WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 77 | 78 || 80 | 81 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 79 ] --

Радянське Закарпаття (1944–1991)

У цих книжках Ласло Балла в завуальованій формі з’являється та думка, яку він уперше представив у 1983 році як «найважливіший принцип». Його суть:

виживання – понад усе! Заради продовження життя людина може знехтувати всім, зокрема минулим і пам’яттю, бо благородна мета виправдовуватиме такий вчинок.

На думку митця, тільки співпраця, взаємодія з радянською владою була тією єдино можливою реальністю, що дала змогу вижити закарпатській угорській літературі.

Після реорганізації в 1981 році літературної студії ім. Аттіли Йожефа в літературно-культурному житті Закарпаття розпочався плідний період, до рівня якого і сьогодні змогли наблизитись тільки певні спілки, газети або явища.

Керівництво студії, роботу якої з 1971 року координували Чаба Маркуш і Ґабор Ерделі, в 1981 році перебрав тріумвірат у складі Кароля Балли, Дьєрдя Дупки і Шандора Горвата. Із цього моменту розпочався період, який можна назвати «роками піднесення». У виданні 1994 року під назвою «Роки піднесення»

(«Lendlet vei») Кароль Балла справедливо заявив, що ця спілка «за кілька років стала визначальною силою в культурному житті краю».

В організації літературного-культурного життя важливим був той момент, що цьому тріумвірату за лічені роки вдалось усіх впевнити в своїй «опозиційності». На шпальтах «Krpti Igaz Sz» («Закарпатської правди») стали регулярно з’являтись літературні сторінки під заголовками «Lendlet» («Піднесення») та «Jzsef Attila Irodalmi Stdi kzlemnyei» («Повідомлення літературної студії ім.

Аттіли Йожефа»). Верстали ці літературні шпальти таким чином, щоб їх легко можна було вирізати і скласти у невеличку книжку. Винахідливість головного редактора «Закарпатської правди» Ласло Балли дала змогу чотирнадцятьом закарпатським поетам повирізати з газети «власні, самостійні томи». Таким чином, до масового читача наблизилися Дюла Горват, Тігомир Ференці, Єва Фінта, Дьєрдь Дупка, Міклош Балоґ, Шандор Імре, Шандор Горват, Міклош Дем’єн, Магда Фюзеші, Золтан Мігай Надь, Елемір Кевсеґі, Андор Тарці, Тереза Балла, Ґейза Фодор.

Студія оживила літературне життя. Систематичні зустрічі читачів із письменниками своєю безпосередністю створювали незабутні враження. Літературне слово, донесене провінційній спільноті, стало заспокійливим бальзамом для пригніченого національного почуття.

Деякі колишні члени студії «Джерело» вже на самому початку приєднались до оновленої студії, а до середини 1980-х років це зробили всі, крім Йожефа Желіцкі.

У 1984 році у Ласло Варі Фабіана з’являється вірш «tban Trkorszg fel» («На шляху до Туреччини»), що містить історичні аналогії, на високому естетичному рівні розкриває мотив безрідного стану закарпатських угорців.

Окрім художньої літератури, з’являлись публікації з різних проблем культури.

Усе більше відчувалось, що студія переростає власні рамки. Репортажі про найрізноманітніші вікторини, конкурси, вечори і зустрічі, рецензії, презентації, портрети, розмови з прозаїками і поетами створили у Закарпатті за допомогою «Krpti Igaz Sz» («Закарпатської правди») широку читацьку аудиторію. Це угрупування привабило до себе діячів із різних сфер культури, мистецтва. Відчувалося, що воно може зіграти значну роль в організації меншини, а тому після природної реорганізації в 1988 році спілку перейменовано на Творчу спілка ім. Аттіли Йожефа.

390 Розділ III.

Угорське літературно-культурне життя на Закарпатті з 1989 року набирає все більших обертів. Творча спілка ім. Аттіли Йожефа, яка об’єднувала художників, музикантів, фотографів, письменників та інших діячів культури, могла стати культурно-представницькою організацією Закарпаття. Але тоді почала формуватися інша організація, що також мала претензії на статус представницької. Це було Товариство угорської культури Закарпаття. 26 лютого 1989 року члени-засновники ТУКЗ на установчих зборах одноголосно обрали головою Шандора Фодо.

