WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 22 | 23 || 25 | 26 |   ...   | 46 |

«ТРЕТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Третіх Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 20-річчю Центру ...»

-- [ Страница 24 ] --

Мистецькі твори, пов’язані з боротьбою українського населення проти татарських і турецьких набігів, зустрічаються у творчій спадщині львівського майстра Никодима Зубрицького (1688–1724), відомого на той час графіка. В 1698–1702 роках він працював у Крехові, в 1702–1705 роках – у Львові та Почаєві, у 1705–1708 роках – у Києві, а з 1709 р. і до кінця життя – в Чернігові [9, с. 74]. Його гравюри на релігійну та світську тематику були представлені як багатофігурними композиціями великого розміру, так і зображеннями формату книжкової мініатюри [5, с. 339; 16, с. 14]. Творам Н. Зубрицького притаманний лаконізм, образність, впевнений рисунок, яких художник надає гравюрним зображенням архітектури та ландшафту – залежно від змісту, величності, монументальності або документальної вірогідності. Його “Облога Почаївської лаври турками в 1675 році” – один із найкращих зразків у тогочасній гравюрі [9, с. 74]. Зображення виконано в 1704 р. на мідній пластині. Хоча дослідник Павло Попов вважає, що то була мідна пластина, на якій уже була гравюра В. Гондіуса “Владислав ІV на коні”, на звороті якої Н. Зубрицький вирізав свою композицію “Облоги…” Гравюра довгий час зберігалася в колекції мідних кліше друкарні Києво-Печерської лаври [13, с. 32]. Мідерит відображає історичний факт невдалої спроби турків захопити Почаївський монастир. На тлі розгорнутої панорами монастиря зображено батальні сцени, в яких художник вдало поєднав динаміку рухів панічно відступаючих завойовників [16, с. 14]. Зауважимо, що оборону монастиря тримали монахи та місцеве населення при допомозі невеликої кількості жовнірів. У правому нижньому куті гравюри авторові даного дослідження вдалося прочитати напис старопольською мовою, який вказує на дату події – липень 1675 р. Даний варіант “Облоги…” експонується нині в Національному музеї Львова. Гравюра зафіксована як твір невідомого художника ХVІІІ ст. [11].

Порівняно з “Облогою Чигирина” в гравюрі Н. Зубрицького повніше передана картина турецької навали. Широко розгорнута панорама монастиря з величними спорудами. Одні групи турків намагаються подолати фортифікаційні укріплення, а інші вбивають людей, котрі залишилися поза стінами монастиря-фортеці. На гравюрі бачимо яничара, який гонить забрані вівці (символізує пограбування околиць). У ХVІІІ ст. це була популярна гравюра, тому вона часто повторювалася у великих картинах [1, с. 97; 2, с. 239].

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

За припущенням Д. Степовика, монастир, очевидно, замовив граверові цей твір у зв’язку з підготовкою до святкування 30-річчя події, яку церква приписала дивотворній допомозі Почаївської ікони Божої Матері. Після трьох діб облоги 20–22 липня 1675 р. турки несподівано залишили слабко захищений монастир, де можна було поживитися та взяти ясир. Причиною відступу була поява Св. Марії у супроводі Св. Йова й Архангела Михаїла, яка почала завертати назад на турків їхні стріли. Це викликало замішання й відступ османів [15, с. 260, 262].

Реальність і безпосередність окремих деталей цього мистецького твору наводить на думку, що Н. Зубрицький використав для своєї гравюри якесь більш раннє, близьке до часу подій зображення [1, с.97].

Як стверджують дослідники, відразу після облоги маляр-ієромонах Анатолій створив історичну картину, яка зображує події облоги Почаєва як у реальному, так і легендарному аспектах. На думку історика мистецтва Дмитра Ровінського (1824–1895), “Подія ця тоді ж була відтворена вікарієм Волинської єпархії Анатолієм в картині, яка досі знаходиться в лаврі. Відбиток цієї гравюри опублікований у моїх “Матеріалах для Русі” [14, с. 267]. Зміст її відомий із гравюри Н. Зубрицького 1704 р. [2, с. 239]. Можливо, Н. Зубрицький гравірував свій естамп на основі Анатолієвої картини. Натуралізований і деталізований архітектурний краєвид Почаївської лаври дає підстави вважати, що зображення виконувалося або з власних спостережень, або на основі іншого оригінального твору. Композиційний засіб “нахиленої землі” дозволяє тримати в полі зору всю територію лаври та її околиць. Вона обнесена невисокою мурованою стіною, яка подекуди переходить у дощатий тин. Для турків це зовсім незначна перепона.

