WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 27 | 28 || 30 | 31 |   ...   | 46 |

«ТРЕТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Третіх Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 20-річчю Центру ...»

-- [ Страница 29 ] --

Дана тематика знайшла висвітлення у роботах археологів Л.В. Алексеєва (1921–2008) (Інститут археології Російської академії наук) та А.А. Чубура (Брянський державний університет ім. академіка Г.І. Петровського) [16].

Проблемам музеєфікації історико-культурної спадщини в урбаністичному середовищі на прикладі м. Полоцька присвячена дисертація Т.А. Джумантаєвої [17].

На сучасному етапі розвитку музеєзнавства продовжуються дослідження, спрямовані на вивчення історії музейництва. Значно менше праць, які б розглядали теорію і структурні елементи цієї науки. До сьогодні у Білорусі відсутні затверджені підручники та навчальні посібники з музеєзнавства, підготовлені білоруськими вченими. Хоча спроби такі були (О.М. Колбаско, Т.О. Джумантаєва).

Послідовником концепції російського вченого А.М. Разгона в розумінні музеєзнавства є О.О. Гужаловський. На думку цього білоруського дослідника, музеєзнавство є комплексною науковою дисципліною, що вивчає історію розвитку музеїв, їхні функції, розробляє теорію та методику всіх напрямів музейної діяльності. До завдань цієї науки він відносить: комплектування, систематизація, наукове документування та каталогізацію музейних фондів, атрибуцію, типологізацію, засоби збереження та реставрації експонатів, вироблення методики пропагандистсько-освітньої роботи. Музеєзнавство має зв’язки з усіма суспільними, природничонауковими і технічними дисциплінами. Вчений формування музеєзнавства відносить до 1960–1970-х роки та пов’язує з діяльністю німецьких, польських і чеських дослідників.

Під музеєм О.О. Гужаловський розуміє науково-дослідну та культурно-освітню інституцію, яка здійснює комплектування і популяризацію пам’яток історії та культури, природних об’єктів. Музеї він класифікує за формою власності на: державні, громадські, приватні. Також є про

<

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

фільна класифікація музеїв. Тут у вченого є суперечності. Так, він виокремлює наступні групи музеїв: історичні (археологічні, етнографічні, військово-історичні, народної слави тощо); природничонаукові; художні; літературні; технічні; комплексні (краєзнавчі); інші [18].

Спробу обґрунтувати власну теорію музеєзнавства зробив О.М. Колбаско. Він є послідовником поглядів чеського вченого З. Странського та представників т.зв. нової музеології, засновником якої є хорватський дослідник Т. Шола. Під музеєзнавством (музеологією) О.М. Колбаско розуміє комплексну дисципліну, яка вивчає музейну теорію та практику. Предметом музеєзнавства є вивчення об’єктивних закономірностей, які відносяться до процесу накопичення та збереження соціальної інформації, пізнання і передачі досвіду, традицій, уявлень та емоцій за допомогою музейних предметів, а також до процесів виникнення, розвитку і суспільного функціонування музею, музейної справи. Структура музеєзнавства вбачаться дослідником наступним чином: загальне і теоретичне музеєзнавство; теорія селекції; тезаврування; презентації; історичне; соціальне та прикладне музеєзнавство (музеографія) – менеджмент, маркетинг, архітектура, консервація, інформація, організація експозицій, зв’язок із громадськістю.

Музеєзнавство має міждисциплінарний характер і пов’язане з природничими профільними та спеціальними науковим дисциплінами, зосібна, історією, архівознавством, джерелознавством, етнологією, археологією, краєзнавством, історіографією, допоміжними історичними дисциплінами, діловодством, культурологією, філософією, мистецтвознавством, літературознавством, педагогікою, психологією, соціологією, інформатикою, правознавством й іншими.

До сфери музеєзнавства О.М. Колбаско відносить і вироблення пам’яткознавчої термінології. Спираючись на розуміння З. Странським феномену музею, білоруський учений вважає поняття “музейзаповідник” тотожним “культурній зоні”: Museum (музей) = S (selection – відбір) + T (thesauration – сховище) + P (presentation – презентація) + D (development – розвиток). Музей-заповідник – це один із шляхів практичної трансформації культурної спадщини, що має на меті: збір, збереження, презентацію (використання) спадщини, розвиток території (включення нововиявлених пам’яток) [19].

