WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 5 | 6 || 8 | 9 |   ...   | 46 |

«ТРЕТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Третіх Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 20-річчю Центру ...»

-- [ Страница 7 ] --

Окрім того, аналіз однотипної групи пам’яток дає змогу виявити особливості підходів до збереження саме таких об’єктів. Сьогодні надбудови поверхів і мансард є дуже популярними, і незважаючи ні на що, вони дозволяються органами охорони пам’яток або просто виконуються без жодного дозволу. Але в кількаповерхових будинках у стилістиці історизму та модерну мансарду можна, скажімо, або вдало сховати у схилах покрівлі, або просто повторити архітектуру нижнього поверху, не змінюючи кардинально образ будинку9. Хоча мансарди не характерні для київської архітектури межі ХІХ–ХХ ст., в цілому вони не є ідеологічно чужими архітектурі історизму та моНе будемо зараз враховувати абсолютно непрофесійні надбудови, які спотворюють вигляд пам’ятки безповоротно – вул. Терещенківська, 13, бульв. Шевченка, 8/26, вул. Червоноармійська, 15 тощо.

–  –  –

дерну. А ось над пласкими покрівлями конструктивістських будинків це неможливо зробити без вкрай негативного впливу на автентичний образ, особливо, якщо покрівля первісно призначалася для експлуатації, мала, наприклад, солярій, оглядову зону тощо. Так само важко зробити надбудову, коли в будинку поєднані різноповерхові зблоковані об’єми. Така надбудова може повністю порушити первісну композицію, що ми й спостерігаємо в будинку на вул. Інститутській, 15 (архітектор Й. Каракіс) або в ресторані “Динамо” (вул. Грушевського, 3), башточка над яким взагалі виглядає безглуздо.

Прості за архітектурою рядові будинки 1920-х – початку 1930-х років мали небагато засобів художньої виразності. Одним із таких засобів було різнокольорове пофарбування (тинькування фасадів), що утворювало смуги й підкреслювало горизонтальне членування, характерне для конструктивізму. Сьогодні це первісне пофарбування втрачене. Заміна віконних рам авторського малюнку (наприклад “Будинку лікаря» на вул. Великій Житомирській, 17; арх. П. Альошин), які підпорядковувалися загальному задуму, на сучасні металопластикові зі склопакетами також збіднює фасади без пишного декорування. Саме завдяки такій удаваній простоті кожна деталь несе певне навантаження, будь-яка зміна кидається у вічі значно більше, ніж на фасаді, рясно вкритому ліпленням.

Так само комплексно доцільно не тільки вивчати, але й брати на державний облік об’єкти культурної спадщини, пов’язані з певними персоналіями. Це дасть можливість, по-перше, виявити маловідомі об’єкти, що залишилися поза увагою пам’яткоохоронців, та розширити наші знання про вже відомі пам’ятки. Наприклад, поглиблене вивчення історії родини Альошиних дозволило виявити об’єкт, що не перебуває на державному обліку. Це будинок на вул. Софійській, 23, в якому родина Павла Альошина проживала більше 15 років (1914–1930 роки).

Сама будівля була зведена досить рано – ще у 50-60-х роках ХІХ ст. у стилістиці класицизму, тому буде пропонуватися до Реєстру і як пам’ятка архітектури, і як пам’ятка історії. З іншого боку поглиблене вивчення спадщини архітектора П. Альошина дозволяє більш якісно та кваліфіковано підготувати необхідні облікові документи. Група особняків родини Терещенків–Ханенків, розташована на різних вулицях, але в тісному сусідстві також могла б утворити віртуальний комплекс, хоча його не можна вносити до Реєстру окремим рішенням із єдиним охоронним номером. Звичайно, такий тематичний підхід, кра

<

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

ще підходить для наукового вивчення, а не для обліку пам’яток. Але наукові напрацювання врешті-решт мають переходити у практичну площину. Цьому допомагає автоматична база даних пам’яток, яка дозволяє групувати об’єкти за різними ознаками, в т. ч. стилістичними, хронологічними, за іменами архітекторів чи домовласників*10.

