WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 38 | 39 || 41 | 42 |   ...   | 46 |

«ТРЕТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Третіх Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 20-річчю Центру ...»

-- [ Страница 40 ] --

селення [7, с. 84], і як ділянку природи або культурного краєвиду, яка охороняється державою та включає в себе яку-небудь історичну, архітектурну пам’ятку, або є місцем історичних подій [4, с. 323]; і як мистецтво створення садів, парків, скверів й інших озеленених територій, яке включаю розпланування території, вибір рослин і їх групування та розміщення, будівництво паркових будівель і споруд, доріг, водойм, малих архітектурних форм і декоративних елементів (сходів, каскадів, фонтанів тощо) [4, с. 406]; і як мистецтво створення садів, парків, скверів, бульварів тощо, специфікою якого є використання для організації простору живого будівельного матеріалу, що безперервно змінює свій вигляд [9, с. 124]. Таким чином, варто зазначити, що різнобій поглядів ускладнює визначення кола пам’яток, які можна віднести до виду пам’ятки садово-паркового мистецтва. Основна проблема полягає в тому, що залишається дискусійним питання чи відносяться архітектурні споруди, які знаходяться на території парку, до складу пам’ятки? Відтак, не зрозуміло чи варто фундаменти палаців, будинки, що збереглися в дендропарку “Олександрія” розглядати як пам’ятку? Чи віднести лише архітектурне розпланування насаджень?

Якщо визначитися й прийти до висновку, що пам’ятка садовопаркового мистецтва – це поєднання ландшафтної архітектури, архітектури малих форм, архітектури класичної й урахування історичної значущості об’єкта, то постає питання про класифікацію пам’яток садово-паркового мистецтва.

Так, поєднання архітектури та ландшафту може вилитися у використання понять палацово-парковий комплекс, маєток, садиба тощо.

Цікавий погляд на це питання пропонує дослідник історії Самчиківського парку, співробітник ДІКЗ “Самчики” О.М. Пажимський [3].

Він наголошує, що для уніфікованої назви об’єктів садово-парового мистецтва, які найчастіше є архітектурно-ландшафтними ансамблями, не підходять такі визначення, як “українська садиба”, “українська садибна культура” та взагалі вирази “двір”, “садиба”, “резиденція” через особливості української мови, які вкладають в ці слова зовсім інший зміст, ніж він притаманний об’єктам, на зразок “Олександрії”.

Так, наприклад, автор зазначає, що українець під словом “садиба” розуміє “сільську хату, сад, город, комплекс господарських будівель, огороджених тином” [3, с. 48]. Власне через те, що в кожному українському селі біля кожної хати обов’язково існував садок або зелені насадження, які не мали господарського призначення, ми дійсно не

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

можемо говорити про українські садиби як пам’ятки садовопаркового мистецтва. Проте, в сучасному розуміння поняття “садиба” воно вже стало узагальненою назвою місця, де живе людина.

Відтак, садибою можемо назвати і сільське обійстя, і маєток, і палац чи замок. О. Пажимський аргументує використання терміну “маєток”, спираючись на доробок В. Акуленка [3, с. 49].

У проекті Методичних рекомендацій щодо обліку, проведення обстеження стану пам’яток садово-паркового мистецтва та заходів щодо їхнього збереження та використання [10] Л.В. Томілович подає перелік об’єктів, що відносяться до пам’яток садово-парового мистецтва. Вона зазначає тут лише парки [10, с. 80]. На нашу думку, розглядати парк окремо від садиби, маєтку, палацу, іншого архітектурного комплексу недоцільно, оскільки архітектура та ландшафт становлять собою єдиний змістовий нерозривний комплекс.

Виходячи з цього, пропонуємо розглянути такий варіант класифікації пам’яток садово-паркового мистецтва:

- монастирські сади і парки;

- маєтки (кінця ХVІІІ – початку ХХ ст.);

- палацово-паркові комплекси;

- міські та сільські парки (друга половина ХХ ст.

Таким чином, можна говорити, що в Україні садово-паркове мистецтво найчастіше пов’язане з пам’ятками архітектури, що, в свою чергу, вказує на доцільність офіційно ввести в обіг термін “маєток”.

