WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 39 |

«ДРУГІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Других Всеукраїнських Зарембівських наукових читань: “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції” м. Київ, 22 січня 2009 р. КИЇВ ББК ...»

-- [ Страница 4 ] --

Чи не єдиними в цей час небайдужими до культурної спадщини залишалися краєзнавці – вчені й аматори, серед яких був і кандидат історичних наук, завідувач кафедри загальної історії Кримського педагогічного інституту ім. М.В. Фрунзе (далі – КПІ) С.А. Секиринський.

Сергій Анатолійович Секиринський народився 4 червня 1914 р. в Ялті в сім’ї адвоката. Закінчив Ялтинську середню школу, працював учителем початкових класів у Алушті та Ялті. У 1934 р. вступив на історичний факультет КПІ, який із відзнакою закінчив у 1938 р. Відразу розпочав роботу в Сімферопольській школі № 40, а наступного року став асистентом кафедри загальної історії у стінах alma mater.

Недовга викладацька діяльність була перервана війною – практично відразу після її початку Сергій Анатолійович пішов на фронт. Воював під Керчю, Сталінградом. У складі 51 Армії брав участь у боях за звільнення Криму, мав нагороди: орден Червоної Зірки, бойові медалі. Після закінчення війни повернувся до наукової роботи та викладання там-таки в КПІ [3].

У 1949 р. старший викладач кафедри загальної історії С.А. Секиринський був відряджений навчатися до аспірантури Московського міського педагогічного інституту ім. Потьомкіна, де він підготував кандидатську дисертацію на тему “Нариси історії Сурожа VIII–XV ст.” Після її успішного захисту в 1951 р., була опублікована однойменна книга [4], а також низка статей про роль і місце генуезьких колоній у історії середньовічного Криму про історію виникнення і сучасний стан однієї з найбільш цікавих кримських архітектурно-археологічних пам’яток – фортеці в Судаку [5].

Вибір кримської тематики, звісно, не був випадковим. Історія Криму доби середньовіччя і нового часу склала основний зміст усієї подальшої творчості вченого. У центрі наукових інтересів С.А. Секиринського перебувала аграрна проблематика. Вважаючи аграрне питання основною аналітичною призмою при розгляді практично всіх сторін суспільного розвитку, вчений багато років займався історією сільського господарства Криму та Північної Таврії. В 1960 р., коли Академією наук СРСР було організовано Симпозіум із аграрної історії країн Східної Європи, С.А. Секиринський був його постійним учасником [3].

Наукові студії С.А. Секиринський поєднував із педагогічною, адміністративною та громадською роботою. Протягом семи років (1951–1958) Сергій Анатолійович був деканом історико-філологічного факультету КПІ.

Другі Зарембівські читання

Він був також засновником кафедри загальної історії КПІ, якою він беззмінно керував у 1950–1977 роках, а після від’єднання від неї кафедри історії стародавнього світу та середніх віків – керував останньою до 1987 р.

С.А. Секиринський був одним із засновників Республіканського добровільного товариства охорони пам’яток історії та культури УРСР (нині – Кримська республіканська організація УТОПІК). На засіданні бюро Кримського обласного комітету КПУ 6 вересня 1966 р. було затверджено склад оргкомітету зі створення обласного відділення цього товариства. Сергія Анатолійовича було обрано головою. Разом із ним у створенні Кримської організації УТОПІК брали участь вчений секретар Кримської групи Інституту археології АН УРСР О.І. Домбровський (заступник голови); кандидат географічних наук, проректор, доцент КПІ В.Г. Єна; колишній комісар Північного з’єднання кримських партизанів, член Військово-наукового товариства М.Д. Луговий, художник М.М. Лядовський, скульптор Р.В. Сердюк, письменник Д.С. Черевичний, заступник начальника обласного управління культури В.Г. Шамандіков; авторитетний археолог, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Кримської групи Інституту археології АН УРСР П.М. Шульц; а також літератори, працівники музеїв, представники громадських організацій [6].

