WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 8 | 9 || 11 | 12 |   ...   | 46 |

«ТРЕТІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Третіх Всеукраїнських Зарембівських наукових читань “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції”, присвячених 20-річчю Центру ...»

-- [ Страница 10 ] --

На ІІІ етапі розробляються методи консервації об’єктів науки і техніки (залишки шахт, кар’єрів, вирв тощо) та рекультивації ландшафту.

Заключний IV етап полягає у розробці проектів музеєфікації: приведення об’єктів у стан, придатний для екскурсійного відвідування, й організація музеїв під відкритим небом промислової видобувної галузі.

Так, під час дослідження антропогенних ландшафтів гірничодобувного району Кривого Рогу авторським колективом Криворізького державного педагогічного інституту запропоновано організувати в районі кар’єрів “Генріх” і “Надія” АТ Криворізьких залізних руд, де знаходяться відвали дореволюційних південних рудників, провальна лійка та наземні споруди шахти ім. ГПУ, верхня частина шахти “Похила”,

– музей під відкритим небом – ландшафтно-індустріальний парк [6].

В урочищі “Дубова Балка”, де були знайдені залишки перших гірничих виробіток і плавилень скіфського часу VII–III ст. до н.е. та в 1866 р.

проводили дослідження О.М. Поль разом із Й.І. Пузіно (експедиція на чолі з М. Штріппельманом), а в 1890-х роках був кар’єр Джона Х’юза

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

(Юза), запропоновано створити історико-краєзнавчий дендрологічний парк (експедиція під керівництвом В.В. Білоусова, 1990-ті роки) [7].

Територія, де знаходяться залишки об’єктів – пам’яток науки і техніки, відноситься відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини” до визначних місць – пам’яток антропогенного ландшафту, що донесли до нас цінність з наукового погляду. Розташування на цій території залишків об’єктів науки і техніки дає можливість віднести її до комплексної пам’ятки.

Таким чином, виявлення та збереження пам’яток архітектури та містобудування шляхом їх реабілітації, реставрації та регенерації; визначення пам’яток – залишків об’єктів науки і техніки та їх консервація, виявлення території визначних місць – антропогенного ландшафту як пам’ятки й організація музеїв добувної промисловості на цій території спрямовані на збереження своєрідності історичних місць, дають можливість ознайомитися з етапами розвитку науки і техніки попередніх поколінь.

________________________________

1. Закон України “Про охорону культурної спадщини” // Пам’яткознавство: правова охорона культурних надбань: зб. док. – К.: Інститут культурології Академії мистецтв України, 2009. – С. 40–44.

2. Там само.

3. Інструкція щодо проведення історико-архітектурної інвентаризації забудови міст:

Звіт до НДР/НДІТІАМ; кер. Товстенко Т.Д.; вик.: Тямін М.Ю. – К., 1993. – С.10.

4. Там само

5. Методичні рекомендації до проведення історико-архітектурної інвентаризації забудови населених місць: Звіт до НДР/НДІТІАМ; кер. Товстенко Т.Д.; вик.:

Пламеницька О.А., Могитич Р.І., Ткаченко Г.І. та ін. – К., 1995. – С. 51.

6. Казаков В.Л., Калініченко О.О., Кліковська О.Є., Ярков С.В. Індустріальна спадщина залізорудних рудників “Червоного пласта” міста Кривого Рогу // Індустріальна спадщина в культурі і ландшафті: Матер. ІІ Всеукр. наук. конф. Київ, 25–26 травня 2007 р. // Науковий вісник. – К., 2007. – Вип. 4. – С. 157–166; Розробка меж історичних ареалів м. Кривий Ріг: Звіт до НДР (проміж.) / Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК: кер. Товстенко Т.Д.; вик.: Тямін М.Ю. та ін. – К., 2008. – C. 35.

7. Розробка меж історичних ареалів м. Кривий Ріг… – C. 35; Тютюнник Ю.Г. Исторические горнопромышленные ландшафты Криворожского бассейна // Вопросы истории естествознания и техники, Российская академия наук. – 2006. – № 4. – С. 1087–1089.

