WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 73 | 74 || 76 | 77 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 75 ] --

Після тривалої перерви заповнилися вакансії в поетичному жанрі гумору і сатири (Михайло Вовк, Юрій Шип та інші). Значного поширення набула дитяча література (Володимир Ладижець, Степан Жупанин, Семен Панько, Борбала Салаї).

Завдяки С. Паньку, Ю. Шкробинцю, К. Бібікову полиці українських книгарень регулярно поповнювалися художніми перекладами угорської, чеської, словацької, сербської та хорватської класики. Зусиллями перекладачів з Москви Антона Руденка-Десняка, Ніни Рогової, Марії Добриніної, Юрія Саєнка, Андрія Кравченка, Галини Ашаніної та інших низка відомих творів закарпатських письменників увійшли в російський читацький простір.

Хоча за комуністичним сценарієм літературній критиці судилося зайняти позиції на вістрі ідеологічних атак на самобутність і вільнодумство, проте й вона змогла відзвітуватися позитивними речами. Це літературно-критичні нариси «Традиції і сучасність» (1961) та «Закарпатські новелісти» (1964) Івана Вишневського.

З-під пера Василя Микитася, Юрія Балеги, Олени Рудловчак, Олекси Мишанича, Павла Лісового з’явилося ряд поважних досліджень з історії закарпатської літератури ХVІІ – першої половини XX століть. Спадщину середини XX віку (Юрій Гойда, Дмитро Вакаров, Лука Дем’ян, Олександр Маркуш, Федір Потушняк, Йосип Жупан) активно популяризував Василь Поп. Із добротними рецензіями і нарисами про літературні новинки Закарпатття виступили кваліфіковані фахівці з Києва (Микола Жулинський) і Львова (Микола Ільницький, Тарас Салига).

Були започатковані цікаві письменницькі проекти: обопільні видання книжок із творами закарпатських авторів з одного боку, а словацьких, комі, осетинських, російських (ленінградських) з другого. Спостерігалася тісна співпраця українських письменників Закарпаття і Пряшівщини (Олена Рудловчак, Іван Мацинський, Василь Гренджа-Донський, Михайло Мольнар, Федір Іванчов). Вийшло декілька томів місцевої класики (Федір Потушняк, Іван Чендей, Володимир Ладижець та інших) у серії «Бібліотека видавництва «Карпати».

Радянське Закарпаття (1944–1991)

Вражаючі видавничі можливості, чимала мережа літературних студій (при обласних і районних газетах, у навчальних закладах), великий суспільний інтерес (соціальне замовлення) обумовили значний приплив молодих сил. Для них раз у декілька років видавали альманахи: «Калинові корали» (1968), «Перевал» (1973), «Новоліття» (1974), «Сонячний годинник» (1976), «Суцвіття» (1977), «Калиновий спів» (1978), «Молодий день» (1979), «Ранковий клич» (1981), «Дзвінке джерело»

(1983), «Відлуння» (1985), «Витоки» (1988).

У 1966 році вперше присудили обласну комсомольську премію імені Дмитра Вакарова. Лауреатами стали поети Юрій Гойда (посмертно) і Василь Вовчок (1966), Петро Скунць (1967), прозаїк Василь Басараб (1970), поети Олекса Янчик (1976) і Василь Густі (1984), літературний критик Василь Поп (1986), поет Карой Балла (1989).

Всеукраїнських літературних премій удостоїлися ряд провідних закарпатських майстрів художнього слова: Петро Скунць (імені А. Малишка, 1986), Юрій Мейгеш (імені А. Головка – за роман «Стихія», 1985), Іван Чендей (імені А. Головка – за роман «Скрип колиски», 1987), перекладач Юрій Шкробинець (імені М. Рильського, 1983), дитячий поет Володимир Ладижець (імені Лесі Українки, 1985).

Як у всі часи, не обходилося без колізій (цензорського диктату) і шквалу навкололітературних пристрастей, нерідко з вини амбітних і вельми конфліктних письменників.

Важливим стимулюючим чинником літературного процесу стала видавнича справа. Вже у 1945 році всі приватні друкарні та видавництва націоналізували. Натомість утворено єдине обласне книжково-газетне видавництво, котре у 1964 році реорганізували на республіканське з назвою «Карпати». Воно здійснювало книговидання для Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.

