WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 78 | 79 || 81 | 82 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 80 ] --

Поруч з’являються інші національно-культурні організації. У лютому 1989 року в обласному лекторії Товариства «Знання», за участі близько 350 осіб відбулися установчі збори «Підкарпатського товариства угорської культури» (надалі «Товариство угорської культури Закарпаття»). Його очолив викладач угорської філології Ужгородського державного університету Шандор Фодо. Це товариство 15 березня 1989 року, у день угорського національного свята, провело мітинг на площі Возз’єднання в Ужгороді, котрий зібрав близько тисячі учасників. Невдовзі відбулися установчі збори низки первинних осередків цього товариства. За інформацією обласного комітету Комуністичної партії, окремі виступаючі, приміром у Берегові, закликали не обирати комуністів на керівні посади.

Водночас проходить переосмислення минулого краю, історичних постатей, реабілітація невинно засуджених за політичними мотивами. У лютому 1989 року розвінчувати сталінізм узялася ініціативна група на чолі з кандидатом історичних наук, доцентом Ужгородського державного університету Василем Зілгаловим.

У масштабах України спонукою екологічного руху виступила Чорнобильська катастрофа (26 квітня 1986 року). У Закарпатті таким подразником послужила Пістрялівська радіолокаційна станція. Цей об’єкт розпочали будувати у 1985 році.

Місце підібрала комісія на чолі з головою обласного виконавчого комітету Михайлом Волощуком. Під будівництво виділили 371 га, зокрема лісу, котрий вирубували.

У жовтні 1988 року на ім’я першого секретаря обкому КПУ Генріха Бандровського надійшов лист з Академії наук України за підписом її голови академіка Бориса Патона. У ньому йшлося про серйозну тривогу, котру викликали можливі негативні наслідки будівництва радіолокаційної станції поблизу Мукачева. Який саме об’єкт будується влада приховувала. Незграбні версії від «ремонтної бази» до 394 Розділ III.

«макаронної фабрики» стимулювали підозрілість і недовіру. Першими на сполох ударили медики Мукачева. Вони підготували відкритий лист із протестом проти будівництва. Його підписали 168 лікарів. Збір підписів під листом розгорнули в усій області.

Ця екологічна проблема, поруч із освітньо-культурними прагненнями, стала наріжним каменем зародження навесні 1989 року в Мукачеві такої неформальної організації, як Товариство імені Олександра Митрака. Діяли чотири секції: екологічна, історична, літературна, народної творчості.

У 1988 році відкрито заявили про свої вимоги греко-католики. Їхні активісти вимагали легалізації конфесії, реєстрації громад, повернення храмів. Тоді ж на реєстрацію громад вони подали близько ста заяв, які влада не задовольняла.

Проте на той момент у 70 селах і містах Закарпаття діяли 48 греко-католицьких священиків і 20 черниць. Єпископ Іван Маргітич у травні 1988 року взяв участь у зустрічі греко-католиків із президентом США Рональдом Рейганом, що відбулася у Москві.

У доповіді 16 червня 1989 року на пленумі Закарпатського обкому Компартії перший секретар Г. Бандровський вимушено констатував: «Втративши віру в справедливе вирішення своїх питань, люди застосовують гострі форми протестів». Однак щоразу сильніше підривали авторитет влади соціально-економічні проблеми.

У серпні 1989 року після півстолітньої перерви відновилося Закарпатське крайове товариство «Просвіта». Воно проводило в Ужгороді постійно діючі зібрання

– віче, поповнювало фонди просвітницької літератури у державних бібліотеках, перевидавало раніше заборонені книжки на історико-культурну тематику, розповсюджувало опозиційні газети і патріотичні календарі. Розголосу набуло повернення Будинку радянських офіцерів історичним власникам – крайовій «Просвіті». Разом із тим «Просвіта» гучно реагувала на події, що відбувалися в Україні та в державах, де жила українська діаспора. Для молодого покоління участь у культурно-просвітніх акціях «Просвіти» і близьких за духом організацій (як неформальне «Студентське братство») стала повноцінним громадськополітичним гартом.

