WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 34 | 35 || 37 | 38 |   ...   | 39 |

«ДРУГІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Других Всеукраїнських Зарембівських наукових читань: “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції” м. Київ, 22 січня 2009 р. КИЇВ ББК ...»

-- [ Страница 36 ] --

Наступного року дещо редагований текст цього документу був надрукований як наукова розвідка Ю.Ю. Марті в журналі “Крым” під назвою “Раскопки Керченской экспедиции 1928 года: Предварительное сообщение” [18]. До тексту статті був уміщений археологічний план Кітею [19]. Автор зосередився на загальній характеристиці стану городища до початку польових робіт, потім докладно виклав інформацію про хід розкопок оборонних споруд городища в 1928 р., що дозволило визначити час заселення городища в античну та ранньосередньовічну добу –

Другі Зарембівські читання

з V ст. до н.е. до V–VI ст. н.е. [20]. Цікаві деталі поєднання грецьких і варварських (скіфо-сарматських) форм погребального обряду були представлені в розділі звіту, що був присвячений характеристиці некрополя Кітею [21]. Також Ю.Ю. Марті в цій розвідці опублікував опис унікальної знахідки 1928 року з розкопок на г. Мітрідат у Керчі – дерев’яний дитячий саркофаг, створений за оцінкою вченого приблизно в I ст. н.е., який використовували як родову усипальницю протягом сторіччя представники різних поколінь однієї родини [22].

У цілому, експедиції Ю.Ю. Марті дали поштовх і підготували ґрунт для подальшого системного наукового вивчення керченських пам’яток і старожитностей. Однак, цей процес був перерваний ідеологічним переорієнтуванням наукових досліджень у СРСР та розгромом краєзнавства: після 1929 р. було зупинено видання журналу “Крым”, у 1930 р. – ліквідована Головнауки НКО РРФСР, в 1932 р. – розпущене РТВК.

Наукова спадщина багатьох учених була передана до “спецхранів”, самі науковці – зазнали переслідувань і репресій.

З огляду на вище сказане, можна констатувати насупне:

– Керченський історико-археологічний музей імені О.С. Пушкіна під керівництвом Ю.Ю. Марті залишався центром і головним організатором вивчення й охорони пам’яток у східнокримському регіоні;

– під час експедицій під керівництвом Ю.Ю. Марті в 20-х роках ХХ ст.

були вивчені пам’ятки античного періоду як на території міста Керчі, так і вперше були проведені польові дослідження античних і ранньосередньовічних городищ Керченського півострова;

– вивчення керченських пам’яток відбувалося за підтримки й фінансування центральних координуючих органів радянської влади – Головнауки НКО РРФСР та ДАІМК; які уважно стежили за ходом проведення і результатами цих експедицій; звіти Ю.Ю. Марті, зроблені за результатами проведених експедицій створюють документальну базу для подальшого вивчення пам’ятокозначих процесів на території Керченського півострова у 20-х роках ХХ ст.;

– усі матеріали експедицій Ю.Ю. Марті були опубліковані у виданні РТВК – журналі “Крым”, що певною мірою популяризувало результати дослідження як серед науковців, так і серед громадськості свого часу, а також уможливлює сучасні дослідження пам’яткоохоронної справи в Криму впродовж означеного періоду.

________________________

Другі Зарембівські читання

1. Про розвиток музейництва у Керчі докладно див.: Непомнящий А.А. Музейное дело в Крыму и его старатели (XIX – начало ХХ века): Биобиблиографическое исследование / Таврический национальный ун–т. им. В.И. Вернадского. – Симферополь, 2000. – 360 с.

2. Непомнящий А.А. “Поки оберігаємо та рятуємо, там де можна, але це дуже важко…”: невідомі матеріали з історії пам’яткоохоронної роботи в Криму за матеріалами листування А.І. Маркевича та С.Ф. Платонова // Праці Центру пам’яткознавства. – К., 2008. – Вип. 13. – С. 201–227; Вип. 14. – С. 133–156;

Він же. “Еще держится у нас старая культурность…”: Новые материалы по истории крымоведения в переписке местных историков с академиком И.Ю. Крачковским // Историческое наследие Крыма. – 2007. – № 19. – С. 181–202.

