WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 28 | 29 || 31 | 32 |   ...   | 46 |

«ТРЕТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Третіх Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 20-річчю Центру ...»

-- [ Страница 30 ] --

– 21 с.; Кохановский Г.А. Археалогія і гісторычнае краязнаўства Беларуси ў XVI

– XIX стст. – Мінск: Навука и техніка, 1984. – 118 с.; Він же. Историография изучения культуры Беларуси в конце XVIII – начале XX вв.: Автореф. дис. … д–ра ист. наук / Ин–т истории АН Беларуси. – Минск, 1992. – 85 с.; Він же.

Становление археологии и исторического краеведения Белоруссии в эпоху феодализма: Автореф. дис. … канд. ист. наук: 07.00.06 / Ин–т истории АН Литовской ССР. – Вильнюс, 1979. – 24 с.

16. Алексеев Л.В. Археология и краеведение Беларуси. XVI в. – 30-е годы XX в. – Минск: Беларуская навука, 1996. – 208 с.; Він же. Судьбы археологии и исторического краеведения Белоруссии и Смоленщины в 20-е – 30-е годы ХХ в. // Советская археология. – 1990. – № 4. – С. 241–252; Чубур А.А. Константин Михайлович Поликарпович: жизнь, открытия, ученики. – Минск: Белорусская наука, 2009. – 216 с.

17. Джумантаева Т.А. Муззефикацыя культурнай прасторы Полацка: традыцыі і інавацыі: Аўтарэф. дыс. … канд. культуралогіі: 24.00.03 / Установа адукацыі “Беларускі дзяржаўны універсітэт культуры і мастацтваў”. – Мінск, 2010. – 28 с.

18. Гужалоўскі А.А. Музей // Беларуская энцыклапедыя: ў 18 т. / Гал. рэд.

Г.П. Пашкоў. – Мінск: “Беларуская энцыклапедыя”, 1996–2004. – Т. 11: МУГІР– ПАЛІКЛІНІКА. – С. 10–11; Він же. Музей // Энцыклапедыя гісторыі Бєларусі: у 6 т. / Гал. рэд. Г.П. Пашкоў. – Мінск: “Беларуская энцыклапедыя” імя Петруся Броўкі, 1993–1999. – Т. 5: М–ПУД. – С. 231–232; Гужаловский А.А. Музееведение // Республика Беларусь: Энциклопедия: в 7 т. / Гл. ред. Г.П. Пашков. – Минск: “Белорусская энциклопедия”, 2005–2008. – Т. 5: Минск–Педиатрия. – С. 249;

Гужалоўскі А.А. Музеі гістарічныя // Беларуская энцыклапедыя: ў 18 т. / Гал.

рэд. Г.П. Пашкоў. – Мінск: “Беларуская энцыклапедыя”, 1996–2004. – Т. 11:

МУГІР–ПАЛІКЛІНІКА. – С. 11; Він же. Музеязнаўства // Там само. – С. 13–14;

Він же. Станоўленне музеялогіі як навуковай і вучэбнай дысцыпліны // Гістарычная навука ў Белдзяржуніверсітэце на рубяжы вякоў. Мат–лы Рэсп. Нав.практ. канф., прысвеч. 65–годдзю заснавання гістарычнага фак-та Белдзяржуні

<

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

версітэта, 26 ліст. 1999 г. – Мінск: Белдзяржуніверсітэт, 2000. – С. 561–565;

Гужаловский А.А., Сташкевич А.Б. Музеи // Республика Беларусь: Энциклопедия: в 7 т. / Гл. ред. Г.П. Пашков. – Минск: “Белорусская энциклопедия”, 2005– 2008. – Т. 5: Минск–Педиатрия. – С. 894–898.

19. Калбаска А. Да праблемы ідэнтыфікацыі паняццяў “культурная зона”, “культурны ландшафт”, “унікальная гістарычная тэрыторыя”, “гісторыка-культурны музейзапаведнік” // Матэрыялы міжнар. канф. “Музеі і культурная спадчына як частка глабальнай інфармацыйнай прасторы”=“Museums and Cultural Heritage as Part of Global Information Space”. – Мінськ; Полацк: Беларускі камітэт ICOM, 8–11 красавіка. – 2002. – С. 188–193; Він же. Музейны Дыярыуш, ці Уваходзіны ў новую музеялогію. – Мінск: Беларускі дзяржаўны інстытут праблем культуры, 2000.

