WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 23 | 24 || 26 | 27 |   ...   | 46 |

«ТРЕТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Третіх Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 20-річчю Центру ...»

-- [ Страница 25 ] --

женні рельєфу видно гористу місцевість. Складну сцену втечі турків гравер показав динамічно, переконливо. Автор цієї гравюри подав сюжет у власній інтерпретації [17, с. 387–388].

Отже, українському мистецтву ХVIII ст. певною мірою були властиві тенденції європейського придворного мистецтва, в якому баталістика відігравала пропагандистську роль, спрямовану на ствердження авторитету монархічної влади. Водночас, твори живопису та графіки тієї доби були покликані не стільки відобразити воєнні події минулого століття, пов’язані з протистоянням турецькій і татарській інвазії, скільки нагадати співвітчизникам про небезпеку можливого ворожого вторгнення та про патріотичний обов’язок – захищати рідний край. Однак, більшості творів тієї доби було властиве епічне, а не драматичне трактування батальних сюжетів з притаманною їм схематичністю, зокрема, у вирішенні перспективи.

Указаній тематиці присвячені епізоди облоги турками і татарами Почаєва у 1675 р. й інших монастирів і міст; відображені вони у тогочасних гравюрах, яким були властиві риси народного, релігійного й історичного характеру – вони мали бути зрозумілими глядачам, повинні були утверджувати патріотичні почуття і зміцнювати віру в перемогу над ворогом при заступництві та допомозі Всевишнього.

Особливістю творів батального мистецтва у ХVIII ст. був їх органічний зв’язок із релігійним малярством, адже авторами більшості з них нерідко були представники духовенства. Історизм таких мистецьких пам’яток виражений у зображенні тактичних бойових епізодів наступу турецьких військ, утечі турків, оборонних діях захисників міст, одязі, озброєнні вояків тощо.

____________________________

1. Жолтовський П. Визвольна боротьба українського народу в пам’ятках мистецтва ХVІ–ХVIII ст. – К.: Вид–во АН УРСР, 1958. – 148 с.

2. Жолтовський П. Український живопис ХVІ–ХVІІІ. – К.: Наукова думка,1978. – 328 с.

3. Жолтовський П. Художнє життя на Україні в ХVІ–ХVІІІ. – К.: Наукова думка,, 1983. – 178 с.

4. Жолтовський П. Монументальний живопис на Україні ХVІІ–ХVІІІ ст. – К.: Наукова думка,, 1988. – 159 с.

5. Зубрицький Никодим // Українська радянська енциклопедія. У 16-ти т. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1961. – Т. 5. – 560 с.

6. Історія українського мистецтва в шести томах. Т. 3: Мистецтво України другої половини XVI–XVIII ст. – К., 1968. – 437 с.

7. Історія української культури у п’яти томах. Т. 3: Українська культура другої половини XVIІ–XVIII ст. / Авт.-упор.: В.С. Александрович, В.Й. Борисенко, Т.М. Виврот. – К.: Наукова думка, 2003. – 1245 с.

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

8. Кочубей Ю. Орієнтальні мотиви в українському образотворчому мистецтві // Східний світ. – 2004. – № 4. – С. 132–136.

9. Логвин Г. З глибин. Гравюри українських стародруків XVI–XVIII ст. – К.: Дніпро, 1990. – 110 с.

10. Музичин А., Різник Р. Львів – місто храмів. – Львів, 2006. – 96 с.

11. Національний музей імені Андрея Шептицького у Львові, інв. № КВ–47797, гд.– 905.

12. Національний музей імені Андрея Шептицького у Львові, інв. № КВ–22007, гд.– 823; там же інв. № КВ–4234, гд.– 668.

13. Попов П. Матеріяли до словника українських граверів. – К., 1926. – 140 с.

14. Ровинский Д. Подробный словарь русских граверов XVI–XVIII вв. – СПб., 1895. – 806 с.

15. Степовик Д. Українська графіка ХVІ–ХVІІІ ст. Еволюція образної системи. – К.: Наукова думка, 1982. – 330 с.