3. Про діяльність КримОХОРІС у галузі кримського краєзнавства див.: Хлівнюк О.В.

Кримський відділ у справах музеїв і охорони пам’яток мистецтва, старовини, природи й народного побуту та пам’яткоохоронна робота (1920–1927) // Питання історії науки і техніки. – 2007. – № 3–4. – С. 47–62.

4. Про роботу Ю.Ю. Марті на посаді директора Керченського історико-археологічного музею див.: Боровкова В.Н. Коллекционеры и торговцы керченскими древностями / Науч. ред В.Н. Зинько. – Керчь, 1999. – С. 145–148.

5. Про становлення РТВК як кримознавчого центру докладніше див.: Севастьянов А.В.

“…Работа Российского общества по изучению Крыма является в интересах Крыма крайне желательной…”: Документы архивов свидетельствуют // Историческое наследие Крыма. – 2006. – № 12/13. – С. 128–152. Про Керченську філію товариства див.: Ю.М. [Марти Ю.] Пять лет краеведческой работы Керченского отделения Общества по изучению Крыма // Крым. – 1929. – № 1 (9). – С. 203–206.

6. Інституту історії матеріальної культури Російської Академії наук, науковий архів, рукописний відділ (далі – ІІМК РАН НА РВ), ф. 2 (1923), оп. 1, спр. 85, арк. 2–2 зв.

7. Там само, арк. 3.

8. Там само, ф. 2 (1924), оп. 1, спр. 108, арк. 2–2 зв.

9. Там само, спр. 107, арк. 11.

10. Там само, арк. 17.

11. Марти Ю.Ю. Отчет [о раскопках в Керчи в 1924 году] // Крым. – 1925. – № 1. – С. 79.

12. ІІМК РАН НА РВ, ф. 2 (1924), оп. 1, спр. 107, арк. 17.

13. Марти Ю.Ю. Краткий отчет о деятельности Керченского историко-археологического музея за 1926–1927 г. // Крым. – 1928. – № 1 (6). – Вып. II. – С. 99–101.

14. ІІМК РАН НА РВ, ф. 2 (1928), оп. 1, спр. 37, арк. 25–27.

15. Там само, арк. 25–26.

16. Там само, арк. 26 зв.–27.

17. Там само, ф. 2 (1929), оп. 1, спр. 155, арк. 2–9.

18. Марти Ю.Ю. Раскопки Керченской экспедиции 1928 года: Предварительное сообщение // Крым. – 1929. – № 1 (9). – С. 5–13.

19. Там само. – С. 6-7.

20. Там само. – С. 8–9.

21. Там само. – С. 9–11.

22. Там само. – С. 11–13.

–  –  –

Перше міжнародне об’єднання, яке у своїй діяльності почало регулювати питання охорони рухомої спадщини, було створене у складі Ліги Націй. До неї увійшли допоміжні підрозділи, такі як Комітет із Інтелектуальних зв’язків, у підпорядкуванні якого знаходився Міжнародний інститут інтелектуальної співпраці, заснований у 1922 р. Завдяки останньому в 1925 р. була створена Міжнародна музейна служба (IMO:

International Museums Office), яка розробляла перші документи стосовно збереження рухомих пам’яток. Проект Конвенції «Про захист історичних будівель і творів мистецтва» був представлений на обговорення Асамблеї Ліги Націй у 1938 р., проте, робота не була завершена. В 1946 р., коли Ліга Націй припинила своє існування, перестала діяти і Міжнародна музейна служба [8, с. 438–439].

У 1930-х роках міжнародна спільнота вперше звернулася до проблеми крадіжок і незаконного переміщення культурних цінностей, а після Другої світової війни – до питання прав власності і повернення культурних цінностей.

Одним із основних завдань UNESCO є формування законодавчої бази, що регулює Міжнародні відносини у сфері охорони культурної спадщини. Таку діяльність підхопили й інші міжнародні організації: Рада Європи, Європейський союз, UNIDROIT (“Конвенцію з питань викрадених або незаконно вивезених культурних цінностей” 1995 року, розроблену цією організацією Україна не ратифікувала) [5, с. 24–25].

