WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 26 | 27 || 29 | 30 |   ...   | 46 |

«ТРЕТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Третіх Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 20-річчю Центру ...»

-- [ Страница 28 ] --

заварювання чаю українського виробництва. Нині такі чайники на замовлення виготовляють опішнянські гончарі Олександр Шкурпела, Микола Варвинський, Олена Мороховець (Полтавщина). Придбати їх можна в майстра. Відомі такі вироби з Гавареччини, які щороку пропонують купити на Сорочинському ярмарку (Полтавщина), а також в роздрібній торгівлі Київської, Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської областей. Під час вибору глиняного чайника-заварника врахуйте, який чай будете заварювати в ньому. Якщо крупнолистовий, то краще вибрати посудину більшого розміру, оскільки чайне листя набухне і в маленькому йому ніде буде розміститися. Варто звернути увагу на форму й будову носика та покришки.

_____________________________

1. Данченко Л. Народна кераміка Середнього Придніпров’я. – К.: Мистецтво, 1974. – 190 с.

2. Істоміна Г. Мистецтво народної кераміки Волині другої половини ХІХ – ХХ століть. – Рівне: Волинські обереги, 2009. – 232 с.

3. Клименко О.О. Народна кераміка Опішні (до проблеми традицій та інновацій в народних художніх промислах): дис. … канд. мистецтвознавства. – К.: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України, 1995. – 342 арк.

4. Кубицька Н.В. Гончарські осередки Кульчина та Рокити кінця ХІХ–ХХ століть (історія, типологія, художні особливості): дис. … канд. мистецтвознавства. – Львів: Львівська національна академія мистецтв, 2006. – 187 с.

5. Метка Л.О. Гончарство Слобожанщини в другій половині ХІХ – першій половині ХХ століття: дис. … канд. істор. наук. – К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2006. – 199 арк.

6. Пакульский Н.А. Краткие очерки кустарных промыслов Черниговской губернии.

– К.: тип. И.И. Гарбунова, 1898. – С. 93–103.

7. Пошивайло О. Етнографія українського гончарства: Лівобережна Україна. – К.: Молодь, 1993. – 408 с.; іл.

8. Пошивайло О. Ілюстрований словник народної гончарської термінології Лівобережної України: Гетьманщина. – Опішне: Українське Народознавство, 1993. – 280 с.

9. Риженко Я. Форми ганчарних виробів Полтавщини // Науковий збірник Харківської науково-дослідної катедри історії української культури імені академіка Д.І. Багалія. – Х., 1930. – Т. ІХ. – Вип. 2. – С. 22–42.

10. Твердохлебов А. Гончарный промысел в Ахтырском уезде в 1881 году // Труды комиссии по исследованию кустарных промыслов Харьковской губернии. – Х.: типография губернского правления, типография окружного штаба, 1885. – Вып. 30. – 52 с.

11. Украинское народное творчество. Серія VІ. Гончарные изделия. Выпуск 1-ый.

Типы украинской гончарной посуды. – Полтава: издание кустарного склада Полтавского губернскаго земства, 1913. – 29 с.

–  –  –

Досягнення білоруських учених у галузі музеології й досі залишаються майже невідомими вітчизняним дослідникам. У виданих в Україні підручниках і навчальних посібниках з цієї дисципліни історія музеології в Білорусі не розглядається взагалі. Відтак, метою даної статті є висвітлення розвитку музеології, зокрема археологічного музейництва, у Республіці Білорусь (Білоруській РСР) другої половини ХХ ст.

Музейна справа (музейництво) на теренах Білорусі пройшла ряд етапів:

1. Передісторія музейництва – давньоруський час – XVIII ст.

2. Формування та відкриття перших музеїв – кінець XVIII ст. – перша половина XIX ст.

3. Друга половина XIX ст. – 30-ті роки ХХ ст. – становлення музейної справи [1].

Після закінчення Великої Вітчизняної війни радянського народу 1941–1945 років розпочався процес відродження музейної мережі та створення нових музейних закладів (див. таблицю) [2].

