WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 46 |

«ТРЕТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Третіх Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 20-річчю Центру ...»

-- [ Страница 3 ] --

Пам’яткознавство як наукова дисципліна об’єктом свого вивчення має історико-культурну спадщину, а предметом – суспільне функціонування історичних артефактів у якості пам’яток історії та культури. При цьому основною суспільною функцією об’єктів історикокультурної спадщини (пам’яток історії та культури) є сприяння соціалізації індивіда, зокрема, визначенню ним своїх соціально-історичних координат у багатовимірному просторі суспільного буття шляхом його “занурення” в минуле через вплив ціннісної інформації, що її несе автентичний артефакт.

Виконувати ці свої соціальні функції пам’ятки історії та культури можуть лише в загальній системі матеріальних об’єктів історикокультурної спадщини – з урахуванням широкого історичного контексту. Ця система містить множину різноманітних об’єктів, що з точки зору їх теоретичного аналізу та практичного використання потребують певного впорядкування, у т.ч. відповідної наукової класифікації.

Проблема класифікації матеріальних об’єктів історико-культурної спадщини незмінно викликала зацікавленість фахівців із пам’яткознавства й інших наукових дисциплін [1].

Аналіз існуючих поглядів на даний предмет має істотне значення для адекватного вирішення цієї наукової проблеми. Однак такий аналіз представляє окрему задачу, котра ще чекає свого вирішення. В даній же роботі визначена мета представити ще одну точку зору на класифікацію пам’яток історії та культури, котра випливає з деяких загальних міркувань щодо суспільних функцій матеріальних об’єктів історико-культурної спадщини.

Артефакти самі собою як певні матеріальні об’єкти створені суспільством можуть бути розподілені за утилітарною функцією, призначеною для них свого часу суспільством, що їх створило. Проте, як

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

пам’ятки історії та культури такі об’єкти, насамперед, підлягають розрізненню відповідно до своїх специфічних особливостей саме у цій якості. Результат спроби представити структуру об’єктів історико-культурної спадщини як пам’яток історії та культури у вигляді певної цілісної системи зображено графічно (див. схему).

Вимога розгляду пам’яток історії та культури у цілісній системі історико-культурної спадщини стосується будь-яких об’єктів останньої. Але вона має відмінний характер щодо різних типів пам’яток залежно від того, наскільки тісно і яким чином дана конкретна пам’ятка пов’язана з іншими. Переважно конкретні пам’ятки історії та культури входять до загальної системи з іншими пам’ятками, як і взагалі з іншими матеріальними об’єктами, головним чином за рахунок функціональних зв’язків. У такому разі (особливо при відносній слабкості згаданих зв’язків) пам’ятку можна розглядати як відносно самостійне матеріальне утворення. Але в низці випадків цей зв’язок має не лише функціональний, але й достатньо виражений структурний характер. Тоді дана пам’ятка при ізольованому розгляді істотно знижує свою інформативність за рахунок втрати тих зв’язків, що роблять її частиною певного цілісного комплексу, а отже – потребує розгляду саме у складі даного комплексу. Відповідно до цього прийнято розрізняти пам’ятки нерухомі та рухомі.

Нерухома пам’ятка зазвичай буває досить громіздкою, часто навіть у буквальному сенсі слова “нерухомою”. Проте, не ця обставина є вирішальною для виділення нерухомих пам’яток в окрему велику групу. Як уже зазначено, головне тут у тих структурних (а у певних випадках і функціональних) зв’язках, які дана пам’ятка має зі своїм оточенням, що суттєвим чином впливає на її сприйняття. Тобто її сприйняття має комплексний характер – певною мірою схожий на сприйняття музейного предмету в складі експозиції. Але експозиція має штучний характер (у тому розумінні, що її створено в наш час і спеціально з метою комплексного представлення пам’яток).

А нерухома пам’ятка у своєму оточенні саме в якості пам’ятки має з останнім органічні (історико-культурні) зв’язки, котрі, так як і вона сама, несуть суттєву інформацію, яку не варто втрачати.

Щодо “вписування” окремої пам’ятки у певне оточення, то тут на перший план виходить оточення природне. У цьому випадку про таке органічне поєднання можна говорити як про ландшафт (хоча якщо взяти до уваги меморіальний характер об’єкту, скоріше слід було б називати його визначним місцем). Характер ландшафту значною

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

мірою визначається тим, наскільки в його походженні брало участь суспільство. Природний ландшафт передбачає мінімальне втручання в нього людини. Якщо це втручання досить значне, таке, що істотно змінює його характер – то є підстави визначити такий ландшафт як антропогенний. Сюди ж, очевидно, варто зарахувати й спеціальні витвори садово-паркової архітектури. І, нарешті, якщо у ландшафті людські витвори посідають особливе, пануюче, визначальне місце, коли головним чином мова йде про домінування в ньому ознак виробничої діяльності, говорять про індустріальний ландшафт.

