WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 11 | 12 || 14 | 15 |   ...   | 39 |

«ДРУГІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Других Всеукраїнських Зарембівських наукових читань: “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції” м. Київ, 22 січня 2009 р. КИЇВ ББК ...»

-- [ Страница 13 ] --

Значна частина публікацій ТЕВ була присвячена історії окремих церков, інших культових споруд єпархії. У нарисах наводилися дані про їхнє спорудження, архітектурні особливості, вміщувалися списки настоятелів парафій. Авторами таких публікацій, як правило, були самі священики цих-таки церков або ж прихожани, що цікавилися місцевою історією. Так, Х. Каркінікола розмістив у журналі “Описание бахчисарайского Свято-Николаевского собора”, присвятивши свою розвідку до 100-річчя цієї культової споруди; також з нагоди 100-річчя від часу освячення Ф. Синіцин підготував матеріал про карасубазарський Свято-Миколаївський собор [5, 6]. Загалом, наукова цінність подібних розвідок неоднозначна: деякі з них представляють значний інтерес, оскільки містять унікальну інформацію про втрачені назавжди пам’ятники, інші ж, навпаки, написані досить поверхнево.

Зараз у Криму, як і в Україні в цілому, спостерігається тенденція до відродження православних святинь, зокрема, храмів, зруйнованих у роки більшовицького ліхоліття. Необхідну допомогу для відновлення церков у автентичному вигляді можуть надати тільки архівні та письмові джерела, серед яких ТЕВ займає далеко не останнє місце. До публікацій на церковно-історичну тематику належать: “Летопись Покровской церкви местечка Каховки”, “Несколько слов о построении в городе Симферополе новой Петропавловской церкви и ее освящении”, “Всероссийская усыпальница (церковь Святителя Николая и кладбище севастопольских героев)” [7-9]. Особливу цікавість викликає цикл статей протоієрея М.К. Родіонова “О построении в городе Симферополе пер

<

Другі Зарембівські читання

вого православного храма и потом Александро-Невского собора (1783– 1829)”, цінної вже з огляду сучасного відновлення цього храму, який у дорадянський час був кафедральним собором Таврійської єпархії й одним із найбільших у Криму (зруйнований більшовиками в 30-ті роки ХХ ст.). У згаданій розвідці автор-священик виділив такі розділи, що стосуються безпосередньо пам’ятки: “История построения кафедрального собора” (охоплює період від часу включення Криму до складу Російської імперії до завершення будівництва й освячення церкви в 1829 р.); “О внутренних видоизменениях в симферопольском Александро-Невском соборе (1829–1870)”; “О замечательных предметах и ценных вещах в симферопольском Александро-Невском соборе (1829–1870)” [10].

Сьогодні багато з опублікованих служителями культу матеріалів є єдиними даними про кількість, розміщення культових будівель, їхні архітектурні особливості. Так, наприклад, на сторінках ТЕВ знаходимо досить докладний опис начиння Свято-Володимирського собору в Херсонесі [11].

Важливими для дослідників є публікації про будівництво духовних навчальних закладів, які сьогодні є пам’ятниками історії місцевого значення. 19 серпня 1873 р. відбулося урочисте відкриття Таврійської духовної семінарії. На шпальтах ТЕВ присвячено цій події низку публікацій. Так, протоієрей Г. Брюховский підготував “Историческую записку о построении Таврической духовной семинарии в городе Симферополе” [12], де повідомляв про події, що передували відкриттю закладу.

Не зважаючи на те, що будівля була істотно перебудована в роки радянського панування, зі статті священника можна досить детально уявно відновити первісний вигляд будівлі.

Відновлення в Таврійській єпархії ранньохристиянських пам’яток і монастирів традиційно пов’язують з призначенням у 1848 р. на посаду головного духовного пастора Херсонської і Таврійської єпархії архієпископа Інокентія (Івана Олексійовича Борисова) (1800–1857), мрією якого було створення в Криму “Російського Афона”, де були б зосереджені найголовніші християнські святині. Архієпископ, котрий добре знав і тонко розумів історію, бажав запровадити у відроджених кримських монастирях порядки за взірцем чину грецьких обителей, заснованих на горі Афон в VII ст.