Принципи, форми і методи роботи видавництва «Карпати» були типовими для Радянського Союзу. Його книжковий репертуар cлугує нині своєрідним історичним дзеркалом. Видавничі плани складалися не в результаті вивчення інтересів публіки чи наявного попиту, а у відповідності до вказівок комуністичних і державних органів. Видавництво водночас виконувало функції негласної цензури, хоча окремо існувала розгалужена мережа офіційних цензорів.

Попри те до відрадних успіхів належить відкриття для широкої читацької аудиторії Радянського Союзу унікального мікромініатюриста Миколи Сядристого.

У 1970 році «Карпати» вперше опублікували його розповідь про свою творчість

– російськомовну книжку «Тайны микротехники». Тепер Микола Сядристий – відомий у всьому світі.

До прикрих курйозів відноситься заборона на поширення двох книг, випущених «Карпатами»: поеми Петра Скунця «Розп’яття» та збірки сатири Фелікса Кривіна «Подражание театру», виданих наприкінці 1971 року. Їх визнали ідейно незрілими і вже віддруковані кількатисячні тиражі знищили, незважаючи на фінансові затрати.

«Карпати» стабільно випускали щороку до ста назв книжок, брошур, фотоальбомів, іншої друкованої продукції загальним накладом півтора-два мільйони примірників. Усього видавництво дало життя більш ніж 3,5 тисячі назв книжок.

Їх загальний наклад перевищив 50 мільйонів примірників.

372 Розділ III.

Видавництво випускало суспільно-політичну літературу десятками назв і, зрозуміло, великими тиражами – десятками і сотнями тисяч примірників. Переважали різножанрові твори класиків марксизму-ленінізму, офіційні документи КПРС та уряду СРСР, специфічно відібрані матеріали з історії регіону та про передовиків соціалістичної праці.

Водночас побачила світ низка цікавих публікацій, присвячених екології, фольклору, туризму, творчості місцевих літераторів, які писали українською, російською, угорською мовами.

Примітними стали спільні публікації угорською мовою на експорт в Угорщину і Чехословаччину. У 1958–1989 роках вийшло 584 назви таких видань (у середньому майже два десятки щороку) загальним обсягом 10,5 тисячі облікововидавничих аркушів і тиражем 16,3 мільйона примірників.

Це стало гарним підсумком співпраці «Карпат» із закордонними видавництвами: угорськими (імені Кошута/Kossuth, «Європа»/Eurpa, «Магвете»/Magvet, імені Мора/Mra, «Гондолат»/Gondolat, імені Зріньї/Zrnyi, «Академія»/Akadmiai) і чехословацькими (імені Мадача/Madch, Східнословацьким). «Карпати» популяризували закордоном не тільки українських класиків, але і творчість літераторів Закарпаття.

Три-чотири рази у тиждень виходила обласна газета «Закарпатська правда»

(українською, російською, угорською мовами), 10 районних, міськрайонна і галузево-відомчі газети.

Причому в перших числах листопада 1944 року «Закарпатська правда» стартувала тиражем 4 тисячі примірників, після 24 листопада 1944 року його подвоїла, а у 1980-их роках стабільно друкувалася найбільшим тиражем в історії крайових періодичних видань – близько 150 тисяч примірників.

Постійними авторами «Закарпатської правди» були провідні письменники, а літературні сторінки готувалися регулярно. Виплачувався пристойний гонорар.

9.2. Закарпатська школа живопису

Після переходу влади від військового до цивільного регентського комісара, влітку 1939 року в Ужгороді нагадали про себе діячі образотворчого мистецтва. Вдалося легалізувати Спілку підкарпатських художників на чолі з Адальбертом Ерделі.

У липні 1939 року члени спілки мали пленер в околицях гірських сіл Волосянка та Ужок (тепер Великоберезнянський район). Разом із ними працювали гості з Будапешта, зокрема ректор художнього інституту Агоштон Бенкгардт. Восени того року закарпатські художники взяли участь у п’ятій всеугорській виставці в місті Кошице. Мистецтвознавці були у захопленні від високого рівня їхнього доробку.