– 148 с.; Він же. Музеязнаўства (музеялогія). Шляхі станаўлення і развіцця // Музей на мяжы стагоддзяў. Традыцыйнае і новае ў канцэптуальных падыходах. Матэрыялы навукова-практычнай канферэнцыі (11–12 снежня 1997 г.). Навуковыя канцэпцыі і праекты выстаў. – Мінск: Выдавец Анікеенка В.П., 1998. – С. 13–21.

20. Сташкевіч А. Беларускія музеі ў люстэрку статыстычнага аналізу // Музей на мяжы стагоддзяў. Традыцыйнае і новае ў канцэптуальных падыходах. Матэрыялы навукова-практычнай канферэнцыі (11–12 снежня 1997 г.). Навуковыя канцэпцыі і праекты выстаў. – Мінск: Выдавец Анікеенка В.П., 1998. – С. 21– 28; Вона ж. Музеи исторические // Республика Беларусь: Энциклопедия: в 7 т. /

Гл. ред. Г.П. Пашков. – Минск: “Белорусская энциклопедия”, 2005–2008. – Т. 5:

Минск–Педиатрия. – С. 250; Вона ж. Музеялогія // Энцыклапедыя гісторыі Бєларусі: у 6 т. / Гал. рэд. Г.П. Пашкоў. – Мінск: “Беларуская энцыклапедыя” імя Петруся Броўкі, 1993–1999. – Т. 5: М–ПУД. – С. 235.

21. Neustupny J. Otazky dnesniho musejnictvi: prispevky k obecne a specialni museologii. – Praha: Orbis, 1950. – 212 s.

–  –  –

Вивчення процесу формування фонду (в даному випадку – сакрального мистецтва) ґрунтується на: а) визначенні провідних термінологічних аспектів проблеми (“профіль музею”, “фонди”, “музейні предмети”, “музеєфікація”, “сакральне мистецтво”, “фонд сакрального мистецтва”, “образотворчі джерела”, “колекція” тощо); б) теоретичному осмисленні невід’ємних складових частин цього процесу

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

(наукове комплектування, вивчення (опрацювання) й зберігання музейних предметів); в) розробленні на підставі досвіду й опрацьованої методики музейної справи принципів формування фонду. Спробуємо, узагальнивши досвід з формування фонду сакрального мистецтва Волинського краєзнавчого музею (далі – ВКМ), визначити теоретико-методологічні засади цього процесу в цілому.

Музейні фонди – це сукупність пам’яток матеріальної та духовної культури, впорядкованих на основі спеціально розробленої класифікації. Ця система збереження пам’яток, поряд із загальними, має низку притаманних лише їй властивостей. Однією з важливих ознак музейного фонду є його цілісність, що забезпечується певною структурою, тобто сукупністю стійких зв’язків музейної системи та збереження її основних властивостей, незважаючи на можливі зовнішні й внутрішні зміни [16, с. 4–5].

Найважливішою категорією класифікації музейних закладів за спеціалізацією їхніх збірок і основними напрямами діяльності є профіль музею. Він визначається складом основного фонду, змістом експозиції та зв’язком із відповідною галуззю науки, культури, мистецтва або виробництва [2, с. 167]. ВКМ належить до музеїв комплексного профілю. Це визначило формування структури його фондів, що складаються з різних фондових груп, які формувалися історично.

Основу музейних фондів складає музейний предмет – пам’ятка історії та культури, яка пройшла всі стадії наукового опрацювання, зарахована до складу музейної збірки завдяки її здатності характеризувати історію та культуру певного суспільства і є складовою частиною національного культурного надбання [10, с. 81].

Одиницею класифікації музейних предметів, що об’єднані за основним способом фіксації інформації або за ознаками їхніх особливостей, є тип музейних предметів. Музеєзнавство виділяє 6 типів музейних предметів: речові, образотворчі, письмові, фонічні джерела, фото- та кіноджерела, відеоджерела [17, с. 374–377]. Співвідношення в фондах тих або інших типів музейних предметів залежить від профілю музею.

