WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 12 | 13 || 15 | 16 |   ...   | 47 |

«ЧЕТВЕРТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Четвертих Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 150-річчю від ...»

-- [ Страница 14 ] --

ному живопису та козацьким портретам, зокрема, присвячено чимало загальних праць, однак висвітлення комплексної класифікації ще не проводилося. Методологічна база дослідження українського портретного живопису була закладена у вітчизняній історіографії на початку ХХ ст. Так, Ф.Ернст та Д.Щербаківський були одними з перших, хто на базі колекції Всеукраїнського історичного музею ім. Т.Шевченко у 20-х рр. ХХ ст. класифікували мистецькі твори за соціальною приналежністю, за хронологією та виділили окремі їх типи. Готуючи провідник по виставці 1925 р. «Український портретний живопис» вони згрупували портрети за окремими типами, визначили їх стилі, класифікували за соціальною приналежністю, виділивши портрети «польського часу», козацької старшини, дворян Російської імперії, портрети українців на російській службі, міщан та духовенства [18]. Портретний живопис був представлений за тематикою у окремих залах і навіть доповнювався речами, що допомагали уявити атмосферу того часу, в якому жили портретовані. Шаблі, зброя, різний одяг, козацькі пояси, срібні кухлі прикрашали залу українських гетьманів Портрет Петра Сагайдачного з погребальної та запорозьких козаків [6, 8]. До- хоругви. Л.Т. 1622 р. Києво-Братський монастир, робок вказаних науковців став ба- нині – Російська державна бібліотека (м. Москва) зою, своєрідною методичною розробкою вивчення українського портретного живопису. Культові портрети були розподілені на три основні типи: портрети фундаторів та донаторів, портрети вотивні та нагробкові (труменні) [18, 9-15]. До 30-річчя музею у 1928 р. Ф. Ернст впорядкував та відкрив виставку українського малярства ХVІІ–ХХ століть, представивши 800 творів.

При цьому було враховано і використано досвід попередньої виставки 1925 р. і доповнено її новими творами [7]. Однак, крім іконопису та історичнопобутового портрету, там вже експонувалися народні картини кінця ХVІІІ– ХІХ ст. Цей розділ містив зображення Козака-Мамая, народних ватажків І. Гонти, С. Палія та картини гумористичні – «Муштра турків французами», «Козак душа правдивая» та ін. [7, 34–36].

Після тривалої перерви у вітчизняній історіографії у 60 – 80 рр. ХХ ст. було розпочате глибоке вивчення портретного живопису, робилися спроби систематизувати його за утилітарним призначенням. Так, дослідник портретного живопису А. Жаборюк (м. Одеса) класифікував портрети культового призна

<

Четверті Зарембівські читання

чення (ікони-портрети, натрунні, ктиторські, донаторські), світський портрет, портрет «парсунного» письма (парадні козацькі, донаторські, міщанські), народна картинка-портрет [9]. У цей час львівські мистецтвознавці В. Овсійчук та В. Александрович працюють над дослідженнями українського портретного живопису, зокрема епітафіяльним, натрунним та світським [1; 12]. Українські дослідники П. Жолтовський, П. Білецький, В. Уманцев, М. Анікіна зробили вдалу спробу систематизувати портретний живопис, виділивши портрети парсунного типу, ктиторські та епітафіальні портрети, світський портрет та народну картинку [2; 3; 4; 5; 10]. Д. Степовик дослідив розвиток українського іконопису та графіки [17]. Вивченню світського портретного живопису ХVІІІ– ХІХ ст. були присвячені праці київського мистецтвознавця В. Рубан [14].

В українській іконографії ХVІІ–ХVІІІ ст. козацькі портрети займали провідне місце серед зображень інших верств населення. Таке захоплення козацькими портретами було результатом всенародної любові та поваги суспільства до українського козацтва. Навіть після знищення Російським урядом козацтва їх портрети буди окрасою багатьох осель у ХІХ ст. Також, козацькі портрети можна було зустріти у церквах, монастирях та митрополичих покоях. За своїми цільовими призначеннями вони були різними за формою та композиційною побудовою. Отже, портретний живопис цього періоду мав два основних розподілення – це культові та світські портрети. Якщо перші мали висіти у церкві, то другі, переважно, знаходилися в вітальнях, кабінетах, опочивальнях приватних маєтків або в державних установах. Визначення із призначенням портрету у суспільстві значно допомагає в його атрибуції. Утилітарне призначення портрета впливало на формування стилістичних, композиційних особливостей.