Оргкомітет Кримського відділення республіканського добровільного товариства охорони пам’яток історії та культури УРСР розгорнув широку роботу з роз’яснення мети і завдань організації через звернення до підприємств і установ Криму. Крім того, була розпочата робота зі збору коштів до фонду охорони пам’яток. Виділені підприємствами, колгоспами та радгоспами кошти, перераховувалися до Сімферопольського обласного відділення Держбанку СРСР на відкритий для Товариства рахунок. Уже 15 листопада 1966 р. на рахунку було 3317 рублів [7].

Офіційною датою створення Кримської обласної організації УТОПІК (далі – КОО УТОПІК) прийнято вважати 24 листопада 1966 р., коли відбулася установча конференція. Станом на той час до організації вже вступило 3818 індивідуальних членів, які об’єднувалися у 493 первинні організації, а також 225 колективних членів. Делегатами першої установчої конференції були обрані 222 особи, з яких брали участь у її роботі 216. Як голова оргкомітету, С.А. Секиринський відкривав установчу конференцію доповіддю “Про мету та завдання Товариства”, у якій подав докладну характеристику стану роботи з охорони пам’яток у Криму.

Другі Зарембівські читання

Він зазначив, що в 1964–1966 роках у містах і районах було споруджено більш, ніж 60 обелісків, скульптур, стел, установлено понад 40 меморіальних дошок. Наприклад, у Сакському районі ряд сільських рад, колгоспів, радгоспів виявили ініціативу щодо встановлення обелісків на честь загиблих земляків. За рахунок місцевих коштів у 1965–19 роках було споруджено 14 пам’ятників. Прикладом дбайливого ставлення міської влади та громадськості до пам’яток історії та культури назвав С.А. Секиринський діяльність жителів Керчі щодо охорони культурної спадщини. В Керчі всі пам’ятки були закріплені за певними організаціями, яким доручався їх догляд та конкретні заходи щодо їх збереження. Так, морський торговий порт узяв шефство над археологічними та воєнно-історичними пам’ятками, розташованими на г. Мітридат. Цим підприємством у 1966 р. фінансувалися роботи з консервації кладок залишків античних будинків, відкритих під час археологічних розкопок у колишній столиці Боспорського царства – Пантікапею, виготовлення охоронних дошок і знаків. За фінансової підтримки цього підприємства на могилі захисників Аджимушкайських каменоломень було споруджено меморіальну композицію, що відображала епізоди боротьби героїв підземного гарнізону. Члени Військово-наукового товариства при Сімферопольському гарнізонному Будинку офіцерів до 1966 р. установили 13 пам’ятників. Завдяки ініціативі колишнього комісара північного з’єднання кримських партизан М.Д. Лугового і партизанського художника Е.М. Грабовецького в 1963 р. було споруджено пам’ятник “Партизанська шапка” на Алуштинському шосе. Разом із тим, на конференції серйозна критика пролунала на адресу Сімферопольського, Євпаторійського, Бахчисарайського міськвиконкомів, які не забезпечували належну охорону та реставрацію пам’яток [8].

На установчій конференції було прийнято рішення про створення КОО УТОПІК і проведення виборів правління на Першому організаційному пленумі, який відбувся у цей же день – 24 листопада 1966 р.

Одноголосним голосуванням головою Правління Кримської обласної організації УТОПІК обрали С.А. Секиринського.

Про підсумки установчої конференції та стан охорони пам’яток Криму С.А. Секиринський інформував кримчан у статті “Общество патриотов”, яка 24 листопада була надрукована у “Кримській правді” [9].

До складу КОО УТОПІК С.А. Секиринський залучив кращі наукові сили області: доктора філологічних наук, професора КПІ Олександра

Другі Зарембівські читання

Іларієвича Германовича, Олега Івановича Домбровського, Василя Григоровича Єну, директора обласного краєзнавчого музею Катерину Михайлівну Жук, завідувача відділом античної та середньовічної археології Кримської групи Інституту археології АН УРСР, кандидата історичних наук Павла Миколайовича Шульца, наукового співробітника відділу античної та середньовічної археології Кримської групи Інституту археології АН УРСР Аскольда Олександровича Щецинського й інших.

С.А. Секиринський зумів об’єднати навколо себе сотні ентузіастів, зайнятих краєзнавчим пошуком. Низові організації Товариства було створено майже в усіх містах і районах півострова. На початку 1970 р. КОО УТОПІК нараховувала 1147 первинних організацій, 11600 учасників [10].