Виходячи з цього постає питання змінити назву об’єкта на “Маєток графів Браницьких “Олександрія”. Проте, низка дослідників об’єкту, зокрема С.Я. Галкін [1], Є. Чернецький вважають, що назва “Олександрія” стосується лише паркових насаджень, а не всього господарства Браницьких на р. Рось, – відтак, неправомірно було б міняти назву. Вихід з цієї ситуації вбачаємо в тому, щоб для початку змінити назву об’єкта з Державного дендропарку “Олександрія” НАН України на “Маєток графів Браницьких із парком “Олександрія”.

_____________________________________

1. Галкін С., Гурковська О., Чернецький Є. Структура та символіка старовинного парку “Олександрія” в білоцерківській резиденції графів Браницьких – Біла Церква, 2007. – 96 с.

2. Міжнародна хартія з охорони історичних садів (Флорентійська), ІКОМОС / ІФЛА (Міжнародний комітет з історичних садів), Флоренція, 1981р. // Пам’яткознавство: правова охорона культурних надбань: зб. док. / упор. Л.В.

Прибєга. – К., 2009. – С. 337–340.

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

3. Пажимський О.М. До питання термінології у садово-парковому мистецтві // Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 200-річчю закладання Самчиківського парку. – Хмельницький, 2001. – С. 48–49.

4. Парк природно-історичний // Український тлумачний словник будівельних термінів / під ред. Лівінського О.М. – К.: УАН “МП Леся”, 2006. – С. 323.

5. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 08.06.2000р. № 1805-ІІІ [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт [веб-сайт].

– 08.06.2000. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg =1805-14. – Назва з екрану (23.05.2011).

6. Про природно-заповідний фонд України: Закон України, 1992 р. [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. Офіційний веб-сайт [веб-сайт]. – 23.05.2011.

– Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2456-12. – Назва з екрану (23.05.2011).

7. Садово-паркове будівництво // Довідник архітектурних термінів: Навч. посіб. / під ред. Ярошевського М.М. – Рівне, 2000. – С. 84–86.

8. Садово-паркове мистецтво // Український тлумачний словник будівельних термінів / під ред. Лівінського О.М. – К.: УАН “МП Леся”, 2006. – С. 406.

9. Садово-парковое искусство // Словарь архитектурно-реставрационных терминов / под. ред. Игнаткина И.А. – К.: УСХА, 1990. – 152 с.

10. Томілович Л.В. Методичні рекомендації щодо обліку, проведення обстеження пам’яток садово-паркового мистецтва та заходів щодо їхнього збереження та використання //. Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень: Зб. наук. пр. Вип. 2, Ч.1. – К.: АртЕк, 2006. – 304 с.; іл.

–  –  –

Одним із основних завдань сучасного українського суспільства в галузі культурної діяльності стало духовне відродження, складовою якого є ефективне збереження й активне використання історикокультурної спадщини. Вагоме місце у вирішенні актуальних проблем пам’яткоохоронної галузі належить узагальненню досвіду вивчення та збереження культурної спадщини в минулому, в т.ч. в Криму в ХІХ – на початку ХХ ст. Достатньо дійову пам’яткознавчу діяльність у вказаний час проводило Одеське товариство історії та старожитностей (далі – ОТІС), яке було засновано в 1839 р. за ініціативою тоді

<

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

шнього новоросійського та бессарабського генерал-губернатора Михайла Семеновича Воронцова.

Безпосередня ініціатива створення Товариства йшли від випускників Московського університету, тодішніх професорів Рішельєвського ліцею в Одесі М. Мазуркевича та М. Кіріакова. Серед основних напрямів діяльності Товариства було збирання, описування та збереження залишків старожитностей, віднайдених у Південній Росії, або тих, що мають до неї відношення. З перших днів свого існування ОТІС звернуло увагу на Крим як “особливо відомий давнім письменникам та багатий більш ніж інші країни Новоросійського краю на пам’ятки, що гідні дослідження” [1].

