WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 21 | 22 || 24 | 25 |   ...   | 46 |

«ТРЕТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Третіх Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 20-річчю Центру ...»

-- [ Страница 23 ] --

Вузькі дерев’яні мости, які були на р. Куколка, не могли швидко пропустити українську піхоту та кавалерію. Тому, за наказом І. Виговського, було зроблено гать. Багатьма істориками “гать” ототожнюється з дамбою – гідротехнічною спорудою, призначення якої – перекриття течії річки. Але дане слово має й інший зміст: настил із хмизу, на якому зверху робиться перекриття з колод. Така конструкція найбільш ефективна для переправи через заболочені ділянки та долини річок із багнистою заплавою. На користь саме такої інтерпретації даної військової інженерної споруди свідчить повідомлення, що у фіналі битви козаки розбирають гать, не даючи змоги кінноті кн. С. Пожарського організовано переправитися на лівий берег р. Куколка. До того ж, археологічні розвідки, проведені автором даного дослідження в 2008 р., не виявили залишків масивних земляних гідротехнічних споруд у місці, де, за даними писемних джерел, відбувалася згадана переправа [9].

Наступним об’єктом, який безпосередньо пов’язаний із бойовими діями, є “спорный гребень”, який згадується у тій самій грамоті у

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

зв’язку із маневром частини війська І. Виговського у тил позицій загонів кн. С. Пожарського. Один із перших дослідників Конотопської битви О.М. Лазаревський ототожнив “спорный гребень” із прикордонним валом, який було споруджено на кордоні між Московською державою та Річчю Посполитою в межах установлення міждержавного кордону в середині XVII ст. [10]. Таке пояснення найбільш логічне й аргументоване, зважаючи на те, що садиба сім’ї Лазаревських знаходилася у с. Гирявка (сучасне с. Шевченкове Конотопського району Сумської обл.) – неподалік місця, де відбувалася битва [11].

Аналіз документів, які висвітлюють роботу з визначення кордону між Московською державою та Річчю Посполитою, також свідчать на користь такого трактування. Ділянка кордону між Конотопом і Ромнами була причиною кількарічних суперечок між польською та московською сторонами, а тому добре висвітлена в документах 30– 40-х років XVII ст. Під час роботи межові судді намагалися прив’язати прокладення межі кордону до русла річки, й тільки у разі проходження кордону суходолом насипалися земляні вали та робитися “копці” (ями із вугіллям) [12].

Але остаточний варіант кордону між Річчю Посполитою та Московською державою позначений на карті Г.Л. де Боплана. Він проходить східніше Конотопа, тоді як описана ділянка валу знаходиться на південний захід від міста. Ділянка кордону в районі Конотопа проходила руслом р. Єзуч, потім р. Конотоп і далі на південь – течією р.

Терн до впадіння в р. Сулу [13]. Таким чином, ця ділянка кордону чітко прив’язана до русла річок басейну Сули та Сейму, відтак, насипати тут вал не було сенсу. Про вал на південь від Конотопу пише Філарет (Гумілевський), але пов’язує його спорудження з подіями облоги м. Конотоп у 1659 р. Цей вал протягнувся від с. Попівка на північний схід до місця розташування Конотопської фортеці [14].

Для виявлення валу середини XVII ст. автором даного дослідження були здійснені археологічні розвідки між південною околицею м. Конотоп і с. Попівка Конотопського району Сумської обл. Як наслідок, було виявлено валоподібне підвищення, яке протягнулося у напрямку південний захід – північний схід. Протяжність валоподібного насипу – понад 1 км, ширина – 10–12 м, висота коливається від 1 до 1,5 м. Для встановлення походження даного об’єкта було проведено обстеження у місцях, де об’єкт було пошкоджено будівництвом і прокладанням дороги.