На цей час визріла більш широка культурологічна ініціатива, найпершим проявом якої було створення ще в 1984 році Берегівського угорського літературного клубу ім. Дюли Іййеша. Цей клуб і створені в наступних роках громадські гуртки і товариства (Культурний гурток ім. Ференца Ракоці ІІ в Мукачеві, гурток ім.

Шімона Голлоші в Тячеві, Культурний гурток ім. Ґізелли Дравої в Ужгороді, гурток ім. Бейли Бартока у Виноградові, гурток ім. Жіґмонда Моріца в Тісапетерфалві (колишнє Петрово), Літературний клуб ім. Вілмоша Ковача в Ґаті) також зіграли важливу роль у тому, що в 1989 році з’явилося Товариство угорської культури Закарпаття (ТУКЗ).

У 1987 році антологія «vgyrk» («Річні кільця») яскраво заявила, що усвідомлення ідентичності закарпатських угорців невід’ємне від тисячолітньої культурно-історичної сутності угорської нації. Виданням у серпні 1989 року першого самостійного літературного журналу «Hatodik Sp» («Шостий гудок»)реалізувалась мета всіх закарпатських угорських культурницьких починань. Журнал став величезним досягненням. Імена головного редактора Кароля Балли, інших співробітників – Арпада Далмаї, Шандора Горвата, Золтана Мігая Надя, Ласло Варі Фабіана, Шандора Фодо, Якова Вараді-Штернберґа свідчать, що всі тодішні результати на ниві культури були досягнуті завдяки взаємодопомозі та підтримці, набагато перевершивши досвід 1960–1970-х років.

До появи «Шостого гудка» закарпатські угорські літератори мали змогу друкуватися на шпальтах різних видань: у «Munks jsg» («Робочій газеті»), у районних газетах, які друкувалися паралельно й угорською мовою, – ужгородській «Kommunizmus fnyei» («Вогні комунізму»), берегівській «Vrs Zszl»

(«Червоний прапор»), виноградівській «Kommunizmus Zszlaja» («Прапор комунізму»), але перш за все – у «Vrs Zszl» («Червоному прапорі»).

Пізніше систематичні літературні сторінки з’явилися в обласних газетах «Krptontli Ifjsg» («Молодь Закарпаття») та «Krpti Igaz Sz» («Закарпатська правда») – «Neon» («Неон»), «Lendlet» («Піднесення»), «j Hajts» («Новий паросток»), «Vallani kell» («Мушу зізнатися»). Із 1957 року почав виходити «Krpti Kalendrium» («Закарпатський календар») та літературні додатки до нього, а з 1987 року з’явилося кількарічне видання «vgyrk» («Річні кільця»).

Окремо згадаємо угорські літературні антології радянського періоду: «j Hang»

(«Новий голос», 1954); «Szovjet Krptontl» («Радянське Закарпаття», 1955);

«Tavaszi napsts» («Весняне сонце», 1955); «Krptontli elbeszlk» («Закарпатські оповідачі», 1956); «Krptok» («Карпати», 1958); «A vrakozs legszebb reggeln» («У найкрасивіший ранок чекання», 1972); «Szivrvnysznben» («У кольорах веселки», 1977); «Lendlet» («Піднесення», 1982); «Sugaras utakon»

(«Променистими шляхами», 1985); «Vergd szl» («Вітер із Верховини», 1990).

Радянське Закарпаття (1944–1991)

У підготовці угорських фахівців важливу роль відігравали угорські відділення Мукачівського педагогічного училища та Ужгородського державного університету.

Із середини 1950-х років систематично почали надходили газети, журнали, книжки з Угорщини. Культурне життя також урізноманітнювали угорськомовні передачі Закарпатського радіо (з 1946 р.) і телебачення (з 1965 р.). У Закарпатті можна було приймати трансляції радіо і телебачення Угорщини.

Наприкінці 1980-х – на початку 1990-х творча інтелігенція працювала дуже активно. Ця діяльність вийшла на якісно новий рівень, коли в історії Закарпаття розпочалася нова ера, пов’язана зі здобуттям Україною незалежності у 1991 році.

