WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 19 | 20 || 22 | 23 |   ...   | 46 |

«ТРЕТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Третіх Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 20-річчю Центру ...»

-- [ Страница 21 ] --

*6 Щодо можливості збереження первісного іконостасу тут автор помиляється. Згідно “Метрики для получения верных сведений о древне-православных храмов Божих, зданий и художественных предметов с. Субботово Чигиринского уезда”, складеної вчителем церковнопарафіяльної школи О. Татаровим у 1888 р., первісний іконостас доби Б. Хмельницького був вивезений до Медведівського Свято-Миколаївського монастиря наприкінці ХVІІІ ст., а новий установлений лише в 1824 р. Дійсно, іконостас виконаний із дотриманням барочних традицій на високому художньому рівні. На основі старовинної світлини 1888 р., прикладеної до “Метрики”, С. Кілессо розроблено іконостас храму, який встановлений у храмі в 1995 р. (див.: Кілессо С. Архітектурні і мистецькі скарби Богданового краю. – К., 2000. – С. 103). Цей іконостас демонтували в 2006 р.

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

мсту нічого наша історія не знає. Був він сам покараний за життя ще.

Можна це життя і війни цього дивного гетьмана прирівняти до урагану, який зірвавшись не знав куди летіти, що і чиє знищити дорогою і де затриматися. Такі люди залишають після себе багато галасу, багато крові, але нічого не будують. Граючи з долею, самі стають її іграшкою. Ненависть є потужним чинником у житті народів, але потуги [її] не творчі, напевно стають гальмом у розвитку моральному, національному та політичному. Стільки теж лише [горя] принесла власному народу гучна й кривава слава, надто часто п’яного Хмеля.

Не викинули Поляки труни його та праху з упевненістю [скажу]. Досить поглянути на товщину стіни, щоб переконатися, що та труна, якщо не в підвалі церковному, то в бічній стіні почиває – тільки ніхто до цього часу її не шукав.

Оглянувши церкву, пішов на інший пагорб, де мав стояти колись двір грізного Хмеля. Нічого немає. Дім, де мешкає о. Кирил і стайня там піднімається, де колись гуляв без пам’яті сотник Суботівський, писар війська Запорозького, пізніше щасливий гетьман України і один із найнещасливіших людей, бо ані собі, ані народові щастя не здобув. На тому місці, де приймав послів московських, польських і турецьких, ростуть будяки та підносяться купи гною… Чи може бути більш трагічне закінчення життя і долі?

З великого двору Суботівського, захищеного гарматами як замок, до дня сьогоднішнього вціліла лише частина мурованих фундаментів з лівого боку двору о. Кирила. Мурований дім розбирали камінь за каменем на власні потреби праправнуки тих, які камінь для будівництва в Суботівській горі лупали. Нині посеред хвилястої поверхні, порослої кропивою та гігантською листатою білиною, ледве стирчить над землею шматок муру, і як на посміховисько долі з цілої забудови лишилися лише фундаменти шести печей!… – слід же той галасувальників, [які] купчилися біля бешкетного скандального гетьмана, [і] треба було передусім – годувати [їх] щедро. Хто порахує кількість волів і баранів, запечених у цих печах для учт, які закінчилися – несила.

Отець Кирило повторює за іншими переказ: що тут [є] підземелля, заповнені діжками золота… Ще пошуків не робив, але збирається.

Річ є характерна на Україні: як [тільки] довга і широка [вона (Україна) є] – всі марять про скарби ватажків, усі тих скарбів шукають – сумна спадщина історична, деморалізуюча донині суспільство українське.

Ф. Равіта-Гавронський Rawita-Gawronski F. Wycieczki historyczno-archeologiczne po Ukrainie // Przewodnik naukowy s literacki. Dodatek miesiczny do “Gazety Lwowskiej”. – 1901. – Rocznik XXIX. – S. 144–148.

