WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 25 | 26 || 28 | 29 |   ...   | 47 |

«ЧЕТВЕРТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Четвертих Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 150-річчю від ...»

-- [ Страница 27 ] --

Сучасне пам’яткознавство має досить багатогранний характер. Але головним у ньому є зіткнення індивіда з конкретною пам’яткою. В останньому випадку має значення також спосіб сприйняття пам’ятки та поширення інформації про неї в соціальному середовищі. Один із досить поширених способів на сьогодні – відображення пам’ятки в нумізматиці. При цьому, він містить в собі саме характер поширення інформації про пам’ятку як про соціально значимий об’єкт історії та культури.

Золоті ворота в Києві – це унікальна пам’ятка, одна із небагатьох в Україні, що збереглася від часів Київської Русі, і порятунок якої від руйнування став одним із пріоритетних напрямів в середовищі науковців та громадян починаючи від середини ХVIII століття. Кардинально це питання було вирішене лише у 1980-х роках, однак і до сьогодні ще залишаються певні проблеми.

Зображення воріт на монетах є однією із давніх традицій в нумізматиці.

Ворота були досить поширеним сюжетом на римських, а пізніше і на середньовічних європейських монетах. Ця традиція зберігається й до сьогодні.

Зокрема, їх ми бачимо вже на сучасних обігових німецьких євроцентах номіналом 10, 20, 50 (а ще в НДР на 5 марках 1971 року), на монеті номіналом 3 рубля із Золотими воротами міста Владимира в Росії 1995 року, на 20 євроцентах Австрії зображено ворота палацу Бельведер, на 2 євро 2006 року, присвячених Шлезвіг-Гольштейну (Німеччина), 1 доларовій срібній монеті Островів Кука із зображенням піону кольору фуксії 2008 року та ін.

Символічне значення воріт з часом змінювалося. Якщо в римській нумізматиці воно символізувало військові успіхи, військову доблесть (зображення супроводжувалося гаслом «virtvs militvm»; напр., на монетах імператора Діоклетіана), то в середньовічній геральдиці і нумізматиці зображення оборонних укріплень на гербі міста повинно було асоціюватися, перш за все, із його самостійністю [3, 75]. У сучасній нумізматичній традиції зображення воріт має головним чином пам’яткознавчий характер.

Зображення київських Золотих воріт і в нумізматиці, і в геральдиці рідкісне. Можна лише згадати середньовічну історіографічну легенду щодо їх зображення на гербі Анни Ярославни після її переїзду до Франції [1, 20].

Щодо зображень на монетах, то сучасна дослідниця І. Хромова наводить приклад трактування зображень на монетах Володимира Ольгердовича як Золотих воріт Києва [2].

Однак вперше Золоті ворота на монетах дійсно були відображені лише в новітній час. Випущено було два типи монет – обидва із дорогоцінних металів – у 2004 та 2009 роках.

–  –  –

Таким чином, відома пам’ятка історії та архітектури – Золоті ворота у Киві – вперше була відображена на обігових та інвестиційних монетах. Але ці монети не є доступними для широкого кола громадян України та іноземців.

На мою думку, НБУ мав би здійснити також випуск монет із відповідним зображенням значно більшим тиражем і не з дорогоцінного металу. Адже

Четверті Зарембівські читання

подібний випуск мав би не лише інвестиційний характер. Він ніс би в собі ще й інформаційну та ідеологічну складову з приводу зв’язку поколінь та історії на прикладі всесвітньовідомої пам’ятки, так як це здійснюється в багатьох державах Європи та іншого світу.

_______________________________

1. Мироненко О. Золоті ворота: Нове в історії Києва // Знання та праця. – 1976. – № 10.

2. Хромова И.К иконографии киевских и северских монет второй половины XIV века – Режим доступу : http://www.hordecoins.folgat.net/rpubl_khromova_GIM2009.htm.

3. Черных А.П. Геральдика // Введение в специальные исторические дисциплины. – М., 1990.

