WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 9 | 10 || 12 | 13 |   ...   | 39 |

«ДРУГІ ЗАРЕМБІВСЬКІ ЧИТАННЯ Матеріали Других Всеукраїнських Зарембівських наукових читань: “Українське пам’яткознавство: сучасні проблеми та тенденції” м. Київ, 22 січня 2009 р. КИЇВ ББК ...»

-- [ Страница 11 ] --

– местных биографических словарей, списков трудов местных деятелей и писателей, списков литературы про них и т.д. Однако вряд ли данное замечание можно ставить в упрек библиографу первой трети ХХ в., если и в начале XXI в. биобиблиография (тем более библиография биобиблиографии) остается наименее разработанным участком украинской библиографии. Хотя данный указатель не учитывал первый крымоведческий библиографический справочник второй степени – труд Е.Е. Гопштейна,

Другі Зарембівські читання

появившийся в том же году [2], Ф.Ф. Максименко объективно заметил:

“вважаємо, проте, що вона (работа Е.Е. Гопштейна – авт.) не робить зайвим й наш покажчик в частині “Таврія–Крим” [5, с. VIII].

Особую ценность указатель Ф.Ф. Максименко приобретает в качестве библиографического источника для воссоздания картины истории развития библиографических исследований в Крымской АССР. В частности, в это время был подготовлен в рукописи, но не издан ряд интересных библиографических пособий, информация о которых с аннотациями и некоторыми данными по истории их создания содержит работа украинского ученого. Так, в указателе содержатся сведения о ряде указателей Е.Е. Гопштейна: “Библиография периодической печати в Крыму в годы революции”, “Библиография печати в Крыму за 150 лет”, “Библиография антисемитизма в Крыму”, “Библиография еврейских земледельческих колоний”; В.М. Маркова “Востоковедение в Крыму”;

И.Я. Неймана “Систематический указатель литературы о караимах”;

В.Д. Геймана “Библиографический указатель книг и статей по Феодосии и ее окрестностям” и др. [1, с. 33–34]. Указатель отразил основные тенденции “нового” краеведения в области развития библиографической мысли. Появившись на его закате он символически подытожил этот период развития библиографических исследований в Украине.

В целом отметим, что деятельность названных библиографов в области библиографии Крыма второй степени (библиографии библиографии) способствовала накоплению и систематизации значительного материала по состоянию местных древностей, ходу их изучения, охранным работам, проводимым как местными учеными силами, так и научными учреждениями из крупных академических центров.

_______________________

1. Непомнящий А.А. История и этнография народов Крыма: Библиография и архивы (конец XVIII – начало ХХ века). – Симферополь: Доля, 2001. – 816 с.

2. Гопштейн Е.Е. Библиография библиографических указателей литературы о Крыме / Об–во по изучению Крыма. – Симферополь, 1930. – 15 с.

3. Подробнее см.: Непомнящий А.А. Малоизвестные исследования по изучению крымоведческой библиографии в последней трети XIX – первой трети ХХ века // Solanus:

New ser. – London, 2002. – Vol. 16. – P. 77–84; Он же. Библиография библиографии исторического краеведения Крыма: начало работы над составлением полного свода // Студії з архівної справи та документознавства. – К., 2003. – Т. 9. – С. 182–186.

4. Непомнящий А.А. Крымоведение в библиографических исследованиях Ф.Ф. Максименко // Студії з архівної справи та документознавства. – К., 2002. – Вип. 8. – С. 187–190; Он же. Страницы истории библиографии крымоведческой

Другі Зарембівські читання

библиографии // Историко-библиографические исследования: Сборник научных трудов / Российская национальная б–ка. – СПб., 2006. – Вып. 10. – С. 138–149.

5. Максименко Ф.П. Матеріяли до краєзнавчої бібліографії України 1847–1929 р.:

Список бібліографічних праць, що стосуються до окремих місцевостей УСРР, Бессарабії, Дону й Криму / Всенародна б–ка України при Всеукраїнський АН. – К., 1930. – ХІХ, 264 с.

Назарчук Т.Б. Розвиток бібліографії бібліографії в Кримській АРСР у системі пам’яткоохоронних досліджень У статті досліджено вплив бібліографічних студій другого ступеня (бібліографії бібліографії) на розвиток кримознавчих досліджень у Кримський АСРР у 20–ті роки ХХ ст., зокрема, на дослідження пам’яток історії та культури народів, що населяли Кримський півострів. Розкрито наукову діяльність в цьому напрямі Є. Гопштейна, Ф. Максименка, проаналізовано загальний стан бібліографічної роботи в Криму зазначеного часу.

