WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 7 | 8 || 10 | 11 |   ...   | 39 |

«ДРУГІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Других Всеукраїнських Зарембівських наукових читань: “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції” м. Київ, 22 січня 2009 р. КИЇВ ББК ...»

-- [ Страница 9 ] --

34 коп. Це речі місцевих болгар, караїмів, греків, кримських татар, зокрема, зразки вишивок і візерункового ткання кримських татар, предме

<

Другі Зарембівські читання

ти повсякденного побуту, рушники, хустки різного призначення, жіночі нагрудники, покривала, пояси для підтяжки, домашнє начиння, музичні інструменти, одяг – комплекси та окремі предмети (серед них костюми караїмського хаззама (газана), повний костюм болгарки-нареченої, старовинний жіночий грецький костюм зі Старого Криму, головні покривала, керамічне, дерев’яне, металеве домашнє начиння; сільськогосподарські знаряддя), а також 51 фотографія з побутовими сценами і видами, зроблені за маршрутом поїздки: Перекоп (села Мулла-Лар, Тюп-Кенегенез, Терекли-Абаш) – Сімферополь – Євпаторія – Бахчисарай – Бахчисарайська волость Ялтинського повіту (села Куру-Узень, Улу-Узень, Туак, Ускут, Лакі, Керменчік, Таври, Богатир, Узеньбаш, Фот-Сала, Коккоз) – Алушта – Судак (села Куру-Узень, Улу-Узень, Туак, Ускют, Кансехде, Кутлак) – Феодосія та Феодосійський повіт (села Сарай-Мін, Коп-Кочеген, Кыз-Аул, Коп-Тахил, Таракташ, Токлук, Коз, Капсихор, Кутлак, Отузи, Коктебель) – Старий Крим – Карасубазар – Симферополь [19].

У 1906 р. експедицію музею до Криму очолив Петро Миколайович Бекетов [20], який збирав етнографічні предмети у степових татар (керченських і перекопських). Маршрут для нього розробили С.О. Мокржецкий і С.С. Крим. П.М. Бекетов відвідав у Феодосійському повіті села СарайМін, Коп-Кочеген, Кыз-Аул, Коп-Тахил; у Перекопському – Мулла-Лар, Тюп-Кенегез, Терекли-Абаш. Петро Миколайович зібрав для музею 94 предмети, витративши на їх придбання 200 руб. [21]. У листі, адресованому К.О. Іностранцеву 8 квітня 1906 р., він зазначав, що “підозрілість, замкнутість кримських татар немає меж“ [22], – це, за його справедливим зауваженням, істотно заважало роботі: “… нема можливості придивлятися і вибирати”. Петро Миколайович привіз до Санкт-Петербурга комплекси та окремі предмети жіночого, чоловічого і дитячого одягу кримських татар, покривала для голови, рушники різного призначення – з візерункового ткання та вишиті; глиняне, дерев’яне, металеве домашнє начиння, комплект домашнього начиння для прийому гостей (підставка для підноса, піднос, чашки) [23]. П.М. Бекетов став ініціатором підготовки для експозиції музею макетів житла степових і гірських татар Криму.

Він же знайшов і виконавця проекту – студента Санкт-Петербурзького гірського інституту, молодого геолога, гідролога Петра Абрамовича Двойченка [24], який у Криму досліджував артезіанські колодязі [25].

8 квітня 1906 р. П.М. Бекетов писав К.О. Іностранцеву: “Я знайшов у Сімферополі справжній скарб. Це такий собі Двойченко – молодий

Другі Зарембівські читання

геолог і натураліст, він закінчує Гірничий інститут і взимку робить моделі всіляких споруд у Мармуровому палаці (там є така майстерня).

Влітку він роз’їжджає кримськими степами задля дослідження артезіанських колодязів. За минулий рік об’їздив 800 сіл (!). Кримські татари йому відомі та близькі з дитинства. Скромність і сумлінність цієї молодої людини безмежна. … За оплату Двойченко не працює і сам запропонував просто зробити декілька моделей” [26]. П.М. Бекетов уважав, що для експозиції музею про кримських татар потрібні макети гірської саклі з двором і піччю, степової феодосійської саклі з каменя, степової перекопської саклі з очерету, степової гарби та гірської кошари [27].

У 1908 і 1909 роках збором етнографічних колекцій у Таврійській губернії за завданням Російського музею імператора Олександра ІІІ займався П.З. Рябков, який доправив до столиці матеріали з рибальства та предмети землеробського ужитку різних народів Криму [28].