–  –  –

Швидкоплинні зміни в українському законодавстві, зростаючий рівень промислового використання територій, прискорені темпи розпаювання та зміни призначення земель призводять до швидкої інтенсифікації руйнування та пошкодження пам’яток археології. Особливо це стосується невиявлених пам’яток або таких, які не перебувають на державному обліку. Слід зазначити, що пам’ятки археології досить специфічні щодо їх охорони та використання. Якщо інші категорії можна оглянути та заміряти не пошкоджуючи, то кожне нове обстеження пам’ятки археології призводить до певної її руйнації та зростання загрози пошкодження [1]. Спостереження за такими пам’ятками значно ускладнене. Фактично, відсутній фактор громадського контролю. Адже зникнення чи деформацію будинку може побачити будь-хто, а ось чи руйнується пам’ятка археології, чи просто проривається пустий ґрунт може помітити лише фахівець. Інформація, що міститься в археологічних об’єктах, неповторна, не може бути відновлена або реконструйована в разі пошкодження комплексу. Тому кожна яма, кожен зсув ґрунту на пам’ятці призводить до непоправних утрат вітчизняної та світової науки [2].

Робота з виявлення пам’яток археології має певні загальні методичні принципи, які мають враховуватися в будь якій пошуковій роботі. Так, обов’язковим є попередній аналіз території щодо вже відомих пам’яток. Щоправда, зазвичай, дослідники вишукують комплекси тільки окремого культурно-хронологічного зрізу, здійснюють попередній аналіз топографії, виявлення ймовірних місць розташування пам’яток за опосередкованими свідченнями, відповідне прокладання маршрутів пошуку. Спільним для всіх типів розвідок є збір підйомного матеріалу, методи шурфування, зачистка відкритих шарів ґрунту [3]. Загальними є принципи фіксації пам’ятки: фотографічної, графічної (схема розташування, стратиграфія шурфу, прив’язка до місцевості тощо) [4]. Широко можуть використовуватися технічні засоби пошуку, такі як магнітозйомка, ехолокація, аерофотозйомка. На жаль, в Україні вони майже не використовуються через їх високу вартість [5].

Не зупиняючись на питаннях класифікації археологічної розвідки у залежності від зони проведення, культурної та хронологічної прина

<

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

лежності розшукуваних пам’яток, розглянемо пам’яткоохоронний і пам’яткознавчий аспект такої діяльності.

Нині археологічні розвідки можна поділити на 2 основні групи. Це наукові дослідження, орієнтовані на виявлення пам’яток певної культурної та хронологічної приналежності, цікаві конкретному досліднику, який проводить розвідку, або новобудовні, рятівні наукові роботи, спрямовані на виявлення всіх пам’яток на певній території, яка буде використовуватися під час будівництва. Проведення пошукових робіт за науковим планом організації чи конкретного дослідника завжди направлене на виявлення та перевірку стану пам’яток якогось конкретного типу, – зазвичай певної культури чи періоду. Ситуація ускладнюється нестачею ресурсів для проведення повномасштабних робіт. Тому на обстеженій території залишається досить багато слабо обстежених або не виявлених пам’яток археології, що не відповідають поточній потребі дослідника. Маршрути під час таких розвідок прокладаються територіями, де ймовірніше виявлення пам’ятки потрібного типу. Таким чином, можуть залишатись поза увагою вододіли, або – навпаки – нижні тераси річок. Виявлені пам’ятки здебільшого зафіксовані лише у звітах і невеликих публікаціях, – вони включені до наукового обігу, проте, в системі державного обліку відсутні й фактично не перебувають під охороною.