16. Українська графіка ХІ поч. – ХХ ст.: Альбом / Авт. упоряд. А.О. В’юник. – К.: Мистецтво, 1994. – 328 с.

17. Фільварків І. Облога Почаївського монастиря турками 1675 р. і коронація ікони почаївської Богородиці на гравюрах у відділі мистецтва ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. – Львів, 2003. – Вип. 11. – С. 381– 394.

18. Czoowski A. Ikonografia wojenna Jana III // Przegld Historyczno-Wojskowy.

Warszawa, 1930. Rocz. II. T. 2. Zesz. 2. S. 199–237.

Можливості розвитку комплексу Покровської церкви у с. Пархомовка Київської області

–  –  –

Сучасне існування історичних храмів сповнено проблемами. Вони одночасно є пам’ятками, які необхідно зберігати від руйнівних впливів, та діючими храмами, що внаслідок експлуатації потерпають від фізичного зносу. До цього додаються проблеми фінансування. В результаті історичні споруди руйнуються. Все це гарно простежується на прикладі Покровської церкви в с. Пархомовка Київської обл.

Проблема сучасного існування і подальшого розвитку комплексу Покровської церкви раніше не розглядалася. Відтак, метою дослідження є фіксація сучасного існування історичної церкви, як пам’ятки та діючого об’єкту одночасно на прикладі згаданої пам’ятки архітектури.

До 1917 р. храми активно використовувалися за їх безпосереднім призначенням. Унаслідок цього споруда зношувалася фізично, її необхідно було ремонтувати і поновлювати. Ремонти, поновлення мис

<

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

тецького оздоблення, розбудови, реконструкції поруйнованих частин відбувалися відповідно епосі: добудовували певні частини храму, поновлювали живопис в іншому стилі, ніж у первісному варіанті. Після масових руйнувань упродовж ХХ ст. частина вцілілих храмів отримала статус пам’яток. Створення музею зі споруди передбачає її збереження, дбайливе ставлення до всіх історичних нашарувань. Виключалися грубі ремонтні роботи, при фізичному зносі споруди необхідно було проводити реставраційні заходи. Але з часом ситуація в Україні змінилася і храми почали повертати церковним організаціям.

Активна експлуатація призводить до зносу об’єктів. Оскільки історичний храм на даний час є пам’яткою, то відносно споруди неможливі грубі ремонтні роботи. Реставрація коштує достатньо дорого.

Церковна парафія, розташована в історичному храмі, залишилася сам на сам із проблемою пошуку грошей, яких завжди не вистачає.

Намагання виявити основу цієї проблеми призвело до вивчення економіки історичних храмів на території України, яка завжди була основою їх існування, незважаючи на те, що це були духовна споруда. Храм потрібно було за якісь кошти збудувати, придбати церковне майно, ремонтувати упродовж його існування. Доходи храмів до ХХ ст.

складалися з різних прибутків:

а) Державні програми. Упродовж історичного розвитку будівництва храмів населення мало іншу уяву про світ. Якщо сталися якісь негативні події, перше зверталися до Бога й ішли до храму. Тому будівництво храму було дуже важливою справою. Державні діячі (князі, гетьмани) виділяли великі кошти на зведення нових і підтримання у належному стані існуючих споруд (десята частина майна на Десятинну церкву, зведення цілих монастирів у більш пізній час), бо в розумінні тодішніх правителів від стану храмів залежала доля держави та її населення.

б) Багаті меценати. До ХХ ст. існував достатньо численний клас заможного населення – аристократичні сім’ї, середній клас. Вони мали такі статки, що для них не було проблемою своїм коштом збудувати храм як подарунок місту, селу, монастирю тощо. Це була добра справа, яка поліпшувала стан роду (враховуючи тодішнє відношення до світу), знижувала ймовірність виникнення негативних подій у сім’ї. Тому такі пожертви були доволі частим явищем.