Під керівництвом С.А. Секиринського в 70-х роках ХХ ст. КОО УТОПІК здійснювався комплекс різноманітних заходів із охорони історичних і культурних пам’яток, що включав організацію робіт з установлення, благоустрою та реконструкції пам’ятників і пам’ятних знаків; проведення обліку пам’яток історії та культури за єдиною уніфікованою формою; внесення пропозицій щодо удосконалення законодавства з охорони пам’яток;


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


підготовка статей до кримського тому “Історії міст та сіл УРСР”, де особисто С.А. Секиринському належить авторство нарису про м. Судак [11].

При сприянні С.А. Секиринського активно проводилися реставраційні роботи. Частіше такими об’єктами ставали пам’ятки доби середньовіччя. Наприкінці 60-х – у 70-ті роки ХХ ст. була відреставрована Судацька фортеця, монастир Сурб-Хач у Старому Криму, мечеть МуфтіДжамі та церква Архангелів у Феодосії, євпаторійська мечеть ДжумаДжамі, церква Іоанна Предтечі в Керчі.

Незважаючи на активну громадську роботу С.А. Секиринський не полишав наукові дослідження. Логічним підсумком наукових розробок у галузі аграрної історії стала його докторська дисертація “Сельское хозяйство и крестьянство Крыма и Северной Таврии в конце XVIII – начале XX века (1783–1917 гг.)” [12], захист якої відбувся у Львівському університеті в 1975 р. На підставі вивчення широкого кола найрізноманітніших джерел: архівних матеріалів, записок мандрівників, статистичних даних, журнальної періодики, – учений відтворив історію розвитку сільського господарства Криму і Північної Таврії від моменту ліквідації Кримського ханства й до більшовицького перевороту 1917 р.*1 *1 Звісно, в дисертації використовувався інший термін: “Велика Жовтнева революція”.

–  –  –

В дисертації докладно аналізувалася історія найбільш важливих галузей сільськогосподарського виробництва, етнічний та соціальний склад населення регіону. Автором було яскраво змальовано складну картину пересування й еволюції різних категорій російського, українського, кримськотатарського, ногайського селянства, простежено також історію формування, склад і положення в Таврійській губернії окремих груп іноземних колоністів (болгар, новогреків, німців). У 1978 р. Сергій Анатолійович отримав звання професора.

На початку 80-х років ХХ ст. С.А. Секиринський залишив посаду голови КОО УТОПІК. За заслуги перед УТОПІК його було обрано почесним членом цього товариства. Надалі С.А. Секиринський багато часу приділяв кафедрі історії стародавнього світу та середніх віків Сімферопольського державного університету ім. М. В. Фрунзе (зреформований КПІ), якою керував до 1987 р.: читав лекції, проводив семінари з історії й історіографії доби середньовіччя. До останніх днів життя (помер у серпні 1990 р.) він працював професором і консультантом цієї кафедри.

С.А. Секиринський був глибоко інтелігентною людиною, справжнім ученим, прекрасним викладачем і педагогом, визначним громадським діячем, який залишив багато учнів і послідовників, які й донині з удячністю згадують про нього. Яскравий слід він залишив у справі як безпосереднього вивчення й охорони історико-культурної спадщини, так і організації широкого пам’яткоохоронного руху в Криму, Україні загалом.

________________________

1. Непомнящий А.А., Кармазіна Н.В. Українське товариство охорони пам’яток історії та культури в Криму // Збережена спадщина (Українському товариству охорони пам’яток історії та культури 40 років): Збірник матеріалів та документів (упор. Титова О.М., Пархоменко М.Т., Демиденко О.О.) / УТОПІК, Центр пам’яткознавства НАН України та УТОПІК. – К., 2008. – С. 30.

2. Державний архів в Автономній Республіці Крим (далі – ДААРК), ф. Р-4584, оп. 1, спр. 1, арк. 36.

3. Моисеенкова Л.С. Профессор С.А. Секиринский (1914–1990) // Культура народов Причерноморья. – 1998. – № 4. – С. 100–101.

4. Секиринский С.А. Очерки истории Сурожа IX–XV вв. – Симферополь, 1955. – 104 с.