Рятівні розвідувальні роботи мають дещо інший характер. Вони від початку орієнтовані на повне обстеження певної території. Тут проблемою постає саме визначення території дослідження. Головним фактором при цьому постає економічна доцільність для замовника. Тобто пам’ятки виявляються виключно в межах, що цікавлять забудовника. Отримані дані таким чином вирвані з контексту території, деякі комплекси досліджені не повно. Всі роботи спрямовані на те, щоб врятувати якнайбільше, а не на загальний аналіз району. У випадках робіт в умовах міста, здебільшого, виявлені пам’ятки не можуть потрапити до державного обліку з тієї причини, що відразу ж і розкопуються.

Відтак, такі пам’ятки перестають існувати in situ. Рятівні розвідувальні археологічні роботи можуть дати лише побічний, опосередкований матеріал для пам’яткоохоронного аналізу району. Проблема відсутності навіть виявлених і не знищених пам’яток у державних реєстрах постає й тут. Адже пам’ятки, виявлені рятівними роботами, фіксуються у наукових звітах і в планах забудови, але не завжди складається відповідна документація для встановлення їх під державну охорону.

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Отже головними проблемами археологічної розвідки у розрізі пам’яткознавства та пам’яткоохоронної роботи постають:

- принцип вибору меж досліджуваної території та прокладання маршрутів;

- фіксація окремих груп пам’яток без зв’язку із загальним культурним контекстом (включаючи ставлення сучасної громади до цих старожитностей);

- тривалий термін визначення статусу пам’ятки (час між реальним виявленням об’єкту та його встановленням на державний облік);

- слабкий зв’язок науковців – виконавців розвідки з місцевими та загальнодержавними пам’яткоохоронними організаціями.

У межах рятівних археологічних робіт було декілька спроб створення методики, що включала б пам’яткоохоронні превентивні методи. Так, на початку 1990-х років експедицією Національного історичного музею України проводилися роботи за системою ІКЗ (суцільної історико-культурної зйомки) [6]. Загальні принципи пам’яткознавчої роботи з археологічними комплексами викладено у роботах О. Титової, Г. Івакіна [7]. На жаль, практичне впровадження попередніх пам’яткохоронних робіт на пам’ятках археології так і не було запроваджене. Причиною тому – відсутність державного фінансування, швидкоплинні зміни у науковій організації досліджень, адміністративному та нормативному управлінні територіями.

Для вирішення проблеми загального аналізу археологічної спадщини на території як окремих регіонів, так і держави в цілому, необхідно напрацювання нових методичних засад археологічної розвідки, спрямованої на вирішення саме пам’яткознавчих завдань. Методологія пам’яткознавчої археологічної розвідки має охоплювати як методи археології, пам’яткознавства, так й інших суміжних наук; враховувати особливості широкого контексту кожної пам’ятки, культурного та природного.

Відтак, дещо зміщується напрям наукового пошуку. Якщо суто археологічні дослідження спрямовані на розкриття історичної інформації через фіксацію пам’ятки та її структури, то пам’яткознавчі археологічні дослідження спрямовані на виявлення особливостей існування самої пам’ятки, її властивостей і взаємодії з навколишнім середовищем. Таким чином, якщо археологічна розвідка має допоміжне значення (пошук потенційних об’єктів для більш щільного дослідження – розкопок, складання загального уявлення про поширення тієї чи іншої культури, визначення предмету охорони – дослідження в аварійних

Т р е т і З ар е м бі в с ь к і ч и т ан н я

умовах), то пам’яткознавча повинна стати окремим напрямом наукової роботи, надавати у результаті повноцінний блок інформації щодо аспектів виникнення й існування виявлених пам’яток (фізичні характеристики, культурний контекст, властивості у просторі й часі), а також забезпечувати необхідні дані для якнайшвидшого встановлення пам’яток на державний облік, визначати оптимальні заходи охорони.

