WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 19 | 20 || 22 | 23 |   ...   | 39 |

«ДРУГІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Других Всеукраїнських Зарембівських наукових читань: “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції” м. Київ, 22 січня 2009 р. КИЇВ ББК ...»

-- [ Страница 21 ] --

Шоста книга Щоденника охоплює події 1910 р., що відбувалися влітку та на початку вересня на Волині. Основну тематику записів становлять відомості про стан Музею братства у Луцьку, до якого за заповітом ієромонахів Павла Мотковича та Сильвестра (1635) входила також друкарня Братського монастиря. Міститься запис про відвідання кладовища при церкві (йдеться про село Михайлівці, де його увагу привернула церква ХVІІІ ст.).

Сьома книжка Щоденника охоплює події 1910 р. і зберегла відомості про архітектора А. Щусева, а також візитівку М. Реріха, що свідчить про інтерес М. Біляшівського до цих особистостей.

Враження від поїздок Полтавщиною, відвідання Прилук, Бахмача, Кролевця, під час яких здійснювалось обстеження церков, знайшли своє відображення у восьмій книжці Щоденника М. Біляшівського, що охоплювала 1913 р.

Дев’ята книжка Щоденника М. Ф. Біляшівського була присвячена подіям 1915 р., а десята – охоплювала 1916 р. Це був час, коли вчений

Другі Зарембівські читання

вивчав організацію охорони пам’яток Галичини та Буковини у складі Комітету Південно-Західного фронту Всеросійського Союзу міст. Щоденники містять рубрику “Беречь музеи”, де йдеться зокрема про краєзнавчий у Чернівцях. Також згадано про необхідність збереження бібліотеки Чернівецького університету, збереження у Коломиї Покутівського музею, а в Станіславі – католицької бібліотеки. Відзначив своєю увагою М. Біляшівський і необхідність збереження церковної старовини в усіх трьох церквах Тернополя: у місті, на ставу та у передмісті. Привернули увагою вченого і стан охорони пам’яток у містах Косів і Снятин. У місті Житомирі не пройшли повз увагу М. Біляшівського зібрання графа О. Милородовича, а також збережена чарка з гербом П. Полуботка.

Одинадцята книжка Щоденника М. Біляшівського висвітлює події з життя вченого у 1916 р., а остання, дванадцята, — охоплює 1918 р.

У них вміщені відомості про пам’яткоохоронну та музеєзнавчу діяльність, йдеться про роботу у Румунії, а також збереглися короткі замітки щодо відправлення телеграм, розпорядженнь, навіть облаштовування бань і стоматологічного кабінету. Серед інших – записи про господарські справи, транспорт, складські приміщення, фураж, пекарні.

Завдяки Щоденнику М. Біляшівського маємо додаткові цінні свідчення про історичні події кінця ХІХ – поч.ХХ ст., що відбувалися в археології, етнології, музейній і пам’яткоохоронній діяльності від безпосереднього учасника цих подій, якими був автор Щоденника.

Варто зазначити, що в останні роки життя (1919–1926) М. Біляшівський або не вів Щоденник, або він не зберігся.

Вивчення Щоденника М. Біляшівського, який має рукописний варіант – свідчить, що йому належить гідне місце поруч із Щоденниками його сучасників – М. Грушевського, О. Кістяківського та інш. Важливим для майбутніх дослідників творчої спадщини М. Біляшівського є підготовка його до друку, упорядкування та написання коментарів*.

_____________________________

1. Грушевський М.С. Академік Микола Федотович Біляшівський. 1867-1926.

(Некролог) // Україна. – 1926. – №2–3. – С. 237–239.

2. Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – Ф. ХХХІ, спр. 57. – 475 арк.

* Матеріал А.Ф. Примак поданий у авторській редакції (ред.).