Очоливши єпархію, Інокентій поступово об’їхав увесь Крим. Щиро полюбивши цей край, він ретельно збирав різноманітні відомості про зруйновані церкви і монастирі в гірському Криму, згадки про похованих в Криму святих [13]. Його стараннями були відновлені Святогеор

<

Другі Зарембівські читання

гиевській монастир у Балаклаві, Успенський скит у Бахчисараї, кіновія Святого Климента в Інкермані, кіновія Святого Стефана Сурозького в Кизилташі, кіновія Святих Косми і Даміана поблизу Алушти і низка інших обителей. На сторінках ТЕВ подибуємо достатньо великий корпус матеріалів, присвячений цим пам’яткам.

Православною обителлю, історія якої детально висвітлювалася на сторінках ТЕВ був Успенський скит Бахчисараю. В 1890 р. був опублікований матеріал М.К. Родіонова, в котрому на основі переважно народних переказів описана рання історія скиту, висловлювалися міркування про необхідність його відновлення [14]. Редакція робила припущення, що цей матеріал ймовірно подавався архієпископові Інокентію як міркування з приводу “Російського Афону”. Ще в одному матеріалі про цю обитель – “Панагия или Успенский скит” – детально описується відновлення монастиря, хоча значно більше місця приділяється навколишній природі: “Местность скита можно назвать одной из самых угрюмых и вместе величественных крымских местностей” [15].

Проте, не тільки про цей монастир писали в єпархіальному часописі.

Відома стаття П.І. Руднєва про Космо-Даміановську кіновію [16]. Деякі сюжети з історії зародження християнства у Криму були своєрідно викладені священиком М. Феофіловим [17]. Спираючись на відомості з релігійних переказів, житій і популярної розвідки В.Х. Кондаракі “История христианства в Крыму”, він висвітлював діяльність на території Кримського півострова багатьох християнських проповідників, особливо акцентуючи увагу на створенні і функціонуванні обителей – Інкерманської кіновії, Бахчисарайського скиту та Георгіївського монастиря.

Перспективними об’єктами в контексті збереження культурних ландшафтів можуть служити “печерні міста” – середньовічні городища Мангуп-Кале, Тепе-Кермен, Ескі-Кермен, які сьогодні входять до складу Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника [18]. Інтерес до вивчення цих пам’яток виник ще в XIX ст., у т.ч. й серед священнослужителів, оскільки ці поселення були форпостами православної Візантії в населеному іновірцями Криму. Одним із священиків-краєзнавців, які писали про “печерні міста”, був Олександр Накропін – один із постійних дописувачів ТЕВ.

Першою публікацією О. Накропіна в ТЕВ була надрукована в 1875 р.

замітка “Крымские пещеры” [19]. Окреслюючи предмет свого дослідження “видимыми замечательными памятниками здешней христианс

<

Другі Зарембівські читання

кой древности”, автор надає відомості про найбільш значні з них: ЕскіКермен, Інкерман, Тепе-Кермен, Мангуп-Кале, Чуфут-Кале, Киз-Кермен, Качі-Кальон, печерну скелю Бахчисараю та підземні печери Херсонеса.

Згодом, у 1880–1881 роках, на сторінках ТЕВ з’явився докладний цикл статей О. Накропіна під загальною назвою “Крымские пещеры”, що включає в себе наступні матеріали: “Тепе-Керман”, “Пещерная скала Бахчисарайского Успенского скита”, “Херсонес”, “Святой Иоанн, епископ Готский. Готы и Мангуп-Кале” [20–23]. Тут священик істотно розширив своє попереднє дослідження, доповнивши його багатьма цікавими фактами. Не дивлячись на популярний характер, краєзнавчі публікації священника О. Накропіна, поза сумнівом, були корисні численним прихожанам, які цікавилися місцевою історією.

Памятникознавча інформація міститься також в описах населених пунктів Таврійської єпархії, які регулярно з’являлися в ТЕВ. Редакція журналу приділяла увагу як крупним містам, так і невеликим селам.

Яскравим прикладом цього є стаття священика Іллі Кривошеєва “Летопись селения Большой Лепетихи, Николаевской церкви, в Мелитопольском уезде Таврической епархии до 1870 года” [24], де містяться відомості про найбільш примітні будови цього населеного пункту. Приводиться докладний опис місцевого храму й історія його розбудови.

Упродовж тривалого часу з редакцією ТЕВ співробітничав відомий історик, археолог і художник Дмитро Михайлович Струков. Його перу належать, зокрема, замітка про базиліку в Партеніті [25]. Він особисто здійснив перші розкопки цієї пам’ятки, виявивши там кам’яний будівельний напис. Партенітськую трьохапсидну базіліку сьогодні відносять до часу перебування в Криму єпископа Іоанна Готського (кінець VIII ст.).

