WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 95 | 96 || 98 | 99 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 97 ] --

З часів зміни політичного устрою Угорщина матеріально підтримує інституції закордонних угорців (до зміни політичного устрою така підтримка була лише епізодичною, наприклад, забезпечення доступу до угорської преси в регіонах із компактним проживанням угорців). Політика підтримки стосується в першу чергу питань освіти, економіки, місцевої угорської преси, гласності. Це ті основні напрямки (зі згоди закордонних угорців), які незалежно від різних змін у системі підтримки залишаються пріоритетними.

З 1990-х років були розбудовані інституції, які відповідають за політику надання підтримки. До них належать Відомство угорців за кордоном, управління Міністерства освіти з питань закордонних угорців, довкола яких створені благодійні фонди. Найбільшими серед них є Благодійний фонд ім. Іййєша, Благодійний фонд ім. Опацоі, фонд «Правиця допомоги», фонд ім. Мочарі та фонд «Нове рукостискання». Систему громадських благодійних фондів скасували в 2006 році, після чого їхні завдання і ресурси перебрали на себе фонд «Рідний край» (Szlfld Alap) та ЗАТ «Корвінус», а також інші фонди.

Благодійний фонд ім. Іййєша, заснований 1990 року, проводив широку діяльність у різних сферах, оголошуючи різноманітні конкурси на здобуття грантів.

Фонд ім. Іййєша (Illys Kzalaptvny), як і фонди «Нове рукостискання» (j Kzfogs Kzalaptvny) та «Правиця допомоги» (Segt Jobb Alaptvny), мали систему малих кураторій, суть яких зводилась до того, щоб рішення про гранти та розподіл допомоги приймалися на місцях (за кордоном). В інших фондах закордонні угорські експерти або отримували місця в кураторії або ж запрошувались для розгляду конкретних питань у режимі ad hoc.

У порівнянні з фондом ім. Іййєша інші громадські організації мали вужчу сферу діяльності: зокрема, фонд ім. Опацоі оголошував конкурси і розподіляв гранти виключно в сфері освіти і навчання для закордонних угорців. Так, наприклад, на Закарпатті ця організація надала гранти по 176 проектах на суму 687,5 мільйона форинтів, з яких 7% спрямовано на початкову, 27% – на середню, 51%

– на вищу освіту і 8% – на навчання дорослих. Фонди «Правиця допомоги» та ім. Мочарі зосередились на наданні медичної допомоги угорцям, які проживають за кордоном. У рамках їхньої діяльності близько 12 тисяч закарпатських угорців отримали можливість лікуватися на етнічній батьківщині. Фонд «Нове рукостискання» від часу свого створення у 1995 році оголошував конкурси на отримання грантів для закордонних угорських підприємницьких структур.

Після реорганізації у 2006 році системи надання допомоги, її структура стала більш уніфікованою і прозорою. Фонди, що функціонували до того часу, припинили своє існування або влились у фонд «Рідний край», який діє під егідою

Закарпаття в роки незалежності України (до 2009 року)

Секретаріату Прем’єр-міністра і сьогодні проводить більшість із конкурсів.

Рішення про напрямки підтримки приймає узгоджувальний регіональний форум фонду. При перегляді політики підтримки досягнуто згоди про те, що в першу чергу підтримуватися будуть ті громади, які ще не стали членами ЄС, а тому Воєводина і Закарпаття порівняно з кількістю їхнього населення отримують більш вагому підтримку (Закарпаття 19% від усієї суми підтримки). Половина суми підтримки використовується на освіту, 40% – на культуру, церкву і ЗМІ, а 10% – на розвиток інформатики та підтримку співпраці на рівні самоврядування.

Одним із завдань оновлення політики підтримки було забезпечення її стабільності й передбачуваності. Для цього на підставі подань представників закордонних угорців визначили перелік так званих національно важливих закладів і програм, які щорічно отримують підтримку в сумі 667 мільйонів форинтів, незалежно від змін у державному бюджеті. На Закарпатті таку прогнозовану підтримку отримують Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ, угорський філіал Мукачівського гуманітарно-педагогічного інституту ім. Ілони Зріні, Центр гунгарології Ужгородського національного університету, 4 реформатські ліцеї, Мукачівський ліцей з угорськомовним навчанням, Карачинський греко-католицький ліцей, соціальна діяльність реформатської та римо-католицької церков, програма для тих, хто проживає в діаспорі, дослідницькі колективи, Берегівський угорський національний театр ім. Дюли Іййєша, літературні та культурні заклади в Україні.

