WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 20 | 21 || 23 | 24 |   ...   | 47 |

«ЧЕТВЕРТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Четвертих Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 150-річчю від ...»

-- [ Страница 22 ] --

Варто зауважити, що більшість власників садиб особисто зверталась до Товариства з клопотанням про нагляд спеціалістами над земляними роботами під час зламу або будівництва. Наприклад, Генріх-Володимир Генріхович Зивал, власник садиби на вул. Стрітенській 3/15 перед початком зведення багатоповерхового будинку звернувся за допомогою до КТОПСІМ [1, c. 80-88]. 12 червня 1912 р. на засіданні Товариства були заслухані результати роботи О. Ертеля за наглядом земляних робіт у частині садиби, що виходила на Малу Володимирську вулицю, де були розпочаті будівельні роботи. За словами О. Ертеля в першій частині садиби ознак підземних ходів не було, тому науковець сподівався на відкриття ходів в іншій частині садиби по Стрітенській вулиці. Було виявлено лише прошарок землі, що вказував на невеликий яр, який, можливо, виконував роль смітника. У південнозахідній частині котловану було відкрито невелику частину арки стародавньої кладки, у різних місцях знайдені черепки кераміки, уламки посуду, скла та людські кістки [ЦДІАК України, ф. 725, оп. 1, од. зб. 34, арк. 18].

Квітень 1914 р. ознаменувався для членів товариства відкриттям підземних ходів, які почав досліджувати О. Ертель. Галерея була відкрита саме у місці її розгалуження, таким чином було зрозуміло, одна частина ходу йшла в південно-західному напрямку на 14,4 м. від вхідного отвору і, можливо, продовжувалась набагато далі у бік Мало-Володимирській вулиці, з іншого боку – галерея (друга гілка) продовжувалась в бік Стрітенської вулиці і про

<

Четверті Зарембівські читання

ходила під садибою р. Браткова. Хід круто йшов вниз, залягав приблизно на 3,5 м. від підошви виїмки. На відстані 8,6 м. від входу була розташована хрестовина, направо від неї – короткий хід спрямувався під будинок Г. Зивала, наліво – хід майже на південь у бік садиби Софійського собору.

Оскільки вхід у галерею був розташований під парадним коридором майбутнього будинку, власник погодився зробити постійний люк для входу до галереї для подальшого дослідження та розчищення галереї [ЦДІАК України, ф. 725, оп. 1, од. зб. 34, арк. 44]. Так склалися обставини, що виявлені підземні ходи так і не вдалося остаточно дослідити, науковці вважають причиною – Першу світову війну [2, c. 110], а 1919 р. будинок було націоналізовано.

17 червня 1913 року на засіданні Товариства була заслухана доповідна записка О. Ертеля про створення у Києві особливого музею: «… где могли бы себе найти приют памятники церковной старины…» [ЦДІАК України, ф. 725, оп. 1, од. зб. 3, арк. 156–157]. Рішення про тимчасове розміщення музейного зібрання в Митрополічому будинку в огорожі Софійського Собору було скасовано, оскільки підвищена вогкість та тісне приміщення вже призвели до погіршення стану ікон з колекції музею Церковно-Історичного Товариства, з'ясувалося, що потрібно вдаватися до реставрації. «Такимь образомь возникаеть новый серьезнишій вопрос уже не только объ организаціи музея, для спасенія церковной старины, но и о томъ, чтобы спасти имеющіеся уже драгоценнийшій музей Церковно-Исторического Общества» [ЦДІАК України, ф. 725, оп. 1, од. зб. 3, арк. 156-157]. Відповідно, було висунуто пропозицію задіяти громадську будівлю колишньої Київської бурси, що знаходилась на схилах Дніпра, відремонтоване велике приміщення стало б хорошим місцем для колекції музею Церковно-Історичного Товариства та запроектованого товариством музею, або знайти належне приміщення для зберігання археологічних та інших знахідок старовини. У звіті Розпорядчого Комітету КТОПСІМ висвітлено результати роботи пошуку нового приміщення для музею товариства. О. Ертель звітував: «…благодаря от части и моимъ хлопатамъ помещеніе для музея устромилось прочно въ народному музее ЦЕСАРЕВИЧА АЛЕКСЕЯ» [ЦДІАК України, ф. 725, оп. 1, од. зб. 3, арк. 167-174]. Після чого представлено звіт про роботу по нагляду за земляними роботами: 1) на вулицях Києва: а) Ярославів Вал №13, 24; б) Велика Житомирська 8; в) Стрілецька 14,17,27; 2) по садибах: а)садиба Товариства швидкої медичної допомоги по вул. Рейтерській 22; б)сад. Шиманских № 32; в) сусідня садиба Київського повітового земства № 37; г) садиба Г. Шлензкевич № 20.

