WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 43 | 44 || 46 | 47 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 45 ] --

Відновлення на початку 1945 року на Підкарпатті єврейського суспільного життя набуло великого розмаху. Згідно з «Географічною енциклопедією голокосту» та іншими джерелами, релігійні громади відновились у таких населених пунктах: Нижня Апша, Батарчі (Румунія), Берегово, Довге, Верхня Апша, Холмеу (Румунія), Хуст, Стріховце (Словаччина), Іза, Косино, Кошельово, Терново, Ясіня, Драгово, Середня Апша, Липча, Мукачево, Великий Березний, Великі Капушани (Словаччина), Севлюш, Тарна Маре (Румунія), Росвиґово, Волове (Міжгір’я), Прикопа (Словаччина), Рахів, Середнє, Собранці, Тячів, Кваси, Турц (Румунія), Турулунґ (Румунія), Уґочакомлош (Румунія), Ужгород.

Представники Міжнародного Червоного хреста мали підтримку американських єврейських організацій і вже в травні 1945 року створили центри з прийому та соціального забезпечення тих, хто повернувся. У цьому їм допомагала радянська адміністрація, яка була організована одразу після прибуття сюди радянських військ.

При новому центральному органі – соціальному відділі Народних комітетів – створено спеціальний відділ із питань підтримки депортованих. Він складався із співробітників Міжнародного Червоного хреста в Мукачеві, Ужгороді, Берегові, Севлюші та Хусті. Також було створено територіальні підкомітети відділу. Приймальні центри та кухні облаштовано в усіх населених пунктах, куди повернулось більш ніж десять депортованих осіб. Фінансова допомога, яка надходила через Бухарестський центр Єврейського світового конгресу та американський «Джойнт», дала змогу на чехословацькій території придбати харчі, одяг, взуття і роздати їх на Підкарпатті.

Після розбудови мережі соціальних закладів стало можливим зробити перепис осіб, які вижили, та осіб, котрі повернулись із примусових робіт та концтаборів.

Доповідь підкарпатських представників Міжнародного Червоного хреста від 7 червня 1945 року містила тільки часткові результати. На 20 травня в Ужгороді та околиці було зареєстровано 800 осіб. У Мукачево повернулось 1200 осіб. У Севлюші та його околицях через рік після депортації проживало 700 євреїв.

Звіти, які надходили до Бухарестського центру Міжнародного Червоного хреста, спираючись на кінцеві результати реєстрації, яка розтягнулася до червня, загальну кількість уцілілих осіб одностайно визначали в межах 12–13 тисяч.

Ці дані вперше були офіційно опубліковані в газеті «Munks jsg» («Робоча газета») 17 червня 1945 року. Ф. Чекан, керівник соціального відділу Народних комітетів у статті «Державну допомогу жертвам фашистського терору» писав:

«Тепер, після остаточного розгрому німецького фашизму, жертви репресій масово повертаються з німецьких тюрем та концтаборів. Число осіб, які потребують допомоги, постійно зростає. Згідно з даними, що надійшли до нас, число тих, хто повернувся додому і потребує одягу, харчів та медикаментів тощо, перевищує 12 тисяч».

Ці дані стосуються лише осіб, які потрапили до перепису на Підкарпатті. Однак число осіб, які походили з Підкарпаття і вижили, було значно більше. Але точну

Закарпаття у складі Угорщини (1939–1944)

кількість назвати неможливо, тому що значна частина євреїв влітку і восени 1945 року перебувала в постійному русі між Підкарпаттям та материнською державою.

Однак більшість осіб, які вижили, прямували у бік Чехословаччини.

Вихідці з Підкарпаття, котрі пережили депортацію, покірно сприйняли приєднання краю до Радянського Союзу. Вже через це багато з тих, хто вижив, не повернулися на рідну землю, а значна частина тих, хто повернувся – готувались емігрувати.

Кордон у бік Чехословаччини можна було вільно перетинати до 30 вересня 1945 року. Після встановлення «залізної завіси» вже тільки радянсько-чехословацький договір про передачу Підкарпаття давав маленьку надію на визволення з мишоловки.

Колишнім чехословацьким громадянам до літа 1946 року було дозволено подавати заяви на переселення. Але умови були настільки складні та свавільні, що більшість біженців наважилась на ризикований нелегальний перетин кордону.

