WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 14 | 15 || 17 | 18 |   ...   | 39 |

«ДРУГІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Других Всеукраїнських Зарембівських наукових читань: “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції” м. Київ, 22 січня 2009 р. КИЇВ ББК ...»

-- [ Страница 16 ] --

Свої висновки автор “Нарисів…” намагався підтвердити досить суперечливим археологічним матеріалом. “На підставі аналізу археологічних знахідок з місця розкопок середньовічного міста на пагорбі Тепсень було встановлено, що це було слов’янське поселення, яке виникло в VІІ–VІІІ століттях н.е. Віднайдена тут піч нагадує формою звичайну російську піч. Розкопаний храм за своїм планом має спільні риси з храмами Київської Русі. Археологи, що брали участь у розкопках, стверджують, що навіть швидкий перегляд кераміки дозволяє зблизити її з керамікою слов’янською … В 1948 році поблизу заповідника в горах, на ділянці Камишлові чаїри були знайдені залишки середньовічної церкви. Вивчення окремих фрагментів настінного живопису свідчить, що за характером штукатурки ці фрагменти надзвичайно близькі до рівня штукатурки та розпису київських соборів XІ–XІІ століть” [22]. “Археологічною експедицією, що проводила в 1950 р. розкопки біля Інкерману, були виявлені поховання типу “полів погребальних урн”, які за всіма ознаками схожі з похованнями Придніпров’я. Багато хто з істориків зв’язує їх з ранньослов’янською культурою” [23].

Намагаючись висвітлити повністю історію півострова, П.Н. Надінський не міг не згадати про античний період історії Криму. “Найбільш великими та впливовими грецькими полісами у Криму були Пантікапей

Другі Зарембівські читання

і Феодосія, засновані біля VІ століття до н.е., і Херсонес, заснований наприкінці V століття до н.е.. Ці давні міста залишили глибокий слід в історії Криму, особливо Пантікапей і Херсонес. Місто Пантікапей, що виникло на місці більш давнього скіфського поселення, перетворилося у центр, навколо якого стали об’єднуватися інші грецькі колонії, розташовані на березі Керченського й Таманського півостровів. На базі цього об’єднання в V столітті до н.е. виникла самостійна держава.

Ця держава відома в історичній літературі як Боспорське царство, столицею якого стало місто Пантікапей. До складу Боспорської держави, крім грецьких міст-колоній, входило місцеве населення Керченського півострова, Тамані й Приазов’я … Боспорська держава не раз зазнавала підйомів і занепадів у своєму економічному житті. Місто мало великий морський торгівельний флот. Боспорська держава мала свою армію, що складалася головним чином із найманих військ. Вона [Боспорська держава] починала переговори з Афінами й іншими сусідніми державами як із рівними. Кордони Боспорської держави на заході доходили до Кримських гір, а східним узбережжям Азовського моря – до нижнього Дону, де було розташоване місто Танаїс. Географічне положення Боспорської держави було досить вигідним. Її землі омивали води двох морів: Азовського та Чорного. Торгівельний шлях, що проходив крізь Керченську протоку, цілком перебував під владою Боспору” [24].

Особливу роль у цей період П.Н. Надінський відводив Херсонесу, найбільшому античному полісу й ранньосередньовічному поселенню на території Кримського півострова. “Під час археологічних розкопок Херсонесу зустрічаються кам’яні знаряддя й речі з бронзи, які археологи відносять до Х–VІІ ст. до н.е. і до більш віддаленого часу. Херсонес до початку ІІІ ст. до н.е. перетворився в незалежний від грецької метрополії поліс. Це місто було спочатку демократичною, а пізніше аристократичною республікою, зі своєю конституцією … У Херсонесі був знайдений камінь із написом, що датується третім століттям до н.е.

Вчені прочитали цей напис. Він виявився присягою громадян Херсонеса. У присязі мешканці клялися: “Олімпійськими богами й богинями, богами, які володіють містом і землею, і укріпленнями міста, не зраджувати Херсонесу, не порушувати демократії й не повідомляти ні еллінові, ні варварові нічого шкідливого для міста”. Судячи з тексту, Херсонес у третьому столітті до н.е. політично був цілком самостійним державним утворенням. Археологічними розкопками встановлено, що

Другі Зарембівські читання

навколо Херсонеса зводилися нові муровані стіни на початку ІV ст., наприкінці ІV ст., на початку ІІІ ст. до н.е. й у більше пізній час.