–  –  –

За Законом України “Про охорону культурної спадщини” пам’ятки науки і техніки – це унікальні промислові, виробничі, науково-виробничі, інженерні, інженерно-транспортні, видобувні об’єкти, що визначають рівень розвитку науки і техніки певної епохи, певних наукових напрямів або промислових галузей [1]. На сьогодні в Україні більше уваги надаться процедурі збереження нерухомих пам’яток науки і техніки, проте, часто об’єкти, які найбільш повно визначають рівень розвитку вітчизняної науки і техніки, ми не можемо зарахувати до нерухомих – як, наприклад, радіоприймач конструкції М.О. Бонч-Бруєвича 1917 року №1 (серійний номер) чи обчислювальна машина “Промінь” для виробництва якої вперше в СРСР було збудоване спеціалізоване підприємство. Все це яскраво свідчить про недосконалість згаданого закону.

Закон лише підкреслює загальну тенденцію пам’яткоохоронної справи.

Конкретна робота в даному напрямі все-таки ведеться. Так, В.П. Ієвлева у своїй роботі “Охорона нерухомої спадщини у сфері науки і техніки” зазначає, що одним із основних підвидів пам’яток науки і техніки є предметні пам’ятки, – “до них належать об’єкти (вироби), що виготовлені людиною, або зібрані нею наукові колекції природних об’єктів, які відображають певний рівень наукових та технічних знань конкретної історичної епохи, а також відомості про життя та творчість відомих вчених, інженерів, дослідників, винахідників” [2].

Цілком закономірно, що рівень наукових і технічних знань певної епохи відображається якраз у розроблених, виготовлених людиною артефактах більшою мірою, ніж у приміщеннях, де здійснювалася їх розробка чи виробництво. Зрозуміло приміщення, споруда теж розглядається як об’єкт, виготовлений людиною, але в даному випадку мова піде про рухомі пам’ятки. Відтак, у даній статті буде розглянуто ступінь відображення рівня наукових і технічних знань певної епохи у зброї (здебільшого, на прикладі стрілецької вогнепальної зброї).

Другі Зарембівські читання

Загалом поняття “зброя” можна сформулювати як засіб, що застосовуться для враження біологічних (живих) об’єктів. У історії людської цивілізації окремо взята група людей, плем’я, пізніше народи, крім вирішення внутрішніх конфліктів, за допомогою зброї, вирішували також конфлікти з іншими народами. Всі передові наукові, технічні рішення, за умов прямого використання зброї, найбільш чітко, яскраво демонстрували свою перевагу знищивши чи вразивши ворога, а отже – перевагу свого власника (окремої людини чи групи людей). Зі збільшенням населення збільшилася й кількість конфліктів. Посилився наступ людини як на природу, де вона вступала в боротьбу з тваринним світом, так і на сусідні народи й часто життя народу чи окремої людини залежало від того, чи зможе вона себе захистити в боротьбі з хижаками чи іншими людьми.

Таким чином, людина намагалася поліпшити в першу чергу зброю, оскільки від рівня її досконалості залежало власне життя, а також життя її найближчого оточення. Відтак, зброя являє собою предмет, який утілює передові досягнення науки і техніки певного періоду як окремої людської групи (народу як великої групи), так і людства загалом.

Яскравий приклад цінності зброї у якості пам’ятки науки і техніки – булатний клинок із приватної колекції Дмитра Костянтиновича Чернова, що експонується в музеї історії Військової академії ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого (РФ). Д.К. Чернов дослідив перетворення сталі при переході її через критичні температурні точки, тим самим відкривши таємницю булату. В 1869 р. він на Обухівському заводі повторив деякі досліди знаменитого металурга П.П. Аносова, і підтвердив свою доповідь зроблену 1868 р. – коли виплавив злиток булатної сталі, з якого було виготовлено два кинджали, за якістю не гірше дамаських.

Дана пам’ятка має калька рівневу структуру. По-перше, кинджал має меморіальну (історичну) цінність, оскільки належав видатному вченому Д.К. Чернову. По-друге, за формою – це типовий військовий кинджал кавказького типу, що перебував на озброєнні в армії Російської імперії, що також має певну історичну цінність. По-третє, конструкція кинджалу розроблялася зброярами і враховує вимоги до використання кинджалу в бою, тобто зроблений відповідно до рівню розвитку військової науки (тактики ведення бою армії Російської імперії). І останнє:

метал клинка – булатна сталь, яка відображає рівень розвитку російської металургії, зокрема один з напрямків робіт Д.К. Чернова [3].

