WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 33 | 34 || 36 | 37 |   ...   | 46 |

«ТРЕТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Третіх Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 20-річчю Центру ...»

-- [ Страница 35 ] --

У 1965 р. до ладу фахівцями СУ-528 був введений арсенал (ремонтно-технічна база для підготовки озброєння для підводних човнів і надводних кораблів), в якому зберігалися бойові головні частини для торпед і ракет, у т.ч. ядерні, а також відбувалися регламентні роботи з обслуговування та збирання бойових виробів. Арсенал складався з локальної і технічної зон. В локальній зоні розміщувалися: сховище

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

головних частин і зал для зборки виробів. У технічній зоні розташовувалися механізми для забезпечення роботи локальної зони й автономної життєвої діяльності всього арсеналу. Комплекс працював до 1993 р. У грудні 1994 р. з Балаклавської бухти був виведений останній російський підводний човен. Після зняття російської охорони з об’єкту в 1995 р. комплекс був пограбований. Дещо пощастило арсеналу, що був під охороною Національної гвардії України [1].

У 2002 р. за розпорядженням Президента України комплекс був перетворений на музейну установу системи Міністерства оборони України.

З 1 червня 2003 р. Військово-морський музейний комплекс “Балаклава” почав працювати. Першим завідуючим був В.Ф. Садовиченко. В 2007 р.

в одному з приміщень комплексу було відкрито виставку з колекції О. Шереметьєва з історії Кримської (Східної) війни ХІХ ст.

Об’єкт у музейному вимірі викликає багато запитань. Зрозуміло, що створення музейного комплексу допомогло врятувати його від повного знищення. Так, з 2003 р. на об’єкті проведений великий обсяг робіт із відновлення освітлення, з ремонту перекриття приміщень, створення нових експозицій. Колишній секретний об’єкт - дуже привабливе місце для відвідування його туристами. Але за недостатністю предметів щодо історії самого об’єкту та нереалізованістю відновлення істотного його змісту чомусь об’єкт заповнюється предметами за принципом “щоб було”. Так, у єдиному комплексі музейного простору розташовані й банери з історії мореплавства, якорі XIX ст., загальні фото Балаклавської бухти 1980-х років, експозиція з історії Військово-Морських Сил України, експозиція з історії підводних сил ЧФ (чомусь загальна, а не тільки балаклавська). Крім того, в орендованому приміщенні розміщено ще й приватну колекцію з історії Кримської війни (до слова, ця виставка досить вдало оформлена експозиційно, має велику кількість унікальних предметів, проте її основний недолік – занадто велика кількість експонатів як для одного приміщення) [4]. Загалом, спостерігається мозаїчне експонування, коли заповнення експозиційного простору відбувається заради, власне, заповнення. Безсумнівно, матеріалів щодо самого об’єкту дуже мало, але експонування за принципом “лабазу коштовностей” не відповідає принципам сучасного музеєзнавства. Так, тут є і нове обладнання експозиції, і умовні експозиційні комплекси, і тематичні підрозділи, але цілісного враження від об’єкту у відвідувачів не формується. Використання звукового насичення має занадто декоративний характер, та чомусь не включається екскурсоводами музею до тіла своєї розповіді.

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

На жаль, не вдалося уникнути такого ж недоліку під час музеєфікації Михайлівської батареї, що знаходиться на північному березі Севастопольської бухти і формує морський фасад Севастополя. Як і Костянтинівська ця батарея була споруджена на місці колишньої земляної батареї для захисту бухти за тим самим проектом і під керівництвом тих-таки інженерів. Будівництво йшло з 1843 р. до 1846 р.

