WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 10 | 11 || 13 | 14 |   ...   | 39 |

«ДРУГІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Других Всеукраїнських Зарембівських наукових читань: “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції” м. Київ, 22 січня 2009 р. КИЇВ ББК ...»

-- [ Страница 12 ] --

Сьогодні будівлі розсипалися в руїни і тільки кілька десятків нужденних євреїв і татар блукають розвалинами давньої столиці” [10, s. 297– 298]. Більш привабливою мандрівникові виглядала Феодосія: “Вулиці міста прямі та досить чисто забудовані, посеред утлої та незграбної

Другі Зарембівські читання

сьогоднішньої архітектури вибивається коли-не-коли стовп з капітеллю дорійського стилю, світить напівзруйнована арка, яка ще легка і прекрасна в своїй руїні, залишками показує знесилення смаку наступних поколінь” [10, s. 301]. Останнє відвідане Е. Хоєцьким місто – Керч – також не справило на нього великого враження: “Місто складається лише з нових будинків, є одним із найбільших на цілому півострові” [10, s. 306]. Хоча від критичного тону щодо Керчі він утримався.

З аналізу наведених описів помітно, який уплив здійснював на літератора і мандрівника міцно вкорінений у тодішній Польщі романтизм: захоплюючись містами, вигляд яких був наближений до канонів романтичної літератури, Едмунд Хоєцький відчував майже ворожість до нових архітектурних форм Сімферополя і, особливо, Севастополя, головне через їх забудову в стилі неокласицизму (цитований “нешляхетний смак XVIII століття”). Але подібна упередженість аж ніяк не впливає на цінність джерельного матеріалу, щоправда, потребуючи від дослідника особливої уваги до його інтерпретації.

Набагато більше уваги мандрівник приділяв руїнам давніх фортець і печерним містам, що також пояснюється впливом романтизму. І якщо Е. Хоєцький у своїх творах майже згадує легенд, пов’язаних із містами, то до опису кожної з побачених ним твердинь він додає якусь історію, часом, зовсім фантастичну (навіть тоді, коли від самої споруди нічого не залишилося, як, наприклад, у Ялті (цікаво, що його свідчення про землетрус у Ялті сьогодні використовуються МНС України [6]).

Вельми детальним є опис фортеці у Балаклаві. Мандрівник бачив “дві вежі, з яких одна стоїть над морем, друга ж зноситься з протилежного боку”, “сухі і добре сховані” переходи, що їх з’єднували, підземелля, яке глибиною “доходить до вісімдесяти стоп”, генуезькі герби на кам’яних таблицях. Окрім того, Е. Хоєцький залишив опис муру, який “спускається зі скелі аж на берег моря” і який майже не зберігся сьогодні. Незважаючи на те, що письменник помилково ототожнює Балаклаву з Палакіоном Страбона та дещо плутає з її ранньою історією, опис руїн замку [10, s. 70–73] досі залишається важливим джерелом. Те само стосується й опису інших місцевостей. Дещо “не пощастило” у спогадах Херсонесу – мандрівник побував у ньому ще до початку планомірних розкопок, отже, в його очах «де-не-де стирчать якісь мовчазні кургани, або уламок стіни виступає над землею – і це все, що залишилося від … міста” [10, s. 90]. У невтішному стані знайшов вояжер і форте

<

66 Другі Зарембівські читання

цю Інкерману: “Сьогодні на верху скелі стирчать лише кам’яні зломи, жодного первинного стану своїми руїнами не нагадуючи” [10, s. 117].