в) Власна нерухомість. Оскільки суспільство в Україні впродовж сторіч було аграрне, кожному сакральному об’єкту був необхідний клаптик землі для виживання тих, хто працював у ньому. Монасти

<

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

рям і окремим храмам часто дарували землі багаті люди. Власна нерухомість храмів і монастирів складалася з сільськогосподарських угідь (полів, озер, сінокісних лугів), селищ із їхніми жителями, міських споруд (будинків для здачі в оренду, готелів для паломників, будинків для виробітку товарів). З усієї цієї нерухомості отримували прибуток, який складав чималу частину фінансів храму.

г) Власна продукція. Майже при кожному храмі вироблявся товар на продаж, традиційно це була сільськогосподарська продукція (фураж, харчі), побутові вироби ручного виробництва, освячені предмети культового призначення. За все це також виручали гроші.

д) Внески громадян. За проведення обрядів і відвідування храму громадяни хто скільки міг жертвували гроші. Деякий прибуток приносили паломники. Кількість фінансів, отриманих таким шляхом, була невеличка, але теж складала частину доходу храму.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Загалом, храми мали досить багато джерел доходу, деякі з яких були нечисленними, але постійними; інші – великими за обсягом, але спорадичними. Але всі вони сумарно зумовлювали належне утримання храмових споруд до 1917 р.

Сучасне фінансування храму значно відрізняється від дореволюційного. Державні програми, спрямовані на розвиток сакральної галузі – поодинокі випадки, при надходженні грошей їх спрямовують більше на соціальну сферу. Багатих аристократичних меценатів знищили упродовж ХХ ст. Майно храмів секуляризували. Вироблення власної продукції більше орієнтується на збут освячених предметів культового призначення, бо шалений розвиток сучасного бізнесу фактично робить вироблений церквами і монастирями інший товар неконкурентним.

З усіх категорій надходження фінансів до храму залишилося лише виготовлення церковної продукції та внески громадян. Щоправда, з розвитком транспортної галузі розвинулася сфера релігійного туризму, проте, значно слабша в порівнянні з паломництвом минулих сторіч.

Сучасні храми практично фінансує соціум. Відвідувачі храму складаються з постійних парафіян і релігійних туристів. Парафіяни дають менший, але постійний прибуток. Туристи, зважаючи на кліматичні умови, починають активні мандрівки храмами з настанням теплого сезону. Відтак, прибуток від туризму більшій, але має сезонний характер.

Релігійний туризм складається з чотирьох напрямків: місіонерство, паломництво, науковий туризм, екскурсійно-пізнавальний туризм [1]. Місіонери є першопрохідцями на територіях, де ще немає адептів

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

їх релігії. Тільки після їх успішної діяльності з’являються храми, тому у вирішення проблем фінансування храму вони не враховуються.

Паломництво – найбільш давній духовний напрямок релігійного туризму, який з’явився паралельно з розвитком релігії. Його заохочували, бо воно поширювало релігійне вчення, приносило додатковий прибуток. Для паломника звичайним явищем була відмова від комфортних умов, подорожі пішки й обмеження мінімальними засобами існування.

Сучасне паломництво, в цілому, мало змінилося порівняно з історичним; його мета – як і раніше – поклоніння релігійним святиням, релігійні практики. Характерна відмова від комфорту. Але сучасні паломники використовують розвинену транспортну галузь, що дозволяє скоротити час на переміщення і відвідати більшу кількість святих місць.

Науковий туризм – нечисленний напрямок. Його представники – вчені, які цікавляться релігійними та храмовими таємницями, але під час відповідної організації маршрутів (наприклад, для практикуючих архітекторів, яким у наш час не вистачає досвіду) також можуть створювати більш менш постійний потік туристів.

Екскурсійно-пізнавальний туризм – одна з найбільш численних і дохідних галузей туризму, спрямованого на храмові споруди. Таких туристів вабить усе, у чому проявляється релігія, але сприймають вони це з матеріальної точки зору: релігійні споруди – як пам’ятки архітектури та живопису, історичні місця; предмети – як історичні мистецькі твори; дії – як форми мистецтва, культури народу, фольклор. Такі подорожуючі із задоволенням приймають участь у релігійних церемоніях. Для розвитку й успішного функціонування цього напряму релігійного туризму необхідна розвинута туристична інфраструктура (транспортні шляхи, готелі, стоянки, заклади харчування), з її появою потоки туристів збільшуються.

