WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 32 | 33 || 35 | 36 |   ...   | 46 |

«ТРЕТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Третіх Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 20-річчю Центру ...»

-- [ Страница 34 ] --

оборон міста, в т. ч. керівників першої оборони – адміралів В.О. Корнілова, В.І. Істоміна та П.С. Нахімова; інструменти російських саперів, матеріали про медиків – учасників оборони висоти в 1854– 1855 роках, медичні інструменті, книги, зразки озброєння 1854–1855 та 1941–1942 років тощо [6]. В експозиції переважає комплексне розташування матеріалів, застосовано використання електрифікованої карти подій Кримської (Східної) війни (її відреставровано під час останньої реекспозиції), реконструкції командного пункту батареї, що захищала Малахів курган під час другої оборони міста (цей елемент експозиції зазнав деяких змін у 2011 р.). Крім того, в якості одної з домінант наявна невелика діорама “Підземно-мінна війна” (автор Ф.Д. Кутінов), є інші образотворчі матеріали, що надає експозиції художньої спрямованості. З кожним кроком удосконалення експозиції вежі вона стає більш гармонійною до самої пам’ятки.

Наступні споруди мають часткову музеєфікацію у зв’язку з тим, що фактично перебувають в складі військових частин ЧФ РФ. Це, насамперед, Костянтинівська батарея, збудована у 1840 р. за проектом 1834 р. інженер-полковника К.І. Бюрно – біля входу до Севастопольської бухти для посилення оборони Севастополя та його порту (керівники будівництва інженер-полковник Фелькерзам та інженерполковник Павловський). Батарея споруджена з кримбальського вапняку, має в плані вигляд підкови, повторюючи контур мису; правий фас повернутий до моря, лівий – до рейду. Загальна довжина фасаду

– 230 м, ширина – 25 м, висота над рівнем моря – біля 12 м, загальна кількість гармат – 94, гарнізон складався з 470 осіб. Костянтинівська батарея брала участь у захисті міста під час першої оборони Севастополя в 1854–1855 роках. У другій половині XIX ст. використовувалася для охорони входу на севастопольський рейд. У 1941–1942 роках тут розміщувалася служба охорони водного району – охорона рейду, під командуванням капітану 3 рангу М.Є. Євсевьєва. У червні 1942 р. на території батареї був один із опорних пунктів на Північній стороні, з радянського боку бої вели бійці 95-ї стрілецької дивізії (командував загоном командир 161-го стрілецького полку майор І.П. Дацько), берегових батарей і 178-го інженерного батальйону ЧФ. З 21 червня 1942 р. протягом 3 днів 70 бійців стримували прорив німців до Севастопольської бухти, надавши можливість вивести останні судна з неї. Після виконання завдання залишки захисників фортеці покинули її. [8; 9, с. 398–399]. Під час цих боїв у внутрішньому дворі форту

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

з’явилася спільна могила. 12 листопада 1944 р. на ній встановили пам’ятник (автор А.І. Зедгєнідзе). В 1979–1983 роках батарея за проектом архітекторів А.Л. Шеффера та І.Ю. Віленчика була відреставрована, були відновлені втрачені елементи. Зараз на території батареї знаходиться військова частина ЧФ РФ. Діє артилерійська батарея, яка бере участь у святкових салютах.

Аналіз деяких елементів музеєфікації батареї засвідчує наступне.

На її території створена музейна кімната – своєрідний музей бойової слави військової частини Костянтинівської батареї. Її складові частини звичайні для подібного роду невеликого експонування. Подібні музеї створюються силами військовослужбовців самого підрозділу.

Матеріали, серед яких переважають фото та документи, відображають основні етапі становлення та розвитку частини, тих подій, в яких була задіяна батарея. Серед експонатів цієї експозиції: ядра часу першої оборони, зброя часу другої оборони Севастополя, різноманітні предмети побуту, підняті з дна водолазами, частина нацистського літака, збитого в день початку Великої Вітчизняної війни радянського народу 1941–1945 років – 22 червня 1941 р. У батареї проведений деякий ремонт, але низка приміщень фортеці ще потребує реставраційних робіт і належного нагляду. Військова частина, що знаходиться у батареї, добре дбає про неї, але цих заходів все ж недостатньо.