До поглядів О.М. Колбаска близьке розуміння музеології, запропоноване А.Б. Сташкевич [20]. Дослідниця вважає, що ця наука займаться вивченням закономірностей виникнення та розвитку музейного

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

ставлення до речей, історії музею як соціального інституту і його функції в суспільстві, формами та способами реалізації цих функцій на різних етапах суспільного розвитку.

Структура музеології, за А.Б. Сташкевич, має такий вигляд: загальна музеологія (розглядає теорію та структуру науки, її предмет і об’єкт, музей як соціальний інститут, основні поняття музеології та суспільних дисциплін); історична музеологія (досліджує історію музейної справи); теоретична (розкриває сутність теорії музейного предмету, документування й тезаврування, музейної комунікації); прикладна музеологія (вивчає менеджмент і маркетинг музеїв, комплектування, облік і наукову інвентаризацію музейних предметів, збереження музейних фондів, наукове та художнє проектування експозицій); музейна педагогіка й етика.

Дослідниця відносить виникнення музеології в Європі до другої половини XIX ст. У 1960–1970-х роках сформувалися музеологічні школи: німецька, польська, чеська, радянська. Водночас, А.Б. Сташкевич вважає З. Странського засновником цієї науки, з чим важко погодитися. Адже в різних європейських країнах були свої особливості формування і становлення музеології. Щодо Чехії, наприклад, то засновником цієї науки є археолог та музеолог Ї. Неуступний (1905– 1981), який ще задовго до З. Странського викладав спецкурси з цієї дисципліни у Національному музеї та Карловому університеті в Празі. Ї. Неуступний видав у 1950 р. перший підручник, де виклав власний погляд на теорію та структурні елементи музеології [21].

У Білорусі регулярно проводяться міжнародні наукові та науковопрактичні конференції та семінари з проблем музеології й охорони культурної спадщини. Ініціатором таких зібрань виступають Білоруський комітет ICOM (президент А.Б. Сташкевич) і Сектор музейної енциклопедії (завідувач – кандидат історичних наук І.В. Чувілова) Російського інституту культурології Російської академії наук та Міністерства культури Російської Федерації. Серед останніх зазначимо семінар 2009 року, який відбувся у Мінську. На ньому були заслухані доповіді, зокрема: А.Б. Сташкевич “Білоруські музеї на рубежі століть. З досвіду експозиційних трансформацій”, Т.О. Джумантаєвої “До питання про музеєфікацію унікальної історичної території стародавнього Полоцька”, М.М. Кривальцевича “Проблеми та перспективи музеєфікації археологічної спадщини в Білорусі”, О.Р. Матевасян “Система підготовки та підвищення кваліфікації музейних спеціалістів у Республіці Білорусь”. Також у Мінську в 2010 р. проходила Міжнародна конференція “Управління музеєм – XXI століття”. Свої

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

доповіді представили Т.О. Джумантаєва “Досвід створення інтерактивного музею (на прикладі дитячого музею у Полоцьку)”, О.О. Гужаловський “Професійна підготовка музейних працівників у Білорусі”, А.Б. Сташкевич “До питання про музеєфікацію об’єктів культурної спадщини. Консервація чи розвиток?” й інші білоруські дослідники.

Таким чином, теоретичні розробки з музеології як науки в Республіці Білорусь відносяться до 1990-х років і пов’язані з формуванням власної музеологічної школи, яка є однією з наймолодших у Європі.

Білоруську (Мінську) музеологічну школу можна поділити на два напрями: історичний і теоретичний. Перший з них акумулює дослідження історії музейництва. Його очолює О.О. Гужаловський (Білоруський державний університет). Інший напрям, що є наразі актуальним для білоруської музеології, є теоретичний, засновником якого можна вважати О.М. Ковбаска. Цей напрям активно продовжує розвиватися вказаним білоруським дослідником у Європейському гуманітарному університеті (Вільнюс, Литовська Республіка). У самій Білорусі певною мірою теоретичні аспекти музеології розвивають А.Б. Сташкевич (досліджує структурні елементи цієї науки; Інститут культури Білорусі), О.В. Мірончік (музейна педагогіка та музейна соціологія; Національний історичний музей Білорусі), О.Р. Матевасян (музейна педагогіка та музейна комунікація; Державний літературно-меморіальний музей Янки Купали), Т.О. Джумантаєва (музейне джерелознавство та музейна комунікація; Національний Полоцький історико-культурний музей-заповідник). Засновником же теорії археологічного музейництва в Білорусі є М.М. Кривальцевич. Дослідження з цього напряму на сучасному етапі координує Центр історії доіндустріального суспільства з Відділом збереження та використання археологічної спадщини Інституту історії НАН Білорусі.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