Мета статті – дослідити головні напрями роботи Одеського товариства історії та старожитностей з пам’яткознавчої та пам’яткоохоронної роботи в Криму впродовж ХІХ ст. Відповідно – головними завданнями роботи є визначення місця ОТІС у контексті процесу формування вітчизняного пам’яткознавства та практики охорони старожитностей, а також окреслення головних здобутків Товариства в цій царині.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Пам’яткознавча та пам’яткоохоронна діяльність ОТІС згадується у монографії “Українське пам’яткознавство: історія, теорія, сучасність” С.З. Заремби, розвідках О.А. Сальцової, І.М. Симоненка та А.В. Шаманаєва. Проте вони розглядають процес розвитку пам’яткознавства на Півдні України взагалі. Окреслюючи основні напрями роботи ОТІС, автори характеризують окремі пам’яткоохоронні заходи Товариства й у Криму, але докладне дослідження питання вивчення та охорони кримських пам’яток не стало предметом спеціального дослідження в названих роботах.

Від початку свого існування ОТІС займалося питаннями теорії та практики охорони пам’яток. Так, 4 лютого 1840 р. було затверджено Програму діяльності Товариства, яка відображала заходи дослідників того часу з виявлення та збереження різного роду старожитностей.

Стосовно пам’яток археології ОТІС було стурбоване “зняттям на план положення … курганів … щоб можна було бачити взаємне розташування їх один від одного, напрям і склад груп, дослідженням і спостереженням під час розкриття курганів їх внутрішнього розташування … зняттям на план міст, де є руїни давніх міст, фортець, укріплень, башт, міських стін, храмів та інших будівель” [2].

Відразу після свого заснування ОТІС звернуло увагу на Крим у зв’язку з обмеженістю коштів щодо значних заходів на усьому Пів

<

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

дні України. Товариство окреслило свою діяльність археологічними дослідженнями, збиранням кримських стародавніх історичних рукописів, давніх ханських ярликів і колекцій монет. Однак, на практиці ці питання були тісно пов’язані з конкретними заходами щодо охорони старожитностей Криму.

Однією з перших справ Товариства було збереження керченських курганів – Золотого та Царського, які ніяк не захищалися від руйнування з часу їх відкриття у 1830 р. Товариство дало доручення своєму дійсному члену Григор’єву, який поїхав літом 1843 р. до Криму, ознайомитися з місцевістю, де розташовані керченські кургани. Протягом наступних років Товариство зверталося з клопотанням до вищого та місцевого керівництва з проханням зберегти ці кургани. Завдяки такій діяльності на Царський курган звернула увагу Імператорська Археологічна комісія.

Також ОТІС опікувався Мелек-Чесменським курганом поблизу Керчі.

В 1870 р. було виділено 300 руб. на його впорядкування. За сприяння військового міністра та керченського інженерного відомства пам’ятка була облаштована [3]. Щорічно казначейство відпускало 300 руб. на утримання сторожа. Проте курган залишався під контролем Товариства й у другій половині 70-х років ХІХ ст., коли продовжувалося подальше його впорядкування. У 1880-х роках пам’ятка остаточно була приведена до ладу: збудували шосейну дорогу та в’їздні ворота кургану.

ОТІС також зверталося до військового міністра, Ради управління російськими залізничними дорогами з проханням дозволити описувати всі знахідки, що були відкрити під час земляних робіт, які в значних обсягах здійснювалися в Керчі та Феодосії.

У 1849 р. завдяки заходам Товариства було збережено старовинний жертовник поблизу Ялти. За пропозицією кн. М.С. Воронцова його було огороджено [4].

Одним із значних пам’яткоохоронних заходів ОТІС стало збереження Судацької фортеці. Товариство подало клопотання міністру державного майна щодо призупинення публічного продажу ділянки біля фортеці. Таврійська палата державного майна у 1868 р. врахувала прохання ОТІС і надала йому в користування 16 десятин землі рун Судацької фортеці за умови її збереження. Товариство займалося перезняттям фортечних написів і ремонтом мурованої стіни з вежами, брамами та капелами, збудованими в 1423 р. консулом Каталано [5].