При цьому названі заклади можуть брати участь у конкурсах фонду «Рідний край»

(Szlfld Alap), отримувати додаткове фінансування до прогнозованого базового.

Допомога надається не тільки закладам, існують і персональні дотації. Крім навчально-виховної допомоги, яка надається відповідно до закону «Про статус угорців, котрі проживають за кордоном» (у 2007/2008 навчальному році нею скористались близько двадцяти тисяч учнів і студентів), існує і допомога, спрямована на підтримку зв’язків. Мета цієї підтримки – полегшення фінансового тягаря у зв’язку зі вступом Угорщини до Шенгенської зони і подорожчання вартості віз. Умовою надання такої підтримки є наявність у прохача посвідчення закордонного угорця або посвідчення члена сім’ї закордонного угорця, а мета поїздки повинна бути: навчальна, культурна, мистецька, загальноосвітня, наукова діяльність, релігійне життя, ЗМІ, спорт, цивільно-громадські зв’язки, співпраця на рівні місцевого самоврядування, співпраця з угорцями за кордоном, а також вшанування померлих (бізнес-поїздки та подорожі з метою працевлаштування не підтримуються).

Кількох десятків тисяч жителів Закарпаття стосувався розпочатий Угорщиною процес компенсації. Перший закон про компенсацію був прийнятий у 1992 році.

Згідно з цим законом особам, несправедливо позбавленим свободи і життя в період із 1938 по 1989 роки було призначено компенсацію. Закон розповсюджувався і на закордонних угорців, а тому з’явилась можливість подавати заяви на компенсацію і особам із Закарпаття, які були депортовані або відправлені на примусові роботи, незаконно засуджені за етнічною чи національною ознакою, або тривалий час перебували у таборах для військовополонених Радянського Союзу.

Не можна забувати і про фінансову допомогу, яку Угорщина надала Закарпаттю під час паводку на Тисі у 1998 році, в тому числі у рамках «Програми допомоги 482 Розділ IV.

Закарпаттю». У ліквідації наслідків повені активну участь брали церкви, а також інші благодійні організації. Після паводку регіон отримав всебічну допомогу (відновлення зруйнованих будинків, поставка продовольства та посівного матеріалу), що мало прискорити відбудову Закарпаття.

Значну допомогу Закарпаттю надають церкви та різні громадські організації Угорщини. Оскільки облік цієї допомоги не ведеться, її розміри, навіть приблизно визначити неможливо, але, безумовно, без неї закарпатські угорці перебували б у більш скрутному становищі.

За часів Радянського Союзу підтримувати зв’язки із закордоном для фізичних осіб було надзвичайно складно. Той, хто не мав родичів за кордоном, виїхати туди міг тільки за наявності дипломатичного паспорта, туристом або в складі спортивних, мистецьких, наукових делегацій. На радянсько-угорському кордоні унікальним явищем був радянсько-угорський Сад дружби біля прикордонного переходу Астей-Берегшурань. В історії формування сусідських відносин це був особливий випадок, адже кордон з Угорщиною можна було перетнути лише на прикордонному переході Чоп-Загонь, на всій іншій ділянці кордону був установлений суворо контрольований колючий дріт. У яблучному саду раз на рік відкривали кордон угорські та радянські колгоспники, які разом із партійними керівниками збирали врожай фруктів. Специфічною була історія сіл Малих і Великих Селменців. Перше з них по завершенню Другої світової війни потрапило до Радянського Союзу, а друге – до Чехословаччини. Кордон між ними проклали вздовж центральної вулиці, і цвинтар залишився на чехословацькому боці, що унеможливило відвідання могил близьких родичів на довгі десятиріччя.

