WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 35 | 36 || 38 | 39 |   ...   | 46 |

«ТРЕТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Третіх Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 20-річчю Центру ...»

-- [ Страница 37 ] --

- довідково-інформаційна й евристична підтримка нових форм освіти в ракетно-космічній галузі тощо. [4, с. 30] Таким чином, роль віртуальних музеїв полягає у репрезентації історико-культурної спадщини космонавтики на якісно новому інформаційному рівні, що значно розширює потенційні можливості популяризації космічної спадщини в сучасному соціумі.

_______________________________

1. Селиванов Н.Л. Субъективный взгляд на музей из виртуальной реальности / Музей и новые технологии. Серия: “На пути к музею ХХІ ст.” – М., 2000. – С. 139.

2. Садым В.А. Историко-культурное наследие космонавтики: проблемы трансляции: дисс. … канд. культурологии: 24.00.03. – Краснодар, 2005. – С. 28.

3. Воронков Ю.С., Кувшинов С.В. Принципы построения виртуального аэрокосмического музея / Материалы межсекционного тематического заседания “Космонавтика и музеи на рубеже веков. Итого и перспективы”. – М., 2000. – С. 30.

4. Там само.

–  –  –

У вересні 2010 р. виповнилося 45 років від створення Державного історико–культурного заповідника на о. Хортиця. Стільки ж років виповнилося й ідеї створення музею історії запорізького козацтва.

Певною мірою, вивчення процесу виникнення музею й організаційних і тематичних змін, яких він зазнавав, лежить також на перетині досліджень музейної справи в УРСР та місця запорізького козацтва в офіційній радянській ідеології. Радянська держава віддавала належне значенню музеїв у патріотичному вихованню громадян, і тому відкриття нової музейної установи потребувало логічного та переконливого ідеологічного обґрунтування. Не дивлячись на суспільний резонанс, який викликала ця ідея у радянському суспільстві у 1960–1980х роках, і значення музею в національно-культурному відродженні України 1990–2000-х років [14], на сьогодні історія створення музею залишається малодослідженою.

Наперед варто зазначити, що неформальне ставлення радянської керівної верхівки до козацтва, попри його офіційну “реабілітацію” напередодні 300-річчя підписання Переяславського акту, залишалося дещо обережно-настороженим. Це, звичайно, справляло негативний вплив на роботу зі збереження козацьких пам’яток, відкриття меморіальних комплексів і музеїв. Навіть на початковому етапі, напередодні офіційних святкувань 300-річчя вказаної події пропозиція першого секретаря ЦК КП(б)У Л. Мельникова щодо проголошення Суботова Державним заповідником була названа “передчасною” [4, с. 200].

У 1961 р. секретар ЦК КПРС М.С. Хрущов на січневому пленумі різко розкритикував будь-які витрати, пов’язані з розвитком музейної справи у радянських республіках [12]. Після цього почалося закриття державних музеїв і скорочення їх працівників. Натомість на державному рівні було закріплено розбудову музеїв на громадських засадах. І хоча на момент створення державного історико-культурного заповідника на о Хортиця М.С. Хрущов вже був рік як відсторонений від влади, очевидно, що результати такої “музейної” політики давалися взнаки.

Як відомо, на території Запорізької області, пам’яток козацької епохи – саме за таким визначенням – не існувало У листопаді 1964 р.

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

професор В.О. Голобуцький, видатний козакознавець, підготував для Ради Міністрів УРСР наукову розвідку щодо необхідності охорони та збереження пам’яток козацької епохи. У ній, зокрема, обґрунтовувався й той факт, що на території о. Хортиці не існувало Запорізької Січі. На о. Хортиця В.О. Голобуцький пропонував встановити скульптурну фігуру запорізького козака та відкрити спеціальний відділ у краєзнавчому музеї. Крім цього, було запропоновано перейменувати музей ім. Д. Яворницького (найбагатший на козацькі пам’ятки) в Дніпропетровську на музей ім. Запорізької Січі, встановити обеліск на честь Січі на о. Томаківці; в Нікополі встановити скульптурні комплекси, пам’ятні дошки, відкрити відділ козацтва у краєзнавчому музеї; а в с. Капулівка

– місці останньої Запорізької Січі – встановити обеліск на могилі Івана Сірка й організувати музей запорізького козацтва [2, с. 27–32].