Проте, вони тікають від її стін. Їхні загони розпорошені та дезорганізовані. Перед центральним входом до лаври на невеликому пагорбі лежать вбиті люди й коні. Інші корчаться від болю або втікають від караючого меча архангела, який, облітаючи турецькі позиції, наносить смертельні удари. Праворуч відбивають турецьку атаку захисники лаври.

Як і у творі Кщоновича, в “Облозі …” Н. Зубрицького відтворено кульмінаційний момент, коли занепадає й меншає сила ворога, – він із нападника, в якусь мить, перетворюється на втікача. Відмінністю у творах Н. Зубрицького та Кщоновича є те, що сили оборонців лаври відтворено не так виразно, як сили польсько-литовських військ під Хотином. На території лаври де-не-де видніються постаті захисників, тоді як турків – щільне кільце. Мотивація перемоги тут інша, розрахована на релігійну свідомість, на віру в захисну місію Св. Марії,

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

Св. Йова, Архангела Михаїла – на відміну від суто світського, батального трактування Хотинської битви. Проте, незважаючи на ці відмінності, гравюра Н. Зубрицького, за словами Д. Степовика, “відноситься до визначних батальних творів ХVIII ст.” [15, с. 260, 262].

Темі облоги Почаєва присвячена також згадувана вище гравюра ігумена лаври Йосипа Желіза “Облога Почаєва турками в 1675 році” (5240), виконана на дереві у ХVІІІ ст. Картина зображує оточену мурами церкву та монастир. Над церквою – Богородиця. Внизу – 19 пояснень до твору. На думку Олександра Чоловського, дереворит має певну історичну цінність. Картина зберігалася в бібліотеці Павліковських у Львові [18, с. 226]. В історичному плані вона відображає просування турецької армії вглиб українських земель. Зайнявши Кам’янець, турки рушили в галицькі землі та на Волинь. Зруйнувавши Збараж і Вишневець, турки в липні 1675 р. підступили до Почаєва. Три дні вони тримали в облозі монастир. Але несподівано перед ранком 23 липня зняли облогу й поспіхом залишили Почаїв. Цей несподіваний відступ став джерелом переказів про появу над монастирем Богородиці, Св. Йова, які відвертали назад турецькі стріли. Налякані побаченим турки відступили [2, с. 238–239].

Даний епізод, на нашу думку, є свідченням життєвості середньовічної традиції провіденціалізму, тобто дієвого втручання вищих небесних сил у перебіг земних, у даному випадку, військових подій*1.

Його смисловим завданням було підтримати дух і стійкість захисників, дати їм надію на порятунок і впевненість у перемозі над ворогом.

До числа художників, які писали картини на тему антиосманської боротьби, належить і маляр-монах Йосафат Коханович. У Добромилі знаходилася його картина “Облога Почаєва”, написана в 1755 р. [3, с. 140].

Наприкінці ХVІІІ ст. з Почаївської друкарні вийшло чимало гравюр, серед яких твори Йосипа Гочемського (40–70-ті роки ХVІІІ ст.) та Адама Гочемського (працював у 1770–1790 роках). На творчість Й.

*1 Тема небесного заступництва простежується також в офорті Недбаловича “Облога Львова в 1648 р.” та картині невідомого художника “Козаки під Львовом в 1655 р.”, що знаходилася у Вірменському соборі м. Львова. На картині було зображено, як козаки, уражені стрілами з неба, відходять від стін міста. Історична цінність картини полягає в реалістичних елементах, що правдиво відображають образ козацького війська (Жолтовський П. Визвольна боротьба українського народу в пам’ятках мистецтва ХVІ- ХVIII ст. – К., 1958. – С. 28-31). Інша назва цієї картини –“Гетьман Богдан Хмельницький припиняє облогу Львова 8 листопада 1655 року”. Картина сьогодні вважається втраченою. Фотокопія твору в 30-х рр. ХХ ст. була у ЛІМ. До мистецьких творів провіденційного змісту, що відображають втручання вищих сил у перебіг земних подій. належить картина із бернардинського монастиря “Святий Ян з Дуклі”. Святий зображений як захисник над оточеним козаками і Львовом 1648 р.(Harewiczowa L. Historyczne mista Lwowa, 1936. – S. 25).