Якщо у створенні цілісної системи взаємопов’язаних об’єктів основну роль відіграють артефакти – результати діяльності людини, що сприймаються саме як цілісна система, доцільно говорити про певний комплекс об’єктів-пам’яток того чи іншого типу. Будучи тим чи іншим чином співвідносно локалізованими і зафіксованими у просторі, вони як ціле також утворюють своєрідну нерухому пам’ятку, котру слід сприймати саме в її цілісності незалежно від власних ціннісних й інших характеристик кожного елементу даного комплексу.

Однак і кожна пам’ятка, що відповідним чином (перш за все на постійній основі) пов’язана зі своїм оточенням, мусить сприйматися як окреме джерело інформації та цінність історико-культурного характеру. При цьому не так уже й рідко має місце ситуація, коли, не дивлячись на органічний зв’язок із оточенням, власна значимість даної пам’ятки, що виражається у її внутрішніх структурних зв’язках, істотно перевершує значимість інших елементів комплексу, інколи – й усього комплексу як цілого. Зазвичай, у цьому випадку йдеться про певну інженерну (технічну чи знакову) споруду, котра не лише в комплексі, але й “сама собою” значною мірою відповідає умовам, що пред’являються до окремої пам’ятки, вписаної в певне оточення.

У всіх указаних типах нерухомих пам’яток вони за своїм функціональним призначенням бувають достатньо різними. Так, ландшафт може мати суто меморіальний характер, будучи якимось чином пов’язаним із певними історичними подіями (навіть якщо про останні в даному місці не залишилося жодних матеріальних свідчень), про які він й нагадує. Найчастіше це стосується місця, де відбувалася певна подія, що дає змогу чітко локалізувати її у просторі. В сприйнятті такого ландшафту як пам’ятки історичний тезаурус – комплекс історичних відомостей, що характеризують дану історичну подію та пов’язують її з даним ландшафтом – відіграє особливо важливу роль. Ще важливіше, коли збереглися певні матеріальні свідчення даної події.

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

Другий тип такого роду пам’яток має побутовий характер. Такі пам’ятки представляють повсякденне існування тих або інших соціальних груп. І, нарешті, вони можуть мати виробничий характер, представляючи результати минулої господарської діяльності людей. У цих двох випадках щодо конкретних пам’яток можна також вести мову про особливі типи технічних об’єктів.

У всіх типах нерухомих пам’яток, про які говорилося вище, зафіксовані результати діяльності минулих поколінь, котрі були спрямовані на досягнення прагматичних цілей і не мали на меті (в усякому випадку в якості мети головної) створити якраз відповідну пам’ятку для прийдешніх поколінь. Однак це, звісно, не означає, що така мета взагалі ніколи не ставилася. Навпаки, ряд споруд (у деяких випадках

– цілих комплексів) зводилися саме з цією метою. У такому разі ми маємо перетин двох, так би мовити, гілок класифікації, оскільки в деяких споруд того чи іншого прагматичного призначення виявляються також функції знака. Хоча останній зазвичай у своєму матеріальному бутті скоріше є одним із видів пам’яток рухомих. Існувало також чимало споруд, котрі створювалися практично виключно для виконання функції знака (головним чином для сучасників), – як правило такі знаки відносяться до розряду знаків-символів. Сьогодні такі знаки минулого сприймаються нами у вигляді пам’ятки-символа.

Отже, в даному відношенні серед знаків слід особливо виділити знаки-символи. Це пов’язано з тим, що крім звичайних умов перетворення будь-якого артефакту на пам’ятку історії та культури, знаки-символи в низці випадків уже під час їх створення розраховані на роль пам’ятки.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Перш за все, це стосується тих пам’ятників (монументів), які створювалися або для увічнення певного історичного факту (події, особи тощо), або для ствердження й пропаганди певної абстрактної ідеї (досить часто – того й іншого водночас). Але в такому випадку вказані артефакти, з одного боку, певним чином виділяються з семіотичної категорії знаків-символів (куди, відповідно до семіотичної класифікації, фактично потрапляє чи не більшість знаків), але з іншого боку виходять за межі суто семіотичного визначення одного з видів знаків. Вони стають символами в більш широкому розумінні, що виникло задовго до формування семіотики як науки, і відповідно вимагають свого визначення у цій якості. Зважаючи на важливість, поширеність, а також достатню складність явища, давалася вельми значна кількість його визначень.