Другі Зарембівські читання

Більш поширеною в музейному середовищі зброєю є 7,62 мм. Гвинтівка Мосіна зразка 1891/1930 р. Цей екземпляр стрілецької зброї експонується, переважно, в музейних розділах, що розповідають про події І Світової, громадянської та ІІ Світової війни. Вона використовується для ілюстрації історичних подій, тобто не розглядається як окрема пам’ятка, виконуючи роль загальноісторичного антуражу. Проте, гвинтівка Мосіна може виступати і як самостійний об’єкт експозиції. Вона завершила складний період в історії Російської імперії під назвою “Рушнична драма” – процес розробки та прийняття на озброєння нової системи зброї, коли щойно прийнятий на озброєння вид не встигнувши дійти із заводу до війська, як уже оголошувався застарілим і потребував модернізації або заміни.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Гвинтівка Мосіна втілює собою, в першу чергу, бажання військових мати якісну основну зброю піхоти, яка б відповідала сучасним вимогам військової науки, відтак, якнайкраще фіксує рівень військової науки і військової технічної думки свого часу. До того ж, на основі піхотної гвинтівки виготовлялися зразки стрілецької зброї для інших родів військ: козача, драгунська гвинтівка, а також карабін для саперних підрозділів [4].

Гвинтівка системи Сергія Івановича Мосіна брала участь у конкурсі на постачання до регулярної імперської армії поряд із гвинтівкою системи Нагана; до того випробовувалися гвитнівки системи Лебель, Манліхер.

І перемогла в конкурентній боротьбі – що засвідчує вдале вирішення конструктором складних інженерних завдань, високу фахову майстерність колективу інженерів і зброярів під час її створення. На момент появи гвинтівки Мосіна заводське обладнання зброярських заводів Російської імперії дозволяло виготовляти досить складні вироби, – то ж із масовим виробництвом вузлів нової гвинтівки (однією з основних вимог конкурсу була можливість налагодження масового виробництва) впоралися досить швидко.

Варто зазначити що матеріалом для виробництва зброї слугувала лита сталь, виробництво якої було щойно налагоджене на металургійних заводах, здебільшого, саме для потреб армії.

Істрія впровадження гвинтівки Мосіна – поява найбільш вдалого комплексу зброя–набій у вітчизняній історії. Гвинтівка була офіційно на озброєнні більше 50 років, а набій, розроблений із нею паралельно (з незначним удосконаленням у 1908 р.) й досі використовується в якості кулеметного. Відтак, поряд із роботою металургів, військових інженерів, варто розглядати також діяльність хіміків із розробки складу й співвідношення вибухової речовини для набою. Дослідження вітчиз

<

Другі Зарембівські читання

няних учених в галузі балістики знайшло втілення як у переході від тупокінцевих куль до гострокінцевих зразка 1908 р., так і в розробці прицільного пристрою гвинтівки: спочатку квадрантного прицілу, потім рамкового конструкції Коновалова, пізніше – секторного.

Але чи не найбільш яскравою особливістю гвинтівки системи Мосіна є її простота та надійність конструкції – також вдале контсрукторське рішення.

Теорія збройного конфлікту, зокрема, тактика бою в умовах вульгаризації війська передбачає можливість використання найбільш простими і масовими видами зброї бійцями, що не володіють глибокими технічними знаннями, така зброя має працювати за будь-яких умов, мати можливість огляду та часткового ремонту в найкоротший термін у польових умовах.

Інший приклад – 7,62 мм станковий кулемет системи Максима. Винахідник, полковник армії США Хайрам Максим розробив конструкцію першої в світі автоматичної зброї – кулемету, яка виявилася наскільки вдалою, що цей кулемет перебував на озброєнні армій Російської імперії (потім СРСР), Німеччини, Великої Британії, Швеції, Італії, Румунії, Сербії, Чорногорії, Болгарії, Туреччини, Греції, а після розпаду розпаду колоніальної системи – його застосування “перекочувало” до колишніх колоній – новостворених незалежних держав Африки та Азії [5]. Кулемет системи Максима відображає передові ідеї розвитку військової науки кінця ХІХ ст., що засвідчили, в першу чергу, розробку окремої тактики дій кулеметних підрозділів під час атаки, оборони чи відступу.