В результаті цього встановлено, що даний насип має природне похо

<

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

дження й утворився під дією ерозії ґрунту. На лівому корінному березі р. Куколка було виявлено ще кілька подібних геоморфологічних утворень. Подібні геологічні об’єкти утворилися в результаті зближення двох неглибоких промоїн, що проходять у напрямку русла р. Куколка.

У середині 70-х років ХХ ст. місцевим краєзнавцем І.І. Лисим було виявлено та картографовано дві ділянки валів, розташовані на захід і південний схід від с. Шевченкове, які М.П. Кучера зарахував до категорії “змієвих” валів часу Київської Русі. Але ці вали розташовані на південний схід від поля Конотопської битви, а в грамоті чітко пов’язаний “спорный гребень” і с. Попівка [15].

Для визначення місця розташування “спорного гребня” необхідно проаналізувати повідомлення у контексті подій самої битви. Українське військо розташовувалося на правому березі р.

Куколка. Для заходу в тил московським військам українцям потрібно було переправитися через річку. Річка Куколка має широку й заболочену заплаву, перетин якої для війська був завданням важким і довготривалим. Для швидкої переправи необхідно було знайти міст або греблю. Саме для цього частина українського війська зробила марш на північ. Переправи між селами Сосонка та Попівка в середині XVII ст. не існувало. Після переправи через р. Куколка українське військо повертає на південь, до місця бою. Орієнтація ж “спорного гребня” за описом Філарета протилежна – від с. Попівка на північний схід. Отже, використати “спорный гребень” для маневру українські війська не могли.

Одним із об’єктів, який українські війська могли використати при переправі, могла бути гребля. Греблі широко використовувалися козаками в XVII ст. для влаштування млинів, а також як місця переправи.

Через с. Попівка проходив шлях, що з’єднував міста Конотоп і Бахмач.

Імовірно припустити наявність тут греблі. Хоча О.М. Лазаревський заперечує наявність її під час Конотопської битви, посилаючись на грамоту 1669 р. про будівництво водяного млина [16]. Але з тексту грамоти не можна категорично заперечувати наявність греблі до 1669 р.

До того ж, у гетьманському універсалі І. Мазепи ця гребля названа “спорной греблей”. Цей об’єкт був спірною власністю і кілька разів міняв власника, про що свідчить означення греблі “спорной” [17].

Зважаючи на те, що грамоту про перебіг подій битви під Конотопом складав московит, можливе перекручення слів. На користь цього свідчать документи, складені московськими служилими людьми на території Слобожанщини в другій половині XVII ст. У текстах гра

<

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

мот наводяться назви річок і урочищ із значним спотворенням [18].

Тому цілком ймовірно, що словосполучення “спорная гребля” було записано як “спорный гребень”.

Таким чином, археологічні об’єкти, які в історіографії пов’язувалися зі “спорным гребнем” виявилися або не пов’язаними географічно з місцем Конотопської битви, або природного походження. Аналіз повідомлень писемних джерел і карт дає змогу припустити, що “спорным гребнем” може бути дамба, зведена в місці переправи через р. Куколка на шляху із Конотопа до Бахмача.

___________________________________

1. Соловьёв С.М. Сочинения. История России с древнейших времён / ред.

И.Д. Ковальченко, С. С. Дмитриев. – Кн. 6., т. 11–12. – М.: Мысль, 1991. – 671 с.

2. Лазаревский А.М. Конотопская сотня (полк Нежинский) / репр. изд. – Конотоп, 2004. – С. 3–124.

3. Сапухіна Л.П. Соснівська битва // Матеріали другої Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції. – Суми, 1994. – С. 70–75.

4. Мицик Ю.А. Іван Виговський // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети. – К., 1994. – С. 191–234.

5. Бульвінський А.Г. Українсько-російські взаємини 1657–1659 рр. в умовах цивілізаційного розмежування на сході Європи. – К., 2008. – 680 с.

6. Сокирко О. Конотопська битва 1659 р.: Тріумф в час Руїни. – К.: Темпора, 2008. – 72 с.