Традиції культового портрету було запозичені з часів Київської Русі, коли на фресках соборів (Софійський, Михайлівський) зображали князів та їх родини. Високий духовний та культурний рівень населення України широко відобразився в культових портретах ХVІІ–ХVІІІ ст.

, тобто портретах, які якимсь чином пов’язані з церковним обрядом, писані іконописцями, створені, як правило, для збереження пам’яті про меценатів церкви (фундаторські та донаторські), пов’язані з похованням (труменний, епітафіальний, портрети, портрет-корогва та портрет-пелена) або молебнем про видужування хворої людини (вотивний). В першу чергу, вони були спрямовані на віру людини у заступництво Ісуса Христа, вшанування світлої пам’яті благодійників церкви. Розглянемо кожний з типів козацьких портретів культового та світського призначення:

1. Козацькі ікони-портрети. Під іконою-портретом ми розуміємо ікону, яка містить портретні зображення реальних історичних осіб або коли в образі святого була зображена людина. Тип ікони-портрета набув свого розквіту в барочну добу, коли людина підносилася до рівня Бога. Зображення козацтва та народних ватажків в українському іконописі ХVІІ–ХVІІІ ст. бу

<

Четверті Зарембівські читання

ли особливо популярними та вживаними. Майстри надавали святим образам схожості з національними героями – Іваном Гонтою, Богданом Хмельницьким. Сьогодні вони є неоціненним джерелом для дослідників, адже часто допомагають при атрибуції інших портретів. Схожості з реальними історичними особами набували і жіночі образи. Відомо, що в образі Пресвятої Богородиці зображена п. Завадовська (Розумовська) з с. Ляличі. Унікальне історичне джерело становить ікона Св. Уляни з Спасо-Преображенської церкви села Великі Сорочинці Полтавської обл., написана з жінки донатора церкви, миргородського полковника Данила Апостола – Уляни Апостол близько 1732 р. В.Реклинським [3, 97]. Козацьку старшину часто зображали на іконах цього періоду поруч зі святими. Колоритною є ікона «Розп’яття» кінця ХVІІ ст. з c. Олексіївці Пирятинського повіту, де зображений лубенський полковник І.Свічка із побожно складеними руками. Найбільше зображень українського козацтва зустрічаємо на іконах «Покрова Пресвятої Богородиці» – Б. Хмельницького, П. Полуботка, І. Мазепи, І. Мировича та ін. Представники козацької старшини та російського уряду зображалися також на іконах «Воздвиження Хреста», «Страшний суд» [16].

2. Ктиторські (донаторські) портрети – це портрети благодійників церкви, що мали висіти у храмі на уславлення їх діяльності. Тип ктиторського портрету був одним із перших як такий, що мав самостійне від ікони зображення. Традиції написання ктиторських (донаторських) портретів походять ще з часів Київської Русі, на яких були зображені князі. Вони є відлунням обряду освячення храму, і частіше прикрашали нартекси, звідки здійснювався урочистий вхід до новоствореного храму. У ХVІІ–ХVІІІ ст. ктиторські портрети починали трансформуватися з монументального живопису на стаціонарні полотна великого розміру. Попередньо в Україні було прийнято писати портретованих на повен зріст, а з початку ХІХ ст. ктитори вже зображалися погрудно. На ктиторських портретах портретовані одягнуті в парадний одяг, що відповідав їх соціальному ступеню, з атрибутами влади в руках, поруч на столі зображалося розп’яття, в верхній частині портрета – герб, внизу чи вгорі міг бути розміщений напис маляра про портретованого. Козацтво особливо часто можна було побачити на ктиторських портретах, адже воно всіляко підтримувало православну церкву. Зберігся цілий ряд ктиторських портретів козацької старшини: стародубського полковника Михайла Миклашевського – ктитора Георгіївського собору і Трапезної церкви Видубицького монастиря, чернігівського полковника Василя Дуніна-Борковського – ктитора Єлецького монастиря, гетьмана Івана Скоропадського – ктитора Гамаліївського монастиря, гетьмана Івана Самойловича – ктитора Густинського монастиря, козаків Якова та Івана Шиянів – ктиторів Нікопольської церкви, отамана Війська Донського Данила Єфремова, козака Павла Герцика, гетьманів Івана Скоропадського, Івана Мазепи та Богдана Хмельницького – ктиторів Києво-Печерської Лаври та інших церков. Ктиторські портре

