WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 30 | 31 || 33 | 34 |   ...   | 46 |

«ТРЕТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Третіх Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 20-річчю Центру ...»

-- [ Страница 32 ] --

Така діяльність втілює завдання освітньо-виховного процесу в музеї – включення особистості до єдиного історико-культурного простору. Ін

<

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

шими словами, сучасна освіта включає в себе не лише одержання знань, але й засвоєння культурних норм і цінностей, соціального досвіду.

Освітня діяльність в музеї ґрунтується на передачі цього досвіду, акумульованого в пам’ятках матеріальної та духовної культури [1, с. 407].

Наявність біографічних свідчень в музеї, відображених у експозиції, дозволяє втілювати у життя різноманітні форми музейної комунікації, що уможливлюють розгортання діалогу з усе більшою кількістю відвідувачів.

Тривалий час у вітчизняному музеєзнавстві побутувала думка про важливість ідеологічного контексту біографії будь-якої видатної особи, яка обов’язково має бути “ідеальним взірцем”, прикладом для наслідування, ледве не іконою… Застосування подібного роду прикладів в музейному середовищі призводило до “обезлюднення” експозиції, появи незрозумілих абстрактних порівнянь і контекстів. Годі вже говорити про роботу з дітьми, коли ідеологічна машина працювала на інформативність й ілюстративність, закріплювала в їхніх головах необхідність боротьби за ілюзорні ідеали та цінності, не відображаючи, наприклад, шляху та засобів цієї боротьби та не враховуючи новий контекст кожної наступної епохи.

У музеї потрібно приділяти увагу кожній конкретній людині, уникати розуміння її як безособової маси та акцентувати на особистісних характеристиках. Адже музей та історичну науку об’єднує спільна мета – наближення до істини, збереження соціальної пам’яті й історичного досвіду мешканців однієї місцевості, народу, людства [2, с. 347–348].

З іншого боку, біографію можна репрезентувати як історію міжкультурної трансформації особистості під впливом зовнішніх або внутрішніх умов, факторів. Відомий приклад використання слухавок у музеї перед портретами людей (для ознайомлення з біографіями працівників підприємства-банкрута, що зазнало численних реорганізацій

– від блискучого процвітання до занепаду). У такий спосіб біографії дозволяють виявити причини тих або інших подій через історію життя та діяльності окремо взятої людини.

Зазвичай біографічні дослідження стосуються конкретних аспектів або стадій життя людини – освіти, кар’єри, міжособистісних відносин, однак, їх відмінність полягає у значній сфокусованості на унікальних аспектах історії та здебільшого суб’єктивному особистісному підході до опису людського життя, кар’єри, історії кохання тощо.

Отже, біографічний метод – один із найпоширеніших способів вивчення різноманітних соціальних процесів шляхом аналізу сприйнят

<

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

тя індивіда – його особистих вражень, вчинків, відображених і представлених у автобіографіях, щоденниках, листах тощо. У зв’язку з цим заслуговують на увагу автобіографія (історія, реконструйована суб’єктом у певний момент свого життя), автобіографічні наративи (особисті листи (показник міжособистісних взаємовідносин і джерело інформації за змістом, стилем, характером викладу, наявним або прихованим підтекстом), офіційні архівні документи, записи актів громадянського стану.

Різноманітність представлення біографічних даних у музейній експозиції – від невеликої частини експонатів та окремих особистих речей до реконструйованих робочих кабінетів і меморіальних музеїв – створює додаткові можливості для музейного педагога враховувати різні біографічні моделі (біографічна довідка, автобіографія, життєпис), співвідносити факти та події (приватні й суспільні біографічні аспекти, вчинки, визначні справи), джерела укладання біографії (джерела, міфи та легенди; похибки й фальсифікації), визначати вплив держави та суспільства на життєвий шлях у біографії людей. Наприклад, якщо в експозиції мова йде про важливу історичну подію чи епоху значних соціальних змін, цілком доречно використовувати не офіційну хроніку відповідного часу, а наративи – історії життя звичайних людей, які містять соціально-культурні форми та нормативні дискурси, поширені у повсякденному житті, відображають мову цієї епохи.