–  –  –

Важливим корпусом джерел щодо історичних відомостей про стан і вигляд пам’яток історії та культури, який, на жаль, недостатньо використовуються як джерелознавцями, так і пам’яткознавцями, є щоденники і записки мандрівників, спогади вояжерів, а також путівники.

Значення такі твори не втратили і дотепер [5, с. 38–39]. Якщо вітчизняним “туристам” пощастило – більшість їх нотаток були видані ще за життя й перевидані зараз, то праці багатьох іноземних мандрівників до сьогодні залишаються своєрідною terra incognita. Це прикро, адже такі твори почасти містять вельми цікаву інформацію щодо тогочасної культури, або, навіть, зовсім унікальні описи пам’яток минулого, особливо не збережених донині. Відтак, вивчення описів подорожей іноземців, безумовно, збагатить як історичну науку, так і охоронну пам’яткоохоронну справу.

Одним із забутих мандрівників, який залишив розлогий опис побуту і традицій народів і пам’яток Криму і кримознавча спадщина якого дов

<

Другі Зарембівські читання

гий час залишалася поза увагою українських дослідників, був поляк Едмунд Хоєцький. Лише в 2008 р. нарешті вийшов із друку український переклад його спогадів [7]. Утім, у передмові зазначалося, що ідея видання книги виникла випадково – отже, про комплексне дослідження творчості письменника не йшлося. З огляду на це: зробити деякі кроки в цьому напрямку, проаналізувати оригінальний твір мандрівника [10], виокремити та розглянути фрагменти, що стосуються пам’яток історії та культури Криму, визначити їхню унікальність – мета нашої роботи.

На жаль, повноцінної наукової біографії Е. Хоєцького дотепер не існує.

За життя мандрівника до його творчості уваги не виявляли: вперше про нього було написано в його ж некролозі [12]. За рік з’являється робота відомого польського літературознавця Петра Хмельовського, в якій творчість Едмунда Хоєцького розглядається на тлі тенденцій тодішнього польського романтизму, а також наводяться відомості біографічного характеру [8]. Стаття ще одного літературознавця, Гелени Жепецької, виходить дещо пізніше [16]. В ній також більше уваги приділено літературній творчості Е. Хоєцького. Своєрідним проміжним підсумком вивчення біографії мандрівника стала стаття у “Польському біографічному словнику” [9], відомості з якої, здебільшого, просто передруковувалися з певними доповненнями в більш пізніх словникових виданнях [11].

Слід згадати також і оригінальні дослідження польських учених, які присвячені творчості Е. Хоєцького загалом [14; 17] або його окремим подорожам [15]. Відомості про діяльність польського мандрівника містяться також у мемуарах, зокрема, у щоденнику братів Гонкурів [4].

З-поміж українських (на пострадянському просторі загалом) дослідників досі ніхто цілеспрямовано спадщину Е. Хоєцького не вивчав.

Є побіжні згадки про нього в О.І. Герцена [3] та М.О. Бакуніна [1].

Сучасні біоісторіографічні дослідження майже нічого нового до вивчення біографії чи творчості Е. Хоєцького не додають [2; 13]. Також досі немає повного видання творів польського мандрівника. Отже, реконструкція його біографії наразі є актуальною.

Едмунд Францішек Мауріций Хоєцький (псевдонім Чарльз Едмонд) народився 15 жовтня (іноді вказується 16 листопада) 1822 р. у Вісках Холмської губернії в родині шляхтича Андрія Хоєцького та Кароліни Ташицької. Навчався у Варшавській губернській гімназії, проте, не завершивши курсу, в 1838 р. повернувся додому, де займався самоосвітою. Знову приїхав до Варшави Е. Хоєцький у 1841 р., працював секре

<

Другі Зарембівські читання

тарем одного з міських театрів, кореспондентом “Gazety Warszawskiej”, короткий час редагував додаток до цього видання під назвою “Echo”, паралельно друкуючи власні вірші й оповідання у різних варшавських видавництвах, а також на сторінках “Bibliotekі Warszawskiej”.

