WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 23 | 24 || 26 | 27 |   ...   | 39 |

«ДРУГІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Других Всеукраїнських Зарембівських наукових читань: “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції” м. Київ, 22 січня 2009 р. КИЇВ ББК ...»

-- [ Страница 25 ] --

Збірник документів / Автори-упорядники Пархоменко М.Т., Титова О.М. – К., 2004. – С. 97; Правова охорона культурної спадщини. Збірник документів / Авториупорядники: Левада М.Є., Пархоменко М.Т., Титова О.М. – К., 2006. – С. 131; 163.

5. Булатов Н.М. Принципы организации археологических музеев-заповедников // Вопросы охраны, реставрации и пропаганды памятников истории и культуры / Труды НИИ культуры. – М., 1975. – Т. 28. – Вып. III. – С. 77–113; Він же. Опыт

Другі Зарембівські читання

музеефикации археологических (каменных) остатков на территории РСФСР // Там само. – 1982. – № 109. – С. 84–114; Гарбер М.И. Из опыта музеефикации памятников археологии за рубежом // Там само. – С. 115–128.

6. Окладников А.П. Туризм и памятники культуры // Проблемы развития индустрии туризма. – Новосибирск, 1970. – С. 93–105; Майничева А.Ю. Современные формы сохранения историко-культурного наследия Сибири: музеи под открытым небом и историко-архитектурные музеи-заповедники // Труды II (XVIII) Всероссийского археологического съезда в Суздале. – М., 2008. – Т. III. – С. 134–136.

7. Вязкова О. Опыт и перспективы инженерно-геологических исследований при музеефикации памятников археологии // Софійські читання. Матеріали III міжнародної науково-практичної конференції “Пам’ятки Національного заповідника “Софія Київська” та сучасні тенденції музейної науки” (м. Київ, 24–25 листопада 2005 р.).

– К., 2007. – С. 447–452; Лакиза В.Л. Итоги новейших археологических исследований первобытных памятников в зонах новостроек и проблема охраны археологического наследия Беларуси // Труды II (XVIII) Всероссийского археологического съезда в Суздале. – М., 2008. – Т. III. – С. 132–134.

8. Станчева М. Археологические памятники в современных городах Болгарии. – София, 1982. – 60 с.; Кондратьева О.А. Подготовка к музеефикации памятников археологии и архитектуры в Пскове // Советская археология. – 1975. – № 2. – С. 306– 312; Арсеньева Т.М., Казакова Л.М. Двадцать лет работы музея-заповедника “Танаис” // Там само. – 1982. – № 2. – С. 292–297; Зинько В.Н. Сохранение и музеефикация памятников античной археологии // Историческое наследие Крыма. – 2003. – № 2. – С. 92–95; Самойлова Т.Л. Принципы музеефикации и консервация многослойных археологических памятников на примере городища “античная Тира – средневековый Белгород” // Охорона та використання культурної спадщини Украни: проблеми і перспективи. – Сімферополь, 2004. – С. 61–70; Титова О.М. Археологічна спадщина в сучасному українському суспільстві // Праці Центру пам’яткознавства. – К., 2008. – Вип. 14. – С. 99–104.

9. Тютюнник Ю.Г. Объекты индустриальной культуры и ландшафт. – К., 2007. – 152 с.; Ієвлєва В.П. Методичні рекомендації щодо музеєфікації нерухомих пам’яток науки і техніки (проект) // Індустріальна спадщина в культурі і ландшафті. Матеріали III міжнародної наукової конференції (Кривий Ріг, 1–4 жовтня 2008 року). – Кривий Ріг, 2008. – Ч. 1-2. – Ч. 1. – С. 29–38; Гріффен Л.О., Константинов В.О. Український технічний музей. – Ніжин, 2008. – С. 3–58.

10. Каулен М.Е. Музеефикация историко-культурных и природных объектов. Конспект лекций. – М., 2003. – 72 с.; Вона ж. Музеи-храмы и музеи-монастыри России.

