WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 93 | 94 || 96 | 97 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 95 ] --

4. ОФІЦІЙНА УГОРЩИНА ТА ПИТАННЯ

ЗАКОРДОННИХ УГОРЦІВ: ПРИКЛАД

ЗАКАРПАТТЯ

–  –  –

В Угорщині діє Конституція, основні положення якої затверджені Законом № ХХ від 1949 року. У 1989 році в Конституцію було внесено докорінні поправки, які набрали чинності 23 жовтня. Важливою стала поправка, за якою до Конституції внесено наступне визначення: «Угорська Республіка відчуває свою відповідальність за долю угорців, котрі проживають за кордоном, і буде сприяти у підтримці їхніх зв’язків з Угорщиною» (пункт 3, §6). Це речення з 1989 року перебуває в центрі численних практичних і теоретичних проблем та дискусій в Угорщині.

Політики і громадські діячі, посилаючись на це визначення, роблять заяви про існування численних зобов’язань (іноді – про невиконання зобов’язань) держави перед закордонними угорцями.

–  –  –

національності Джерело: Brdi Nndor – Fedinec Csilla – Szarka Lszl (szerk.) Kisebbsgi magyar kzssgek a 20.

szzadban. – Budapest: Gondolat Kiad – MTA Kisebbsgkutat Intzet, 2008. – 473. p.

«Повторне відкриття» угорців, що проживають за кордоном, можна віднести до років, що передували зміні політичного устрою. Природно, що мова йде про політичне відродження, адже приблизно 20% представників угорського суспільства мали особисті зв’язки – родичів або знайомих серед закордонних угорців. Демонстрації 1988 року проти знищення сіл у Трансільванії або ж проти побудови каскаду гідроелектростанцій біля Бевш-Нодьмороша (Ґабчікова) на словацько-угорському кордоні були так само органічно пов’язані зі зміною політичного устрою Угорщини, як і висунення на передній план питання підтримки закордонних угорців. Після зміни політичного устрою 1989 року і появи вище згаданого абзацу в Конституції піклування про долю закордонних угорців добровільно взяла на себе держава. Це питання стало майже єдиним серед угорського політикуму, щодо якого панував консенсус.

Після зміни політичного устрою угорська зовнішня політика дотримувалася трьох пріоритетів: шлях до європейської інтеграції, почуття відповідальності за закордонних угорців та політика добросусідських відносин. Узагальнюючи, можна сказати, що поки праві уряди першочерговими вважали питання інтеграційної політики і справу закордонних угорців, ліві уряди в центрі уваги тримали політику добросусідства і вступ до Європейського Союзу. Праві уряди (уряд Йожефа Анталла та Петера Бороша (1990–1994), уряд Віктора Орбана у 1998–2002 роках) до питання про долю закордонних угорців ставились ще й із певним сентименталізмом. Утвердженню консервативних цінностей, які розглядали націю як єдину емоційну спільноту, сприяло ще і те, що праві мали більш розвинену мережу зв’язків серед угорців, що проживають за кордоном, ніж політичні сили лівого спрямування. Ліві уряди – Дюли Горна (1994–1998), Петера Меддєші (2002– 2004), а пізніше Ференца Дюрчаня (2004–2006 та 2006–2009) ставилися до цієї справи більш прагматично. Свою відповідальність вони сприймали як економічне завдання: в центрі уваги стояла політика економічного розвитку. У питанні закордонних угорців, яке набуло певного символізму, ліві уникали конфронтації з правими аж до 2004 року.

472 Розділ IV.

Підтвердженням наявності консенсусу в питанні закордонних угорців є те, що в цей період усі угорські уряди дотримувалися так званої доктрини «залишення на рідній землі». Її суть полягала в розробці такої системи підтримки, яка не спонукала б закордонних угорців до міграції, а допомагала б їм забезпечити добробут та благополуччя в країні свого проживання. Безумовно, і в цих підходах були певні розбіжності між двома силами: ліві більше сприймали ідею мобільності, яка пов’язана з економічними вигодами міграції.

Після зміни політичного устрою угорські уряди часто змінювали ставлення до питання, хто повинен бути «господарем» справи закордонних угорців. Ця проблема загалом поставала в контексті боротьбі за компетенцію між Кабінетом Міністрів і Міністерством закордонних справ. Питанням закордонних угорців, що мешкали в сусідніх країнах, на урядовому рівні займалося Відомство закордонних угорців (ВЗУ), котре було створене в 1992 році замість Секретаріату закордонних угорців при Секретаріаті Прем’єр-міністра. ВЗУ в 1998 році було перепідпорядковане Міністерству закордонних справ, пізніше, у 2002 році, повернуте в підпорядкування Секретаріату Прем’єр-міністра, а впродовж 2004–2006 років знову опинилося в складі Міністерства закордонних справ. У 2006 році реорганізований після виборів уряд Ф. Дюрчаня ліквідував ВЗУ, а його функції перебрала служба державного секретаря при Секретаріаті Прем’єр-міністра.