_________________________________

1. Гужаловский А.А. Музеи Белоруссии в дооктябрьский период // Музей и власть:

в 2 ч. – М.: Научно-исследовательский институт культуры, 1991. – Ч. II. – С. 44– 61; Археалогія і нумізматыка Беларусі: Энцыклапедыя / Рэдкал: В.В. Гетаў, У.Ф. Ісаенка, Я.В. Малашэвіч і інш. – Мінск: “Беларуская энцыклапедія” імя Петруся Броўкі, 1993. – 702 с.

2. Музеі Беларусі=Museums Belarus: Інфармацыя аб музеях сістэмы Міністэрства культуры Рэспублікі Бєларусь / Складальнікі: А.Б. Сташкевіч, В.М. Кітова, В.У. Мірончык, Н.С. Стрыбульская. – Мінск: Бєларусь, 2001. – 272 с.

3. Гурина Н.Н., Ковнурко Г.М. Шахты по добыче кремня в Западной Белоруссии // Советская археология. – 1964. – № 2. – С. 3–12; Черняўскі М.М. Старажытныя шахты па здабычы крэменю // Весці Акадэміі Навук Беларускай ССР. – 1963. – № 3. Серыя грамадскіх навук. – С. 66–70.

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

4. Чубур А.А. Деснянский палеолит: проблемы истории исследованийисториографии и источниковедения. – М., 2005. – С. 77.

5. Загришев И.П., Милюченков С.А. Заславль – город древний. – Минск: “Полымя”, 1986. – 48 с.; Заяц Ю.А. Заславль X – XVIII веков (Историко-археологический очерк). – Минск: “Наука и техника”, 1987. – 63 с.; Заслаўскі гісторикаархеалагічны запаведнік / Аўтары тэксту і складальнікі П.П. Загрышаў, С.А. Мілючэнкаў. – Мінск: “Беларусь”, 1983. – 132 с.; Козловский В.И. “Заславль” // Республика Беларусь: Энциклопедия: в 7 т. / Гл. ред. Г.П. Пашков. – Минск: “Белорусская энциклопедия”, 2005 – 2008. – Т. 3. – С. 622–623; Сташкевіч А. Заслаўе на парове XXI стагоддзя // Мастацтва. – 1995. - № 7. – С. 16–19.

6. Глазырин Е.В. Национальный Полоцкий историко-культурный музей – заповедник // Республика Беларусь: Энциклопедия: в 7 т. / Гл. ред. Г.П. Пашков. – Минск:

“Белорусская энциклопедия”, 2005–2008. – Т. 5: Минск –Педиатрия. – С. 389–390;

Джумантаева Т. Полацкі гісторыка-культурны музей-запаведнік // Энцыклапедыя гісторыі Бєларусі: у 6 т. / Гал. рэд. Г.П. Пашкоў – Мінск: “Беларуская энцыклапедыя” імя Петруся Броўкі, 1993 – 1999. – Т. 5: М–ПУД. – С. 534–535.

7. Багласов С.Г. Проблемы реставрации и экспонирования археологических памятников Белоруссии // Проблемы охраны памятников археологии в населенных местах. Материалы Всесоюзной конференции. – Ереван: Изд–во Ереванского ун–та, 1980. – С. 80–83.

8. Лысенко П.Ф., Иванова Р.Е. Из глубины веков // Museum. – 1989. – № 159. – С. 53– 55; Лысенко П.Ф. Опыт музеефикации памятников в Белорусской ССР // Методические основы охраны и использования памятников археологии. Сб. науч. тр.

– М., 1987. – С. 126–131; Він же. Открытие Берестья. – Минск: “Беларуская навука”, 2007. – 181 с. 9. Лысенко Н.Ф. Сказание о Турове. – Минск: Белорусская наука, 2006. – 118 с.