Запропонований нами комплексний підхід до вивчення й обліку пам’яток може бути застосований і до нечисленної групи об’єктів, що були збудовані в результаті проведення архітектурних конкурсів ХІХ – початку ХХ ст. Питання конкурсного проектування є надзвичайно актуальним, враховуючи масштабність змін у Києві та популярність конкурсів у багатьох сферах сучасного життя. З одного боку, суспільство намагається обрати кращі варіанти, з іншого – конкурси найчастіше заангажовані, в них бере участь вузьке коло авторів, тому досить часто вони невдалі. Але всі ці проблеми пов’язані не тільки з негараздами у суспільстві. Вони присутні у самій ідеї конкурсного будівництва і проектування за відсутності жорстких критеріїв відбору кращих проектів і об’єктивності під час їх розгляду.

Тому тема конкурсів у архітектурі є надзвичайно важливою для дослідження суспільного розвитку певного історичного періоду, оскільки дає змогу реконструювати деякі характерні риси суспільства, визначити естетичні уподобання соціуму і краще зрозуміти історико-архітектурну цінність пам’яток, споруджених у зазначену добу. В результаті реалізації конкурсних проектів Київ збагатився кількома об’єктами, що сьогодні вважаються пам’ятками історії, архітектури та містобудування і належать до кращих зразків культурної спадщини України. Але такі об’єкти можна вважати не тільки матеріальними пам’ятками, але й пам’ятками розвитку архітектурної думки, архітектурної критики.

У дорадянському Києві з 1830-х років відбулося всього близько 30 конкурсів, здебільшого щодо будівництва громадських споруд (театр, училище, ринок, культові будівлі, бібліотека, банки, університет, політехнічний інститут, музей тощо). Більшість київських монументів (імператорам Миколі І та Олександру ІІ, П. Столипіну і єдиний, що зберігся (хоча і не автентичний – княгині Ользі) з’явилися в результаті проведення конкурсів. Частина змагань не мала практичного *10 У тому випадку, коли пам’ятка має не знеособлену назву – просто будинок житловий, будинок прибутковий чи особняк, а вказано чий це особняк. У практичній роботі автор даного дослідження намагається уникнути саме такої знеособленості, чому не дуже сприяють існуючі методичні рекомендації щодо введення Реєстру.

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

результату. Але нереалізовані проекти дають уявлення про варіативність розвитку Києва ХІХ — початку ХХ ст., свідчать про його потенціал, допомагають краще зрозуміти цінність тих об’єктів, які з’явилися в місті й збереглися до наших днів. На сьогодні серед київських пам’яток із конкурсами пов’язано зовсім небагато об’єктів:

університет Св. Володимира, Київський політехнічний інститут, оперний театр, національний банк (вул. Інститутська, 9), станція швидкої медичної допомоги на вул. Рейтарській, 22, Музей старожитностей і мистецтв на вул. Грушевського, 6, училище ім. М. Терещенка (вул. Ярославів Вал, 40), Бессарабський критий ринок, Миколаївський костьол на вул. Червоноармійській, 75, Міська публічна бібліотека (вул. Грушевського, 3), Київське губернське земство (вул. Володимирська, 33), залізничний вокзал. Але навколо кожної з цих споруд були сконцентровані зусилля кращих архітекторів свого часу – як київських, так і санкт-петербурзьких, московських. Точилися суперечки, виникали майнові проблеми та конфлікти амбіцій. Спливали зловживання будівельників і корумповані (або просто непрофесійні) дії представників міської влади. Кожен із будинків, до яких ми сьогодні звикли як до певної даності у київському містобудівному просторі, міг з’явитися у зовсім іншому вигляді. Інформація про нереалізовані проекти дає можливість порівняти їх з реалізованими варіантами й оцінити будівлі не тільки з точки зору сучасної ролі серед київських пам’яток, але й з точки зору архітектури минулої доби.

Широке освітлення подій у тодішній пресі дає можливість оцінити важливість ролі, яка відводилася об’єктам у час будівництва, подивитися на сучасні пам’ятки архітектури ретроспективно, з точки зору їхніх сучасників. Кожен із конкурсів відображав не тільки планувальні та стильові пошуки часу, але й ставав дзеркалом епохи. Конкурсний об’єкт є максимально сконцентрованою пам’яткою свого часу.