Якими найголовнішими ознаками повинно вирізнятися відображення біографічних даних персоналії у музейно-педагогічній діяльності, якщо ми маємо у наявності невеличку частину експозиції про неї? Насамперед, це уникнення стереотипізованих міфів, пов’язаних з цією людиною, та намагання показати особливості її формування та розвитку у відповідному історичному контексті.

По-друге, обов’язковою є психологічна прив’язка біографічних даних цієї людини до її характеру, темпераменту, способу життя, а відтак – й особистісних рис, якостей, властивостей відвідувачів (особливо це стосується дитячої аудиторії).

По-третє, у ході розповіді про автобіографію видатного діяча важливо виокремлювати певні кульмінаційні моменти, застосовувати метафори й порівняння, які б надавали уявлення про мотивацію цієї особи до певного роду діяльності, її прагнення й устремління. Також слід акцентувати на непересічних моментах життя цієї особистості, відтворити історичну перспективу подій.

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

По-четверте, з біографічних відомостей у розповідь про цю людину важливо включити актуальні спогади сучасників та їхню оцінку творчої спадщини особистості, характер спільної діяльності та взаємодії.

Зрештою, по-п’яте, слід охарактеризувати особистий внесок цієї людини у відповідну галузь знань (політику тощо) та наголосити на конкретних фактах, які це підтверджують, і визнаних досягненнях.

На завершення – зобразити реально існуючу людину, яка мешкала у відповідну епоху, займалася конкретними справами й стимулювати відвідувачів самостійно оцінити її творчий доробок і створити свій власний образ. Цікаво, що в такому ракурсі цілком незайвим буде коментар важливих історичних подій політичної історії, відображених у біографії, а також поєднання їх з реальним життям цієї людини (історією повсякденності).

Звичайно, під час розповіді слід активно використовувати музейні експонати, акцентуючи найбільше на предметах повсякденного вжитку. В цьому контексті слід звернути особливу увагу на функцію документування подій історії людини, а відтак, відображати на експозиції не скільки відзнаки, подяки, ордени, листи тощо, а особисті речі

– символи часу й епохи. Завдяки цьому ми стимулюємо, наприклад під час роботи з дитячою аудиторією, формування історичної свідомості, навичок осмисленої участі в документуванні історії окремої людини та суспільства для вироблення наукового світогляду.

У процесі музейної комунікації важливо враховувати, наприклад, низку музейно-педагогічних прийомів, які узгоджуються з інтерактивними параметрами спілкування. Найбільш доречним у цьому випадку може виступати прийом ідентифікації – важливий прийом музейної педагогіки, емоційно-пізнавальний процес неусвідомленого ототожнення людиною себе з іншими, з певною групою людей або з певним образом, коли ми створюємо у відвідувачів ілюзію особистої причетності в експозиції за допомогою комбінування відповідної інформації, апеляції до почуттів, застосування відповідного тембру голосу, інтонації тощо.

Таким чином, результати біографічних досліджень, адаптовані до застосування в музейно-педагогічній діяльності, є важливим фактором розуміння, творчого осмислення й інтерпретації самої музейної експозиції. Оптимально побудований процес музейної комунікації з використанням автобіографічних даних дає змогу відвідувачам не лише ознайомитися із загальною інформацією про людину, характером її діяльності, різноманітними досягненнями, але й уникати міфо

<

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

логізації, стимулювати аудиторію до формування особистісних вражень, реконструювати історію окремих соціальних інститутів. Перспективи втілення біографічних досліджень у середовищі музею, на нашу думку, полягають в організації інтерактивних занять із застосуванням методу емпатії (особистісної аналогії) для стимулювання ефективної міжособистісної комунікації.

