WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 29 | 30 || 32 | 33 |   ...   | 39 |

«ДРУГІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Других Всеукраїнських Зарембівських наукових читань: “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції” м. Київ, 22 січня 2009 р. КИЇВ ББК ...»

-- [ Страница 31 ] --

У зв’язку з розвитком охорони пам’яток як окремого наукового напряму, визріла необхідність теоретичних розробок щодо методики, методології, визначення об’єкту та предмету дослідження, характеристики міждисциплінарних зв’язків. Засновником українського пам’яткознавства як сучасної наукової дисципліни можна вважати першого директора Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК, доктора історичних наук Сергія Захаровича Зарембу (1947–2003). Він одним із перших визначив поняття, завдання, сучасні перспективи та пріоритети цієї галузі знання [1, с. 15–18]. Істотним внеском у становлення цієї галузі науки стало його монографічне дослідження “Українське пам’яткознавство: історія, теорія, сучасність” (1995), де проаналізовані основні етапи охорони пам’яток в Україні, їх особливості й проблеми, внесок у вивчення пам’яток різних наукових і громадських організацій. Окрема увага в цій монографії приділена об’єкту і предмету дослідження пам’яткознавства, взаємодії з іншими науковими дисциплінами. Водночас, сучасним проблемам у сфері охорони культурної спадщини в монографії достатньої уваги не приділено, – сформульовані лише загальні декларативні принципи оптимізації справ щодо охорони нерухомих пам’яток історії та культури. Практично відсутній у монографії С.З. Заремби аналіз сучасної ситуації в регіонах. Що ж до висвітлення кримських проблем, то згадані автором поодинокі приклади не завжди об’єктивні, спостерігається плутанина в географічних назвах щодо кримського регіону [2, с. 420–444].

Наприкінці 90-х років XX ст. однією з перших спроб узагальнити вже накопичений на той час в Україні досвід у сфері вивчення й охорони пам’яток, визначити основні принципи та напрями діяльності щодо охорони культурної спадщини, розробити загальні критерії опису різ

<

Другі Зарембівські читання

них видів пам’яток стала колективна монографія “Історико-культурна спадщина України: проблеми дослідження та збереження” (1998) (ред. колегія В.О. Горбик, О.П. Дорошко, С.І. Кот та інші). На жаль, питання кримського пам’яткознавства в роботі практично не відображені. Так, у наявних прикладах пам’яток державного устрою та суспільного життя в Україні, відсутні згадки про об’єкти, пов’язані з періодом громадянської війни в Криму. Як приклад пам’яток військової історії не вказані місця пов’язані з партизанським рухом періоду ІІ Світової війни на території Кримського півострову. В цілому, залучення кримських прикладів для ілюстрування певних пам’яткоохоронних процесів украй фрагментарне:

лише загальновідомі пам’ятки археології, об’єкти, пов’язані з Кримською війною 1853–1856 років, стисла характеристика архітектурних особливостей кримських пам’яток. Одночасно, цікавою є пропозиція авторів монографії щодо надання статусу пам’ятки (в категорії об’єктів науки і техніки) Центру управлінню космічних польотів (поблизу Євпаторії) [3].

Проблемі укладання “Зводу пам’яток історії та культури України” присвячена колективна монографія “Актуальні питання виявлення і дослідження пам’яток історії та культури” (ред. колегія П.Т. Тронько, В.О. Горбик, Е.М. Піскова; 1999). Головна проблема цієї студії – укладання “Зводу пам’яток”, що наклало відбиток на частини роботи, де мова йде про сучасні пам’яткознавчі процеси, – здебільшого йде не аналіз певних фактів, а враховується їх “корисність” для складання “Зводу”. У дослідженні практично не використовуються приклади пам’яткоохоронних заходів у АРК – ні сучасні, ні у минулому [4]. Разом із тим, згадана колективна монографія дозволяє ознайомитися із загальнодержавними тенденціями у сфері охорони пам’яток.

З часом становлення пам’яткознавства як наукової дисципліни продовжувалося, удосконалювалося національне законодавство, особливо після ухвалення в 2000 р. Закону України “Про охорону культурної спадщини”. Суспільство вимагало нових методичних розробок у сфері охорони пам’яток. Це стало причиною появи нової колективної монографії “Пам’ятки історії та культурі України: Каталог-довідник”. Однак, зазначимо достатньо вузьке географічне коло прикладів, пов’язаних із охороною пам’яток, зокрема, знову практично не розглянутим залишився кримський досвід пам’яткознавчої діяльності [5].

Логічним продовженням попередньої монографії стало наступне колективне дослідження “Пам’яткознавчі студії в Україні: Теорія і практика”.