Споруда двох’ярусна, складається з центрального корпусу та бокових крил, розташованих під кутом 1000 до корпусу. Довжина батареї

– 205 м, товщина навколишньої стіни – 1,8 м. До внутрішніх кутів дворових фасадів примикали дві триярусні вежі-барбети з амбразурами (збереглася одна). Планування внутрішніх приміщень для особового складу батареї анфіладна, суміщені каземати на обох ярусах зв’язані між собою коридором. На її озброєнні перед Кримською (Східною) війною знаходилося 77 гармат. У 1854–1855 роках батарею командував капітан-лейтенант М.Ф. Андрєєв, але у бойових діях вона участі практично не брала, її каземати використовувалися для розміщення поранених. Після Кримської війни батарею використовували як складське приміщення, потім для розміщення частин Севастопольської фортечної артилерії. В період другої оборони Севастополя на території батареї був створений опорний пункт під командуванням капітана Р. Хайруліна. Як і захисники Костянтинівської батареї, вони три доби тримали оборону й відішли на Південну сторону за наказом командування в ніч на 24 червня 1942 р. [9, с. 507]. Після війни батарея використовувалася одною з тилових частин ЧФ. Після поділу флоту між Україною та Росією в 1990-х роках. вона перейшла під командування Військово-Морських Сил України; після чого тут був облаштований шкіперський склад.

15 березня 2010 р. на батареї розпочато роботи з її реставрації та створення виставки “Героїчний Севастополь”. Це спільний проект братів Шереметьєвих, підприємців, колекціонерів і Національного військово-історичного музею України. Експозиція складає 20 залів.

Виставка створена на підставі колекції “Музею Шереметьєвих», серед експонатів: холодна та вогнепальна зброя, зразки воєнної форми й амуніції, нагороди, карти, фотографії, гравюри та літографії, предмети побуту ХVІІІ–ХІХ ст., архівні документи, всього майже 10 тис.

експонатів [2]. Але хоча тематика експонування заявлена як військова історія м. Севастополь, тематично вона не витримана, за виключенням першої частини – про історію будівництва батареї та періоду

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

Кримської (Східної) війни. У більшості підрозділів експозиції переважають загальновійськові матеріали, не завжди присвячені Севастополю. Багато з комплексів і підрозділів простежуються не чітко, здається що при створенні музею зовсім не впроваджений тематикоекспозиційний план, у авторів не було чіткого уявлення як треба формувати експозицію [4]. Без сумніву, музей має декілька дуже вдалих реконструкцій (наприклад, куточок з відтворенням шпиталю), велику кількість унікальних предметів (особливо часу Першої світової війни), але цілісного враження експозиція не формує, включення інформаційних кіосків і екранів не зовсім продумане. Головний недолік – відсутність анотування багатьох предметів, що знижує предметну цінність складу експозиції. На нашу думку, такі музеї, напевно, повинні теж бути. Сам факт музеєфікації батареї надає можливість збереження унікальної пам’ятки, під час створення її експозиції здійснений великий обсяг реставраційних робіт, зокрема, відновлення унікальних печей XIX ст., але порівнювати цей музей з європейськими зразками – невдале рішення його авторів. Зразки музейного обладнання, що використане в цьому музеї, на сьогодні мають велике поширення в музеях України. Воскові фігури теж застосовані не вперше (як приклад – Музей-садиба М.І. Пирогова у Вінниці). Що стосується парадигми про унікальні експонати, то, наприклад, автор даного дослідження спостерігав і більш багаті колекції. Тому з усіх музеєфікованих фортифікаційних споруд цей музей – найбільш невдалий. Але маємо сподівання на краще, адже він тільки розпочав своє існування.

Таким чином, аналіз історії появи музеїв у фортифікаційних спорудах Севастополя свідчить, що шлях до створення подібних закладів було розпочато ще на початку XX ст., сягнувши свого апогею впродовж останнього десятиріччя.