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

Гочемського мали значний вплив реалістичні принципи народних митців. Про це свідчать значні зміни, внесені гравером при виконанні картини “Облога Почаєва турками в 1675 році”. Дана гравюра є повторенням однойменного твору Н. Зубрицького (1770), проте, виконана вона вже як народний лубок. Йосип Гочемський повністю зберіг композицію Н. Зубрицького, але значно спростив малюнок, зробив його ще більш концентрованим і виразним [6, с. 308]. Ще раніше, в 1760 р., Й. Гочемський створив аналогічну за композицією гравюру “Оборона Почаєва від ворогів Богородицею і архангелом Михаїлом” [13, с. 34].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Можливо, на основі цієї ранньої роботи й була створена вище згадана лубкова картина 1770 р. Деякі з гравюр Й. Гочемського зберігаються у Національному музеї м. Львова імені Андрея Шептицького, зокрема картина 1770 р., придбана адміністрацією музею ще в 1923 р. [12].

На думку Г. Логвина, аналогічний за назвою твір виконав і А. Гочемський, якому властивий широкий діапазон тематики жанрів і техніки виконання. Його “Облога Почаєва…” користувалася особливою популярністю як патріотичний твір, що уславлює захисників міста від татаро-турецьких нападів [9, с. 106–108].

Загалом для старих українських батальних зображень властиве епічне, а не драматичне трактування. Це пояснюється настроєвістю, яка панувала у тодішньому українському суспільстві, глибоко оптимістичному, життєстверджуючому, далекому від трагічних переживань [2, с. 239]. Згадані вище твори, незважаючи на властиву їм схематичність, дають певну уяву про опір, який чинив український народ турецьким і татарським нападам. Їхніми характерними рисами є реалізм та народність [1, с. 97, 80]. Водночас у графічних творах тієї доби, пов’язаних із війнами проти татар і турків, часто відображені хибні уявлення про східних сусідів [8, c. 133].

Багата колекція аркушевої народної гравюри зберігається у відділі мистецтва Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника НАН України. Батальні твори з цієї збірки мають широкий сюжетний історико-релігійний діапазон. Вони друкувалися в монастирських друкарнях для продажу прочанам. Під час опрацювання й інвентаризації фонду науковими працівниками відділу мистецтва Львівської національної бібліотеки ім. Василя Стефаника НАН України були виявлені дві цікаві гравюри батального жанру. Це “Облога Почаєва турками 1675р.” з колекції Народного дому та “Облога Почаєва…” із зібрання Павліковського [17, с. 381]. Відбиток із гравюри Н. Зубрицького,

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

зроблений у ХІХ ст. з авторської мідної пластини друкарні КиєвоПечерської лаври, знаходиться нині в Державному музеї образотворчого мистецтва ім. О.С. Пушкіна у Москві, в колекції Д. Ровінського (інв. № 50471). Ця гравюра стала взірцем для пізніших творів на тему турецько-татарських набігів. Гравюри, які знаходяться у відділі мистецтва, відносяться до групи не підписаних і не датованих [17, с. 383].

“Облога Почаєва турками в 1675 році” (естамп 42,866,5; Почаїв;

ХVIII ст.; гравюра на металі; українська школа (див. ілюстрацію).

Надійшла у відділ мистецтва з колекцією Народного дому. За змістом історико-релігійна з батальними сценами. Композиційно поділена на дві горизонтальні частини. У верхній частині показано собор Св. Трійці з чудотворним образом Богородиці фундації Домашевських. Будівлі монастиря оточені муром із вежами та дерев’яною огорожею. Навколо собору на колінах моляться монахи. На подвір’ї, вздовж муру, стоять один за одним стрільці з рушницями, готові до бою [17, с.