У безпосередній роботі з комплексами пам’яткознавча археологічна розвідка має використовувати принципи насамперед археологічної науки. Але для вирішення наведених вище проблем керуватися потребами пам’яткознавства й охорони пам’яток. Тобто необхідним є напрацювання суто пам’яткознавчих методів і аспектів роботи, що можуть використовуватися в пошуковій археологічній роботі. Конкретне вираження таких методик можливе лише в результаті апробації загальних засад методології пам’яткознавчої археологічної розвідки у польових умовах і подальшого аналізу отриманих результатів. Такі засади, на наш погляд, будуть сильно змінюватися у процесі розвитку. Тому наводимо їх лише у загальному вигляді як першу спробу їх формулювання:

- визначення території дослідження за принципами розкриття суцільного культурного розмаїття регіону (тобто менша загальна площа, але досліджена комплексно і, за можливості, повністю);

- фіксація пам’яток у достатньому обсязі для встановлення їх на державний облік (включаючи встановлення можливих меж пам’ятки, охоронних зон, технічного стану, можливих загроз і рекомендованого статусу);

- максимальне залучення громадськості до пошукової роботи шляхом опитування (отримання практичної інформації щодо пам’яток і визначення ставлення до них);

- робота у взаємодії з місцевими державними та громадськими установами у сфері охорони пам’яток (обмін інформацією, взаємна наукова, методична й інша підтримка);

- широке використання супутніх джерел інформації (архіви, опитування, природничі методи, дані супутніх наук тощо);

- визначення контексту пам’яток (соціального, природного оточення, потенційних загроз, взаємозв’язку пам’яток);

- виявлення оптимальних умов для збереження, використання та популяризації пам’яток археологічної спадщини;

- робота з громадськістю щодо роз’яснення необхідності охорони пам’яток і відповідальності за їх пошкодження.

Т р е т і З а р е м бі в сь к і ч и т ан н я

На рівні апробації методики археологічної пам’яткознавчої розвідки пропонуємо наступну схему роботи пошукового загону. Польові роботи мають проводитися на базі певної археологічної експедиції Інституту археології НАН України. За допомогою аналізу даних із місцевих і державних архівів, історіографічних джерел визначається пам’яткознавчий потенціал району майбутньої розвідки, створюються перелік і схема розміщення відомих пам’яток на території району, проводиться аналіз юридичного статусу цих пам’яток. Визначається статус земель, де буде проходити розвідка, створюється перелік організацій, що працювали, працюють або зацікавлені щодо охорони археологічної спадщини регіону. Далі на основі сучасних інформаційних технологій і супутніх джерел (даних геоморфології, краєзнавства, геології, карт ґрунту тощо) визначається загальна картина природничого стану території.

На основі отриманих даних визначаються пріоритетні та максимальні межі території дослідження, прокладаються пошукові маршрути.



Pages:     | 1 |   ...   | 8 | 9 || 11 | 12 |   ...   | 46 |
 
Похожие работы:

«208 Наукові записки ТНПУ: Літературознавство референт», а втраченим референтом її робить тотальне домінування симулякрів. Роман «Англія, Англія», приходить до висновку І. Дробіт демонструєте, що історичне минуле більше не виступає як Історія сама по собі, воно стає проекцією історії з позицій постмодернізму, одним з варіантів такої проекції є зображення історичної гіперреальності. Отже, у романі Дж. Барнс яскраво репрезентує теорію симулякрів Ж. Бодріяра та, водночас, наголошує на фікційності...»

«ПАВЛЮК ІГОР. Діагностика і прогностика брехні: Екскурси в теорію комунікації. – Львів: Сполом, 2003. – 80 с. Рец.: Крушельницька Л. Для чого крила тим, хто не вміє літати? [Стаття, де позитивно мовиться про книжку] // За вільну Україну. – 2003. – 14 жов.; Вербич В. Всеочищаюча любов та діагностика брехні // Сім’я і дім – Луцьк. – 2003. – 4 груд.; Кралюк П. Що робити, коли нічого змінити не можна? [Рецензія] // День. – 2004. – 24 бер.; Книга увійшла до кращих книг України за 2003 рік у номінації...»