Увага фортеці в Судаку приділялася протягом усього часу існування ОТІС. Так, на засіданні Товариства 14 листопада 1899 р. в допові

<

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

ді дійсний член Товариства Е.Р. фон Штерн, підводячи підсумки пам’яткоохоронної діяльності організації, зазначив, що збереження таких давніх споруд, як у Судаку являло значні труднощі, тому що “зупинити хоча й повільну, але безперечно руйнівну дію часу можливо тільки маючи великі кошти; при відсутності їх слід у більшості випадків обмежитися облаштуванням правильного нагляду, щоб до руйнівної дії часу не приєднувалося таке ж з боку людей. Такий нагляд влаштовано в Судаку та в Аккермані; але крім того у справі ремонту цих будівель Товариство встигло все ж таки дещо зробити” [6].

Одеським товариством історії та старожитностей проводилися археологічні дослідження в Херсонесі. З 1875 р. завдяки зусиллям колишнього президента Товариства А. Строгонова і Д. Толстого для проведення розкопок Херсонеського монастиря з фонду господарського управління при Синоді почали щорічно виділяти 1000 руб. Це сприяло початку археологічних досліджень території монастиря під керівництвом ігумена Анфіма й інженер-підполковника К.Е. Геммельмана в грудні 1876 р. Було відкрито ряди фундаменту церков із залишками фресок, 3 колодязі для збору дощової води тощо. У жовтні 1877 р. поблизу раніше відкритих фундаментів були виявлені сліди іншої церкви з різнокольоровою мозаїчною підлогою та муром.

Окрім того, було знайдено камені з майже стертими зображеннями, мідні візантійські та римські монети, мідні хрести, кадильниці, свічники й інше церковне начиння. У травні 1880 р. під час розчистки давнього міського водогону було відкрито мармурове підніжжя статуї на честь Арістона (132–153 роки н.е.) [7]. Влітку цього ж року був виявлений напіврозбитий мармуровий камінь, напис на якому свідчить, що це було підніжжя мідної статуї Діофанта, полководця Мітрідата VI Понтійського [8].

Упродовж своєї діяльності ОТІС прагнуло до вивчення пам’яток матеріальної культури Кримського півострова. З цією метою члени Товариства здійснювали дослідження старожитностей, турбувалися про забезпечення збереженості об’єктів історико-культурної спадщини. Традиційними формами роботи стали виїзди до місць розташування пам’яток, подання рекомендацій щодо збереження старожитностей, пошук коштів і розробка проектів ремонту й реставрації пам’яток, залучення до вирішення пам’яткоохоронних проблем місцевих і державних органів влади.



Pages:     | 1 |   ...   | 38 | 39 || 41 | 42 |   ...   | 46 |
 
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ДЕРЖАВИ І ПРАВА Збірник наукових праць Випуск 23 Одеса „Юридична література” С. 99 104 УДК 340.15 Є. О. Харитонов, доктор юрид. наук, професор, зав. кафедри цивільного права ОНЮА В. Пищемуха, канд. істор. наук, доцент, зав. кафедри Міжнародного гуманітарного університету РИМСЬКЕ ПРАВО ЯК ФАКТОР ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОЇ САМОІДЕНТИЧНОСТІ: РЕФЛЕКСІЇ ПОЧАТКУ XXI СТОРІЧЧЯ Майже сто років тому, восени...»

«УДК 316.75: 3217(477) КОНЦЕПЦІЯ ДЕМОКРАТІЇ В. ЛИПИНСЬКОГО: ІДЕОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ Валерій Майданюк Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет, кафедра теорії та історії політичної науки вул. Університетська 1, 79000, м. Львів, Україна e-mail: maydan@i.ua. Розглянуто характеристику та оцінку В. Липинським демократичної форми правління. Досліджено концепцію демократії В.Липинського як деструктивної та неефективної форми організації влади. З’ясовано суб’єктивні...»

«МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО програма курсу та плани семінарських занять для студентів факультету міжнародних відносин Львів 2008 Микієвич М.М., Мотиль В.І. Міжнародне економічне право: програма курсу та плани семінарських занять для студентів факультету міжнародних відносин. Львів; факультет міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008. 15с. Затверджено кафедрою міжнародного права. Протокол № від 2008р. © Микієвич М.М. ПРОГРАМА КУРСУ Загальна частина Тема...»

«КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО» УКРАЇНА – ЄДИНА КРАЇНА Розробки уроків і позакласних заходів для проведення Першого уроку у 2014/2015 навчальному році Друкується за рішенням науково-методичної ради комунального закладу «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського» КІРОВОГРАД ББК 74.200.515 УДК 37.017:371.32+37.041 У 45 Україна – єдина країна. Розробки уроків...»

«УДК 94(477) “17/19” Тетяна Гаращук (м. Київ) ДВОРЯНСЬКІ ДЕПУТАТСЬКІ ЗІБРАННЯ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ В КІН. XVIII – ПОЧ. ХХ СТ.: СТАНОВЛЕННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ У статті проаналізовано становлення, діяльність, склад та функції дворянських депутатських зібрань на території України кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. З’ясовано, що створення таких установ відбувалося за зразком загальноімперських, але мало свої регіональні особливості, які були пов’язані з поступовим приєднанням територій та ліквідацією...»

«УДК 930: 94 (477. 42/44) 16 Іван Ярмошик (м. Житомир) ДІАРІУШ ФІЛІПА КАЗИМІРА ОБУХОВИЧА ЯК ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО ДЛЯ ВИВЧЕННЯ МИНУЛОГО УКРАЇНИ ТА ВОЛИНІ У статті проаналізовано життєвий шлях Філіпа Обуховича, польського шляхтича першої половини XVII ст., та його мемуарний твір Діаріуш як джерело для вивчення проблем української історії середини XVII ст. Ключові слова: мемуарний твір Діаріуш, Філіп Обухович, польська шляхта, українська історія середини XVII ст. Помітною традицією польської...»

«УДК 808.3 (091) 541. РОЗВИТОК КОНФІКСАЛЬНИХ ІМЕННИКІВ З КІНЦЕВИМ J(А) В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (СТРУКТУРИ З ПРОСТОРОВИМ ЗНАЧЕННЯМ) Храмова І.В. Серед афіксальних дериватів, що функціонують в сучасній українській мові, увагу привертають утворення з конфіксами під-.-j(a), над-.-j(a), перед-.-j(a), за-.-j(a), основним значенням яких є вказівка на простір. Конфіксальні структури, об’єднані постпозитивним елементом -j(a)(-ьjе, -ijе), протягом свого історичного існування зазнали фонетичних змін....»

«  Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Философия. Культурология. Политология. Социология». Том 24 (65), 2013. № 3, с. 266–273. УДК 008 СТИЛЬОВІ ПІДСТАВИ ЕСТЕТИЧНОЇ ОЦІНКИ В КУЛЬТУРІ Солоділова О. В. Східноукраїнський національний університет імені В. Даля, Луганськ, Україна E-mail: rveo@mail.ru Естетична оцінка в мистецьких практиках є складним структурованим процесом, який відбувається із залученням стильового аналізу художнього твору. Ключові...»

«Неофіційний переклад ГРУПА З РОЗРОБКИ ФІНАНСОВИХ ЗАХОДІВ ПО БОРОТЬБІ З ВІДМИВАННЯМ КОШТІВ Посібник з питань підходу, заснованому на оцінці ризику, в боротьбі з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму Принципи та процедури високого рівня Червень 2007 року Посібник з питань підходу, заснованому на оцінці ризику, в боротьбі з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму Основні принципи та процедури Цей посібник було підготовлено Групою з розробки заходів по боротьбі з відмиванням коштів...»

«Мартинюк Роман Станіславович – кандидат політичних наук, в. о. доцента кафедри державно-правових дисциплін правничого факультету Національного університету “Острозька академія” Конституційне право Інститут дострокового припинення повноважень парламенту: перший вітчизняний досвід // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – 2007. – Випуск 38. – С. 256-261. 2 квітня 2007 р. Президент України вперше в...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»