Таким чином, виходячи з особливостей пам’яткоохоронної роботи в той час, можливість спорудження тут на о. Хортиця музею чи меморіального комплексу була мінімальною. Ініціатива створення меморіального комплексу запорізького козацтва надходила від тодішнього заступника голови Запорізького облвиконкому М.П. Киценка. Організаційна робота почалася ще навесні 1965 р., коли розпочалася підготовка до святкування 200-річчя Запоріжжя. Разом із тодішнім начальником Запорізького обласного відділу культури С.М.Кириченко М.П. Киценко протягом кількох років свого перебування на посаді першого заступника голови облвиконкому розробляв ймовірний проект спорудження меморіального комплексу запорізького козацтва на о. Хортиці.

Проте, ця ініціатива не знаходила підтримки ні в Запорізькому обкомі КПУ, ні в облвиконкомі. Фактично допоміг дати старт цьому проекту збіг обставин. На початку серпня 1965 р. у Запоріжжі перебував заступник Голови Ради Міністрів УРСР П.Т. Тронько. Під час особистої зустрічі з ним Микола Киценко звернувся до урядовця з пропозицією створити козацький меморіал на Хортиці, докладно виклавши причини та необхідність його створення [8, с. 32–33].

Ця ідея була підтримана: П. Тронько погодився особисто контролювати погодження й затвердження нормативних документів у вищих органах виконавчої влади. Перший секретар Запорізького обкому КПУ О. Титаренко та голова облвиконкому Ф. Мокроус написали листа на ім’я голови Ради Міністрів УРСР І. Казанця і першого секретаря ЦК КПУ П. Шелеста про необхідність створення Державного заповідника історії запорізького козацтва на о. Хортиця. 17 серпня 1965 р. лист був підписаний і того ж дня відправлений до Києва [1, с. 32–24].

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

Варто зазначити, що в цьому листі необхідність створення Державного заповідника історії Запорізького козацтва обґрунтовувалася, насамперед, не питанням увічнення козацтва загалом, а прагненням ознаменувати створенням заповідника 200-річчя м. Запоріжжя. Заповідник пропонувалося створити у вигляді тематичного садоводекоративного парку, в центрі якого спорудити музей-панораму.

Алеї навколо музею пропонувалося прикрасити скульптурами козацьких героїв – Хмельницького, Наливайка, Сулими.

Створення будь-яких меморіальних об’єктів у той час на рівні республіки мав затвердити ідеологічний відділ ЦК КПУ. А. Скаба, тодішній секретар з ідеології ЦК КПУ, підписав доповідну записку на адресу ЦК КПУ, підготовлену П. Троньком. Однак, у цій записці говорилося вже про необхідність увічнення всіх “сторінок історії українського козацтва”, а не лише про спорудження заповідника на о. Хортиця [2, с. 38]. У доповідній записці зазначалося, що “події героїчного минулого”, пов’язані з існуванням Січі та козацтва, залишаються увічненими “вкрай незадовільно”. Пам’ятні місця, пов’язані з історією козацтва, які повинні були охоронятися державою, є майже повністю зруйнованими. Багато експонатів козацької епохи розпорошені по приватних колекціях, не взяті на облік або зберігаються в непристосованих музейних сховищах і недоступні для масового споглядання.

31 серпня 1965 р. ця доповідна записка була оприлюднена на засіданні президії ЦК КПУ. В цей же день було прийнято постанову ЦК КПУ “Про увічнення пам’ятних місць, пов’язаних з історією запорізького козацтва”. 18 вересня постанову з такою ж назвою ухвалила Рада Міністрів УРСР. Територія о. Велика Хортиця оголошувалася Державним історико-культурним заповідником [1, с. 43–44].

