауважити, що теза, згідно з якою, сакральна пам’ятка, перемістившись з храмового простору в музейний, втрачає свою сакральність і стає виключно пам’яткою історії і мистецтва є цілком модерною і секулярною. Саме за логікою модерну сакральні предмети в музейному просторі наділяються значенням лише в контексті відповідної епохи та приналежності до того чи іншого художнього стилю і т.п.

В більш широкому, світоглядному плані, в такому підході проглядається позиція, згідно з якою релігійна сакральна істина принципово відмінна від істини раціональної, а тому – сакральна пам’ятка в храмовому просторі є джерелом саме такої істини, а в музейному – іншої. Виявлення в музейному просторі цієї іншості, притаманної природі сакральної пам’ятки, значною мірою є надбанням музею епохи модерну. В ідеологічному просторі комуністичного суспільства цю особливість модерного сприйняття сакральної пам’ятки було доведено аж до повного заперечення її сакральності, що вилилося у практику залучення релігійних пам’яток до створення атеїстичних експозицій.

Одна з особливостей сучасного розвитку українського суспільства полягає в тому, що воно, як зауважує харківський соціолог Володимир Шедяков, «переходить до постмодерну як культури посткомуністичної, тоді, як наприклад Захід – посткапіталістичної» [9].

Саме особливості посткомуністичного розвитку спонукають дослідників вбачати суть постмодерного ставлення до сакральної спадщини у вивільненні сакральних пам’яток із атеїстичного ідеологічного контексту. Насправді таке вивільнення не означає постмодерної ситуації в тому розумінні, що посткомуністичний музей, виходячи з уяви про релігійну пам’ятку виключно. як пам’ятку історії і культури, неминуче має відчути свою обмеженість, свою неповноту і свою «несправжність», рефлексуючи з приводу справжності сакральної речі в храмі, де, як зауважує вже цитована нами Юлія. Гафанова «вона є тим, чим насправді має бути, а саме – «єднанням чуттєвого і надчуттєвого світів» [10].

Звідси – поширена не лише серед представників духовенства позиція, згідно з якою церковним речам місце виключно в храмі. Та в умовах світоглядної кризи, коли наново постає питання про шлях пізнання істини, провокуючи т.зв. теологічний поворот в філософії і відповідно філософський в теології, раціональні та ірраціональні засади світопізнання переходять в стан співвідносності, урівноважуючись необхідністю взаємоприсутності. В цьому

Четверті Зарембівські читання

контексті, сакральний предмет, переміщуючись із храмового простору в музейний, не полишає простору творення онтологічної істини в постмодерній свідомості. В постмодерному музейному просторі сакральний предмет не обмежується причетністю до епохи, стилю і т.п., утримуючи в собі здатність бути актуальним у світоглядному полі сучасної людини, тобто поєднувати чуттєві та надчуттєві зрізи буття. Мова йде, таким чином, про принципово нову обставину буття сакрального предмету в постмодерній культурі, музеї як постмодерній культурній інституції та світоглядному полі сучасної людини.



Pages:     | 1 |   ...   | 26 | 27 || 29 | 30 |   ...   | 47 |
 
Похожие работы:

«УДК 316.2 Недзельський А.О. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, факультет соціології, аспірант ПРОБЛЕМА СОЦІАЛЬНОГО ПОРЯДКУ КРІЗЬ ПРИЗМУ РУТИНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПРАКТИК Стаття присвячена огляду використання концепту рутинізації в соціологічній теорії практик для пояснення соціального порядку. Виявлено значення цього концепту для оригінального вирішення теорією практик проблеми соціального порядку. Запропоновано звернення до аналізу розвитку концепту рутинізації в соціології...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: ФАКТИ, СУДЖЕННЯ, ПОШУКИ Міжвідомчий збірник наукових праць Засновано 1991 р. Випуск 2 Київ – 2013 Головко Володимир Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць. — Вип. 22 / Відп. ред. С.В. Кульчицький. — К.: Інститут історії України НАН України, 2013. — 358 с. В збірнику висвітлюються маловідомі сторінки історії України ХХ ст. Розрахований на фахових істориків,...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Cерія педагогічна 2008. Вип 24. С.198–208 Ser. Pedagog. 2008. Vol.24. P. 198–208 УДК [070+654.1+004]:316.61”19” ПЕРЕОЦІНКА СУТІ Й ЗНАЧЕННЯ МЕДІАВПЛИВІВ НА ЛЮДИНУ У ХХ СТОЛІТТІ Наталія Троханяк Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Дорошенка, 41, 79000 Львів, Україна Розглянуто погляди на медіа протягом ХХ століття, вплив засобів масової комунікації на людину як одиницю суспільства. Детально проаналізовано процеси трансформації та...»

