WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 18 | 19 || 21 | 22 |   ...   | 46 |

«ТРЕТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Третіх Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 20-річчю Центру ...»

-- [ Страница 20 ] --

Схил пагорба був зрізом водоносного горизонту, і джерела тут знаходилися, за словами місцевого старожила Івана Івановича Ряднини, 1936 р.н., який у 1930–1950-х роках проживав на цьому кутку, буквально на кожному кроці, де тільки не копнеш. Місцина, на якій спостерігалося їх скупчення, так і називалася – Джерела. Селянами постійно використовувалися для добування питної води 10 джерел, згруповані по два джерела на відстані до 100 метрів. Окремі з них були досить потужними.

Далі дорога тягнулася довгим глибоким яром, який розрізала річечка. По обидва боки струмка здавна будувалися селяни. Куток існує до цього часу, має назву (як і в час подорожі Ф. Равіти-Гавронського) Зарічечка. В першій чверті ХХ ст. через річечку селяни проклали місток.

Подорожній міг бачити місце впадіння струмка в р. Тясмин, яке місцеві мешканці назвали Тирлом. Це заболочена місцевість, куди здавна зганяли для випасання – “тирлували” череди корів або отари овець.

Цікаво, що далі дорога до центральної частини Суботова пролягала, можливо, повз колишні слободи, тому що певні її відрізки носили на

<

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

зви власників слобід. Адже згідно люстрації 1789 р. в Суботові нараховувалося 89 хат і 10 слобід [3, с. 323]. Безперечно, частина з них могла бути осаджена на зручній місцевості вздовж тясминського берега.

Далі Ф. Равіта-Гайворонський прямував через Пушкареве, Марочкове, Касьяни, Яремівку. Доїхавши до т.зв. Попадиного, праворуч він міг бачити густонаселений куток Суботова – Оболонь або Оболоню – заплаву Тясмина. Подібна назва мала місце чи не в кожному населеному пункті України. Так називали місцевість, яка час від часу затоплювалася. Після Попадиного дорога вела через куток Донівку повз Свято-Михайлівську церкву до Козацького майдану – тодішнього (й теперішнього) центра села [2].

Відрізок шляху від Свято-Іллінської церкви до містка через р. Субу в напрямку до Козацького майдану в народі називали “Мурованкою”, хоча про тверде покриття дороги тоді годі було й мріяти. Назва походила від однієї з локальних назв храму – через те, що була вимурувана з каменю та цегли; усипальницю Богдана Хмельницького інколи звали (дехто називає й досі) “Мурованкою”.

Під час знайомства із храмом історика розчарували невеликі розміри його внутрішньої частини. Проте нічого незвичного тут немає, адже Свято-Іллінська церква зводилася як дворовий або замковий храм, покликаний задовольняти духовні потреби гетьмана та його найближчого оточення, гостей, і зовсім не передбачений для великої кількості мирян.

Ф. Равіту-Гавронського вразив стан, у якому знаходилася церква Святого Пророка Іллі в Суботові. Дійсно, за архівними матеріалами та малюнком К. Пржичиховського, 1861 р. церква, яка на той час вже майже 70 років мала статус другорозрядного цвинтарного храму, перебувала в катастрофічному стані. Варто уточнити, що перед реставрацією 1862–1869 років споруда була покрита не соломою, а тесом – дошками, які отримували шляхом розколювання колоди навпіл за допомогою клинів із наступним обтісуванням. Для виготовлення тесу зазвичай використовувалися соснові дошки.

З властивою його перу іронією Ф. Равіта-Гавронський у подорожніх замітках слушно зауважує, що прибудована цегляна галерея спотворила середньовічну архітектуру храму. Залишається лише здогадуватися, чим було викликане прийняття рішення про спорудження прибудови, адже в проектно-кошторисній документації про наміри будувати це приміщення немає жодного натяку [4]. Ймовірно, в такий спосіб будівельники намагалися забезпечити приміщення храму вентиляцією.