Тому питання про покращення стану батареї та про вдосконалення її музеєфікованої частини сьогодні дуже актуальне. Тим більше, що батарея вже занесена до списку об’єктів, що за дозволом командування частини відкриті для відвідування [5].

Ще одна споруда, яка й зараз знаходиться на балансі військових – 30та батарея – одне з найбільш могутніх фортифікаційних споруд берегової оборони Головної бази ЧФ. Будівництво її почали ще в 1913 р. на висоті Алькадар (біля сучасного селища Любимівка) за проектом військових інженерів Ц.А. Кюї та Н.А. Буйницького, але завершено її спорудження було лише в 1934 р. (добудова велася з 1928 р. за проектом А.І. Василькова). Була озброєна двома 305 мм двохгарматними баштовими установками, які мали дальність стрільби до 42 км. Гарнізон батареї складав 300 осіб. Батарея брала участь в обороні Севастополя 1941–1942 років, на той час нею командував капітан (з 1942 р.

– майор) Г.О. Александер. Тільки під час першого та другого штурму Севастополя 11-ю армією вермахту в листопаді–грудні 1941 р. батарея (“форт Максим Горький-1”) виконала 1238 пострілів, відбувся

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

повний знос гармат. На початку 1942 р. фахівцями ленінградського заводу “Більшовик”, Артилерійського ремонтного заводу № 1127 ЧФ та особистим складом батареї було проведено протягом 16 діб унікальні роботи щодо зміни гарматних стволів вагою понад 50 тонн без спеціального кранового обладнання за 15 км від лінії фронту. На початку третього штурму в червні 1942 р. противнику вдалося зруйнувати першу башту. 18 червня 1942 р. батарея стала гвардійською.

З 17 червня 1942 р., коли вийшла з ладу друга башта, німці оточили батарею. Але її гарнізон, а також частина військових з 95-ї стрілецької дивізії билися ще більше тижня, намагаючись вирватися з облоги.

Це вдалося лише невеликій групі під командуванням Г.О. Александера, але всі потрапили в полон, Г.О. Александера розстріляли. В останніх боях за батарею загинули практично всі її захисники. Після закінчення війни 30-у батарею відновили. Її озброєння було посилено – встановлені дві трьохгарматні баштові установки, нова система життєзабезпечення та керування артилерійським вогнем. У 1954 р. на території батареї було встановлено пам’ятник на честь захисників батареї під час другої оборони Севастополя. З 1954 до 1997 р. батарея забезпечувала берегову оборону Севастополя. Нині 30-а батарея – військовий підрозділ ЧФ РФ, її частина – законсервана [9, с. 892–894].

Щодо музеєфицікації батареї, то створений у 1990-ті роки на її базі музей берегових військ ЧФ належить до дуже складних видів музеїв. З одного боку, він має дуже рідкісні предмети, багатий матеріал щодо берегової оборони Севастополя, але розміщення предметів хаотичне, без попереднього планування, фактично таке експонування близьке до т.зв. відкритого зберігання, коли музейні предметі розташовуються в експозиції через те, що в музеї немає місця для організації фондового сховища. Одночасно, тут спостерігаємо за відносним виконанням правил музеєфікації меморіальних об’єктів. Фото, документи, речі, розміщенні у підземних приміщеннях батареї, розповідають відвідувачам про саму батарею, її героїчних захисників і про розвиток берегових військ ЧФ. Спостерігається й умовне використання тематикоекспозиційної документації, в експозиції простежується вичленення підрозділів, логічних умовних комплексів музейних предметів. Експозиція переважно військово-історичного характеру, значний пласт предметів надійшов до батареї завдяки ініціативі військових [5].