Необхідно зазначити, що ні в постанові ЦК КПУ, ні в постанові уряду УРСР вже не йшлося про спорудження музею-панорами історії запорізького козацтва: на території заповідника мали закласти й упорядкувати садово-декоративний парк історії запорізького козацтва (хоча про музей говорилося і в пропозиції запорізьких облвиконкому та обкому, і в доповідній записці А. Скаби. Однак, з перших днів після прийняття зазначених постанов, з ініціативи того ж М.П. Киценка почалося проектування майбутнього музею історії запорізького козацтва. Запорізьким облвиконкомом протягом року були підготовані тематичні пропозиції щодо проектування музею-панорами запорізького козацтва. Однак, не дивлячись на фігурування назви “запорізь

<

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

кого козацтва”, даний музей з самого початку проектувався не як музей козацтва, а як музей історії Запоріжжя.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


За цим проектом планувалося відкрити 6 тематичних залів експозиції: перша мала бути присвячена археології та ранній історії острова, друга – формуванню запорізького козацтва та зображенню Хортиці як його “колиски”, третя присвячувалася історії Запорізької Січі як центру боротьби українського народу за своє соціальне звільнення, четверта – Запорізькій Січі після возз’єднання України з Росією, п’ята – запорізькому козацтву в народній творчості, і нарешті, шоста присвячувалася “спадковості” патріотизму та героїці запоріжан у роки Громадянської та Великої Вітчизняної воєн [1, с. 45–50].

25 вересня 1973 р. було прийнято постанову ЦК КПУ “Про хід виконання постанов ЦК Компартії України від 31 серпня 1965 р. та Ради Міністрів України від 18 вересня 1965 р. “Про увічнення пам’ятних місць, зв’язаних з історією запорізького козацтва”. У цій постанові роботи, пов’язані з розбудовою заповідника та зі створенням музею, були визнані “невиправдано розширеними”. Музей історії запорізького козацтва рекомендувалося перепрофілювати у філіал Запорізького краєзнавчого музею, де віддзеркалювалися б основні події історії Запоріжжя, в т.ч. й історія Запорізької Січі [1, с. 351–353]. 8 січня 1974 р.

зазначена постанова була доповнена постановою “Про ідейно-тематичне спрямування експозиції філіалу Запорізького краєзнавчого музею і створення архітектурно–скульптурних об’єктів Державного історико-культурного заповідника на о. Хортиця” [12, арк. 23]. 14 жовтня 1983 р., у річницю визволення м. Запоріжжя від німецьких загарбників, музей на о. Хортиця був урочисто відкритий саме як музей історії Запоріжжя. Лише в 1988 р. під тиском громадськості починає відбуватися його перепрофілювання в музей історії запорізького козацтва.

Історія створення цього музею, який у масовій свідомості відомий, не дивлячись на всі “ідейно-тематичні зміни”, все-таки саме як музей історії запорізького козацтва, ще не знайшла належного відображення у наукових дослідженнях. Перші спроби відобразити у публікаціях процес побудови музею спостерігаємо наприкінці 1980-х років, у період “перебудови”. Це і не дивно: до початку 1980-х років писати не було про що, оскільки музею не існувало, а розголошувати поточні організаційні й ідеологічні проблеми було не прийнято. Починаючи з 1983 р. і до часу “перебудови” тим більше недоцільно було говорити про музей на о. Хортиця як про музей запорізького козацтва.

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

У березні 1989 р. в журналі “Пам’ятки України” з’явилася колективна стаття “Чому не чинна ухвала?”, доповнена листами громадян. У цій статті коротко описувалися зміни значення козацтва у радянській ідеології, а також основні етапи створення заповідника та музею, їх проекти. У розвідці зазначалося, що постанову “Про вшанування пам’ятних місць, зв’язаних з історією запорізького козацтва” до поточного моменту ніхто не відміняв – просто вона не виконувалася [14].