Але, крім Відомства закордонних угорців, Міністерства закордонних справ та Секретаріату Прем’єр-міністра, питаннями закордонних угорців, що проживають у сусідніх країнах, займається ще цілий ряд структур. Це передусім Міністерство освіти, Президент республіки, Комітет із питань закордонних справ та закордонних угорців Угорських Національних Зборів, різні форуми, суспільні фонди, створені на базі приватних благодійних фондів, а після їх ліквідації – фонд «Рідний край»

(Szlfld Alap). До цього переліку слід додати також церковні й інші структури.

Угорщина ще до офіційного розвалу Радянського Союзу, 3 грудня 1991 року, визнала незалежність України і встановила з нею дипломатичні відносини. 6 грудня 1991 року дві держави уклали в Києві базовий договір, який регулював відносини Угорщини й України і був ратифікований Верховною Радою України в 1992 році, а Угорщиною – в 1993 році. За основу сторони взяли пакт Європейської стабілізації, розроблений міністром закордонних справ Франції Балладуром. Пакт передбачає укладення східноєвропейських базових угод, які забезпечать стабільність регіону.

Ці угоди мали дати гарантії відсутності територіальних претензій сусідніх держав одна до одної та забезпечення базових прав національних меншин. Договір зазначає: кордон, що пролягає між двома державами, обидві сторони визнають незмінним, ні зараз, ні в майбутньому територіальних претензій одна до одної не матимуть (стаття 2). У той же час договір визначає, що потрібно створити необхідні умови для взаємного гарантування збереження культурної, мовної, релігійної ідентичності національних меншин (стаття 17).

В Угорщині базовий договір поділив суспільну політичну думку навпіл. Під час парламентських дебатів про ратифікацію цього договору в 1993 році радикали заявляли, що Угорщина підписанням цього договору остаточно відмовляється від Закарпаття. Свою позицію вони мотивували тим, що між угорською й українською сторонами після Другої світової війни мирний договір не укладався (тому що

Закарпаття в роки незалежності України (до 2009 року)

підписував його Радянський Союз, а не Україна), а тому документ, яким Закарпаття було передано Радянському Союзу, України не стосується – отже можна вимагати повернення території. Цей конфлікт спричинив розкол тодішньої урядової партії: радикальна Партія угорської справедливості і життя вийшла з правлячого Угорського демократичного форуму. У той же час цей базовий договір не всі сприймали з радістю і в середовищі закарпатських угорців. Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ) висловлювало претензії у зв’язку з тим, що їх не було залучено до участі в переговорах, і таким чином, вирішено їхню долю, навіть не запитавши їхньої думки.

4.2. Змішана українсько-угорська комісія

31 травня 1991 року міністри закордонних справ Угорщини і УРСР Ґейза Єсенскі і Анатолій Зленко підписали Декларацію про забезпечення прав національних меншин. Ця Декларація містить доволі докладний опис прав національних меншин та їх гарантування.

Сторони, згідно з п. 1 протоколу, доданого до Декларації, мали створити змішану міжурядову комісію, котра повинна займатися питаннями забезпечення прав національних меншин. Змішана комісія, в роботі якої беруть участь і представники меншин, що проживають у цих країнах, готує для урядів обох країн рекомендації з вирішення проблем меншин із питань збереження національної ідентичності, розвитку освіти, культури – надзвичайно важливих для українців, що мешкають в Угорщині та угорців, що проживають в Україні. У відповідності до тексту 1991 року членами комісії є: з угорського боку – Відомство національних і етнічних меншин, Міністерство закордонних справ Угорської Республіки, Міністерство освіти і культури Угорської Республіки та орган місцевого самоврядування Саболч-Сатмар-Березької області і представники громадян Угорської Республіки української національності; з українського боку – Державний комітет Української РСР у справах національностей, Міністерство закордонних справ УРСР, Міністерство культури УРСР, Міністерство народної освіти УРСР, Виконавчий комітет Закарпатської обласної ради народних депутатів, а також представники громадян Української РСР угорської національності. Природно, що зі зміною урядових структур змінилися й фігуранти, але змішана комісія діє й по сьогодні. Згідно з текстом Декларації комісія повинна щорічно проводити принаймні два засідання, але фактично засідання проводять рідше.

Вперше змішана комісія засідала 4 лютого 1993 року в Києві, а до 2009 року провели всього 14 засідань. Комісія в першу чергу обговорювала питання освіти меншин (стан освіти на Закарпатті, стан угорських шкіл, забезпечення права на складання угорською мовою випускних іспитів у школах, питання підручників та наочних посібників, Закарпатського угорського педагогічного інституту в Берегові, угорськомовного факультету Ужгородського національного університету, а також справи українських недільних шкіл в Угорщині, відкриття і діяльність українських кафедр у ВНЗ Угорщини), стан культури меншин (підтримка преси та Берегівського угорського національного театру ім. Дюли Іййєша), справи забезпечення прав 474 Розділ IV.