У першій половині 1843 р. Едмунд Хоєцький, за прикладом Олександра Пушкіна та Адама Міцкевича, разом із графом Ксаверієм Браницьким (колишнім польським гетьманом і тестем новоросійського генералгубернатора М.С. Воронцова) здійснив подорож по Криму, старанний опис якої залишив друзям, який був ними виданий у Варшаві за рік, щоправда, за відсутності автора.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


У другій половині 1844 р. Е. Хоєцький, ймовірно, через непорозуміння з владою, від’їжджає до Парижу, як виявилося – назавжди. Там він співпрацює з “Revue independante”, знайомиться з відомим економістом і соціалістом-радикалом П’єром-Жозефом Прудоном. Там-таки видає польською мовою збірник власних віршів “Gla” (Париж, 1846), а відвідавши Прагу – двотомну публіцистичну працю “Czechia i Czechowie przy kocu pierwszej poowy XIX stulecia» (Париж, 1847). У 1847 р. Е. Хоєцький переклав польською мовою роман “Рукопис, знайдений у Сарагосі” Яна Потоцького – іншого відомого польського мандрівника (він також відвідував Крим). Зрештою, саме його авторизований переклад (додано 5 розділів і перероблений фінал) править сьогодні за оригінал, оскільки авторський текст Я. Потоцького втрачено (це було з’ясовано лише останнім часом). У Парижі Е. Хоєцький стає своєрідним мостом між польською діаспорою в особі Юліуша Словацького та Ципріана Норвіда і російськими революціонерами-демократами – І.С. Тургенєвим і О.І. Герценом. Останнього Едмунд Хоєцький познайомив із Адамом Міцкевичем.

У 1848–1849 роках Е. Хоєцький стає дієвим учасником “Весни народів” (якраз у контексті цих подій його згадує М. Бакунін): бере участь у Слов’янському з’їзді в Празі, співпрацює з А. Міцкевичем і О. Герценом у якості секретаря часопису “Tribune des peuples”, кошти на видавництво якого дає граф К. Браницький (про це також згадує О. Герцен).

За результатами власних спостережень друкує “Rewolucyonici i stronnictwa wsteczne” (Берлін, 1849; Липськ, 1865). Наступні 2 роки Едмунд Хоєцький надзвичайно багато подорожує – до Єгипті, Швейцарії та Італії, де знову зустрічається з О. Герценом. У цей час польський мандрівник активно вивчає східні мови.

Другі Зарембівські читання

З 1851 до 1856 р. Е. Хоєцький мешкає в Парижі, займаючись літературною діяльністю, зокрема, пише свій найбільший твір польською мовою “Alkhadar, ustp z ycia ojcw naszych» (Париж, 1854, три томи; Липськ, 1869, чотири томи). Відтепер колишній революціонер потроху наближаться до поміркованого кола, що оточувало лідера польської еміграції князя Адама Чарторийського. В 1856 р. Е. Хоєцький став одним із секретарів Наполеона ІІІ, з яким подорожував Північним морем до Ісландії та Гренландії (спогади про це він виклав у праці “Voyage dans les meres du Nord bord de la corvette “La Reine Hortense”, Париж, 1863). З 1866 р.

Е. Хоєцький став співредактором “Огляду політичних, історичних та літературних справ польських і словацьких”, що виходив у Брюсселі.

Наступного року Е. Хоєцького призначено куратором єгипетської експозиції на Всесвітній виставці у Парижі, де він з того часу постійно мешкав. За результатами виставки він друкує “L’Egypte a l’exposition universelle” (Париж, 1867). Невдовзі з’являється й остання робота письменника польською мовою – переклад із грецької повісті “Praxeda” (Париж, 1869). У 1870 р. Едмунд Хоєцький став членом Товариства допомоги науці, на сторінках видання якого опублікував доповідь “Patrjotyzm i objawy jego u niektrych narodw” (Париж, 1870). Згодом працював головним бібліотекарем французького сенату.

Е. Хоєцький відіграв помітну роль у становленні молодого тоді письменника Анатоля Франса. За спогадами очевидців, молодим польським емігрантам, що тільки-но потрапили до Парижу, Е. Хоєцький здавався живою легендою.

Помер видатний мандрівник, суспільний діяч і літератор 2 грудня (за іншими даними 1 грудня) 1899 р. у паризькому передмісті Бельвіль, де і був похований.

***** До Криму Едмунд Хоєцький прибув майже єдиним для тодішніх мандрівників шляхом – морем із Одеси. Відвідав Південне узбережжя, передгірську частину Криму та Керченський півострів; побував у більшості великих кримських міст, і спромігся оглянути найбільш цікаві пам’ятки історії та культури давньої Тавриди.