Навіть поверховий аналіз актів, розроблених міжнародними організаціями, свідчить про невелику кількість таких, що регулюють питання збереження рухомої спадщини:

– Конвенція “Про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту” (UNESCO, 1954); з додатковими протоколами 1954 та 1999 років;

– Конвенція “Про заходи спрямовані на заборону і запобігання незаконному імпорту, експорту і передачі права власності на культурні цінності” (UNESCO, 1970);

Другі Зарембівські читання

– Європейська Конвенція “Про правопорушення щодо культурних цінностей” (Дельфи, 1985);

– Конвенція UNIDROIT “Про викрадання або нелегальний експорт культурних об’єктів” (UNIDROIT, 1995);

– Конвенція UNESCO “Про охорону підводної культурної спадщини” (UNESCO, 2001);

– низка правил і директив Європейського Союзу.

Європейська Конвенція “Про правопорушення щодо культурних цінностей” (Дельфи, 1985) акцентує увагу на проблемі незаконного перепродажу рухомої спадщини. Конвенція визначає види правопорушень відповідно до різних категорій культурних цінностей, включаючи приватну і державну форми власності на, здебільшого, рухомі пам’ятки.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Проте, Конвенція не була ратифікована достатньою кількістю держав.

[2, с. 304–320] Перелік незаконних дій щодо культурної спадщини визначається зазначеним документом, а також Конвенцією UNESCO “Про засоби запобігання незаконному імпорту, експорту і передачі права власності на культурні цінності» (1970) і Рекомендацією UNESCO “Про охорону рухомої спадщини ” (1978).

Вирішення проблеми незаконного перепродажу рухомої спадщини займає вагоме місце також у діяльності Ради Європи, якою видана низка відповідних рекомендацій:

– Рекомендація 1172 (1992) Про ситуацію з культурною спадщиною в Центральній і Східній Європі;

– Рекомендація 1372 (1998) Про викрадені та незаконно експортовані культурні цінності;

– Рекомендація 1375 (1998) Про забезпечення колекцій перед розпорошенням;

– Рекомендація № R (96) 6 Про охорону культурної спадщини проти злочинних дій;

– Рекомендація № R (98) 4 Про заходи щодо цілісного збереження пам’яток, у складі яких знаходяться рухомі та нерухомі культурні цінності [9, с. 63–64].

Більшість рекомендацій датовані 1992–1998 роками, – часом, коли після отримання незалежності східноєвропейськими державами, за умов економічної кризи та неузгодженості законодавства у цій галузі, антикварний ринок Європи наповнився культурними цінностями сумнівного походження.

Другі Зарембівські читання

До того ж, архітектурна спадщина може включати рухомі предмети, фізично хоч і пов’язані з нерухомим об’єктом, але які можуть бути – за певних умов – переміщені. Розглядаються питання охорони пам’яток техніки типу історичних літаків, машин, суден, які можуть бути рухомими предметів за певних умов, але також можуть бути розцінені як нерухома спадщина; об’єктів, виявлених під час археологічних і пошуково-розвідувальних робіт тощо. Особлива увага звертається на труднощі, пов’язані зі збереженням комплексів, які мають об’єднані рухомі та нерухомі об’єкти. Рекомендація № R (98) 4 “Про заходи щодо цілісного збереження пам’яток, у складі яких знаходяться рухомі та нерухомі культурні цінності” визначає, що до таких комплексів мають застосовуватися відповідні охоронні заходи з урахуванням специфіки рухомих і нерухомих пам’яток. Розглядається можливість дозволу викупу об’єкта приватним власником, за винятком об’єктів національного значення.

Четверта Європейська Конференція Міністрів (Гельсінкі, 1996), активізувала роботу над проблемою боротьби з незаконною торгівлею творами мистецтва. Зокрема, було зазначено, що тільки спільними зусиллями між державами-членами Європейського Союзу, європейськими і міжнародними організаціями можливо знайти шлях вирішення цієї проблеми. [9, с. 64].

На підставі аналізу, об’єднуючи проблеми і напрями охорони рухомої культурної спадщини, висвітлені конвенціями та рекомендаціями міжнародних організацій, можна визначити ключові вимоги, що стосуються охорони рухомої спадщини:

1. Визначення видів рухомої спадщини.