Другі Зарембівські читання

Незважаючи на достатньо широкий спектр охоплених проблем, у книзі зроблений неповний аналіз сучасного стану історико-культурної спадщини. Так, практично відсутній аналіз нормативно-правової бази в даній сфері, досвіду взаємодії організацій різних форм власності у справі збереження пам’яток, складання облікової документації пам’яток [6].

Поміж узагальнюючих досліджень існує достатньо широка історіографічна база за конкретними напрямами пам’яткоохоронної діяльності в АР Крим. Проблема грабіжницьких розкопок пам’яток археології в Криму знайшла віддзеркалення в публікаціях, присвячених науковому вивченню археологічної спадщини півострова. Так, у праці доктора історичних наук, директора Кримського відділення Іституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України (далі – КВІС НАН України) О.І. Айбабіна розглянута проблема таких розкопок на Баклинському могильнику [7]. У статті доктора історичних наук, директора Благодійного фонду “Деметра” В.М. Зінька проаналізована ситуація з несанкціонованими розкопками на території некрополю античного городища Німфей [8]. Специфіка охоронних розкопок пам’яток у Бахчисарайському, Білогірському та Сімферопольському районах описана в дослідженні кандидата історичних наук, завідувача відділу скіфосарматської археології Кримської філії Інституту археології НАН Украни (далі – КФІА НАН України) Ю.П. Зайцева [9]. Багаторічні охоронні роботи ведуться на території Усть-Альмінського городища у Бахчисарайському районі; деякі підсумки досліджень викладені в роботах кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника КФІА НАН України О.Є. Пуздровського [10]. У спільному дослідженні доктора історичних наук, професора Таврійського національного університету ім. В.І.

Вернадського І.М. Храпунова, кандидата історичних наук А.А. Стоянової та наукового співробітника КВІС НАН України С.А. Мульда на прикладі античного могильника Левадки, який був відкритий зловмисниками та ними-таки практично повністю знищений, показані реальні масштаби грабіжницької діяльності, якщо об’єкт залишається поза пам’яткоохоронними процесами [11].

Згадані дослідження, безумовно, не є вичерпною науковою літературою, де в певній мірі висвітлена проблема пограбування пам’яток археології. Водночас, аналіз навіть згаданих досліджень дозволяє визначити ареал і методику грабіжницьких розкопок пам’яток археології, хронологію інтенсивності їх пограбування, пріоритети зловмисників у виборі

Другі Зарембівські читання

археологічного матеріалу тощо. На підставі фактів із зазначених праць можна об’єктивно уявити процес грабіжницьких розкопок на території АРК. Зазначені студії в основному пов’язані з публікацією археологічних матеріалів, інформація про пограбування надається лише в узагальненому вигляді, авторами не ставиться завдання проаналізувати специфіку грабіжницьких розкопок. Відтак, необхідний подальший аналіз цього процесу та продовження наукової розробки цієї теми.

Останнім часом у науковій літературі все більше уваги приділяється проблемам консервації та музеєфікації археологічних пам’яток. Цей аспект висвітлено в дослідженнях кандидата історичних наук, директора Центру пам’яткознавства і УТОПІК О.М. Титової. Причому підкреслються необхідність створення музеїв просто неба – скансенів, експериментальних музеїв, т.зв. археодромів тощо [12]. Принципи організації археопарків розглянуті в монографії молодшого наукового співробітника Центру пам’яткознавства НАН України та УТОПІК Д.В. Кепіна “Музеєфікація об’єктів археологічної спадщини в Європі: На прикладах пам’яток первісної культури” (2005) [13]. Ці теоретичні розробки можуть стати підґрунтям щодо створення нових музейних форм у АРК.

Проблеми консервації та музеєфікації пам’яток археології як важливі компоненти їх ефективної охорони розглядалися під час роботи в 2005 та 2007 роках міжнародного колоквіуму “Античне місто: Проблеми збереження архітектурно-археологічних комплексів” [14]. У сучасній науковій літературі існують також конкретні пропозиції щодо консервації та музеєфікації низки античних пам’яток у Криму. Директором Кримської республіканської установи (далі – КРУ) “Керченський історико-культурний заповідник” Н.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


В. Галченко та головним фахівцем Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони кільтурної спадщини (далі – РКОКС) Т.М. Арбузовою розроблені принципи музеєфікації античного городища Німфей [15], В.М. Зіньком – Тірітаки [16], кандидатом історичних наук, завідувачем відділу античної археології КФІА НАН України С.Б. Ланцовим – Кутлацької фортеці [17], кандидатом історичних наук, співробітником Державного музею образотворчого мистецтва ім. О.С. Пушкина (Москва, РФ) В.П. Толстіковим і старшим науковим співробітником Державного історичного музею (Москва, РФ) Д.В. Журавльовим – Пантікапею [18]. Цей напрям пам’яткоохоронної роботи змушує по-новому уявити філософію охорони пам’яток археології. На сьогоднішній день вчені впевнені: наукове вивчення пам’ятки

Другі Зарембівські читання

не повинне обмежуватися суто розкопками, необхідно передбачати заходи з консервації та музеєфікації архітектурних залишків. Особливо перспективним вбачається такий напрям охорони пам’яток, як створення археологічних парків, наприклад, на базі античного городища Тірітака [16].