<

Четверті Зарембівські читання


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


ти українського козацтва є пам’яткою, що містить пам’ять про портретованих – благодійників православної церкви. Портрет отаман Війська Донського Данило Єфремов – покровитель Києво-Печерської лаври є одним з найбільш типових зразків ктиторського портрета. Майстру Самуїлу було відомо про урядові та дипломатичні здібності портретованого, про високий авторитет його серед козацтва. Усе це відобразилося певним чином на побудові портрета, на його презентабельності. Одягнутий він у жупан, гаптований золотом та дорогими нитками, на поясі висить шабля, на грудях на синій стрічці – медаль [із зображенням Катерини ІІ], в лівій руці тримає насіку – символ козацької влади, в правій – шапку, на ногах – червоні чоботи. Поруч на столі зображене розп’яття, булава – також символ козацької влади та ще одна медаль із зображенням Катерини ІІ, вгорі праворуч – герб, а внизу короткий напис про портретованого: «Портрет войска донского атамана….» [15, 246].

В українській іконографії зустрічалися і жінки-ктитори з козацького походження. Вони також, як і чоловічі портрети, зображалися на повний зріст, з родинним гербом в правому куті портрета та написами: портрети Марії Мазепи, Євдокії Журавки.

3. Портрети-тези. Вже у ХVІІІ ст. козацькі хоругви виходять з ужитку. На їх місце прийшли у мистецтво так звані тези та панегірики. За композиційною побудовою вони схожі – у центрі зображений портретований, навколо якого алегоричні зображення та написи. Тези та панегірики мають спільні риси за функціональним призначенням із козацькими корогвами. На відміну від портретів-хоругв, вони створювалися за життя портретованих. Збереглася рідкісна гравюра «Теза на честь Івана Мазепи», наклеєна на шовкове полотно, київського майстра Д. Галяховського - учня О. Тарасевича. Тезу готували для виступу на захист філософських тез Івана Новицького в КиєвоМогилянській академії, воно призначалося на піднесення гетьманові під час академічних урочистостей. На ній гетьман І.Мазепа зображений у передостанній рік життя (1708 р.). Гравюра передає образи бурі, землетрусу, загальної руїни, що символізують нелегке гетьманське правління Івана Мазепи.

І.Мазепа зображений на острові, на повен зріст біля розп’яття (елемент герба «Курч»). Він зодягнутий у лати, зі щитом у лівій руці, правицею спираться на свій гербовий хрест. Навколо гетьмана жінки-алегорії. Праворуч зображені музи: Релігія, Наука, Мистецтво та міста, що знаходяться під патронатом Мазепи; ліворуч від нього дві постаті: Віра й Батьківщина. Одна з жінок – Віра – передає йому чашу, Євангеліє та два ключі. Зверху – зображення Святої Трійці, в оточенні святих, а над постаттю Мазепи – янгол. Написи на гравюрі свідчать про те, що Мазепа є покровителем наук та мистецтв.

Гравюру увінчує стрічка з пророчими словами Горація: «Якщо буде треба, безстрашно поляжу під руїнами упадаючого світу». Теза виконана у стилі українського бароко, насичена символічністю та експресією форм [15, 310].