________________________

1. Караманов О.В. Вищий навчальний заклад у просторі музею: перспективи впровадження інтегрованих курсів // Вісник Львівського університету. – Серія педагогічна. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2010. – Вип. 26 – С. 134–142.

2. Мастеница Е.Н., Шляхтина Л.М. Проблемное поле музейной педагогики: понятие, сущность, векторы современного развития // Герценовские чтения 2005.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Актуальные проблемы социальных наук. Сб. науч. и науч.-метод. трудов. – СПб.: РГПУ им. А.И. Герцена, 2005. – С. 405–411.

3. A companion to Museum Studies / Ed. by S. Macdonald. – Chichester: Atrium, 2011. – 570 p.

Музейна педагогіка України: пошук оптимальної моделі Л.А. Гайда (Кіровоград) завідувач навчально-методичного кабінету українознавства та краєзнавства Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Питання реалізації можливостей музейної педагогіки в діяльності музеїв і навчальних установ порушуються багатьма учасниками цього процесу. Як свідчить аналіз спеціальної літератури й електронного ресурсу, вивчення форм співробітництва у сфері музейної педагогіки розглядають науковці, представники музеїв і педагоги.

В Україні співпраця музеїв і школи стала активно розвиватися впродовж останнього десятиліття. Деякі аспекти розвитку музейної педагогіки розробляли Т. Бєлофастова, П. Бурдейний, Л. Гайда, А. Горовий, Н. Ганусенко, О. Караманов, К. Ковальчук, М. Костриця, І. Ласкій, П. Луньов, О. Ляпін, Л. Масол, Т. Мацейко, І. Медвєдєва, В. Обозний, Ю. Омельченко, Ю. Павленко, І. Ткаченко, І. Пантелейчук, Є. Пасічник, І. Прус, О. Рокицька, І. Самсакова, В. Снагощенко, М. Струнка, О. Топилко, Я. Треф’як, М. Трошина. Завдяки можливостям електронного ресурсу стали доступними сучасні досягнення музейної педагогіки країн пострадянського простору; переклад у 2005 р. українською мовою посібника “Загальна музеологія” Фрідріха Вайдахера ознайомив широкі кола фахівців з основними поняттями наукової теорії в європейському контексті.

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

Тема діяльності музейно-педагогічних центрів України в сучасному українському музеєзнавстві досі не досліджувалася, її актуальність обумовлена недостатньою кількістю науково-організаційних установ і об’єднань, які б займалися розробкою й реалізацією як теоретичних основ, так і спеціальних музейно-освітніх програм для дітей.

Мета даного дослідження: проаналізувати інтелектуально-організаційні аспекти розвитку музейної педагогіки в Україні, сучасні форми діяльності наукових і освітніх установ Міністерства освіти та науки, молоді і спорту України, Міністерства культури і туризму України;

державних і громадських музеїв. Автор використовує поняття музейно-педагогічний центр як першу спробу охарактеризувати розмаїту картину музейно-педагогічної діяльності державних установ, громадських організацій, фондів, періодичних масових і наукових, в т.ч.

фахових, видань, для яких указаний напрямок не є основним.

У Міністерстві культури і туризму України поки не створений окремий державний комітет із музейної справи. Спеціалізовані науково-дослідні установи в галузі українського музеєзнавства відсутні, розробкою національних музеологічних програм частково займаються відповідні кафедри вищих навчальних закладів, наприклад: кафедра музейної справи, охорони пам’яток історії та культури Київського національного університету культури і мистецтв (завідувач – професор С. Ольговський); кафедра археології та музеєзнавства Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка (завідувач – професор Р. Терпиловський). У Львівському національному університеті імені Івана Франка вивчаються курси “Музеологія” та “Основи музейної педагогіки”, особливо актуальними теоретичними напрацюваннями вважаємо творчі здобутки доцента О. Караманова.