Час від часу на шпальтах ТЕВ з’являлися матеріали щодо збереження історичних ландшафтів у містах Таврійської губернії.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


28 листопада 1875 р. було відкрита передплата для збору пожертв на влаштування в м. Севастополі Історичного бульвару. Незабаром у ТЕВ з’явилося звернення колишнього севастопольського градоначальника генерал-ад’ютанта Павла Олександровича Перелєшина з підкресленою патетикою щодо значення оборони Севастополя, де “Россия приняла новое крещение – крещение кровью” [26]. Вказувалося також на необхідності обнесення бульваром усієї оборонної лінії зі збереженням на ньому місць колишніх бастіонів і батарей. П.О. Перелєшин звертався до читачів ТЕВ із проханням посильною допомогою сприяти будівництву Історичного бу

<

Другі Зарембівські читання

львару. Слід зазначити, що даний проект був реалізований лише в 1904– 1905 роках, що було приурочено до 50-річчя севастопольської оборони.

За ініціативою Імператорської Академії мистецтв на сторінках ТЕВ була надрукована “Метрика для получения верных сведений о древнеправославных храмах Божьих, зданиях и художественных предметах” [27]. Вона містила наступні питання: історія культових споруд і їх місце розташування, коли і ким вони були побудовані, ім’я будівничого храму, наявність пізніших прибудов, чи не здійснювалося у церквах історичних пам’ятних подій. Також запропоновано було описати зовнішні та внутрішні частини споруд, вказати на наявність ікон й інших предметів церковного начиння. Передбачалося, що метрики будуть заповнюватися місцевими священиками.

Загалом, можна сказати, що “Таврические епархиальные ведомости”

– цікаве і вкрай важливе джерело як з історії церковних пам’яток Криму, так і з кримознавства, історії України в цілому. Сьогодні дослідження спадщини журналу тільки почалося, і, сподіваємося, принесе ще немало відкриттів. Завдяки скрупульозній праціі, проведеній служителями культу – краєзнавцями-аматорами Криму й Півдня України, мамо пласт матеріалів, які містять безцінні відомості про церковну старовину зазначеного регіону. Значна частина з цих матеріалів нині є єдиним джерелом інформації про церковні пам’ятки.

__________________________

1. Непомнящий А.А. Служители культа в развитии исторического краеведения Крыма: Историко-библиографический аспект // Крымский архив. – Симферополь, 1999. – № 5. – С. 77–91.

2. Непомнящий А.А. Роль духовних осіб у розвитку історичного краєзнавства в Криму: Друга половина XIX – початок ХХ ст. // Український історичний журнал. – 2003. – № 4. – С. 123–133.

3. Программа издания “Таврических епархиальных ведомостей” в 1870 // Таврические епархиальные ведомости (далі – ТЕВ). – 1869. – № 3. – С. 82–85.

4. Детальніше див.: Каліновський В. Часопис “Таврические епархиальные ведомости” в культурно-суспільному житті Таврії у XIX ст. // Українська періодика: історія і сучасність: Доповіді та повідомлення десятої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції, Львів, 31 жовтня – 1 листопада 2008 р. / За ред. М. М. Романюка; Львівська наук. б-ка ім. В. Стефаника НАН України. – Львів, 2008. – С. 132–140.

5. Каркиникола Х. Описание Бахчисарайского Свято-Николаевского собора. (Ввиду исполнившегося столетия его существования: 1800–1900 гг.) // ТЕВ. – 1900.– № 17. – С. 1218–1225.

6. Синицын Ф. Празднование столетнего юбилея Карасубазарского Св.-Николаевского собора // ТЕВ. – 1894. – № 1. – С. 36–50.

Другі Зарембівські читання

7. Летопись Покровской церкви местечка Каховки // ТЕВ. – 1871. – № 12. – С. 379–384.

8. Руднев Г. Несколько слов о построении в городе Симферополе новой Петропавловской церкви и ее освящении // ТЕВ. – 1870. – № 26. – С. 821–829.

9. Всероссийская усыпальница (церковь Святителя Николая и кладбище севастопольских героев) // ТЕВ. – 1871. – № 17. – С. 547–559; № 18. – С. 576–590; № 19. – С. 604–607.

10. Родионов М. О построении в городе Симферополе первого православного храма и потом Александро-Невского собора (1783–1829) // ТЕВ. – 1870. – № 24.– С. 747– 751; № 25. – С. 765–781; № 26. – С. 804–810.