Схоже враження справив на Е. Хоєцького й Мангуп: “Сьогодні розвалини не мають жодного сліду давньої потуги, а проте, Мангуп був колись містом сильним і багатим … Сьогодні одна ще вежа, мов з жалю похилена, мов скам’яніла з болю свого сирітства, поглядає на руїни, щоразу зникаючи з поверхні, щоб впасти принаймні останньою” [10, s. 123–124]. Тут, у вежі він убачав в’язницю, де певний час тримали московських послів. Печерне місто Чуфу-Кале, завдяки постійному населенню, справляло враження справжнього людського поселення, на відміну від “фортець-примар” із далекого минулого. “На нависаючих скелях стирчать розкинуті будиночки, побудовані за східним звичаєм, до яких прямо під гору дістатися неможливо; є лише один вхід – вправлена в граніт залізна брама, яка веде до твердині вузьким переходом, що ледве вистачає на одного коня. Увійшовши до Чуфут-Кале, бачимо по обидві сторони тісної вулички будівлі караїмів, єдиних сьогодні мешканців залишеної фортеці … Увійшовши до середини, наліво спостерігаємо викуту в скелі печеру, а в ній – надгробок з білого каменю, витесаний за східним смаком … Поруч з печерою тягнуться по обидва боки з пласкими дахами квадратні будиночки караїмів” [10, s. 199– 213]. Спромігся мандрівник оглянути інтер’єр помешкання духовного вчителя караїмів: «будиночок рабина (більш правильно газзан – авт.) стоїть на малому підвищенні одразу поряд з караїмською синагогою;

посеред нужденних хат покинутої фортеці, подорожній з подивом входить до надто прикрашеного покою з паркетом, застеленим килимками, і стелею в золоту клітинку” [10, s. 218], а також і синагоги: “На подвір’ї постає синагога, збудована паралелепіпедом, ззовні так огороджена, що побачити її з вулиці неможливо. Всередині надзвичайно чисто і просто;

на розташованому вглибині вівтарю лежать в шитих сріблом оксамитових футлярах пергаментні сувої Святого Письма” [10, s. 219]. Багато уваги Е. Хоєцький присвятив залишкам фортеці в Алушті: “Зі сходу знаходилися три вежі: перша, шестикутна, яку татари називають Чатулкале (рогата вежа), її друга половина завалилася в 1830 році, друга, чотирикутна, названа Орта-кале (середня), в тій вежі в 1833 році поставлені нові підвалини і в той спосіб на якийсь час ще її підтримано. Третя, нарешті, повністю округла, Ашага-кале (остання) в повній цілості донині збереглася” [10, s. 256]. Останніми твердинями, що їх побачив

Другі Зарембівські читання

мандрівник, були фортеці поблизу Судаку та Феодосії, – обидві перебували у жалюгідному стані: “видно розвалини давньої фортеці і шматок муру з кількома вежами; поламані рельєфи та підземелля” – все, що залишилося “від колись славної солдат” [10, s. 292]. “Стирчать розвалини оборонного замку. Напіврозвалена вежа слугує сьогодні за пороховий магазин, підземелля – за льох для картоплі і капусти … З протилежного боку на кшталт цитаделі лежать руїни давньої фортеці, з яких одна тільки вежа стирчить вищербленим зубом, коло неї кілька уламків стіни, тут і там порозкиданих … Колись ціле місто з боку землі було захищене муром, двадцять років тому ще видати було сліди, сьогодні все щоразу швидше западає в землю, а грізну башту … вкриває буйна трава” [10, s. 301–302].

Але найбільш детальними і натхненними замальовками у книзі Е. Хоєцького є, безумовно, спогади про відвідини архітектурних перлин Криму – палацу Воронцова у Алупці та Ханського палацу в Бахчисараї. Помешкання генерал-губернатора мандрівник називає “єдиною пам’яткою сьогоднішньої архітектури в Криму, гідною уваги” [10, s. 66]. Проте, найбільш цікавим у даному випадку є не зовнішній опис будівлі, яку літератор порівнює з палацом із казок Ш. Перро й Альгамброю, а враження від побачених інтер’єрів. “Наліво велика вітальня у давньому феодально-германському стилі; довкола блищать високі оздоблені майстерною різьбою дерев’яні оббивки, посеред стіни комин з величезною ослоною, напроти фонтан … Направо тягнеться в легкому італійському стилі засклена галерея квітів, серед квітучих пагонів, що піднімаються, б’ють фонтани … Далі високі білі салони, виконані під мармур із золоченими карнизами, які можна зустріти в палаці Ротшильда. Нагорі дівочі покої на смак часів Людовика XV, бібліотека трохи пізнішої епохи, китайські кімнатки …, англійські – з усім комфортом, що аж випирає у найдрібніших деталях” [10, s. 67–68]. Далеко не кожен подорожній міг таке побачити, і це тільки збільшує цінність спогадів Е. Хоєцького. Опис Ханського палацу ще більш детальний і по-східному розлогий та пишний [10, s. 136–142; 152–158]. Побачив вояжер не тільки зовнішній вигляд (“Простора брама проводить на подвір’я”), але й внутрішнє убранство резиденції ханів (“до просторої зали, обкладеної по колу софами, в самій її середині б’є фонтан”), оглянув гарем, славнозвісний фонтан, ханську мечеть, у якій “не видно жодної розкоші”, та цвинтар. Доволі детально він фіксував написи на