Каталог-справочник. – М., 2005. – С. 7–87; Каменецкий И.С., Каулен М.Е. Музеефикация памятников // Российская музейная энциклопедия. – М., 2005. – С. 390– 391; Подъяпольский С.С., Бессонов Г.Б., Беляев Л.А., Постникова Т.М. Реставрация памятников архитектуры. – М., 1988. – С. 68–71; Прибєга Л.В. Кам’яне зодчество України. Охорона та реставрація. – К., 1993. – С. 41; Самсонова Е.А. Принципы организации историко-краеведческих музеев в памятниках архитектуры: Автореф....

дис. канд. арх. – М., 1986. – 24 с.; Пономарева М.В. Музеефикация городской среды (на примере Санкт-Петербурга): Автореф. дис.... канд. арх. – СПб., 1994. – 27 с.; Піскова Е., Федорова Л. Нерухомі пам’ятки історії // Пам’яткознавчі студії в Україні: Теорія і практика. – К., 2007. – С. 231.

Другі Зарембівські читання

11. Шулепова Э.А. Музеефикация памятников как механизм использования культурного наследия в регионе: Автореф. дис.... д-ра культурологии. – М., 1998. – 40 с.;

Вона ж. Музей и памятники // Основы музееведения. – М., 2005. – С. 368–391; Газалова К.М. Объединение музейное // Российская музейная энциклопедия. – М., 2005. – С. 456–457; Федорова Л.Д. Становлення і розвиток музеїв історії міст України (XIX–XX століття): Автореф. дис.... канд. іст. наук. – К., 1994. – С. 18–20.

–  –  –

Наукова школа – це умовна єдність науковців у межах певної дослідницької області, що виокремлюється за певною ознакою. Зазвичай наукові школи умовно поділяються за методологічним, інституціональним, персональним і географічним принципами. Оскільки предметом даного дослідження є українська музеєзнавча школа, необхідно більш детально зупинитися на критеріях географічної класифікації наукових шкіл.

Найбільш поширеним є виокремлення певного наукового співтовариства у межах населеного пункту, регіону (адміністративного, історичного), держави. В останньому випадку національна приналежність дослідників до уваги не береться. Оскільки про повноцінну українську державність можна говорити лише з 1991 р., виокремлюючи українську музеєзнавчу школу, необхідно керуватися специфічними критеріями.

Наука нерозривно пов’язана з практикою; окремі дослідницькі області формуються для теоретичного осмислення практичної діяльності у межах певної соціальної сфери із залученням даних інших сфер наукового знання, відтак, представниками українського музеєзнавства слід вважати науковців, наукова і практична діяльність яких була тісно пов’язана якраз із українським суспільством і його культурою. Звичайно, поділ на наукові школи є досить умовним, оскільки наука, метою якої є пошук і пізнання істини, продукує специфічну інформацію, принципами якої є достовірність, об’єктивність, логічність, однозначність, точність.

Окрім того, дослідник може залучати досвід іноземних науковців, а також працювати в різних державах і регіонах. Проте, говорячи про гуманітарні науки, до яких належить і музеєзнавство, не можна повністю абстрагува

<

Другі Зарембівські читання

тися від суспільства у контексті якого вироблене гуманітарне наукове знання, яке здійснило значний уплив на формування дослідника. Таким чином, для кращого розуміння положень ученого-гуманітарія доцільною є його етнокультурна ідентифікація. Окреслення української музеєзнавчої школи та виявлення закономірностей її розвитку дозволить більш чітко визначити напрями подальшого розвитку музеєзнавства в Україні.