11. ПЕРШІ НЕКОМУНІСТИЧНІ ОБ’ЄДНАННЯ ГРОМАДЯН У 1989–1991 РОКАХ

Коли йдеться про політику «перебудови», котра проводилася у другій половині 1980 років у Радянському Союзі, то в уяві постає велетенське суспільне збурення, небачена досі мітингова демократія, велике число легалізованих і неформальних об’єднань, зорієнтованих на злам тоталітаризму.

У провінційному закарпатському масштабі передусім ведеться мова про активну суспільну позицію низки нових об’єднань громадян – здебільшого яскраво некомуністичних, а нерідко різко антикомуністичних. Вони були крихкими у своїй організаційній будові, характеризувалися не дуже значною кількістю «пасіонарних»

активістів чи «професійних революціонерів». Але ці об’єднання мали істотну електоральну підтримку чи просто широке коло симпатиків, критично налаштованих до безпорадної та дискредитованої комуністичної влади.

11.1. Паростки громадянського суспільства


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Найперше беремо до уваги закарпатські обласні організації Народного Руху України за перебудову, Товариства української мови імені Тараса Шевченка, «Меморіалу», Товариства політв’язнів і репресованих, Української Гельсінської Спілки, а також відроджену крайову «Просвіту», Союз українок Закарпаття, Українську народну раду Закарпаття та інші. Утворення різновекторних уже за назвами об’єднань у Закарпатській області було обумовлено значною мірою історико-політичними традиціями і поточним гострим ідеологічним протистоянням у суспільстві. Усі ці чинники радикалізувала стагнація та колапс адміністративно-командної економіки, неухильне погіршення життєвого рівня більшості населення.

У ще Радянській Україні своєю непримиренною і наступальною агітаційномітинговою і медійно-пропагандистською активністю дуже виділялися Народний Рух України за перебудову, Товариство української мови імені Тараса Шевченка, Українська Гельсінська Спілка, історико-просвітнє товариство «Меморіал» та 392 Розділ III.

екологічне об’єднання «Зелений світ». У Закарпатті поряд із цими організаціями левову частку альтернативної громадсько-політичної роботи, в тому числі культурно-просвітницької, взяли на себе осередки крайового товариства «Просвіта», краєзнавчого об’єднання імені Олександра Митрака та інші. Переважна більшість таких організацій з’явилися по наростаючій лінії протягом трьох років

– 1989, 1990 і 1991 років. Серед ключових в їхній діяльності був культурнопросвітницький напрямок, зокрема проведення масових просвітницьких акцій, поширення історичної літератури, увіковічення раніше заборонених постатей та культурної спадщини. На початках їхня організаційна структура мала довільну форму, а фіксація членства не була обов’язковою. Проте у них домінувало середнє і старше покоління, котре служило надійним комунікативним зв’язком із попередньою докомуністичною епохою.

Вельми еклектична як за складом своїх провідників, так і соціальним зрізом прихильників, крайова організація Народного Руху виступила потужним акумулятором суспільної думки Закарпаття. Вона діяла у відчайдушній, нерідко непрофесійній опозиції до правлячої комуністичної верхівки, викликаючи у той же час світоглядну прихильність і моральну підтримку пересічного населення. Народний Рух стояв у самому епіцентрі українського національного відродження. Адже боротьба за незалежність України первісно проходила у формі самоусвідомлення мовно-культурної ідентичності та політичної самодостатності поневоленої нації.

Цей процес видався нелегким, затяжним і нерідко болісним у подоланні стереотипів викривленого історичного мислення. Вони були нав’язані протягом десятиліть правлячим режимом, який проводив системну колоніальну політику асиміляції та русифікації української нації при зовні привабливому антуражі.

Саме в 1989–1991 роки, переломні для всієї історії СРСР, Народний Рух України відіграв надзвичайно важливу роль у методичному руйнуванні основоположних засад тоталітарної системи. Також це добре видно на локальному територіальному сегменті – у Закарпатській області.

Так, у другій половині 1988 року спостерігався спалах громадської активності та інтерес до національного відродження в Закарпатті. Це стосувалося мовного питання, проблем екології, взаємин держави і церкви. Тому виникають неформальні організації. Провідна роль, звісно, належала творчій інтелігенції. Якщо просвітницько-опозиційну місію у всеукраїнському масштабі здійснювала щотижнева газета «Літературна Україна», то в Закарпатській області – тижневик «Молодь Закарпаття». Як не парадоксально, це був обласний друкований орган Ленінської комуністичної спілки молоді України.