Динаміка росту кількості державних музеїв у Білорусі

–  –  –

З 1960-х років активного розвитку набуває напрямок археологічного музейництва. Експедиція під керівництвом археолога Н.Н. Гуріної (Ленінградське відділення Інституту археології АН СРСР) у 1961– 1972 роках досліджувала шахти пізнього неоліту – бронзи з добування кременю (друга половина III – II тис. до н.е.), розташовані у Червоному Селі на р. Рось у зоні діючого крейдяного кар’єру Волковиського району Гродненської обл. Стародавні копальні були відкриті в 1925 р. польським археологом З. Шмітом. У 1962 р. археологом М.М. Чернявським проведено роботи зі збереження відкритих копалень з метою їх подальшої музеєфікації. Тоді ж було розроблено наукову концепцію створення тут державного заповідника. В 1964 р.

ухвалено 2 постанови Ради Міністрів Білоруської РСР “Про Красносільський археологічний комплекс”. Того ж року археологами проведено експерименти з виготовлення знарядь праці стародавніх шахтарів і відновлено стародавній процес будівництва копальні. На жаль, до сьогодні заповідник так і не створений [3].

У цей же час планувалося археологом В.Д. Будьком (1927–2003) під час дослідження решток другого житла з кісток мамутів на Юдинівському пізньопалеолітичному поселенні (Погарський район, Брянська обл., Російська Федерація) зробити його консервацію з подальшою натурною реконструкцією у Державному історичному музеї БРСР (тепер Національний історичний музей Республіки Білорусь). Рештки було перевезено в 1964 р. до музею, але через відсутність розробленої методики їх консервації, вони розсипалися. Пам’ятка відкрита у 1934 р.

археологом К.М. Полікарповічем (1889–1963) [4].

У 1967 р. засновано перший у Білорусі історико-археологічний заповідник “Заславль” в однойменному місті Мінського району. З 1986 р. він має назву “Історико-культурний музей-заповідник “Заславль”.

Загальна площа охоронної зони становить 113 га. В 1993 р. Н.С. Стрибульською розроблено проект музеєфікації давньоруського городища “Замечак”. На території заповідника розташовані музеї та музейновиставковий комплекс, а також ляльковий театр. Серед інших вирізняється Дитячий музей міфології та лісу. З 1990 р. тут проводяться музейно-педагогічні заняття й театралізовані екскурсії, підготовлені О.В. Мірончік, Н.С. Стрибульською [5].

У Полоцьку з 1967 р. почав функціонувати історико-археологічний заповідник. З 1999 до 2000 р. він отримав статус Полоцького історико-культурного музею-заповідника (з 2000 р. – національний). Зага

<

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

льна площа становить 1,8 га. До заповідника включено поселення I тис. до н.е. Заполотьє, селище та городище VI–VIII ст. На території заповідника розташовано 11 музеїв. Серед них: музей історії Софійського собору (функціонує з 1987 р.), який розміщено в однойменному храмі – пам’ятці архітектури XI–XVIII ст.; краєзнавчий музей (відкритий 1926 р.) та дитячий музей (функціонує з 2004 р.) [6].

У 1970–1980х роках розроблено проект музеєфікації Менського городища раннього залізного віку та давньоруського часу, а також створення археологічного музею просто неба. На місці городища в XVI ст. виникла укріплена феодальна садиба. Передбачено спорудження й облаштування відповідних павільйонів, де музейними експонатами повинні стати рештки дерев’яних будівель VI–XVI ст., а також макети-реконструкції забудови, типової для VI, XV та XVI ст. [7].

Під керівництвом археолога П.Ф. Лисенка проведена музеєфікація давньоруського міста Берестьє. Музей засновано 1972 р. Для відвідувачів у 1982 р. відкрито Археологічний музей “Берестьє” in situ як філію Брестського обласного краєзнавчого музею. Головними експонатами є законсервовані 28–30 дерев’яних жител і господарчих будівель XIII ст. Консервацію “археологічної” деревини проводили В.Є. Віхров, Ю.В. Віхров, В.А. Борисов, С.Ю. Казанська. Автор проекту музейного павільйону М.К. Вінаградов, головний інженер А.М. Кім. Загальна площа павільйону – 2516 м2; музеєфіковано – 2400 м2. У центрі інтер’єру – розкоп площею 1118 м2 [8].