Зміни у згадані умови вніс 1989 рік. 1 березня 1989 року на радянсько-угорському кордоні було відкрито чотири контрольно-пропускні пункти для малого (спрощеного) пасажирського прикордонного руху. Але полегшення отримали лише ті, хто проживав поблизу кордону. Система малого прикордонного руху добре функціонувала впродовж десятиріччя, хоча і створювала умови для значних зловживань.

Кінець 1980-х років приніс і інше, символічне, відкриття кордону. Як для закарпатських угорців відкрили малий прикордонний рух, так для східних німців відкрили австрійсько-угорський кордон, що стало значним кроком на шляху до свободи та виходу із соціалістичного блоку. Для східних німців угорський уряд відкрив австрійсько-угорський кордон, зробивши цим самим зайвою берлінську стіну і нанісши таким чином ще один удар радянському режимові.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


До введення Шенгенської угоди громадяни України могли їздити в Угорщину по довготерміновим, безкоштовним візам, громадяни ж Угорщини отримали можливість в’їжджати в Україну без віз. За ініціативи Президента Віктора Ющенка Україна односторонньо скасувала візовий режим для громадян ЄС, але взамін чекала на безкоштовне надання шенгенських віз своїм громадянам. Україна багато разів висловлювала своє невдоволення з приводу того, що ЄС і, в першу чергу Угорщина, Словаччина та Литва нічого не роблять для цього. Уже навіть постало питання про введення Україною візового режиму для громадян ЄС, але багато хто вважає, що це більше зашкодить самій Україні, оскільки призведе до зменшення транскордонного руху та ввезення капіталу. Схожий асиметричний візовий режим уже існує між Україною і Польщею: він надає можливість отримання 5-річних віз для громадян України, котрі є систематичними учасниками двосторонніх зв’язків у сфері еконо

<

Закарпаття в роки незалежності України (до 2009 року)

міки, освіти, науки, культури і спорту, мають у Польщі документально підтверджену родину, бажають відвідати місце свого народження або ж є пенсіонерами.

У зв’язку з приєднанням Угорщини до системи Шенгенського режиму охорони кордону, візи для громадян України стали не лише важкодоступними, але й дорогими.

Громадяни, що мають посвідчення закордонного угорця, для компенсації вартості віз можуть скористатися системою підтримки зв’язків, яку надає Угорська держава.

5. ДЕМОГРАФІЯ ТА ЕТНІЧНА СТРУКТУРА

НАСЕЛЕННЯ ЗАКАРПАТТЯ: ДЕМОГРАФІЧНА

ПОЛІТИКА, МІГРАЦІЯ, ТРУДОВА МІГРАЦІЯ

–  –  –

Після здобуття незалежності Україною демографічна ситуація в Закарпатті, паралельно із загальнодержавними тенденціями, істотно погіршувалася.

Це проявлялося, з одного боку, в скороченні народжуваності, з іншого – в збільшенні смертності (Рис. 1).

Період інтенсивного скорочування народжуваності почався в 1988 році і тривав приблизно десять років (Рис. 1). Скороченню народжуваності сприяли два фактори:

• Закарпаття та Україна, разом зі всім пострадянським східноєвропейським простором, перебували у стадії демографічного переходу до типу відтворення населення, що характеризується низькою народжуваністю та приблизно нульовим приростом населення, яка в більшій частині Європи вже відбулася (ця стадія характеризується зниженням народжуваності до її стабілізації на рівні 10‰);

• природне скорочення народжуваності, пов’язане із суспільним розвитком, було прискорене економічною кризою та, викликаним нею, падінням життєвого рівня.

Після мінімуму на межі нового тисячоліття, коли народжуваність на Закарпатті знизилася до 11‰, почався повільний її підйом, і в останні роки вона знову перевищила 13‰. Серед причин повороту тенденції можна назвати вихід із економічної кризи, а також заходи щодо сприяння народжуваності, вжиті українським урядом після 2004 року.

Смертність в області, починаючи із 1970 років минулого століття, повільно, але незважаючи на невеликі відхилення, безперервно зростала. На межі тисячоліття рівень смертності у Закарпатті досяг рівня народжуваності, склавши 11‰, а в подальшому продовжував зростати до нинішнього рівня 13‰ (Рис. 1). Підвищення смертності також було викликане спільним проявом двох чинників:

484 Розділ IV.