Тож, більшість об’єктів конкурсного проектування дійсно гідні бути пам’ятками національного значення. А ті, що не мають досі такого статусу (оперний театр, станція швидкої медичної допомоги, будинок Земства на вул. Володимирській, 3311), повинні найближчим часом набути його. Вивчення цієї нечисленної, але дуже важливої груДо речі, цей будинок був пам’яткою національного значення відповідно до Постанови Ради міністрів УРСР № 442 (1979 р.), але зусиллями його власників, був позбавлений статусу пам’ятку (Постанова Ради Міністрів № 472 від 11.08.1980 р.). Тому його довелося знову вносити на державний облік як щойновиявлений об’єкт культурної спадщини (наказ Управління охорони культурної спадщини № 43 від 26.10.2001 р.).


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

пи пам’яток, дозволить підвищити також інтерес громадськості до збереження культурної спадщини міста.

Отже, комплексно-тематичний підхід до вивчення й обліку пам’яток буде корисним, насамперед для популяризації пам’яток: можуть розроблятися спеціальні екскурсійні маршрути, тематичні карти і путівники. Це з успіхом робиться в Європі вже багато десятиліть. Для більшої ефективності комплексного підходу до обліку пам’яток слід змінити форму охоронної дошки пам’ятки. На ній має відображатися цінність пам’ятки, її типовість чи унікальність, зв’язок з іншими аналогічними пам’ятками тощо.

___________________________

1. Кадомська М.А. Незакінчена історико-архітектурна інвентаризація забудови Києва 1983–84 рр. // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції. – К.: “Кий”, 2005. – Вип. 4. – С. 134–137.

2. Мокроусова О.Г., Савчук Г.М., Скібіцька Т.В. Вулиця Костьольна у м. Києві – перша комплексна пам’ятка архітектури та містобудування: досвід підготовки науково-проектної та облікової документації для включення до Державного рестру нерухомих пам’яток України) // Праці науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. – Вип. 5. – К., 2010. – С. 118–132.

3. Мокроусова О.Г. Історична довідка на комплекс споруд кінофабрики. – К. 2003 [Машинопис] // Фонд науково-технічної документації Київського науковометодичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних території (далі – ФНТД КНМЦ).

4. Меньшов Д.П. Старо-Киевская и Печерская крепости. – К., 1913. – С. 20.

5. Макаров А. Малая энциклопедия Киевской старины. – К.: “Довіра”, 2002. – С. 229.

6. Державний архів Київської області (далі – ДАКО), ф. 41, оп. 1, од. зб. 1463.

7. Смесь // Неделя строителя. – 1880. – № 12. – декабрь. – С. 108.

8. Шапаровський Г. Місцеві будівельні правила, що регулюють забудування міста (в минулому і сучасному). – К. 1929. – С. 125.

9. Мокроусова О.Г., Скібіцька Т.В. Історична довідка на будинок по вул. Терещенківській, 4. – К., 2007 [Машинопис] // ФНТД КНМЦ.

10. Державний архів м. Києва (далі – ДАМК), ф. 112, оп. 1, од. зб. 1.

11. Мокроусова О.Г. Історична довідка на будинки університетських клінік на бульв. Тараса Шевченка, 17. – К. 2008 [Машинопис] // Архів Інституту пам’яткоохоронних досліджень.

12. Томілович Л.В. Обсерваторна гірка в м. Києві: досвід взяття на державний облік визначного місця як комплексного об’єкту історико-культурної спадщини // Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень. – Вип. 6. – К. 2010. – С. 205–218.

13. Мокроусова О.Г. Історична довідка на будинок по вул. Володимирській, 64. – К., 2011 [Машинопис] // ФНДК КНМЦ.

14. Білокінь С., Малаков Д. Будинок ректорату університету серед. 19 ст., в якому проживали родина Карпек, Клименко П.В., Нарбут Г.І. та інші // Звід пам’яток історії та

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

культури України. Київ. Кн. І, ч. І. – К.: УРЕ ім. М.П. Бажана, 1999. – С. 255–256.

