WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 5 | 6 || 8 | 9 |   ...   | 39 |

«ДРУГІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Других Всеукраїнських Зарембівських наукових читань: “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції” м. Київ, 22 січня 2009 р. КИЇВ ББК ...»

-- [ Страница 7 ] --

Наявність приміщення давала музею в Феодосії можливість для побудови експозиції. Професор Лазаревського інституту східних мов у Москві Христофор Іванович Кучук-Іоннесов, який відвідав Музей у 1897 р., відзначав особисту роль О.Ф. Ретовского в підтримці належного наукового рівня його експозиції. Проте, експозиційна діяльність Феодосійського музею старожитностей помітно виділялася на місцевому рівні, оскільки решта кримських музеїв приділяла більше уваги археологічному вивченню пам’яток, тим самим поповнюючи колекції музеїв – у меншій мірі піклуючись, відтак, про формування на науковому рівні експозицій. П.С. Уварова на VII Археологічному з’їзді в Ярославлі критично оцінювала стан кримських музеїв: “Музеї ці повинні грати помітну роль в історії російської держави і могли б зрушити вивчення нашого Чорноморського узбережжя… Але, на щастя, не бачимо ми насправді. Музеї ці порожні й німі, і не можуть послужити прикладом для інших подібних давньосховищ” [8, с. 266].

Таким чином, в останній чверті ХІХ – на початку ХХ ст. кримські музеї були організаторами та пропагандистами пам’яткоохоронної роботи. Археологічні відкриття, розширення будівництва в кримських містах спонукають музеї до активізації проведення розкопок, які збагатили

Другі Зарембівські читання

науку численними пам’ятниками давньої культури, пов’язаних із історією Криму. Істотне зрушення в науковій організації розкопок відбулося завдяки діяльності директорів Керченського музею старожитностей Ф.І. Гросса, К.Є. Думберга, В.В. Шкорпила. Складені ними описи пам’яток і малюнки розкопок, знайдених предметів і написів зробили значний унесок до розвитку вітчизняної археології та пам’яткознавства.

Значному підвищенню наукового рівня археологічних досліджень і – як наслідок – збереженню пам’яток, сприяли тяглі впродовж усього часу існування Керченського музею старожитностей наукові контакти з академічними центрами Санкт-Петербургу (А.А. Бобринський, М.І. Ростовцев), Києва (Ю.А. Кулаковський) і Одеси (Н.Н. Мурзакевич).

Співробітники музею в Херсонесі (К.К. Косцюшко-Валюжинич, Р.Х. Ле-пер, Л.А. Моїсеєв) намагалися зібрати і зберегти місцеві, особливо значущі для наукового вивчення стародавньої історії Криму, археологічні пам’ятки. Проте, всі зусилля з організації музею закінчилися лише відкриттям “Складу місцевих старожитностей”, що розмістився в сараї на руїнах давнього античного полісу. Не зважаючи на широку популярність цього музею в Російській імперії, посилену увагу освіченої громадськості до розкопок у Херсонесі, стан справ не змінювався через ставлення до цього музею Археологічної комісії, як до такого, що має “тимчасове значення”, а до розкопок під Севастополем – як до джерела поповнення зібрання Імператорського Ермітажу.

Гірше йшла справа з вивченням пам’яток і проведенням розкопок у співробітників Феодосійського музею старожитностей. Низький науковий рівень розкопок пояснюється тим, що на чолі цієї установи стояли не археологи, а краєзнавці-аматори, які здобули класичну гуманітарну освіту (Л.П. Коллі, О.Ф. Ретовський). Що не заперечує, однак, їх внеску до справи охорони пам’яток Феодосії.

З метою охорони і збереження кримських старожитностей для нащадків, місцеві пам’яткоохоронці організовували реставраційні роботи, зверталися за сприянням до влади різних рівнів, закликали на сторінках своїх публікацій дбайливо ставитися до пам’яток. Музеї не тільки давали можливість зберегти віднайдені на околицях міста залишки давніх цивілізацій, але й популяризували пам’ятки, сприяючи розвитку інтересу суспільства до минулого своєї Батьківщини. З цією метою влаштовувалися екскурсії, експедиції, видавалися покажчики та каталоги музеїв тощо.

Другі Зарембівські читання

Без державної підтримки, будучи лише джерелом поповнення центральних музеїв Російської імперії, діяльність кримських музеїв із вивчення й охорони пам’яток історії та культури була безсистемною.