Інша баштова батарея, що була ідентична 30-й і теж брала участь у другій обороні міста, має більш довгий шлях до музеєфікації, котрий

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

нині знаходиться на стадії завершення свого першого великого етапу

– загального формування Меморіального комплексу героїчним захисникам Севастополя 1941–1942 років “35-та берегова батарея”.

Об’єкт розташований на мисі Херсонес. Будівництво було розпочато ще в 1912 р., але добудували батарею лише в 1924–1927 роках за проектом радянських інженерів В.В. Виставкіна та Б.К. Соколова.

Батарея складалася з 4 поверхів, 3 з них – під землею. Була озброєна двома 305-мм двохгарматними баштовими установками “МБ-2-12”, які спроектував і виготовив Ленінградський металевий завод (гарматні станки і частина механізмів були зняті з башт лінкора “Полтава” Балтійського флоту). Вага снаряда – 471 кг, дальність стрільби – до 42 км. Першим командиром батареї був Г.В. Штейнберг. У 1929 р.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


батарею відвідала делегація радянського уряду на чолі з Й.В. Сталіним і група вищих офіцерів німецьких збройних сил під керівництвом генерала Вернера фон Бломберга. На початку Великої Вітчизняної війни радянського народу 1941–1945 років 35-а батарея під командуванням капітана (з 1942 р. – майора) А.Я. Лещенка входила до складу 1-го окремого артдивізіону берегової оборони Головної бази ЧФ. Перша її бойова стрільба була здійснена 7 листопада 1941 р. по підрозділам німецької 132-ї піхотної дивізії в районі хутора Мекензія. Сильний знос гармат й інтенсивність бойових дій призвели до заміни гарматних стволів 1-ї башти, які велися силами фахівців Артилерійського ремонтного заводу № 1127, тому в грудні 1941 р. стрільби велися 2-ю баштою. Але 17 грудня 1941 р. під час ведення вогню по противнику в 2-й башті внаслідок передчасного пострілу (запалення порохового заряду при не цілком зачиненому затворі) відбувся сильний вибух, який повністю вивів її з ладу. Роботи з відновлення 2-ї башти (в них брали участь робітники Севастопольського морського заводу ім. С. Орджонікідзе) та заміні гарматних стволів продовжувалися близько 2,5 місяців. Під час червневих боїв 1942 р.

35-а батарея щоденно вела вогонь по атакуючим військам противника, а після загибелі в облозі 30-ї батареї стала останнім резервом важкої артилерії Севастопольського оборонного району. 23 червня 1942 р. вибухами авіабомб була виведена з ладу 1-а башта. В останні дні оборони на 35-й батареї були розгорнути командні пункти Севастопольського оборонного району та Приморської армії. Саме з 35-ї батареї евакували командний склад гарнізону району та частину поранених і громадського населення. Але більшу частину гарнізону та

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

мешканців міста евакувати не вдалося. В ніч на 2 липня 1942 р. особистим складом батареї були підірвані обидві башти і силова станція, але значна частина приміщень башти вціліла, і в них ще до 12 липня 1942 р. продовжували опір останні захисники Севастополя. У повонний період 35 батарея не відбудовувалася, але частина її споруд (праве крило блока 2-ї башти і правий командний пост) використовувалися встановленою в 1945 р. на мисі Херсонес 130-мм береговою батареєю № 723 (роззброєна в 1960 р.). В 1988 р. у правому командному пункті 35-ї батареї та його 450-метрової патерні була обладнана сейсмологічна лабораторія Сімферопольського державного університету ім. М.С. Фрунзе (нині Таврійський національний університет ім.

В.І. Вернадського) [9, с. 896–897; 11].