7. Приймак В.В., Осадчий Є.М. Північний схід Дніпровського Лівобережжя у кінці ХVІ – ХVІІ ст. (історико-археологічні нариси). – Полтава: вид. ТОВ “Техсервіс”, 2006. – 72 с.

8. Осадчий Є.М., Приймак В.В., Коротя О.В. Конотопська битва у світлі археологічних даних. – Полтава: ТОВ “Фірма “Техсервіс”, 2009. – 114 с.

9. Осадчий Є.М. Питання вивчення полів битв козацької доби в Україні // Праці Центру пам’яткознавства: Зб. наук. пр. / О.М. Титова (гол. ред.), В.І. Акуленко, Л.О. Гриффен та ін. Вип. 17. – К., 2010. – С. 34–38.

10. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. – СПб., 1885. – Т. 4. – С. 238.

11. Осадчий Є.М. Конотопська битва 1659 р. // Воєнна історія Сіверщини та Слобожанщини. – Матеріали всеукраїнської наукової військово-історичної конференції / ред. В.В. Карпов. – К., 2010. – С. 67.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


12. Лазаревский А.М. Вказана праця. – С. 117.

13. Василенко М. Олександр Матвієвич Лазаревський (1834–1902). Матеріали до його біографії // Україна. Науковий двомісячник українознавства / ред. М.С. Грушевський. – К.: Державне видавництво України, 1927. – Кн. 4. – С. 19–20.

14. Кулаковський П. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої (1618–1648). – К.: Темпора, 2006. – С. 197–220.

15. Боплан Г.Л. де. Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн // Гійом Левассер де Боплан. Опис України. Проспер Меріме.

Українські козаки. Богдан Хмельницький – К.: Наукова думка, 1990. Див. карту.

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

16. Філарет (Гумилевский). Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Уезды: Новгород-Северский, Сосницкий, Городницкий, Конотопский, Борзенский – Чернигов: изд. Губернская типография, 1874. – Кн. 6. – С. 328.

17. Кучера М.П. Змиевы валы Среднего Поднепровья. – К.: Наукова думка, 1987. – С. 57.

18. Лазаревский А.М. Вказана праця. – С. 122.

19. Доба гетьмана Івана Мазепи в документах. 2-ге вид. / Упор.: С.О. Павленко. – К.: Вид. Дім “Києво-Могилянська академія”, 2008. – C. 432–434.

20. Харламов В.О. Невідомі сторінки виникнення українських міст у XVII ст. // Історія Русі-України (історико-археологічний збірник). – К., 1998. – С. 308–316.

Тема облоги турками і татарами Почаївської лаври у 1675 р. очима українських художників XVIIІ ст.

–  –  –

Пам’ятки історії та культури – це великий пласт культурної спадщини українського народу, свідчення його самобутнього розвитку.

Вагомою складовою цієї спадщини є твори образотворчого мистецтва, зокрема батального живопису та графіки, в яких відображено героїку і трагізм воєн останньої третини XVII ст.

Мистецькі пам’ятки, в т.ч. й батальної тематики, досліджували у своїх працях мистецтвознавці П. Жолтовський, Г. Логвин, Д. Степовик, І. Фільварків й інші [1; 9; 15; 17]. Завдання даної розвідки проаналізувати, систематизувати й узагальнити дані про мистецькі твори (живописні та графічні), присвячені темі боротьби українського народу проти турецько-татарської навали в середині 70-х років XVII ст., зокрема, оборони Почаївського монастиря в 1675 р.; охарактеризувати особливості й умови їх створення, сюжетну композицію та ідейний зміст.