Ще один археологічний музей “Стародавній Туров” (Житковичський район Гомельської обл.) створений під керівництвом П.Ф. Лисенка в 2005 р. Над рештками храму XII ст. споруджено павільйон із оглядовою галереєю. Павільйон прикрашають вітражі та мозаїки [9].

З 1990-х років археологом М.М. Кривальцевичем розробляються музейні проекти з експериментальної археології. Спільно з музейним педагогом Н.Г. Красоцькою (Національний музей історії та культури Білорусі) в 2001 р. була підготовлена навчальна програма для дітей і школярів “Археологічна подорож у часі та просторі. Первісна доба у Білорусі (XXVI тис. р. до н.е. – V ст. н.е.)”. У підготовці цього проекту також брали участь археолог В. Белявец, художник Ж. Будейка і студенти факультету народної культури Білоруського державного педагогічного університету Л. Бусарава, Г. Ксензова, В. Пашковська.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Перший розділ “Музейний простір. Жива археологія. Поліське подвір’я II тис. до н.е.” відкрито в музейному залі 2002 р. Макетреконструкцію житла доби бронзи, характерного для Білоруського

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

Полісся, моделі-реконструкції пристрою для свердлення каменю, ткацького верстату вертикальної конструкції доби бронзи, ткацького верстату горизонтальної конструкції середини I тис. до н.е., характерного для носіїв милоградської археологічної культури раннього залізного віку, реконструкції крем’яних сокир раннього періоду бронзи (кінець III – перша половина II тис. до н.е.) зробив М.М. Кривальцевич. Ученим також виконано макет – “уявний” археологічний розкоп, у якому діти можуть за допомогою ігрового методу відшукати стародавні речі.

Загалом, діти під час таких музейних уроків-занять мають змогу зануритися в далеке минуле: спробувати виготовити неолітичний посуд, знаряддя праці, одяг, прикраси; стати на деякий час стародавніми художниками. При цьому використовуються методи театралізації (рольова гра) та відповідне світлове оформлення.

М.М. Кривальцевич підготував у 2005 р. наукову концепцію Археологічно-експериментального центру як складової частини Білоруського державного музею народної архітектури та побуту (заснований у 1976 р.) поблизу Мінська. Передбачено створення натурної експозиції просто неба з типовими житлово-господарчими комплексами раннього залізного віку та середньовіччя, дослідженими в Білоруському Поліссі [10].

При Державному науковому закладі “Інститут історії НАН Білорусі” 2007 р. відкрито музейну експозицію “Розвиток археологічної науки в Національній академії Білорусі”. Фактично це є Археологічним музеєм, концепція якого розроблена Ю.А. Зайцем, О.Н. Левко, М.М. Кривальцевичем. Експозиція поділяється на чотири секції: 1. “Історія становлення археологічної науки у Білорусі”; 2. “Первіснообщинний період (розділи: кам’яний, бронзовий, ранньозалізний віки”; 3. “Раннє та класичне середньовіччя”; 4. “Доба пізнього середньовіччя та раннього Нового часу”.

З того ж року в с. Юревичі Калінковицького району Гомельської обл. під керівництвом палеогеографа та археолога О.Г. Калечиць ведуться роботи з музеєфікації пізньопалеолітичного поселення мисливців на мамутів і створення Музею доби палеоліту [11].

Значну увагу дослідники приділяють розробці облікової документації як на нерухому археологічну пам’ятку, так і на музейні предмети. Створено відповідні форми (паспорти), які є також і в електронному вигляді [12].

До 1990-х років у Білорусі не було спеціалізованих кафедр при вищих навчальних закладах, які б готували фахівців з музеології. Окремі

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

спецкурси з цієї дисципліни вперше почали викладатися на кафедрі археології, етнографії та допоміжних історичних дисциплін (створена в 1973 р.) на історичному факультеті Білоруського державного університету ім. В.І. Леніна. Також проходили спецсемінари з охорони пам’яток історії та культури. За редакцією завідувача кафедри, археолога, професора Е.М. Загорульського в 1980 р. побачив світ перший у Білорусії навчальний посібник “Историческое краеведение Белоруссии”. У ньому А.Н. Плавінським підготовлено два розділи, в яких розглядається роль музеїв та їх діяльність як осередків краєзнавчої роботи.