–  –  –

Рукописна спадщина в особовому архіві М.Ф. Біляшівського у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського

–  –  –

Під час формування особового архівного фонду завжди виникають певні труднощі, зокрема, у спеціалістів – науковців-архівістів. Навіть через роки не завжди можливо ідентифікувати окремі документи чи матеріали. Ці й інші проблеми ми простежуємо під час опрацювання особового архіву академіка М.Ф. Біляшівського, який зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки ім. В.І. Вернадського НАН України (ф. ХХХІ) і має певну систематизацію матеріалів: біографічних; наукових і творчих; підготовчих до наукових праць; службової та громадської діяльності; пам’яткоохоронної та музейної справи, археологічної й етнологічної діяльності; листування; ілюстративні; фотодокументи. Документальний склад особового архіву відбився також на позиціях внутрішніх розділів.

Основне значення для розуміння ідей М. Біляшівського у галузі збереження історико-культурної спадщини має комплекс наукових матеріалів, що містить наукові документи (рукописи, розвідки – як М. Біляшівського, так й інших авторів). Отже, до розгляду взято другу та десяту групи. Другу групу складають рукописи, опублікована та непублікована наукова й публіцистична спадщина фондоутворювача, анотації, бібліографії, передмови, плани, чернетки, щоденник М.

Біляшівського, що охоплює 13 років (з перервами) (1885–1917). Десяту групу джерел складають матеріали інших осіб, серед яких рукописи, авторизовані роботи як українських, так і зарубіжних учених [1].

Академік М. Біляшівський ретельно опрацьовував наукові праці в галузі археології, пам’яткоохоронної, музейної та краєзнавчої справи.

Систематизація архівного фонду надає можливість для глибокого та всебічного аналізу й характеристики його наукових концепцій, роздумів, що вчений використовував у своїх працях, а також тих, які були зібрані вченим для подальшого вивчення історії української культури.

Зберігаються в згаданому особовому фонді тексти статей, що М. Біляшівський надсилав редакторам різних видань, які вважали за необхідне отримати фахову консультацію вченого, а також ознайомитися

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

з досвідом редактора-видавця часопису “Археологическая летопись Южной России”. Аналіз документів свідчить, що вони певною мірою становили наукову базу для досліджень ученого та служили підґрунтям у висвітленні актуальних наукових проблем. Критичні зауваження окремих авторів допомагали реально оцінювати стан наукових і практичних проблем. Окремі роботи не містять автографів ученого, але містять його зауваження, що зводилися до “синього олівця”, коли він або ставив знаки запитання, або підкреслював окремі пункти, визначаючи напрям своєї уваги.

У ф. ХХХІ зберігається одна з перших наукових робіт М. Біляшівського з нумізматики. Учений долучив до вивчення цього питання праці відомих російських учених-нумізматів, що були розпорошені у виданнях російських археологічних й історичних товариств, в наукових і публіцистичних журналах, оскільки робота проводилася в загальноросійському науковому контексті. У фонді міститься частина підготовчих матеріалів, до яких увійшли численні анотовані виписки, зокрема з праць С. Шодуара “Обозрение русских денег и иностранных валют, употребляемых в России с древних времен” (т. 1, 1837– 1841) [2] та І. Толстого “Древнейшие монеты великого княжества Киевского” [3]. М. Біляшівський наводить ці виписки під назвою “Монети великого князівства Київського”.

Відомий російський нумізмат, археолог, державний діяч І. Толстой видав у 1882 р. узагальнюючу роботу про давні руські монети, що й на сьогодні становить науковий інтерес. У 1888 р. із запереченням І. Толстому та з власною системою класифікації виступив М. Черньов [4].

До цієї дискусії долучився й М. Біляшівський – залишилися його виписки з праці І. Толстого. На працю ж М. Черньова “Заметки о древнейших русских монетах” М. Біляшівський написав рецензію, яку було опубліковано у часописі “Киевская старина” [5], в якій, проаналізувавши публікації та дискусійні проблеми, рецензент дійшов висновку:

…выводы гр. Толстого, отличающиеся по-видимому логичностью доказательства, ждали все-таки беспристрастной критической оценки. Таковой без сомнения являються “Заметки о древнейших русских монетах”. Нужно признать, задача выполнена автором вполне удовлетворительно.