11. Херсонесский храм во имя святого равноапостольного князя Владимира // ТЕВ. – 1891. – № 19–20. – С. 817–824.

12. Брюховский Г. Историческая записка о построении Таврической духовной семинарии в городе Симферополе // ТЕВ. – 1873. – № 17. – С. 555–560; № 18. – С. 576– 592; № 19. – С. 606–612.

13. Виноградов В.С., Иванов В.Б., Золотарев М.И., Хапаев В.В. Владимирский собор в Херсонесе – Севастополь, 2001. – С. 57.

14. Родионов М. Сведения о Бахчисарайской Успенской церкви, устроенной в каменной скале // ТЕВ. – 1890. – № 2/3. – С. 118 127.

15. Панагия или Успенский скит // ТЕВ. – 1890. – № 6. – С. 231–256.

16. [Руднев П.И.] Космодамиановская киновья в Крыму и воспоминания о первом настоятеле оной иегумене Макарии // ТЕВ. – 1882. – № 3. – С. 133–146; № 4. – C. 172–192.

17. Феофилов М. Исторический очерк христианства в Крыму (Инкерманская киновия, Георгиевский монастырь и Бахчисарайский скит) // ТЕВ. – 1898. – № 22. – С. 1464– 1473; № 23. – С. 1583–1593; 1899. – № 5. – С. 347–358; № 9. – С. 603–615.

18. Манаев А. Современные подходы к охране исторической застройки и культурных ландшафтов в АР Крым / Сучасні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини: Зб. наук. пр. з мистецтвознавства, архітектурознавства і культурології / Ін-т проблем сучасного мистецтва Акад. мистецтв України; Редкол.: В.Д. Сидоренко (голова), В.І. Тимофієнко, О.В. Сіткарьова та ін. – К., 2007. – Вип. 4. – С. 87.

19. Накропин А. Крымские пещеры // ТЕВ. – 1875. – 1872. – № 1. – С. 21–33.

20. Накропин А. Тепе-Керман: Крымские пещеры // ТЕВ. – 1880. – № 1. – С. 36–44.

21. Накропин А. Пещерная скала Бахчисарайского успенского скита: Крымские пещеры // ТЕВ. – 1880. – № 2. – С. 82–90.

22. Накропин А. Херсонес: Крымские пещеры // ТЕВ. – 1880. – № 16. – С. 767–773.

23. Накропин А. Святой Иоанн, епископ Готский. Готы и Мангуп-кале: Крымские пещеры // ТЕВ. – 1881. – № 16. – С. 794–812.

24. Кривошеев И. Летопись селения Большой Лепетихи, Николаевской церкви, в Мелитопольском уезде Таврической епархии до 1870 года // ТЕВ. – 1881. – № 16. – С. 794–812.

25. Струков Д. Заметка. [О Партенитской базилике] // ТЕВ. – 1881. – № 19. – С. 955–957.



Pages:     | 1 |   ...   | 11 | 12 || 14 | 15 |   ...   | 39 |
 
Похожие работы:

«Annotation Перед вами пригодницька сага, в якій йдетьсяпро мовчазні гори, пекучі джунглі та холодну пусте-лю. Це книга про далекі екзотичні краї, де відчай-душні головорізи з легкістю випотрошать тельбухинеобережних мандрівників, підловивши їх при пере-тині кордону, де грізні андійські демони потай про-слизають у душі подорожніх і манять їх на вершининеприступних хребтів, на яких сотні років тому мо-гутні інки будували свої фортеці, ховаючи величніхрами та цитаделі високо поміж хмар.Історія про...»

«ВАЛЕРІЙ СМОЛІЙ ВАЛЕРІЙ СТЕПАНКОВ Правобережна Україна у другій половині XVIIXVIII ст.:ПРОБЛЕМА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ АРХЕОГРАФІЇ Валерій СМОЛ1Й Валерій СТЕПАНКОВ ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХУІІ-ХУПІСТ.: ПРОБЛЕМА ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ КИЇВ 1993 На основі широкої джерельної бази розкриваються шляхи ево­ лю ції та форми прояву державотворчих процесів у Правобережній Україні в другі половині ХУІІ-ХУІІІ ст. Значні хронологічні рамки...»

«УДК 821.161.2–2.09 Жарко ЦИПНЯТОВА І. В. САТИРА У ТВОРЧОМУ ДОРОБКУ ЯКОВА ЖАРКА Статтю присвячено осмисленню актуальної проблеми сучасного літературознавства – дослідженню засобів сатири в творчому доробку маловідомого високоталановитого письменника Я.Жарка – представника українського літературного процесу ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст. Автором докладно проаналізовано байки Якова Васильовича Жарка з позицій тематики і проблематики, внутрішньої структури змісту, зовнішньої форми окреслення подій...»