Протягом ХІХ ст. в Україні формується музейна справа як специфічна сфера суспільної діяльності, пов’язана із усвідомленням інформаційно-естетичних функцій рухомих історико-культурних пам’яток і створенням відповідної інформаційної інфраструктури – музеїв. Теоретичне осмислення музейної справи, музею та музейних пам’яток припадає на першу третину ХХ ст. Зародження української музеєзнавчої школи пов’язане з постатями М.Ф. Біляшівського [0; 0; 0], Ф.І. Шміта [0; 0], В.В. Дубровського [0; 0; 0; 0], І.С. Свєнціцького [0; 0], які не обмежувалися теоретичними дослідженнями музейної пам’ятки як соціокультурного феномену, приділяючи увагу іншим видам рухомих пам’яток, а також нерухомій історико-культурній спадщині. Діяльність названих учених яскраво засвідчує становлення в українській науці нової дослідницької області, яка виникла як результат розв’язання суперечності, зумовленої активним розвитком музейної справи та нерозробленістю її науково-теоретичних засад. Зазначена дослідницька область утворилася на перетині мистецтвознавства, історії, археології, оскільки розроблялася фахівцями із зазначених галузей знань, проте, не була пов’язана з предметами даних галузей, оскільки специфічний предмет музеєзнавства пов’язаний із трьома соціокультурними феноменами:

музей, музейна справа і музейна пам’ятка як стрижневий, базовий і похідний щодо зазначених феноменів.

Для зазначених дослідників характерним є чітке усвідомлення культурно-освітньої та ідеологічної функцій музейної пам’ятки. Так, М.Ф. Біляшівський убачав у музейній пам’ятці засіб формування української етнокультурної свідомості та самосвідомості. Тому, він особливо підкреслював роль спектру інформації музейних пам’яток, що відбиває своєрідність ходу етнокультурного процесу [0].


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Фундаментальна книга І.С. Свєнціцького “Про музеї та музейництво” розглядалася самим автором як “перша спроба в області музеології … мало обробленої на Вкраїні дисципліни” [0]. Мету своєї праці

Другі Зарембівські читання

вчений убачав у створенні основ українського музейництва. Дослідник дає короткий історичний огляд становлення музейної справи, звертаючи увагу, перш за все, на Україну та Росію. І.С. Свєнціцький особливо виділяє пам’ятки, що є творами духу людини, і, особливо, художньої творчості. Проте, вчений наголошував, що музейні пам’ятки покликані відображати “…тисячі зв’язків, якими лучиться людина зі всесвітом…”.

Власні музеєзнавчі погляди Ф.І. Шміт вперше висловив у праці “Исторические, этнографические, художественные музеи. Очерк теории и истории музейного дела” опублікованої в 1919 р., і далі розвинені у його книзі “Музейное дело. Вопросы экспозиции”, виданої в 1929 р.

Ф.І. Шміта можна вважати не лише одним із засновників українського та російського музеєзнавства а також і європейської музеології. Роблячи акцент на музейних пам’ятках, що відбивають художню культуру, вчений, беручи за основу циклічний характер історико-культурного процесу, запропонував своєрідний підхід до розуміння генезису феномену музею, музейної справи та музейної пам’ятки. Ф.І. Шміт порівнює пізню античність та Візантію із СРСР як пікові точки розвитку музейних феноменів. “Двічі на пам’яті історії відбувався той самий процес розвитку – на різних рівнях економічного та суспільного росту, проте однаково закономірно: справа починалася із випадкового та безсистемного накопичення речей, часто жодним чином не пов’язаних між собою, а тільки цікавих з певної точки зору, продовжувалося збиранням курйозів та тим чи іншим їх використанням, призводило до зростання наукової допитливості і закінчувалося просвітницьким показом” [0, с. 50]. Зазначимо, що автор не врахував, тлумачачи генезу музейних феноменів, роль наукового світогляду, який почав формуватися наприкінці XVI ст. і остаточно оформився в середині ХІХ ст. Вчений запропонував своєрідну класифікацію музеїв, відповідно до категорії відвідувачів – публічні, навчальні та наукові [0]. Не оминув він увагою багато напрямів сучасної музейної діяльності: музейної педагогіки, масової музейної роботи, питання збереження музейних фондів; державної політики в музейній галузі, музейного менеджменту і маркетингу. Дослідником висловлені також деякі думки щодо цілком сучасного поняття “екомузей”.