5. Секиринский С.А. О переоценке роли генуэзских колоний в истории Крыма: Тезисы докладов на Сессии по истории Крыма. – Симферополь: Крымиздат, 1952. – 11 с.; Він же. Генуэзские колонии в Северном Причерноморье // Украинская Советская Энциклопедия. – К., 1961. – Т. 3. – С. 187–188.

6. Секиринский С.А. Охрана памятников истории и культуры – всенародное дело // Крымская правда. – 1965. – 11 ноября.

Другі Зарембівські читання

7. ДААРК, ф. Р-4584, оп. 1, спр. 1, арк. 69.

8. Кармазіна Н.В. Нариси розвитку історичного краєзнавства в Криму (1954–1991 рр.) / Таврійський нац. ун–т ім. В.І. Вернадського; За ред. А.А. Непомнящого. – Сімферополь, 2005. – C. 52.

9. Секиринский С. Общество патриотов // Крымская правда. – 1966. – 24 ноября.

10. ДААРК, ф. Р-4584, оп. 1, спр. 30, арк. 31.

11. Секиринський С.А. Судак // Історія міст і сіл УРСР: Кримська область. – К., 1974. – С. 655–664.

12. Секиринский С.А. Сельское хозяйство и крестьянство Крыма и Северной Таврии в конце XVIII – начале XX в. (1783–1917 гг.): Автореф. дисс... д–ра ист. наук / Львовский гос. ун-т. – Львов, 1974. – 33 с.

–  –  –

З початку ХІХ ст. питання збереження історико-культурних пам’яток у Криму гостро піднімалося подвижниками краєзнавства З.М. Бронеюським, П.А. Дюбрюксом, І.А. Стемпковським, за підтримки одеського ученого І.П. Бларамберга. Результат їх діяльності уможливив створення першого в Південній Україні музею старовини у Феодосії (1811) і Керченського музею старожитностей (початок 20-х років ХIХ в.). Оскільки місцеві центри вивчення і збереження пам’яток історії та культури – Таврійська вчена архівна комісія (далі – ТВАК) і Кримськийкавказький гірський клуб оформилися відповідно тільки в 1887 і 1890 р.

[1, с. 10], то якраз музеї залишалися, здебільшого, єдиними організаторами пам’яткоохоронної роботи в регіоні.

В останній третині ХIХ в. у Криму діяли 9 музеїв історикокраєзнавчого профілю. Створення перших із них на території Кримського півострова на початку ХІХ ст. було пов’язане з рухом місцевої інтелігенції щодо охорони пам’яток старовини, що зумовило їх археологічний профіль. Перші з кримських музеїв – Феодосійський і Керченський – стали провідними центрами з охорони і вивчення пам’яток.

У 1880–1890-х роках склалися ще два важливі центри з вивчення кримської старовини – музей у Херсонесі, а також ТВАК, при якій також почав формуватися археологічний музей [1, с. 11].

Другі Зарембівські читання



Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 39 |
 
Похожие работы:

«УДК 141.41 І.В. Чікіта Севастопольський національний технічний університет Студмістечко, м. Севастополь, Україна, 99053 root@sevgtu.sebastopol.ua ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ВЗАЄМОВІДНОСИН В ТЕКСТ АХ СТ АРОГО ЗАПОВІТУ Аналізується соціально-правове регулювання буття юдейського народу в старозавітну добу. Гуманізація суспільства, побудова правової держави, пріоритет загальнолюдських цінностей над партикулярними плюралізм світоглядів, дозволяють позбутися не лише старих ідеологічних стереотипів, а й...»

«УКР. ЛІТЕРАТУРОЗН. 2008. UKRAIN. LITERARY STUD. 2008. Вип. 70. С. 177-192 Is. 70. Р. 177-192 УДК 821.161.2(477.83/86)“18”-2.09 Р.Мох:124.4 ВІРШОВАНА ДРАМА РУДОЛЬФА МОХА “ТЕРПЕН – СПАСЕН” – “ПАМ’ЯТКА 3 МАЯ 1848” Світлана КУКУЛА Національний заповідник “Давній Галич” вул. Івана Франка, 1, 77100, м. Галич, Україна У статті досліджено віршовану драму Рудольфа Моха “Терпен-спасен”. Проаналізовано композицію драми, її сюжет, образну систему. Звернено увагу на ідейні аспекти твору. Ключові слова:...»