У XVIIІ ст. в Україні утвердилася нова система малярства, якій були притаманні співвідношення окремих складових, жанрів, взаємозв’язок з іншими видами образотворчої діяльності [7, с. 878]. Серед мистецьких творів, виконаних у стилі настінного живопису, відомими свого часу були фрескові розписи Станіслава Строїнського (середина ХVIII ст.), виконані у львівському костьолі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці. На думку дослідників, окремі сцени цих розписів зображували епізоди боротьби з татарами і турками. У цьому ж костьолі містилася також одна з фрескових картин художника Т. Попеля “В’їзд Яна Собеського до Львова після битви під Журав

<

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

ном 1676 року” [10, с. 89]. Детальне обстеження нинішнього стану костелу підтверджує відсутність будь-яких слідів згаданих творів.

Тепер у приміщенні костелу на Митній площі, 1 у Львові знаходиться музей скульптора Івана Пінзеля. Учнем С. Строїнського був Томаш Гертнер, автор розпису в м. Тартакові на Львівщині, до якого включено цікаве зображення облоги турками м. Сокаля [4, с. 139].

Епізоди батального жанру зустрічаються і в інших творах сакрального мистецтва. Монументальна картина битви козаків з татарами під час походу на Азов 1695–1696 років знаходилася на стіні Троїцького приділу, прибудованій полковником Костянтином Макієвським до Юр’євої божниці – старого храму Мономаха в м.

Острі. Зображення на передньому плані самого Макієвського вказує на те, що композиція наслідувала прийоми тодішніх західноєвропейських батальних картин з фігурою полководця в центрі. Цікавий старовинний образ Богородиці знаходився у с. Щербинівці на Київщині. Цей образ порізаний ножами під час татарського нападу. Внизу під іконою - зображення цієї події. Двоє татар у чалмах і характерному татарському одязі зійшли з коней. Один із них заніс кинджал, щоб ударити по іконі. Під малюнком напис “ХVІІ–ХІХ ст.” [2, с. 240].

Наведені приклади свідчать про наявність в українському живописі пам’яток монументального мистецтва, однак, в цілому, власна традиція монументального малярства була розвинута доволі скромно, й наприкінці XVIIІ ст. пішла на спад. Найвище піднесення мистецької традиції демонструє графіка, яка в культурі України ХVIII ст. розвивалася як гравюра та рисунок. Характерно, що саме цей вид образотворчого мистецтва найбільш виразно засвідчив єдність національної традиції на всіх українських землях [7, с. 878, 924].

Графічні зображення батальних сцен боротьби з турками і татарами зустрічаються також на сторінках козацьких літописів. Зокрема, в одному з рисунків рукопису “Літопису Самійла Величка” (початок ХVIII ст.) мистецтвознавець П. Жолтовський виявив цікаве зображення епізоду облоги стотисячною турецько-татарською армією Чигирина в серпні 1677 р. До підходу 20 тис. козаків І. Самойловича гарнізон міста кілька тижнів завзято оборонявся. Невідомий автор намагався передати стратегічну оборону Чигирина, тому його малюнок схематичний, умовний, якими взагалі були тоді батальні зображення. На малюнку видно обложене з двох боків місто Чигирин з укріпленнями на високій горі. На передньому плані правий берег Дніпра, де розташувався

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

табір козаків і 40 тис. російських військ кн. Ромадановського та переправа козацько-московських військ через Дніпро на човнах [2, с. 238].



Pages:     | 1 |   ...   | 21 | 22 || 24 | 25 |   ...   | 46 |
 
Похожие работы:

«Регулярна інформація за 2013 рік ПРИВАТНЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ Назва: АЛЬЯНС ЄДРПОУ:Рік: Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Голова Правління Воронянська Марина Вікторівна (прізвище та ініціали керівника) (посада) (підпис) 25.04.2014 М.П. (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2013 рік...»

