WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 4 | 5 || 7 | 8 |   ...   | 46 |

«ТРЕТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Третіх Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 20-річчю Центру ...»

-- [ Страница 6 ] --

Шевченка, 14 знову перейшов до Міністерства народної освіти і був остаточно переданий Першій чоловічій гімназії, яка розміщувалася тут більше півсторіччя – впродовж 1857–1919 років. Окрім навчальПитання неприпустимості ведення окремих Реєстрів за видами історії та окремо архітектури і містобудування не розглядається у даній публікації.

5 Згодом, до 1856 р. містилася в орендованому приватному будинку на протилежному боці – на розі вул. Володимирської та бульв. Шевченка (№ 16). У 1857 р. навчальний заклад отримав власну споруду на Бібіковському бульварі (сучасний бульв. Шевченка, 18) (ДАМК, ф. 81, оп. 1, од. зб. 362, арк.

29–35; Ростоцкий Д. Записка о здании, занимаемом Киевской второй гимназией. - К. 1892).

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

них класів, у будинку знаходилися приміщення інтернату, канцелярія Київського навчального округу, квартири викладачів. Університету будівля була передана досить пізно – з 1959 р., її зайняв гуманітарний корпус Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.

На противагу помилковому віднесенню будинку гімназії до університетського комплексу, більшість інших важливих його елементів не потрапили до Державного реєстру як його складові (крім двох університетських бібліотек). Ці споруди, хоча і відносяться до різних етапів київського будівництва*6, але все ж мають тісний візуальний зв’язок із головним корпусом університету, утворюючи єдиний ансамбль.

Позаду комплексу будівель університету знаходиться ботанічний сад, створений при університеті в 1841–50 роках. Поруч, на бульв.

Тараса Шевченка, 17 розташовані будівлі колишніх університетських клінік, що були вперше відкриті у головному корпусі ще в 1844 р., але власні приміщення отримали лише в 1889 р. (будувалися в 1885– 1889 роках під будівельним наглядом архітектора М. Іконнікова) [11]. З іншого боку ботанічного саду стоїть будинок метеорологічної станції (вул. Льва Толстого, 14, 1851–1854, арх. О. Беретті). Неподалік, на вул. Богдана Хмельницького, 37 зберігся анатомічний театр (1851–1853, арх. О. Беретті). Всі ці об’єкти безпосередньо пов’язані не тільки з історією університету, але спільним містобудівним розвитком території, на якій вони виникли. Їх також об’єднує ім’я архітектора, який, власне, і створив первісну забудову місцевості навколо університету. Цікавим виявляється той факт, що ділянки для розміщення анатомічного театру та клінік, які на певному етапі розглядалися в комплексі з міською лікарнею, обиралися досить довго. Їх розміщення кілька разів змінювалося, але воно постійно групувалося навколо університету – в тих нових кварталах, що виникли завдяки його будівництву7. Монументальний університетський будинок у стиЗакладення будинку на вул. Володимирській, 62 (нині – один із корпусів Центральної наукової бібліотеки ім. В.І. Вернадського НАН України) відбулося ще в 1914 р., добудову здійснили в 1927–1929 роках. Проект будинку в класичному стилі належить штатному архітектору цього навчального закладу В.О. Осьмаку. Університетське книгосховище (зараз університетська Наукова бібліотека ім. М.О. Максимовича) отримало власне приміщення в 1940 р. у будинку № 58, спорудженому за проектом того ж архітектора.

7 У кварталі між вулицями Володимирською та Леонтовича планувалося будівництво Кадетського корпусу, потім розмістили провіантські магазини, але зрештою за наказом імператора місце передали під розміщення клінік з аудиторіями (ЦДІАК України, ф. 442, оп. 73, од. зб. 320).