Археологічні пам’ятки великокнязівського періоду, незначні частини мозаїки і тиньку з фресками було вилучено під час земляних робіт на відрізку вул. Володимирської від Великої Житомирської до Андріївської церкви, завдяки плануванню вулиць було досліджено схил садиби Десятинної церкви і садибу княгині Є. Трубецької [2, с.108].

Четверті Зарембівські читання

Київське товариство охорони пам’яток мистецтва і старовини активно займалось археологічною діяльністю впродовж 1911 – 1916 рр., на жаль, існували фактори, які не давали можливості повністю розкрити діяльність Товариства у відповідній галузі. По-перше, всі цінні як для науки, так і матеріально значущі археологічні пам’ятки досліджувала саме Імператорська Археологічна Комісія, яка завжди була інформована щодо нових знахідок та відкриттів, оскільки Комісія надавала право проводити археологічні розкопки членам КТОПСІМ. По-друге, брак коштів у Товаристві позначився на відсутності постійного приміщення для музею, що не давало можливості для нормального збереження пам’яток, не кажучи про їх експонування.

_______________________________

1. Кадомська М.А. З маленьких сюжетів великого Міста / М. А. Кадомська // Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. – К.: АртЕк, 2003. – С. 80 – 88.

2. Федорова Л.Д. Ертель Олександр Дмитрович як археолог і пам’яткоохоронець / Л.Д. Федорова // Київська старовина. – 1911. – № 2. – С. 106–122.

3. ЦДІАК України, ф. 725, оп. 1, од. зб. 1, арк. 61. Киевское общество охраны памятников старины и искусства. Устав Киевского общества охраны памятников старины и искусства, утвержденный 11 марта 1910 г. Киевским губернским по делам об обществах присутствием, и переписка по вопросу о принятии устава. 26 января 1910 г. – 4 июля 1918 г.

4. ЦДІАК України, ф. 725, оп. 1, од. зб. 3, арк. 294. Журналы общих собраний, заседаний Совета и Распорядительного комитета общества, постановления Совета, отчеты о деятельности общества за 1910,1911 и 1912 г.г., денежные отчеты. 7 апреля 1910 г. – 3 марта 1916г.

5. ЦДІАК України, ф. 725, оп. 1, од. зб. 8, арк. 54. Переписка с членами общества охраны памятников старины и искусства о сборе сведений о древних памятниках 1910 – 1919.

6. ЦДІАК України, ф. 725, оп. 1, од. зб. 25, арк. 5. Отчет о деятельности общества. Заверенная копия.

7. ЦДІАК України, ф.725, оп. 1,од. зб.55, арк. 28. Журналы заседаний Совета распорядительного комитета и общих собраний членов общества. 20 января 1914 г. – 17 июля 1914 г.

8. ЦДІАК України, ф. 725, оп. 1, од. зб. 32, арк. 21. Проект «Положения об охране древностей» и переписка с Московским археологическим обществом по этому вопросу. 23 января 1912 – 7 февраля 1912 г.

9. ЦДІАК України, ф. 725, оп. 1, од. зб. 37, арк. 6. Сообщение председателю предварительного комитета по подготовке ХV всероссийского археологического съезда о командировании на съезд трех членов общества: профессоров – Довнар-Запольского и Титова и члена Совета Стреллецкого, переписка с художником Кричевским о зарисовках памятников старины. 13 января 1912 г. – 22 ноября 1912 г.