Досить дивно звучить назва статті – якщо будинок ректорату університету, то не слід указувати середину ХІХ ст., оскільки в той час він не виконував ці функції.

15. Центральний державний історичний архів України у м. Києві, ф. 1434, оп. 1, од. зб. 1, арк. 4.

16. Там само, ф. 442, оп. 88, од. зб. 406, арк. 28.

17. Білокінь С., Малаков Д. Вказана праця.

18. ДАКО, ф. 1, оп. 295, од. зб. 61997.

19. Мокроусова О.Г. Стилістика конструктивізму в архітектурі Києва // Українське мистецтвознавство. Матеріали. Дослідження. Рецензії. Вип. 19. – К., 2009. – С. 228–232.

Охорона пам'яток археології в національному законодавстві Н.М. Рудика (Київ) здобувач Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Процес законодавчого оформлення охорони пам’яток набув особливого розвитку тільки в ХХ ст. після двох світових воєн, коли стало очевидним, які загрози для культурних цінностей спричиняють збройні конфлікти. В умовах, коли держави – основні учасники міжнародного співробітництва – різняться культурно й ідеологічно, набуває великого значення питання про систему цінностей, що стала би основою міжнародного правопорядку [9].

Становлення законодавчої бази щодо охорони історико-культурної спадщини в Україні, в т.ч. й археологічних пам’яток, відбувалося ще в радянські часи. Першим нормативним актом щодо обліку пам’яток, порядку їхнього утримання, охорони, а також управління пам’яткоохоронною сферою було Положення про пам’ятки культури й природи, затверджене постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 16 червня 1926 р.

Відповідно до “Положення про охорону пам’яток культури на території Української РСР” (затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 30 грудня 1948 р.) пам’ятки поділялися за видами на пам’ятки архітектури, мистецтва, археології та історії, за категоріями

– загальносоюзного та республіканського значення. Кільком відомствам доручалося складання списків пам’яток. Пам’ятками археології та історії, зокрема, опікувався Комітет у справах культурно-освітніх установ при Раді Міністрів УРСР. Інструкція про порядок обліку, рестрації й утримання археологічних та історичних пам’яток на території Української РСР, затверджена постановою Ради Міністрів УРСР від 17 квітня 1950 р. № 982, доповнювала зазначене Положення [11].

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я



Pages:     | 1 |   ...   | 5 | 6 || 8 | 9 |   ...   | 46 |
 
Похожие работы:

«КОМПЕНДІУМ СОЦІАЛЬНОЇ ДОКТРИНИ ЦЕРКВИ ПАПСЬКА РАДА «СПРАВЕДЛИВІСТЬ І МИР» КОМПЕНДІУМ СОЦІАЛЬНОЇ ДОКТРИНИ ЦЕРКВИ “Libreria Editrice Vaticana omnia sibi vindicat iura. Sine ejusdem licentia scripto data nemini liceat hunc Compendium denuo imprimere aut in aliam linguam vertere”. © 2004 Libreria Editrice Vaticana, Citt del Vaticano © 2004 Конференція Римсько Католицьких єпископів України © 2004 Синод єпископів Української Греко Католицької Церкви Переклад: Ольга Живиця Наукова редакція: Юлія...»

«МаргариТа корзо Толкование Декалога в рукописных «учиТельных евангелиях» THEATRUM HUMANAE VITAE THEATRUM МаргариТа корзо HUMANAE VITAE Studia in honorem Natala Jakovenko Kiyovia Laurus MMXII THEATRUM Толкование Декалога в рукописных «учиТельных евангелиях»HUMANAE VITAE Студії на пошану Наталі Яковенко Київ Laurus Theatrum Humanae Vitae. Студії на пошану Наталі Яковенко. — Київ: Laurus, 2012. – 624 с.; іл. Наукові статті, що увійшли до збірника на пошану знаного укра­ їнського історика,...»