Четверті Зарембівські читання

4. Панегірики – твори мистецтва, створені на честь патронату церкви із віршованими написами на його честь. Композиційно панегірик подібний до тез, тільки створювалися на честь покровителів православної церкви, тези – покровителів навчальних закладів. Подібний до попередньої тези панегірик на честь Івана Мазепи, виконаний архідияконом Києво-Печерської лаври І.Мігурою у 1705-1706 рр. Автор мав за мету зобразити апофеоз гетьмана, як фундатора, покровителя і благодійника київських храмів. Гетьмана зображено посередині композиції в латах, із атрибутами вищої влади, в оточенні святих на чолі з апостолом Андрієм. Поруч зображені музи: Істина, Правда, Наука та Мистецтво, та вгорі - київські храми, відбудовані або оновлені на кошти І.Мазепи: Миколаївський собор на Печерську, Троїцьку надбрамну церкву, Успенський собор та Всехвятсьтку церкву КиєвоПечерської лаври, Вознесенську та Кирилівську церкви. Внизу твору подано зображення родового герба І. Мазепи у супроводі панегіричного тексту [15, 308]. Іван Мигура виготовляв панегірики на честь козацької старшини: Андрія Войнаровського, Василя Кочубея та представників інших верств населення, що робили свій внесок у розбудову православної церкви.

Портрети-тези та панегірики створювалися таким чином, що кожна річ на полотні несла певну інформацію про портретованого. Ці твори були суто барочним явищем в українському мистецтві з додаванням алегоричних зображень, вишуканим оформленням та змістовними написами.

5. Вотивні портрети – портрети, що створювалися для зцілення людини від хвороби або уникнення ще якогось лиха, за своїм утилітарним призначенням мали знаходитися в церкві поруч із святими образами. Вотивний портрет в окремий тип виділили у 1925 році Д. Щербаківський та Ф. Ернст, підмітивши, що він виник в Україні ще за часів середньовіччя [18, 14]. Вотивні портрети виставлялися у церкві, де за зображених людей проводилися молебні.

Наступна серія портретів створювалася вже після смерті портретованих.

Труменні портрети можна поділити на портрети-корогви (виставлялися над могилою), портрети-пелени (вкривалася труна після закінчення церемонії), епітафіальні портрети та портрети погребального культу – натрунні.

6. Епітафіальні портрети – це портрети на спомин про портретованого із змістовним написом про нього. Традиція епітафіального портрета була запозичена з італійської культури, а його початки сягають часів Стародавнього Єгипту. На Україну він прийшов з території Великопольщі [7, 89-90]. Епітафіальні козацькі портрети часто перекликаються за сюжетом з ктиторськими, що навіть іноді уособлюють одне ціле. Козацький епітафіальний портрет, на відміну від епітафій на честь міщан та духовенства створювався у вигляді портретів-хоругв та пелен. Епітафіальні портрети можна вважати прямим розвитком традицій іконопису та скульптурних надгробок. Епітафіальні написи вміщувалися внизу зображення або писалися просто на вільному місці тла портрета. Вже в ХVІІІ ст. епітафіальний портрет набув розповсюдження

Четверті Зарембівські читання

1. Парний портрет Василя та Марфи Кочубеїв. Невідомий художник. XVIII ст.

2. Козак Мамай. Невідомий художник. 1728 р. Одеський художній музей

3. Портрет Данила Єфремова. Невідомий художник. 1752 р. Ктиторський портрет Києво-Печерського монастиря, нині – Національний художній музей України



Pages:     | 1 |   ...   | 12 | 13 || 15 | 16 |   ...   | 47 |
 
Похожие работы:

«NATO, EUROPE AND PROBLEMS OF REGIONAL SECURITY IN THE GLOBAL WORLD NATO AUTUMN ACADEMY IN DONETSK 24-26 October 200 Reading materials Bulletin of Research and Informational Centre of International Security and Euro-Atlantic Cooperation №3/200 Вісник науково-інформаційного Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної співпраці Донецького національного університету Випуск 3, 2006 Donetsk-2006 ББК 63.3 (4 Укр): 66.4(4) НАТО УДК 94(477): 327 : 061.1 НАТО НАТО, Європа та проблеми регіональної...»