Відомо, що в місті в ІІІ ст. до н.е. утримувалися постійні гарнізони військ. Знайдено камені з написами, які розповідають про безперервну боротьбу міста з сусідніми таврськими й скіфськими племенами” [25].

Аналізуючи середньовічну історію Криму, автор “Нарисів…” прийшов до висновку, що “є такі історико-археологічні пам’ятки, які залишаються загадкою, “білою плямою” для історичної науки. З них особливо великий інтерес викликали “печерні міста”, розташовані “в південно-західній частині півострова, на високих плато, які оточені неприступними скелями й грізними укріпленими стінами з бойовими вежами й зубцями” [26].

Печерні міста-фортеці розташовувалися вздовж другої гряди Кримських гір й тяглися з північного сходу на південний захід від р. Альми до Інкерману. “Найбільш великими з них були: Мангуп, Чуфут-Кале, Ескі-Кермен, Тепе-Кермен та Інкерман. Окремі міста існували досить довго. Наприклад, Мангуп остаточно припинив своє існування тільки після турецького вторгнення до Криму. Такі міста були центрами феодальних володінь. У середині перебували резиденції феодальних володарів. Тут зосереджувалося самостійне господарство феодалів, їхні збройні сили, і, одночасно, вони служили фортецями для захисту від зовнішнього ворога. Селянське населення мешкало в селищах, розташованих на околицях цих фортець” [27].

_______________________

1. Докладніше див.: Ломакін Д.А. Пам’ятки археології в працях П.Н. Надінського // Археологічні дослідження в Україні. Здобутки і перспективи. Збірник матеріалів міжнародної студентської археологічної конференції / Під ред. Баженова Л.В. – Кам’янецьПодільський: Кам’янець-Подільський державний університет, 2006. – С. 11–15.

2. Докладніше див.: Ломакін Д.А. Кримська періодична преса 30–50-х рр. ХХ ст. як джерело до біобібліографії П.Н. Надінського // Українська періодика: Історія і сучасність: Доповіді та повідомлення десятої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції, Львів 31 жовтня – 1 листопада 2008 р. / За ред. М.М. Романюка; Науково-дослідний центр періодики Львівської наук. б–ки ім. В. Стефаника. – Львів, 2008. – С. 425–438.

3. Державний архів Автономної Республіки Крим, ф. Р–3296, оп. 1, спр. 443, арк. 1.

4. Надинский П.Н. Очерки по истории Крыма: В 4-х ч. – Симферополь: Крымиздат, 1951. – Ч. 1. – 230 с.

5. Там само. – С. 9.

6. Там само.

7. Там само.

Другі Зарембівські читання

8. Там само. – С. 11.

9. Там само. – С. 12.

10. Там само.

11. Там само. – С. 13.

12. Там само.

13. Там само.

14. Там само. – С. 24.

15. Там само. – С. 25.

16. Там само.

17. Там само. – С. 34.

18. Докладніше див.: Марр Н.Я. Избранные работы: В 5-ти т. – Л.: Соцэкгиз, 1933– 1938. – 346 с.

19. Шульц П.Н. Тавро-скифская археологическая экспедиция в Крыму // Советский Крым. – 1946. – № 2. – С. 116.

20. Там само.

21. Надинский П. Н. Вказана праця. – С. 38.

22. Там само. – С. 47.

23. Там само. – С. 48.

24. Там само. – С. 28.

25. Там само. – С. 30.

26. Там само. – С. 40.

27. Там само. – С. 41.

