WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 | 7 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 5 ] --

Усвідомлюючи, що бєлградська конвенція не діє, уряд М. Каройі за посередництва підполковника Ф. Вікса просив ввести французькі війська до дев’яти найважливіших трансільванських міст, щоб таким чином забезпечити угоду про перемир’я.

22 грудня 1918 року в Коложварі відбулися збори трансільванських угорців, які «в межах цілісної і непошматованої Угорщини» вимагали «для кожної нації, що тут проживає, повну рівноправність, свободу і самоврядування». Румунська армія під командуванням Константіна Некулче просувалася без перешкод і 24 грудня 1918 року захопила Коложвар. Через три дні генерал оголосив у місті надзвичайний стан і заборонив проведення будь-яких зборів.

30 Розділ I.

Іштван Апаті, голова Східно-угорського головного урядового комісаріату, в передостанній день 1918 року підписав в Коложварі угоду з генералом Генрі Бертело, призначеним французьким урядом командуючим союзними військами в Румунії, про нову демаркаційну лінію, яка пролягала біля Надьбані (Бая Маре), Коложвара (Клуж-Напока), Деви. Командування румунських військ після від’їзду Г. Бертело ліквідувало Східно-угорський головний урядовий комісаріат – вищу владну інстанцію угорського уряду в Трансільванії, а І. Апаті заарештували. Призначеного на його місце Головного урядового комісара Еміла Грандпіера 28 січня усунули з посади, остаточно ліквідувавши цим урядовий комісаріат. Того ж дня на керівні посади міста призначили румунських чиновників.

Солдати секейських та трансільванських угорських полків відмовилися скласти зброю. З них, а також із добровольців окупованих румунами секейських жуп була сформована Секейська дивізія, яка спочатку нараховувала 2 тисячі чоловік.

Дивізією та іншими угорськими трансільванськими підрозділами командував Карой Кратохвіл, військовий керівник Трансільванії. Кількісний склад підрозділів колишніх гарнізонів, національної гвардії та Секейської дивізії досяг 10–12 тисяч.

У січні 1919 року Секейській дивізії під командуванням Кратохвіла вдалося біля Бучі зупинити румунську армію.

Угорці Верхньої Угорщини, які проживали в північній частині історичної Угорської держави вздовж словацько-угорської мовної межі, не маючи ніяких традицій існування окремої провінції, протягом зими 1918–1919 років після кількох спроб протистояння у більшості випадків пасивно спостерігали за просуванням малочисельних, але добре організованих чехословацьких військових сил. У грудні 1918 року була розпочата тримовна – словацька, німецька, угорська – ініціатива про проведення референдуму, але вона закінчилася безрезультатно. У лютому 1919 року в багатьох місцях населення протестувало проти приєднання краю до Чехословаччини. Серед противників приєднання були і німці зі Спішу, які планували створити самостійну Спішську Республіку.

Місцеві акції протесту, які виникали в січні 1919 року на переданих Чехословаччині угорських територіях, легко придушила чехословацька армія, сформована з підрозділів чеських і словацьких легіонерів, що повернулись з італійських фронтів. Вавро Шробар, повновладний міністр Словаччини, 3 лютого 1919 року перемістив свою резиденцію із Жилини в Пожонь (Братислава), щоб там створити новий адміністративний центр країни. На знак протесту проти переселення Шробара в Пожонь (Братислава) словацьку залізницю паралізував загальний страйк, який зініціювали німецькі та угорські соціал-демократи.

Найбільш масштабною акцією протесту проти від’єднання від Угорщини територій, де більшість складали угорці, без проведення референдуму був загальний страйк угорських залізничників і листонош, котрі потрапили під державний контроль Чехословаччини.