Історія вивчення релігійних пам’яток Чернігова Н.М. Силенок (Чернігів) аспірант Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Історія дослідження Чернігово-Сіверщини налічує вже майже чотири століття. Із активним запровадженням християнства починається і масове будівництво кам’яних храмів, деякі з них згодом перетворились на великі комплекси. Ґрунтовні дослідження цих пам’яток починається з другої половини XVII ст. Дослідження цього періоду, в основному, спираються на описи пам’яток, документи, спостереження за випадковими знахідками, що були виявлені в ході земляних робіт. Першим історією архітектурних пам’яток зацікавився архієпископ Лазар Баранович, який сприяв не лише вивченню, а й відновленню православних святинь Єлицького та П’ятницького монастирів м. Чернігова, а також печер Іллінського монастиря [1, С.53–55].

Багато цікавої інформації можна знайти в працях Іоникія Галятовського та Дмитра Туптала. У своїх роботах вони подають вичерпну інформацію не лише про історію чернігівських монастирів, а й про перші їх дослідження.

Певну інформацію про храми і комплекси, які не збереглись, дають плани Чернігова, особливо цінним є «Абрис Чернігівський». У 1786 р. була зроблена спроба їх трактування та введення до наукового обігу [3, 43–45].

З другої половини ХІХ ст. починаються перші архітектурні обстеження і обміри храмів, перші археологічні розкопки. У 1878 р. Д.Я. Самоквасов розпочинає археологічні роботи на Благовіщенської церкви, які пізніше були продовжені в 1909 р. вже іншими дослідниками. У 1923 р. роботи на території Чернігова продовжують М.О. Макаренко, І.В. Моргилевський та П.І. Смоличев у 1924 та 1926 р. У цей же період проводяться обміри фрескового живопису Успенської церкви Єлицького монастиря [5, С.126–130].

У період 1930-х рр. процес вивчення церковно-монастирської спадщини призупинився. Доля монастирських будівель у цей період складається дуже трагічно: храми і монастирі піддавались нещадній руйнації. Так, наприклад, якщо за архівними даними, станом на 1914 р. на території Чернігівської і

Четверті Зарембівські читання

Київської губерній існувало понад 40 монастирів, то до середини 1930-х рр.

розграбовані, пристосовані для різних не релігійних потреб – в їх приміщеннях створювали склади, стайні, притулки для бездомних, майстерні, деякі споруди використовувались як місце дислокації військових частин. Так, у прилуцькому окрузі приміщення Покровської церкви Ладанського монастиря за рішенням ВУЦВКу від 28 липня 1928 року було передане під електростанцію, у приміщенні густинського монастиря облаштували семирічну школу та виробничі майстерні [3, С.158].

З початком Другої Світової війни ставлення до релігійних пам’яток дещо змінилось. Уже з 1941 р. архітектурні комплекси починають поступово відновлюватись, поновлюються роботи з їх вивчення, а вже з 1945 р. починається їх реставрація. Так, у 1945–1949 рр. професор П.Д. Барановський проводить роботи з відновлення П’ятницької церкви – пам’ятки архітектури ХІІІ ст.

У1953–1959 рр. дослідженням та відновленням архітектури монастирських пам’яток займається відомий архітектор М.В. Холостенко. У фондах Національного заповідника «Софія Київська» зберігаються рукописи щоденника експедицій дослідника, де містяться докладні плани будівель, описи матеріалів виявлених у ході робіт, опис стану збереженості та якості матеріалів.

У 1954–1956 рр. М.В. Холостенко розпочав роботи на території Спаського собору у Новгороді-Сіверському, а в 1967 р. знов повертається до вивчення соборів Чернігова. У 1981–1982 рр. роботи на території Спаського собору Новгорода-Сіверського поновлюються. На території комплексу починає працювати експедиція інституту археології АН СРСР та Чернігівського історичного музею. Участь у роботі цієї експедиції беруть такі відомі дослідники як В.П. Коваленко та П.О. Раппопорт, а у 1984 р. роботи тут проводить А.В. Куза – відомий археолог, науковий співробітник АН СРСР.