Батарея довгі роки була у занепаді, хоч у 1963 р. вона була взята під охорону держави, але тільки на початку 2000-х років виникла ідея якимось чином її музеєфікувати, позаяк, у 1990-х роках виникла загроза повного руйнування об’єкту. Була створена громадська організація “Об’єднання громадян “35-та батарея”, яка розпочала боротьбу за збереження пам’ятки. З 2007 р. за рахунок інвестицій місцевого підприємця та за підтримки міської ради ведуться роботи з музеєфікації батареї. Вже відкрито 3 екскурсійні маршрути, завершується будівництво пантеону пам’яті. Велике значення під час створення нового музейного комплексу мають роботи з укріплення залізобетонних конструкцій батареї та розкопки на її теренах. Цікавим є те, що збір предметів для музею відбувався за допомогою передачі “Жди меня”. Крім того, для формування експозиційного ряду об’єкту в роботі над експозицією був задіяний НМГО і ВС. Цьому музеєві – як державній установі – вдалося отримати велику частину музейних предметів, що присилалися на заклик згаданої телепередачі. Не зважаючи на розбіжність концепцій інвестора та НМГО і ВС щодо формування експозиції, музею вдалося запровадити, на нашу думку, досить вдалий принцип експонування для батареї. Експозиційний пояс зведений до мінімуму, документальні матеріали використані тільки у вигляді копій, за рахунок новітніх банерів речові предметі мають більш образний вимір.

Формування загальної експозиційної ідеї відбувається за рахунок розміщення експонатів у приміщеннях батареї за тематичним принципом, вони добре ілюструють призначення тих чи інших частин батареї (це умовне відновлення образу командного пункту, шпиталю тощо). Використані також і загальні матеріали про другу 200 Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я оборону міста, розміщена галерея портретів останніх захисників батареї й міста, предмети, що були знайдені під час розкопок не території батареї та навколо. Емоційне враження від відвідування об’єкту закріплюється за рахунок обряду запалення свічок у стіні пам’яті з фото загиблих захисників. Фактично за рахунок створення основного експозиційного комплексу музейними фахівцями ця експозиція 35-ї батареї намагається створювати гармонійне поєднання з самим об’єктом.

Ще один музейний об’єкт – Військово-морський музейний комплекс “Балаклава”, філія Національного військово-історичного музею України.

Він розташований у приміщеннях комбінованої підземної протиатомної фортифікаційної споруди для ремонту й укриття підводних човнів на західному березі Балаклавської бухти. Початок будівництва – 1957 р. Комплекс складається з ремонтної частини (або Особливий цех), де здійснювався ремонт, обслуговування та підготовка човна до бойового походу; арсеналу, де готували озброєння для підводних човнів і надводних кораблів, мінно-торпедної частини тощо. Будівництво першої черги об’єкту завершилося в 1961 р. Він будувався в протиатомному варіанті першої категорії стійкості. Товщина залізобетонних стін складає від 1 до 5 м. Об’єкт повинен був витримати пряме попадання 100-кілотонної ядерної бомби. Центром комплексу є підземний канал довжиною понад 500 м. В період роботи об’єкту там розташовувалися: мінно-торпедна частина, де перевіряли торпеди на герметичність виробничі приміщення (токарні, слюсарні дільниці), де ремонтували деталі для підводного човна, випробувальні стенди для випробування електро- і гідрообладнання; сухий док для ремонту підводних човнів. В Особливому цеху був недоторканний запас продовольства, води, медикаментів. У системі вентиляції знаходились повітряні фільтри грубої й остаточної очистки повітря.

Люди могли знаходитися на цьому об’єкті автономно до 30 діб.

У 1967 р. у виробничій частині був обладнаний захищений командний пункт дивізії підводних човнів. Сухий док — вигородка в каналі з габаритами: довжина 102 м, ширина 10 м, глибина 8 м.



Pages:     | 1 |   ...   | 32 | 33 || 35 | 36 |   ...   | 46 |
 
Похожие работы:

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО Підручник За загальною редакцією академіка НАПрН України О. В. Петришина Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України Харків «Право» ББК 67.9(4 УКР)0я73 П59 Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як підручник для студентів вищих навчальних закладів (лист 1/11-4539 від 03.06.2011 р.)...»