Загалом, зібраний упродовж 1903–1908 років матеріал дозволив відкрити в музеї цікаву експозицію, присвячену кримським татарам. Так, у 1909 р. на Етнографічній виставці тут експонувалися кримськотатарські костюми, промислове начиння, предмети домашнього ужитку, прикраси. Окремо були представлені колекція старовинних килимів з Криму, майстерні кримськотатарського зброяря та ювеліра [29].

У 1912 р. за дорученням музею етнографічні дослідження в Бахчисараї проводив архітектор Сергій Семенович Некрасов. Цікаву інформацію про хід збирання ним матеріалів для музею надають його листи [30] до виконувача обов’язків завідувача Етнографічного відділу музею Олександра Олександровича Міллера [31]. С.С. Некрасов також нарікав, що через підозрілість кримських татар “немає ніякої можливості потрапити в татарські будинки”, а також на те, що, “доводиться купувати з других рук, хоча не можу поскаржитися на високу ціну“ [32].

10 липня 1912 р. С.С. Некрасов повідомляв О.О. Міллеру про здійснені придбання. Найбільш цікавим експонатом був “залізний списдротик із золотою насічкою” [33]. О.О. Міллер давав архітекторові чіткі вказівки: сфотографувати двері в Мамут-Султані, у маєтку князя Долгорукова під сходами парадного входу; провести переговори про придбання цих дверей [34]. 24 серпня С.С. Некрасов повідомляв у столицю, що вдалося знайти “багато цінного й цікавого”, але, на жаль, “не мав можливості купувати їх за готівку” [35].

Другі Зарембівські читання

Збір колекції був продовжений С.С. Некрасовим наступного року.

1 липня 1913 р. він писав О.О. Міллеру: “Головним чином мене зацікавили різьблені та розписні стелі. Якби мати рублів 300, можна було б купити пару цілих стель, а то і все оздоблення кімнати” [36]. До листа додавалися фотографії стель. Архітектор нарікав: “… ні слова татарською не знаю, хоч би словник був” – і просив колег прислати йому зі столиці бодай невеликий словарик [37]. 14 серпня 1913 р. він вислав до музею фото скрині й трьох люстерок [38]. Протягом 1912–1913 років С.С. Некрасов для музею зробив зарисовки і фотографії багатьох унікальних архітектурних кримськотатарських пам’яток, придбав різьблені та розписні підвісні потолки [39], люстерка в дерев’яній оправі, жіночі пояси, окремі предмети меблів, мідне й срібне домашнє начиння [40].

На початку липня 1912 р. спеціальну поїздку з метою вивчення кримськотатарських жител здійснив за завданням музею М.М. Дубровський.

ЇЇ підсумком став докладний опис кримськотатарських будівель [41], зроблений у порівнянні з його ж попередніми спостереженнями 1908 р. Етнограф уважав, що розвиток курортів заважає збереженню етнічної самобутності. Також має безперечний науковий інтерес ще одна стаття цього науцковця, виявлена нами в Науковому архіві Російського етнографічного музею: “Опис татарського будинку в селі Ай-Серез Феодосійського повіту Таврійської губернії” (закінчена 13 жовтня 1912 р.) [42]. Загалом, дослідження М.М. Дубровського досі є найбільш ґрунтовними з даного питання.

У 1913 р. за маршрутом Сімферополь – Євпаторія – Бахчисарай – Фот-Сала з метою збору етнографічного матеріалу вирушив і вже згадуваний Олександр Олександрович Міллер. Для музею ним були придбані численні фрагменти національних костюмів, зроблені описи житла кримських татар. Зі звіту до музею про витрачений аванс у 1000 руб.

Зрозуміло, що він збирав речі караїмів, кримських татар, циганів: предмети одягу (жіноче плаття, жилет чоловічий), прикраси (брошки), предмети побуту (люльки) [43].

Значущу в науковому плані експедицію до Криму влітку 1916 р. за завданням Російського музею зробив Олександр Миколайович Самойлович (1880–1938) [44].