• підвищення середнього віку населення, що відбувалося десятиліттями.

Серед населення із більш старою віковою структурою смертельні випадки трапляються частіше;

• зниження життєвого рівня, що було пов’язане зі зміною суспільного ладу, відзначилося і на підвищені смертності.

Рис. 1. Зміна народжуваності (суцільна лінія), смертності (пунктирна лінія) та природного приросту (відстань між лініями) на Закарпатті в 1946–2007 роках (у проміле) Джерело: Szab Lszl. Krptaljai demograi adatok (Ungvr – Budapest: Intermix, 1993); Головне управління статистики у Закарпатській області (2002–2008).

У зв’язку зі зниженням народжуваності, що було викликане економічною кризою, та підвищенням смертності скорочення природного приросту після здобуття Україною незалежності прискорилося. На початку нового тисячоліття народжуваність та смертність стали приблизно однаковими. З тих пір демографічна ситуація в області характеризується близько нульовим природним приростом.

Нагадаємо, що народжуваність на Закарпатті знизилася до рівня смертності останньою серед областей України.

Але демографічна ситуація виявляється значно відмінною навіть в межах області. Основні її особливості наведені нижче (Табл. 2, Рис. 2):

• народжуваність за останні два неповні десятиліття була вищою у східних, марамороських районах області;

• смертність, навпаки, досягала більш високих рівнів на заході Закарпаття;

• природний приріст, у відповідності з вищенаведеним, знижувався зі сходу на захід;

Закарпаття в роки незалежності України (до 2009 року)

• в новому тисячолітті природний приріст у західних районах Закарпаття стабілізувався у від’ємній ділянці, тобто демографічна криза, що характерна для переважаючої частини України, поширилася і сюди;

• на сході, на території історичної Мараморощини та Угочанщини, народжуваність і надалі перевищує рівень смертності. Поясненням цього виняткового для України явища є наявність у цьому регіоні великих зберігаючих традиції, сіл, для яких до сьогоднішнього дня характерні міцні дво- або багатодітні сімейні моделі;

• хоча даних щодо демографічних характеристик окремих національностей області не маємо, але екстраполюючи показники Берегівського району, населеного в основному угорцями, на закарпатських угорців у цілому, напрошується висновок, що демографічні показники згаданої етнічної спільноти гірші, ніж у домінуючої: вони характеризуються нижчою народжуваністю, вищою смертністю та демографічною кризою впродовж останнього десятиліття;



Pages:     | 1 |   ...   | 95 | 96 || 98 | 99 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«20 Наукові записки: Серія “Історія” УДК 92.09 – 058.237(=161.2) (477.83/86) Олена Ганусин МАТЕРІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ СТАНОВИЩЕ ГАЛИЦЬКОЇ ТВОРЧОЇ ІНТЕЛІГЕНЦІЇ НА МЕЖІ ХІХ–ХХ СТОЛІТЬ У статті йдеться про матеріальне становище, побут та дозвілля української творчої інтелігенції (літераторів, художників, композиторів). Розглянуто обставини та особливості приватного життя митців в залежності від фінансових можливостей, товариських відносин, професійної та громадської діяльності. Проаналізовано їх місце,...»

«Міністерство освіти і науки України ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Українська асоціація усної історії Кафедра історії та культури України Навчально-науковий центр усної історії КОМУНІКАТИВНІ ГОРИЗОНТИ УСНОЇ ІСТОРІЇ Матеріали міжнародної наукової конференції 17-18 травня 2013 р. Переяслав-Хмельницький УДК 94 (477) ББК 63.3 (4Укр) К 63 Рекомендовано до друку Вченою радою ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет...»

«Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка ДУХОВНІСТЬ. КУЛЬТУРА. НАЦІЯ. Збірник наукових статей Випуск 3 ІВАН ФРАНКО ТА УКРАЇНСЬКА ДУХОВНА КУЛЬТУРА Львів 200 Духовність. Культура. Нація. Збірник наукових статей. Випуск 3. Іван Франко та українська духовна культура. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. – 87 с. Spirituality. Culture. Nation. Collected scientific articles. Vol. 3. Ivan Franko and Ukrainian spiritual culture. –...»