В ній були відсутні чітка структурна спрямованість, науковий підхід до проведення розкопок, формування експозицій. Проте, пам’яткоохоронна діяльність музейних подвижників, незважаючи на прорахунки та недоліки, сприяла збереженню унікальних пам’яток, які сьогодні є невід’ємною частиною культурної спадщини Криму.

_______________________

1. Непомнящий А.А. Музейное дело в Крыму и его старатели (XIX – начало ХХ века):

Биобиблиографическое исследование / Тавричесикй нац. ун–т им. В.И. Вернадского. – Симферополь, 2000. – 360 с.

2. Федосеев Н.Ф. Пантикапей и “охрана памятников” в Керчи // Историческое наследие Крыма. – 2005. – № 9. – С. 155–170.

3. Драгоценные находки в Керчи // Записки Крымского горного клуба. – 1900. – № 10. – С. 35–45.

4. Шкорпил В.В. Датированные керамические надписи из Зеленского кургана // Известия имп. Археологической комиссии. – 1914. – Вып. 51. – С. 119–128.

5. Непомнящий А.А. Подвижники крымоведения. – Сімферополь, 2006. – 324 с., ил. – (Биобиблиография крымоведения; Вып. 7).

6. Державний архів Автономної Республіки Крим (далі – ДААРК), ф.661, оп. 1, спр. 2.

7. Інститут російської літератури Російської Академії наук (далі – ІРЛ РАН), ф. 603, оп. 1, спр. 165.

8. Уварова П.С. Областные музеи // Труды седьмого Археологического съезда в Ярославле, 1887 / Под ред. П.С. Уваровой. – М., 1891. – Т. 2. – С. 259–328.

9. Маркевич А.И. Памяти Людвика Петровича Колли // Известия Таврической Ученой Архивной Комиссии (далі – ИТУАК). – 1918. – № 55. – С. 208–214.

10. Саркизов-Серазини И.М. Клочки воспоминаний // Окоем. – 1992. – № 1. – С. 36–80.

11. ДААРК, ф. 681, оп. 2, спр. 609.

12. Ростовцев М.И. О необходимости немедленного расследования античных остатков около нынешней Евпатории и о желательности основания местного музея в Евпатории. – Евпатория, 1916. – 8 с.

13. Російський державний історичний архів (далі – РДІА), ф. 472, оп. 60, спр. 1950.

14. Рукописний відділ Наукового архіву Інституту історії матеріальної культури Російської Академії наук (далі – РВНА ІІМК РАН), ф. 25, оп. 1, спр. 9.

15. Гриневич К.Э. Сто лет херсонесских раскопок (1827–1927): Исторический очерк с экскурсионным планом. – Севастополь, 1926. – 160 с.

16. РВНА ІІМК РАН, ф. 25, оп. 1, спр. 236.

17. Там само, ф. 18, оп. 1, спр. 160.

18. Колли Л.П. Указатель Феодосийского музея древностей. – 5-е изд. – Феодосия, 1903. – 31 с.

19. Колли Л.П. Указатель Феодосийского музея древностей. – 6-е изд. – Феодосия, 1912. – 32 с.

Другі Зарембівські читання

20. РВНА ІІМК РАН, ф. 25, оп. 1, спр. 163.

21. Там само, ф. 25, оп. 1, спр. 37.

22. Колли Л.П. О судьбе некоторых исторических зданий в Старом Крыму и Феодосии // ИТУАК. – Симферополь, 1903. – № 35. – С. 10–17.

23. Шкорпил В.В. Из архива Керченского музея древностей // ИТУАК. – 1907. – № 40.

– С. 61–73.

24. Шкорпил В.В. Из архива Керченского музея древностей // ИТУАК. – 1908. – № 42.

– С. 56–72; 1912. – № 47. – С. 66–74.

25. Петербурзька філія архіву Російської Академії наук, ф. 110, оп. 2, спр. 66.

26. Экскурсия в окрестности Керчи // Керчь-Феодосийский курьер. – 1911. – 8 мая.

27. Сообщение Г.И. Котова “О Бахчисарайском дворце” // Записки Крымского горного клуба. – 1895. – № 12. – С. 20–21.

28. Непомнящий А.А. Л.П. Колли и развитие исторического краеведения в Крыму в начале XX века // VIII Всеукраїнська наукова конференція “Історичне краєзнавство в Україні: традиції і сучасність”: Мат–ли пленарного та секційних засідань: У 2-х ч. – К.: Рідний край, 1995. – Ч. 1. – С. 49–51.