Через відмову у співпраці з новим урядом і підтримку страйку залізничників і листонош у місті склалася дуже напружена ситуація. 12 лютого 1919 року жителі Пожоні (Братислава) організували мітинг протесту, багатьох учасників якого солдати чехословацького патруля розстріляли. Після військового інциденту, внаслідок якого загинуло сім осіб і було важко поранено 23 особи, Шробар приступив до

Закарпаття у складі Чехословацької Республіки (1919–1939)

демадяризації Братислави й усієї Словаччини. Зокрема, було заборонено діяльність угорського університету в Пожоні (Братислава). Угорсько- та німецькомовні написи у місті було замінено на словацькі, угорських службовців звільнено з посад.

Серед угорських мирних нот можна знайти протестні заяви угорців Банату і Бачки – територій, які вимагали для себе південні слов’яни, а також заяву угорського населення території, яку вимагала Австрія. Останній заперечував австрійські територіальні претензії, правомочність яких австрійці аргументували необхідністю постачання Відня, та вимагав призначення референдуму на спірних територіях.

1.7. Кордони нової Угорської держави

Після попередніх домовленостей держав-переможниць 18 січня 1919 року в Парижі розпочало свою роботу перше пленарне засідання мирної конференції за участі представників держав-переможниць, союзницьких та асоційованих країн. У роботі конференції, яка була добре організована і мала безпрецедентну в світовій історії велику кількість учасників, не змогли взяти участь представники переможених держав, хоча першочерговою метою конференції було укладення мирного договору з переможеними країнами, насамперед з Німеччиною. Їхніх представників у Париж запросили лише для отримання готових проектів договору.

Головна рада Паризької мирної конференції, нарада прем’єр-міністрів і міністрів закордонних справ п’яти держав – Сполучених Штатів Америки, Франції, Великобританії, Італії, Японії – визначила основні принципи мирного влаштування, прийняла рішення з найважливіших політичних питань, переглянула прийняті за час війни зобов’язання, схвалила рекомендації територіальних та інших професійних комісій. Потім заслухала претензії зацікавлених сусідніх держав, а після цього на підставі пропозицій територіальних та інших професійних комісій (військової, залізничної, водної, з питань національних меншин тощо) прийняла рішення про зміст німецького, австрійського, угорського, болгарського та турецького мирних договорів. Після передачі проекту мирного договору Головна рада вислухала і керівника делегації переможених країн, але він не мав права вступати в полеміку з членами Головної ради.

Найважливіші для угорців рішення були прийняті під час роботи територіальних чехословацької та румунсько-югославської комісій із визначення кордонів. Засідання комісій проводилися з 10 лютого до середини квітня 1919 року.

У цих комісіях працювали представники Антанти, але в суперечливих питаннях вони заслуховували і керівників присутніх на Паризькій мирній конференції чехословацької, румунської та південнослов’янської делегацій. При визначенні нового державного кордону Угорщини до уваги приймали, крім територіальних претензій новостворених країн, союзників Антанти, також економічну життєздатність нових держав, географічну і стратегічну значимість, можливість військового захисту нових кордонів. Крім цього, велике значення мав і залізничний зв’язок, річкові кордони, які добре можна було використати, і, звичайно ж, етнічні та мовні відносини.

32 Розділ I.

1.8. Угорська Радянська Республіка

Визначення нових державних кордонів Угорщини в комісіях було закінчено наприкінці березня 1919 року. Проголошення 21 березня 1919 року Угорської Радянської Республіки та діяльність Угорської червоної армії завадили одночасній з австрійським урядом підготовці та завершенню угорського мирного договору. Прем’єрміністр Франції Жорж Клемансо за дорученням Головної ради в червні 1919 року повідомив у ноті Бейлу Куна, комісара закордонних справ Угорської Радянської Республіки, про визначені Паризькою мирною конференцією нові державні кордони Угорщини. До підписання Тріанонського мирного договору суттєвих змін по лініях цих кордонів уже не було.