Колекція предметів Російського музею імператора Олександра ІІІ, пов’язаних із культурою і побутом народів Криму, поповнювалася також шляхом приватних пожертв. Так, 14 травня 1908 р. від киянки Любові Афанасьєвої надійшла колекція одягу: куртка кримського татари

<

Другі Зарембівські читання

на, дитячий туркменський костюмчик (халат, шапка, тюбетейка, туфлі, сандалі) [45]. Зафіксовані надходження від В.П. Шнейдера (21 предмет вишивки і візерункового ткання (в 1908 р.) та срібна підставка для кавової чаші (в 1909 р.), куплені ним у Бахчисараї і на Південному березі Криму), С.М. Коровіна (шерстяний шарф, прикрашений візерунковим тканьем – у 1910 р.), Є.К. Ватель (кісети, хустки, рушники, предмети одягу, молитовний килимок – у 1912 р., зібрані нею в Бахчисарайському та Карасубазарському районах), Д.С. Демішова (жіночі дерев’яні калоші, інкрустовані перламутром і металом із Бахчисараю – в 1914 р.), А. Бакшимова (зразки вишивок і прикраси для одягу, настінні прикраси, фіранки, столик, посудини для плову, блюда, придбані в містах і повітах Керчі та Бахчисараю) [46].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Окрім збирання етнографічних колекцій, важливою формою дослідження народів Криму, що проводилися Російським музеєм імператора Олександра III, були анкетні опитування. Так, у 1913 р. музей провів анкетування кримчаків, що проживали в Криму [47]. Анкета включала більше сорока питань про соціальне походження, сімейний стан, освіту, сімейний бюджет тощо, а також: “чи немає в будинку якихось старих кримчацьких речей; якщо є, то що саме; чи є в будинку кримчацькі рукописи; які саме; які перекази у вашій сім’ї відомі про походження кримчаків” [48]. Вивчення отриманих матеріалів мало значно розширити уявлення про побут і культуру кримчаків.

У цілому слід зазначити, що експедиції Російського музею імператора Олександра III з вивчення етнографії народів Криму, інші види етнографічних досліджень, здійснених співробітниками музею, зіграли значну роль у розвитку різних напрямів кримознавства на початку XX ст. Їх результати знайшли віддзеркалення в наукових матеріалах, виданих цим музеем [49], сприяли збереженню для нащадків унікальних етнографічних пам’яток, уможливили створення найбільшої за межами Кримського півострова експозиції, присвяченій етнографії народів, що його населяли [50].

_________________________

1. Палац був збудований у 1819–1825 роках архітектором К.І. Россі в стилі класицизму для Великого князя Михайла Павловича.

2. Також див.: Непомнящий А.А. Русский музей и изучение этнографии народов Крыма в начале ХХ века // Етнічність в історії та культурі: Матеріали і дослідження / Одеський держ. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 1998. – С. 43–46.

3. Російський етнографічний музей (далі – РЕМ), ф. 1, оп. 1, спр. 6, арк. 1–8.

4. Там само, арк. 2 зв.

Другі Зарембівські читання

5. Там само, арк. 5 зв.–7 зв.

6. Там само, арк. 10.

7. Там само.

8. Смирнов И. Несколько слов по вопросу об организации Этнографического отдела Русского музея императора Александра III // Известия императорской Академии наук.– СПб., 1901. Т. 15, № 2. С. 225.

9. Там само. – С. 235.

10. РЕМ, ф. 1, оп. 1, спр. 14, арк. 44.

11. Дмитро Олександрович Клеменц (Clementz) (1848–1914) у 1902–1910 роках виконував обов’язки завідувача Етнографічним відділом Музею імператора Олександра III. Відомий археолог і етнограф, він народився в Самарській губернії в сім’ї дрібномаєтного дворянина. У 1867–1871 роках – студент математичного факультету Казанського, потім – Санкт-Петербурзького університету. Участь в народницькому русі – у гуртку “чайковців”, пізніше – у організації “Земля і воля” – та у “ходінні в народ” привело до арешту в 1879 р. і засланні до Сибіру, де він і почав займатися археологією й етнографією. В 1883–1889 роках Д.О. Клеменц – співробітник Мінусинського музею, в 1890–1894 роках – керівник справами Східно-Сибірського відділення Російського географічного товариства в Іркутську. З 90-х років XIX ст.

був зв’язаний науковими інтересами з Імператорською Академією наук. У 1891– 1892 роках на запрошення директора санктпетербурзької Кунсткамери В.В. Радлова брав участь в археологічній експедиції до Монголії. Повернувшись у середині 90-х років до столиці, отримав посаду зберігача колекції (згодом старшого етнографу) Музею антропології та етнографії. У Російському музеї імператора Олександра III Д.О. Клеменц реалізував широку програму збору польового матеріалу.