меншин (таким, наприклад, було взаємне визнання права меншин на національнокультурну автономію). Але темою обговорення були й більш практичні проблеми:

справа прикордонних переходів, будівництво Берегівської районної лікарні, або хоча б питання страхування автомобілів, які перетинають кордон. Однак оскільки протоколи засідань комісії містять лише рекомендації, тому виконання цих рекомендацій або залишення їх поза увагою залежить від доброзичливості сторін.

Можна констатувати, що протоколи засідань змішаної комісії є своєрідним переліком наявних проблем, але відсутність політичної волі гальмує перетворення комісії у більш вагому структуру.

4.3. Угорська постійно діюча рада

Після зміни державного устрою в Угорщині виникла потреба налагодити організаційні рамки діалогу політичних сил Угорщини і політичних сил закордонних угорців. Уперше зустріч представницьких організацій угорських закордонних спільнот із представниками угорського уряду та угорських політичних партій відбулась 4–5 липня 1996 року в Будапешті. У рамках конференції «Угорщина і закордонні угорці» учасники обговорили політичні й стратегічні аспекти зв’язків Угорщини і закордонних угорців. Закарпаття на конференції представляли Микола Ковач, голова Товариства угорської культури Закарпаття, і Михайло Товт, голова Демократичної спілки угорців України. На цій конференції було прийнято рішення про необхідність систематичного проведення консультацій (наприклад, угорські партії зобов’язалися в питаннях, котрі стосуються угорської спільноти, проводити консультації з організаціями закордонних угорців), але протягом 1994–1998 років за правління тодішнього уряду такі зустрічі більше не проводились.

Зміни в організацію діалогу внесла урядова програма 1998 року, яка розглядала питання українсько-угорських консультацій. «Уряд надає надзвичайно важливого значення систематичному, організованому діалогу між Угорською державою та організаціями закордонних угорців. Координація спільних справ Угорщини й угорців, котрі проживають за кордоном, робить зустрічі усіх угорських політичних керівників систематичними. Це дає гарантію того, що розробка законів, угод, прийняття урядових рішень, що стосуються угорців, які проживають за кордоном, проводитиметься із залученням їх легітимних організацій», – вказується в урядовій програмі 1998 року.

Відповідно до цього в 1999 році знову було скликано конференцію «Угорщина і закордонні угорці – 1999», на яку були запрошені угорські партії, що мали парламентські фракції, закордонні угорські організації, які в своїх країнах мали парламентське або регіональне представництво, а також представники угорської західної діаспори.

По завершенню зустрічі була прийнята декларація, в якій сторони заявили: зазначена конференція діятиме на постійній основі як політична консультативна рада під назвою Угорська постійно діюча рада (Magyar lland rtekezlet, скорочено – MRT). Були утворені фахові комісії в сфері освіти, господарських та соціальних зв’язків, у сфері співпраці органів місцевого самоврядування

Закарпаття в роки незалежності України (до 2009 року)

й культури, права, а також із питань, пов’язаних з євроінтеграцією (з огляду на Шенгенську угоди).

Закарпатських угорців в Угорській постійно діючій раді представляло Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ). Демократична спілка угорців України була запрошена до цієї організації тільки в 2002 році, коли в Угорщині до влади прийшла Угорська соціалістична партія.

4.4. Закон про статус закордонного угорця

Робота Угорської постійно діючої ради (MRT) і фахових комісій концентрувалась в основному довкола розробки так званого закону «Про статус закордонних угорців». Питання необхідності прийняття закону про закордонних угорців вперше порушило Товариство угорської культури Закарпаття ще у 1998 році, спираючись на закон про закордонних українців, який уже знаходився в стадії розробки. ТУКЗ розробило концепцію закону, який викладав аспекти зобов’язання Угорської держави щодо закордонних угорців та їхні права. Але через суперечки, що відбувались у фахових комісіях Угорської постійно діючої ради та в різних міністерствах, все важче було визначитись щодо суб’єкта закону і можливих пільг. Справу ускладнювало і те, що на порядку денному постало й питання подвійного громадянства – угорське громадянство особливо бажали отримати трансільванські угорці. ТУКЗ у жовтні 2000 року розпочало збір підписів на підтримку введення статусу закордонного угорця. Було зібрано підписи 39 тисяч закарпатців. У зв’язку з прогнозованим масовим попитом ТУКЗ також ініціював, щоб видача посвідчень закордонних угорців відбувалась не лише в Угорщині, але й в Ужгородському консульстві.