У численних дискусіях і прилюдних виступах порушувалися злободенні питання, що тривожили суспільство чи були штучно нав’язані партійною номенклатурою – оплотом тоталітарного режиму, що мімікрував і розпадався на уламки.

Серед них найбільший резонанс справили політичне русинство, вільна економічна зона, самоврядна адміністративно-територіальна одиниця. Вельми непокоїло погіршення екологічної ситуації, особливо в буремні часи будівництва Пістрялівської радіолокаційної станції. Додавало тривог майбутнє міжнаціональних відносин, загальні потреби відродження греко-католицької церкви, поновлення релігійного рівноправ’я без тоталітарного диктату.

Альтернативні комуністичним, громадські організації мали доволі строкату соціальну базу, проте рівночасно – спільну ідеологічну основу. Домінували інтереси територіальної цілісності України, мирної, ненасильницької модернізації політичної системи суспільства.

В організаціях демократичного спрямування знайшли відбиток політичні ідеали першої половини ХХ століття та їх яскраві речники, котрі входили в комуністичний індекс заборонених персоналій. У результаті кризи влади стався величезний за

Радянське Закарпаття (1944–1991)

наслідками культурний вибух, який назвали «національним відродженням». Закарпатські мірки для нього не були затісними.

Ось чому точилася запекло медійна і публічна боротьба з троянським конем «карпатського русинства». Навколо цього вміло розігрувалася політична карта регіональними діячами з кола комуністичної влади. Проте «русинський подразник»

став цементуючою ланкою для демократичних сил в їхньому державотворчому стремлінні.

Через штучний розігрів сепаратистських течій керівництво СРСР намагалося послабити національно-визвольну боротьбу та уникнути розпаду. Подібні об’єднання ініціювалися в Криму, Придністров’ї, Прибалтиці, Абхазії, Південній Осетії тощо. У деяких регіонах мали місце кровопролитні зіткнення, проте Закарпаття заслужило мирного сценарію.

Планова реанімація русинства була стратегічно спрямована на послаблення української діаспори у сусідніх країнах. Інститут етнографії Академії наук СРСР 6 лютого 1990 року оперативно заявив: «Теоретично можна вважати, що русини – поняття одного порядку з росіянами, українцями і білорусами, а не частина якогонебудь із цих етносів».

У 1990-му негайно з’явилися «Товариство карпатських русинів» у Закарпатті (лютий), «Русинська Оброда» у Словаччині (березень), «Стоваришеня лемків»

у Польщі (квітень), «Об’єднання приятелів Підкарпатської Русі» у Чехії (жовтень), «Руска Матка» у Сербії (грудень), а у травні 1991 року – «Русинська організація Угорщини». Тоді ж пройшов перший світовий конґрес русинів у Меджилабірцях (Словаччина). «Товариство карпатських русинів» у Закарпатті вимагало визнати русинів окремою національністю, автономну Підкарпатська Русь, подібну до Швейцарії. Проте бажання включити Українську державу, що утверджувалася, в розв’язання чиїхось геополітичних амбіцій виявилося ідеєю безплідною.

Усе це цілковито вмістилося в рамки двох дискусійних напрямків: історикополітичний та лінгвістико-етнологічний. Адептів русинізму вистачило тільки на політику, та невдовзі вони затерлися, загубилися.

11.2. Народний Рух України

В авангарді національно-визвольної боротьби була масова громадсько-політична організація – Народний Рух України.

У Народний Рух входили люди різних ідеологічних уподобань – ліберальні комуністи, радикальні націоналісти, демократи космополітичних переконань, релігійні діячі. Об’єднавчим стало усвідомлення необхідності спільними зусиллями перемогти тоталітарну систему, утвердити демократичний лад шляхом циркуляції політичної еліти, заміни комуністичної номенклатури професійно підготовленими представниками контреліти, опозиційними діячами. Несподівана поява популярного Народного Руху України стала можливою через послаблення тоталітаризму «перебудовними» процесами. Політична лібералізація проходила в Радянському Союзі у другій половині 1980 років і зачепила за живе першокласних інтелектуалів у рядах правлячої Комуністичної партії. Вони шукали виходу із суспільного тупика і продукували програми демократичних перетворень.