10. Крывальцэвіч М. Археалягічныя адкрыцьці сьвету. – Менск: Athenaeum, 2000. – 124 с.; Він же. Музейная прастора. Жывая археалогія. Палескі падворак 2 тысячагоддзя да н.э. – Мінск: Нацыянальны музей гісторыі і культуры Беларусі, 2000. – 6 с.; Він же. Падарожжа па даўняй Беларусі. Жывая археалогія // Беларускі гістарычны часопис. – 2005. - № 1 (66). – С. 81; Він же. Эксперыментальная археологія і перспектывы яе развіцця ў Беларусі // Беларускі гістарычны часопис. – 2005. – № 8 (73). – С. 16-22; Красуцкая Н. Музейныя вандроўкі ў гістарычнае мінулае // Там само. – С. 23–25.

11. Археологическая научно-музейная экспозиция НАН Беларуси=The Archaeological Museum and Science-based Exposition in the NAS of Belarus / Авторы: Ю.А. Заяц, О.Н. Левко. – Минск: “Беларуская навука”, 2009. – 80 с.; Калечыц Е.Г., Коласаў А.У., Абухоўскі В.С. Палеалітычныя помніка Беларусі.

Культурна-храналагічная дыферэнцыацыя крыніц. – Мінськ: Беларуска навука, 2010. – 322 с.; Левко О.Н. Введение в археологию. Учебное пособие для студентов 1-го курса исторического факультета ВУЗов. – Могилев: Изд–во МГУ им.

А.А. Кулешова, 2009. – 97 с.

12. Плоткин А., Сташкевич А. О концепции создания сводного электронного каталога музейных предметов // Матэрыялы міжнар. канф. “Музеі і культурная спадчына як частка глабальнай інфармацыйнай прасторы”=“Museums and Cultural Heritage as Part of Global Information Space”. – Мінськ; Полацк: Беларускі камітэт ICOM, 8–11 красавіка. – 2002. – С. 102–111; Шадыра В. Археалагічныя рас

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

копкі. Камплектаванне фондаў музеяў і сістэматызацыя матэрыялаў // Музей на мяжы стагоддзяў. Традыцыйнае і новае ў канцэптуальных падыходах. Матэрыялы навукова-практычнай канферэнцыі (11–12 снежня 1997 г.). Навуковыя канцэпцыі і праекты выстаў. – Мінск: Выдавец Анікеенка В.П., 1998. – С. 46–49.

13. Бирюкович К.О. Роль музеев Белоруссии в коммунистическом воспитании трудящихся (1945–1970 гг.): Автореф. дис. … канд. ист. наук: 07.00.02 / Ин–т Истории АН БССР. – Минск, 1977. – 21 с.; Колбаско А.Н. Деятельность музеев Белорусской ССР по воспитанию трудящихся на патриотических и трудовых традициях Белорусского народа. 1971–1985 гг.: Автореф. дис. … канд. ист. наук:

07.00.02 / Ин–т истории АН БССР. – Минск, 1990. – 20 с.

14. Гужаловский А.А. История музеев Белоруссии второй половины XVIII – начала XX веков: Автореф. дис. … канд. ист. наук: 17.00.07 / НИИ культуры АН СССР и Министерства культуры РСФСР. – М., 1991. – 23 с.; Він же. Народжэнне беларускаго музея – Мінск: Нац. архів РБ, 2001. – 106 с.; Він же. Музеі Беларусі (1918–1941). – Мінск: Нац. архів РБ, 2002. – 175 с.; Він же. Станаўленне і развіццё музейнай справы Беларусі (1918–1941 гг.): Аўтарэф. дыс. … д–ра гіст. навук: 07.00.02 / Беларускі дзяржаўны універсітэт. – Мінск, 2002. – 30 с.

15. Вергей В.С. Развитие археологической науки в БССР (1919–1939 гг.): Автореф.

дис. … канд. ист. наук / Ленинградский гос. ун–т им. А.А. Жданова. – Л., 1984.



Pages:     | 1 |   ...   | 27 | 28 || 30 | 31 |   ...   | 46 |
 
Похожие работы:

«Збірник наукових праць 293 ПРАЦІ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ УДК 94 (4) Інна Кватира ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПОЛЬЩІ У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД (1919–1939 РР.): ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД У статті дається аналіз стану розробки питань соціальноекономічного розвитку Польщі у міжвоєнні роки (1919–1939 рр.) в українській та зарубіжній історіографії. Ключові слова: Польща, національне відродження, соціальноекономічний розвиток, міжвоєнний період, історіографія. У продовж тривалого періоду в світовій...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО–ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Науково–методичний збірник ( Випуск ХLIV ) „ПРОЦЕС ТВОРЧОСТІ У НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОСТОРІ”, присвячений 80-ти річчю з дня народження вченого-педагога, доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри педагогіки Краматорського економіко-гуманітарного інституту БОРИСА ІВАНОВИЧА КОРОТЯЄВА Слов’янськ – 2009 ISBN 5–7763–4577– УДК 371.13 ББК 74. Г. Гуманізація...»