Другі Зарембівські читання

стінах палацу (загалом – 11 написів, переважно присвячених бахчисарайському фонтанові) та мечеті (5 написів, переважно цитати з Корану); ще більше уваги приділив місцевим легендам. За об’ємом і подробицями ця частина його спогадів могла цілком слугувати путівником для нових подорожніх із Польщі.

У цілому, “Спогади з подорожі по Криму” Е. Хоєцького є класичним прикладом записок мандрівника, з усім притаманним цьому жанру набором цікавих знахідок і помилок, з іншого боку – типовими твором доби романтизму, де автор був більш прихильним до реконструкції вражень і почуттів, ніж до фіксації фактів і детальному описові речей.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Щодо пам’яток історії та культури Криму, котрі Едмунд Хоєцький зустрічав на своєму шляху, то їх типологія (міста, замки, палаци) його не надто турбувала. Більш важливим для нього була відповідність історії того чи іншого об’єкту букві та духу пануючого у Європі романтизму. Тому деякі пам’ятки удостоїлися розгорнутих описів, а деякі – лише пари іронічних слів. У «Спогадах» годі шукати точних нарисів щодо кримських старожитностей, фотографічних замальовок тощо.

Проте, твір Е. Хоєцького – це невичерпне джерело історичної поезії півострову. І хоча за плином часу важко вирізнити з-поміж художньої прози автора де правдиві факти, а де місцеві легенди, в такому способі оповідання – найбільша цінність твору: він не є каталогом об’єктів мертвої культури, натомість даючи змогу читачеві побачити історію Криму немов би на власні очі, так, немов життя тих міст, замків і палаців, що їх описав автор, і досі триває.

______________________

1. Бакунин М.А. В тюрьмах и ссылке (1849–1861) // Собрание сочинений и писем (1828–1876) / Под ред., прим. Ю.М. Стеклова. – М., 1935. – Т. 4. – С. 201–202.

2. Баранов В.І. Е. Хоєцький: Короткий нарис життя // Хоєцький Е. Спогади з подорожі по Криму. – Сімферополь: СГТ, 2008. – С. 289–292.

3. Герцен А.И. Былое и думы // Герцен А.И. Собр. соч.: В 30 т. – М., 1957. – Т. 11. – С. 270–273.

4. Гонкур Э. де., Гонкур Ж. де. Дневник: Записки о литературной жизни. – М., 1964. – Т. 1. – С. 155.

5. Непомнящий А.А. Записки путешественников и путеводители в развитии исторического краеведения Крыма (последняя треть XVIII – начало XX века) / Ин–т украинской археографии и источниковедения им. М.С. Грушевского НАН Украины. – К., 1999. – 212 с. – (Научно-справочные издания по истории Украины; Вып. 46).

6. Онищенко Г., Покутний П. Коли Земля розправляє плечі // Надзвичайна ситуація. – 2004. – № 4(78). – С. 33–34.

Другі Зарембівські читання

7. Хоєцький Е. Спогади з подорожі по Криму. – Сімферополь: СГТ, 2008. – 384 с., іл.

8. Chmielowski P. Historia literatury polskiej: W 6 t. – Warszawa, 1900. – T. 6. – S. 115–119.

9. Chojecki A. Chojecki Edmund Franciszek Maurycy (pseud. fr. Charles Edmond) // Polski Sownik Biograficzny. – Krakw, 1937. – T. 3. – S. 391–392.

10. Chojecki E. Wspomnienia z podry po Krymie. – Warszawa, 1845. – 313 s., il.

11. Chojecki Edmund (1822–1899) // Bibliografia literatury polskiej. – Warszawa, 1968. – T. 7: Romantyzm. – S. 217–221.

12. Dbicki Z. Edmund Chojecki // Gos warszawski. – 1899. – № 49–50.

13. Kalembkow S., Kalembkow U. Edmunda Chojeckiego “Wspomnienia z podry po Krymie”, jako dokument polskich zainteresowa Pwyspem w epoce romantyzmu // Крымско-польский сборник научных работ: Сб. статей и материалов. – Симферополь, 2006. – Т. 3: Дни Адама Мицкевича в Крыму. – С. 197–203.