Про число емігрантів і біженців можна дещо дізнатись із меморандуму, складеному в лютому 1946 року чеськими та моравськими єврейськими релігійними громадами для англо-американської змішаної комісії «Палестина». У цих двох краях восени 1945 року зареєструвалось 16 тисяч осіб, що пережили депортацію. Серед них було 6 тисяч осіб, які прибули з Підкарпаття. З майже 4.000 незареєстрованих осіб половина походила з цього краю.

У 1947 році проведено новий перепис. Статистичний відділ іудейських релігійних общин (Statistical Department of the Association of Jewish Religious Communities) на території Чехії і Моравії зареєстрував 18.970 іудеїв та 5.031 осіб, котрі вважали себе євреями. Серед 24.001 єврея, згідно з даними реєстрації, із Підкарпаття прибуло 8.455.

У переписі 1947 року містяться цікаві факти. Наприклад, дані про тих, хто «повернувся разом із армією». У складі Чехословацького легіону кордон перетнуло 2007 осіб. Більшість із них також походили з Підкарпаття, бо біженці з чеського краю потрапили на службу до англо-американських військ і їх у переписі 1947 року зарахували в окрему категорію.

На підкарпатське походження тих, хто повернувся з армією, вказує і їхня конфесійна приналежність. Серед чеських євреїв близько 30–40% не мали конфесійної прив’язаності, тоді як емігранти з Підкарпаття в 97% випадків були іудейського віросповідання. Під час війни абсолютна більшість (95%) тих, хто служив у чеських збройних силах, належала до іудейської конфесії.

Закарпатці, котрі відбували примусову трудову повинність і потрапили в радянський полон, мали вибір: або залишатися в таборі для військовополонених разом із німецькими, італійськими, угорськими солдатами та власними табірними наглядачами, або ж вступати в Червону армію, точніше – до чеського легіону. Більшість обирало останнє.

Йожеф Айнціґ, який відбуваючи примусові роботи, потрапив у радянський полон, а потім у чехословацький легіон, у спогадах писав: «Чехословацькі збройні сили, що створювались у Росії, щонайменше на 60% складались із євреїв». Осільки євреїв жорстоко переслідували націонал-соціалісти, їм довіряли настільки, що їхні заяви про вступ у багатьох таборах приймали автоматично. Це підтверджують й спогади Йожефа Айнціґа, що дають достовірну картину обставин і настроїв, що панували під час рекрутування. «Мене записали до армії просто. Офіцер, який 224 Розділ II.

проводив набір, був берегівським євреєм на прізвище Еловіч. Він хотів упевнитись, що я також єврей, а тому попросив прочитати молитву, яка починається словами «Моде Ані». Після того, як я переповів її без помилок, мене швидко переодягли в нову військову форму і відправили до Львова. Коли мої начальники довідались, що я маю вищу освіту і володію чеською мовою, мене призначили головним писарем нашої частини, яка воювала аж до перемоги. Після війни я як демобілізований солдат потрапив до Брно, де університет надав мені чотирирічну стипендію, а ще мені виділили квартиру одного німця».

Під час чехословацького перепису 1947 року разом із тими, хто прибув у складі чехословацьких збройних сил, на облік поставлено близько 10 тисяч підкарпатських євреїв. Щодо тих, котрі переселилися в Словаччину, – точних даних не маємо. За тогочасними оцінками число їх не сягало тисячі. Майже всі без винятку підкарпатці йшли до Чехії, особливо в Судетський край, де після вигнання німців умови проживання були значно кращими, ніж у східному прикордонні.

Кількість осіб, які вижили, за різними джерелами становила близько 14–15 тисяч. При переписі населення в 1941 році було зареєстровано 116 тисяч іудеїв.

Втрати склали близько 100 тисяч чоловік. У результаті вивезення і знищення більшості євреїв угорське населення Підкарпаття зазнало найбільшої в своїй історії втрати.

Особи, котрі пережили табори і змушені були емігрувати, кінцевою зупинкою дуже часто вважали не Чехословаччину та Угорщину. Більшість із них хотіла потрапити в Палестину/Ізраїль, Сполучені Штати і Канаду. Конкретні дані є тільки про тих, хто емігрував до Ізраїлю.