Міста Е. Хоєцького, вочевидь, мало цікавили – він не залишив жодного більш-менш детального їх опису, лише короткі, іноді іронічні, характеристики. Так, Ялта для мандрівника – набір різноманітних хаток, які тиснуться до навколишніх скель, немов “курчата під крило квочки”

Другі Зарембівські читання

[10, s. 39]. І хоча вояжер відкриває перед читачами розлогу картину минулого Ялти, там годі побачити контури вулиць або будівель. Подібна ситуація для його творів у подальшому стане нормою. Ще менший захват викликало в Едмунда Хоєцького найбільше і найбільш сучасне натоді місто Криму – Севастополь. “Всюди пробивається той нешляхетний смак XVIII століття, що передражнює стародавні святині й пантеони, нездатний наслідувати їх власними силами. Не знаю нічого нуднішого для ока, ніж вигляд міста, що з’явилося кільканадцять років тому», – пише мандрівник [10, s. 108]. Більше сподобався мандрівнику Бахчисарай: “Здалека блищать вже півмісяці мечетей і тягнуться в небо стрункі вежі мінаретів. Столиця Криму як кожне східне місто на певній відстані виглядає клумбою тюльпанів, що чарує веселковими кольорами своїх корон і виростає з болотистої смуги … вулиці цього міста тісні і заповнені з обох боків виставленим крамом” [10, s. 135–136].

Сімферополь в очах Е. Хоєцького нічим не кращий за Севастополь:

«місто виключно урядове, розміщене на найменш цікавій на весь Крим площині, вулиці прямі, витягнуті в лінію, будинки білі і всі в однаковому стилі поставлені” [10, s. 234]. Про Алушту мандрівник згадує лише, що вона – “містечко, в чарівному місці над берегом моря розташоване” [10, s. 255]. А ось як виглядав тодішній Білогірськ: “найбільше місто на весь півострів, Карасу-Базар, що нараховує до 15000 населення, 700 домів, 32 мечеті, 1 католицький костьол, один вірменський, дві грецькі церкви і синагогу. Окрім того, що кілька домів можна побачити кав’ярні чи караван-сараї” [10, s. 275]. Що до Судаку, то його мандрівник майже не розгледів за видом місцевої долини, який його надто вразив: “долина перетворюється тоді на гігантський кошик мигдалевих і персикових квітів; де-не-де … червоніють дахи міських будов” [10, s. 291]. Старий Крим Е. Хоєцького відверто засмутив – надто разючі були відмінності між колишнім і теперішнім його виглядом. “Це нужденне сьогодні поселення, завалене руїнами минулої своєї величі … серед руїн ще можна бачити рештки давніх мечетей … Коли промисли процвітали, торгівля була жвавою і Ескі-Крим яснів пишністю; мешканці, горді своїм багатством, будували прекрасні мечеті та лазні.



Pages:     | 1 |   ...   | 9 | 10 || 12 | 13 |   ...   | 39 |
 
Похожие работы:

«ЕКОНОМІКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УДК 338.72 В’юн В.Г, Гайдаєнко О.М. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ТА ФОРМУВАННЯМ РЕКРЕАЦІЙНІХ ТЕРИТОРІЙ Досліджуються теоретичні засади щодо The teoretical principles are explored in управління розвитком та формуванням relation to a management development and рекреаційних територій з метою підвищенн я forming of rekreational territories with the ефективності використання рекреаційних purpose of increase efficiency of the use of ресурсів в рамках сталого...»

«УДК 330.341.1 СИСТЕМНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПОНЯТТЯ «ІННОВАЦІЯ» Шенгерій Т.О., аспірант Полтавська державна аграрна академія У статті проведено аналіз та систематизацію основних контекстів вживання поняття «інновація» як базисного поняття інноваційної царини в економічній літературі. Проаналізовано ієрархічну класифікацію цього поняття. The article deals with the analysis and systematization of main contexts of use of concept «innovation» as a basis concept of the innovation domain in...»

«ПОКАЗНИК Віталій Лях РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ УНІВЕРСИТЕТСЬКОЇ НАУКИ Історія філософії : Підручник: У 2 х т. / За ред. В.І. Ярошовця Київ: Видавничо поліграфічний центр «Київський універ ситет», 2007. — Т. 1. — 472 с.; Т. 2. — 536 с. Підручник з історії філософії є двотомовим виданням, в якому розкрито концептуально парадигмальний ха рактер історико філософського процесу, природу істо рико філософського знання в різні історичні епохи, сис тематично розглянуто всі головні напрямки, школи, тенденції,...»