29. РВНА ІІМК РАН, ф. 1 (1917 г.), спр. 4.

30. Російський державний архів літератури та мистецтв, ф. 118, оп. 1, спр. 1053.

31. Белов Г.Д. Херсонесский археологический музей. (К 40-летию его существования) // Советский музей. – 1993. – № 1. – С. 83–90.

32. Белов Г.Д. Музей и раскопки в Херсонесе: Путеводитель. – Симферополь, 1936. – 96 с.

33. ІРЛ РАН, ф. 603, оп. 1, спр. 48.

–  –  –

Не зважаючи на видатні досягнення Марії Олександрівни Сосногорової-Славич у царині кримознавства, біографічні відомості про неї досить уривчаті й містять чимало невідомих сторінок.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Марія Олександрівна Данненберг народилася в 1820 р. [11, с. 922].

До переселення в Крим вона жила в Одесі. Однак, відома вона під прізвищем Сосногорова, яке є псевдонімом, утвореним від дослівного перекладу її справжнього прізвища зі шведської: “соснова гора” [2, c. 3].

Під цим псевдонімом надруковані всі її роботи – з 1860-х років М.О. Данненберг співробітничала з “Одесским вестником”, де друкувала свої “Воспоминания” (1869), а також із “Русским вестником” (1875) [10, с. 686]. Друга частина прізвища Марії Олександрівни утворена за її

Другі Зарембівські читання

чоловіком –військовим інженером, підполковником корпусу інженерів шляхів сполучення Миколою Славичем, який, ймовірно, брав участь будівництві перших шосейних доріг у Криму.

На одному зі ставків на р. Бір-Чокрак (ліва притока р. Салгір) у Сімферополі він побудував дачу з човновою пристанню для своєї дружини, яка з початку 1830-х років прожила в Криму [4, с. 3]. За свідченням Р. Томашевського (1890), колишнього директора Сімферопольської чоловічої казенної гімназії: “ставок и сад ведут начало с 20-х годов, в 30-х перешел в собственность Славича, который, живя сам на Кавказе, построил для жены здесь дачу. Дача и ее хозяйка служили некоторое время центром для местной интеллигентной молодежи, посвящавшей свой досуг изучению Крыма” [18, с. 7].

Згодом М.О. Сосногорова придбавала маєток і оселилася поблизу Алушти, ставши першою мешканкою долини Чолмекчі – майбутнього “Професорського куточка”. В кінці 1870-х років М.О. Сосногорова продала цей маєток, але з Чолмекчі не виїхала, оселившись у невеликому будиночку біля моря. Тут в усамітненні до скону віку вона продовжила свою наукову та громадську діяльність [17, с. 50].

Цікаві рядки про цей період життя М.О. Сосногорової залишив колишній директор Сімферопольської чоловічої гімназії, видатний кримознавець Євгеній Львович Марков (1835–1903) в “Очерках Крыма”, де описав свої враження, коли він у 1879 р. приїхав до Криму після майже десятирічної відсутності. “Своего старого друга, прежнюю владелицу Чолмекчи, я уже нашел в новом гнезде … Это автор известного “Путеводителя по Крыму”, один из коренных старожилов и знатоков Крыма. Меня поразила простота и поэтическая обстановка жизни этой оригинальной отшельницы Южного берега. Она живет круглый год одна, со своею родственницею, в этой горной пустыне, прямо над волнами моря, прямо над сенью Кастели. Около нее только одна женщина да татарин, да верный пес, сопровождающий ее во всех походах.

Еще недавно, не смотря на свои лета, эта мужественная женщина объезжала верхом окрестные татарские деревни для помощи больным … Она прожила среди татар крымскую компанию, прожила эпоху их выселения в Турцию, прожила и последнюю войну. Врачи пророчили ей самые ужасные вещи, давно осудили ее чуть не на смерть; а она, со спокойною улыбкою, вот уже который год … с легкостью и проворством юноши ходит пешком по несколько верст по горным кручам

Другі Зарембівські читання

и тропинкам, перед которыми останавливаются многие сильные мужчины. Вокруг ее домика цветы, редкие деревья юга, красота моря и гор.

Войдите в этот приют – вы встречаете картину, редкую книгу, рабочий кабинет цивилизованного, думающего человека” [4, с. 518–520].