384]. На монастир з усіх боків наступають турки. Написи внизу є поясненнями до цифрових позначок на гравюрі, вони деталізують зображення. Позиція 14 показує штурм турками укріпленої частоколом брами, а 15 фіксує втечу татар із лісу. До речі, цей запис є свідченням участі татарських загонів у облозі Почаєва. Під номером 19 зображено спалювання турками тіл загиблих одновірців у корчмі. Домінантою цічастини є Матір Божа у повний зріст на тлі неба у сяйві променів, яка плащем покриває-захищає монастир. Біля неї ігумен Іов (Іосиф) Желізо просить навколішки про допомогу [17, с. 385–386].

У нижній частині відбувається зустріч турецького війська з ангельським військом Архистратига Михаїла, яка закінчується втечею турків.

Посередині група турків, які втікають, вражені появою небожителя.

Динамічна, кульмінаційна розв’язка – здійснення чуда. Художник ретельно передає всі деталі архітектури. Накладанням одного штриха на другий гравер досягає світлотіні, чим урізноманітнює гравюру. З фантазією передає клуби диму з палаючої корчми. Зображення людей, коней у різних ракурсах, вказує на знання автором анатомії. В рисунку відчувається рух, динаміка, що видно на прикладі батальних сцен. Однак, у зображенні перспективи, автор притримується архаїчних засобів. Планове розташування подій, людей одне за другим у висоту аркуша, піднімає горизонт. Персонажі першого плану є пропорційно більші від зображених далі. Гравюра справляє враження плоскої. У такий спосіб вирішена перспектива в усіх інших гравюрах [17, с. 386].

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

Дещо відмінним є другий варіант гравюри “Облога Почаєва турками в 1675 році”. (38,552,5; Почаїв; ХVIII ст., гравюра на металі;

українська школа). Внизу гравюри текстовий напис польською мовою про подію з цифровими позначеннями на гравюрі епізодів оборони лаври, її архітектурних і господарських об’єктів. За своїм змістом усі 19 написів, розміщені праворуч, ідентичні написам попередньої гравюри. Дана гравюра є також повторенням твору Н. ЗуОблога Почаєва турками 1675 р. Естамп. Почаїв. XVIII ст.

брицького невідомим автором. Походить вона з колекції Павліковського. Незважаючи на однаковий зміст, гравюри відрізняються між собою. Виявляється це в набагато кращому стані збереження, якості паперу, зображенні окремих сцен, персонажів. Дана гравюра менша за розміром, має більше тла, краще проглядається сюжет. Вона виконана пізніше – наприкінці ХVIII ст., розмальована аквареллю, яка відіграє декоративну роль, створює контрасти, підкреслює драматизм змісту. За рахунок менших розмірів гравюра сприймається як більш камерна, парадна. Композиція цілком повторюється, але виконана в іншій манері. Автор професійно передає світлотіні, кладку стін, вітражі у вікнах собору, монастирські будинки. У багатолюдних сценах чітко зображені турецькі солдати у піших колонах, а кіннота передана в динаміці. З архітектурними деталями показана корчма. В зобра

<

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я



Pages:     | 1 |   ...   | 22 | 23 || 25 | 26 |   ...   | 46 |
 
Похожие работы:

«СПИСОК НАУЧНЫХ ПУБЛИКАЦИЙ доктора исторических наук профессора кафедры истории Украины и специальных дисциплин Таврического национального университета им. В. И. Вернадского НЕПОМНЯЩЕГО АНДРЕЯ АНАТОЛЬЕВИЧА 1. В. Кондараки – кърымтатарларнынъ этнографы // Йылдыз.– Ташкент, 1989.– № 6.– С. 142–144. (В соавторстве с В. Ф. Шарапой). 2. В. Х. Кондараки – историк Крыма. Рукопись депонирована ИНИОНРАН. № 41358 от 21. 03. 1990. (В соавторстве с В. Ф. Шарапой). 3. В. Д. Смирнов – историк Крыма //...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ імені В. І. Вернадського Д. Д. Фоменко, І. І. Цинковська, Г. М. Юхимець АРКУШЕВІ ОБРАЗОТВОРЧІ ВИДАННЯ у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського 1904–192 Бібліографічний покажчик Київ ББК Щ 158.913(4Укр.)61я1+Щ156.63(4Укр.)51я УДК [76 (084.5)+656.835.12] (477) Фоменко Д. Д., Цинковська І. І., Юхимець Г. М. Аркушеві образотворчі видання у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського...»