… Вообще нужно сказать, что “Заметки о древнейших монетах”, как работа строго критическая, составляют очень полезный вклад в русскую нумизматическую літературу [6].

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

В архівному фонді зберігається стаття, присвячена розкопкам, які проводилися В. Бабенком у 1901 р. та відправлена до редакції часопису “Київська старовина” [7].

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Учитель за освітою, він працював у Верхньо-Салтовській народній бібліотеці-читальні Вовчанського повіту Харківської губернії й здійснював дослідження рідного краю, а також присвячував свій вільний час проведенню археологічних розкопок за розробленою власною методикою – “Человек собирает, расматривает, изучает их проихождение и значение и тщательно все это хранит для науки”. Публікація отримала широкий розголос у тогочасній науці. В. Бабенком були проведені перші пошукові роботи, в результаті яких було знайдено могильник. Довідавшись про могильник у с. Верхній Салтів, його розкопками зацікавилися професор Харківського університету Д. Багалій та етнограф О. Покровский, останній виїжджав на місце розкопок. Харківський університет відрядив своїх представників, які підтвердили важливість знахідки. Наступного 1901 р. розпочалися археологічні дослідження Верхньосалтівського могильника, що проводили вчені Харківського університету. Відкриття могильника, яке відбулося в 1900 р., дало поштовх іншим пошуковим археологічним дослідженням, наслідком яких стало відкриття окремих об’єктів археологічного комплексу в районі с.

Верхній Салтів. В цьому ж році В. Бабенко одержав анкету від Комітету з підготовки XII Археологічного з’їзду в Харкові (з’їзд відбувся у 1902 р.) з проханням повідомити про історичні й археологічні пам’ятки навколо с. Верхній Салтів; також у листі повідомлялося про включення самого дослідника до Підготовчого комітету з проведенню з’їзду. Знайдені предмети В. Бабенко пропонував для експонування на виставці, приуроченій до з’їзду.

На засіданні відділення російської та слов’янської археології Імператорського Московського археологічного товариства була заслухана доповідь А. Спіцина “Об алланах на Северном Донце”, на якому він повідомив про проведені “любопытные” розкопки В. Бабенка – відкриття нової оригінальної культури, що панувала тут в VIII– Х ст., порівнюючи з аналогами інших культур, яка йшла з Північного Кавказу та належала племенам алланів. На одному із засіданнь Товариства О. Покровський виступив із доповіддю про проведені розкопки у Верхньому Салтові. У свою чергу, М. Біляшівський підготовив публікацію, присвячену цим розкопкам в одній із рубрик “Археологической летописи Южной России”.

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

Наступна праця, яка зберігається в архівному фонді, також належала В. Бабенку, але була направлена на адресу директора міського музею й містила супроводжуючий лист до щоденників розкопок за 1909–1910 роки [8]. Автор пропонував Миколі Федотовичу, як директору музею, прийняти щоденники, реєстр і знахідки як для виставки, так і рекомендував придбати їх для музею. Але частина знахідок залишилися на батьківщині дослідника – в місцевому музеї, історія якого сягає 1899 р. На сьогодні це Історико-археологічний музей-заповідник “Верхній Салтів”, який носить ім’я В.О. Бабенка та розташований біля с. Верхній Салтів Вовчанського району Харківської обл. В музеї експонуються знахідки з Верхньосалтівського археологічного комплексу. Також знахідки з Верхнього Салтова прикрашають експозиції музеїв Києва, Харкова, Одеси, Москви, Санкт-Петербурга, Софії. На жаль, лише незначна частина колекції зберігається безпосередньо в музеї Верхнього Салтова.

Відклався в особовому фонді вченого один цікавий матеріал із автографом А. Балабухи (псевдонім “Злоязычный”) – “Литературная характеристика наших друзей, родных и знакомых (надпись к их портретам)” із дописом “Подарок к праздникам” [9]. Серед цих матеріалів – імена сестер Барських (Катерини, Олени, Зинаїди, Ніни).