У 1880 р. сусідом М.О. Сосногорової у майбутньому Професорському куточку став відомий учений, головний гідрогеолог Таврійській губернії М.О. Головкінський. Марія Олександрівна, будучи вже літньою жінкою, отримала в його особі підтримку й заступництво; в його сім’ї й пройшли останні місяці життя М.О. Сосногорової [8, с. 3]. Після її смерті – 6 грудня 1891 р. – наукові досягнення дослідниці були темою пам’ятної доповіді на засіданні Таврійської вченої архівної комісії, членом якої вона була [9, с. 112]. А.Я. Безчинський у своєму “Путеводителе по Крыму” (1908) згадував: “Красивая кудрявая долина Челмекчи. В зелени кипарисов, лавров и тополей утопает старинный дом Троцыны, где когда-то жила Сосногорова (М.А. Славич) и писала свой патриархальный и поэтический путеводитель по Крыму” [1, с. 359].

М.О. Сосногорова дуже любила історію Криму, була обдарованим письменником. Будучи гарно ознайомленою з найбільш відомими кримознавчими працями 30-80-х років XIX ст. [4, с. 188], багато років вивчаючи Крим, вона зуміла зібрати й узагальнити матеріал, зокрема, про численні археологічні пам’ятки. Деякі з її описів нині слугують єдиним джерелом про втрачені старожитності.

Найбільш плідними для М.О. Сосногорової як науковця були 1870-ті роки. Дослідниця зробила перший російський переклад (за Лейпцігським видання 1803 р.) першої частини праці академіка Палласа про його експедиції до Криму 1793–1794 років [9]. Цей переклад був опублікований у 1881 р., щоправда, отримавши негативну оцінку від відомого краєзнавця О.Л. Бертьє-Делагарта [6, с. 68].

На окрему увагу заслуговує стаття М.О. Сосногорової “Мегалитические памятники в Крыму”, видану в 1875 р. в “Русском вестнике” [14].

Ця робота присвячена проблемі виникнення т.зв. ісарів – різночасових споруд, залишки яких збереглися в південній частині Кримських гір. У статті підведений підсумок копіткого вивчення літературних джерел, різних точок зору, безпосередніх відвідин і ознайомлення із залишками цих споруд. Дослідниця описала залишки стін на перевалах між скелястими обривами південнобережної яйли Кримських гір – Байдарському, Бузлукському, Тарпанбаїрському. З ісарами М.О. Сосногорова пов’язу

<

Другі Зарембівські читання

вала “кримські дольмени”, які знаходилися неподалік від них. Найбільшу кількість дольменів у Криму автор статті відшукала у Байдарській долині. До М.О. Сосногорової ці пам’ятки ніхто не описував. Майже за сторіччя вчені так оцінили цю роботу дослідниці: “эта статья, как и сама Сосногорова, давно и незаслуженно забыты специалистами. Кстати сказать, и теми, кто прямо или косвенно питается до сих пор мыслями, впервые с такой определенностью высказанными в этой дилетантской, но талантливой работе” [3, с. 46].



Pages:     | 1 |   ...   | 5 | 6 || 8 | 9 |   ...   | 39 |
 
Похожие работы:

«VI МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «ІСТОРІЯ СТАЛІНІЗМУ. РАДЯНСЬКІ НАЦІЇ ТА НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА В 1920–1950-х роках» ПРОГРАМА 10–12 жовтня 2013 р. Інститут історії України Національної академії наук України (вул. Михайла Грушевського, 4, м. Київ) За підтримки ОРГАНІЗАТОРИ КОНФЕРЕНЦІЇ: • Уповноважений із прав людини в Російській Федерації • Рада при Президентові Російської Федерації з розвитку громадянського суспільства і прав людини • Фонд «Президентський центр Б.М. Єльцина» • Державний архів...»

««Регіон-2011: Стратегія оптимального розвитку». Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю.Харків: ХНУ ім. В.Н.Каразіна, 2011.С. 56-60. УДК 332.1. ВПЛИВ ПАЛОМНИЦЬКОГО ТУРИЗМУ НА РОЗВИТОК РЕГІОНУ (НА ПРИКЛАДІ УМАНЩИНИ) Cонько С.П., Голубкіна О.М., 2011 © Уманський національний університет садівництва З набуттям Україною незалежності вона стала активно включатись у світові економічні, геопросторові та культурні процеси, які часто об’єднують під спільним терміном «глобалізація»....»