Пам’ятки сакрального мистецтва належать до “образотворчого типу джерел”. Під останнім розуміються загалом музейні предмети, які містять інформацію, зафіксовану через зоровий образ. Цей образ створюють твори, що належать до сфери живопису, графіки, скульптури тощо. Характеризуючи образотворчі джерела враховують матеріал, їх функціональне призначення, техніку виготовлення предмета. Твори

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

мистецтва діляться також за видами – живопис, скульптура, графіка;

за часом створення, школами, жанрами, авторською приналежністю.

Оскільки предметом даного дослідження є твори сакрального мистецтва, то варто зупинитися на змісті й межах самого поняття “сакральне мистецтво”. Сьогодні це словосполучення широко застосовуться на означення: а) художніх об’єктів богослужбового призначення – ікон, іконостасів, розписів храмів, церковного начиння; б) практики виготовлення цих церковних об’єктів; в) спеціалізації у світських художніх навчальних закладах. На нашу думку, цілком закономірним є вживання – як у релігійній, так і науковій літературі – терміну “сакральне мистецтво” замість уживаного раніше “церковне мистецтво”. Він поєднує в собі розуміння мистецтва церковного – східного (православного) та костьольного – латинського (католицького) обряду і широко вживається в європейській мистецтвознавчій практиці. Термін “сакральне мистецтво” є об’єднавчим і в сенсі функцій, які були закладені в предмет ще на стадії його створення, і в сенсі його подальшого використання. З одного боку – це культова річ, з іншого – витвір мистецтва [3, с. 10].

Термінові “сакральне мистецтво” формально близьким є визначення цього роду мистецтва як мистецтва церковного, священного, канонічного, ієратичного, онтологічного [15, с.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


514–515]. Твори сакрального мистецтва є неповторними і не лише належать до унікальних музейних предметів, але й становлять особливу групу – реліквії. Реліквія – поняття аксіологічне. І хоча зі зміною ідеологічної та ціннісної орієнтації суспільства предмети можуть ставати реліквіями чи навпаки, – це не стосується пам’яток сакрального мистецтва. Пам’ятки сакрального мистецтва входять до основного фонду музею і належать до музейних предметів, на базі яких здійснюється наукова діяльність музею.

Теоретичні засади формування фонду сакрального мистецтва, в т.ч.

й у ВКМ, включають у себе термін “колекція”. Під останнім розуміться сукупність музейних предметів у складі фондів, пов’язаних спільністю однієї чи кількома ознаками і таких, що представляють науковий, художній чи пізнавальний інтерес як єдине ціле [1, с. 369].

Групування предметів у колекції відбувається за типами джерел, походженням, змістом тощо (меморіальна, систематична, тематична, навчальна, приватна колекція тощо).

Фонд сакрального мистецтва ВКМ складається з предметів різного виду, згрупованих за спільною ознакою сакрального (релігійного, цер

<

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

ковного, культового, канонічного, ієратичного) мистецтва. У середині цього фонду за видом музейних предметів виділяються окремі музейні колекції, які належать до категорії систематичних. Систематична колекція – це музейна колекція, що є сукупністю музейних предметів одного типу, згрупованих за певною класифікаційною ознакою: матеріалом, галуззю знань і практичною діяльністю [6, с. 66]. У нашому випадку ознакою класифікації є матеріал, техніка створення (твір образотворчого мистецтва) і зміст (релігійний характер) пам’ятки. Тому в фонді сакрального мистецтва ВКМ вирізняємо колекції іконопису, українського декоративного дерев’яного різьблення (сницарства), скульптури та металопластики культового характеру. В перерахованих колекціях представлені твори релігійного змісту (характеру), які конфесійно належать до церков східного обряду (православної та грекокатолицької), латинського обряду (католицької) та старообрядницької.

Формування музейного фонду сакрального мистецтва у ВКМ передбачає осмислення складових частин теоретико-методологічних засад цієї діяльності: наукове комплектування, наукове вивчення (опрацювання) й зберігання музейних предметів.

