WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 46 |

«ТРЕТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Третіх Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 20-річчю Центру ...»

-- [ Страница 4 ] --

Твори образотворчого (певною мірою й прикладного художні твори) мистецтва безпосередньо відносяться до тих пам’яток, котрі були створені суспільством саме для виконання функцій знаків. Щоправда, відносно творів прикладного мистецтва треба зазначити, то тут виконання знакової (естетичної) функції “накладається” на їх технічну функцію. Зокрема, це стосується витворів архітектури в усіх її різновидах. Але стосується це також побутових й інших об’єктів, що крім технічної виконують також естетичну функцію. Що до творів суто художніх, зокрема, творів образотворчого мистецтва, то для них функція знака є визначальною. І серед різноманітних пам’яток минулих часів художні твори посідають значне місце.

Стосовно останніх виникає певна колізія щодо одного й того ж об’єкту в його функціях художнього твору з одного боку і пам’ятки історії та культури з іншого. В сутності об’єкти такого роду, якщо вони виступають перед нами саме як художні твори, не можна назвати пам’ятками історії та культури у стислому значенні цього терміну.

Це вияв людського духу, що не обмежений жодними історикокультурними рамками, тобто це сама культура в її матеріальній фіксації. Наскельний живопис первісних художників, античні скульптури, твори майстрів епохи Відродження, картини імпресіоністів так само цінні з естетичної точки зору сьогодні, як були цінними свого часу, і в художньому відношенні виконують ті ж самі функції, що й колись, оскільки всі вони втілюють вищий злет творчого натхнення їх авторів, їх глибинну людську сутність. Тому й такого роду об’єкти культури мають загальнолюдську, в певному розумінні позаісторичну та позакультурну (щодо конкретних культур) сутність. Вони не можуть бути “виключеними” зі своєї основної (з точки зору їх призначення під час створення) суспільної функції (що є неодмінним для матеріального об’єкта історико-культурної спадщини), а отже, в цьому розумінні не можуть бути визначені як пам’ятки історії та культури.

Але лише в цьому розумінні. Адже “загальнолюдська” та “позаісторична” сутність художніх творів утілена істотно по-різному залежно від умов, у яких реалізувався духовний потенціал їх творців, а тому знаходить віддзеркалення в різних формах. У художніх творах як пам’ятках, окрім звичайного для будь-яких знаків подвійного шару смислів (безпосередньо самого знаку і того, що ним позначається), має місце відображення сучасного йому соціуму. Таким чином, художній твір образотворчого мистецтва у цій якості, крім певних

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

“іконічних” образів і переданої через них “загальнолюдської” особистості митця, відбиває ще й відповідну епоху в розвитку суспільства (історія) й певні етапи і течії в розвитку мистецтва (культура), завдяки чому тут взагалі тільки й можна говорити про пам’ятки. Для ілюстрації досить порівняти художню галерею, де зазвичай сучасні твори образотворчого мистецтва виступають у своїй основній якості, і художній музей, де присутні обидва моменти, що характерні як для художнього твору, так і для пам’ятки минулих часів.

Принагідно зазначимо, що стосовно художніх творів сказане може бути віднесено як до рухомих пам’яток, так і до тих нерухомих пам’яток, котрими являються твори монументального мистецтва, що крім якості суто художнього твору так чи інакше є ще й елементами ландшафту й інженерними спорудами.

Згадаємо ще про один специфічний вид знаків як рухомих пам’яток. Це ті знаки, котрі використовувалися людиною зі спеціальною метою самоствердження. Такі знаки служили для наочного підкреслення соціального стану даного індивіда. Залежно від їх походження вони можуть бути поділені на дві групи: це прикраси, що ними для представлення свого соціального стану індивід користується з власної волі (так би мовити – “за власний кошт”) і відзнаки (статусні знаки), які з метою того ж таки наочного визначення положення індивіда в соціумі надаються йому тією чи іншою соціальною групою.

Прикраса у широкому розумінні цього слова означає гармонійне доповнення чого-небудь з естетичною метою. В даному випадку мамо дещо вужче значення слова. Звісно, згадане тут “доповнення” має місце, але головне полягає в тому, що володіння прикрасою, яка зазвичай має як самостійну естетичну цінність, так і цінність в утилітарному смислі, репрезентує певний соціальний статус власника.

Про такі прикраси у відповідній статті “Енциклопедичного словника” Блокгауза і Ефрона говориться, що вони “незалежно від свого первинного генезису або із самого початку, або з часом почали призначатися для того, щоб викликати в інших сприятливі для особи, яку вони прикрашають, емоції естетичні, еротичні, здивування, пошани, страху тощо”.