У 1840 р. на цьому місці напроти університету вирішили побудувати Першу чоловічу гімназію, але потім її місце розташування змінили. В 1841 р. В. Беретті підготував проекти і плани меди

<

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

лі класицизму істотно вплинув на формування архітектурного вигляду Києва, в забудову якого було внесено крупний масштаб. Вперше було закріплено основи класицистичного архітектурного ансамблю, що стало поштовхом для подальшого розвитку ансамблевої забудови нового району. Слід особливо підкреслити, що у своїх висновках щодо розміщення нових споруд тогочасні спеціалісти виявили розуміння містобудівних питань та змогли оцінити перспективу містобудівного розвитку Києва. Багаторічні рокіровки ділянок для будівництва різних закладів свідчать, з одного боку, про волюнтаристський підхід до цієї справи. Але з іншого боку розкривають містобудівний потенціал Києва, коли вільна від забудови велика територія стала тлом для народження нового класицистичного міста. Тому лише комплексне дослідження розпланування кварталів “Нової Забудови” поблизу її серця – університету – дає можливість побачити унікальну картину 150-річної давнини у всій її повноті.

Але географія пам’яток, що мають увійти до комплексу університету, значно ширша, ніж садиба університету, ботанічного саду та прилеглих кварталів. Зокрема, в 1911–1913 роках з’явилося нове клінічне містечко поблизу Протасова яра (вул. Амосова, 10; арх. В. Осьмак). Воно стало продовженням історії університетських клінік, що розпочалася ще в 1844 р. Ще один важливий об’єкт – астрономічна обсерваторія на Обсерваторній гірці (головна будівля зведена у 1841–1845 роках архітектором О. Беретті). Обсерваторія сама є комплексом, що утворений різними за типом пам’ятками. Він складається з кількох споруд і астрономічного приладдя, що дозволило постачного факультету, які погодив міністр освіти Уваров. Але згодом він повернувся до думки, що краще всі факультети, в т.ч. і медичний, розмістити в одному корпусі. Розгляд питання про побудову спеціальних корпусів тягнувся повільно. Імператор Микола І, який відвідав Київ улітку 1845 р., звелів будувати клініки разом із міською лікарнею, в єдиному комплексі (ЦДІАК Украни, ф. 442, оп. 73, од. зб. 311, арк. 70). Так ця складна справа отримала новий напрям. Ідея об’єднання навчальних клінік із лікарнею проіснувала майже півстоліття і затримала можливий розвиток клінік. У 1845–1846 роках уже архітектор О. Беретті розробив новий проект клінік і лікарні Приказу громадського призріння (Міська лікарня містилася на території колишнього Кирилівського монастиря та підпорядковувалася цьому Приказу). Будівництво масштабного комплексу потребувало великих коштів, тому вирішили вести його поетапно – спочатку лікарню, потім клініки, і в третю чергу – анатомічний театр і аптеку. Але цим планам завадив Великий князь Микола Павлович – у 1847 р. він повернув у згаданий квартал Кадетський корпус.

Для клінік і лікарні були запропоновані два нові варіанти: квартал напроти університету (там де зараз Шевченківський парк) і місце на бульв. Шевченка, ближче до Хрещатика, дещо нижче жовтого корпусу університету. Обидва місця визнали незручними (ЦДІАК України, ф. 442, оп. 76, од. зб. 311, арк. 101). У серпні 1848 р. О. Беретті розпочав розробляти новий проект анатомічного театру для розміщення на сучасній вул. Богдана Хмельницького. З цього часу будівництво анатомічного театру виділилося в окрему справу.

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

вити комплекс на державний облік не тільки як пам’ятку архітектури та містобудування, але й науки і техніки. Крім того, саму територію гірки як визначне місце також внесли до Державного реєстру [12].

Те, що два останні об’єкти мають прямий історичний і функціональний, хоча і не територіальний зв’язок з університетом не повинно заважати включити їх до основного університетського комплексу.