У січні 1990 р. в м. Запоріжжі відбулася республіканська науковопрактична конференція “Проблеми історії запорізького козацтва в сучасній історичній науці та музейній практиці”, на якій уперше на подібному рівні була порушена проблема необхідності збереження та популяризації козацького минулого. Однак, її матеріали також мали більше ідеологічний, виховний характер [8].

Як не дивно, але перша (і поки що єдина) узагальнююча праця, присвячена музею історії запорізького козацтва, з’явилася в Німеччині. У 2005 р. історик Х. Ганцер в контексті проекту “Радянські та пострадянські політика та суспільство” видав книгу “Радянська спадщина та українська нація. Музей історії запорізького козацтва на острові Хортиця”. У цій роботі проаналізовано не лише історію створення та діяльності музею, але й місце козацтва у радянській і тогочасній українській державній ідеології. На думку дослідника, сама поява музею стала можливою завдяки суспільній лібералізації 1960х років, а головною передумовою його заснування є святкування 300річчя “возз’єднання” Росії та України.

В роботі німецького дослідника широко використовуються ілюстрації, а одним із головних джерел для автора стали розповіді колишніх працівників музею. В роботі також проаналізовані зміни в експозиції музею. Х. Ганцер робить висновок, що протягом усього часу існування музею його експозиція не зазнала особливих змін, насамперед через обмежену кількість матеріалів з козацької тематики [9].

У науковій розвідці співробітника музею О.О. Кравцової “Історія створення музею історії запорізького козацтва на Хортиці” на основі опублікованих архівних матеріалів хронологічно висвітлено процес розбудови музею: від ухвали партійного та державного керівництва про створення заповідника до оголошення його Національним у 1993 р. Стаття, попри описовість, містить систематизований і докладний матеріал. І причини створення, і причини згортання робіт автор вбачає, в першу чергу, в особливостях суспільно-політичної ситуації в УРСР у той час [5].

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

Найбільш докладно процес створення заповідника та музею висвітлено в дисертаційному дослідженні О.О. Димиденко “Увічнення та збереження козацтва в пам’ятках культури України (1945–2005 рр.)”.

Причини згортання робіт і перепрофілювання музею дослідник убачає в партійному керівництві УРСР, яке почало розглядати козацтво як прояв “буржуазного націоналізму”, а також у загальному згортанні лібералізації в радянському суспільстві [2].

Історія музею розглядалася і в контексті аналізу діяльності громадських діячів, які були безпосередньо причетні до його створення:

М. Кириченка [10], М. Киценка, П. Тронька й інших. Наприклад, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України Р.В. Маньковська, аналізуючи внесок П.П. Тронька у розвиток музейної справи в України, також підкреслює, що створення музею на о. Хортиця стало наслідком “відлиги”, а згортання робіт – наслідком зміни державного керівництва і посилення ідеологічного тиску в радянському суспільстві [7]. Внесок М.П. Киценка у створення музею історії запорізького козацтва було проаналізовано у статті О.М. Ігнатуші “Матеріали архівного фонду М.П. Киценка як джерело вивчення діяльності видатного краєзнавця” [3].



Pages:     | 1 |   ...   | 35 | 36 || 38 | 39 |   ...   | 46 |
 
Похожие работы:

«Р е ц е н з і ї т а о гл я д и Леонтій Войтович Галицько-Волинська деРжаВа В публікаціях збіРникіВ останніх РокіВ доба короля данила в науці, мистецтві, літературі (Матеріали Міжнародної наукової конференції 29–30 листопада 2007 р. львів). – львів, 2008. – 467 с. “слово о полку ігоревім” та його доба. Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції. Галич, 24 жовтня 2007 р. – Галич, 2007. – 217 с. Галич і Галицька земля в державотворчих процесах україни. Матеріали міжнародної наукової...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Бережанський Микола Директор Миколайович (посада) (підпис) (прізвище та ініціали керівника) 29.04.201 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2013 рік I. Загальні відомості 1. Повне найменування емітента Приватне акцiонерне товариство Страхова компанiя Полiс-Центр 2....»