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

Адже первісна система вентиляції, яка, безперечно, мала місце під час спорудження храму, з часом була пошкоджена. Дане припущення ґрунтується на тому, що після знесення прибудови в 70-х роках ХХ ст.

у приміщенні церкви почали пліснявіти стіни, предмети релігійного культу з дерева, тканини, паперу, чого не спостерігалося за час існування галереї. Це негативне явище, попри всі зусилля кількох поколінь реставраторів, на жаль, не вдалося усунути дотепер.

Проте, попри неприхований сарказм і властиву більшості польських істориків минулого зверхність щодо українських старожитностей, знаходимо цінні відомості, насамперед щодо внутрішнього наповнення усипальниці Богдана Хмельницького. Описи Францішека Равіти-Гавронського виявилися настільки детальними, що в поєднанні з відомостями, вміщеними в епістолярній спадщині Марка Грушевського*2 [5, арк. 69–129] дають змогу чітко уявити інтер’єр храму кінця ХІХ – початку ХХ ст., чого, за браком інформації, не було можливості зробити раніше.

Прикро усвідомлювати, що в неприкрито-зневажливому описі католиком занедбаного стану частини церковного начиння православного храму проглядається, насамперед, відношення настоятеля храму та й самих парафіян до святої обителі. Їдкі зауваження польського історика знаходять підтвердження в тодішній церковній документації [1, с. 138]. Більше того, подібну ситуацію навіть незаангажовані подорожні можуть спостерігати і в наш час.

Загалом, “Мандрівки історично-археологічні Україною” містять цінні відомості з історії Суботова кінця ХІХ – початку ХХ ст., що становить особливий інтерес для сучасних дослідників. Характерною особливістю подорожніх заміток Ф. Равіти-Гавронського є неприховане бажання показати стан збереження козацьких старожитностей крізь призму власної оцінки діяльності гетьмана Богдана Хмельницького.

Насамкінець подаємо уривок з тексту твору Ф. Равіти-Гавронського, що стосується опису Суботова. Оригінальний текст написаний польською мовою. Переклад українською авторів даної публікації. Переклад здійснено з максимальним наближенням до оригіналу й намаганням зберегти авторський стиль викладу, мовні звороти та правопис власних назв. Розшифровані скорочення та відновлені частини тексту подані в квадратних дужках. Загальновживані скорочення не розшифровувалися.

*2 Марко Федорович Грушевський доводився видатному українському вченому-історику, літературознавцю, соціологу, політичному діячеві академіку Михайлу Сергійовичу Грушевському чотириюрідним братом.

–  –  –

1. Кучеренко М., Панькова С., Шевчук Г. Я був їх старший син (рід Михайла Грушевського). – К.: КИЙ, 2006. – 662 с.

2. Матеріали польових досліджень авторів даної публікації: розповідь Івана Івановича Ряднини, 1936 р.н., мешканця с. Суботова Чигиринського району Черкаської обл.

3. Мицик Ю. Чигирин – гетьманська столиця. – К.: Видавничий дім “КиєвоМогилянська академія”, 2007. – 392 с.

4. Центральний державний історичний архів України в м. Києві, ф. 491, оп. 75, спр. 86, 12 арк.

5. Центральний державний історичний архів України в м. Києві, ф. 1235, оп. 1, спр. 291, 98 арк..

6. Rawita-Gawronski F. Wycieczki historyczno-archeologiczne po Ukrainie // Przewodnik naukowy s literacki. Dodatek miesiczny do “Gazety Lwowskiej”. – 1901. – Rocznik XXIX. – S. 53–148.

Мандрівки історично-археологічні Україною. Суботів

Бути у Чигирині й не оглянути Суботова – було б це все одно, що бути у Римі й не бачити Ватикану.

Говорять, що Суботів на 7 верст віддалений від Чигирина, але спробуйте ті 7 верст проїхати! “На поганому коні – як говорить Українець – буде 14”. Маючи присмак із подорожі моєї попередньої прагнув дістатися до цієї славетної колись садиби Богдана Хмельницького Тясмином. Виявилося однак, що річка у деяких місцях є такою мілкою, що загрожувала нам ночівля в очереті. Науменко бажав дуже пожертвувати же свій човен, але рішився на візок.