14. Owczarz E. “Alkhadar” Edmunda Chojeckiego: Szkic problemw // Acta Universitatis Nicolai Copernici. – 1993. – Z. 245. – S. 23–44.

15. Piotrowski B. Edmunda Chojeckiego wyprawa na Islandie w 1856 r. // Materiay o Islandii. – Warszawa, 1982. – Z. 53. – 24 s.

16. Rzepecka H. Ojczyzna w pimie i pomnikach: W 5 t. – Pozna, 1911. – T. 2. – S. 372–373.

17. Stankowska H. “Alkhadar” Edmunda Chojeckiego // Zeszyty naukowe / Wysza szkoa pedagogiczna w Opolu. – Ser. 3: Historia literatury. – 1957. – № 1. – S. 78–97.

Пам’ятки релігійної історії Криму на сторінках часопису “Таврические епархиальные ведомости”

–  –  –

Після здобуття Україною незалежності в 1991 р. для вчених стало можливим об’єктивно оцінювати внесок служителів культу до розвитку краєзнавчих досліджень [1]. В умовах відродження історико-краєзнавчих традицій доречно згадати подвижників, які збирали, зберігали і в силу своїх можливостей вивчали церковні пам’ятки.

Цим займалися не стільки церковні організації, а радше окремі церковнослужителі, зусиллями яких зібрані, літературно оброблені й опубліковані численні матеріали з історії й етнографії кримського регіону (звичайно, в контексті релігійної проблематики) [2]. У періодиці Криму імперської доби значна частина подібних матеріалів міститься у часописі “Таврические епархиальные ведомости” (далі – ТЕВ). На жаль, за роки офіційного атеїзму, багато номерів видання було знищено, а матеріали з уцілілих було неможливо використовувати в дослідженнях із ідеологічних причин. Проте, на сьогодні ТЕВ є важливим історичним та пам’яткознавчим джерелом.

Другі Зарембівські читання

“Таврические епархиальные ведомости” – це офіційне друковане видання Таврійської єпархії. Журнал виходив близько 50 років поспіль, що робить його одним із небагатьох кримських дорадянських видань з такою довготривалою історією. Ініціатива його створення належить архіпископові Таврійському Гурієві (Карпову). 1 вересня 1869 р. побачив світ перший номер ТЕВ. Першими редакторами видання стали проторей Г. Брюховський і священик Г. Дєтський. У затвердженій Святійшим Синодом програмі часопису в розділі “Епархиальная статистика, археология и история” одним із пунктів значився опис “древних соборов, монастырей, церквей и церковной утвари, особенно замечательных” [3].

Безумовно, основу редакційної колегії і дописувачів ТЕВ становили викладачі духовних і світських навчальних закладів, а також священики церков Таврійської єпархії. Вони визначали напрям, характер і зміст публікацій [4].



Pages:     | 1 |   ...   | 10 | 11 || 13 | 14 |   ...   | 39 |
 
Похожие работы:

«ISSN 1681-116Х. Український соціум. 2014. №2 (49) УДК 316.74:316 Резнік О.С., д-р соціол. наук, Інститут соціології НАН України ТЕМАТИКА КАНДИДАТСЬКИХ І ДОКТОРСЬКИХ ДИСЕРТАЦІЙ ПО СОЦІОЛОГІЇ В УКРАЇНІ (1990–2013) У статті проаналізована тематика кандидатських та докторських робіт із соціології в Україні за 1990–2013 рр. Емпіричні дані сформовані на підставі 597 авторефератів дисертацій, захищених за даний період. Тематика дисертацій зосереджена переважно на проблемах соціальних трансформацій в...»

«УДК 615.212.7:340.134 ІСТОРИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ А.А. Котвіцька, А.В. Волкова Національний фармацевтичний університет, м. Харків, Україна У статті проаналізовано основні правові засади формування системи національного законодавства щодо обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів. Визначено історичні етапи впровадження у світовий нормативно-правовий простір положень багатосторонніх документів, що...»