Головне тут те, що з розкладом родового ладу і розвитком класового суспільства, в якому статус особи значною мірою залежав від її матеріальних статків, прикраси, що виконувалися кваліфікованими майстрами з коштовних матеріалів (тобто були компактним вмістилищем значної кількості абстрактної праці), самі

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

собою мали значну вартість, наочно демонструючи цей статус і даючи можливість розраховувати на відповідне суспільне визнання.

Але не менш (а інколи й більш) ефективно мета самоствердження досягалася в тому випадку, коли таку зриму відзнаку надавала індивіду певна (насамперед, референтна) соціальна група – безпосередньо чи в особі її визнаних репрезентантів. Офіційно відзнаки (статусні знаки) служать для позначення певних заслуг чи досягнень (нагороди), а також етичних характеристик, кваліфікації й інших соціально значимих якостей особи. Відзнаки бувають надзвичайно різноманітними – від “шуби з барського плеча” до медалі нобелівського лауреата. Практично будь-якій речі можна надати статусу відзнаки.

Найчастіше в якості пам’яток історії та культури виступають спеціально призначені для цієї мети технічні (і художні) витвори – ордени, медалі, значки, кубки, вимпели, а також достатньо цінні самі собою речі повсякденного вжитку, знаряддя, зброя і багато чого іншого.

На завершення питання про класифікацію об’єктів історикокультурної спадщини ще раз звернемо увагу на один істотний момент. Розглядаючи попередні види таких об’єктів, у деяких випадках спеціально у даному дослідженні наголошено на тому, що вони є результатом певного перехрещування їх різних видів більш високого “рангу”. Проте, в дійсності таке “перетинання” значно більш поширене і має місце чи не для більшості видів пам’яток історії та культури, які можуть бути віднесені залежно від конкретних обставин до різних видів цих об’єктів. Наприклад, значна частина матеріальних об’єктів одночасно виконує суспільні функції як технічних пристров, так і знаків. Щодо самих знаків, то вже згадувалося, що, наприклад, хоча вони найчастіше як певні завершені об’єкти представляють собою рухомі пам’ятки, нерідко у якості знака виступає споруда, “вписана” у відповідне природне й історичне оточення, являючи собою типову нерухому пам’ятку. Сюди ж можна віднести т.зв. техніку на постаменті, де рухома пам’ятка (технічний пристрій певного призначення) стає частиною споруди – пам’ятного знака, що увічнює певну історичну подію. Частково сказане стосується взагалі всіх пам’ятоксимволів. Також об’єкти у вигляді споруд можуть нести і функцію знаку, і виконувати роль технічного пристрою. Широко розповсюджене об’єднання в одному матеріальному утворенні функцій технічного пристрою та художнього твору, а часом й інженерної споруди.

Таких прикладів можна навести безліч. Переважна більшість таких перехресних зв’язків не позначено у згаданій вище схемі, оскільки

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

вони б суттєво її ускладнили й затемнили основні принципи класифікації. Складність і багатосторонність зв’язків усередині множини матеріальних об’єктів культурно-історичної спадщини не відміняє, проте, теоретичної необхідності й практичної можливості чітко простежувати і визначати класифікаційні ознаки кожної пам’ятки історії та культури, її типологічне місце у розмаїтті вказаних об’єктів.

_______________________________

1. Боярский П.В. Введение в памятниковедение. – М., 1990. – 218 с.; Дьячков А.Н.

Памятники в системе предметов мира культуры // Памятник и современность:

Вопросы освоения историко-культурного наследия. – М., 1987. – С. 53–54; Заремба С.З. Українське пам’яткознавство: історія, теорія, сучасність. – К., 1995. 420 с.; Івакін Г., Титова О. Критерії класифікації та поцінування пам’яток археології // Пам’яткознавчі студії в Україні: теорія і практика. – К., 2007. – С. 141–165; Піскова Е.М., Федорова Л.Д. Сучасна класифікація пам’яток історії // Пам’ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 1. – К., 2005. С. 149–171.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


2. Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. 2-е изд. М., 1995. 320 с.

3. Символ // Большая энциклопедия. Словарь общедоступных сведений по всем отраслям знания. Т. 17. СПб., б/г. С. 382.

4. Ожегов М. Словарь русского языка. М., 1949. С. 757.

5. Символ // Большая Советская Энциклопедия, 2-е изд.. Т. 39. М., 1956. С. 53.

6. Поспелов Г.Я. Теория литературы. – М., 1940. –С. 36.