10. ЦДІАК України, ф.725,оп.1, од. зб. 47, арк. 47. Переписка с членами общества и частными лицами о мерах по охране памятников старины, об археологических раскопках в м. Чернобыль Киевской губернии. 1913–1914 гг. и Китаеве. 25 января 1913 г. –31 декабря 1913 г.

11. ЦДІАК України, ф.725.оп. 1.од. зб. 35, арк. 85. Дело об организации раскопок древних пещер на Зверинце в г. Киеве. 28 июля 1912 г. –12 декабря 1913 г.

–  –  –

В Україні триває процес відновлення історичної пам’яті. Це помітно за різними чинниками та на різних рівнях. Зайве вказувати на колосальне поповнення наукового гранд-наративу впродовж останнього двадцятиріччя – започатковано й активно розвиваються цілі наукові напрями, безпосередньо пов’язані з евристичним пошуком, аналізом і синтезом матеріалів щодо історії та культури української нації (пам’яткознавство, українознавство, історична регіоналістика тощо). З іншого боку, паралельно йде практичний процес, найбільш суттєвою складовою якого є пам’яткоохоронна робота.

Проте, слід зауважити, що обидві складові є взаємопов’язаними – практична реалізація завжди має опирається на наукові дослідження; як і наукові студії завжди повинні коригуватися з урахуванням потреб часу.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Чи не найбільш підвищена увага впродовж зазначеного часу до топонімічних пам’яток. І це той випадок, коли практична складова значно випереджає наукове їх дослідження. До цього підвиду пам’яток історії входять і назви урбанонімів – комунікаційних утворень в межах населених пунктів:

вулиць, провулків, площ, узвозів, набережних, проїздів, бульварів тощо, які разом із іншими топонімічними об’єктами (як природного, так і антропогенного походження), розташованими на певній території, утворюють топонімічний ландшафт.

Назви урбанонімів – поряд із назвами ойконімів – упродовж останнього сторіччя є найбільш «популярними» до різного роду експериментів, адже вони відіграють вкрай важливу соціальну роль – сигналізують про присутність у даному населеному пунктів певної влади, характеризуючи суспільнополітичні засади існування існуючого політичного режиму. Тож і змінювалися такі назви з калейдоскопічною швидкістю, – звісно якщо нова влада активно себе протиставляла попередній. Прикро, але в цій процедурі до останнього часу практично зовсім не враховувалася пам’яткознавча сторона, адже урбаноніми наявні й у історичних населених місцях, порушення топонімічного ландшафту яких призводить до суттєвих змін пам’яткоємного середовища.

Остання зміна суспільно-політичної формації відбулася на межі 1980– 1990-х років із розпадом СРСР й утворенням на його руїнах 15 нових держав, практично всі з котрих відмовилися від засад існування попередньої наддержави. Більше того, у новостворених державах пострадянського простору почався процес відмови від усього, що було пов’язано зі спільним тоталітарним минулим. І знову ж – одними з перших тут постали назви урбанонімів і ойконімів.

–  –  –

Мал. 1. Назви урбанонімів населених місць сучасної України, на яких розташовані керівні органи (державної влади, органи місцевого самостядування)

–  –  –

В Україні цей процес виявився суперечливим і неоднорідним. Дерадянізація й реабілітація історичних назв має часовий і регіональний крен: певний імпульс у корегуванні топонімічного ландшафту надало проголошення Україною незалежності, потім нетривале пожвавлення національно-патрі-отичних настроїв у другій половині 2000-х років, між котрим спостерігається відносне «затишшя»; найбільш активно «боролися» з назвами попереднього політичного режиму на заході держави, більш помірковано – на півночі (головне в столиці), і рухаючись далі на схід і південь така активність практично зупиняється. Достатньо глянути на схему, де позначено наявність у назвах урбанонімів населених місць України основного поняття (урбанонімів «Радянська» та «Незалежності») й імен ключових політичних фігур (В.І. Леніна та М.С. Грушевського) для попереднього й сучасного політичного устрою України (див. Мал. 2). Ще більш промовистий факт: близько 80 % назв урбанонімів, де розміщено органи державної та місцевої влади, досі мають назви – здебільшого кон’юнктурні й шаблонні, що походять з ідеологем тоталітарного політичного режиму (див. Мал. 1) [1].