Кінець ХХ ст. став багатим на різноманітні відкриття та знахідки. Великий обсяг робіт був виконаний науковими співробітниками Національного заповідника Чернігів Стародавній та співробітниками Чернігівського Національного педагогічного університету. Так, зокрема великий внесок у дослідження колегіуму Борисоглібського монастиря зробила Ольга Травкіна, а О. Тригуб здійснив дослідження стосовно приналежності земель і територій Борисоглібського монастиря.

Таким чином, дослідницькі роботи з вивчення та дослідження релігійних пам’яток тривають і викликають дедалі більший інтерес у науковців, тож, можливо, у майбутньому нас чекаю нові великі відкриття.

_______________________________

1. Кулаковський М.П. Заснування монастирів на Чернігово-Сіверщині у першій половині ХVII ст. // Наукові записки. Серія «Історичне краєзнавство». – Вип. 3. – Острог, 2010.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


2. Макаров М. О достопам’ятностях Чернігова / Макаров О. – Чернигов, 1916.

3. Пам’ятки України. – 1998. – № 2. – С.43. – 45.

4. Платонов О. Святая Русь: Энциклопедический словарь. – М., 2000. – 1040 с.

Четверті Зарембівські читання

5. Слободянюк Е. Монастирі України: Історія нищення нищення // Київська старовина. – 1995. – № 5.

6. Тригуб О. Тестаменти як джерело історії земельних відносин Чернігівського Борисоглібського монастиря // Сіверянський літопис. – 2012. – № 1/2.

7. Ясновська Л.В. Історія дослідження давньоруських пам’яток Чернігово-Сіверщини. – Електронна бібліотека «РусАрх». 2007.

–  –  –

Дослідження істориками того чи іншого питання приводить до потреби узагальнення результатів здійсненої роботи, уможливлюють виявлення аспектів, які найбільше привертали і продовжують привертати увагу науковців, і тих, що навпаки, залишилися поза увагою і потребують додаткового студіювання.

Завданням є аналіз науково-популярних публікацій, присвячених вивченню історії митних відносин, насамперед, діяльність українських митників, зокрема, контроль за переміщенням через кордон культурних цінностей, виділення періодів дослідження цього питання. а також перспектив подальших студій.

Підґрунтям для вивчення цього питання слугує часопис «Митниця», започаткований 2002 року як інформаційно-аналітичний журнал. Його поява обумовлена необхідністю глибокого та всебічного дослідження діяльності митної служби, одним із напрямів якої є боротьба з порушеннями митних правил, зокрема, з переміщенням історичних та культурних цінностей.

Актуальність теми обумовлена необхідністю глибокого та всебічного дослідження, узагальнення, в першу чергу, одного із спеціалізованих видань Державної митної служби України, авторами якого стали безпосередні учасники, а саме митники, які виконували свої професійні обов’язки на регіональних митницях, митницях спеціалізованих митних установ, які безпосередньо проводили щодо протидії незаконного переміщення історичних і культурних цінностей. По-друге, це надає можливість конкретизувати як особистий внесок окремих керівників-митників, так і визначити фундаторівнауковців в цій справі, які своєю працею сприяли збереженню самобутності українського народу, доводили його непересічність на тлі світової історії та культури. Майбутнє нації неможливо побудувати не знаючи її історичного минулого, тому спогади також доповнюють історію становлення і розвитку системи захисту культурних цінностей. Реконструкція архівної спадщини, введення до наукового обігу нових документів сприяє об’єктивному висвітленню доробку як окремих науковців, так і внесок ДМСУ у збереження культурних цінностей українського народу.

Четверті Зарембівські читання

Поява професійного журналу, покликаного сприяти підвищенню професіоналізму працівників митних органів, поінформованості суспільства про діяльність митної служби, одночасно забезпечивши відкритість та прозорість митної системи, відмітив на перших сторінках часопису у привітальному слові до працівників митних органів, суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, авторів та читачів журналу Президент України Л.Кучма [1]. Отже, була зрозуміла політика держави, на часі і потреба у такому виданні.