Розглянемо приналежність до кола університетських пам’яток ще одного добре відомого об’єкта. Будинок на вул. Володимирській, 64/13 більшість киян знає під назвою “будиночок ректора (або ректорату)”. І лише вузькому колу спеціалістів відомо, що він первісно будувався як житловий будинок [13]. Досі популярним залишається непідтверджене архівними джерелами припущення, що будинок зведений за проектом архітектора Олександра Беретті [14] або, навіть, Вікентія Беретті. Така атрибутація пов’язана, вочевидь, із уявленням, що будинок зводився разом із університетом. Незважаючи на помилковість цього твердження, споруда дійсно має тісний історичний зв’язок із університетом і його допоміжними закладами. Справа в тому, що первісно на наріжній ділянці планували розмістити комплекс аптеки. Перше зображення цієї садиби зустрічаємо на плані 1844 р. під назвою “Генеральный чертеж расположению вновь предположенной в Киеве казенной аптеки и окружающих оное кварталов” [15]. Таке використання ділянки було, ймовірно, пов’язано із заснуванням у тому ж році медичних клінік університету, про що мова йшла вище.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Існуючий будинок на розі був зведений як житловий за зразковим проектом № 1 на межі 1840–1850-х років на замовлення поміщика Фелікса Березовського, якому велика садиба була відведена у приватну власність у 1845 р. Наприкінці 1850-х років будинок знову потрапив у сферу інтересів Київського університету. Нагадаємо, що в цей час університет і міська влада вже відмовилися від масштабного проекту будівництва університетських медичних клінік і лікарні в єдиному комплексі, намагаючись знайти більш дешевий і зручний варіант. У 1858 р. з’явилася можливість купити для цієї мети будинок Ф. Березовського. Архітектор П. Шлейфер склав проект його можливої перебудови [16]. Але в 1858–1861 роках будинок зайняла канцелярія попечителя Київського навчального округу М. І. Пирогова та цензурний комітет і квартира казеннокоштних студентів [17].

З 1868 р. кілька десятиліть у будинку містилися поліційна дільниця Либідського району та пожежна частина, для чого над кутом будівлі за проектом архітектора П. Тустановського було надбудовано калан

<

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

чу [18]. Наступним власником майна, ймовірно наприкінці 1870-х – на початку 1880-х років, став дійсний статський радник, дворянин Іван Іванович Рахманінов (1826–1897), відомий учений в галузі механіки та математики, який у 1881–1883 роках обіймав посаду ректора університету. Він, а з часом і його син володіли вказаним нерухомим майном до кінця 1910-х років. Це і дало назву “будинку ректора”. Але реально університету будинок цей був переданий лише після ІІ Світової війни, у 1940-х роках. Отже, включати його до комплексу пам’яток університету не є доцільним.

У формуванні комплексів пам’яток бачимо, перш за все, методологічну неузгодженість. Слід перше визначитися, яким часом має бути обмежена історія того чи іншого комплексу: лише періодом його формування чи охоплювати різні етапи розвитку, або доходити до сучасного часу тощо. Чи повинен комплекс обов’язково мати чітко визначену територію? Гадаємо, що ні – спільна історія, функціональне використання має навіть більшу вагу. В кожному конкретному випадку відповідь, очевидно, буде різною. Але для того, щоб її отримати, слід досконально вивчати такі складні об’єкти, які включаються до Реєстру як пам’ятки національного значення. Крім того, хочемо наголосити, що лише глибоке вивчення містобудівного й історичного розвитку тієї чи іншої місцевості (території) дає можливість оцінити вірність чи помилковість прийнятих у минулому архітектурно-містобудівних рішень і краще зрозуміти містобудівну цінність того чи іншого комплексу.

До речі, нереалізовані спроби значних перетворень Київського університету 1940–1950-х років8 допомагають ще раз оцінити визначне значення пам’яток середини ХІХ ст., які вдалося зберегти.

8 Київський університет мав глобальні плани зі створення цілого університетського містечка.

Ці роботи виконувала проектна майстерня з репарації пам’яток архітектури при Академії архітектури УРСР під керівництвом Павла Федотовича Альошина. Він особисто займався проектуванням, з ним співпрацювали архітектори М.О. Грицай, А.С. Лапшин, С.В. Бабій, Н.М. Сенчук.