«Тимофій ЛАЗОРЕНКО ДУХОВНІСТЬ І ПРОГРЕС КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ ДУХОВНОСТІ Друге видання Видавець Вадим Карпенко Київ Літературно-художнє видання Тимофій ЛАЗОРЕНКО Духовність і прогрес. Короткий нарис історії духовності. У книзі простежуються головні етапи розвитку феномену духовності як найважливішого чинника формування вільної людської особистості і можливостей її розвитку в громадському суспільстві. ЛАЗОРЕНКО Тимофій Григорович. Духовність і прогрес. Короткий нарис історії духовності. – К.:...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Науково-методичний збірник ( Випуск ХL ) Слов’янськ, УДК 371.13 ББК 74. Г.9 Гуманізація навчально-виховного процесу: Збірник наукових праць. – Вип. ХL /За заг.ред. проф. В.І.Сипченка. – Слов’янськ: Видавничий центр СДПУ, 2008. – 301 с.Редакційна колегія: Сипченко В.І. – кандидат педагогічних наук, професор (відповідальний редактор). Борисов В.В. – доктор педагогічних наук,...»

«ISSN 2078-5534. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2011. Випуск 54. С. 358–368 Visnyk of the Lviv University. Series Philology. 2011. Issue 54. Р. 358–368 УДК 811.521’373.7-115 ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ЯПОНСЬКИХ ПАРЕМІЙ: ТИПОЛОГО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ Володимир Пирогов Київський національний лінгвістичний університет, кафедра мов і цивілізацій Далекого Сходу, вул. Лабораторна, 5/17, Київ, Україна, 03680, тел.: (044) 529 49 16, e-mail.: pirogov_ukremb@hotmail.com Висвітлено...»

«ДЕРЖАВНА АРХІВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ АРХІВ УКРАЇНИ КАРТОГРАФІЧНІ МАТЕРІАЛИ У СКЛАДІ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ФОНДІВ ЦДНТА УКРАЇНИ ДОВІДНИК Київ ДНВП “Картографія” УДК 912.43:002.66](477)(035) ББК 216.17(4Укр)л6 К27 Укладачі: А. О. Алєксєєнко – нач. від. використання інформації документів ЦДНТА України, М. А. Балишев – заступник директора ЦДНТА України, канд. істор. наук, О. Є. Дождьова – провід. спеціаліст від. використання інформації документів ЦДНТА України...»

«ІСТОРІОГРАФІЯ СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ ЛЬВІВЩИНИ І ПЕРЕДУМОВИ Медичне право України: проблеми становлення та розвитку. Матеріали I Всеукраїнської науково-практичної конференції 19—20.04.2007, м. Львів ЇЇ РОЗВИТКУ В СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ (ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ) Найда А. І., Малик О. Р. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького Зародження судової медицини зумовлене не стільки рівнем розвитку лікування, скільки характером правових відносин. Формування судової медицини на...»

«ISSN 0130-528Х. Українське літературознавство. 2011. Випуск 74. С. 259–270 Ukrainian Literary Studies. 2011. Issue 74. P. 259–270 УДК 801.81:398.8(=161.2)І.Франко ДУМОЗНАВСТВО ІВАНА ФРАНКА Святослав Пилипчук Львівський національний університет імені Івана Франка, Інститут франкознавства, вул. Університетська, 1, Львів 79000, Україна, е-mail: s.pylypchuk@online.ua Висвітлено внесок Івана Франка у розвиток українського думознавства. Зосереджено увагу на Франковій інтерпретації проблеми походження...»

«Збірник наукових праць 303 УКРАЇНА В ЄВРОПІ: ПОШУКИ СПІЛЬНОГО МАЙБУТНЬОГО / ЗА РЕДАКЦІЄЮ ДОКТОРА ІСТОРИЧНИХ НАУК, ПРОФЕСОРА А. І. КУДРЯЧЕНКА. – К.: ФЕНІКС, 2009. – 544 С. К олективна монографія науковців Інституту європейських досліджень НАН України у співробітництві з колегами інших наукових установ присвячена актуальним проблемам сходження незалежної Української держави в колі європейських країн, аналізу її можливостей, викликів і перспектив. Рецензована книга віддзеркалює тривалий...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»