7. Гріффен Л.О., Константинов В.О., Титова О.М. Пам’ятки техніки. – К., 2010. – 127 с.

–  –  –

О. Г. Мокроусова (Київ) головний спеціаліст Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, здобувач Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Першочерговим завданням у галузі охорони пам’яток є ведення державного обліку об’єктів культурної спадщини. Цей етап включає великий комплекс робіт – від виявлення і первісного вивчення об’єктів до їх державної реєстрації та паспортизації, внаслідок яких об’єкт отримує статус пам’ятки місцевого або національного значення з повним інформаційним досьє у вигляді нормативно зафіксованих облікових документів. Вивчення й облік пам’яток – це копіткий і довготривалий процес, пов’язаний з архівними та бібліографічними дослідженнями й пошуками, натурними обстеженнями пам’яток.

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

Багато десятиліть увагу пам’яткознавців та пам’яткоохоронців привертали окремі, найбільш цінні в архітектурному й історичному відношенні, об’єкти. Їхня цінність часто визначалася залежно від зміни ідеологічних і естетичних уподобань суспільства. Але поступово з’являлося розуміння цінності всієї архітектурної спадщини, що формує цілісне історико-архітектурне середовище міста. В 1980-х роках інститутом “Укрпроектреставрація” була здійснена велика науково-технічна робота з інвентаризації забудови окремих районів Києва, зокрема Подолу та Верхнього міста. Це була перша спроба виявити, зафіксувати й оцінити з точки зору архітектурної цінності всі елементи міського середовища – від визнаних пам’яток архітектури до найпростіших господарчих флігелів [1]. Незважаючи на те, що робота ця була здійснена фрагментарно, її методика використовуться і сьогодні. Подібний комплексний підхід до київської спадщини був застосований під час 20-річної роботи над енциклопедичним виданням “Звід пам’яток історії та культури України”. Упорядники та автори “Зводу” намагалися зафіксувати й описати всі історичні споруди в садибах Києва та змалювати збережені садиби в цілому.

Сьогодні Головне управління охорони культурної спадщини та Кивський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток (далі – КНМЦ) продовжують інвентаризацію історичної забудови Києва. Вона здійснюється, переважно, по вулицях, і має на меті подання всіх цінних об’єктів забудови – як уже взятих на облік, так і виявлених у процесі інвентаризації – до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Комплексна робота по вулицях передбачає, звичайно, дослідження міських садиб і їхньої дворової забудови, встановлення збереженості історичної парцеляції. Великий досвід у цій сфері був напрацьований під час розробки в 2006 р. спеціалістами КНМЦ історико-опорного плану до детального планування Шевченківського району. В результаті співставлення докладної посадибної топозйомки 1923–1925 років з сучасним топопланом вдалося виявити та нанести на карту межі тих історичних садиб у центральній частині Києва, які майже повністю зберегли забудову та конфігурацію.

Такі садиби разом з їхніми елементами поступово беруться на державний облік як пам’ятки містобудування та архітектури. Проведена робота довела, що в історичній частині Києва, незважаючи на масштабні перетворення останніх років, досить повно збереглася парцеляція садиб, яка сформувалася остаточно на початку ХХ ст.

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

Найвищим досягненням середовищного підходу до вивчення й обліку культурної спадщини стала робота із занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України вул. Костьольної як комплексної пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення. Це стало першим у вітчизняній практиці прикладом надання окремому архітектурно-містобудівному вуличному комплексу офіційного охоронного статусу [2]. Безпосередньому виконанню необхідних облікових документів у 2006–2008 роках тривало багаторічне вивчення історії й архітектури вулиці. Наступною аналогічною роботою КНМЦ став Андріївський узвіз. Документи на включення цієї вулиці до Реєстру були подані наприкінці 2009 р. Але на відміну від вул. Костьольної, поки що Андріївський узвіз не внесений до Державного реєстру.



Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 46 |
 
Похожие работы:

««Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку» «Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ» 3 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» молодіжна громадська організація «НЕЗАЛЕЖНА АСОЦІАЦІЯ МОЛОДІ» студентське наукове товариство історичного факультету «КОМІТЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ТА СУЧАСНОСТІ»...»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ Серія “Культурологія” Випуск Острог – 2011 УДК 008: 001. 891 ББК 71 Н 3 Друкується за ухвалою вченої ради Національного університету “Острозька академія” Протокол № 3 від 27 жовтня 2011 року Редколегія збірника: Пасічник І. Д., доктор психологічних наук, ректор Національного уні­ верситету “Острозька академія” (головний редактор); Кралюк П. М., доктор філософських наук, професор, проректор з нав­ чально­наукової роботи Національного університету “Острозька академія”...»

«МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ Україна: ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ КОНСЕНСУС-ПРОГНОЗ ПЕРІОДИЧНЕ ВИДАННЯ ДЕПАРТАМЕНТ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ Програма Розвитку ООН в Україні ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України Науково-дослідний економічний інститут Україна: Інститут економічних досліджень та політичних консультацій ПЕРСПЕКТИВИ Інститут еволюційної економіки РОЗВИТКУ Центр досліджень науковотехнічного...»

«Формування ринкової економіки. 2010. № 24 13. Слуцкий Е. Е. К теории сбалансированного бюджета потребителя // Экономико-математические методы. — М., 1963. — С. 241—271.14. Українська економічна думка: Хрестоматія / Упоряд., наук. ред., пер., авт. вступ. розд. і біогр. довід. С. М. Злупко. — К.: Знання, 1998. — 448 с. Статтю подано до редакції 09.06.10 р. УДК 330.8 О. М. Кудласевич, канд. екон. наук, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНА СКЛАДОВА ВИЩОЇ ОСВІТИ...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА ВІСНИК ПРИКАРПАТСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ Педагогіка Випуск ХLІІ Івано-Франківськ ББК В Друкується за ухвалою Вченої ради Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Редакційна рада: д-р філол. наук, проф. В.В.Ґрещук (голова ради); д-р філос. наук, проф. С.М.Возняк; д-р філол. наук, проф. В.І.Кононенко; д-р істор. наук, проф. М.В.Кугутяк; д-р юрид. наук, проф. В.В.Луць; д-р філол....»

«Edited with the trial version of Foxit Advanced PDF Editor To remove this notice, visit: www.foxitsoftware.com/shopping Edited with the trial version of Foxit Advanced PDF Editor To remove this notice, visit: www.foxitsoftware.com/shopping ЗМІСТ стор. Лекція 1. Поняття наукового дослідження. Вимоги до наукового дослідження. Види наукових досліджень Лекція 2. Поняття методологія, метод, прийом у науковому дослідженні. Типологія методів дослідження Лекція 3. Емпіричні методи наукового дослідження...»

«ПЕРЕДМОВА Друга частина другої книги каталога стародруків, виданих на Україні, включає опис видань, опублікованих протягом 1765 – 1800 рр. Завершуючи зведений каталог стародруків України, вона має і самостійне наукове значення для дослідників історії і культури останньої третини XVIII ст. Провідне місце в друкованій продукції того часу поступово зайняли світські друки: підручники, офіційні розпорядження, почасти також наукові праці і художня література. Численні видання засвідчують активізацію...»

«о ло д и м и р Т д ло б уц ькуй Київ «Вища школа» ББК 63.3 (4Укр) Г61 Р еком ендован о Міністерством освіти України для використання в навчаль­ ном у процесі Р е ц е н з е н т и : доктори іст. наук М. Ю. Б райчевський (Ака­ дем ія наук України), /. К. Р ибалка (Харківський ун-т) Редакція літератури з історії, права, економіки Редактор П, М, Г воздец ьки й „ 0503020002—04 2Ї7—94БЗ-27-21-93 ISB N 5-11-003970-4 © Володимир Голобуцький, 1 ВІД АВТОРА (1 9 0 3 -1 9 9 3 ) У середині 30-х років я...»

«Серія “Філософія”. Випуск 14 111 УДК 141 Андрій Карпенко КАТЕГОРІЯ СУБ’ЄКТА У ФІЛОСОФІЇ МАРТІНА ГАЙДЕГГЕРА: ПОСТАНОВКА ПРОБЛЕМИ Статтю присвячено побудові концептуального диспозитиву історико-філософської реконструкції категорії суб’єкта у філософському дискурсі Мартіна Гайдеггера. Встановлено парадигмальний характер категорії суб’єкта, яка поряд із категоріями буття, часу, події-присвоєння (Ereignis) постає константою Гайдеггерівського філософування. Експліковано зміст Гайдеггерівської критики...»

«УДК 8 2 1(1 0 0 ).0 9 (0 7 5.3 ) Б Б К 83.3(0)я721 С2 Рекомендовано Міністерством освіти і науки. молоді та спорту України (наказ МОНмол од ьс порту України від 04.01.2013 p. № 10) Видано за рахунок державних коштів. Продаж заборонено Експертизу здійснював Інститут літератури їм. Т. Г. Шевченка НАН України. Рецензент — Чертенка О. П., кандидат філологічних наук, молодший науковий співробітник відділу світової літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка ПАНУ. Експертизу здійснював...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»