Пам’яткознавчі дослідження “малих” міст України

–  –  –

Відомий український історик і пам’яткознавець Сергій Захарович Заремба розглядав пам’яткознавство і пам’яткознавчі дослідження, як комплексні, що поєднують історичні, археологічні, архітектурні, етнографічні, музеєзнавчі, мистецтвознавчі й інші галузі гуманітарного знання. Такий підхід він неодноразово застосовував у боротьбі за збереження історико-культурної спадщини “малих” міст і пам’ятних місць України, зокрема, шляхом відновлення історико-культурних заповідників (Вишгород), урятуванні Кагарлицького парку, збирання матеріалів із історії славнозвісних козацьких пам’яток [1]. Проблеми, що турбували С.З. Зарембу залишаються актуальними, і, навіть, набувають все більшої гостроти. У великих і малих містах України, на її безмежних просторах, укритих мережею пам’яток історії та культури, відбувається

Другі Зарембівські читання

– інколи жорстока – боротьба за їх збереження, в умовах приватизації земельних ділянок, підприємств, нового будівництва або т.зв. перебудови, “оновлення будинків” та інфраструктури в цілому.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Необхідно наголосити на надзвичайних обставинах цього процесу.

Мова іде про збереження національної спадщини українського народу, розбудова самостійної держави якого відбувається за надзвичайно важких політичних, економічних, соціальних обставин, за відсутності єдності менталітету її регіонів. Тому, національна культурна спадщина на сьогодні є стрижнем національного самовизначення, стрижнем самосвідомості української нації, яка перебуває у процесі становлення з “клітиночок” різних етносів, різних культур, що перебувають у її просторі та разом репрезентують багатство, розмаїття культури нашої держави.

Не зупиняючись на конкретних проблемах великих міст, звернемо увагу до т.зв. малих міст України, багато з яких, навіть, не є адміністративними центрами, не позначені розвитком промисловості, але належать до історичних міст – входять до списку історичних населених пунктів України. Кожне таке місто має своєрідне історичне минуле, відтак, апріорі має певну культурну концепцію існування та розвитку, доповнену завданням збереження природного осередку, в багатьох випадках – також значними рекреаційними можливостями. Але внаслідок щільної забудови у більшості з них мова йде, в першу чергу, про можливість фіксації та дослідження культурних нашарувань, під час будь-якого занурювання у ґрунт: оранки, будівництва, ремонтних робіт тощо.

Яскравим прикладом історичного міста є Очаків (Миколаївська обл.), занесений до переліку історичних міст України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України (№ 878) від 26 липня 2001 р. З чотирьох подібних за статусом міст області Очаків – найбільш давнє, що вже само собою накладає відповідальність за суворе дотримання пам’яткоохоронного законодавства і заперечує будь-які земляні роботи в місті без нагляду фахівців-археологів. Місто входить до низки населених пунктів Азово-Чорноморського узбережжя, – отже, є частиною історії формування цивілізаційних осередків приморської зони, що охоплює береги Європейського Півдня, Європейського Сходу, включаючи його кавказьку частину, доповнену з півдня узбережжям Передньої Азії. Проблема містоутворення в цьому історико-географічному ареалі є недостатньо вивченою, а певні концепції щодо спільних процесів і культурних гомогенних елементів, що позначають тут народження міст, досі знаходяться у стадії опрацювання.

Другі Зарембівські читання

Походження Очакова та його історико-культурний розвиток протягом тривалого часу також залишалися проблемною та маловивченою сторінкою історії міст Північного Причорномор’я. Формування поселенської структури на місті сучасного Очакова та переростання її в місто зумовлено його важливим стратегічним положенням – розташуванням на перетині сухопутних комунікацій і потенціальними можливостями зв’язків “річка–море” з виходом безпосередньо до Чорного моря і далі, у Середземноморський басейн. Початок поселенської структури на теренах сучасного Очакова, як і багатьох інших міст причорноморської зони, відносяться до античного часу. Господарські якості пониззя Дніпра та Бугу, відмічені ще “батьком історії” Геродотом, були також об’єктивною передумовою освоєння стрічки узбережжя за межами Березані. На думку деяких дослідників, зокрема В.В. Отрешко, “стародавні наділи березанців повинні були міститись або на півострові, або на прилеглому узбережжі материка”, але “ділянку узбережжя внаслідок забудови нового часу дослідити не вдалось” [2].