Одним із головних завдань, яке буде поставлено перед видавцями часопису «Митниця», – це «всебічне висвітлення проблем Служби, її досягнень, роз’яснення чинного законодавства, обмін досвідом між практиками митної справи» [2]. З цим звернувся до своїх колег Голова Держмитслужби України М.Каленський (28.11.2001 – 25.02.2005). До співпраці запрошувалися працівники митних органів, підприємці – всі, хто за специфікою своєї роботи причетний до роботи митників. Його створення передувало меті, щоб журнал став інформаційно-аналітичним путівником. Запропоновані рубрики, які, до речі, стали об’єктом нашого дослідження, а серед них «Контрабанда», «Боротьба з контрабандою», «Минувшина», простежуються майже в кожному номері. Аналізуючи видання попередніх номерів, починаючи з першого та до останнього (№ 1, 2002 – № 97, 2012), можна відмітити, що збережені майже всі започатковані рубрики.

Збереження національної культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань держави. Вагоме місце у державній політиці Державної митної служби України, яка, починаючи з перших років незалежності одним із напрямів своєї діяльності визначила протидію контрабанді, в т. ч. культурними цінностями, призупинення їх незаконного вивезення з країни.

На сторінках часопису проходили як апробація наукових результатів досліджень молодих дослідників, так і відомих науковців з Академії митної служби України, яка на той час була у структурі Держмитслужби України (1996-2011) [3]. На цей час припав і перший випуск фахівців-митників, що отримали відповідні спеціальності в Академії. Указом Президента України від 23 березня 1998 року Академію митної служби України було визначено головною навчально-методичною установою національної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців митної справи [4].

Тому була і актуальна публікація Прес-служби ДМСУ щодо першого випуску професійних митників України [5].

На жаль, не було зроблено акцент на долучення до співпраці і науковців спеціалізованих наукових закладів. Але, як показує практика, протягом наступних років на шпальтах журналу, в різних рубриках, які були започатковані, їх публікації займали вагоме місце. Долучалися науковці Академії митної служби України (АМСУ). Їх науковий потенціал, що простежувався в ґрунтовних працях, був тим орієнтиром та служив як для практикуючих митників, так і для спеціалізованих навчальних закладів. Йшов обмін не лише інформацією, але й науково-методичними напрацюваннями.

Четверті Зарембівські читання



Pages:     | 1 |   ...   | 25 | 26 || 28 | 29 |   ...   | 47 |
 
Похожие работы:

«Видання здійснено в рамках проекту „Інформування та залучення громадськості до процесу європейської інтеграції через управління та участь у європейських проектах” за фінансової підтримки Європейської програми Міжнародного Фонду „Відродження” та Ресурсного центру для країн Східної Європи та Кавказу SALTO EECA Видання друге, доопрацьоване і доповнене, повністю профінансоване Ресурсним Центром SALTO для країн Східної Європи і Кавказу.Упорядники: Андрій Донець Ярина Боренько Валентина Дьомкіна...»