«208 Наукові записки ТНПУ: Літературознавство референт», а втраченим референтом її робить тотальне домінування симулякрів. Роман «Англія, Англія», приходить до висновку І. Дробіт демонструєте, що історичне минуле більше не виступає як Історія сама по собі, воно стає проекцією історії з позицій постмодернізму, одним з варіантів такої проекції є зображення історичної гіперреальності. Отже, у романі Дж. Барнс яскраво репрезентує теорію симулякрів Ж. Бодріяра та, водночас, наголошує на фікційності...»

«Кіричук З.В. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФРАНЧАЙЗИНГУ Кіричук З.В. УДК: 339.187.44 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФРАНЧАЙЗИНГУ Постановка проблеми. Перехід України до ринкової економіки сприяв появі все більшої кількості вітчизняних та іноземних підприємств, які пропонують свої товари та послуги на певних умовах. На сучасному етапі все більшого використання набуває такий метод ведення підприємницької діяльності як «франчайзинг». В економічній літературі (як зарубіжній, так і вітчизняній) відсутня єдність поглядів...»

«Лексикографічний бюлетень 2007’16 Національна академія наук України Інститут української мови Лексикографічний бюлетень Випуск 1 Київ 2007 Лексикографічний бюлетень 2007’ УДК 811.161.2’373’37 ББК Л 43 Лексикографічний бюлетень: Збірник наукових праць Заснований у 1951 р. Відновлений у 2004 р. випуском РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Відповідальний редактор В. Німчук, д. філол. н., професор, чл.-кор. НАН України Відповідальний секретар О. Тищенко, к. філол. н. А. Бурячок, д. філол. н., професор К....»

«Кіровоградська область КНИГА ПЕДАГОГІЧНОЇ СЛАВИ УКРАЇНИ О С В І ТА КРАСНОВА ЛЮБОВ СТЕПАНІВНА Народилася 11 травня 1958 року в м. Бережани Тернопільської області. У 1982 році закінчила Івано-Франківський державний педагогічний інститут ім. В.С. Стефаника за спеціальністю історія і педагогіка. Завідуюча кабінетом історії Кіровоградського обласного інституту вдосконалення вчителів (1982–1986). Методист ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ з історії, географії Новоукраїнського районного методичного кабінету...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор С.В. Іванов (підпис) «_» _ 2014 р. С.І. БЕРЕГОВИЙ УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ ТА СВІТОВОМУ ВИМІРІ Всі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам. Підпис автора_ “” 2014 р. Реєстраційний номер електронного навчальнометодичного посібника у НМВ 39.04 – 02.07.20 Київ НУХТ 20 УДК 008 (477) Рецензент: О.Є. Пилипенко, д-р...»

«Я. М. Гирич Т. І. Мельник Історичні паралелі Синхронізація основних подій та явищ всесвітньої історії та історії України 7 – 9 класи Рекомендовано до використання згідно з навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженою Міністерством освіти і науки України Харків Анотація Навчальний посібник укладений відповідно до програми, затвердженої Міністерством освітити і науки України, містить набір таблиць і схем з історії України та всесвітньої історії 7 – 9 класів. Для...»

«Київський національний університет імені Тараса Шевченка ФІЛОЛОГІЧНІ СЕМІНАРИ ПАРАДИГМА СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА: СВІТОВИЙ КОНТЕКСТ Випуск 16 Київ 2013 Рецензенти: д. філол. н., проф. Г.Ю.Мережинська Київський національний університет імені Тараса Шевченка д. філол. н., проф. Л.М.Копаниця Київський національний університет імені Тараса Шевченка Рекомендовано вченою радою Інституту філології (протокол 7 від 26 лютого 2013 року) У збірнику вміщено наукові студії учасників філологічного...»

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / УДК 94 (477. 87) «1919 / 2009» ББК Т 3 (4 Укр – 4 Зак) 63 Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українськоугорського видання / Під ред. М.Вегеша, Ч.Фединець; [Редколег. Ю.Остапець, Р.Офіцинський, Л.Сорко, М.Токар, С.Черничко; Відп....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»