«Міністерство культури і туризму України Одеська національна наукова бібліотека імені М.Горького До 180-річчя (1829-2009) ОННБ імені М. Горького Наукова бібліотека: стратегія інноваційного розвитку Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Одеса, 24-25 вересня 2009 р.) Одеса У збірнику вміщено доповіді учасників Міжнародної науково-практичної конференції “Наукова бібліотека: стратегія інноваційного розвитку” (24-25 вересня 2009 р.) і статті провідних фахівців Бібліотеки, присвячені...»

«РЕЦЕНЗІЇ РЕЦЕНЗІЇ ГІМН КРАСІ, БАГАТСТВУ І НЕПОВТОРНОСТІ ПРИРОДИ ПОЛТАВЩИНИ* • Конспект дендрофлори парків • Висновки. Книга видана на найвищому поліграфічному рівні, робить зримою красу окремих видів та цілих ландшафтів Полтавщини. В ній вміщено значну кількість світлин, у тому числі 40 кольорових різного формату. Вражає майстерність їх виконання, передусім тих, на яких великим планом ілюструються окремі представники дендрофлори Полтавщини. Червоною ниткою в книзі проходить думка про те, що...»

«РЕЦЕНЗІЇ. ОГЛЯДИ. АНОТАЦІЇ БОГДАШИНА О.М. ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО ІСТОРІЇ УКРАЇНИ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ, МЕТОДИКИ, ІСТОРІЇ: НАВЧАЛЬНО МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК. 3 Е ВИД., ДОП. ТА ПЕРЕРОБЛ. ХАРКІВ: ВИДАВНИЦТВО САГА, 2008. 214 С. Досягнення української історичної науки у царині вивчення минувшини українського народу та української держави достатньо широко представлені у монографіях, наукових часописах, збірках тощо. Усталені уявлення про перебіг історичних подій української історії оприлюднені на сторінках численних...»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ Серія «Політичні науки» Випуск 3 «ДЕМОКРАТИЧНИЙ ТРАНЗИТ В УКРАЇНІ: ПІДСУМКИ ЕЛЕКТОРАЛЬНОГО ЦИКЛУ 2004-2007 РР.» Острог – УДК 32(082) ББК 6 Н Рекомендовано до друку вченою радою Національного університету «Острозька академія» (протокол №11, від 26 червня 2008 р.) Це видання здійснено за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні. Точка зору, відображена у даному виданні, може не збігатися з офіційною позицією уряду США Рецензенти: А.Ф. Колодій, доктор...»

«Гуманітарний вісник ЗДІА випуск 33 УДК 339.92 (477) ГЛОБАЛІЗАЦІЯ – ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНІЗАЦІЯ: ПРОБЛЕМИ, ЗАГРОЗИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВЗАЄМОДІЇ Богуславська О.Г. (м. Запоріжжя) Анотації В статті дається аналіз взаємозв’язку глобалізації, євроінтеграції, українізації; дослідження основних тенденцій розвитку складних суспільств, які створюють взаємодіючий світ сучасності в економічній, соціальній і культурній сферах; аналіз стану методологічної кризи, яка приводить до ідеологічної кризи; аналіз...»

«За редакцією В. В. Кириленка Історія економічних вчень Навчальний посібник За редакцією В. В. Кириленка Історія економічних вчень Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Тернопіль „Економічна думка” УДК 330.8 (075.8) ББК 65.02я73 1-90 Історія економічних вчень: Навчальний посібник / За ред. В. В. Кириленка. – Тернопіль: „Економічна думка”, 2007. – 233 с. Авторський колектив: кандидати економічних наук,...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10–11 класи ПРОГРАМА для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів Філологічний напрям (профіль — українська філологія) ПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України УДК 373.5.016.821.161.2.09 ББК 74.268.3(4Укр) У 45 Затверджено Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1021 від...»

«ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА Сабат Надія Володимирівна УДК 37.0 (09) НАЦІОНАЛЬНЕ ВИХОВАННЯ УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ ГАЛИЧИНИ (1869 – 1914 рр.) 13.00.01 – теорія та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук Івано-Франківськ – 1998 Дисертацією є рукопис. Робота виконана у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника, Міністерство освіти України Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»