«Часопис Національного університету Острозька академія. Серія Право. – 2012. – №2(6) УДК 929 : 342(477)-057.4 (092) 19/20 В. П. Яремчук доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історії (Національний університет Острозька академія) ІСТОРИК УКРАЇНСЬКОГО ПРАВА ЛЕВ ОКІНШЕВИЧ1 Одним із найбільш талановитих і самобутніх істориків України ХХ ст. був ст. Лев Олександрович Окіншевич (Окиншевич) (1898-1980). Не підлягає сумніву, що він належав до зірок першої величини в когорті блискучих вчених...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгознавство., 2007. Вип. 2. С. 248 – 251 Ser. Bibliology., 2007. No 2. P. 248 –251 РЕЦЕНЗІЇ. ОГЛЯДИ Іван СВАРНИК: Мар’яна Долинська. Історична топографія Львова XIV–ХІХ ст. Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. 356 с. Нещодавно я був дещо розчарований, переглянувши виданий УКУ історикоурбаністичний нарис про Львів М. Долинської1. Я сподівався від цієї авторки не нарису на 89 сторінках малого формату,...»

«В.М. Ковальчук, Лі Цзе Гао, Л.А. Останкова Світова економіка: її історія та дослідники Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України Київ-2010 УДК БКК Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист №1/11 – 9509 від 14.10.2010) Рецензенти: 1. Білопольський М.Г. — доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри обліку та аудиту Приазовського державного технічного університету; 2. Лісовий А.В. — доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри аудиту та...»

«ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА Національної Академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури ПЕРШІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Перших Всеукраїнських наукових читань, присвячених 60-річчю від дня народження українського історика та пам’яткознавця Сергія Захаровича Заремби (1947-2003) м. Київ, 23 січня 2007 р. КИЇВ ББК 63.3(4Укр=Укр.) З61 Центр пам’яткознавства Національної Академії наук України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури...»

«УКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТР ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ ГОЛОКОСТУ ДІМ АННИ ФРАНК (АМСТЕРДАМ, НІДЕРЛАНДИ) Серія «Українська бібліотека Голокосту» ГОЛОКОСТ В УКРАЇНІ (1941–1944) Словник довідник Видання друге, виправлене і доповнене УДК 94(477)(=411.16) ББК 63.3(4УКР=ЄВР) Г А в т о р и у п о р я д н и к и: О.В. Г ісем, О.О. Мартинюк Р е ц е н з е н т и: А.Ю. Подольський, канд. істор. наук, директор Українського центру вивчення історії Голокосту, А.І. Фредекінд, науковий співробітник Українського центру вивчення...»

«Studia Regionalistica НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНОЇ РЕГІОНАЛІСТИКИ Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» Серія «Studia Regionalistica» Іван Стряпко ТОВАРИСТВО «ПРОСВІТА»В ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОМУ ТА КУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ ЗАКАРПАТТЯ (1920 – 1939) Ужгород Інформаційно-видавничий центр ЗІППО -1Studia Regionalistica УДК 94 (477. 87) «1920/1939»: 061. ББК Т3 (4Укр – 4Зак) 6 – С У дослідженні аналізується процес створення та функціонування...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Чорноморський державний університет імені Петра Могили Програма Жана Моне ПРОГРАМА науково-практичної конференції «Європейська інтеграція: імплементація європейських стандартів і принципів в Україні» Миколаїв – 2013 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ Співголови: Клименко Леонід – ректор Чорноморського державного університету імені Петра Могили, доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України. Глузман Олександр –...»

«Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції В статье раскрывается смысл понятия «нравственное сознание личности старшеклассника», характеризируются особенности подготовки учителя к формированию нравственного сознания старшеклассника. Ключевые слова: старшеклассник, классный руководитель, учитель, нравственное сознание, личностно ориентированные моральные ситуации. The article examines the essence of the consept “moral consciousness of senior pupil personality”, characterizes...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»