Наукові спостереження й осмислення характеру створених у музеєфікованих фортифікаційних спорудах Севастополя експозицій дають можливість зробити такі висновки: оборонні споруди добре сприймаються людьми, якщо вони музеєфіковані за класичними правилами музеєзнавства. Цілісне сприйняття об’єкту неможливе, якщо його експозиційне наповнення погано з ним пов’язане чи непов’язане зовсім. Головний музейний об’єкт у такому випадку – сама споруда, і музейний простір тут створюється тільки за рахунок гармонійного й кількісно невеликого вкраплення речей, фото, документів тощо. Не найкращим чином спрацьовує принцип експонування всього, що є

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

наявним у фондах музею, особливо в умовах відносно невеликого простору для експонування. Використання новітнього музейного обладнання має бути регламентованим і використовуватися лише за аргументованої необхідності, а також у такий спосіб, щоб воно не губилося за предметами. Що стосується згаданих у даному дослідженні об’єктів, то можна визнати завершеним шлях їх музеєфікації лише відносно Оборонної вежі Малахового кургану. Решта все ще потребує здійснення великого обсягу робіт з удосконалення гармонійного поєднання об’єкту (пам’ятки) та розташованої у ній експозиції.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


______________________________

1. Военно-морской музейный комплекс “Балаклава”. Путеводитель. – К., 2008. – 48 с.

2. Герасимов М. В Севастополе открыли выставку вещей из личной коллекции киевского предпринимателя [Электронный ресурс] // Forpost. Севастопольский новостной портал [ваб-сайт]. – 23.06.2001. – Режим доступа: http://www.

sevastopol.su./arch._view.php?id=21415. – Название с экрана (23.06.2001).

3. Доронина Э., Шавшин В. Легендарный Малахов курган. – Симферополь:

Таврия. 1980. – 145 с.

4. Консультація з севастопольським колекціонером Є. Дубовиком.

5. Консультація з екскурсоводом В.Ю. Дьяковою.

6. Нікітіна І.В. Оборонна вежа Малахова кургану – як музейний об’єкт // Український технічний музей: історія, досвід, перспективи. Матеріали 7-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Київ, 21–22 травня 2009 р.) / Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. – К., 2009. – С. 52–54.

7. Петренко М.В. История формирования мемориального комплекса на Малаховом кургане // Героические подвиги воинов Российской армии и флота в период Крымской войны 1853–1856 гг. и обороне Севастополя 1854–1855 гг. в исторических исследованиях, экспозициях, памятниках истории и культуры города.

Матер. науч.-практ. конф., посвящ. 150-летию начала Крымской войны (Севастополь, 2 октября 2003 г.) / Ред. М.П. Апошанская / МГОиОС. – Севастополь:

Вебер, 2004. – С. 57–61.

8. Севастополь. Константиновская батарея [Электронный ресурс] // Место встречи

– Крым [вэб-сайт]. – 23.06.2011. – Режим доступа: http://krim.biz.ua/Sevastopolfoto.html. – Название с экрана (23.06.2011).

9. Севастополь: Энциклопедический справочник / Национальный музей героической обороны и освобождения Севастополя; Ред. сост. М.П. Апошанская. 2-е изд. доп.

и испр. – Севастополь: Национальный музей героической обороны и освобождения Севастополя; Симферополь: ООО “Фирма “Салта” ЛТД”. – 2008– 1120 с.; ил.

10. Технічний архів НМГОіВС. 6.1.2,6 1–3

11. 35 батарея. Музей [Электронный ресурс] // 35 батарея [ваб-сайт]. – 23.06.2011. – Режим доступа: http: //35batarey.ru. – Название с экрана (23.06.2011).

–  –  –

Ця стаття продовжує цикл наукових робіт, присвячених вивченню та висвітленню історії діяльності музеїв Луганщини, зокрема, в бурхливі 20-ті та непередбачувані 30-ті роки ХХ ст.

Огляд історіографії музейної справи на Луганщині та Донеччині в повному обсязі ще не розроблявся. Існують окремі публікації про історію місцевих музеїв у роботах І.М. Ключневої, Т.М. Клочко, Н.М. Радченко й інших.

Метою публікації є висвітлення історії діяльності Луганського культурного музею на основі введення нових архівних джерел, що дозволяє розкрити раніше невідомі сторінки музейної справи на Луганщині у 20-х роках ХХ ст.