В.В. Дубровський активно утверджував у науковому обігу термін “пам’ятка”. Вчений розподіляв пам’ятки на музейні (рухомі) та позамузейні (нерухомі) і розглядав їх як матеріалізований результат освоєння людьми

Другі Зарембівські читання

світу, що утворюють джерельну наукову базу та засіб культурно-освітньої роботи. Ним було запропоноване визначення музею [0], яке, з певними змінами, зафіксоване в сучасному українському законодавстві [8].

Зазначені музеєзнавчі праці були створені в період, коли радянська ідеологічна машина ще остаточно не поглинула наукову сферу. Стосовно музеєзнавства це відбулося в 1930 р. на Всеросійському музейному з’їзді [0]. Зрештою, Ф.І. Шміт та В.В. Дубровський були репресовані, з ідеологічних причин небезпечними, відтак, фактично недоступними стали праці І.С. Свєнціцького та М.Ф. Біляшівського – представників реакційних класів, “дрібнобуржуазних націоналістів”. Як наслідок – науковий доробок фундаторів українського музейництва фактично був викреслений із наукового обігу.

Аналізуючи одну з небагатьох українських музеєзнавчих праць другої половини ХХ ст. – монографію Г.Г. Мезенцевої “Музеєзнавство” (1980) [0] подибуємо бібліографічний опис однієї з праць Ф.І. Шміта.

Дослідниця також зазначає, що “визначними організаторами музейної справи в цей час (у 1917–1941 роках – авт.) в Україні були М.Ф. Біляшівський, Ф.І. Шміт, Д.М. Щербаківський, М.О. Макаренко, Ф.Л. Ернст, С.А. Таранущенко, Д.І. Яворницький» [0, с. 29]. Як бачимо, автор узагалі не згадує І.С. Свєнціцького та В.В. Дубровського, а науковий доробок Ф.І. Шміта та М.Ф. Біляшівського залишає без докладного аналізу.

Ідеологічний тиск, що передбачав тенденційність при висвітленні української музейної історіографії та відобразився у працях пізніших українських радянських дослідників, спровокував серед сучасних учених, добре обізнаних із працями українських музеєзнавців 1920-1930-х років, хибне уявлення, що українська музеєзнавча школа “щойно формується” і виникла лише в повоєнний час (фактично у 1970–1980 х роках) і представлена працями Г.Г. Мезенцевої та Ю.А. Омельченка [0].

Підсумовуючи зазначимо, що українська музеєзнавча школа з’явилася і сформувалася на базі відповідного наукового доробку першої третини ХХ ст. З ідеологічних причин, праці фундаторів українського музеєзнавства не були належним чином вивчені, що викликало стагнацію української музеєзнавчої думки на тлі досить ґрунтовних праць Г.Г. Мезенцевої та Ю.А. Омельченка. Переосмислення положень теоретичних доробків українських музеєзнавців 20–30-х років ХХ ст. є необхідною передумовою подальшого розвитку музеєзнавства в Україні.

_________________________

Другі Зарембівські читання

1. Биляшевский Н.Ф. К вопросу об охране памятников старины // Киевская старина. – 1902. – № 5.– С. 148–156.

2. Біляшевський М.Ф. Наші національні скарби.– К.: Шлях, 1918.– 17 с.

3. Біляшевський М.Ф. Справи українського мистецтва // Шлях. – 1918. – № 1. – С. 48–51.

4. Дубровський В.В. Історично-культурні заповідники та пам’ятки України. – Х.: Держвидав України, 1930. – 76 с.

5. Дубровський В.В. Музеї на Україні. – Х.: Держвидав України, 1929. – 60 с.