За його керівництва музей придбав більше 70 тис. предметів, була розроблена система реєстрації, наукового опису експонатів і їх публікації. Про нього див.: Клеменц Д.А. Из прошлого: Воспоминания / Вступ. ст. И.И. Попова. Л., 1925. 184 с.;

Конаков А.П. Д.А. Клеменц основатель Этнографического отдела Русского музея // Труды Института этнографии АН СССР. М., 1968. Т. 94. С. 45–61; Пигмалион музейного дела в России: К 150-летию со дня рождения Д.А. Клеменца / Под ред. И.В. Дубова; РЭМ. СПб., 1998. 208 с.; Федорова В.И. Революционный народник и просветитель Д.А. Клеменц. Красноярск, 1988. 176 с.

12. РЕМ, ф. 1, оп. 1, спр. 14, арк. 32–33.

13. Цит. за: Дубов И.В. Российский этнографический музей: Прошлое и настоящее // Пигмалион музейного дела в России: К 150-летию со дня рождения Д. А. Клеменца / Под ред. И. В. Дубова; РЭМ. СПб., 1998. С. 11.

14. Там само.

15. Центральний державний історичний архів міста Санкт-Петербурга, ф. 14, оп. 3, т.

7, спр. 314444. Тут-таки збереглося фото К.О. Іностранцева, зроблене під час його вступу до університету.

16. Костянтин Олександрович Іностранцев став доктором історії Сходу, захистивши 7 лютого 1910 р. дисертацію “Сасанідські етюди” – про вплив давньоіранської культури на розвиток культури мусульман. Про нього див.: Востоковедение в Петрограде, 1918–1922: Памятка Коллегии востоковедов при Азиатской музее Российской Академии наук / Вступ. ст. В. Котович. Петроград, 1923. С. 78; Милибанд С.Д.

Другі Зарембівські читання

Биобиблиографический словарь отечественных востоковедов с 1917 г.: В 2-х кн.

2-е изд. М., 1995. Т. 1. С. 489. На жаль, змушений констатувати, стаття про К.О. Іностранцева має значні неточності біобібліографічного спрямування (див.

разгорнуту версію біографії вченого: Васильева Н.Е. Константин Александрович Иностранцев (1876–1941) // Письменные памятники и проблемы истории культуры народов Востока: ХХ Годичная научная сессия ЛО ИВ АН СССР: Доклады и сообщения, 1985: В 2-х ч. М., 1986. Ч. 1. С. 10–15.

17. Див.: Иностранцев К.А., Смирнов Я.И. Предисловие к “Материалам для библиографии мусульманской археологии”: Из бумаг В.Г. Тизенгаузена // Записки Восточного отделения императорского Русского археологического общества. СПб.,

1906. Т. 16, вып. 1. С. 79–81.

18. Див.: Иностранцев К.А. О месте выдачи ярлыка Тимур-Кутлуга // Известия императорской Академии наук. Петроград, 1917. № 1. С. 49–50.

19. Отчет о деятельности Русского музея императора Александра III за 1905 год. – СПб., б/г. – С. 18–19. Також див.: Крымские татары: Каталог коллекций / Государственный музей этнографии народов СССР; Сост. Э.Г. Торчинская, Е.Б. Кочетова.

Л., 1989. С. 5, 8.



Pages:     | 1 |   ...   | 7 | 8 || 10 | 11 |   ...   | 39 |
 
Похожие работы:

«ЛІНГВІСТИЧНІ СТУДІЇ. Випуск 27 Валерія Фомічова УДК 811 + 8144 (811.161.2 + 811.111) ПРИЧИНИ СУБСТАНТИВНОЇ АМОРФІЗАЦІЇ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ) У статті здійснюється спроба встановити загальні та часткові причини субстантивних аморфізаційних змін в українській та англійській мовах, визначити співвідношення між причинами аморфізації в цих мовах. Субстантивна система досліджується в термінах лінгвістичної типології. У статті встановлюється типологічна кваліфікація...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА Голіченко Лариса Миколаївна УДК 811.161.2’373 (043) НАЗВИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ УГІДЬ І ПРОЦЕСІВ ЇХ ОБРОБІТКУ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ 10.02.01 – українська мова АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Київ – 2008 Дисертацією є рукопис Роботу виконано на кафедрі української мови Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник –...»