Спільно з університетом Заслуженим вчителем України І. Ласкій на базі загальноосвітньої школи № 50 м. Львова ім. А. Макаренко здійснюється проект з упровадження сучасних форм і методів музейної педагогіки у навчально-виховний процес [1].

Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури щороку проводить наукові конференції, матеріали яких видаються у відповідних збірниках (розділ “Музеєзнавство”). При Центрі відкрита аспірантура й розпочала свою діяльність спеціалізована вчена рада з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 26.00.05 – Музеєзнавство. Пам’яткознавство [2].

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

Значну роль у процесі об’єднання керівників музеїв вищих навчальних закладів відіграє Національний технічний університет України “Кивський політехнічний інститут” (НТУУ “НПІ”). 23–24 листопада 2007 р. під час роботи круглого столу “Проблеми і перспективи розвитку музеїв вищих навчальних закладів України” в Державному політехнічному музеї України при НТУУ “НПІ” обговорювалися проблеми визначення юридичного статусу музеїв вищих закладів нашої країни, а також, використання їх потенціалу в роботі зі студентською молоддю [3].

У нашій державі, на жаль, не створено жодного спеціального науково-методичного центру з проблем сучасної музейної педагогіки.

Вивчення специфіки співпраці представників наукових кіл, музеєзнавців і педагогів різних напрямків, актуальність ідей музейної педагогіки в освітньому просторі дедалі більше привертають увагу кафедр педагогіки, методики позакласної та позашкільної роботи педагогічних університетів, але дослідження науковців у вказаній галузі є фрагментарними. Педагогічній спільноті України вкрай потрібна кафедра (науково-дослідна лабораторія) музейної педагогіки.

Значну роль у системі підвищення професійного рівня педагогів грають інститути післядипломної педагогічної освіти України. Так, у Кіровограді у співпраці з державними музеями регіону розроблена система науково-методичного забезпечення діяльності музеїв при навчальних закладах і краєзнавчих гуртках. Уперше була організована та проведена науково-методична конференція “Український музей при навчальному закладі: історія та сучасність” [4] і виданий навчально-методичний посібник “Музей у навчальному закладі” [5]. Творчий доробок у галузі музейної педагогіки мають науковці та методисти Волинського, Київського, Луганського, Рівненського, Сумського обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти.



Pages:     | 1 |   ...   | 30 | 31 || 33 | 34 |   ...   | 46 |
 
Похожие работы:

«йоакІМ НЕаНДЕР ОБРАЗ АУШВІцА В ПОЛІТицІ ІСТОРІї Ніщо не змінюється так швидко, як минуле1 (Михайло Геллер, російський історик) М. Покровський (1868–1932), російсько­радянський історик ХХ століття, ніколи не переставав нагадувати своїм учням: «Історія – це політика, перекинута в минуле»2. Для прибічників погляду Ранке на історію, згідно з якою історик повинен «zu erzhlen, wie es eigentlich gewesen ist» («розповідати усе саме так, як воно було насправді»), вислів Покровського, певно, видається...»

«КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА Інститут суспільства Кафедра історії України АСИСТЕНТСЬКА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ Спеціальність: 8.02030201 Історія МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Київ-2013 Укладач: Зінченко Арсен Леонідович – доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка.Рецензент: Надтока Геннадій Михайлович – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Київського університету імені Бориса Грінченка....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЗБІРНИК ( ВИПУСК ХХХІІІ ) Слов’янськ, УДК 371.1 ББК 74. Г.9 Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. Випуск ХХХІІІ. /За загальною редакцією В.І.Сипченка – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2006. – 232 с. Редакційна колегія: Сипченко В.І. – кандидат педагогічних наук, професор (відповідальний редактор). Гавриш Н.В. – доктор...»