У результаті визначення нових угорських кордонів і Чехословаччина, і Румунія, і Королівство сербів, хорватів і словенців отримали значні території, де більшість населення складали угорці: суцільні угорськомовні території Житнього острову і Матюшевої землі, долини річок Ґором, Ґемер, Верхнє міжріччя Бодроґ, Ужанщину, жупи: Берег, Сатмар, Бігор, Арад, Банат і Бачка відійшли до держав-спадкоємниць.

«Інтермецо» Радянської Республіки, успіхи північного походу Угорської червоної армії було застереженням для держав Антанти на Паризькій мирній конференції: в Дунайському басейні виникла дуже суттєва напруга через те, що принцип етнічної справедливості відійшов на другий план.

Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Тому Головна рада намагалася загальмувати територіальні амбіції румунів, чехословаків і південних слов’ян, а армії трьох країн відіслати за межі визначених кордонів. Разом із тим державипереможниці першочерговою метою в Угорщині вважали ліквідацію небезпеки більшовизму. Тому вони дозволили в серпні 1919 року зайняти румунській армії Будапешт, а разом зі столицею і значну частину країни.

1.9. Запрошення Угорщини на Паризьку мирну конференцію

У грудні 1919 року угорський уряд отримав запрошення на Паризьку мирну конференцію, щоб там отримати проект мирного договору. Керівником угорської делегації уряд призначив графа Альберта Аппоні.

Сусідні держави зробили все можливе для того, щоб інформація про протести угорців, які проживали на територіях, що потрапили під їхнє панування, не дійшла до учасників мирної конференції. У той же час багато таких протестних документів угорська делегація додала до нот про перемир’я. Уряд Чехословаччини протягом багатьох місяців, а на території Підкарпаття аж півтора року не скасовував уведений тут надзвичайний стан. Влада навіть не дочекалася підписання Тріанонського мирного договору і провела парламентські вибори. Румунія і Югославія, примушуючи чиновників присягати на вірність державі, намагалися унеможливити працю угорських службовців та інтелігенції, а точніше – примусити їх покинути територію нових держав. Протягом 1919–1920 років більш ніж 300 тисяч угорців, які опинились у сусідніх державах, стали біженцями й виїхали до Угорщини.

Закарпаття у складі Чехословацької Республіки (1919–1939)

Угорська делегація, очолювана графом Альбертом Аппоні, прибула в Париж 10 січня 1920 року і отримала умови миру, тобто проект угорського мирного договору.

Керівник делегації 16 січня заявив Головній раді, що Угорщина готова провести референдуми стосовно усіх спірних територій. Посилаючись на принцип Вільсона про право на самовизначення, Аппоні, зокрема, наголосив: «Вимагаємо проведення народного голосування на тих територіях, які тепер хочуть від нас відірвати. Заявляю, що ми готові заздалегідь підкоритись результатам референдуму, якими б вони не були». Керівники Паризької мирної конференції не зважили на ці слова Аппоні, так само, як і на інші зауваження, подані угорцями в нотах щодо умов миру, зокрема пропозиції щодо гарантування релігійної, культурної, регіональної автономії угорської меншини, забезпечення широких прав у користуванні мовою тощо.

1.10. Тріанонський мирний договір

Після провалу таємних угорсько-французьких переговорів у квітні-травні 1920 року угорський мирний договір 4 червня 1920 року у Версальському палаці Великий Тріанон від імені Угорщини підписали міністр з питань добробуту Агоштон Бенард і надзвичайний уповноважений Альфред Драше-Лазар. Структура Тріанонського договору відповідала побудові австрійського мирного договору, підписаному 10 вересня 1919 року. Поряд із політичними і територіальними приписами, контрибуцією, військовими зобов’язаннями і обмеженнями, правилами міжнародних зв’язків у сфері економіки, торгівлі, транспорту, виконавчих та інших рішень, Тріанонський мирний договір також містив міжнародні положення щодо захисту національних меншин, які були підписані з державами-переможницями в регіоні у формі окремих договорів.