«УДК 34(091)(049.32) А. О. Ткаченко, канд. юрид. наук, канд. іст. наук, доцент, завідувач кафедри державно-правових дисциплін ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України” ЗАКОНОДАВЧИЙ ПРОЦЕС І ЗАКОНОДАВЧА ТЕХНІКА ЯК ПРЕДМЕТ ІСТОРИКО-ПРАВОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ Іванова А. Ю. Законодавчий процес і законодавча техніка в період Центральної Ради, Гетьманату П. П. Скоропадського та Директорії / А. Ю. Іванова. – К. : Науково-виробниче підприємство “Видавництво “Наукова думка” НАН...»

«Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Зінченко Світлана Володимирівна УДК 930.2: 655.534 (09) (477) “13-16” +930 (477) “14-17”: 095 ВІЗАНТІЙСЬКО-БАЛКАНСЬКІ ВПЛИВИ НА РОЗВИТОК ІНТРОЛІГАТОРСТВА В МОНАСТИРЯХ ТА ЦЕРКВАХ КИЇВСЬКОЇ МИТРОПОЛІЇ XIV-XVII СТ. 07.00.06 – історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Львів – 2007 Дисертацією є рукопис....»

«УДК 911.3:327.7(477) Олег Афанасьєв ЧЛЕНСТВО МІСТ УКРАЇНИ В «ЛІЗІ ІСТОРИЧНИХ МІСТ» ЯК СПОСІБ ЗБІЛЬШЕННЯ ЇХНЬОЇ ТУРИСТИЧНОЇ РЕПРЕЗЕНТАТИВНОСТІ Розглядається категорія «історичного міста», особливості формування цього поняття в часі, основні проблеми й протиріччя, пов’язані із цим статусом для міст. Характеризується міжнародна неурядова організація «Ліга історичних міст», її цілі й завдання, географія міст-членів, запропонована їхня класифікація за просторово-часовою ознакою. Основною причиною...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА ДЗЮБЛЕНКО Ірина Михайлівна УДК 94(477),192,:33(043,3) РОЗВИТОК ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА МІСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ В УСРР (20-і рр. ХХ ст.) 07.00.01 – історія України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук Київ – 201 Дисертацією є рукопис. Роботу виконано на кафедрі історії та археології слов’ян Інституту історичної освіти Національного...»

«УКРАЇНСЬКЕ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО UKRAJINSKE LITERATUROZNAVSTVO Зб. наук. пр. 2006. Вип. 68. С. 27-32 Sel. sсi. papers. 2006. 68. Р.27-32 УДК 165.731:821.161.2.02 “18/19” І.Франко ФІЛОСОФІЯ ПОЗИТИВІЗМУ В СТРУКТУРІ ТВОРЧОГО МЕТОДУ ІВАНА ФРАНКА Лілія САВЧУК Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, вул. Шевченка, 57, 284025 Івано-Франківськ, Україна Значення позитивізму як послідовного й закономірного етапу духовної еволюції людства не викликає сумнівів у філософів, культурологів,...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни “ЕкОНОМікА кРАїН РЕГіОНу (БЛизЬкий Схід)” (для бакалаврів) Київ 2005 Підготовлено доцентом кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Н. М. Матвієнко Затверджено на засіданні кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності (протокол № 6 від 25.01.06) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Матвієнко Н. М. Навчальна програма дисципліни “Економіка країн регіону (Близький Схід)”...»

«Розробка уроку «Генріх Гейне – німецький поет-романтик. «Книга пісень» – видатне явище німецького романтизму» (9-й клас) Учитель світової літератури Полтавського обласного ліцею-інтернату для обдарованих дітей із сільської місцевості при Кременчуцькому педагогічному училищі ім. А.С.Макаренка Кущ Олег Миколайович м. Кременчук 2012 рік Тема: Генріх Гейне – німецький поет-романтик. «Книга пісень» – видатне явище німецького романтизму Мета уроку: познайомити учнів з життям та творчістю Генріха...»

«ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ 1941-1945 РОКІВ» ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ ШАНОВНІ КОЛЕГИ! Запрошуємо вас до участі в Міжнародній науковій конференції, присвяченій 70-річчю визволення України від гітлерівських окупантів у роки Другої світової війни «БОРОТЬБА ЗА УКРАЇНУ В 1943-1944 РОКАХ: ВЛАДА, ЗБРОЙНІ СИЛИ, СУСПІЛЬСТВО», яка відбудеться 24 жовтня 2014 р. у м. Києві Теми для обговорення: Міжнародна політика та українське...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»