«ВІЗУАЛЬНІ МИСТЕЦТВА 4. Довгошия Т. Борщівська вишиванка. Історія і сучасність / Т. Довгошия. – Тернопіль : Мала академія наук України, Терноп. обл. відділення, 2010. – 99 с.5. Джегура-Литвинець Е. М. Вишивання. Стародавні українські стібки: альбом / [авт.упор. Джегура-Литвинець Е. М.]. – Київ : Посередник, 1995. – 32 с.6. Захарчук-Чугай Р. В. Українська народна вишивка західних областей УРСР / Р. В. Захарчук-Чугай. – К. : Наукова думка, 1988. – 184 с. 7. Кара-Васильєва Т.В. Українська вишивка /...»

«Тема Ті, хто були поруч: яким був вибір ? Елла Ситник, вчитель історії та правознавства, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист м.Київ Форма уроку: Урок-есе. Година спілкування та роздумів. Тривалість: 90 хв. Аудиторія: учні 10-11 класів Предмети: Людина і світ, Філософія, Громадянська освіта, Права людини. Можливе використання в якості тематичної виховної години. Хід заняття Релігійні й філософські висновки Голокосту, намір нацистів винищити євреїв Європи, а також підкорити і знищити...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.ДРАГОМАНОВА НЕЧИПОРУК Любов Іванівна УДК 37.013.42: 37.03.034 СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИХОВАННЯ МОРАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ СТАРШОКЛАСНИКІВ ЗАСОБАМИ НООСФЕРНОЇ ОСВІТИ 13.00.05 – соціальна педагогіка Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ-2009 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Рівненському державному гуманітарному університеті, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор...»

«Природа Західного Полісся та прилеглих територій В. В. Десятник аспірант Східноєвропейського УДК 551.435.1 національного університету імені Лесі Українки Палеогеографічна вивченість межиріччя Стохід Горинь Роботу виконано на кафедрі географії СНУ ім. Лесі Українки Установлено етапи та напрями історії палеогеографічних досліджень на території Волинського Полісся, зокрема межиріччя Стохід Горинь. Проаналізовано роботи вітчизняних та зарубіжних палеогеографів, а також внесок науковців у розуміння...»

«Вісник Національної академії державного управління 6. Громадянське суспільство: історія та сучасність : монографія / [Т. В. Розова, О. С. Білоусов, Л. В. Вінокурова та ін.] ; за заг. ред. Т. В. Розової. Одеса : Юрид. л-ра, 2010. 344 с.7. Держава і громадянське суспільство в Україні: проблеми взаємодії : [монографія] / І. О. Кресіна, О. В. Скрипнюк, А. А. Коваленко та ін. ; за ред. І. О. Кресіної. К. : Логос, 2007. 316 с.8. Корнієвський О. А. Громадські об'єднання у системі національної безпеки...»

«Woodrow Wilson International Center for Scholars Інститут Кеннана Київський проект ВІТЧИЗНЯНА ІСТОРІЯ В ШКОЛАХ І ВУЗАХ УКРАЇНИ: ОСТАННЄ ДЕСЯТИРІЧЧЯ Семінар Київ, 3 жовтня 2002 р. Kennan Institute Kyiv Project ЗМІСТ Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, доктор історичних наук заступник директора Інституту історії України НАН України, професор Національного університету Києво-Могилянська академія В історії горбачовської перебудови переламним став 1988-й рік. Саме тоді керована згори бюрократичними засобами...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО–ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Науково–методичний збірник ( Випуск ХLIV ) „ПРОЦЕС ТВОРЧОСТІ У НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОСТОРІ”, присвячений 80-ти річчю з дня народження вченого-педагога, доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри педагогіки Краматорського економіко-гуманітарного інституту БОРИСА ІВАНОВИЧА КОРОТЯЄВА Слов’янськ – 2009 ISBN 5–7763–4577– УДК 371.13 ББК 74. Г. Гуманізація...»

«ISSN 0130-528Х. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2011. Випуск 53. С. 135–142 Visnyk of the Lviv University. Series Philology. Issue 53. Р. 135–142 УДК 94 (4=1 : 251.1+5=1 : 251.1)12 КИПЧАКИ ТА РУСЬ У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ СТОЛІТТЯ Ярослав Пилипчук Відділ Євразійського степу Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, вул. Грушевського 4, Київ, Україна, 01001, тел. 0988446537, e-mail : bachman@meta.ua Статтю присвячено відносинам між Руссю та вождівствами Дашт-і...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»