Однією з перших некомуністичних громадських організацій у Закарпатті стало обласне Товариство української мови імені Тараса Шевченка. Воно проводило активну пропагандистську діяльність стосовно якнайширшого застосування укранської мови в державному діловодстві, вимагало декомунізації топоніміки – перейменування вулиць, зміни чужомовних рекламних вивісок, видання періодики українською мовою, миттєво реагувало на будь-які спроби зневажити рідну мову.

Невдовзі це товариство спільно з іншими громадськими організаціями виступило засновником Форуму демократичних сил Закарпаття.

Радянське Закарпаття (1944–1991)

Наприкінці січня 1989 року в приміщенні обласного лекторію товариства «Знання» в Ужгороді відбулася установча конференція обласної організації Товариства рідної мови імені Тараса Шевченка. Прибути на конференцію запросили через оголошення у «Закарпатській правді» – рупорі місцевих комуністів. Зала ледве вмістила присутніх. У вступному слові популярний закарпатський поет Петро Скунць із жалем зазначив, що «для захисту рідного слова доводиться засновувати товариство». Відтак із доповіддю виступив професор Ужгородського державного університету Павло Чучка. Він підкреслив на необхідності подолати штучні перепони для розвитку української мови. Конференція обрала головою організації П. Чучку. Тут же почали збирати кошти на спорудження пам’ятника Тараса Шевченка в Ужгороді. Ця ідея зародилася ще у 1983 році. Справа в тому, що Ужгород залишався єдиним обласним центром в Україні, де не було пам’ятника Т. Шевченка.

Сам же збір коштів став небаченою масовою акцією. Гроші перераховували підприємства, організації, установи, тисячі громадян з усієї області. Практично, це стало першою неформальною масовою акцією в Закарпатті періоду «перебудови».

До неї діюча влада поставилася не зовсім прихильно. Однак у 175-у річницю від дня народження Т. Шевченка – 9 березня 1989 року, всупереч позиції правлячої верхівки, на площі Дружби народів в Ужгороді заклали камінь на місці майбутнього пам’ятника. Із травня 1989 року Товариство української мови імені Тараса Шевченка у Закарпатті розростається численними первинними осередками.



Pages:     | 1 |   ...   | 77 | 78 || 80 | 81 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«УДК 361. 35 Г. Заремба ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ В ІРЛАНДІЇ У статті розглянуто основні особливості ціннісних орієнтацій українських трудових мігрантів у країні-реципієнті Ірландії. Авторка зробила спробу означення специфіки та відмінностей між вертикальною та горизонтальною трудовою міграцією. Визначено основні три цикли ціннісних орієнтацій українських трудових мігрантів, що перебувають у динамічному русі. Keywords: Ukrainian labor migration, vertical migration,...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія мист-во. 2011. Вип. 10. С. 3–20 Ser. Art Studies. 2011. № 10. Р. 3–20 І С Т О Р І Я ТА Т Е О Р І Я ЕТНОМУЗИКОЗНАВСТВА УДК 801.81(477)(092) Опанас Сластьон ОПАНАС СЛАСТЬОН В ІСТОРІЇ ФОНОГРАФУВАННЯ КОБЗАРСЬКО-ЛІРНИЦЬКОЇ ТРАДИЦІЇ Ірина ДОВГАЛЮК Кафедра української фольклористики імені академіка Філарета Колесси, Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Університетська, 1/345, 79602 Львів, Україна, тел.: (+38032) 293 47 20, e-mail:...»

«Духовність особистості: методологія, теорія і практика 2 (49)-2012 УДК [37.015.31:17.022.1:792]-047.37(477) ВИХОВАННЯ ГУМАНІСТИЧНОГО СТАВЛЕННЯ ДО ЛЮДИНИ ЗАСОБАМИ ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА В СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ НАУКОВО – ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ Д. Г. Лохіна У статті розглянута проблема виховання гуманістичного ставлення до людини засобами театрального мистецтва. Було проведено аналіз сучасних українських педагогічних досліджень. Ключові слова: виховання, гуманізм, мистецтво, театр. Сучасні наука...»