«УДК 336.71 М. П. Гога, слухач магістратури 2-го року навчання юридичного факультету ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”; науковий керівник – доц. кафедри державно-правових дисциплін ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України”, канд. юрид. наук В. М. Завгородня ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК: ПРАВОВІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ ТА СПІВРОБІТНИЦТВА З УКРАЇНОЮ Стаття присвячена розгляду аспектів історичного розвитку і становлення...»

«КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТУРИЗМУ, ЕКОНОМІКИ І ПРАВА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ТУРИСТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ КОНЦЕПТУАЛЬНИХ ПОЛОЖЕНЬ ГЛОБАЛЬНОГО ЕТИЧНОГО КОДЕКСУ ТУРИЗМУ матеріали XIІ аспірантських читань (30 жовтня 2012 р.) Київ – 2013 Сучасні тенденції розвитку та вдосконалення туристської діяльності в Україні в контексті концептуальних положень Глобального етичного кодексу туризму. Матеріали XIІ аспірантських читань. – К.: Вид-во «КУТЕП», 2013. – 310с. У збірнику...»

«Міністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О.О. Богомольця «Затверджено» на методичній нараді кафедри філософії та соціології 28 серпня 2009 р. протокол № 1 Завідувач кафедри філософії та соціології доцент _ І.В.Васильєва Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до семінарського заняття Навчальна дисципліна Соціологія та медична соціологія Модуль № 1 Основні поняття і категорії Змістовий модуль № 1 соціології та медичної соціології...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2012, вип. XXXIV Vradiy E. A. Image of anarchist in American press of the late XIXth – early XXth century (using «The New York Times» as an example) The results of research of materials of «The New York Times», devoted activity of anarchists in the USA and countries of Western Europe are expounded in the article. The methods of serve of information, genre features, emotional key, are analysed, maintenance of reasons...»

«МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО УДК 78.2У. 78.46 В. Я. БОРЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА СУЧАСНОГО ЕСТЕТИЧНОГО КОНЦЕПТУ УКРАЇНСЬКОЇ КЛАРНЕТОВОЇ МУЗИКИ Стаття присвячена висвітленню національних джерел української кларнетової музики в її естетичному вимірі, аргументовано використання поняття «естетичний концепт», кларнетова музика розглядається як естетичне явище музичного мистецтва. Ключові слова: кларнетова музика, естетичний концепт, джерела української кларнетової музики, тембр. В. Я. БОРЕЦКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЕ...»

«ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА Кафедра психології ЗАТВЕРДЖУЮ Філософський факультет Декан проф.В. П. Мельник “_” _2007р. РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА Предмет ІСТОРІЯ ПСИХОЛОГІЇ Спеціальність 6. 040 100 – Психологія Напрям підготовки 0401 – Психологія Кваліфікація Бакалавр психології Форма навчання денна Витяг з навчального плану Години № Форма З них семесетру звітності Всього Лекції Практичні/ Самостійна Семінарські робота Іспит Розглянуто на засіданні Рекомендовано кафедри...»

«УДК 316.2 Недзельський А.О. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, факультет соціології, аспірант ПРОБЛЕМА СОЦІАЛЬНОГО ПОРЯДКУ КРІЗЬ ПРИЗМУ РУТИНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПРАКТИК Стаття присвячена огляду використання концепту рутинізації в соціологічній теорії практик для пояснення соціального порядку. Виявлено значення цього концепту для оригінального вирішення теорією практик проблеми соціального порядку. Запропоновано звернення до аналізу розвитку концепту рутинізації в соціології...»

«Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Володимир Босько IСТОРИЧНИЙ КАЛЕНДАР КIРОВОГРАДЩИНИ НА 2012 РIК Люди. Події. Факти Кіровоград ББК 63.3(4УКР-4КІР)Оя25 УДК 94(477) (059.3) Б 85 В.М. Босько. Історичний календар Кіровоградщини на 2012 рік. Люди. Події. Факти. Кіровоград: Центр.-Укр.вид-во, 2011. 260 с. Автор-упорядник: Босько Володимир Миколайович, методист з...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»