Навесні 1941 року з Будапешта в Ужгород прибула виставка провідних художників Угорщини. Вона експонувалася протягом місяця під назвою «Ужгородські художні тижні». Серед авторів робіт – Вільмош Аба-Новак, Іштван Сені, Аурел Бернат та інші. Істотні духовно-культурні зміни, що відбулися в рідному краї, дозволили А. Ерделі з провінційного міста повчати угорську столицю та ще й у небезпечну воєнну пору. Провінційний Ужгород поступово перетворювався в один

Радянське Закарпаття (1944–1991)

з європейських центрів образотворчого мистецтва. Цей факт не змогла заперечити і наступна влада – радянська.

У липні 1945 року відкрилася перша виставка творів професійних художників і народних майстрів Закарпаття. У грудні 1945 року закарпатські митці взяли участь в Українській художній виставці в Києві, а наступного року – у всесоюзній у Москві.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


У 1945 році в Києві пройшов перший концерт артистів Закарпаття. Його художником був Андрій Коцка. Великої популярності зажив Закарпатський народний хор під керівництвом Петра Милославського, народні костюми для якого проектував Федір Манайло. Одночасно відбувалося пожвавлення аматорського мистецтва Закарпаття.

Відзначимо позитивні зрушення в естетичному сенсі. Про небачені досі обрії духовно-культурного середовища в Закарпатті засвідчила поява у 1945 році в Ужгороді музично-драматичного театру та університету, у 1946 році – Ужгородського державного художньо-промислового училища, обласних організацій спілок художників і письменників, філармонії, музичного училища, обласної бібліотеки, а у 1947 році – обласної картинної галереї.

Художники Адальберт Ерделі, Андрій Коцка, Йосип Бокшай, Федір Манайло вирішили заснувати мистецьку інституцію зі статусом академії. Із цієї нагоди у серпні 1945 року в Ужгород прибула спеціальна комісія з Києва. Щоправда, за рішенням уряду СРСР навчальний заклад отримав назву художнього училища.

Вражаючі досягнення представників закарпатської художньої школи дали можливість у 1945 році говорити метрам українського мистецтва Василю Касіяну і Миколі Глущенку про високий європейський рівень творчості Адальберта Ерделі, Йосипа Бокшая, Федора Манайла, Андрія Коцки, Адальберта Борецького.

Ці авторитетні відгуки сприяли тому, що порівняно швидко, у серпні 1946 року, створили Закарпатське відділення Спілки художників України. Першим його головою став А. Ерделі, членами – Й. Бокшай, Ф. Манайло, А. Борецький, А. Коцка, Е. Грабовський, З. Шолтес, В. Свида, І. Гарапко, Е. Контратович.

Однак у Закарпатті швидко відчули зашморг ідеологізації у мистецтві.

Так, у 1946 році друга обласна виставка образотворчого мистецтва Закарпаття в Ужгороді була ініційована спільним рішенням обласного виконавчого комітету, обласного комітету Комуністичної партії, обласної організації Спілки художників і присвячувалася 29-ій річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції та другій річниці визволення Закарпаття.

Проте на цій виставці з усіх 32 учасників тільки двоє виставили твори в дусі соціалістичного реалізму. Різьбяр Василь Свида представив вісім робіт, серед яких тарілки із портретами Сталіна і Леніна, «Прощання партизана», «Зустріч Червоної Армії», а скульптор Іван Гарапко – бюст Сталіна та ескіз до композиції «Партизани».

У цілому ХХ століття в мистецькому житті Закарпаття означене унікальною постаттю Адальберта Ерделі (1891–1955) – художника, педагога, громадськокультурного діяча. Отож не випадково, починаючи з 2003 року Закарпатський художній інститут регулярно проводить в Ужгороді науково-практичні конференції «Ерделівські читання». Адальберт Ерделі належить до основоположників закарпатської школи живопису, а також першого у краї освітнього мистецького закладу.

374 Розділ III.

Саме він розпочав формувати середовище, здатне сприймати художні ідеї. Йдеться не тільки про естетичне виховання, але і глибоке знання історії та літератури. Його батько – сільський учитель, русин (українець) Михайло Гриць, а мати – німкеня Ілона Цайскі. У 1901 році батько, аби не втратити посади в умовах жорсткої мадяризації, змінив своє прізвище з українського «Гриць» на угорське «Ерделі» (Erdlyi).