Подальше вдосконалення кулемету Максима зробило його значно практичнішим – габаритний за розмірами лафет гарматного зразка було замінено на компактний станок Соколова, на якому кулемет набув найбільшого поширення, набувши оспіваного в радянських панегіриках образу (ще одна модернізація пов’язана з народженням не менш легендарної тачанки – ноу-хау вояків армії Нестора Махна, що зробило кулемет Максима значно мобільнішою зброєю, проте, радянська історіографія винахід безпардонно приписала будьонівцям із Червоної Армії).

Ступінь репрезантативності рівня розвитку науки і техніки – тобто в якій мірі представляє певний об’єкт рівень розвитку загалом – однаковий практично в кожній пам’ятці. Він вбирає в себе різні аспекти: науковий доробок ученого, роботу інженера, технологічний процес, матеріал, відображає процес використання окремо взятого предмету або пам’ятки як такої, пов’язаний із певними історичними подіями, явищами, відомими особистостями тощо. Інформативне ж наповнення такого

Другі Зарембівські читання

об’єкту як пам’ятки науки і техніки різне і залежить від багатьох чинників, що залежать як від особливостей самого предмета, так і від умов його експонування: основна ідея експозиції, місце в ній даного предмету, рівень умінь і навичок експозиціонера й екскурсовода. Чи зможе пам’ятка якомога повніше розкрити рівень науки і техніки залежить, здебільшого, від прагнення музейника, його (та установи, яку він репрезентує) професійних і матеріально-технічних можливостей. Окрема пам’ятка, якою б мірою вона не фіксувала рівень розвитку техніки, не може висвітлити весь спектр необхідної інформації без додаткових засобів чи подібних предметів. Одночасно, пам’ятка техніки не може розглядатися сама собою, поза зв’язком із іншими предметами, лише в цьому взаємозв’язку вона може виявити роль “реперної точки” в розвитку техніки [6].

В Україні практично відсутні технічні музеї, які прагнуть показати зброю як пам’ятку науки і техніки. Тому є кілька причин. Перше – відсутність традиційного промислового виробництва зброї. Технічні музеї представлені, переважно, галузевими музеями окремих підприємств, які не займалися визотовленням зброї безпосередньо. Крім того, самому визначенню пам’ятки науки і техніки досі приділялася неналежна увага і, як наслідок, її поняття порівняно нещодавно запроваджене в національне законодавство України. Порівняно кращий стан як із вивченням, так і з векспонуванням зброї саме як пам’яток науки і техніки в Російській Федерації, де існує понад 100 років Державний політехнічний музей, одним із напрямів діяльності якого є історія технічних об’єктів.



Pages:     | 1 |   ...   | 19 | 20 || 22 | 23 |   ...   | 39 |
 
Похожие работы:

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО Г. І. CОЛОІДЕНКО УКРАЇНСЬКА БІБЛІОТЕЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ: СТАНОВЛЕННЯ ТА ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ МОНОГРАФІЯ Київ УДК 02:001.4 ББК Ч73в3 Солоіденко Г. І. Українська бібліотечна термінологія: становлення та основні етапи розвитку / НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К., 2010. – 204 с. ISBN 978-966-02-5809-9 У монографії визначено основні етапи розвитку української бібліотечної термінології...»

«Список скорочень ДЕРЖАВНА АРХІВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ АРХІВ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ До 90-річчя архівної служби Херсонщини Архівні зібрання України Спеціальні довідники КАРТИ І ПЛАНИ У ФОНДАХ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПОКАЖЧИК ХЕРСОН Карти і плани у фондах державного архіву Херсонської області УДК 930.253(477.72) ББК 79.34 (4Укр–4Хес)я К 27 Схвалено науково-методичною радою Державного архіву Херсонської області Головна редакційна колегія серії «Архівні зібрання України»: Гінзбург...»