396 Розділ III.

Установчий з’їзд Народного Руху України за перебудову пройшов у Києві 8–10 вересня 1989 року. 1.109 делегатів представляли 280 тисяч «рухівців» з усіх регіонів України, а також Латвії та Литви. Закарпатська делегація складалася з 15 осіб.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Як гість на з’їзді виступив голова Товариства угорської культури Закарпаття Шандор Фодо. Він гаряче підтримав національно-визвольні змагання українського народу.

23 вересня 1989 року в Ужгороді в обласному будинку культури профспілок відбулася установча конференція Закарпатської крайової організації Народного Руху за перебудову. Сприяли у цьому обком Компартії та Ужгородський міськвиконком.

Обком виготовив запрошення, мандати, друковану продукцію, міськвиконком надав зал, озвучення тощо. У конференції взяло участь 220 делегатів. 186 представляли інтелігенцію, 13 – робітників, 10 – студентів, 10 – пенсіонерів, 1 – домогосподарок. Вищу освіту мав 171 делегат. Комуністів було 75, а комсомольців – 17.

Мандатна комісія налічила 205 українців, 7 росіян, 3 угорців, 2 євреїв, 1 кабардинця, 1 караїма. Делегати приїхали з усіх міст і районів Закарпаття.

Із доповіддю «Про завдання Народного Руху України на Закарпатті» виступив Петро Скунць. Окремо розглянули стан української мови (письменник Юрій Керекеш, професор Павло Чучка), соціально-економічні (професор Іван Мешко, інженер Ярослав Мойшевич), міжнаціональні (доцент Михайло Тиводар) та інші проблеми. Слово мав і другий секретар обкому КПУ Степан Туряниця.

Загалом виступило понад тридцять ораторів. Конференцію від єврейської меншини краю привітав професор УжДУ Яків Штернберг, а голова Товариства угорської культури Закарпаття Шандор Фодо ще й прикріпив до синьо-жовтого прапора, що був на сцені, угорську національну триколірну стрічку.

Для Народного Руху в Закарпатті мало вирішальне значення, що його творили знакові постаті, зокрема письменники, науковці, педагоги, митці. Сподівання консервативного керівництва Комуністичної партії України на те, що створений з їхньої згоди Народний Рух буде підконтрольною структурою, не виправдалися.

Натомість українські патріоти отримали потужну організацію як украй необхідний засіб боротьби за глибоку демократизацію, масштабні соціально-економічні реформи, власну державу.

У щоденній опозиційній діяльності специфікою Закарпаття були наступні напрямки. Першими у хронологічному вимірі стали екологічні акції. Крім наполегливих вимог зупинити будівництво Пістрялівської радіолокаційної станції, порушувалися болючі питання про забруднення області промисловими відходами, надмірну вирубку лісів, використання шкідливих хімічних речовин у сільському господарстві тощо. Просвітницький напрямок почався з яскравих публічних виступів шанованих учених за підвищення статусу української мови, відродження національної пам’яті та символіки.

Вагомими ініціативами у Закарпатті увінчалася різнопланова боротьба за демократизацію суспільних відносин, прогресивні економічні реформи, соціальну справедливість, проти привілеїв партійної номенклатури. Послідовно проводилася агітація за підвищення суверенітету України аж до незалежності. Критикувався кожен поточний промах у діях Комуністичної партії та її ключових функціонерів.

Гідне подиву вперте змагання за легалізацію греко-католицької церкви, повернення їй раніше вилучених державою матеріальних цінностей.

–  –  –

Пересічне населення Закарпаття включалося у політичний процес двома формами. Дуже часто проводилися масові акції – мітинги, демонстрації, пікети, конференції, інші народні зібрання. Не меншої значимості надавалося розповсюдженню опозиційних видань, листівок тощо. Так, у 1990–1991 роках у Закарпатській області виходила низка «неформальних» газет: «Нова свобода», «Благовісник», «Карпатська Україна», «Голос Мараморощини», «Просвіта», «Пробудження». Вони були невисокої поліграфічної якості, проте люди тяглися до «правдивого слова».