6. Дубровський В.В. Охорона пам’яток культури в УСРР (Відбиток з часопису “Охорона пам’яток культури на Україні”, Ч.1). – Х., 1927. – 11 с.

7. Дубровський В.В. Чергові завдання сучасного музейного будівництва на Вкраїні // Український музей. – Зб. 1. – 1927. – С. 13–26.

8. Закон України “Про музеї та музейну справу” // Законодавство України про культуру / Верховна Рада України. Офіц. вид. – К., 2000. – С. 41–50.

9. Кепін Д.В. Музеєзнавство: перспективи розвитку // Праці Центру пам’яткознавства. – К., 2004. – Вип. 6. – С. 111–120.



Pages:     | 1 |   ...   | 23 | 24 || 26 | 27 |   ...   | 39 |
 
Похожие работы:

«МИНИСТЕРСТВО ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УКРАИНЫ ДОНЕЦКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ МЕДИЦИНСКИЙ УНИВЕРСИТЕТ ИМ. М. ГОРЬКОГО ВОПРОСЫ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ДОНБАССА Сборник научно-педагогических статей Выпуск 27 Донецк-2013 В о п р о сы зд р а во о хр а н ен и я Д о н б а сс а. В ы п ус к № 27. 2013 год УДК 81 1:29:61+001.4(09) Г.С M ax, 0.1. П р и стай, О.С. Т алан ІЗ ІС Т О Р ІЇ Ф О Р М У В А Н Н Я М Е Д И Ч Н И Х Т Е Р М ІН ІВ Д онецький національний медичний університет ім. М. Горького Резюме: дослідж ено і показано...»

«КИЇВСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛIННЯ КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ КИЇВСЬКА ОБЛАСНА БIБЛIОТЕКА ДЛЯ ДIТЕЙ 1909-2012 Серія Ювіляри Київщини ДУХОВНИЙ І ЖИТТЄВИЙ ПОДВИГ ТУПТАЛА ДАНИЛА САВИЧА (СВЯТИТЕЛЯ ДИМИТРІЯ РОСТОВСЬКОГО) (11.12.1651 28.10.1709) : методико-біобібліографічні матеріали Київ 2012 УДК 02 ББК 78.3 Д 85 Духовний і життєвий подвиг Туптала Данила Савича (святителя Димитрія Ростовського) (11.12.1651–28.10.1709) : метод.-біобібліогр. матеріали / Київ. обл. упр. культури і туризму, Київ. обл. б-ка для дітей ;...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ імені В. І. Вернадського Д. Д. Фоменко, І. І. Цинковська, Г. М. Юхимець АРКУШЕВІ ОБРАЗОТВОРЧІ ВИДАННЯ у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського 1904–192 Бібліографічний покажчик Київ ББК Щ 158.913(4Укр.)61я1+Щ156.63(4Укр.)51я УДК [76 (084.5)+656.835.12] (477) Фоменко Д. Д., Цинковська І. І., Юхимець Г. М. Аркушеві образотворчі видання у фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського...»

«Стиль життя як предмет соціального конструювання у сучасній теорії стратифікації УДК 316.334:304.3 Коваліско Наталія Володимирівна, доктор соціологічних наук, професор кафедри історії та теорії соціології Львівського національного університету імені Івана Франка e-mail: kovalisko@mail.lviv.ua СТИЛЬ ЖИТТЯ ЯК ПРЕДМЕТ СОЦІАЛЬНОГО КОНСТРУЮВАННЯ У СУЧАСНІЙ ТЕОРІЇ СТРАТИФІКАЦІЇ У статті проаналізовано основні підходи до інтерпретації стилю життя в соціологічному дискурсі західних та вітчизняних...»