У 1992 р. у структурі згаданого факультету створено першу в країні кафедру джерелознавства та музеології. З 2008 р. вона існує як кафедра етнології, музеології та історії мистецтв. Музеєзнавчий напрям на кафедрі очолює професор О.О. Гужаловський. При кафедрі відкрито навчальну лабораторію музейної справи. Випускники отримують диплом за спеціальністю “Музейна справа та охорона історикокультурної спадщини”. Підготовка здійснюється за трьома спеціалізаціями: історія та музеологія (кваліфікація: історик-музеолог, викладач); мистецтвознавство та музеологія (кваліфікація: мистецтвознавець-музеолог, викладач); культурна спадщина і туризм (кваліфікація: менеджер з культурної спадщини і туризму).

Музеєзнавець О.М. Колбаско в 1986–1989 роках проводив спецсемінар з історії музейництва у Мінському державному педагогічному інституті ім. О.М. Горького (нині – Заклад освіти “Білоруський державний педагогічний університет ім. Максима Танка”).

У 1992–2005 роках у Мінську функціонував Європейський гуманітарний університет (з 2005 р. він відновив свою діяльність у Вільнюсі (Литовська Республіка)). На факультеті мистецтва професор О.М. Колбаско заснував кафедру музеєзнавства і туризму й викладає курси “Основи музеології” та “Музей у контексті культури”.

За ініціативою музеєзнавця А.Б. Сташкевич у Білоруському інституті проблем культури в 1993 р. створено Лабораторію музейного проектування. Наступного року при Інституті відкрито Дворічну школу музеології з перепідготовки музейних фахівців. За редакцією А.Б. Сташкевич з 1995 р. видається низка методичних матеріалів з музейної педагогіки, експозиційної роботи музеїв тощо.

У 1994 р. на бібліотечному факультеті Білоруського університету культури і мистецтв створено кафедру історії Білорусі та музеєзнавства, згодом перейменовану на кафедру етнології та музеєзнавства (з 2001 р.

вона існує як кафедра етнології, музеології та історії мистецтв).

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

Спецкурс “Музеєзнавство” викладається Т.О. Джумантаєвою на історико-філологічному факультеті Полоцького державного університету.

Перші дисертаційні роботи з музеєзнавства припадають на середину 1970–1990 років. У них аналізуються соціальні функції музею та його роль у вихованні суспільства [13]. Безпосередньо історії музейництва у Білорусі присвячено 2 дисертаційні дослідження та відповідні монографії О.О. Гужаловського [14]. До них тяжіють роботи з історії музейництва, археології, краєзнавства та пам’яткоохоронної справи професора Г.О. Кохановського (1936–1994), В.С. Вергей [15].



Pages:     | 1 |   ...   | 26 | 27 || 29 | 30 |   ...   | 46 |
 
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М. П. ДРАГОМАНОВА ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ ДИТИНИ МОСКОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЛОРУСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені МАКСИМА ТАНКА УНІВЕРСИТЕТ ЕДУКОЛОГІЇ ЛИТВИ ПРОГРАМА V Міжнародної науково-практичної конференції «Сучасне дошкілля: реалії та перспективи» 18 жовтня 2012 року КИЇВ – 2012 СКЛАД ОРГКОМІТЕТУ: ректор НПУ імені М. П....»

«Тоненчук Людмила Володимирівна – директор Немиринецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Сукач Раїса Андріївна – педагог – організатор Харчун Микола Миколайович – класний керівник 9 класу м. Старокостянтинів 2011 р.Анотація : Автори: Тоненчук Л.В., Сукач Р.А., Харчун М.М. Патріотичне виховання учнів засобами козацької педагогіки. Немиринецька ЗОШ І-ІІІ ст. 2011р. В посібнику подано рекомендації щодо організації національно – патріотичного виховання школярів на козацьких традиціях, відродження історико –...»

«Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації Харківська обласна універсальна наукова бібліотека ЗНАМЕННИХ І ПАМ’ЯТНИХ ДАТ ХАРКІВЩИНИ НА 2013 РІК Рекомендаційний бібліографічний покажчик ХАРКІВ 2012 Календар знаменних і пам’ятних дат Харківщини на 2013 рік : реком. бібліогр. покажч. / Упр. культури і туризму Харк. обл. держ. адмін., Харк. обл. універс. наук. б-ка. – Х., 2012. – 36 с. Універсальне довідково-бібліографічне видання Календар знаменних і пам'ятних дат...»