Попри всі спірні питання, які існують на сьогодні в історіографії, територія, прилегла до пониззя Дніпра та Бугу (територія Очакова, зокрема) залишається в колі вирішення актуальних питань античної колонізації, її хвиль, що призвели від перших кроків засвоєння Березанського півострова до подальшого проникнення греків, вихідців із Мілету, вздовж Дніпровського і далі – Дніпро-Бузького лиману, про що свідчить формування та розвиток поліса Ольвії та його хори. У зв’язку з вирішенням багатогранних питань щодо початку та подальшого розвитку античної колонізації цього регіону, актуальне значення має проблема встановлення історичного минулого античного часу в межах сучасного Очакова та його околиць.

Присутність античного культурного елементу на теренах Очакова простежена ще в ХІХ ст. “Ліворуч від Батарейного мису на відстані 20 м від узбережжя під водою” О.С. Уваров бачив великі кам’яні плити, які він називав стародавньою пристанню. За повідомленням В.І. Гошкевича “під час підводних робіт водолазами у 1896 р. в районі між Карантинною пристанню та лоцманською станцією виявлений фрагмент стіни, розвалини якої простежені протягом 42 м у напрямку з північного сходу на південний захід від Карантинної пристані до Очаківського мису, потім під прямим кутом повертають в бік берега. Довжина цієї частини 4,5 м. У цьому кутку знайдені уламки амфор з фасоськими клеймами, що відносяться до кінця V–ІV ст. до н.е.” [3].

Другі Зарембівські читання

Античне поселення поблизу торгового порту Очакова відомо ще з ХІХ ст. [4]. Перші обстеження на його терені були здійснені М.С.Синіциним і основні його результати були введені у науковий обіг [5]. У 1975р. розвідки на поселенні проводив Периферійний загін Ольвійської експедиції Інституту археології НАН України (тоді АН УРСР), а узагальнені відомості надані С.Д. Крижицьким, С.Б. Буйських та В.М.Отрешко [6]. Поселення також було обстежено місцевим краєзнавцем С.В.Страшним, й нанесено на план археологічних пам’яток Очакова.

На початку ХХ ст. здійснені перші археологічні обстеження поселень навколо Очакова В.І. Гошкевичем [7]. Але від цього часу і до кінця 1940-х років середньовічні пам’ятки Очаківщини не були об’єктами археологічних досліджень. Лише наприкінці 40-х – у 50-х роках ХХ ст. завдяки суцільним розвідкам вони потрапляють на сторінки археологічної карти Причорномор’я; зібрані певні свідчення та наданий опис пунктів очаківської околиці [8]. Залишки античних поселень та городищ були зафіксовані та досліджувалися на околицях сучасного міста або у безпосередній близькості від нього завдяки чисельним польовим дослідженням С.Б. Буйських, А.В. Буракова, М.М. Ієвлєва, С.І. Капошиної та інших.

З початком археологічних досліджень Очаківською експедицією Інституту археології НАН України (начальник експедиції к.і.н. С.О. Білява) в місті Очаків, роботи були розгалужені у багатьох частинах міста.



Pages:     | 1 |   ...   | 14 | 15 || 17 | 18 |   ...   | 39 |
 
Похожие работы:

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія філол. 2008. Вип. 44. Ч. 2. С. 37—46 Ser. Philol. 2008. Is. 44. Pt. 2. P. 37—46 УДК 821.161.2“19”-3Б.-І.Антонич.07:159.946.4 ПРОБЛЕМА СПРИЙНЯТТЯ ТВОРЧОСТІ БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО РЕЦЕПТИВНОГО ДОСВІДУ ХХ СТОЛІТТЯ Олександр КИРИЛЬЧУК Рівненський державний гуманітарний університет, вул. С. Бандери, 12, Рівне, Україна 33028 У статті вперше досліджено творчість Б.-І.Антонича з позиції історії читацького сприйняття. Структура...»

«Донецька обласна державна адміністрація Донецький обласний центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій Д.В. Дюжев НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ Навчальний посібник Рекомендовано науково-методичною радою Донецького обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого...»

«УДК 616–053.9:613.98(091) ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ ГЕРОНТОЛОГІЇ ТА ГЕРІАТРІЇ Котвіцька А.А., Пастухова О.А. Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна Резюме. У статті висвітлено основні історичні етапи становлення та розвитку геронтології та геріатрії як окремих галузей науки. Відображена хронологічна послідовність визначних подій. Встановлені основні видатні діячі на кожному етапі розвитку. Ключові слова: історія, геріатрія, геронтологія. Вступ. Старість та старіння як...»