«Хроніка архівного життя в Одеській області: жовтень-грудень 2011 року 5 жовтня 2011 р.Начальник відділу зберігання та обліку документів НАФ О.О. Солончук, начальник відділу організації і координації архівної справи та кадрових питань О.І. Ксендзик, методист відділу формування Національного архівного фонду та діловодству Т.В. Ратушна були відряджені до архівного відділу Татарбунарської райдержадміністрації для комплексної перевірки роботи. Начальник відділу зберігання та обліку документів НАФ...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ” МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ) для студентів гірничого факультету Дніпропетровськ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ” ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кафедра історії та політичної теорії МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ З...»

«Співаник «.для Тебе»Пісні: Пластові Патріотичні Авторські Народні ліричні Жартівливо-розважальні Колискові У двох частинах Частина 1 ТЕРНОПІЛЬ НАВЧАЛЬНА КНИГА – БОГДАН співаник_удіч.indd 1 15.07.2011 9:47:18 УДК 78.087.6 ББК 85.314 C 71 Упорядник Удич Зоряна Ігорівна Співаник «.для Тебе» : пісні : у 2 ч. Ч. 1 / упорядн. С 71 З.І. Удич. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2011. — 296 с. ISBN 978-966-10-2396-2 У пропонованому виданні подано пластові, потріотичні, авторські, народні ліричні,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ» КАФЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВА УКРАЇНСЬКА ПЕДАГОГІЧНА ДУМКА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС» Дніпропетровськ – 2011 Українська педагогічна думка. Методичні вказівки до вивчення курсу «Педагогіка вищої школи і Болонський процес» / Укладачі: Г.І. Карпенко, С.П. Волкова. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2011. – 34 с. Методичні вказівки містять короткий конспект...»

«МІЖНАРОДНЕ ЕКОНОМІЧНЕ ПРАВО програма курсу та плани семінарських занять для студентів факультету міжнародних відносин Львів 2008 Микієвич М.М., Мотиль В.І. Міжнародне економічне право: програма курсу та плани семінарських занять для студентів факультету міжнародних відносин. Львів; факультет міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008. 15с. Затверджено кафедрою міжнародного права. Протокол № від 2008р. © Микієвич М.М. ПРОГРАМА КУРСУ Загальна частина Тема...»

«ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРЕПІДГОТОВКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ Порадник керівнику територіальної громади Чернігів – Порадник керівнику територіальної громади / Черніг. центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів держ. влади, місцевого самоврядування, держ. п-в, установ і орг.; Уклад.: В.М.Бойко, Н.В.Коваленко. – Чернігів: ЦППК, 2011. – 188 с. Рекомендовано...»

«Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки УДК: 81’37 В. С. Гонгало – здобувач кафедри лінгвістики Національного університету “Острозька академія”, викладач кафедри міжнародних відносин Національного університету “Острозька академія” Ономасіологічний підхід у дослідженні мови Роботу виконано на кафедрі лінгвістики НУ “Острозька академія” У статті окреслено основні поняття ономасіологічного підходу в дослідженні мови. Визначено зміст ономасіологічного вчення про...»

«Колесніков В.О., Кривошеєв А.М. Форми і способи боротьби з повстанцями, партизанами та диверсійно-розвідувальними формуваннями м. Суми ББК 68.4 (4 Укр) К 60 К 60 Форми і способи боротьби з повстанцями, партизанами та диверсійнорозвідувальними формуваннями. Колесніков В.О., Кривошеєв А.М. – 6-є вид., перероб. і доповн. – Суми: ПП «Семененко І.В.», 2009. – 428 с. ISBN 978-966-1644-10-5 Монографія розроблена фахівцями кафедри військової підготовки Сумського державного університету. В монографії,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Науково-методичний збірник ( Випуск ХХХІ ) Слов’янськ, УДК 371.13 ББК 74. Г.9 Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. Випуск ХХХІ. /За загальною редакцією В.І.Сипченка – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2006. – 310 с.Редакційна колегія: Сипченко В.І. – кандидат педагогічних наук, професор (відповідальний редактор). Гавриш Н.В. – доктор...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»