По обіді тоді, коли вже сонце добре похилилося до заходу, вирушили в дорогу. Візок, як колись був братом рідним тих, якими попереду їхали, мілкий, малий, по-татарському збудований, на високих насадах, міг би сміливо фігурувати у якомусь музеї як знаряддя тортур людських. Врешті-решт, не було вибору; потрібно було однак таким [їхати], яким їздили всі. Вирушили тоді в подорож і [по] густо при вибоях оздобленій дорозі, що вела над Тясмином. Усюди багато дерев, багато зелені – сади й городи буйні, всюди помітні вишні червоніють. Природа весела, але оточуюча її атмосфера якась сонна, тиха тиша лінощів. Їхали посеред садів важкою дорогою так важко, що стільки разів зустрічалися з підводою, що їхала назустріч, [то стільки] треба було затриматися, а фурмани так довго мусили коло возів маніпулювати, аж [поки], нарешті, без побоювання поламки осей – справжніх дерев’яних – можна це було минути, По довгому крученню видобулися нарешті з низини річкової “на степ”, а власне на досить хвилясте плоскогір’я, щитом якого йшла дорога до Суботова.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


З правої сторони одним безперервним пасмом зелені над Тясмином тягнулися побережні осади від Чигирина аж до Суботова. Справді

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

лежить на цій лінії село Слободище, але так єднається з передмістям Лівобережним Чигирина, що творить з ним майже одне ціле.

З дороги Суботова не видно зовсім, бо лежить він у прибережній смузі, зовсім так само як Чигирин розміщений, з тією тільки різницею, що тягнеться з однієї сторони Тясмину. З’їхавши з крутої гори, як це тут говорять – “зі степу” або “від степу”, в’їхали до села доволі великим і широким ярком, серединою якого біжить струмок і в різних місцях стоять три криниці. В’їхавши до села, повернули ліворуч і побачили перед собою ціле село, яке дотепер складалося з двох рядів будинків; одні тулилися під горою, другі тяжіли до Тясмину й збудовані були на пониззі. Щойно до центру села поселення розширяється значно і видно дві церкви: одна в низині, праворуч дороги, друга – на горі. Не складно було домислити, що ця на горі – є то власне та, яку в р[оці] 1651 збудував Богдан Хмельницький.

Затримавшись біля підніжжя гори, окинемо оком околиці. Там, де стала церква Хмельницького видніються [її] дві частини – середня, центральна – й вузька [дзвіниця при] дорозі в зелені. На одному пагорбі стоїть церква, на другому – двір невеликий, помешкання пароха. Прагнучи оглянути церкву, ідемо навпростець до господаря – ксьондза руського. Був у полі. Ідемо тим часом оглядати церковне кладовище в надії, що може там які сучасні [козаччині] пам’ятники знайдемо. На жаль нічого, кілька хрестів типових, з каменя побережного при округлих раменах, але з початку ХІХ. ст. – понад це справді нічого. Церква цілком подібна до костьолу з [часу] пізньої готики, з фронтоном і тильною стіною у стилі готичнім. До р[оку] 1867 була вона у суцільній руїні, дах соломою критий, затікав. У тому часі взято це до впровадження її до порядку, дзвіницю з’єднано коридором із церквою – і зроблено з гарної у задумі будови якусь дивину витягнуту і безформенну.

Дороги, що вела б від села до гори, між церквою та будинком пароха, в давнину не було*3. У цьому місці праворуч біля підніжжя гори, на якій підносився дім гетьманський, був величезний став, що з’єднувався з Тясмином, і млини Хмельницького. Нині село розляглося широко на місці ставу*4. Від дороги, дивлячись на цю гору, на якій відповідно до переказу стояв будинок Хмельницького, видно ще виразні кілька насипів, або краще сказати – тераси, призначені *3 Стосовно дороги такої ж думки дотримувався і М. Костомаров, який відвідав Суботів у травні 1872 р. Історик зазначив, що рів із південно-західного боку садиби Хмельницьких, на дні якого пролягає дорога, утворений талими водами (див.: Костомаров Н. Исторические произведения. Автобиография. – К., 1989. – С. 624–625).