«УДК 94(477)1918/1919 ШУМІНСЬКА Н.В.1 ОСОБЛИВОСТІ КОМПЛЕКТУВАННЯ ГАЛИЦЬКОЇ АРМІЇ СТАРШИНСЬКИМ СКЛАДОМ Стаття присвячена дослідженню шляхів комплектування Галицької армії старшинським складом. Показано переваги і недоліки формування старшинського складу. Висвітлено системи старшинських звань і грошового забезпечення відповідно до посади та звання, співвідношення між штатною і реальною чисельністю старшин в частинах. Ключові слова: Галицька армія (ГА), старшина, підстаршина, генерал, офіцер,...»

«36. KPP. Uchway i rezolucje. – T. III. – W., 1956. 37. PPS-Lewica 1906-1918. Materialy i dokumenty. – T. II: 1911-1914. – W., 1962. 38. Szmidt B. Socjademokracja Krlewstwa Polskiego i Litwy: mater. i dok. 1914–1918. – Moskwa, 1936. 39. Trzciski W. Z minionych dni Polski Podziemniej 1905-1918. – W., 1937. 40. Kasprzakowa J. Ideologia i polityka PPS–Lewicy w latach 1907–1914. – W., 1965. 41. Kowalewski J. Zarys historii polskiego ruchu robotniczego w latach 1918–1939. Cz.1. – W., 1959. 42....»

«ПИТАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ТА КЛІНІЧНОЇ МЕДИЦИНИ ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ УДК 616-006.327.04-079-053.2 МОРФОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ ФІБРОСАРКОМ У ДІТЕЙ Абдуллін Р.Ф. Донецький національний медичний університет ім. М. Горького Обласна дитяча клінічна лікарня, м. Донецьк Резюме. В роботі наведені результати аналізу мікроскопічної структури фібросарком у дітей. Показано, що найчастіше ці пухлини локалізувались в нижніх та верхніх кінцівках, рідше – в мяких тканинах тулуба та шиї. В 89% випадків...»

«Н. І. Паламарчук УДК: 61(09)(476) ВИТОКИ НОБЕЛІВСЬКОГО РУХУ В УКРАЇНІ Проаналізовано історичні передумови розвитку Нобелівського руху в Україні, значення вивчення та популяризації спадщини нобелівських лауреатів. Розглядаються основні галузі науки найпрестижнішої нагороди світу. Показано політичну складову рішень щодо номінантів Нобелівської премії. Ключові слова: Нобелівська премія, Нобелівський рух, Нобелівські лауреати, номінанти, історичні передумови. Проанализированы исторические...»

«ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ ЧОРНОМОРЕЦЬ Юрій Павлович УДК : 1(091):276(1-11):233.5 АНТРОПОЛОГІЯ СХІДНОЇ ПАТРИСТИКИ Спеціальність 09.00.05 – історія філософії АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук Київ 2002 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі філософії Національного аграрного університету. Науковий керівник доктор філософських наук, професор ГОЛОВКО БОРИС АНДРІЙОВИЧ, Київський національний...»

«С.А. Желясков, В.В. Левченко, к.і.н. Метричні книги Олександро-Невської церкви Імператорського Новоросійського університету (1865-1920) як джерело для історичних, статистичних, джерелознавчих, демографічних, краєзнавчих та генеалогічних досліджень Розширення джерельної бази досліджень шляхом запровадження до наукового обігу нових джерел, вивчення їх інформаційного потенціалу залишається одним із перспективних напрямків розвитку історичної науки. Саме від рівня використання джерельних комплексів...»

«КНИГА ПАМ’ЯТІ СЕЛА ВЕЛИКИЙ ХУТІР Драбівського району Черкаської області 2011 рік УДК 94(477.46) ББК 63.3(4УКР4ЧЕК-2) К 59 Козоріз Віктор Петрович Книга Пам’яті села Великий Хутір/Віктор Козоріз.— Харків: Видавець Козоріз В.П., 2011 — 100 с., іл. До Книги Пам’яті увійшли списки уродженців та жителів села Великий Хутір Драбівського району Черкаської області, які були репресовані в часи тоталітарного сталінського режиму, померли в роки Голодомору 1932-1933 років, а також уточнені списки осіб, які...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»