Угорщина через низку внутрішньополітичних криз у 1919 році, довготривалу зовнішньополітичну ізоляцію і супутню їй економічну та військову незахищеність не могла уникнути підписання договору. Громадська думка в Угорщині в період між двома світовими війнами – по обидва боки Тріанонських кордонів – мирний договір не визнавала з трьох причин. По-перше, угорці вважали несправедливими, а тому і відкидали нововизначені лінії кордонів, які, з різних міркувань, були проведені – за винятком Австрії – на користь сусідніх країн і відірвали значну частину угорського населення, поставивши їх у статус національної меншини. Крім того, розвал історичної Угорської держави громадяни вважали лише покаранням держав-переможниць внаслідок невдало завершеної Першої світової війни і в причинах розвалу не помітили національних і державотворчих змагань, прав на самовизначення інших націй регіону.

Державні устрої в Угорщині, які протягом 1919 року змінювали один одного (народна республіка, радянська республіка, республіка, королівство), і уряди не були здатні мобілізувати угорське суспільство хоча б в етнічному плані для ефективного захисту вітчизни та самооборони на територіях, де угорці перебували в більшості. Відсутність національного опору, байдужість раніше лояльних національних спільнот (зокрема русинів-українців і саксонців), нещадна асиміляційна політика сусідніх держав, беззахисність спричинили важкі травми.

34 Розділ I.

–  –  –

Розпад Австро-Угорської монархії: 1918–1919 роки (Автор: Шебевк Ласло) Угорці, які опинилися в статусі національної меншини, в багатьох випадках не погоджувалися з позицією угорського уряду і підписання Тріанонського мирного договору вважали величезною помилкою, зрадою угорців Трансільванії, Верхньої і Південної Угорщини.

Отже, причинами розпаду історичного Угорського королівства, на нашу думку, одночасно були як внутрішні історичні передумови, так і зовнішні. Серед них треба згадати східно-центральноєвропейський націоналізм XIX століття, «центрифугальну силу» (відцентрову силу – вираз Оскара Ясі) «паралельної побудови націй». Цей інтегративний з точки зору національної розбудови та державотворення націоналізм здебільшого був мимовільним підготовчим чинником дезінтеграції монархії аж до розв’язання світової війни. Внутрішню стабільність, наднаціональну згуртованість почали наражати на небезпеку після того, як Габсбурзька дуалістична держава як «нова хвора людина Європи» у протистоянні супердержав опинилась на боці Німеччини супроти країн Антанти, зокрема і проти «патрону»

слов’янських рухів – Росії, а також проти Франції, яка завжди була прихильною до сербських, румунських, польських рухів.

Внутрішній потенціал перебудови та самовідновлення Угорської держави втратив шанс на здобуття прихильності неугорських націй, які проживали в країні, через націоналістичну асиміляційну політику дуалістичного періоду.

–  –  –



Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 | 7 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО Український музей при навчальному закладі: історія і сучасність Матеріали обласної науково-методичної конференції Рекомендовано до друку вченою радою Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського Кіровоград ББК – 74.200.585.4 У – 41 Український музей при навчальному закладі: історія і сучасність. Матеріали обласної науково-методичної конференції....»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Cерія педагогічна 2008. Вип 24. С.198–208 Ser. Pedagog. 2008. Vol.24. P. 198–208 УДК [070+654.1+004]:316.61”19” ПЕРЕОЦІНКА СУТІ Й ЗНАЧЕННЯ МЕДІАВПЛИВІВ НА ЛЮДИНУ У ХХ СТОЛІТТІ Наталія Троханяк Львівський національний університет імені Івана Франка, вул. Дорошенка, 41, 79000 Львів, Україна Розглянуто погляди на медіа протягом ХХ століття, вплив засобів масової комунікації на людину як одиницю суспільства. Детально проаналізовано процеси трансформації та...»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Регіональний філіал у м. Дніпропетровську О. І. Їжак ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПРОБЛЕМИ УТИЛІЗАЦІЇ БОЄПРИПАСІВ І РАКЕТ В УКРАЇНІ ПРЕПРИНТ Під редакцією професора, д-ра техн. наук А. І. Шевцова Дніпропетровськ УДК 658.567.1 И 31 Затверджено до друку вченою радою Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Дніпропетровську При повному або частковому відтворенні матеріалів даної публікації посилання на видання обов’язкове О. Їжак....»