Прибране прізвище тісно пов’язане з угорськими словами «ліс», «лісовий», «лісова країна», тобто символічно позначило батьківщину – Закарпаття.

Як педагог, А. Ерделі виховав ціле покоління професійних художників Закарпаття. Завдяки його таланту та організаційному хисту маємо своєрідний феномен у мистецтві України ХХ століття – закарпатську школу живопису.

Вже у 1934 році творчий доробок Адальберта Ерделі нараховував тисячу творів, намальованих олією. Його картини купували за величезні гроші, а портрети замовляли відомі люди. На початку 1930-их А. Ерделі мав один із перших автомобілів в Ужгороді. За одну картину міг заробити 5 тисяч крон – утричі більше своєї місячної учительської платні. В Ужгороді він працював в учительській семінарії під керівництвом Августина Волошина – майбутнього президента Карпатської України.

А. Ерделі отримав фундаментальну освіту і кваліфікацію в Будапешті (1911– 1916), Мюнхені (1922–1926), Парижі (1929–1931). Це рідкісний тип інтелігента, котрий чудово розбирався в образотворчому мистецтві, музиці та літературі.

Нерідко виникає питання про те, якою мовою в Ужгороді повсякчас розмовляв А. Ерделі? Угорською – зі своєю родиною, мукачівсько-іршавським діалектом української мови – з усіма, що не володіли угорською.

У лютому 1947 року без усяких пояснень Адальберта Ерделі звільнили з посади директора Ужгородського художньо-промислового училища. Саме набрала обертів репресивна ідеологічна кампанія очищення культури від «націоналістів, куркулів і клерикалів». Останні роки свого життя А. Ерделі прожив нелегко. Художник не уник нищівного як для тоталітарного режиму ярлика «формаліста» і «космополіта».

23 березня 1949 році на сторінках органу Комуністичної партії – обласній газеті «Закарпатська правда» у редакційній статті «Розгромити охвістя космополітів на Закарпатті» Адальберта Ерделі звинуватили в «раболіпстві перед загниваючою культурою капіталістичного Заходу». Його викривали за те, що «продовжує спотворювати портрети радянських людей», закинули формалізм і назвали «буржуазним естетом». У цій статті А. Ерделі зазнав нищівного звинувачення за картину «Ливарний завод», А. Коцка – за полотно «Зимовий пейзаж», І. Гарапко – за скульптуру «Дівчина-керамік», Ф. Манайло – за ілюстрації до знаменитої повісті І. Франка «Захар Беркут». Разом вони і стали отим непотрібним для комуністичного режиму «охвістям». Після цієї публікації А. Ерделі відсторонили від керівництва обласної організації Спілки художників України. На її загальних зборах видатного митця засудили за помилки «у розбудові соціалістичного ладу». Настали неймовірно скрутні дні. За порівняно дешеві харчі він розраховувався картинами за вкрай демпінговим еквівалентом. Нині ж картини Адальберта Ерделі оцінюють чи не найдорожче в Україні. Полювання колекціонерів на полотна закарпатського експресіоніста – явище давно буденне.



Pages:     | 1 |   ...   | 73 | 74 || 76 | 77 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ПРОФЕСІЙНО-ХУДОЖНЯ ОСВІТА УКРАЇНИ Київ-Черкаси МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ І ОСВІТИ ДОРОСЛИХ ІНСТИТУТ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ...»

«Національна академія наук України Інститут української мови Лексикографічний бюлетень Випуск 1 Київ 200 УДК 61.2.81‘373‘3 ББК Л 43 Лексикографічний бюлетень: Збірник наукових праць Заснований у 1951 р. Відновлений у 2004 р. випуском РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Відповідальний редактор В. Німчук, д. філол. н., професор, чл.-кор. НАН України Заступник відповідального редактора О. Демська-Кульчицька, к. філол. н. Відповідальний секретар О. Тищенко, к. філол. н. А. Бурячок, д. філол. н., професор К....»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2012. № 50 УДК 141.78; 141.319.8; 164.02; 17.021.4 Н.Є. ЯЦУК (доктор філософії, кандидат філософських наук, завкафедри філософії, філософії права і юридичної психології) Івано-Франківський університет права ім. короля Данила Галицького, Івано-Франківськ, Україна E-mail: inst.doctor@ttk.if.ua ЛІНГВІСТИЧНІ АКЦЕНТИ ПОНЯТТЯ HOMO-SAPIENS У статті розглядаються окреслені постмодернізмом проблеми трансформації людини. Автор шукає пояснення цим процесам з...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ УКРАЇНСЬКА ПОЛІТИЧНА НАЦІЯ: ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ Збірник наукових статей Київ – 2012 Українська політична нація: проблеми становлення УДК 323.2+342.7(477) У45 За повного або часткового використання матеріалів даної публікації посилання на видання обов’язкове Думки, висловлені в збірнику, належать їх авторам і не можуть вважатися позицією Національного інституту стратегічних досліджень Електронна версія: http://www.niss.gov.ua Українська політична...»

«Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка ВІСНИК ІНСТИТУТУ АРХЕОЛОГІЇ ВИПУСК 3 Виходить з 2006 р. Львів Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Вісник Інституту археології. – Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2008. – Вип. 3. 244 с. Proceedings Institute of Archaeology of L’viv University / L’viv: Ivan Franko National University of L’viv,Vol. 3. 244 s. У збірнику...»

«Феодосій Стеблій УДК 821.161.2Г.Нудьга(092):323.28”1975” ГРИГОРІЙ НУДЬГА – ЖЕРТВА СЛУГ КОМУНІСТИЧНОГО РЕЖИМУ. Спомин З нагоди вшанування пам’яті визначного українського літературознавця і фольклориста Григорія Нудьги хотів би поділитися спогадом, як у мене склались взаємини з цим науковцем упродовж 15-річної співпраці в Інституті суспільних наук. Коли 5 листопада 1957 р. я був прийнятий на посаду молодшого наукового співробітника Інституту у відділ історії України (яким керував академік Іван...»

«Юнко М. Пам’ятки історико-культурної спадщини. УДК 338.483.12 Мирослава ЮНКО ПАМ’ЯТКИ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ САМБІРЩИНИ – ОБ’ЄКТИ ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПРИКАРПАТТЯ Присвячено дослідженню культурної спадщини Самбірського району Львівської області. Зосереджено увагу на культурних пам’ятках краю, які мають туристичну привабливість. Ключові слова: культурна спадщина, пам’ятки культури. Прикарпаття належить до найбагатших в Україні територій на пам’ятки історії та культури, вивчення та...»

«Читанка з філософії У 6 КНИГАХ КНИГА 6 ЗАРУБІЖНА ФІЛОСОФІЯ XX СТОЛІТТЯ КИЇВ ФІРМА «ДОВІРА» ББК 87.3 Ч-69 У шостому томі «Читанки з історії філософії» подані твори західних філософів XX ст. з питань логіки й формалізації наукового пізнання; відношення логіки і предметного світу; «феноменальності» саморозкриття свідомості і людського буття; скінченності й минущості людського існування; сутності людини і цілісності людської духовності; єдності природи, людини і Бога в еволюції Всесвіту. Ці та інші...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ І КРАЄЗНАВСТВА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ 01135, 531-19-98 (тел/факс) м. Київ, вул. Пестеля,7 531-90-68 Поштова адреса: Київ-135, а/с190 238-06-59 E-mail: juntur@ukr.net 238-06-67 238-06-54 02.11.2011 № 222 Директорам Кримського республіканського, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів туризму і краєзнавства учнівської молоді Відповідно до Положення про Всеукраїнську експедицію учнівської та...»

«ISSN 2078-4260. Вісник Львівського ун-ту. Серія книгозн. бібліот. та інф. технол. 2014. Вип. 8. С. 162–183 Visnyk of the Lviv University. Series Bibliol. Libr. Stud. Inform. Techn. 2014. Is. 8. P. 162–183 УДК 016:908(477)“1959/1990” ФОРМУВАННЯ БАЗОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВІТЧИЗНЯНИХ КРАЄЗНАВЧИХ БІБЛІОГРАФІЧНИХ РЕСУРСІВ В ОСТАННЄ РАДЯНСЬКЕ ТРИДЦЯТИРІЧЧЯ (1959–1990 рр.) Ірина МІЛЯСЕВИЧ Рівненський державний гуманітарний університет, вул. Толстого, 3, м. Рівне, 33028, Україна, тел. (0362) 22-41-61, ел....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»