*4 На ставищі знаходився згаданий куток Оболонь, який проіснував до 1959 р. – часу проведення комплексних меліоративних робіт, у ході яких р. Тясмин змінила своє русло, болотиста місцевість була осушена, а мешканці кутка відселені в інші частини Суботова.

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

видно для встановлення гармат, що мали захищати дім, за тогочасним звичаєм на зразок замку збудованим. З боку степу були також напевно батареї, але тої частини не мали можливості дослідити.

Повернувся врешті отець Кирило*5, молодий парох церкви Хмельницького, через те що існувала від певного часу інша, нова, більша у центрі села [церква], і його привітності завдячити мусимо огляданням церкви. Всередині її також разючі відбиваються відмінності від внутрішнього [простору] церкви православних*6. У коридорі добудованому, що вів від дзвіниці до церкви, – ряди різних святих [роботи] поганого пензля. Іконостас дуже зграбний і ладний, цілі прикрашені у різній кількості образи святих, оправлені у різьблений орнамент дерев’яний, багато золочений. Імовірно у значному часі зберігся він із часу Хмельницького і лише поновлювався. Свідчить про те його типовість, його цілість у стилі бароко XVII і початку XVIII ст.

Типи святих не складають у цілому твердої стрункості грецької; навпаки, знать на них не тільки з композиції, але із малювання [має] певну м’якість римських малярів, витіснену через унію в типах святих. З правого боку іконостасу висить великий образ “Успіння”, дуже гарний, лише цілком занедбане малювання – у великих дірках і тріщинах, гідний відновлення, і безперечно [вміщення в] відновлену будівлю церкви. О[тець] Кирило пожалівся, що у церкві немає жодних пам’яток, але неслушно: належить радше сказати, що пам’ятки ті не є досліджені. Оглядаючи старе дрантя церковне, знайшов у пилу і забутті кільканадцять образів Святих, на дереві мальованих, занедбаних, але сучасних безсумнівно. Взагалі, належало би всі пам’ятки тутешні сфотографувати та зробити з цього якийсь альбом Суботівський – сумних пам’яток.

У правобічній стіні від дверей вхідних знаходиться невелика з жовтої бляхи табличка, на якій міститься сухий і короткий напис російський, [що] звучить дослівно [так]: “тут спочиває тіло Хмельницького”. Жодної гробниці, жодного сліду – гола стіна, не більше. Не знати яким чином постала злослива й підла легенда, що Поляки викинули з гробниці домовину й прах Хмельницького, але про таку поЙдеться про настоятеля храму Кирила Шараєвського, призначеного після смерті його попередника І. Грабовського в 1899 р.



Pages:     | 1 |   ...   | 18 | 19 || 21 | 22 |   ...   | 46 |
 
Похожие работы:

«Лідія МАЦЕВКО-БЕКЕРСЬКА © 2007 ДИСКУРС ЧИТАЧА ЯК СКЛАДОВА НАРАТИВНОЇ СТРУКТУРИ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ: ПЕРШЕ ПРОЧИТАННЯ ТЕКСТУ Важливим чинником літературного дискурсу, який змагається з автором (чи авторською інтенцією) за першість у процесі естетичної комунікації, є читач. Конкретно-біографічна особа, людина, котра гортає сторінки книги – це лише одна із численних модифікацій присутності адресата в просторі художнього твору. Сучасне літературознавство диференціює три найбільш виразні форми...»