Після проведення кропіткого архівного пошуку в центральних і місцевих архівах, джерельний аналіз наукової літератури та періодичної преси з музейної та пам’яткоохоронної роботи у регіоні було з’ясовано, що перший музей на Луганщині та Донеччині з’являється в 1823 р. Для вивчення гірничими офіцерами та працівниками дослідних геологічних партій різних мінералів Гесс де Кальве за сприяння директора Гірничого кадетського корпусу Євграфа Мечникова засновує в 1823 р. зразковий мінералогічний кабінет, а згодом, у 1835 р., Мінералогічний музей Луганського ливарного заводу [1].

Гесс Густав Густавович де Кальве (1784–?), старший член правління Луганського ливарного заводу (1816–1822), гірничий начальник Луганського ливарного заводу (1822–1827), зробив значний внесок у розвиток української культури. Його можна вважати засновником музейної справи на Луганщині. На посаді начальника Луганського ливарного заводу діяльність Г.Г. де Кальве була різнобічною: організація гірничої школи, шпиталю, зразкової ферми, першої метеорологічної станції на Донбасі, геологічно-дослідницьких експедицій, заснування гірничозаводського музею [2].

Окрім того, для задоволення нагальних потреб шкільної освіти на Луганщині в 1899 р. був створений пересувний шкільний музей наочних посібників і приладь, з 1907 р. створюються районні шкільні музеї. З 1914 р. при земському лікареві з’являється пересувний музей наукових посібників [3].

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

У лютому 1919 р. центром новоствореної Донецької губернії стає найбільше промислове місто краю – Луганськ. У 1920 р. в губернському місті засновується два нових музеї – Художній музей живописної культури та Луганський культурний музей. Цій миттєвій появі одночасно двох музейних закладів сприяли начальник Донецького губернського відділу народної освіти Я. Істомін і завідувач комітету образотворчого мистецтва Народного комісаріату освіти УСРР В.Г. Вольський [4].

Місто Луганськ як столиця Донецької губернії, великий промисловий і економічний центр на сході України, відповідно до вимог часу потребував значної кількості кваліфікованих й освічених робітників, службовців, а також студентів, курсантів і школярів. Тому дуже швидко, відповідно до потреб суспільства, паралельно з тотальною ліквідацією неписьменності, виникає мережа культосвітніх установ – клубів, бібліотек, хат-читалень, сільбудів і музеїв.

Луганський культурний музей функціонував нетривалий час – для відвідувачів двері гостинно розчинилися 23 січня 1921 р., проіснував же музей до жовтня 1922 року. Музей – як офіційна культосвітня установа

– мав кутовий штамп зі своєю назвою, де був зазначений і його основний напрям роботи: “ЛУГАНСКИЙ КУЛЬТУРНЫЙ МУЗЕЙ с отделом по изучению местного края”, а також круглу печатку для використання у діловодстві з написом по колу “Луганский культурный музей”.



Pages:     | 1 |   ...   | 33 | 34 || 36 | 37 |   ...   | 46 |
 
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ТА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ЦЕНТР ГЕНДЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ І ОСВІТИ МАРІУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ДРУГА ІНТЕРНЕТ-КОНФЕРЕНЦІЯ «ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ТА СВІТОВОГО ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ» 16 БЕРЕЗНЯ 2012 Р. ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ МАРІУПОЛЬ — 2012 ББК 66.4я431 УДК 327(063) Тенденції розвитку сучасної системи міжнародних відносин та...»

«НАРИСИ З ІСТОРІЇ МУЗЕЙНОЇ СПРАВИ В ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ (До 165-річчя музейної справи в регіоні, нова редакція) З глибокої давнини людина мала прагнення до колекціонування, оточення себе витворами мистецтва, природними рідкостями тощо. З часів античності відомі світу так звані мусейони, пенакотеки, “гліптотеки”, де накопичувалось все, що мало відношення до розвитку наукових знань, пізнання оточуючого світу, духовного збагачення людини, де збирались вчені, художники, скульптори,...»