Pages:     | 1 |   ...   | 93 | 94 || 96 | 97 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО Серія «Видатні педагоги світу» Випуск Яків Феофанович Чепіга (Зеленкевич) – видатний педагог, психолог, громадський діяч БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК Київ УДК 016:929+37(092) Чепіга Рекомендовано до друку вченою радою Державної науково-педагогічної бібліотеки ББК 91.9:7 України імені В. О. Сухомлинського Ч-44 (протокол № 10 від 8 серпня 2013 р.) Упорядники: Лисиця Н. М.,...»

«НАУКОВІ ЗАПИСКИ Історичні науки ВИПУСК 17 Острог – 2011 УДК 94(082) ББК 63 Н34 Рекомендовано до друку вченою радою Національного університету “Острозька академія” Протокол № 5 від 28 грудня 2010 р. Друкується згідно з постановою ВАК від 10.03.2010 № 1-05/2 Редакційна колегія: І. Д. Пасічник, доктор психологічних наук, професор (головний редактор); В. В. Трофимович, доктор історичних наук, професор (заступник головного редактора); Л. О. Зашкільняк, доктор історичних наук, професор; А. Є....»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ПРОГРАМА ЗВІТНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ за 2011 р. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ 29 березня 2012 р. м. Київ ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ Радкевич Валентина Олександрівна – директор Інституту професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України (голова) Єльникова Галина Василівна – заступник директора з наукової роботи ІПТО...»

«СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ БІБЛІОТЕКА МУЗЕЙНА ЕТИКА Науково-допоміжний бібліографічний покажчик Луцьк – 2013 Бібліографічний покажчик складений на замовлення кафедри документознавства і музейної справи Його мета – з найбільшою повнотою подати бібліографічну інформацію з курсу “Музейна етика”, який викладається у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки (історичний факультет, музейна справа і охорона пам’яток історії та культури)....»

«Міністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О.О. Богомольця «Затверджено» на методичній нараді кафедри філософії та соціології 28 серпня 2009 р. протокол № 1 Завідувач кафедри філософії та соціології доцент _ І.В.Васильєва Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до семінарського заняття Навчальна дисципліна Соціологія та медична соціологія Модуль № 1 Основні поняття і категорії Змістовий модуль № 1 соціології та медичної соціології...»

«Д. Стефанович, В. Янковий УДК: 94(100)«16/20»:006.915 МЕТРИЧНА СИСТЕМА: ВІД ВИБОРУ ОДИНИЦЬ ДО МІЖНАРОДНОЇ КОНВЕНЦІЇ (До 135-річчя Метричної конвенції) Висвітлюється історія десяткової метричної системи одиниць, принципи її створення, обставини її запровадження в Украні та деяких інших державах — членах міжнародних організацій, створених відповідно до рішень Метричної конвенції. Освещается история десятичной метрической системы единиц, принципы её создания, обстоятельства её внедрения в Украине...»

«SWorld – 18-30 March 2014 http://www.sworld.com.ua/index.php/ru/conference/the-content-of-conferences/archives-of-individual-conferences/march-2014 MODERN DIRECTIONS OF THEORETICAL AND APPLIED RESEARCHES ‘2014 Медицина, ветеринария и фармацевтика – Теоретическая медицина УДК 615.89(477.54/.62) Білавич І.В. УКРАЇНСЬКА НАРОДНА МЕДИЦИНА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Варшавський медичний університет, Варшава, вул. Жвіркі і Вігури 61, 02-091 Bilavych I.V. UKRAINIAN FOLK MEDICINE IN THE...»

«ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ ШОРОБУРА Інна Михайлівна УДК 37.012+910.1 (043.5) СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ШКІЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ (ХІХ-ХХ СТОЛІТТЯ) 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Київ – 2007 Дисертацією є рукопис. Робота виконана в Інституті педагогіки АПН України. Науковий консультант доктор педагогічних наук, професор Сиротенко Анатолій Йосипович, Інститут проблем виховання АПН...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки Кафедра загальної та соціальної психології СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА РОБОЧА ПРОГРАМА нормативної навчальної дисципліни підготовки cпеціаліста напряму 7.03010201 – «Психологія» Луцьк – 20 УДК 159.98(073) ББК 88.492р30 Рекомендовано до друку науково-методичною радою Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (протокол № 2 від 16 жовтня) Рецензенти: Іванашко О. Є. –...»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА КОПІЙКА ВАЛЕРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ УДК:327.39 ТЕОРЕТИЧНИЙ ТА ПРАКТИЧНИЙ ВИМІРИ РОЗШИРЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ Спеціальність 23.00.04 – Політичні проблеми міжнародних систем і глобального розвитку АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук Київ – 2004 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі міжнародних відносин та зовнішньої політики Інституту міжнародних відносин Київського національного університету...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»