У суботу, 2 вересня 1989 року, відбувся перший мітинг Народного Руху в Закарпатті – на площі імені Дмитра Вакарова міста Хуст. Його дозволила влада. Чільною темою було обговорення законопроектів про вибори парламенту і місцевих рад.

На нечувану за радянські роки акцію зібралося декілька тисяч людей.

Регулярні масові мітинги стали коронною зброєю Народного Руху. Лише в першому кварталі 1990 року їх відбулося у різних містах, селищах і селах Закарпатської області більше сорока. У середньому – один мітинг кожні два дні. Теми, що піднімалися, мали комплексний характер і відповідали суспільним запитам. Центрами політичної активності у Закарпатті стали міста Ужгород, Мукачево, Хуст, Тячів і селище Великий Бичків Рахівського району.

Важливу роль для кристалізації програмних засад і незворотності процесу багатопартійності зіграли рішення ІV сесії Великої ради Народного Руху України.

Вона відбулася 24–25 березня 1990 року в Хусті.

На відміну від інших областей Західної України, в Закарпатті на виборах до парламенту (Верховної Ради) і місцевих рад 18 березня 1990 р. перемогу здобули представники комуністичної номенклатури. Висуванці Народного Руху перемогли тільки в окремих округах. Так, народними депутатами України обрали адвоката Віктора Бедя, голову лісопереробної асоціації «Закарпатліс» Івана Герца, директора Закарпатського науково-дослідного інституту агропромислового виробництва Василя Шепу. У парламенті вони увійшли до опозиційної Народної Ради. Інші сім депутатів від області влились у комуністичну більшість.

Роком раніше, у березні 1989 року, яскравою демонстрацією критичного ставлення до владної верхівки стали результати виборів депутатів Верховної Ради СРСР у Закарпатському національно-територіальному окрузі.

Вперше за радянський час ця виборча кампанія мала альтернативний характер

– на одне місце балотувалися двоє осіб. Із першим секретарем Закарпатського обкому КПУ Генріхом Бандровським змагався мало кому відомий головний лікар Дубівської дільничної лікарні Тячівського району Микола Бігунець. За Г. Бандровського проголосував тільки 185.751 виборець, а за М. Бігунця – 617.974, або у 3,3 разу більше. Ці результати назвали антикомуністичним протестом.

11.4. Облога обласної ради у вересні–жовтні 1991 року У березні 1990 року на виборах до Закарпатської обласної ради перемогло небагато демократично налаштованих кандидатів – близько двадцяти. Загалом же 398 Розділ III.

обласна рада складалася з 120 депутатів. Половина з цієї двадцятки пов’язувала себе з Народним Рухом й утворила депутатську групу «Демократична платформа».



Pages:     | 1 |   ...   | 78 | 79 || 81 | 82 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки», Вип. 17 УДК 94 (477): 376.64 – 058.862«18/19» О. В. Кравченко Українська державна академія залізничного транспорту ЗЕМСЬКІ СИРІТСЬКІ БУДИНКИ В УКРАЇНІ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ ст.) Стаття присвячена дослідженню земської громадської опіки над дітьми-сиротами та підкидьками. Проаналізований процес створення земських сирітських будинків в Україні, соціальний та віковий склад вихованців сиротинців. Особлива увага...»