Для того, щоб розкрити головний корпус університету, домінуючий в ансамблі, планувалося знести всі дрібні господарчі будівлі на території, навіть метеорологічну станцію. У зв’язку з проектуванням двох нових триповерхових споруд – інститутів геології та фізики – було порушено питання про розібрання будівель клінік. Нові інститути П. Альошин планував поставити симетрично відносно головної осі університету, обабіч головної алеї ботанічного саду, яку мали відновити у первісному вигляді. Перед тиловим фасадом університету та новими корпусами утворювався парадний парк. Його Альошин хотів архітектурно завершити ажурною металевою огорожею, яка б повторювала решітку В. Беретті біля будівлі Академії наук УРСР. В центрі парка мали поставити пам’ятник самому В. Беретті. Збереглися перспективи ескізного проекту, що дають уявлення про широту задумів проектувальників. Архітекторами був запланований до будівництва новий адміністративно-господарчий корпус на місці наріжного будинку №64/13 (ЦДАМЛМ України), ф. 8, оп. 1, од. зб. 165).

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

Застосування комплексного підходу до самого процесу вивчення пам’яток також дає змогу поглибити наше розуміння їхньої цінності.

Національна будівельна академія була співорганізатором міжнародного семінару “RKM–Рим–Київ–Москва” зі збереження пам’яток архітектури 20–30-х років ХХ ст. (28 лютого – 1 березня 2011 р. ). Спочатку такий вузький підхід був не зовсім зрозумілий. Але у процесі роботи та спілкування прийшло розуміння зручності й навіть, певною мірою, доцільності об’єднання об’єктів за спільними рисами, зокрема, за стилістикою. Але, скажімо, пам’яток модерну в Києві дуже багато, а доби історизму й еклектики ще більше – їх важко опрацювати комплексно.

Пам’ятки ж конструктивізму (навіть разом із пізніми прикладами перехідного до нового сталінського класицизму – етапу, який спеціалісти називають постконструктивізмом) складають досить невелику, компактну групу об’єктів. Якщо на державному обліку як пам’ятки архітектури та містобудування 1920–1930-х років перебувають всього близько 115 будинків, то до конструктивізму та постконструктивізму можна віднести не більше 40 з них. Якщо ж звузити період і брати до уваги лише будівлі, зведені на межі 1920–1930-х років, – тобто ті, що не несуть ще жодних ознак повернення до класики, то їх залишиться не більше 20 [19]. Відтак, обстежити, сфотографувати ці будівлі та підготувати на них необхідну облікову документацію буде не дуже складно. І вже разом, окремою групою, вони можуть бути включені до Державного реєстру. Це підвищить їхню цінність і допоможе сконцентрувати на них увагу як на групі об’єктів, що відображають дуже коротку, але яскраву епоху в розвитку архітектури.



Pages:     | 1 |   ...   | 4 | 5 || 7 | 8 |   ...   | 46 |
 
Похожие работы:

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Виконавчий директор Губський Сергiй Григорович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 22.04.2014 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2013 рік I. Загальні відомості 1. Повне найменування емітента Приватне акцiонерне товариство ГАЛIЦIЯ ДИСТИЛЕРI 2....»

«      МІЖНАРОДНА ПРАКТИКА ЗАСТОСУВАННЯ УМОВНОЇ ОДИНИЦІ ПРИ ОБЛІКУ НА ІНДИВІДУАЛЬНИХ РАХУНКАХ УЧАСНИКІВ НАКОПИЧУВАЛЬНИХ ПЕНСІЙНИХ СИСТЕМ                         Грудень 2013 року       Резюме Цей документ підготовлено Програмою USAID «Розвиток фінансового сектору» з метою надання інформації Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг в частині виконання нею функцій регулятора недержавних пенсійних фондів. Зокрема, в даному документі розглядається...»

«ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ У СПИСКУ ДЖЕРЕЛ, ЗГІДНО НАКАЗУ ВИЩОЇ АТЕСТАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ УКРАЇНИ № 63 ВІД 26.01.2008 РОКУ Характеристика Приклад оформлення джерела Книги: 1. Василій Великий. Гомілії / Василій Великий ; [пер. з давньогрец. Л. Звонська]. — Львів : Свічадо, 2006. — 307 с. — (Джерела Один автор християнського Сходу. Золотий вік патристики ІV—V ст. ; № 14). 2. Коренівський Д. Г. Дестабілізуючий ефект параметричного білого шуму в неперервних та дискретних динамічних...»