«МАТЕРІАЛИ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІКИ» (1-2 листопада 2013 року) м. Острог УДК 37(063) ББК 74.00я43 А 43 А 43 Актуальні питання сучасної педагогіки. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (м. Острог, 1-2 листопада 2013 року). – Херсон : Видавничий дім «Гельветика», 2013. – 104 с. ISBN 978-617-7041-36-7 У збірнику представлені матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні питання сучасної педагогіки»....»

«_Педагогічні науки_ УДК 373 Ю.М. Кравець ПРОБЛЕМА ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ВЧИТЕЛЯ–СЛОВЕСНИКА У МЕТОДИЧНІЙ КОНЦЕПЦІЇ О.Р. МАЗУРКЕВИЧА У статті розглянуто зміст професійної спрямованості особистості, передумови і шляхи її формування, а також вимоги до професійної майстерності вчителя літератури, сформульовані свого часу першим академіком у галузі методики викладання української літератури – О.Р.Мазуркевичем. Ключові слова: зміст професійної спрямованості, вимоги до професійної майстерності,...»

«Науковий вісник, 2007, вип. 17.3 6. ОСВІТЯНСЬКІ ПРОБЛЕМИ ВИЩОЇ ШКОЛИ УДК 338.24:330.342+334.722.8.(477) Доц. О.М. Свінцов, канд. пед. наук – Дрогобицький ДПУ ім. Івана Франка ІНСТИТУЦІЙНЕ ПОЛЕ ФОРМУВАННЯ РИНКУ У СИСТЕМІ ОСВІТНЬОГО КОМПЛЕКСУ В УМОВАХ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА Проаналізовано феномен ринку освітніх послуг у сучасній теорії маркетингового менеджменту та інституційне поле його формування. Стверджено, що для Украни однією із пріоритетних проблем у площині реформації системи...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА МАТЕРІАЛЬНО-ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ № ХАРКIВ 200 ББК 85я73 УДК 7.01.006.3(477.54) Н34 Н Теорія і практика матеріально-художньої культури. X наукова конференція. м. Харків, ХДАДМ, 2 грудня 2008 р. / збірник матеріалів. – Харків: ХДАДМ, 2008. – 192 с. (Укр., рос, анг. мов.) У збірнику представлено матеріали X наукової конференції професорськовикладацького складу вищих навчальних закладів за...»

«УДК 913(477.6) Афанасьєв О.Є.ІСТОРІЯ РЕГІОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ЯК ЧИННИК ТУРИСТСЬКОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ History of regional nature-use as a factor of tourist attractiveness of Dnipropetrovsk region Обґрунтовується зміст історії регіонального природокористування як змістовної бази для розробки комплексних туристсько-екскурсійних маршрутів територією Дніпропетровської області. Типи й види природокористування, що історично формувалися й еволюціонували на теренах регіону,...»

«{ Соціологія } 199 УДК 316. 77 Мережеві ігрові Оксана ЩЕРБИНА, асп. спільноти як комунікативне явище сучасного інформаційного простору У статті розглядаються перспективи соціологічного аналізу ігрових онлайн-спільнот як комунікативного явища сучасного суспільства. Автор доходить висновку, що концептуальні засади мережевого підходу у соціології є методологічною основою дослідження норм та цінностей субкультури ігрових онлайн-спільнот. Ключові слова: ціннісні орієнтації, ігрові онлайн спільноти,...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “Києво-Могилянська академія” НАУКОВА БІБЛІОТЕКА НАУКОВИЙ АРХІВ Брюховецький В’ячеслав Степанович (14.07.1947 р.н.) Ректор-засновник, Президент НаУКМА, науковець, громадський і політичний діяч ФОНД № 1 ОПИС № 1 документів постійного зберігання за ЗАТВЕРДЖЕНО рішенням Комісії по фондах Наукової бібліотеки НаУКМА Протокол № від2008 р. Голова _ Ярошенко Т.О. ФОНД № 1 Брюховецький В’ячеслав Степанович (14.07.1947 р.н.) Ректор-засновник, Президент НаУКМА, науковець,...»

«Національна академія наук України Інститут історії України Литовська Метрика в коМпЛексі пізньосередньовічних джереЛ з історії України: пробЛеМи вивчення та пУбЛікації МатерІали крУглого столУ 21 березня 2012 р. київ київ Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту історії України НАН України Протокол № 7 від 26 червня 2012 р. редколегія збірника Г. Боряк. (відповідальний редактор) А. Блануца, Д. Ващук, І. Ворончук, Л. Жеребцова (відповідальний секретар), П. Кулаковський. Литовська Метрика в...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»