«ЗМІСТ Науково-практичНий журНал видається з 1947 р. № 5 (270) 2010 жовтеНь – листопад зміст подія Прилепішева Ю. А. Тристороння зустріч керівників державних архівних служб та директорів державних архівних установ України, Росії та Білорусі. статті та повідомлення Матяш І. Б. Специфічні принципи і методи архівознавства Кочеркевич Я. О. Побожні формули у заповітах міщан м. Львова другої половини XVI–XVII століть: дипломатичний аналіз Овчар І. В. Форми і методи забезпечення антикорупційної...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2010, вип. XXVIII 9. Геккер Н. Революционные кружки в Бердянске (1878-1879 гг.) // Каторга и ссылка. – 1924. – Кн. 11.10. ЦДІАК України. – Ф.419. – Оп.1. – Од. зб. 264.11. Ширман Н.І. Спогади // Єлисаветградська гімназія. Книга 1. – Кіровоград, 1997.12. ЦДІАК України. – Ф.419. – Оп.1. – Од. зб. 453. Николаенко А. В., Тарасов А. В. Евреи в ученическом оппозиционном движении Юга Украины (вторая половина ХІХ в.) В статье...»

«Тимофій ЛАЗОРЕНКО ДУХОВНІСТЬ І ПРОГРЕС КОРОТКИЙ НАРИС ІСТОРІЇ ДУХОВНОСТІ Друге видання Видавець Вадим Карпенко Київ Літературно-художнє видання Тимофій ЛАЗОРЕНКО Духовність і прогрес. Короткий нарис історії духовності. У книзі простежуються головні етапи розвитку феномену духовності як найважливішого чинника формування вільної людської особистості і можливостей її розвитку в громадському суспільстві. ЛАЗОРЕНКО Тимофій Григорович. Духовність і прогрес. Короткий нарис історії духовності. – К.:...»

«ЛІТЕРАТУРА Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. – 2-е изд. – М.: Искусство, 1986. – 444 с. 1. Ніколаєнко В. М. Історичні романи Раїси Іванченко про давню Русь. Автореферат дис. канд. 2. філолог. наук: 10.01.01 – українська література. Запорізький держ. ун-т. – Запоріжжя, 2002. – 19 с. Домалега І. М. Жанрово-стильові особливості історичних романів Д. Міщенка про добу VI – VII 3. ст. н.е. Автореферат дис. канд. філолог. наук: 10.01.01 – українська література. Кіровоградський держ. ун-т....»

«Зміст Інститут демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Інститут історії України НАН України Київський національний університет імені Тараса Шевченка Національний університет «Києво-Могилянська академія»Голод в Україні у першій половині ХХ століття: причини та наслідки (1921–1923, 1932–1933, 1946–1947) Матеріали Міжнародної наукової конференції Київ, 20–21 листопада 2013 р. Київ–2013 Зміст Голод в Україні у першій половині ХХ століття: причини та наслідки (1921– 1923,...»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія геогр. 2009. Вип. 36. С. 127–138 Ser. Geogr. 2009. N 36. P. 127–138 УДК 55.624.131.1. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЕТНОДЕМОГЕОГРАФІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У РІЗНИХ ГРУПАХ ЗАРУБІЖНОГО УКРАЇНСТВА М. Дністрянський*, Б. Жулканич** *Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. П. Дорошенка, 41, м. Львів, 79000, Україна **Ужгородський національний університет, вул. Пiдгiрна, 46, м. Ужгород, 88000, Україна Зроблено порівняльний аналіз демографічних змін у...»

«ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДІАЛОГ» Тренінги з європейської інтеграції та впровадження європейських проектів посібник. РУМОАСіА вродження ВАТОКЕСО ЗМІСТ стор. Підготовка та проведення тренінгу Ярина Боренько.З Тренінги з основ знань про європейську інтеграцію для дорослих Ярина Боренько, Христина Чушак.7 I. ІСТОРІЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ II. ІНСТИТУЦІЙНА СИСТЕМА ТА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ III. РОЗШИРЕННЯ ЄС / КОПЕНГАГЕНСЬКІ КРИТЕРІЇ IV. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИМІР ПРОЕКТУ V. П'ЯТЬ ПРИКЛАДІВ...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»