Конвенція UNESCO “Про заходи спрямовані на заборону, попередження і запобігання незаконного вивозу, ввозу та передачі прав власності на культурні цінності”, регулює питання, пов’язані виключно з охороною рухомої спадщини: цінності релігійного чи світського характеру, котрі розглядаються кожною державою як такі і що мають значення для археології, доісторичного періоду, літератури, мистецтва і науки [4, с. 120–121]. В ст. 1 Конвенції наведений перелік таких цінностей, що складається з 11 категорій.

Також визначення поняття “рухома культурна спадщина” наведене в Рекомендації UNESCO “Про охорону рухомої культурних цінностей” (1978). Під цим поняттям розглядаються “всі рухомі цінності, які є виявом або свідченням творчості людини чи еволюції природи та які мають археологічну, історичну, художню, наукову чи технічну цінність”

Другі Зарембівські читання

[6, с. 211–212]. Далі наводиться перелік, також із 11 категорій, які тільки в деталях відрізняються від конвенції 1970 року – знахідки внаслідок наземних і підводних археологічних досліджень та розкопок:

1) предмети старовини, такі як: знаряддя, гончарні вироби, написи, монети, печатки, коштовності, зброя і предмети з поховань, зокрема, мумії;

2) елементи історичних пам’яток, що зазнали роздроблення;

3) антропологічні й етнологічні матеріали;

4) історичні цінності, у т.ч. пов’язані з історією природничих наук і техніки, воєнною та суспільною історією, а також із життям народів і національних керівників, мислителів, учених і діячів мистецтва і важливими національними подіями;

5) художні цінності, такі як: твори живопису і малюнки цілком ручної роботи на будь-якій основі та з будь-якого матеріалу (за винятком креслень і промислових виробів, прикрашених вручну); оригінальні естампи, афіші та фотографії, як види оригінальної творчості; оригінальні художні добірки та монтажі з будь-якого матеріалу; скульптурні твори з будь-якого матеріалу;

6) твори ужиткового мистецтва з таких матеріалів, як скло, кераміка, метал, дерево тощо;

7) манускрипти та інкунабули, кодекси, книги, документи чи видання, що становлять особливий інтерес;

8) предмети, що представляють інтерес із точки зору нумізматики (медалі та монети) або філателії;

9) архівні документи, в т.ч. записи текстів, мапи та інші картографічні матеріали, фотографії, кінофільми, звукозаписи та документи, що читаються машинами;

10) меблі, гобелени, килими, костюми та музичні інструменти;

11) зоологічні, ботанічні та геологічні зразки [6, с. 211–212].



Pages:     | 1 |   ...   | 34 | 35 || 37 | 38 |   ...   | 39 |
 
Похожие работы:

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ з дисципліни “ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ” (для бакалаврів, спеціалістів) Київ ДП «Видавничий дім «Персонал» Підготовлено доцентом кафедри політології М. А. Остапенко Затверджено на засіданні кафедри політології (протокол № 1 від 07.09.07) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Остапенко М. А. Методичні рекомендації щодо забезпечення...»

«Теорія і практика викладання української Theory and Practice of Teaching Ukrainian мови як іноземної. 2009. Вип. 4. С. 149–156 as a Foreign Language. 2009. No 4. P. 149– УДК: 811.161.2’243’373.21:821.161.2-341’’18/19’’І.Франко ТОПОНІМИ В ОПОВІДАННЯХ ІВАНА ФРАНКА ТА НА ЗАНЯТТЯХ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК ІНОЗЕМНОЇ Галина Бойко Національний університет „Львівська політехніка” Досліджено загальні ознаки ономастичного простору та особливості вживання власних назв творів Івана Франка. Топонімічний...»

«Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д.І.Чижевського БІБЛІОТЕКА СВІДОК І ТВОРЕЦЬ ІСТОРІЇ КРАЮ 110-річчю заснування Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Д.І.Чижевського присвячується Кіровоград УДК 027.53 (477.4) ББК 78.34 (4УКР–2КІР) 751. Б 5 Авторський колектив: Завідуюча відділом рідкісних і цінних документів Наталія Зеленська Заступник директора з наукової роботи Валентина Козлова Завідуюча відділом краєзнавства Тетяна Макарова Головний...»