Автор нагороджує їх епітетами: “Как обходительна, добра, мила, проста”, “Ах, прелесть!”, “Веселое созданье ты, живое” або просто – “Ты, быстроглазая”. До цього списку, мабуть, як добре знайомі, ввійшли Васильєви, Яновські, окремі персоналії. Серед інших знаходимо й Миколу Федотовича Біляшівського. Автор охарактеризував ученого такими словами: “Бог знает в нем какая тайна скрыта та ученостью меня не обморочить” [10]. Ці записки датуються 6 грудня 1891 р., час, коли М. Біляшівського таким сприймали його друзі та знайомі.

Волинь завжди привертала увагу М. Біляшівського, тому у фонді відклалися рукописи як із автографами, так і анонімні. Повідомлення, що надходили безпосередньо на адресу ученого чи потрапляли іншими шляхами, вносили певні корективи в подальшу роботу.

Чільне місце серед рукописів належить “Проекту предполагаемой экскурсии” (1900; Городок) із автографом Ф. Штейнгеля [11], відомого як організатор музею в своєму помісті Городок на Волині.

Це була тісна співпраця двох людей, які любили свою справу, розпочавши роботу зі створення приватного музю. Не лише на початковому етапі створення музею Микола Федотович надав

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

фахову підтримку, але й надалі протягом довгих років, до евакуації музею на Кубань, він переймався справами музею. За рукописом, Ф. Штейнгель на 15 червня 1900 р. запланував краєзнавчу екскурсію до Житомира на 15–20 днів, яка мала охопити низку населених пунктів за певним маршрутом. Мета екскурсіі передбачала роботу шести секцій – історії, археології, етнографії, ботаніки, зоології, геології (мінералогія, палеонтологія). Очолювати секції мали учителі Я. Яроцький, І. Абрамов, Д. Мошков й інші. Також до проекту долучали студентів. Проект передбачав вивчати та збирати місцеві пам’ятки; зібрані колекції мали належати Городоцькому музеєві.

Кожна секція мала надати короткий звіт після закінчення екскурсії.

Всі гужові витрати (чотири підводи для екскурсантів, одна для речей) узяв на себе Ф. Штейнгель. У цій роботі реалізовувалися ідеї М. Біляшівського щодо збереження пам’яток культурної спадщини українського народу, які він вважав важливою частиною духовних надбань людства, матеріалізованою історією, що несе в собі різнобічну та багату інформацію про розвиток матеріальної та духовної культури суспільства. А найдавніші пам’ятки людства, на думку вченого, є унікальними свідками минулого, важливим джерелом досвіду минулих поколінь.

Ці й інші принципи пошуку, вивчення та збереження пам’яток знайшли обґрунтування в численних публікаціях М. Біляшівського, але частина з підготовлених матеріалів залишилася в рукописах.



Pages:     | 1 |   ...   | 19 | 20 || 22 | 23 |   ...   | 46 |
 
Похожие работы:

«Гірськолижні курорти України ПЛАН Вступ РОЗДІЛ 1.НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНИХ ЗОН ТУРИСТИЧНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ 1.1 Причини і шляхи розвитку рекреаційних зон туристичного призначення, їх характер та цілі 1.2 Передумови і напрями формування туристичного ринку України. 13 РОЗДІЛ 2. ГІРСЬКОЛИЖНІ КУРОРТИ ЯК ЕЛЕМЕНТ ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ 2.1 Аналіз підходів до розвитку лижного туризму в Україні 2.2 Гірськолижні курорти України РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГІРСЬКОЛИЖНОГО...»

«Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка МАТЕРІАЛИ ЗВІТНИХ НАУКОВИХ КОНФЕРЕНЦІЙ КАФЕДРИ ЗАГАЛЬНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ Випуск 8 Виходить з 2002 року Львів Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка ББК – Ч 30е (4Укр-4Льв-2Л) л33я431 М 33 Рекомендовано до друку кафедрою загальної та соціальної педагогіки Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 1 від 31 серпня 2009 року) Відповідальний за випуск Дмитро Герцюк...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ВИПУСК 10 ( ЧАСТИНА І ) КИЇВ – 20 Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 108. Частина І (у двох частинах). К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2012 – 278 с. У збірнику розглянуто актуальні питання розвитку сучасних міжнародних відносин, міжнародного права, міжнародних економічних...»

«Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д.І.Чижевського БІБЛІОТЕКА СВІДОК І ТВОРЕЦЬ ІСТОРІЇ КРАЮ 110-річчю заснування Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського присвячується Кіровоград УДК 027.53 (477.4) ББК 78.34 (4УКР–2КІР) 751. Б 5 Авторський колектив: Завідуюча відділом рідкісних і цінних документів Наталія Зеленська Заступник директора з наукової роботи Валентина Козлова Завідуюча відділом краєзнавства Тетяна Макарова Головний...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМЕНІ І.Ф. КУРАСА УКРАЇНА ТА РОСІЯ: ПОТЕНЦІАЛ ВЗАЄМОДІЇ ТА СПІВРОБІТНИЦТВА ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ Київ УДК 327.39(470+477) M 69 Рекомендовано до друку вченою радою Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса НАН України (протокол № 4 від 24 червня 2010 р.) Редакційна колегія: Ю.А. Левенець, акад. НАН України (головний редактор) Ю.М....»

«Актуальні питання сучасної музичної освіти АНТОНЮК О. В. ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ В ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ОСВІТНІЙ ПРОСТІР Україна 2005 року приєдналася до Болонського процесу, мета якого – зблизити й гармонізувати освітні системи країн Європи, створити єдиний європейський простір вищої освіти. Започаткування його можна віднести ще до середини 1970-х років, коли Радою Міністрів Європейського Союзу було прийнято Резолюцію про першу програму співробітництва у сфері освіти. Одночасно з політичним об’єднанням...»

«ВАЛЕРІЙ СМОЛІЙ ВАЛЕРІЙ СТЕПАНКОВ Правобережна Україна у другій половині XVIIXVIII ст.:ПРОБЛЕМА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ Валерій СМОЛ1Й Валерій СТЕПАНКОВ ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХУІІ-ХУПІСТ.: ПРОБЛЕМА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ КИЇВ 1993 На основі широкої джерельної бази розкриваються шляхи ево­ лю ції та форми прояву державотворчих процесів у Правобережній Україні в другі половині ХУІІ-ХУІІІ ст. Значні хронологічні рамки...»

«УДК 016: 5+553.981/ 982 Володимир Колодій ҐЕОРҐІЙ БОЙКО — ВИЗНАЧНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ГЕОЛОГ-НАФТОВИК Ґеорґій Бойко (1933 — 2002) заслужено увійшов до когорти визначних українських геологів-нафтовиків, які розвинули теорію мінеральної ґенези нафти і газу, примноживши досягнення учених львівської школи геологів-нафтовиків старшого покоління: Володимира Порфир’єва, Григорія Доленка, Еммануїла Чекалюка та ін. Окрім рис, притаманних справжньому вченому, Ґеорґій Юхимович був свідомим українським...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ Галузь науки Державне управління в Україні: стан, проблеми та перспективи розвитку Національна наукова доповідь Київ УДК 35:165+005.1 Г15 Схвалено Вченою радою Національної академії державного управління при Президентові України (протокол № 196/8-15 від 8 листопада 2012 р.) Редакційна колегія : Ю. В. Ковбасюк (голова), К. О. Ващенко (заступник голови), Ю. П. Сурмін (заступник голови, керівник проекту), О. М. Руденко...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 2 (37) 2010 Статья посвящена рассмотрению проективной технологи творческой образовательно-воспитательной среды как центрации воспитательного влияния на личность обучающих. Приходченко К.І. – доктор педагогічних наук, професор кафедри українознавства, Заслужений учитель України, член-кореспондент Міжнародної академії наук педагогічної освіти (м. Донецьк) Рецензент – доктор педагогічних наук, професор Червонецький В.В. ПОЗИТИВНИЙ ВПЛИВ НА...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»