Наразі процес змін топонімічного ландшафту триває (і як правило невеликими порціями) – чи-то повертаючи історичні, переважно дорадянські назви, чи-то присвоюючи урбанонімам імена політичних, громадських, культурно-освітніх діячів або найменовуючи їх за новітніми суспільнополітичними процесами [2]. І в обох випадках досить часто «грішать» або на механічне повернення дорадянських назв без урахування сучасних реалій, або знову-таки кон’юнктурний відбір достойників на право бути увічненими в іменах площ, вулиць, провулків. Яскравими прикладами можуть слугувати повернення в назвах урбанонімів імен російських імператорів і царедворців, зосібна тих, чия політика й дії були спрямовані на нищення української державності, культури та національної ідентичності; або навпаки клонування назв урбанонімів на честь діячів українських визвольних змагань без урахування місцевої топонімічної автентики тощо*1.

Відтак, украй важливим є якраз науковий підхід до формування сучасного топонімічного ландшафту, де вагомою є пам’яткознавча складова – реабілітація історичних назв урбанонімів у межах історичних населених місць. Потрібно визначити її критерії, принципи, методолого-методичні засади тощо. Але першим етапом цієї роботи є неодмінно визначення джерельної бази.

У серпні 2012 р. в м. Ніжин Чернігівської обл. з істориків і пам’яткознавців – професійних дослідників регіональної історії та місцевих старожитнонколи бувають навіть такі крайнощі, як найменування урбаноніму (незважаючи на існуючу історичну назву) прижиттєво на честь сучасного державного чи громадського діяча, бізнесмена тощо, котрий зробив суттєвий внесок у розвиток даного населеного пункту – наприклад вул.

Ю. Коптєва в м. Прилуки Чернігівської обл., вул. В. Ющенка в м. Батурин тієї області. Але це було можливим до вступу в дію Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» у жовтні 2012 р., який напряму забороняє таку практику.

Четверті Зарембівські читання

стей, а також кількох місцевих краєзнавців-аматорів Громадською радою при виконавчому комітеті міської ради у своїй структурі було створено тимчасову Робочої групи з питань найменування, перейменування і повернення історичних назв топонімічних об’єктів Ніжина (далі – Робоча група), метою діяльності якої став повний перегляд назв урбанонімів міста й вироблення практичних рекомендацій щодо збереження чи змін у цій частині топонімічного ландшафту Ніжина [3].

Напрацьовані Робочою групою пропозиції стали результатом копіткої пошукової й дослідницької роботи з вивчення місцевих топонімічних пам’яток, базованої на ретельному опрацюванні певного кола джерел. Керуючись досвідом діяльності даного науково-дорадчого громадського утворення, спробуємо окреслити і структурувати ці джерела.



Pages:     | 1 |   ...   | 20 | 21 || 23 | 24 |   ...   | 47 |
 
Похожие работы:

«Фізична географія Наукові записки. №1. 2013. defined scientific, educational, practical, ecological and aesthetic value, accessibility and visibility, its safety, proposed a type of monument and recommendations for use. Key words: marker profile Galych, loess-soil series, complex natural monument, geosite, criteria оf evaluation, creation of a database. Рецензент: проф. Сивий М.Я. Надійшла 18.03.2013р. УДК 911.3 (447.43) Володимир САМАР ОСОБЛИВОСТІ ГЕОМОРФОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ БАСЕЙНУ р. СМОТРИЧ У...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА ВІСНИК ПРИКАРПАТСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Педагогіка ВИПУСК ХXХIV Івано-Франківськ ББК 74 В 53 ВІСНИК ПРИКАРПАТСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ. ПЕДАГОГІКА. 2010. ВИПУСК ХХХIV У віснику вміщено науковий доробок відомих українських та зарубіжних учених з актуальних проблем освіти дітей та молоді у сучасному полікультурному просторі в руслі її глобалізації. Представлені результати наукових досліджень...»

«ІСТОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ПОРІВНЯЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ УДК 378:371:78 МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНА КОМПАРАТИВІСТИКА: ШЛЯХИ РОЗВИТКУ Галина Ніколаї У статті окреслено проблематику досліджень у сфері музично-педагогічної компаративістики, визначено її теоретико-методологічні основи та запропоновано шляхи розвитку як напряму порівняльної педагогіки. Ключові слова: порівняльна педагогіка, музично-педагогічна компаративістика, підготовка вчителів музики. Інтеграція України до європейського простору вищої...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Виконавчий директор Губський Сергiй Григорович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 22.04.2014 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2013 рік I. Загальні відомості 1. Повне найменування емітента Приватне акцiонерне товариство ГАЛIЦIЯ ДИСТИЛЕРI 2....»

«Міністерство освіти і науки України Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського Методичні рекомендації по організації навчання аспірантів Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського з відривом та без відриву від виробництва всіх спеціальностей Сімферополь 2013г. Методичні рекомендації по організації навчання аспірантів / Укладач – Тихопой О.В., к.психол.н., зав. відділом аспірантури та докторантури Таврійського національного університету імені В.І....»

«ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА КАНАХ АММАР МАХМУД АЛЬ МУТЛАК УДК 329.3:297 ОРГАНІЗАЦІЇ ІСЛАМСЬКОГО ФУНДАМЕНТАЛІЗМУ В ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ КРАЇН БЛИЗЬКОГО СХОДУ Спеціальність 23.00.02 – політичні інститути та процеси АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук Львів – 2010 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Севастопольському національному технічному університеті (МОН України). доктор філософських наук, професор Науковий керівник:...»

«_Педагогічні науки_ Література 1. Варшавчик М.Я. Джерело історичне // Джерелознавство історії України: Довідник. / Микола Якович Варшавчик. Київ, 1998. С. 40 – 42.2. Волощук Є.В. Зарубіжна література: Підручн. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закладів. / Євгенія Волощук. К.: Генеза, 2007. 288 с.3. Войтович В. Українська міфологія. – Вид. 2–ге, стереотип. / Валерій Миколайович Войтович. – К.: Либідь, 2005. 4. Ісаєва О.О. Теорія і технологія розвитку читацької діяльності старшокласників у процесі...»

«Міністерство культури і мистецтв України Одеська державна наукова бібліотека імені М.Горького Християнство в Україні Методико-бібліографічні матеріали на допомогу бібліотекареві Одеса Пропоновані методико-бібліографічні матеріали розкривають тему впливу християнства на процеси державотворення, культурне і національне самовизначення народу України. Рекомендуються бібліотечні заходи з релігійного просвітництва, додаються огляди та списки літератури для використання у бібліотечній роботі....»

«Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2012, №1006 ПРОБЛЕМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ УДК 94(477-074) «1941/1943» :069(477.54) «1943/1953» І. Є. Склокіна Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна ПОЛІТИКА ПАМ’ЯТІ ПРО НАЦИСТСЬКУ ОКУПАЦІЮ В РАДЯНСЬКИХ МУЗЕЯХ (приклад Харківського державного історичного музею, 1943-1953 рр.) Стаття присвячена особливостям представлення періоду нацистської окупації у радянських музеях в роки сталінізму (1943-1953 рр.). На...»

«86 Наукові записки: Серія “Історія” Василий Погорецкий ОБЪЕДИНЯЮЩАЯ ИДЕЯ ПЕТРА МОГИЛЫ ПО ОСНОВАНИЯ КИЕВСКОГО ПАТРИАРХАТА В статье раскрыто место и роль П. Могилы (1596–1647 гг.) в формировании основного содержания объединительной идеи относительно основания Киевского Патриархата. Ключевые слова: Петр Могила, Украина, национально-культурное движение, религиозная деятельность, Киевский Патриархат. Vasyl Pohoretskyi UNIFYING IDEA PETRO MOHYLA ON THE ESTABLISHMENT OF THE KIEV PATRIARCHATE The...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»