«Обласна універсальна наукова бібліотека ім.Д.І.Чижевського БІБЛІОТЕЧНА ОРБІТА КІРОВОГРАДЩИНИ Випуск 3 Кіровоград УДК 023(477.65)(058) ББК 78.34( 4УКР–4КІР)я5 Б 59 Бібліотечна орбіта Кіровоградщини: Зб.ст. / Обласна універсальна наукова бібліотека ім.Д.І.Чижевського; упоряд. Козлова В.А. – Кіровоград, 2010. 282 с. Збірник включає статті провідних спеціалістів Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.Д.І.Чижевського та її зарубіжних партнерів, а також бібліотек області. У...»

«ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО УДК 792. 07 І. О. КУСЯК ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРАЛЬНОГО ДІЯЧА А. В. БОБРОВСЬКОГО У статті розглядається життєвий і творчий шлях видатного українського театрального митця Анатолія Вікторовича Бобровського, його становлення та творчі здобутки, вагомість внеску в розвиток та пропаганду українського театрального мистецтва. Ключові слова: Анатолій Вікторович Бобровський, театральне мистецтво, актор, режисер, педагог. И. О. КУСЯК ТВОРЧЕСКАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ...»

«одвдд&л ашш ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ВИПУСК 8 АКАДЕМІЯ Н А У К У К Р А Ї Н С Ь К О Ї РСР І Н С Т И Т У Т -ІСТОРІЇ дфсіііщхашішша ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНИХ ЬРЇ ' и АН РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ МІЖВІДОМЧИЙ ЗБІРНИК. З А С Н О В А Н О В 1975 Р. ВИПУСК 8 КИЇВ НАУКОВА ДУМКА ЇЙ82 Н І І Ш і І І ^ і Е Н і ™ » ^ та,сао м тив _. Збірнику долані п»о» ! Ж Ї Ї ^ ^ Н ^Ж ™ ЙІІ1 ДРУИи В И співРОЗ 1 ЛО висвітлеяню ак ш ь Ї Ї ? ^ВДкн^т1^4*?®®® Головна селятггт** Редакці йна ко Є Г і я 1-М. Мельникова (відштіїши.» ' випуску...»

«СЛОВО ПРО ІВАНА ГНАТЮКА конспекти уроків літературно-музична композиція роздатковий матеріал Тернопіль Навчальна книга – Богдан ББК 74. 268Укр С 48 Авторський колектив: Назар Марія Іванівна Руда Ольга Федорівна Шевченко Євгенія Феодосіївна Копець Надія Іванівна Рудник Ольга Кіндратівна Катрук Федір Архипович С48 Слово про Івана Гнатюка / М.І. Назар, О.Ф. Руда, Є.Ф. Шевченко та ін. – Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2011. – 56 с. ISBN 978-966-10-1399У посібнику подано матеріали з досвіду...»

«ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ АРХІВІВ УКРАЇНИ Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства Європейський університет СТУДІЇ з архівної справи та документознавства Том п’ятнадцятий Київ ББК 79.3я 53 С 88 Студії з архівної справи та документознавства / Держкомархів України. УНДІАСД; Редкол.: І. Б. Матяш (гол. ред.) та ін. – К., 2007. – Т. 15. – 232 с. РЕДА КЦІЙНА КО ЛЕГІ Я І. Б. Матяш (головний редактор), Г. В. Боряк, І. Н. Войцехівська, Л. А. Дубровіна,С. Л. Зворський, С. Г....»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ Серія “Культурологія” Випуск 5 Проблеми культурної ідентичності: глобальний та локальний виміри Матеріали міжнародної наукової конференції 23 – 24 квітня Острог – 2010 УДК 008: 001. 891 ББК 71 Н 34 Друкується за ухвалою вченої ради Національного університету “Острозька академія” Протокол № 6 від 28 січня 2010 року Редколегія збірника: Пасічник І. Д., доктор психологічних наук, ректор Національного університету “Острозька академія” (головний редактор); Кралюк П. М., доктор...»

«Серія № 11. Випуск 2, 2004 Аннотация В статье проанализировано состояние методики географии под углом зрения некоторых положений современной психологии. Рассмотрены возможности реализации принципа единства сознательности и деятельности при изучении географии, соотношения между обучением и развитием, психологические теории обучения. М.А. Дергач, м. Запоріжжя ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ПЕДАГОГІЧНИЙ ЧИННИК СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ УЧНЯ Процес соціалізації людини є настільки актуальними і...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»