Першою складовою формування фонду є комплектування. Під ним розуміється цілеспрямований, планомірний, що спирається на методологічні принципи профільних дисциплін і музеєзнавства, процес виявлення та збору предметів музейного значення для формування й поповнення музейної збірки [6, с. 68]. Відібрані й вилучені з середовища побутування об’єкти реальної дійсності (у нашому випадку твори сакрального мистецтва) перетворюються на музейні предмети, тобто в джерело інформації. Формування музейних фондів шляхом комплектування є основою реалізації музеєм функції документування, що серед інших історично усталених функцій музею – зберігання, науково-дослідної, інформаційної й освітньо-виховної – відображає його суспільне призначення й визначає характер діяльності в конкретній соціально-культурній ситуації [2, с. 214–215]. У її реалізації – документуванні історії (релігії, церкви, мистецтва тощо) – важливу роль відіграють пам’ятки сакрального мистецтва.

Комплектування фондів – одна з найбільш складних і найменш розроблених проблем сучасної теорії й практики музейної справи. Аналіз процесу комплектування фонду сакрального мистецтва дає змогу виокремити: по-перше, наукову концепцію комплектування (планування);

по-друге, види чи способи комплектування (тематичне, систематичне,

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

комплексне); по-третє, форми або шляхи комплектування (закупка, безкоштовна передача (дарування), обмін дублетних і непрофільних матеріалів, відрядження з метою комплектування, експедиції тощо).

Наукова концепція комплектування фонду сакрального мистецтва включає узагальнене системне уявлення про завдання, напрями, форми та методи комплектування відповідно до профілю музею і його місця в музейній мережі. Вона передбачає оцінку структури та змісту вже наявного музейного фонду, обґрунтування спрямованості й характеру комплектування чи поповнення колекцій, визначення критеріїв відбору матеріалів у фонд з урахуванням мети і завдань, які стоять перед музеєм. Виходячи з наукової концепції комплектування та враховуючи завдання, які виникають у процесі джерелознавчих досліджень, роботі з колекціями, створення експозицій, складаються плани комплектування фондів.

Вагомим елементом процесу комплектування є використання відповідних його видів (способів), які застосовуються в музейній практиці. Музеєзнавство визначає три основні види (способи) комплектування: систематичне, тематичне, комплексне. Під час формування фонду сакрального мистецтва ВКМ використовувалися всі три способи. Систематичний спосіб комплектування передбачає поповнення музейних фондів однотипними музейними предметами з певних джерел систематичного комплектування. Цей спосіб спрямований на поповнення систематичних колекцій. Тематичний спосіб комплектування полягає у виявленні й зборі різнотипних предметів музейного значення, які відображають конкретну тему, наприклад, тему сакральних (культових) пам’яток. Комплексне комплектування об’єднує завдання систематичного й тематичного комплектування. Прикладом є комплексні експедиції ВКМ.

Комплектування вимагає різноманітних форм або шляхів здійснення цього процесу. Чіткий їх перелік містить ст. 18 Закону України “Про музеї та музейну справу”, де сказано, що формування державної частини Музейного фонду України відбувається за рахунок “придбання пам’яток Міністерством культури і мистецтв України, іншими центральними органами виконавчої влади, їх органами на місцях, органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень – за рахунок коштів місцевих бюджетів та музеями – за рахунок власних коштів; передачі музеям у встановленому порядку пам’яток, виявлених під час археологічних, етнографічних, науково-природничих та

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я



Pages:     | 1 |   ...   | 28 | 29 || 31 | 32 |   ...   | 46 |
 
Похожие работы:

«_Педагогічні науки_ Такими ж древніми є зображення рослинних символів – деревце з піднятими гілками, ялинка, колос, малюнки у вигляді квітки, світове дерево. Символ дерева – один з найстійкіших в українському космосі, що дійшов до наших днів. Такі зображення ми можемо спостерігати на рушниках, писанках, вишивках, килимах та інших речах народного мистецтва. Дерево широко використовується у народних традиціях та обрядах – віха, весільне гільце. Ознайомленню дітей з символічним значенням дерева в...»

«ХВОРОБИ ТА ШКІДНИКИ ЛІСУ НЕ ЗНАЮТЬ КОРДОНІВ (Всеросійська конференція із захисту лісу) В Єкатеринбурзі 20 – 25 вересня 2011 року відбулися Всеросійська конференція з міжнародною участю Шкідники і хвороби в лісах Росії: вік XXI та V щорічні Читання пам’яті О. О. Катаєва. Організатори конференції – Російська академія наук (Наукова Рада РАН з проблем лісу, Ботанічний сад УрВ РАН, Інститут лісу ім. В. М. Сукачева СВ РАН) і Міністерство освіти й науки РФ (Уральський державний лісотехнічний...»