«ББК 74 Н 34 Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Педагогіка. – 2011. – № 2. – 284 с. Засновник: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Свідоцтво про реєстрацію КВ №15881-4353р видане Міністерством юстиції України 26.10.09. Друкується за рішенням вченої ради Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка від 22. 03. 2011 року (протокол № 8) Головний...»

«УКР. ЛІТЕРАТУРОЗН. 2008. UKRAIN. LITERARY STUD. 2008. Вип. 70. С. 157-167 Is. 70. Р. 157-167 УДК 821.161.2“18/19”-32.09 І.Франко:82.02 ЛОКОМОТИВ “НА КРИЛАХ ІЗ ГАРМОНІЙ”.МІКРОСТУДІЯ ФРАНКОВОГО ОПОВІДАННЯ “ПОКИ РУШИТЬ ПОЇЗД” Роман ГОЛОД Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника вул. Шевченка, 57, 76025 м. Івано-Франківськ, Україна Розглянуто елементи імпресіонізму в оповіданні Івана Франка “Поки рушить поїзд”. З’ясовано жанрові, композиційні та стилістичні особливості твору....»

«ВІСНИК ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ ФІЛОСОФСЬКО-ПОЛІТОЛОГІЧНІ СТУДІЇ Випуск VISNYK ВІСНИК OF THE LVIV ЛЬВІВСЬКОГО UNIVERSITY УНІВЕРСИТЕТУ Philosophical Філософсько-політологічні political studies студії Issue 3 Випуск 3 Scientific journal Збірник наукових праць Published since 2011 Видається з 2011 року Ivan Franko Львівський національний National University of Lviv університет імені Івана Франка ЗАСНОВНИК: ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Друкується за ухвалою Вченої Ради...»

«УДК 330.341.1 СИСТЕМНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПОНЯТТЯ «ІННОВАЦІЯ» Шенгерій Т.О., аспірант Полтавська державна аграрна академія У статті проведено аналіз та систематизацію основних контекстів вживання поняття «інновація» як базисного поняття інноваційної царини в економічній літературі. Проаналізовано ієрархічну класифікацію цього поняття. The article deals with the analysis and systematization of main contexts of use of concept «innovation» as a basis concept of the innovation domain in...»

«СВІТЛАНА КЛЮЧНИК СЛІД ВІЧНОСТІ Літературна редакція П.Дідовича Чернігів Володимир Ємець на етюдах. Фото В.Школьного. 1980-ті. Час незворотний. Він плине в майбутнє. Сьогодні кожної миті стає минулим і назавжди розчиняється у вічності – незбагненній, безкінечно розтягнутій субстанції, що ніколи і ніде не кінчається. Твір талановитого художника — слід вічності, закарбований у часі. Ав тор. УДК 75-051(477) ББК 85.143(4УКР)6-8 К 52 Книга видана в рамках обласної Програми підтримки розвитку...»

«МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО УДК 784.9 : 78.03 С. В. ВИШНЕВСЬКА ВОКАЛЬНІ ЗАСАДИ АНСАМБЛЕВОЇ СПЕЦИФІКИ БАНДУРНОГО ВИКОНАВСТВА У статті розглядаються засади становлення ансамблевої специфіки бандурного виконавства через призму гуртового співу та його впливу на зміну співвідношення вокальних та інструментальних компонентів у бандурному мистецтві. Ключові слова: бандура, ансамбль, спів, вокальні стилі, репертуар. С. В. ВИШНЕВСКАЯ ВОКАЛЬНЫЕ ОСНОВЫ АНСАМБЛЕВОЙ СПЕЦИФИКИ БАНДУРНОГО ИСПОЛНИТЕЛЬСТВА В статье...»

«Серія “Філософія”. Випуск 14 139 УДК 130.2:81’22 Вадим Усачов УЯВЛЕННЯ СЕМІОЛОГІЇ ЯК КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНОЇ АНТРОПОЛОГІЇ Культурно-історична антропологія виступає як своєрідне відображення розвитку людини впродовж тисячоліть. Автор здійснює бачення семіології як своєрідної рефлексії відображення культури людини та її світогляду. Культура стає горизонтом антропології. Досліджуються погляди на трансформацію і моделювання культури, де мовні дискурси існують як феномен розуміння людського існування....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»