«Чернігівська обласна державна адміністрація ЦЕНТР ПЕРЕПІДГОТОВКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, КЕРІВНИКІВ ДЕРЖАВНИХ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ Європейська інтеграція України НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЗБІРНИК Чернігів Європейська інтеграція України : Навч.-метод. зб. / Черніг. Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів держ. влади, органів місц. самоврядування, кер. держ. п-в, установ і орг.; Уклад.:...»

«ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА ГАВРИЛЮК СВІТЛАНА ВІТАЛІЇВНА УДК 904:7(1=477.82+438.41)”18/19” СТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТОК ІСТОРИЧНОГО ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА ВОЛИНІ, ХОЛМЩИНИ І ПІДЛЯШШЯ (ХІХ – початок ХХ ст.) Спеціальність 07.00.01 – Історія України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Чернівці 2003 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі давньої і нової історії України Волинського державного університету імені Лесі Українки...»

«СІВЕРСЬКИЙ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ СІВЕРСЬКИЙ ЦЕНТР ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІНСТИТУТ КЕННАНА «Розумовські зустрічі» МАТЕРІАЛИ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ ВИПУСК 1. Чернігів – 2012 УДК 94(092)Розумовський:3.07+35.071.5 ББК Т3(4УКР)51-8 Р65 Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту законодавства Верховної Ради України (Протокол №11 від 6 грудня...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний авіаційний університет Куц Ю. В., Пустовойтов М. О. ВСТУП ДО ФАХУ МЕТРОЛОГІЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-ВИМІРЮВАЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ Конспект лекцій Київ 2010 УДК 621.317.39 ББК Ж 10 я 73-2 Б 12 Рецензент: В.П. Квасніков Куц Ю. В., Пустовойтов М. О. Вступ до фаху. Метрологія та інформаційно-вимірювальні технології. Конспект лекцій.-К.: НАУ, 2010.70 с. В конспекті розглянуто загальні питання метрології та теорії інформаційно-вимірювальних систем (ІВС). Викладено...»

«ОКСАНА ОЖИГОВА «І МИ В ЄВРОПІ» (СТАТТЯ ІВАНА ФРАНКА, НАПИСАНА 1896 РОКУ) Генія трудно убгати в стисло окреслені рамки, — зазначав Є. Маланюк. — Геній прямує до найповнішого розкриття своєї особистості, до створення власного «космосу» — непереможно і всебічно» (Маланюк Є. Книга спостережень. — К., 1995). Геній Івана Франка був багатогранним. Неоціненним є його внесок в українську літературу, розвиток історичної науки, філософії. Велика роль Франка у виробленні публіцистичного стилю. У передмові...»

«Неофіційний переклад ГРУПА З РОЗРОБКИ ФІНАНСОВИХ ЗАХОДІВ ПО БОРОТЬБІ З ВІДМИВАННЯМ КОШТІВ Посібник з питань підходу, заснованому на оцінці ризику, в боротьбі з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму Принципи та процедури високого рівня Червень 2007 року Посібник з питань підходу, заснованому на оцінці ризику, в боротьбі з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму Основні принципи та процедури Цей посібник було підготовлено Групою з розробки заходів по боротьбі з відмиванням коштів...»

«ВІЗУАЛЬНІ МИСТЕЦТВА УДК 37.01 Н. В. РУБЛЕВСЬКА РОЛЬ МУЗЕЇВ В ЕТНОВИХОВАННІ МОЛОДІ (НА ПРИКЛАДІ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ) У статті досліджено особливості етновиховання, простежено роль музеїв в етновихованні молоді, зокрема звернено увагу на науково-просвітню, виховну діяльність Тернопільського краєзнавчого музею. Ключові слова: етновиховання, естетичне виховання, музей, традиція, нація, народне мистецтво. Н. В. РУБЛЕВСКАЯ РОЛЬ МУЗЕЕВ В ЭТНОВОСПИТАНИИ МОЛОДЕЖИ (НА ПРИМЕРЕ...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»