«наука: стан, та » МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» молодіжна громадська організація «НЕЗАЛЕЖНА АСОЦІАЦІЯ МОЛОДІ» студентське наукове товариство історичного факультету «КОМІТЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ТА СУЧАСНОСТІ» МАТЕРІАЛИ ІV Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Український науково-інтелектуальний простір: реалії та перспективи розвитку»...»

««Вітчизнянанаука:сучаснийстан,актуальніпроблемитаперспективирозвитку» «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах Європи та Азії» МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» молодіжнагромадськаорганізація «НЕЗАЛЕЖНА АСОЦІАЦІЯ МОЛОДІ» студентське наукове товариство історичного факультету «КОМІТЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ТА СУЧАСНОСТІ» МАТЕРІАЛИ ІІ...»

«ВНЗ «Український католицький університет» Філософсько-богословський факультет ПРОГРАМА ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ЕКЗАМЕНУ Напрям підготовки – 0203 «Гуманітарні науки» Спеціальність – 8.02030103 «Богослов’я» Освітньо-кваліфікаційний рівень – «магістр» Львів – 2014 І. Вступ Фаховий вступний екзамен для вступу на програму підготовки магістра богослов’я відбувається у формі усного іспиту, під час якої вступник повинен продемонструвати відповідний рівень знань з різних ділянок богослов’я: догматичного,...»

«ВОЛОДИМИР КШЕВЕЦЬКИЙ ВАЛЕРІЙ БРЮСОВ І МИКОЛА ВОРОНИЙ: АРХІТЕКТОНІКА ПОЕТИЧНОГО ТВОРУ Монографія УДК 821.161.1-1+821.161.2-1].091(081) ББК 83.3(2=Рос)5+83.3(4Укр)5 К 97 Рекомендовано до друку Вченою радою Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (Протокол №7 від 31.08.2010 р.) Рецензенти: Нямцу А.Є., доктор філологічних наук, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича; Волковинський О.С., кандидат філологічних наук, професор...»

«УДК 378.14 (477) ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПРОГРАМ АКАДЕМІЧНОЇ МОБІЛЬНОСТІ В УКРАІНСЬКИХ УНІВЕРСИТЕТАХ (на прикладі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини) Юлія Музиченко У статті висвітлено досвід Уманського державного педагогічного університету щодо реалізації програм академічної мобільності. Характеризуються організаційні засади і зміст двох чинних програм на бакалаврському і магістерському рівнях. Ключові слова: академічна мобільність, європейський...»

«Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова Українська Академія Наук Збірник наукових праць • Історичні науки • Філософські науки • Політичні науки Випуск 24 Київ – 2009 Збірник засновано 2004 року Вихід з друку – щомісячно Фахове видання з історичних, філософських та політичних наук затверджено постановою Президії ВАК України від 14 вересня 2006 року № 1 05/8 (доповнення до переліку № 18, Бюлетень ВАК України № 10, 2006) Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу...»

«Збірник наукових праць 293 ПРАЦІ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ УДК 94 (4) Інна Кватира ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПОЛЬЩІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1919–1939 РР.): ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД У статті дається аналіз стану розробки питань соціальноекономічного розвитку Польщі у міжвоєнні роки (1919–1939 рр.) в українській та зарубіжній історіографії. Ключові слова: Польща, національне відродження, соціальноекономічний розвиток, міжвоєнний період, історіографія. У продовж тривалого періоду в світовій...»

«ІСТОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ ПОРІВНЯЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ УДК 378:371:78 МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНА КОМПАРАТИВІСТИКА: ШЛЯХИ РОЗВИТКУ Галина Ніколаї У статті окреслено проблематику досліджень у сфері музично-педагогічної компаративістики, визначено її теоретико-методологічні основи та запропоновано шляхи розвитку як напряму порівняльної педагогіки. Ключові слова: порівняльна педагогіка, музично-педагогічна компаративістика, підготовка вчителів музики. Інтеграція України до європейського простору вищої...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»