«УДК 811.112.2373.237 АНТРОПОЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ НІМЕЦЬКОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ ЛІСІВНИЦТВА Вікторія Синьо Ужгородський національний університет, вул. Університетська, 14, Ужгород, 89000, Україна e-mail: vika.syno@gmx.de Проаналізовано антрополінгвістичні чинники формування німецької терміно системи лісівництва. Розрізняють три етапи становлення певної галузі знань: донауковий, протонауковий і власне науковий. Лексичні одиниці, які забезпечують потреби фахової комунікації донаукового...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО–ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Науково–методичний збірник ( Випуск ХLIV ) „ПРОЦЕС ТВОРЧОСТІ У НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРОСТОРІ”, присвячений 80-ти річчю з дня народження вченого-педагога, доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри педагогіки Краматорського економіко-гуманітарного інституту БОРИСА ІВАНОВИЧА КОРОТЯЄВА Слов’янськ – 2009 ISBN 5–7763–4577– УДК 371.13 ББК 74. Г. Гуманізація...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2013, вип. XXXVI Агапов В. Л. Хозрасчетные отношения на украинских шахтах в 1987–1990 гг.: внедрение, преграды, результаты Причины забастовок 1989-1991 гг., обстоятельства перехода горняков Украины на антикоммунистические позиции могут быть понятными в случае изучения их социальной и производственной жизни. Автором выяснена цель партийно-государственной политики по отношению к угольной отрасли, готовность угольных...»

«УДК 811.161.124338:378.147-054.62 НАВЧАННЯ ІНОЗЕМЦІВ НАУКОВОГО СТИЛЮ МОВЛЕННЯ НА ПІДГОТОВЧИХ ФАКУЛЬТЕТАХ: ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС ТА СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ Варава С.В. (Харків) У статті розглядається питання щодо викладання наукового стилю мовлення іноземцям підготовчих факультетів ВНЗ. Коротко аналізуються основні досягнення, накопичені в цій галузі за роки розвитку методики викладання російської мови як іноземної, а також розглянуто деякі проблеми, що виникають на сучасному етапі навчання іноземців....»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ДВНЗ «ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ» КАФЕДРА УКРАЇНОЗНАВСТВА БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС І СУЧАСНА ПАРАДИГМА ОСВІТИ В УКРАЇНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ПЕДАГОГІКА ВИЩОЇ ШКОЛИ І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС» Дніпропетровськ – 2011 Болонський процес і сучасна парадигма освіти в Україні. Методичні вказівки до вивчення курсу «Педагогіка вищої школи і Болонський процес» / Укладач: Г.І. Карпенко. – Дніпропетровськ: ПДАБА, 2011. – 18 с....»

«О. Д. Бойко Історія України Посібник Видання 2-ге, доповнене ББК 63.3 / 2 / Б 7 Допущено Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (Лист №14/18. 2-1008 від 04. 07. 2001 р.) Це — друге видання посібника, який за нетривалий час здобув неабияку популярність у вищій школі. Студентів і викладачів приваблювали не тільки його компактність, лаконічність, а пе­ редусім концептуально-смислова самодостатність, оригінальне і разом з тим науково...»

«Історія УДК: [94(470+571):614.885] «1867-1914» ДІЯЛЬНІСТЬ РОСІЙСЬКОГО ТОВАРИСТВА ЧЕРВОНОГО ХРЕСТА З ПІДГОТОВКИ ВЛАСНОГО МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ (1867-1914 рр.) Ореховський В.О., доктор історичних наук, професор Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Україна, м. Чернівці У статті досліджено основні напрямки діяльності Російського Червоного Хреста у галузі підготовки власного медичного персоналу (сестер милосердя, фельдшерів,...»

«МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ Програма Розвитку ООН в Україні ДУ Інститут економіки та прогнозування НАН України Науково-дослідний економічний Україна: інститут Інститут економічних досліджень перспективи розвитку та політичних консультацій Національний інститут стратегічних досліджень Інститут еволюційної економіки КОНСЕНСУС-ПРОГНОЗ Центр досліджень науковотехнічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва Федерація роботодавців України Київський національний...»

«ВНЗ «Український католицький університет» Філософсько-богословський факультет ПРОГРАМА ФАХОВОГО ВСТУПНОГО ЕКЗАМЕНУ Напрям підготовки – 0203 «Гуманітарні науки» Спеціальність – 8.02030103 «Богослов’я» Освітньо-кваліфікаційний рівень – «магістр» Львів – 2014 І. Вступ Фаховий вступний екзамен для вступу на програму підготовки магістра богослов’я відбувається у формі усного іспиту, під час якої вступник повинен продемонструвати відповідний рівень знань з різних ділянок богослов’я: догматичного,...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»