«УДК -057.34 Сергій СОКОЛОВСЬКИЙ Національна академія державного управління при Президентові України Дніпропетровський реґіональний інститут державного управління ПРОФЕСІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ПРИНЦИП «СЕЛЕКЦІЇ» ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ Визначаються деякі підходи до розвитку професійного інтелекту державних службовців як принципу «селекції» державних службовців; розробляються науково обґрунтовані заходи кадрової політики державної служби. Ключові слова: інтелект, професійний інтелект, кадрова політика,...»

«ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 29 березня 2012 року №384 Форма № Н – 3.03 “ЗАТВЕРДЖУЮ” Проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського національного університету імені Івана Франка доц. Лозинський М. В. «_» _ 2012 р.ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ПРОГРАМА нормативної навчальної дисципліни підготовки...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2012, вип. XXXIV УДК 94:347.97(477+470)“1914/1916” О. П. Сарнацький ДІЯЛЬНІСТЬ ЦАРИЗМУ ЩОДО ЗАПРОВАДЖЕННЯ ОРГАНІВ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В ГАЛИЧИНІ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У статті висвітлюються дії органів цивільного судочинства Російської імперії на окупованих російською армією західноукраїнських землях в роки Першої світової війни. Підкреслюється спрямованість таких дій на боротьбу з...»

«Міністерство енергетики та вугільної промисловості України Державне підприємство ‘‘Національна атомна енергогенеруюча компанія ‘‘Енергоатом’’ Відокремлений підрозділ ‘‘’Южно-Українська АЕС’ Відділ роботи з громадськістю та засобами масової інформації Збірник статей 2012 рік м. Южноукраїнськ, 2013 рік Дана збірка містить статті про Відокремлений підрозділ “Южно-Українська АЕС”, що були підготовлені інженерами групи зв'язків зі ЗМІ та громадськістю і опубліковані в регіональних друкованих ЗМІ...»

«М.Г. Тур Риторика в предметному полі практичної філософії // Практична філософія. №4. – 2008. – С.153-161. Анотація. У статті досліджується місце і роль риторики в предметному полі філософії, точки дотику й розбіжності в тривалій еволюції історії їх стосунків. На тлі аналізу методологічних засад практичної філософії Арістотеля окреслюються передумови становлення класичної риторики; актуалізується питання взаємопроникнення та метаморфоз риторики й філософії (зокрема герменевтики), політики й...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Науково-методичний збірник (Випуск XXXVII) «ВАСИЛЬ СУХОМЛИНСЬКИЙ У ДІАЛОЗІ З СУЧАСНІСТЮ: ВИХОВАННЯ ГРОМАДЯНИНА» Слов’янськ, 2007 УДК 371.13 ББК 74. Г.9 Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць /За заг. ред. проф. В.І.Сипченка. – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2007. – 556 с. Редакційна колегія: Сипченко В.І. – кандидат педагогічних наук, професор...»

«ISSN 20786425. Вісник Львівського університету. Серія геологічна. 2012. Випуск 26. С. 148–161  Visnyk of the Lviv University. Series Geology. 2012. Issue 26. Р. 148–161   УДК 556.3 ЗАХОДИ ЩОДО ОХОРОНИ ПІДЗЕМНИХ ВОД ВІД ВИСНАЖЕННЯ І ЗАБРУДНЕННЯ В. Харкевич1, С. Крижевич2© Львівський національний університет імені Івана Франка, геологічний факультет, кафедра екологічної та інженерної геології і гідрогеології, вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна, e-mail: admingeo@franko.lviv.ua...»

«Наукове товариство ім. Шевченка у Львові Українська наукова бібліотека. Число 39 Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Б. Т. Білинський МЕДИЧНІ ПОМИЛКИ В ОНКОЛОГІЇ Монографія Відповідальний редактор Я. В. Шпарик Львів ББК 616-00 Б 61 УДК 55.6 Рецензент академік НАН України, професор М. П. Павловський Рекомендувала до друку видавнича рада Науковово товариства ім. Шевченка у Львові, протокол № 74 від 29 липня 2013 року Рекомендувала до друку вчена рада Львівського...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»