«Святіший Патріарх КИРИЛ Слово Пастиря Бог і людина Історія спасення Бесіди про православну віру Київ 2009 Переклад з російської: Митрополит Кирилл «Слово пастыря», Отдел внешних церковных связей Московского Патриархата, Издательский совет Русской Православной Церкви, Москва, Переклад українською мовою Відділ по взаємодії зі Збройними силами та іншими військовими формуваннями України при Священному Синоді УПЦ Під загальною редакцією архієпископа Львівського і Галицького Августина Святіший...»

«Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції В статье раскрывается смысл понятия «нравственное сознание личности старшеклассника», характеризируются особенности подготовки учителя к формированию нравственного сознания старшеклассника. Ключевые слова: старшеклассник, классный руководитель, учитель, нравственное сознание, личностно ориентированные моральные ситуации. The article examines the essence of the consept “moral consciousness of senior pupil personality”, characterizes...»

«Управління культури обласної державної адміністрації Обласна бібліотека для юнацтва ім. Бориса Лавреньова Науково-методичний відділ На замітку методисту Інформдайджест Вип. 9 Херсон ББК 78.342 (4УКР-ХЕС) Н12 На замітку методисту : інформдайджест / укл. Тарадименко І.І., Козаченко О.О.; Херсонська обл. б-ка для юнацтва ім. Б.Лавреньова. – Херсон : [Б.в.], 2014. – Вип.9. – 30 с. У рік відзначення 70-річчя утворення Херсонської області краєзнавчий напрям у діяльності бібліотек набув особливої...»

«УДК 343.59 В. В. БАЗЕЛЮК канд. юрид. наук, асистент кафедри кримінального права, Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», м. Харків ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ОБ’ЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ ТА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ Досліджено історію становлення і розвитку законодавства України у сфері охорони об’єктів археологічної та культурної спадщини. Ключові слова: історія розвитку законодавства, пам’ятки історії та культури, об’єкти...»

«МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ УКРАИНЫ ДОНЕЦКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ УНИВЕРСИТЕТ НАУЧНАЯ БИБЛИОТЕКА СПРАВОЧНО-БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ ОТДЕЛ МЕТОДИКА ПРЕПОДАВАНИЯ ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА В СРЕДНЕЙ ШКОЛЕ (Информационный список литературы) Вып. 35. Донецк-2010 Cписок литературы по методике преподавания иностранного языка в средней школе издается на протяжении 34 лет. В 2010 году подготовлен 35 выпуск. В список включены книги, статьи из периодических и продолжающихся изданий за 2009-2010 годы на украинском и...»

«http://us.bdpu.org Обираючи майбутнє, обери БДПУ! Виходить з травня 2011 року № 12(65) 23 травня 2014 року Фестиваль науки – «Наш фестиваль вже має свою історію і з кожним роком згуртовує свято для всіх навколо себе дедалі більше молоді, яка прагне пізнавати нове, цікавиться тим, як побудований та розвивається світ. Фестиваль науки – це свято для всіх. Світ знань не має меж, і перемоги вчених були і ще будуть предметом нашої національної гордості. Наука має стати локомотивом, який дасть...»

«ФАКУЛЬТЕТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН КАФЕДРА ІСТОРІЇ ІМ. ПРОФ. М. КОВАЛЬСЬКОГО НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО СТУДЕНТІВ І АСПІРАНТІВ ІМ. О. ОГЛОБЛИНА АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. УКРАЇНА І СВІТ Збірник матеріалів Третьої Регіональної наукової конференції (Острог, 25 квітня 2012 року) Острог, 2012 УДК 327(082) ББК 66.4(0) Н 34 Редакційна колегія: Трофимович В.В., доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії ім. М. Ковальського Національного університету «Острозька академія» (голова...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»