«УДК 378.22: 17.023.36-027.561 НАТАЛІЯ НАТАЛЕВИЧ (Полтава) НАУКОВІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ КУЛЬТУРОЛОГІВ Проаналізовано сучасні наукові підходи до формування професійної компетентності майбутніх фахівців культурології та обрунтовано шляхи їх оптимального поєднання. Здійснено аналіз сучасних досліджень системи професійної підготовки майбутнього фахівця культурології та виділено низку провідних наукових підходів, що лежать у їх основі: особистісний,...»

«конгресу петлюрівців в Україні. – К., 1996. 20. Сідак В. Національні спецслужби в період Української революції 1917–1921 (невідомі сторінки історії). – К., 1998. – 320 с. 21. Ковальчук М. Невідома війна 1919 року. Українсько-білогвардійське збройне протистояння. – К., 2006. – 590 с.22. Волков С.В. Энциклопедия Гражданской войны. Белое движение. – М., 2002. – 671 с. 23. Савченко В.А. Двенадцать войн за Украину. – Харьков, 2005. – 415 с. 24. Bruski J. Rada Republiki – parlament Ukrainskiej...»

«Віктор Горобець «Волимо царя східного.» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава КРИТИКА Viktor Horobets “We Prefer an Eastern Tsar.” Ukrainian Hetmanate and the Russian Dinasty Before and After the Treaty of Pereyaslav Kyiv Віктор Горобець «Волимо царя східного.» Український Гетьманат та російська династія до і після Переяслава Київ ББК 63.3 (4Укр)-3 В У книжці Віктора Горобця детально проаналізовано найскладніший і найсуперечливіший період взаємин Гетьманату та...»

«Афонін Е.А., Бандурка О.М., Мартинов А.Ю.СОЦІАЛЬНІ ЦИКЛИ: історико-соціологічний підхід ТД «Золота миля» Харків УДК 316.244 Серія «Відкрита дослідницька ББК 60.5 концепція», Випуск А Рецензенти: Сохань Л. В., доктор філософських наук, професор, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України. Пірен М. І., доктор соціологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки. Віднянський С. В., доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України....»

«Міністерство інфраструктури України Державна служба зв’язку України Одеська національна академія зв'язку ім. О.С. Попова Кафедра “Мережі зв'язку” Царьов Р.Ю. ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ Навчальний посібник з підготовки бакалаврів за напрямом «Телекомунікації» ЗАТВЕРДЖЕНО методичною радою академії зв’язку Протокол № 8 від 11.02.2011 р. Одеса 2011 УДК 621.339.18 План НМВ 2011 р. Рецензент: Царьов Р.Ю. Електронна комерція: навчальний посібник з підготовки бакалаврів / Царьов Р.Ю. – Одеса: ОНАЗ ім. О.С....»

«Т.Брежнєва, О.Їжак. А. Шевцов ЄВРОАТЛАНТИЧНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ: ВІЙСЬКОВО-ПОЛІТИЧНІ АСПЕКТИ монографія Під редакцією академіка НАН України. В.Горбуліна Дніпропетровськ “Пороги” ББК 68 Б 87 Затверджено до друку вченою радою Дніпропетровської філії Національного інституту стратегічних досліджень Роботу виконано на замовлення Національного центру з питань євроатлантичної інтеграції Рецензенти: Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України, директор Національного інституту...»

«152 Наукові записки: Серія “Історія” Василий Клок ПРАЗНОВАНИЕ ПЕРВОГО МАЯ ПОЛЬСКИМИ ЛЕВЫМИ ПАРТИЯМИ ГАЛИЧИНЫ В МЕЖВОЕННЫЙ ПЕРИОД В статье анализируется празднования первого мая польскими левыми партиями в межвоенный период. Характеризуются методы, которые использовали политические силы во время уличных акций в этот день. Ключевые слова: коммунисты, социалисты, митинг, демонстрация, Первомай. Vasyl Klok CELEBRATION OF MAY POLISH LEFTIST PARTIES GALYCHYNA IN THE INTERWAR PERIOD This article...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»