20 Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

Досить широкий огляд визначень поняття символу надано О. Лосєвим [2]. У цих визначеннях безліч нюансів, що відрізняють їх одне від одного, але в цілому все ж можна зробити їх певне (хоча і дещо спрощене) узагальнення. Воно показує, що спочатку символ представлявся як образне втілення абстрактної ідеї, яка не має власного предметного образу, тобто це “чуттєве уявлення, за допомогою якого само собою не чуттєве, а абстрактне уявлення (думка) стає доступним спогляданню” [3]. І надалі також під час визначення символу зазвичай підкреслювалося, що це “предмет або дія, що служить знаком чого-небудь абстрагованого, якого-небудь поняття” [4]. Хоча іноді все-таки це поняття розуміли дещо більш розширено – як “умовне позначення якого-небудь явища або поняття” [5].

У вербальному вигляді символ відрізняється від поняття тим, що останнє гранично має однозначну дефініцію, а символ принципово характеризується багатозначністю і багатоплановістю. Взагалі, символічні образи “мають узагальнююче значення. І це значення не розсудливе, а емоційне. Тому образи-символи не можна грубо і прямолінійно “розшифровувати”. Їх треба уміти пережити, їх символічне значення треба відчути” [6]. Та ж складність і багатозначність символу відноситься й до його наочного, предметного втілення, зокрема, до пам’яток-символів, що, маючи широкий ціннісний спектр значень незалежно від можливих функцій пам’яток історії та культури, виступають як ефективний комунікаційний засіб інтеграції індивідуальних уявлень у загальний смисловий культурний простір. У якості пам’ятки історії та культури знак-символ, що уже за самою своєю природою має два плани (сам собою як певний матеріальний утвір і те, що він представляє, що стоїть за ним як знаком), ставши матеріальною пам’яткою набуває ще й третього пласту, що його утворює ціннісна інформація про суспільство, котре даний витвір створило.

Пам’ятки-символи, що в образному вираженні символізують певну подію або явище історичного чи ідеологічного характеру, відрізняються значною різноманітністю, тим більше, що різні їх типи пересікаються, об’єднуються й переходять один в одного. Проте, їх усе ж можна в першому наближенні певним чином розділити на більш або менш чітко виражені види. Першими назвемо пам’ятні знаки, що відзначають певну історичну подію чи роль певної соціально значимої особи. Важливе значення мають персональні, зокрема некрополістичні пам’ятки, що стосуються увічнення пам’яті конкретних людей, а також пам’ятки сак

<

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

ральні, пов’язані, як правило, з різним релігійним культом. Окрім указаного значення, всі вони в обов’язковому порядку мають певне ідеологічне навантаження, тобто крім більш чи менш конкретного інформаційного наповнення виражають ту чи іншу абстрактну ідею.

Такою в першому наближенні уявляється класифікація нерухомих пам’яток як об’єктів історико-культурної спадщини. Щодо пам’яток рухомих, то вони досить чітко розподіляються на технічні пристрої та знаки.

Стосовно технічних пристроїв класифікацію доцільно здійснювати за функцією, яку вони виконували в тому суспільстві, котре їх створило. Насамперед, тут слід урахувати істотне для їх суспільної функції розрізнення технічних пристроїв екстравертного й інтравертного типів (тобто призначених або для взаємодії суспільства з природним оточенням, або “внутрішньої” взаємодії його елементів). Щодо першої групи, то в ній можна виділити технічні пристрої, які мають побутове, промислове, наукове й інше аналогічне призначення. Друга група в основному включає технічні пристрої комунікаційного призначення (транспорт, зв’язок), військову техніку тощо. Проте, навіть охоплюючи найбільш важливі на сьогодні типи технічних пристроїв, така класифікація все ж не може вважатися вичерпною, оскільки відзначає лише певні моменти структуризації їх видів й не враховує їх конкретно історичного характеру. Більш конкретну і повну класифікацію технічних пристроїв з урахуванням вказаних моментів було надано в роботі, спеціально присвяченій пам’яткам техніки [7].

Щодо знаків, то вище досить детально розглянуто знакові характеристики деяких видів нерухомих пам’яток. Однак, як згадувалося, переважна більшість знаків, що належать до історико-культурної спадщини, представляють собою пам’ятки рухомі. Вони відзначаються величезною різноманітністю, а їх окремі види мають свої характерні особливості, які не можуть не позначатися на їх класифікації. Принагідно зазначимо, що ми тут не розглядаємо такий важливий клас пам’яток, як пам’ятки писемні щодо їх головної інформаційної функції. Основна інформація, котру вони в собі містять, відноситься до “нематеріальної спадщини” і потребує спеціального розгляду, що в даному випадку не входить до нашого завдання. Щодо таких пам’яток як матеріальних утворень, то їх можна включити до інших категорій об’єктів історико-культурної спадщини. Так, наприклад, у деяких аспектах вони можуть розглядатися як певні технічні пристрої (наприклад, для фіксації інформації) зі своїми специфічними функціями – як особливий вид творів прикладного мистецтва тощо.