Теоретичні та практичні питання охорони містобудівної й архітектурної спадщини України стали предметом дослідження В.В. Вечерського. В його монографії “Втрачені об’єкті архітектурної спадщині України” (2002) вивчені причини руйнування історичних пам’яток, хронологічна динаміка загибелі об’єктів національної культурної спадщини. Серед інших також згадані знищені пам’ятки на території АРК

– Собор Олександра Невського в Сімферополі та мечеть Селіма у Феодосії [19, с. 478, 482–483]. Автор наголошує, що порівняно з іншими регіонами України, пам’ятки АРК практично не постраждали. Дискусійним залишається питання відтворення втрачених пам’яток. Із одного боку, мова йде про відновлення історичної справедливості та національно-культурне відродження, але з іншого – нові об’єкти не матимуть з оригіналом нічого спільного, крім зовнішньої схожості. Відтак, справедливим є зауваження автора, що відтворення це унікальний акт, який може здійснюватися тільки у виняткових випадках за наявності достатньої документації [19, с. 35]. Виходячи з цього вбачається достатньо проблематичним відтворення мечеті Селіма у Феодосії, на відміну від робот щодо відбудови Собору Олександра Невського в Сімферополі.

Подальші дослідження В.В. Вечерського лягли в основу його ґрунтовної монографії “Спадщина містобудування Україні: Теорія і практика історико-містобудівних пам’яткоохоронних досліджень населених місць” (2003). У ній окрема увага приділена вивченню історикомістобудівних пам’яток АРК, методиці їх охорони з урахуванням сучасних вимог законодавства та містобудівної ситуації, що склалася.

Зокрема, розглядається проблема складання історико-архітектурних опорних планів для населених пунктів Південного берегу Криму [20, с. 20]. Розроблене охоронне зонування та виявлення нових об’єктів культурної спадщини зіграло позитивну роль у справі охорони кримських пам’яток. Проте, деякі тези В.В. Вечерського вже на момент виходу монографії з друку не відповідали юридичним нормам, а з розробкою в Україні нового законодавства у сфері охорони пам’яток (після 2000 р.) за багатьма позиціями взагалі стали їм суперечити.

Другі Зарембівські читання

Питання організації охорони історичних міст України, розробки та визначення історичних ареалів населених місць, охоронного зонування розглядалися в роботах керівника сектору історико-архітектурних досліджень міського середовища ДП “Науково-дослідний і проектний інститут містобудування” (до 2007 р. – начальника відділу історикоархітектурних і містобудівних досліджень Державного науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування (далі – ДНДІТІАМ)) Є.Є. Водзинського – одного з авторів сучасного підходу до організації охорони культурної спадщини, заснованого на виділенні історичних ареалів зі спеціальним режимом використання і середовищним підходом до визначення зон охорони. Ці принципи знайшли віддзеркалення, передусім, в розробленому за безпосередньої участі вченого (спільно із завідувачем відділу пам’яток архітектури та містобудування ДНДІТІАМ Є.В. Тимановичем) охоронному зонуванні Великої Ялти.

Слід зазначити, що автором дійсно був запропонований єдиний варіант збереження специфічного вигляду Південного берегу Криму – охорона пам’яток у комплексі з природним оточенням [21, с. 9–10]. Проте, в цьому випадку виникає проблема відповідності запропонованого охоронного зонування юридичним нормам. У цілому, можна позитивно оцінити розробку історико-архітектурного опорного плану Великої Ялти, який став – після його затвердження в 1995 р. – базовим документом для всіх пам’яткоохоронних заходів на території Південного берегу Криму.

Продовжуючи розробку середовищного підходу до охорони культурної спадщини АРК, Є.Є. Водзинським було запропоновано розробити та затвердити історичні ареали в історичних населених пунктах Південного берегу Криму. Крім того, дослідником були сформульовані основні напрями пам’яткоохоронних заходів у АРК, наприклад, розробка державної програми з охорони культурної спадщини, складання історико-архітектурних опорних планів для всіх історичних населених місць автономії та проектування на їх основі історичних ареалів, створення державного палацовопаркового музею-заповідника в Лівадії [22, с. 290–291, 293].

Є.Є. Водзинським також розглядалися проблеми сучасного охоронного зонування Судацької фортеці. Щоправда, в цьому випадку не пролунала ідея розробки історичного ареалу Судака, були вкрай перебільшені розміри зон охоронюваного ландшафту [23]. Загалом, пропозиції Є.Є. Водзинського об’єктивно направлені на оптимізацію охорони культурної спадщини АРК.