«Академія педагогічних наук України Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В.О. Сухомлинського Ювіляри АПН України Випуск 21 Іван Гнатович Єрмаков До 55-річчя від дня народження Каталог виставки Київ 2004 ББК 91.9:74 УДК 016:37 Є72 Рекомендовано до друку радою при директорові ДНПБ України ім. В.О.Сухомлинського, протокол № 8 від 23 грудня 2004 року Даний бібліографічний посібник із серії „Ювіляри АПН України” презентує бібліографію наукових праць Івана Гнатовича Єрмакова –...»

«НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ імені Г.С.СКОВОРОДИ НАУКОВА БІБЛІОТЕКА Вчені Національної академії наук України Сергій Борисович Кримський Біобібліографічний покажчик (до 80-ліття від дня народження) Київ – 2010 УДК 01:1 ББК 91.9:87 (Кримський) К 5 Кримський Сергій Борисович К 58 Біобібліогр. покажч. / укладач О.Є.Лукащук, Л.В.Мелішкевич; авт. вступ. ст. П.Ф.Йолон. – К., 2010. – 36 с. – ( Сер.: “Вчені НАН України”), друге видання, доповнене. У цьому покажчику...»

«ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ УДК 322 З.М. Бурачко, здобувач Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Університетська, 1, м. Львів, Україна, 79000 ЛЮДИНА ПОЛІТИЧНА: ОЧЕРКИ ІСТОРІЇ ТА СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЗМІСТ Розглянуто феномен людини у політиці «людини політичної», викладено огляд з проблем людини в період Античності та Середньовіччя у політичній думці. Акцентовано увагу на проблемах людини політичної у концепціях Н. Макіавеллі та Т. Гоббса. Визначені особливості людини...»

«Державна архівна служба України Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства (УНДІАСД) Дослідження підходів щодо визначення категорійності архівних фондів МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Схвалено на засіданні Нормативно-методичної комісії УНДІАСД від 2 грудня 2013 р., протокол № К и ї в – 2013 УДК 930. 25 (083. 13) В Дослідження підходів щодо визначення категорійності архівних фондів: методичні рекомендації /Укрдержархів. УНДІАСД. – К., 2013. – 50 с. У методичних...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ПУХОВЕЦЬ ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ УДК 94(37)(092)(043.3) ВНУТРІШНЬОПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ КОНСТАНТИНА ВЕЛИКОГО (306-337 рр.) 07.00.02 – всесвітня історія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Київ – 2010 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Науковий керівник: доктор...»

«Рекреаційна географія і туризм Наукові записки. №2. 2010. УДК 338.48 Людмила ДВОРСЬКА ОСОБЛИВОСТІ МАРКЕТИНГУ СІЛЬСЬКОГО ЗЕЛЕНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ Маркетинг в сільському зеленому туризмі складається з системи координованих дій сільського господаря, який в процесі своєї діяльності розвиває, виробляє та реалізовує туристичний продукт, надає послуги в цій галузі з метою отримання максимального прибутку шляхом найбільш повного задоволення споживача. Ключові слова. Сільський зелений туризм,...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Науково-методичний збірник ( Випуск ХХХVI ) Слов’янськ, 2007 УДК 371.13 ББК 74. Г.9 Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. – Вип. ХХХVI /За заг.ред. проф. В.І.Сипченка. – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2007. – 243 с.Редакційна колегія: Сипченко В.І. – кандидат педагогічних наук, професор (відповідальний редактор). Борисов В.В. – доктор...»

«Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова ХЛИСТУН ІННА ГРИГОРІВНА УДК 37(09)(477) НАЦІОНАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ В РОДИНАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЕЛІТИ (КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ) 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ – 2006 Дисертацією є рукопис Роботу виконано в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України кандидат педагогічних...»

«УДК 378.22.014.553.035 : 3116.46 СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ВИХОВАННЯ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ Кращенко Юрій Петрович, аспірант Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Постановка проблеми. У пріоритетах Української держави — вільний поступальний демократичний розвиток, який у соціальному контексті має увінчатись становленням розвиненого громадянського суспільства. Детермінуючою передумовою цього процесу є функціонування студентського...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»