«УДК 130.3 ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОВІДНОСИН РЕЛІГІЙНОГО ТА ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА В ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦЕРКВИ Ломачинська І.М. (м. Київ) Анотації В статті автор аналізує ідеологічне підґрунтя взаємовідносин релігійного та політичного лідерства в історії розвитку християнської церкви; досліджує специфіку сакрального та світського компонентів у владних відносинах. In the article an author analyses ideological basis mutual relations of religious and political leadership in history of...»

«СВІТЛАНА КЛЮЧНИК СЛІД ВІЧНОСТІ Літературна редакція П.Дідовича Чернігів Володимир Ємець на етюдах. Фото В.Школьного. 1980-ті. Час незворотний. Він плине в майбутнє. Сьогодні кожної миті стає минулим і назавжди розчиняється у вічності – незбагненній, безкінечно розтягнутій субстанції, що ніколи і ніде не кінчається. Твір талановитого художника — слід вічності, закарбований у часі. Ав тор. УДК 75-051(477) ББК 85.143(4УКР)6-8 К 52 Книга видана в рамках обласної Програми підтримки розвитку...»

«Богуцький А. Археолог від Бога Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині.2012. Вип. 16. С. 11–19. Андрій БОГУЦЬКИЙ АРХЕОЛОГ ВІД БОГА Хочу написати про Олександра Степановича Ситника, оскільки не раз озвучував своє ставлення до нього і оцінку його наукового доробку в усній формі – на різних зібраннях, міжнародних конференціях, в тісному колі друзів та колег. А тепер з’явилася нагода викласти думки і спостереження на папері – з нагоди ювілею Олександра – 60-річчя життєвого шляху....»

«Дячок 0.0. Державне право зарубіж них країн — З а га льн а части н а Опорний конспект лекцій — hДніпропетровськ Державна митна служба України Академія митної служби України ДЕРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ Затверджено науково-методичною радою Академії митної служби України Протокол № 1 від 21.09.2004 р. Дніпропетровськ УДК 342 ББК 67.40 Д 99 ДУРЖАВНЕ ПРАВО ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ Автор Дячок Олег Олександрович, кандидат...»

«УДК 37.091.217:379.83 «1925/2012» ОЛЕНА ПІДДУБНА (Київ) НОРМАТИВНО­ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНОГО ДИТЯЧОГО ЦЕНТРУ АРТЕК 1925­2012 рр. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади процесу становлення і розвитку «Артеку» як освітньо-виховної системи, враховано зміни політичної та соціально-економічної ситуації в країні, їх відображення в нормативно-законодавчому забезпеченні діяльності дитячого оздоровчого табору в період 1925-2012 рр. Ключові слова: «Артек», дитячий санаторний...»

«Національна академія наук України Інститут історії України Німецький фонд «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» Тетяна Пастушенко «В’їзд репатріантів до Києва заборонений.» Повоєнне життя колишніх остарбайтерів та військовополонених в Україні Київ У рамках міжнародної науково-дослідницької програми «Документування примусової праці як завдання збереження пам’яті» Німецький фонд «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» підтримав 13 проектів, які займалися вивченням різноманітних аспектів...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ІВАНА ФРАНКА Юридичний факультет кафедра історії держави і права та політико правових вчень ІСТОРІЯ ПРАВОВИХ ТА ПОЛІТИЧНИХ УЧЕНЬ Навчально-методичний посібник для студентів юридичного факультету -2Зміст 1. ПРОГРАМА КУРСУ політичних учень Правові і політичні вчення у давніх Єгипті, Вавилоні, Індії, Китаї, у давніх іудеїв Грецька правова і політична думка Римська правова і політична думка в Україні (XVII – поч. ХХ ст.)...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут філології Кафедра історії української літератури та шевченкознавства ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХІ–ХVIII ст. Програма курсу, плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи, тести. (для студентів спеціальності «Літературна творчість; українська мова і література») Київ Рецензенти: д.ф.н., проф. Задорожна Л.М., д.ф.н., проф. Мережинська Г.Ю. Затверджено вченою радою Інституту філології (протоколо № 2 від 26 вересня...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»