«Часопис Національного університету Острозька академія. Серія Право. – 2014. – №1(9) УДК 343.13 В.О. Попелюшко доктор юридичних наук, професор кафедра правосуддя та кримінально-правових дисциплін, (Національний університет “Острозька академія”) СЛІДЧИЙ СУДДЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ 1. Слідчий суддя як суб’єкт досудового розслідування: історія і сучасність Слідчий суддя у кримінальному процесі – французький винахід. Його прообраз було започатковано у Франкському королівстві епохи Карла...»

«Віктор Горобець «Волимо царя східного.» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава КРИТИКА Viktor Horobets “We Prefer an Eastern Tsar.” Ukrainian Hetmanate and the Russian Dinasty Before and After the Treaty of Pereyaslav Kyiv Віктор Горобець «Волимо царя східного.» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава Київ ББК 63.3 (4Укр)-3 В У книжці Віктора Горобця детально проаналізовано найскладніший і найсуперечливіший період взаємин Гетьманату та...»

«Дискусія: «Вступ до історії» Наталі Яковенко * Войцех Вжосек (Познань, Польша) hanDbcher або grunDrisse **. Вступ про Вступ. Серед багатьох цікавих і вартих обговорення сюжетів праці я розгляну три методологічного характеру, далі висловлю своє незадоволення у зв’язку з відсутністю в дослідженні проф. Яковенко деяких напрямків мислення про історію і насамкінець зроблю низку зауважень про складність дискусій на тему історичної істини. Назва книжки української дослідниці, знаної з багатьох праць,...»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Генеральний директор Тимошенко Павло Геннадiйович (прізвище та ініціали керівника) (посада) (підпис) М.П. 23.04.2012 (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2011 рік 1. Загальні відомості 1.1. Повне найменування емітента ПУБЛIЧНЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ЦЕНТРАЛЬНИЙ...»

«Донецька обласна державна адміністрація Управління культури і туризму Донецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. Н. К. Крупської КАЛЕНДАР знаменних і пам’ятних дат Донецької області 2012 рік Донецьк 201 ББК 92.5 К 17 Календар знаменних і пам’ятних дат Донецької області. 2012 рік [Текст] / Донец. облдержадмін., упр. культури і туризму, Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської ; уклад. І. В. Гайдишева ; ред. Т. С. Литвин ; наук. ред. Н. П. Авдєєнко, Н. В. Петренко ; відп. за...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА ГУЗ Анатолій Михайлович УДК 94(477):372.8341991/2007 СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ШКІЛЬНОЇ ПРАВОВОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ (1991–2007 рр.): ІСТОРИЧНИЙ І ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ 07.00.01 – історія України АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Київ – 20 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі історії України Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету імені М. П....»

«АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ СУЧАСНОГО МИСТЕЦТВА НАРИСИ З ІСТОРІЇ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ ХХ СТОЛІТТЯ Київ «Інтертехнологія» УДК 792.02+792.071 ББК 85.33(0)+85. Н Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ століття / Інститут проблем сучасного мистецтва Академії мистецтв України; Редкол.: В. Сидоренко (голова) та ін. — Київ: Інтертехнологія, 2006. — 1054с.: іл. Редакційна колегія Віктор Сидоренко — академік АМУ, професор, директор Інституту проблем сучасного...»

«УДК 343.59 В. В. БАЗЕЛЮК канд. юрид. наук, асистент кафедри кримінального права, Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», м. Харків ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ У СФЕРІ ОХОРОНИ ОБ’ЄКТІВ АРХЕОЛОГІЧНОЇ ТА КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ Досліджено історію становлення і розвитку законодавства України у сфері охорони об’єктів археологічної та культурної спадщини. Ключові слова: історія розвитку законодавства, пам’ятки історії та культури, об’єкти...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»