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я



Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 46 |
 
Похожие работы:

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. ДРАГОМАНОВА КАЛЬБА ЯРОСЛАВА ЄВГЕНІВНА УДК 159.922.7:159.943.2 ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ВЧИНКОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ 19.00.07 – педагогічна та вікова психологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Київ – 2006 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України. Науковий...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2013, вип. XXXVI Агапов В. Л. Хозрасчетные отношения на украинских шахтах в 1987–1990 гг.: внедрение, преграды, результаты Причины забастовок 1989-1991 гг., обстоятельства перехода горняков Украины на антикоммунистические позиции могут быть понятными в случае изучения их социальной и производственной жизни. Автором выяснена цель партийно-государственной политики по отношению к угольной отрасли, готовность угольных...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ВИПУСК 98 ( ЧАСТИНА ІI ) КИЇВ – 2011 Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 98. Частина IІ (у двох частинах). К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2011. – 152 с. У збірнику представлені матеріали дев’ятої міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих...»

«ISSN 2075-1451. Історична пам’ять. 2013. № 29 Методологія історії УДК 930.1(477) П. А. Кравченко, А. І. Мельник ЧИ ІСНУЮТЬ «ВЕКТОРИ» ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ ДЛЯ УКРАЇНИ? У статті доводиться, що модель глобального інтегрування для України можлива лише за умов специфічної зовнішньополітичної багатовекторності. Головна ідея багатовекторності полягає у відстоюванні Україною власних національних інтересів, але в союзі з країнами, які не зазіхають на її суверенітет і територіальну цілісність. Ключові...»

«Науковий вісник НЛТУ України. – 2011. Вип. 21.3 6. ОСВІТЯНСЬКІ ПРОБЛЕМИ ВИЩОЇ ШКОЛИ УДК 215:231.75:128 Проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук – Національний дендрологічний парк Софіївка НДІ НАН України ТРИ ФОРМИ ЖИТТЯ ЛЮДИНИ НА ЗЕМЛІ ЯК ЯВИЩЕ ПРИРОДИ Висвітлено життя людини залежно від рівнів ядерного наповнення: Земного, Місячного і Сонячного. Доведено, що енергетично людина живе на водневій і вуглецевій матеріях, енергіях, де домінантною до народження є воднева енергія, космічна матерія, яка...»

«ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА КАНАХ АММАР МАХМУД АЛЬ МУТЛАК УДК 329.3:297 ОРГАНІЗАЦІЇ ІСЛАМСЬКОГО ФУНДАМЕНТАЛІЗМУ В ПОЛІТИЧНОМУ ЖИТТІ КРАЇН БЛИЗЬКОГО СХОДУ Спеціальність 23.00.02 – політичні інститути та процеси АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук Львів – 2010 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Севастопольському національному технічному університеті (МОН України). доктор філософських наук, професор Науковий керівник:...»

«УДК 374.768(417) СИТНИК О. І. аспірантка кафедри теорії та історії педагогіки, викладач кафедри іноземних мов та методик їх навчання Педагогічного інституту Київського університету імені Бориса Грінченка МОВНА ОСВІТА В КОНТЕКСТІ ОСВІТИ ДОРОСЛИХ В ІРЛАНДІЇ Резюме : У статті розглянуто питання мовної освіти в Ірландії, висвітлено особливості навчання іноземних мов в системі освіти дорослих, охарактеризовано роботу мовних шкіл з вивчення англійської мови іноземцями. Ключові слова: мовна освіта,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Науково-методичний збірник ( Випуск ХІV ) Слов’янськ, 200 УДК 371.1 ББК 74. Г. Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. Випуск ХІV. /За загальною редакцією В.І. Сипченка – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2001. – 138 с.Редакційна колегія: Льогенький Г.І. – доктор педагогічних наук, професор (відповідальний редактор). Сипченко В.І. – кандидат...»

«NR 7/2007 NR 8/2008 8/2008 ISSN 1642-1248 Czowiek i jego dzieo Человек и его дело Марат Верников Олександр Чайковський Степан Балей – філософ культур двох народів Stefan Baley – filozof kultur dwch narodw В Україні розпочалася публікація першого українського академічного видання Зібрання праць Степана Балея у 5 томах (7 книгах). Ініціатором і організатором видання є професор М. Верников, який досліджує творчість цього талановитого і плідного вченого багато років, зібрав по суті справи повну...»

«Вісник Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого № 11, 2011 УДК 316.3 О. М. Кузь, кандидат соціологічних наук, доцент, О. М. Сахань, кандидат соціологічних наук, доцент СТАНОВЛЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКОГО ДИСКУРСУ ВІДЧУЖЕННЯ: МАРКСИЗМ VERSUS ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ Присвячено проблемі становлення соціально-філософського дискурсу відчуження. Беручи до уваги концепції відчуження Маркса, Кьеркегора та Камю, автори намагаються прояснити їх комплементарність та конотаційний потенціал....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»