««Вітчизняна наука: сучасний стан, актуальні проблеми та перспективи розвитку» «Проблемы и перспективы развития науки в начале третьего тысячелетия в странах СНГ» МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» молодіжна громадська організація «НЕЗАЛЕЖНА АСОЦІАЦІЯ МОЛОДІ» студентське наукове товариство історичного факультету «КОМІТЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ ТА СУЧАСНОСТІ» МАТЕРІАЛИ ХХ...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2008. Вип. 44. Ч. 2. С. 37—46 Ser. Philol. 2008. Is. 44. Pt. 2. P. 37—46 УДК 821.161.2“19”-3Б.-І.Антонич.07:159.946.4 ПРОБЛЕМА СПРИЙНЯТТЯ ТВОРЧОСТІ БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО РЕЦЕПТИВНОГО ДОСВІДУ ХХ СТОЛІТТЯ Олександр КИРИЛЬЧУК Рівненський державний гуманітарний університет, вул. С. Бандери, 12, Рівне, Україна 33028 У статті вперше досліджено творчість Б.-І.Антонича з позиції історії читацького сприйняття. Структура...»

«ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА Кривоніс Світлана Василівна УДК 37.034 (477). МОРАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ У СІЛЬСЬКИХ ШКОЛАХ УКРАЇНИ (80-90-ті РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ) 13.00.01 — загальна педагогіка та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук ІВАНО-ФРАНКІВСЬК 2003 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Тернопільському експериментальному інституті педагогічної освіти, Асоціація навчальних закладів України недержавної...»

«ВОЗНЮК О.В.ПЕДАГОГІЧНА СИНЕРГЕТИКА: ГЕНЕЗА, ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА Житомир Вид-во ЖДУ імені Івана Франка УДК 371.2 (09) ББК 11.122 В64 Рекомендовано до друку Вченою радою Житомирського державного унђверситету ђменђ Івана Франка (протокол № 1 вђд 27.01.2012 року) РЕЦЕНЗЕНТИ: Бех І. Д., доктор психологічних наук, професор, академік НАПН України, директор Інституту проблем виховання НАПН України; Васянович Г. П., доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділом Львівського науково-практичного...»

«Костюк М.О. Обрядова лялька символ культурної спадщини українського народу (1-й випуск, виб 09.10.2008 08:59 Обновлено 30.03.2011 09:12 Костюк М.О. Керівник гуртка «М’яка іграшка» с. Олексіївка (Нікопольський р-н), Україна Біографія Матеріал надано в авторській редакції Якщо Вас зацікавила ця інформація і Ви бажаєте ознайомитися з нею детальніше, звертайтеся до нас    Обрядова лялька символ культурної спадщини українського народу  (1-й випуск, вибране) Вступ Позашкільна освіта, як основа...»

«УДК 334.012.82 Скопенко Н.С. д.е.н, доцент ЕВОЛЮЦІЯ ПРОЦЕСІВ ІНТЕГРАЦІЇ В УКРАЇНІ Розвиток інтеграційних процесів, формування інтегрованих об’єднань відбувається у відповідності з дією певних історичних та об’єктивних економічних тенденцій під впливом різноманітних факторів: обмеження індивідуальних зобов’язань ціною обмеження індивідуальних прав, зростання економічної могутності об’єднаного капіталу за рахунок об’єднання індивідуальних капіталів і зменшення впливу «особистого чинника» тощо....»

«УДК 782.9 Капелюшок Сергій Васильович, аспірант Київського національного університету культури і мистецтв МІСЦЕ ТА РОЛЬ ДЖАЗУ В МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ У статті йдеться про місце та роль джазу в сучасному музичному мистецтві, узагальнюються відмітні риси та специфічні особливості джазового виконавства. Ключові слова: джаз, мистецтво, музичне мистецтво, автономізація, інтеграція, індивідуалізованість. There is about the place and jazz role in the modern musical art, the distinctive lines and...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ СПЕЦІАЛЬНІ ІСТОРИЧНІ ДИСЦИПЛІНИ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА МЕТОДИКИ ЗБІРКА НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЧИСЛО 19 КИЇВ – 2011 УДК 930-2 ББК Т 2 Затверджено до друку Вченою радою Інституту історії України НАН України. Протокол № 10 від 29 листопада 2011 р. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць / Відп. ред. Г.В. Боряк; Упорядник: В.В. Томазов. — К.: НАН України, Інститут історії України, 2011. — Число 19. — 324 с....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»