«УДК 167/168:[001.8:304.5] МЕТОДОЛОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ НАУКИ О. О. Потіщук кандидат філософських наук,старший викладач Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Київ, Україна potya@ukr.net У статті проведений аналіз становлення соціальної історії науки як міждисциплінарної галузі дослідження. Головну увагу приділено обґрунтуванню теоретико-методологічних та культурносторичних особливостей цього процесу. Поглиблено розуміння соціальної історії...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО МОВЛЕННЯ Методичні вказівки до самостійної роботи з курсу „Українська мова за професійним спрямуванням” для студентів І курсу всіх спеціальностей Дніпропетровськ ДВНЗ УДХТУ 2011 МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ХІМІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ...»

«Юлія ТОРМИШЕВА НЕЦКЕ У СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ Постановка проблеми та аналіз останніх досліджень. Сьогодні спеціалізована мистецтвознавча література, присвячена питанням японського мистецтва, в більшості своїй зорієнтована на проблематику, пов’язану з нецке. В даній сфері у світовому сходознавстві сформувалися два напрямки дослідження: перший, представлений працями європейських орієнталістів, пов’язаний з проблемами атрибуції та іконографії творів дрібної пластики, другий напрямок — з...»

«ISSN 2072-1692. Гуманітарний вісник ЗДІА. 2011. № 47 УДК 141.7:115.4 В.О. СКВОРЕЦЬ Запорізький національний університет СОЦІАЛЬНИЙ ПРОГРЕС ЯК СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧА ПРОБЛЕМА Соціальний прогрес виступає тим феноменом, який безпосередньо впливає на історичний розвиток і долю будь-якого народу. Всі концепції суспільного розвитку дотикаються до проблеми соціального прогресу, відображаючи потреби та інтереси певних суспільно-політичних сил, їхнє бачення шляхів розвитку суспільства. Феномен соціального...»

«NATO, EUROPE AND PROBLEMS OF REGIONAL SECURITY IN THE GLOBAL WORLD NATO AUTUMN ACADEMY IN DONETSK 24-26 October 200 Reading materials Bulletin of Research and Informational Centre of International Security and Euro-Atlantic Cooperation №3/200 Вісник науково-інформаційного Центру міжнародної безпеки та євроатлантичної співпраці Донецького національного університету Випуск 3, 2006 Donetsk-2006 ББК 63.3 (4 Укр): 66.4(4) НАТО УДК 94(477): 327 : 061.1 НАТО НАТО, Європа та проблеми регіональної...»

«Мержвинський В. В. Учені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського Серія «Філологія. Соціальні комунікації». Том 24 (63), №1 Ч.2. 2011 р. С. 290 – 300. УДК 821.161.2-2.09 ОНОМАСТИЧНА СФЕРА ДРАМИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ БЛАКИТНА ТРОЯНДА Мержвинський В. В. Кримський юридичний інститутОдеського державного університету внутрішніх справ,  Сімферополь, Україна  Функціонування власних назв у драматургії Лесі Українки становить для вчених значний інтерес, оскільки цей аспект...»

«ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАУКОВА БІБЛІОТЕКА Конституційний процес 1990-1996 років. (до 15-ї річниці Основного Закону) Бібліографічний покажчик Запоріжжя, 2011 Конституційний процес 1990-1996 років. (до 15-ї річниці Основного Закону) Бібліографічний покажчик Бази даних: Електронний каталог Наукової бібліотеки ЗНУ Алфавітний та систематичний каталоги Систематична картотека статей Internet Період...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»