«Збірник матеріалів Міжнародної наукової конференції УДК 7.071.1(477) Лісецький С.Й., доцент кафедри теорії та методики музичного мистецтва Інституту мистецтв Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат мистецтвознавства МУЗИЧНА ОСВІТА, ХОРОВЕ ВИКОНАВСТВО І КОМПОЗИТОРСЬКА ТВОРЧІСТЬ В УКРАЇНІ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст. — ЯСКРАВА КУЛЬМІНАЦІЯ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЕПОХИ БАРОКО Матеріал доповіді сформовано з кількох елементів, це, на нашу думку, дозволить провести дослідження у різних вимірах...»

«Звіт про науково-дослідну роботу кафедри історіографії, джерелознавства та археології за 2005 р. І. Склад кафедри: 12 викладачів – 4 професори та 8 доцентів. Посохов Сергій Іванович – к. і. н., професор, завідуючий кафедрою 1. історіографії, джерелознавства та археології. Буйнов Юрій Володимирович – к. і. н., доцент. 2. Бутенко Віра Іванівна – к. і. н., доцент. 3. Зайцев Борис Петрович – к. і. н., доцент (с. н. с. НДЧ). 4. Іващенко Вікторія Юріївна – к. і. н., доцент. 5. Каплін Олександр...»

«Ева М. ТОМПСОН ТРУБАДУРИ ІМПЕРІЇ Російська література і колоніалізм Київ — 2006 ЗМІСТ Тетяна Дзядевич. Дистанціюючись від імперії Подяка Вступ. Націоналізм, колоніалізм, національна ідентичність 1. Постановка питання 2. Народження імперії 3. Консолідуючий підхід 4. Наратив Середньої Азії в російській літературі 5. Імперська мрія у пізній радянський період 6. Літературознавство та імперія 7. Деконструкція імперії: Людмила Петрушевська Вибрана література Предметний покажчик Томпсон, Ева М....»

«Олександр Осіпян НОВЕ ДЖЕРЕЛО З ІСТОРІЇ МОНГОЛЬСЬКОГО ПОХОДУ НА КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ (1236-1242 РР.) І сторія, як і будь-яка інша наука, базується на здобутках багатьох поколінь. Кожна нова генерація істориків будує свої дослідження, спираючись на досягнення попередників. З одного боку, це сприяє формуванню традиції історичного знання, з іншого певних стереотипів, які варто переглядати час від часу. У вітчизняній історичній науці одним з таких стереотипів є сприйняття...»

«Список літератури, яка надійшла до бібліотеки у IІІ кварталі 2007 року 2 Природничі науки 20 Гусейханов М.К., Раджабов О.Р. Концепции современного естествознания: Учебник.– М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2004. – 692 с.22.18я73 Дослідження операцій в економіці: Підручник / І.Федоренко, О. Черняк, О. Карагодова та ін. – К.: Знання, 2007. – 558 с. – (Вища освіта ХХІ століття).28.080ц Тарасова В.В. та ін. Екологічна стандартизація і нормування антропогенного навантаження на...»

«УДК 159.923 Лапіна В.В. Харківський Інститут Міжрегіональної Академії управління персоналом, доктор філософії в галузі психології. ПІЗНАВАЛЬНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАНИХ РЕКЛАМНИХ ПРАКТИК В статті здійснена характеристика пізнавального потенціалу соціальнопсихологічного підходу до дослідження сучасних рекламних практик. Ключові слова: реклама, прихована реклама, Product Placement, споживча поведінка. соціальна психологія В статье осуществлена...»

«Комаровська Оксана кандидат педагогічних наук, провідний науковий співробітник лабораторії естетичного виховання Інституту проблем виховання НАПН України ОПАНУВАННЯ ІСТОРІЇ МИСТЕЦТВА В КОНТЕКСТІ ОСВІТИ ХУДОЖНЬО ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ Стаття присвячена аналізу педагогічного потенціалу курсів історії театрального та хореографічного мистецтв, як інтегральних складових мистецької освіти. Зміст курсів розглядається як структурний компонент (мікропростір) художньо-освітнього простору початкового...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»