«УДК 629.366 (477) (09) О. Г. КРИВОКОНЬ, канд. філос. наук, доцент НТУ ХПІ РОЗВИТОК ТРАКТОРОБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ: МІЖ МИНУЛИМ ТА МАЙБУТНІМ Стаття присвячена аналізу періоду створення та розвитку тракторобудування на теренах України з початку ХХ сторіччя до сьогодення. Розкриваються передумови розробки сільськогосподарських машин та особливості технічних характеристик перших тракторів, подано рекомендації щодо відродження галузі тракторобудування в Україні. Ключові слова: трактор, тяговий...»

«Національний університет «Острозька академія» Українське Історичне Товариство ДНІ НАУКИ Національного університету «Острозька академія» присвячені пам’яті Миколи Ковальського (80-ти річчя з дня народження) 19-20 березня 2009 р. ХІV наукова викладацько-студентська конференція ПРОГРАМА Острог – 2009 ОРГКОМІТЕТ КОНФЕРЕНЦІЇ Пасічник І.Д. – голова оргкомітету, д. психол. н., професор, ректор НаУОА Кралюк П.М. – заст. голови оргкомітету, д. філос. н., проф., проректор з навч.-виховної та наукової...»

«М ІН ІС Т Е РСТ ВО ОСВІТИ І НАУКИ УК РА ЇНИ Ч Е РН ІВ Е ЦЬ КИ Й НАЦІОНА ЛЬНИЙ УН ІВ ЕРСИ Т ЕТ ІМ ЕН І Ю Р ІЯ Ф ЕДЬК ОВИ ЧА ЮРИД ИЧНИ Й ФАКУЛЬТЕТ European Credit Transfer System ECTS Інформаційний пакет 2005/2006 Спеціальність „Правознавство” Ч Е РН ІВ Ц І, 2 005 Зміст ЗАГАЛЬНИЙ ОПИС Структура та організація факультету Адреса Контактні телефони Кількість студентів Деканат юридичного факультету Методичний кабінет Кафедри Кафедра конституційного, адміністративного і фінансового права Кафедра...»

«Національна академія наук України КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА ЗАТВЕРДЖУЮ Ректор _проф. Ю.Л.Бошицький _ 20 р. ПРОГРАМА КОМПЛЕКСНОГО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ВІДДІЛЕННЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ Галузь знань: 0304 Право Спеціальність: 7.03040101 «Правознавство» Спеціалізація: Цивільне та трудове право КИЇВ– ВИТЯГ З ПРОТОКОЛУ № засідання кафедри теорії та історії держави і права Київського університету права НАН України від 05.11.2013р. СЛУХАЛИ: Завідувача кафедри Іванова В.М. к.і.н., доц....»

«Спецвипуск ІСТОРИЧНІ НАУКИ УДК 94 (477) Гай–Нижник П.П. Власна Його світлості пана гетьмана всієї України канцелярія (29 квітня – 14 грудня 1918 р.) Висвітлюється структура, штати, принцип роботи та завдання Власної канцелярії гетьмана України П.Скоропадського (29 квітня – 14 грудня 1918 р.). Ключові слова: канцелярія гетьмана, Гетьманат, Скоропадський, Полтавець–Остряниця, Палій–Неїло. Власна канцелярія гетьмана офіційно була складовою його Головної Квартири і структурною частиною...»

«УПРАВЛІННЯ КУЛЬТУРИ, НАЦІОНАЛЬНОСТЕЙ ТА РЕЛІГІЙ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ КИЇВСЬКА ОБЛАСНА БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ 1909КАЛЕНДАР ЗНАМЕННИХ І ПАМ’ЯТНИХ ДАТ на 2015 рік. Київ УДК 0 ББК К Календар знаменних і пам'ятних дат на 2015 рік / Упр. культури, національностей та релігій Київ. облдержадмін., Київ. обл. б-ка для дітей ; [підгот. О.М.Литвин ; ред. Л.П.Соляник ; наук. ред та відп. за вип. М. П. Зніщенко]. К. : [КОБдД], 2014. – 38 с. Календар знаменних і пам’ятних дат містить...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»