«Ruthenica. Supplementum 3 Анджей Поппэ CТУДИТЫ НА РУСИ Истоки и начальная история Киево-Печерского монастыря КИЇВ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ З ІСТОРІЇ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Рекомендовано до друку вченою радою Інституту історії України НАН України У разі передруку матеріалів узгодження з видавцями обов’язкове Висловлюємо подяку «Фонду катедр українознавства» за підтримку видання http://history.org.ua/ Адреса редакції: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4...»

«Національна академія наук України Інститут української мови Лексикографічний Бюлетень Випуск 11 Київ 2005 Лексикографічний бюлетень УДК 61.2.8137337 Л 43 Лексикографічний бюлетень: збірник наукових праць Заснований у 1951 р. Відновлений у 2004 р. РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Відповідальний редактор В. Німчук, д-р філол. н., професор, чл.-кор. НАН України Заступник відповідального редактора О. Демська-Кульчицька, канд. філол. н. Відповідальний секретар О. Тищенко, канд. філол. н. А. Бурячок, д-р філол....»

«Чи можна зіставити жіноче з чоловічим так, як зіставляють природу з культурою? Шеррі Ортнер Чи можна зіставити жіноче з чоловічим так, як зіставляють природу з культурою? Шеррі Ортнер Шеррі Ортнер Чи можна зіставити жіноче з чоловічим так, як зіставляють природу з культурою? Перекладено за виданням: Sherry B. Ortner. Is Female to Male as Nature Is to Culture? // Woman, Culture, аnd Society / Rosaldo, Michelle Zimbalist, and Louise Lamphere, eds. Stanford University Press, 1974. P. 67-87....»

«attestacija_nauchnykh_i_nauchno_pedagogicheskikh_kadrov/polozhenie_o_dissertacio nnom_sovete/. Положение о Высшей аттестационной комиссии Министерства образования и 9. науки Российской Федерации: Приказ Министерства образования и науки Российской Федерации (Минобрнауки России) от 3 июля 2006 г. [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://vak.ed.gov.ru/ru/docs/?id4=137&i4=1.Положение о Федеральной службе по надзору в сфере образования и науки: 10. Постановление Правительства Российской...»

«Надходження літератури до Наукової бібліотеки з 01.11.2012 року по 30.11.2012 року Балог К.Ф. Танці Закарпаття: репертуарний збірник.Ужгород: КП Ужгородська міська друкарня, 2008.168.ISBN 978-966-2921-39Басюк Т.М. Основи інформаційних технологій: навч. посібн./ Басюк Т. М., Думанський Н. О., Пасічник О. В.Львів: Новий Світ-2000, 2012.390.ISBN 978-966-418Березовський В.С. Основи комп'ютерної графіки: навчальний посібник/ В.С.Березовський, В.О.Потієнко, І.О.Завадський.2-ге вид., допов. та...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА ПАВЛИШИН Людмила Григорівна УДК 1(091) ПРОБЛЕМА СЕНСУ ЖИТТЯ У ФІЛОСОФІЇ ФРІДРІХА ВІЛЬГЕЛЬМА НІЦШЕ 09.00.05 – історія філософії АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Київ – 2009 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Національному університеті харчових технологій Міністерства освіти і науки України. доктор філософських наук, професор Науковий керівник:...»

«Д. Стефанович, В. Янковий УДК: 94(100)«16/20»:006.915 МЕТРИЧНА СИСТЕМА: ВІД ВИБОРУ ОДИНИЦЬ ДО МІЖНАРОДНОЇ КОНВЕНЦІЇ (До 135-річчя Метричної конвенції) Висвітлюється історія десяткової метричної системи одиниць, принципи її створення, обставини її запровадження в Украні та деяких інших державах — членах міжнародних організацій, створених відповідно до рішень Метричної конвенції. Освещается история десятичной метрической системы единиц, принципы её создания, обстоятельства её внедрения в Украине...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»