«ВНЗ «Український католицький університет» Філософсько-богословський факультет ПРОГРАМА ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ЕКЗАМЕНУ Напрям підготовки – 0203 «Гуманітарні науки» Спеціальність – 8.02030103 «Богослов’я» Освітньо-кваліфікаційний рівень – «магістр» Львів – 2014 І. Вступ Фаховий вступний екзамен для вступу на програму підготовки магістра богослов’я відбувається у формі усного іспиту, під час якої вступник повинен продемонструвати відповідний рівень знань з різних ділянок богослов’я: догматичного,...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Історичний факультет Студентське наукове товариство КАРАЗІНСЬКІ ЧИТАННЯ (історичні науки) Тези доповідей 65-ї міжнародної наукової конференції 20 квітня 2012 р. Харків 201 Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Історичний факультет Студентське наукове товариство КАРАЗІНСЬКІ ЧИТАННЯ (історичні науки) Тези...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ” МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ) для студентів гірничого факультету Дніпропетровськ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ УНІВЕРСИТЕТ” ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ Кафедра історії та політичної теорії МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ З...»

«Львівський національний університет імені Івана Франка КАФЕДРА ЗАГАЛЬНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ З КУРСУ ПЕДАГОГІКА для студентів Ш курсу історичного факультету денної форми навчання Уклала: Світлана Цюра Львів – 2013 ВСТУП Самостійна робота з курсу «Педагогіка» розрахована на 90 годин, з яких 36 – передбачено на виконання індивідуальних завдань та навчального проекту. Основними завданнями вивчення дисципліни “Педагогіка” є...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В. Н. КАРАЗІНА Ю.А. ЖАДАНОВ ІСТОРІЯ АНТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Методичні матеріали для студентів дистанційної та заочної форм навчання ХАРКІВ-2003 УДК 820(073) Жаданов Ю.А. ІСТОРІЯ АНТИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ: Методичні матеріали для студентів дистанційної та заочної форм навчання.2-ге вид., випр. і доп. Харків: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2003. 30 с. Рецензенти: доктор філологічних наук, академік АН ВШ України, професор, завідувач...»

«17. Ігнатуша О. М. Інституційний розкол православної церкви в Україні: ґенеза і характер (ХІХ ст. – 30-ті рр. ХХ ст.) / О. М. Ігнатуша. – Запоріжжя : Поліграф, 2004. – 440 с.18. Катюшко В. Адвентизм на Хмельниччині / В. Катюшко // Релігія і Церква в Подільському регіоні: історія та сучасність. – Хмельницький : Вид-во Хмельн. ін-ту регіон. управління та права, 2002. – С. 155-158.19. Клибанов А. И. История религиозного сектантства в России (60-е годы ХІХ в. – 1917 г.) / А. И. Клибанов. – М. :...»

«Національна академія наук України Інститут історії України Г. Касьянов, В. Смолій, О. Толочко Україна в російському історичному дискурсі: проблеми дослідження та інтерпретації Київ – 201 ЗМІСТ Резюме І. Загальний контекст Західна Європа Центрально-Східна Європа, Балкани, Балтія, країни СНД. ІІ. Українські студії в Росії: інституційний вимір Академічні інститути Університетські центри Державні експертно-дослідницькі установи Неурядові дослідницькі організації та інформаційні ресурси. ІІІ....»

«Титульний аркуш Підтверджую ідентичність електронної та паперової форм інформації, що подається до Комісії, та достовірність інформації, наданої для розкриття в загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Генеральний директор Тимошенко Павло Геннадiйович (прізвище та ініціали керівника) (посада) (підпис) М.П. 23.04.2012 (дата) Річна інформація емітента цінних паперів за 2011 рік 1. Загальні відомості 1.1. Повне найменування емітента ПУБЛIЧНЕ АКЦIОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ЦЕНТРАЛЬНИЙ...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Cерія педагогічна 2008. Вип 23. С. 235-245 Ser. Pedagog. 2008. Vol.23. P. 235-245 УДК 377.8:378.4(477.83-25)”1907/1923” ПЕДАГОГІЧНИЙ СЕМІНАРІЙ ЯК НАУКОВО-ДИДАКТИЧНИЙ ПІДРОЗДІЛ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ (1907–1921) Теодор Лещак Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Дорошенка, 41, 79000 Львів, Україна Педагогічний Семінарій створено 1907 року як окремий підрозділ філософського факультету Львівського університету. Ця науково-навчальна...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»