Під час перепису населення 1961 року в Ізраїлі проводилося також репрезентативне опитування щодо походження репатріантів, в якому реєстрували не тільки країну місця народження, але й регіон. Таким чином, у статистичній анкеті, крім Угорщини, окремими регіонами фігурували Трансільванія і Підкарпаття. Опитування показало, що з Підкарпаття в Ізраїль переселилось 5920 осіб. Але при аналізі цих даних потрібно враховувати і той факт, що тут включені і ті репатріанти, які переселились ще до війни. З іншого ж боку, з числа осіб, які пережили голокост і переселились до Ізраїлю, до 1961 року дожили не всі.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


У радянському переписі населення 1959 року на Закарпатті проживало 12.169 осіб єврейської національності. Але багато з них були не місцеві, а прибули з глибинки Радянського Союзу. Через 20 років у переписах фігурувало 3.848 євреїв.

Радянська влада намагалась замести навіть сліди колись процвітаючої єврейської культури. Декілька прикладів. Будівлю великої синагоги в Берегові спочатку використовували як склад, а в 1969 році переобладнали під Будинок культури.

Малу синагогу на вулиці Зріні передано військовій частині, яка зберігала там боєприпаси. В Ужгороді синагогу переобладнано під концертний зал (філармонію).

У кінці шістдесятих років із території єврейського цвинтаря в Мукачеві вивезено надгробні камені, тому що там хотіли збудувати завод. Ці плани не були реалізовані, але на місці цвинтаря залишився пустир.

Закарпаття у складі Угорщини (1939–1944)

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ 1938–1944 РОКІВ 29 травня 1938 року – В Угорщині вийшов т. з. Перший «єврейський закон» (закон № XV від 1938 року), який обмежив 20% максимальну кількість найманих працівників іудейського віросповідання в певних сферах.

21–22 січня 1939 року – В Ужгород і Мукачево навідався угорський прем’єр Бейла Імреді з дружиною у супроводі міністра торгівлі та промисловості Антала Кундера, державного секретаря Тібора Патакі.

2 лютого 1939 року – Радянський Союз розірвав дипломатичні відносини з Угорщиною.

19 лютого 1939 року – У Мукачеві провів роботу «Конгресс русских националистов», на якому були присутні активні члени «Русской Национально-Автономной Партии» та «Русской национальной гвардии чернорубашечников». Центральною постаттю конгресу став «вождь русских националистов» Степан Фенцик.

15 березня 1939 року – Одночасно зі вступом німецьких військ у Прагу угорська армія в трьох напрямках перейшла чехословацький кордон і захопила більше ста населених пунктів Карпатської України.

18 березня 1939 року – Завершення окупації Карпатської України. У Будапешті почалася нарада під головуванням прем’єр-міністра Пал Телекі про підготовку самоврядування Підкарпаття.

20 березня – 7 липня 1939 року – Краєм управляла військова адміністрація Підкарпаття (Krptaljai katonai kzigazgats) на чолі з генералом Бейлою Новаковичем. Радник Михайло Демко. Цивільний урядовий комісар Юлій Марина.

21 березня 1939 року – Газета «Magyar Nemzet» («Мадяр Немзет») публікує спільне звернення регента Міклоша Горті та прем’єр-міністра Пала Телекі до населення Підкарпаття: «русинський народ в складі угорської державності повинен отримати власне самоврядування, яке, проживаючи поза її межами, досягти не зміг».

23 березня 1939 року – Угорські війська вторглися до Словаччини і вийшли на заплановані рубежі у трьох напрямках: Великий Березний–Улич–Старина;

Малий Березний–Убля–Стакчин; Ужгород–Тибава–Собранці.

24 березня 1939 року – Шкільний відділ цивільного правління Підкарпаття видав обіжник, в якому наказувалося звільнити зі шкільництва всіх українських емігрантів, що прийшли сюди починаючи з 28 жовтня 1918 р. Працювати в школах мали право лише представники російської еміграції, що боролися з більшовизмом. У цей же день словацька авіація бомбардувала Ужгород, Великий Березний та Собранці. Угорською відповіддю було бомбардуванням аеропорту в Іглов (Spisk Nov Ves).

25 березня 1939 року – Прем’єр-міністр Угорщини Пал Телекі відвідав окуповані словацькі землі, зайшов до гонведів аж на фронтову лінію.

27 березня – 4 квітня 1939 року – У Будапешті працювала змішана словацькоугорська комісія, що завершила роботу підписанням протоколу про новий східний кордон між Словаччиною і Угорщиною. У підсумку 7 квітня угорські 226 Розділ II.