Зараз релігійний туризм розвивається у напрямі поєднання з фізичним оздоровленням: користуються популярністю поїздки до сакральних місць поєднані з відпочинком на морі, природі тощо. Загалом, в одній групі подорожуючих можливе поєднання представників різних напрямків релігійного туризму, оскільки мета паломницьких, екскурсійно-пізнавальних і наукових подорожей спрямована на ті ж самі місця концентрації релігійних об’єктів [1].

Оскільки сучасні храми забезпечує соціум, орієнтуючись на процентне співвідношення парафіян і туристів, на інтерес певних напрямків релігійних туристів, необхідно планувати діяльність храму чи то

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

в напрямку формування паломницького центру (готель, стоянка, заклад харчування, продаж сувенірів, освячених предметів тощо), чи то центру роботи з постійними відвідувачами (недільна школа, бібліотека, лекційна аудиторія, дитячий майданчик тощо).

Усі ці проблеми можна дослідити на окремому об’єкті – Покровській церкві с. Пархомовка Київській області.

Село на березі р. Тарган було засновано у середині ХVI ст. За три сторіччя потому с. Пархомовка Сквирського повіту Київської губернії стало власністю відомого інженера шляхів сполучення, дійсного статського радника Віктора Голубєва, який перетворив село у зразкове господарство зі статусом «заповідного»: в ньому вирощували рідкісні плодові дерева, збирали хороший врожай зерна й овочів, виводили породистих і робочих коней. Господарство велося з урахуванням прогресивних досягнень агрономії В. Голубєв дбав і про жителів села: для них було збудовано 2 школи, лікарню, амбулаторію з акушерським відділенням, читальню, чайну з поліфоном і великим репертуаром п’єс. В перспективі власник села хотів звести цегельний завод, але друзі вмовили розпочати будівництво церкви. З цього і розпочалася історія унікальної Покровської церкви [3; 11–12].

В. Голубєв захоплювався сходознавством, тому для будівництва храму він запросив своїх друзів, яким також були близькі ідеали Сходу – архітектора Володимира Покровського та художника Миколу Реріха [9; 12].

На жаль, В. Голубєв помер до початку будівельних робіт – у 1903 р.

в Римі, заповівши поховати себе у Пархомовці. Його поховали у склепі, поряд із недобудованим храмом. Після смерті В. Голубєва два його сина Віктор і Лев продовжили розпочату батьком справу й вирішили увічнити його пам’ять будівництвом церкви. Спроектував і звів церкву в 1903–1906 роках на 2 тис. прихожан архітектор В. Покровський. М. Реріх розробив 12 ескізів для оформлення споруди.



Pages:     | 1 |   ...   | 23 | 24 || 26 | 27 |   ...   | 46 |
 
Похожие работы:

«СТРУКТУРА ПРОГРАМИ ВСТУПНОГО ВИПРОБУВАННЯ 1. Пояснювальна записка.2. Зміст програмного матеріалу.3. Структура тесту і характеристика завдань в ньому.4. Критерії оцінювання за 100бальною шкалою( від 100 до 200 балів) 5. Рекомендована література. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Програму всесвітньої розроблено на базі чинних програм з всесвітньої історії України для 6–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (лист №1/11-385 від 30.01....»

«6. Антипенко В.Ф. Протидія сучасному тероризму з позицій оцінки його міжнародної сутності //Тероризм і боротьба з ним. Президенту України, ВРУ, Уряду України, органам центр. і місцев. виконав. влади. Аналіт. розробки, пропоз. наук. і практ. працівників: Міжвід. наук. зб. / За ред. А.І.Комарової,Ю.В.Землянського, В.О.Євдокимова та ін. К.: НДІ “Проблем людини”, 2000. Т. 19(1). 610 с.7. Федотов А. П. Каноны современного мира // Вест. Моск. ун-та. — Сер. 7. Философия. — 1997. — № 4. — С. 105— 114....»

«ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА ВОЛИНСЬКА Олена Степанівна УДК 37.0 (477) “19”+37.036 РОЗВИТОК ХУДОЖНЬОЇ ОСВІТИ В ГАЛИЧИНІ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Тернопіль – 2008 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Миколаївському державному університеті ім. В. О. Сухомлинського, Міністерство освіти і науки...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА Галай Микола Павлович УДК 94(477.84) ОСВІТНЯ ПОЛІТИКА ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ТА СТАВЛЕННЯ ДО НЕЇ УКРАЇНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ СХІДНОЇ ГАЛИЧИНИ (НА ПРИКЛАДІ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ВОЄВОДСТВА) 07.00.01 – історія України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Тернопіль – 2013   2 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Тернопільському...»

«ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ КАНАДСЬКИЙ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКИХ СТУДІЙ АЛЬБЕРТСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ (ЕДМОНТОН) СІВЕРСЬКИЙ ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Україна-Росія: діалог історіографій Матеріали міжнародної наукової конференції Редакційно-видавничий комплекс «Деснянська правда» Київ—Чернігів УДК 930. 1(477) ББК 63.1(4УКР) Україна-Росія: діалог історіографій : Матеріали міжнар. наук. конф. / Ін-т. історії України НАН України, Канад. ін-т укр. У4 студій...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА ПАВЛИШИН Людмила Григорівна УДК 1(091) ПРОБЛЕМА СЕНСУ ЖИТТЯ У ФІЛОСОФІЇ ФРІДРІХА ВІЛЬГЕЛЬМА НІЦШЕ 09.00.05 – історія філософії АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Київ – 2009 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Національному університеті харчових технологій Міністерства освіти і науки України. доктор філософських наук, професор Науковий керівник:...»

«В И Д А Н Н Я УКОПК П Р И НКО „Охорона пам'яток культури на Україні. Збірник І. Харків 1927 р. 159 стор., ц. 2 крб. 23 коп. Тир. 1000. Проф. О. С. Ф е д о р о в с ь к и й — „Інструкції та програми для розвідок і реєстрації пам'яток археологічних. Харків, 1927 р. 136 стор., ц. 2 крб. Тир. 1000. Серія І, № 1 „До всіх громадян УСРР. Ілюстрована відозваплякату справі охорони пам'яток культури УСРР. Харків, 1931 р. Тир. 20000. Серія III, № і. Г. К р и с і н — „Пам'ятки Перекопу. Харків, 1932 р. Тир....»

«Феодосій Стеблій УДК 821.161.2Г.Нудьга(092):323.28”1975” ГРИГОРІЙ НУДЬГА – ЖЕРТВА СЛУГ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ. Спомин З нагоди вшанування пам’яті визначного українського літературознавця і фольклориста Григорія Нудьги хотів би поділитися спогадом, як у мене склались взаємини з цим науковцем упродовж 15-річної співпраці в Інституті суспільних наук. Коли 5 листопада 1957 р. я був прийнятий на посаду молодшого наукового співробітника Інституту у відділ історії України (яким керував академік Іван...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгозн. бібліот. інф. технол. Ser. Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn.2010. Вип. 5. С. 28 – 51 2010. Is. 5. P. 28 – 51 УДК 061.22.055.2(477.83-25):655.56“1848/1870” РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ВИДАНЬ ТОВАРИСТВА “ГАЛИЦЬКО-РУСЬКА МАТИЦЯ” (1848–1870 рр.) Олександр СЕДЛЯР Наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, вул. Драгоманова, 5, м. Львів, 79601, Україна, тел. (032) 239-43-59, ел. пошта: sedlyar@rambler.ru У статті досліджено...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2013, вип. XXXV УДК 930.2:738(38) О. О. Вар’ян ВИКОРИСТАННЯ СЮЖЕТІВ ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО ВАЗОПИСУ У ДОСЛІДЖЕННІ КОНЦЕПЦІЇ «ІДЕАЛЬНОГО ГРОМАДЯНИНА» Проаналізовано репрезентативність античної кераміки, як джерела дослідження концепції «ідеального громадянина». Розглянуто сюжети вазопису, що відображають фізичну та духовну складові гармонійної особистості. Використано зображення атлета, дискобола, лучника, спринтера, сцени...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»