«тшмав ширшшшшя штт&М ЗЖШ 1®Ж М. Цвік, академік АПрН України, Д. Вовк, аспірант НЮА України Про місце санкціонування у процесі формування права В сучасній юридичній науці питання про зміст, роль і види санкціонування не виокремлюється як самостійна теоретична проблема. Воно, зазвичай, розглядається як допоміжний до встановлення норм засіб формування права, що застосовується у вузьких межах. Такий підхід був особливо характерним до періоду перебудови. Він відображав етатистське розуміння права,...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ імені В.І. ВЕРНАДСЬКОГО ІВАЩУК ЛЕСЯ АНАТОЛІЇВНА УДК [933.253:069.538]:[061.12+061.22](477)“1920/1940”.004.1.АРХІВНІ ФОНДИ МУЗЕЙНИХ УСТАНОВ ГУМАНІТАРНОГО ЦИКЛУ ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК В 1920–1930-х РОКАХ ХХ ст.: ФОРМУВАННЯ, СКЛАД І ЗМІСТ ДОКУМЕНТІВ 27.00.02 – документознавство, архівознавство АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук КИЇВ 2010 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Генеральний директор Тимошенко Павло Геннадiйович (прізвище та ініціали керівника) (посада) (підпис) М.П. 23.04.2012 (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2011 рік 1. Загальні відомості 1.1. Повне найменування емітента ПУБЛIЧНЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ЦЕНТРАЛЬНИЙ...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2013, вип. XXXV УДК 930.2:738(38) О. О. Вар’ян ВИКОРИСТАННЯ СЮЖЕТІВ ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО ВАЗОПИСУ У ДОСЛІДЖЕННІ КОНЦЕПЦІЇ «ІДЕАЛЬНОГО ГРОМАДЯНИНА» Проаналізовано репрезентативність античної кераміки, як джерела дослідження концепції «ідеального громадянина». Розглянуто сюжети вазопису, що відображають фізичну та духовну складові гармонійної особистості. Використано зображення атлета, дискобола, лучника, спринтера, сцени...»

«ISSN 2078-5534. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2011. Випуск 53. С. 13–21 Visnyk of the Lviv University. Series Philology. Issue 53. Р. 13–21 УКРАЇНА ТА СХІД УДК 327 (477 : 569.4 – 076) ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА УКРАЇНИ НА БЛИЗЬКОМУ СХОДІ: АРАБО-ІЗРАЇЛЬСЬКИЙ КОНФЛІКТ І ПРОБЛЕМА ДВОСТОРОННІХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ З ІЗРАЇЛЕМ ТА ПАЛЕСТИНОЮ Олег Костюк Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн, вул. Університетська, 1, кімн....»

«УДК 930.1 Зозуля М.В. НТУ «ХПІ» (м. Харків) ІСТОРІОГРАФІЯ РОЗВИТКУ ХАРКІВСЬКОГО ПОЛІТЕХНІЧНОГО ІНСТИТУТУ НА ЕТАПІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ РЕВОЛЮЦІЇ Історіографія має різні трактування це і історія історичної науки у цілому, а також сукупність досліджень, що присвячені певній темі або історичній епосі, або сукупність історичних робіт, що мають внутрішню єдність. Це також і наукова дисципліна, що вивчає історію історичної науки [1, с.550]. Для правильного обрання теми подальшого дослідження щодо...»

«МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПАМ’ЯТКООХОРОННИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Клочко В.І. ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВА СПРАВА ДАВНЬОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ (5000–900 рр. до Р.Х.) Київ 2006 Клочко В.І. Озброєння та військова справа давнього населення України (5000–900 рр. до Р.Х.). – К.: АртЕк, 1996. – 337 с. В монографії розглядаються результати багаторічних досліджень озброєння давніх суспільств на території України, починаючи від доби неоліту – бронзи і до кіммерійського періоду....»

«Хроніка архівного життя в Одеській області: жовтень-грудень 2011 року 5 жовтня 2011 р.Начальник відділу зберігання та обліку документів НАФ О.О. Солончук, начальник відділу організації і координації архівної справи та кадрових питань О.І. Ксендзик, методист відділу формування Національного архівного фонду та діловодству Т.В. Ратушна були відряджені до архівного відділу Татарбунарської райдержадміністрації для комплексної перевірки роботи. Начальник відділу зберігання та обліку документів НАФ...»

«Р е ц е н з і ї т а о гл я д и Леонтій Войтович Галицько-Волинська деРжаВа В публікаціях збіРникіВ останніх РокіВ доба короля данила в науці, мистецтві, літературі (Матеріали Міжнародної наукової конференції 29–30 листопада 2007 р. львів). – львів, 2008. – 467 с. “слово о полку ігоревім” та його доба. Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції. Галич, 24 жовтня 2007 р. – Галич, 2007. – 217 с. Галич і Галицька земля в державотворчих процесах україни. Матеріали міжнародної наукової...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»