«П.М.СаС* КОЛИ НАРОДИВСЯ пЕТРО КОНАшЕВИЧ-САГАйДАЧНИй? Порівняно нещодавно Верховна Рада України ухвалила, що 2010 р. належало відзначати 440 років від дня народження запорозького гетьмана П.КонашевичаСагайдачного. Чи правомірна з наукового погляду ця хронологічна установка, визначена вищим органом законодавчої влади? На основі вивчення джерел, що дійшли до наших днів, а також застосовуючи спеціальні дослідницькі методики, зокрема графологічний аналіз, у цій статті реконструйовано дату народження...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Науково-методичний збірник ( Випуск LII ) Частина І Слов’янськ – 2010 ISSN 2077–1827 УДК 371.13 ББК 74. Г. Гуманізація навчально-виховного процесу : збірник наукових праць / [За заг. ред. проф. В.І. Сипченка]. – Вип. LII. – Ч. І. – Слов’янськ : СДПУ, 2010. – 248 с. Редакційна колегія: – кандидат педагогічних наук, професор (відповідальний Сипченко В.І. редактор) – доктор...»

«УДК 811.161.2 Ю. В. Громик – кандидат філологічних наук, доцент кафедри історії та культури української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки Особливості дієслівної словозміни в українських говірках берестейсько-пінського Полісся (на матеріалі записів місцевого фольклору) Роботу виконано на кафедрі історії та культури української мови ВНУ ім. Лесі Українки У статті проаналізовано характерні особливості словозміни дієслова українських говірок берестейсько-пінського...»

«ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С.КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ Питлюк-Смеречинська Олександра Дмитрівна УДК 159.923.2 Особистісні зміни в умовах позбавлення волі 19.00. 01 загальна психологія, історія психології Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Київ – 2005 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України Науковий керівник: – доктор соціологічних наук, професор Пірен Марія Іванівна, НАДУ при Президентові України Офіційні...»

«Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова Манелюк Юрій Михайлович УДК 321:342.3 (091) ІДЕЯ СПІВВІДНОШЕННЯ ФОРМИ ДЕРЖАВИ І ХАРАКТЕРУ НАЦІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В ІСТОРІЇ СУСПІЛЬНО–ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ УКРАЇНИ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ Спеціальність 23.00.01 – теорія та історія політичної науки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук Київ – 2007 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі політології і соціології Київського...»

«В. О. Рум’янцев, М. М. Страхов ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ ХХ СТОЛІТТЯ Посібник для вступників до вищих навчальних закладів України Харків «Право» І. Історія України ББК 63.3 (4 УКР) І Рецензенти: О. Н. Ярмиш — доктор юридичних наук, професор, начальник Державного науково дослідного інституту МВС України В. В. Ченцов — доктор історичних наук, професор, ректор Академії митної служби України Автори: В. О. Рум’янцев, д р юрид. наук, проф. — розділ І, хронологічна таблиця до розділу І; М. М....»

«Ч етверта _ конференція Комуністичної партії [більшовиків] України 17-23 березня 1920 р. IV конференція КП[б]9 ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ГРОМАДСЬКИХ О Б ’ЄДНАНЬ УКРАЇНИ Четверта_ конференція Комуністичної партії (більшовиків] Вкраїни 17-23 березня 1920 р. Стенограма (Публікується вперше) Київ Видавничий дім «Альтернативи» Четверта конференція Комуністичної партії (більшовиків) України 17-23 березня 1920 р. Стенограма — К., Видавничий дім «Альтернативи», 2003. — 528 с. Редакційна колегія:...»

«Наукове життя Наукове життя НАУКОВЕ ЖИТТЯ Соціальні відносини у турбулентний час (нотатки з Х Конференції Європейської Соціологічної Асоціації) Початок вересня для соціологічної спільноти ознаменувався масштабним заходом — відбулася Х Конференція Європейської Соціологічної Асоціації (ESA), що проходила в Женеві (Швейцарія, 7–10 вересня 2011 року). У теплі вересневі дні Женева перетворилася з міста Кальвіна на місто соціології, де роз крив свої двері Університет м. Женеви, гостинно приймаючи 2...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКОКУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК ЦЕНТР АРХЕОЛОГІЇ КИЄВА ІНСТИТУТУ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ І УТОПІК КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ І СЕМІНАРІЯ Церква наука суспільство: питання взаємодії Матеріали Одинадцятої Міжнародної наукової конференції (29 – 31 травня 2013 р.) КИЇВ – 20 НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКОКУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК ЦЕНТР АРХЕОЛОГІЇ КИЄВА ІНСТИТУТУ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ І УТОПІК...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»