Другі Зарембівські читання



Pages:     | 1 |   ...   | 29 | 30 || 32 | 33 |   ...   | 39 |
 
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЗБІРНИК ( ВИПУСК ХХХІІІ ) Слов’янськ, УДК 371.1 ББК 74. Г.9 Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. Випуск ХХХІІІ. /За загальною редакцією В.І.Сипченка – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2006. – 232 с. Редакційна колегія: Сипченко В.І. – кандидат педагогічних наук, професор (відповідальний редактор). Гавриш Н.В. – доктор...»

«ПОКАЗНИК Віталій Лях РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ НАУКИ Історія філософії : Підручник: У 2 х т. / За ред. В.І. Ярошовця Київ: Видавничо поліграфічний центр «Київський універ ситет», 2007. — Т. 1. — 472 с.; Т. 2. — 536 с. Підручник з історії філософії є двотомовим виданням, в якому розкрито концептуально парадигмальний ха рактер історико філософського процесу, природу істо рико філософського знання в різні історичні епохи, сис тематично розглянуто всі головні напрямки, школи, тенденції,...»

«Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова ХЛИСТУН ІННА ГРИГОРІВНА УДК 37(09)(477) НАЦІОНАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ В РОДИНАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЕЛІТИ (КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ) 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Київ – 2006 Дисертацією є рукопис Роботу виконано в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України кандидат педагогічних...»

«Н.О. Леміш ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЛОВОДСТВА В АДМІНІСТРАТИВНИХ УСТАНОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ. монографія Київ – 2013 ББК 65.050.286 УДК 35.007(477.51) Л71 Рекомендовано до друку Вченою радою Українського науководослідного інституту архівної справи та документознавства (протокол № 4 від 12 листопада 2012 р.) Рецензенти: Кулешов С. Г. – завідувач відділом документознавства Українського науководослідного інституту архівної справи та документознавства, доктор історичних наук,...»

«МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО УДК 78.03(4) О. А. ГИСА КРАКІВСЬКА ТА ЛЬВІВСЬКА МУЗИКОЛОГІЧНІ ШКОЛИ: ДО 100-ЛІТНЬОГО ЮВІЛЕЮ У статті висвітлено історію становлення та діяльності кафедр мизикології Львівського та Ягеллонського університетів. Проаналізовано діяльність завідувачів кафедр Адольфа Хибінського та Здіслава Яхімецького. Висвітлено їхню роль у становленні та розвитку європейських музикологічних шкіл. Ключові слова: кафедра музикології Львівського університету, кафедра музикології Ягеллонського...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ВИПУСК 95 ( ЧАСТИНА І ) КИЇВ – 2011 Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 95. Частина І (у двох частинах). К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2011. –191с. У збірнику вміщені матеріали конференції молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин», яка відбулася 21 жовтня...»

«ISSN 2078-5534. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2011. Випуск 52. С. 12-24 Visnyk of the Lviv University. Series Philology. 2011. Issue 52. P. 12-24 УДК 81:39 ЕТНОЛІНГВІСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ І ПРОБЛЕМА ДЕФІНIЮВАННЯ Олексій В. ЮДІН Університету Ґента Відділ славістичних Східно-Європейських досліджень Кафедра славістики Rozier 44, 9000 Ґент, Бельгія tel.: +32 (9) 2647863; fax.: +32 (9) 2643810 Досліджено проблеми, пов’язані з використанням «когнітивної дефініції»...»

«Бібліографічний перелік джерел, представлених в експозиції “Незалежності України – 20 років: історія становлення, здобутки та перспективи розвитку”. Видання систематизовані, класифіковані та внесені в бази даних “Книжковий фонд”, “Періодичні видання” електронного каталогу. Бази даних електронного каталогу інформаційно-пошукової системи бібліотеки САБ “ІРБІС” виставлені на Веб-порталі Національної академії в локальній мережі та в режимі віддаленого доступу: www.academy.gov.ua/lib_about.html В...»

«Міністерство культури і туризму України Одеська національна наукова бібліотека імені М.Горького До 180-річчя (1829-2009) ОННБ імені М. Горького Наукова бібліотека: стратегія інноваційного розвитку Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Одеса, 24-25 вересня 2009 р.) Одеса У збірнику вміщено доповіді учасників Міжнародної науково-практичної конференції “Наукова бібліотека: стратегія інноваційного розвитку” (24-25 вересня 2009 р.) і статті провідних фахівців Бібліотеки, присвячені...»

«Філософія Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна О. М. Кривуля ФІЛОСОФІЯ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Харків – 2010 2 О. М. Кривуля УДК 1(075.8) ББК 87я7 К 8 Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 1/11 6029 від 24.07.09) Рецензенти: М. В. Дяченко – доктор філософських наук,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»