війська вступили у ряд інших населених пунктів. Словацька територія звузилася на один округ – Собранці та частину округу Сніна, де проживало біля 45 тисяч осіб у 74 селах. Переважало тут населення руської (української) ідентичності. Приєднані землі були включені до складу Підкарпаття.

30 березня 1939 року – З ініціативи міністерства землеробства в Ужгороді, під головуванням прелата Олександра Ільницького був сформований комітет з 6 членів, завданням якого було «проведення термінової акції економічної допомоги, що розпочинається на Підкарпатті».

31 березня 1939 року – Розпорядження крайового військового командування Підкарпаття №142/1939 про конфіскацію для знищення «всіх українських і проти угорських книг».

22 квітня 1939 року – В Ужгороді створено Підкарпатський виробничий споживчозбутовий кооператив «Гондя». Голова Юлій Марина.

5 травня 1939 р. Опубліковано Другий «єврейський закон» (закон № IV від 1939 року) про подальше обмеження «впливу в суспільному та економічному житті» угорських громадян єврейської національності.

14 травня 1939 року – «Золотий поїзд», який перевозив святу правицю Святого Іштвана, проїхав через Чоп, Ужгород, Батєво, Мукачево, Берегово. В Мукачеві реліквію пронесли по місту. Серед інших у хресному ході взяв участь кардинал-примас Юстиніан Шереді.

22 травня 1939 року – Створено німецько-італійський військовий альянс («Сталевий пакт»).

28–29 травня 1939 року – В Угорщині – за винятком Верхньої Угорщини і Підкарпаття – були проведені вибори депутатів до Держаних зборів. Засідання Держаних зборів відбулося 10 червня без представників Верхньої Угорщини і Підкарпаття.

22 червня 1939 року – Державні збори Угорщини прийняли закон № VI від 1939 р. «Про з’єднання Підкарпаторуської території з Угорською державою», а прем’єр-мінісгр П. Телекі підписав розпорядження № 6.200 від 1939 р.



Pages:     | 1 |   ...   | 43 | 44 || 46 | 47 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«УДК 911.3:[71+72] (477.82) Добинда І. П. Характеристика сакральних пам’яток Волинської області та їхнє територіальне поширення Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернивці e-mail: Irakovalchuk1987@rambler.ru. Анотація. У статті розглянуті сакральні архітектурні пам’ятки Волинської області. Також запропоновані сакральні туристичні маршрути Ключові слова: сакральні пам’ятки, пам’ятки архітектури, сакральний (релігійний) туризм, паломницький туризм. Вступ Одна із...»

«Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 15/2006-2007 Віра Фрис КУЛЬТУРА ПЕРЕПИСУВАННЯ КНИГ В УКРАЇНІ XI–XVII ст. (вибір протографа, причини виникнення помилок переписувачів і їх виправлення) Досліджуючи причини виникнення помилок в кириличних рукописах, переписаних на Україні у ХІ–XVII ст., варто дізнатися, що ж думали з цього приводу самі переписувачі, їхні сучасники та нащадки, які користувалися цими книгами. Цікаво подивитися на причини виникнення помилок і їх...»

«УДК 94 (477) 18 Андрій Шевчук (м. Житомир) СУДОВА ВЛАДА В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТ.: ІСТОРІОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД У статті зроблено огляд оцінок вітчизняних і зарубіжних істориків та дослідників права з питання функціонування судової влади Російської імперії першої половини ХІХ ст. Ключові слова: історіографічний огляд, Російська імперія, судова влада, державна школа, радянська історіографія, сучасна зарубіжна історіографія. У другій половині XVІІІ ст. правителі всіх країн Європи (за...»

«LUXOFT Посібник бібліотекаря Система подання звітності бібліотекучасниць програми «Бібліоміст» Зміст Початок роботи в системі Вхід до системи Загальні властивості вікна Як подати статистичний звіт Вкладка «Показники» a) Заповнення даних Редагування даних Видалення даних Вкладка «Заходи» b) Вкладка «Історії успіху» c) Вкладка «Коментарі» d) Як подати статистичний звіт Як відредагувати поданий статистичний звіт Як подати фінансовий звіт Вкладка «Будівля» a) Вкладка «Меблі» b) Вкладка...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ І ЕТНОНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМ. І.Ф. КУРАСА НАУКОВІ ЗАПИСКИ Випуск 39 Київ УДК 94.32(477) ББК 63.3 (4Укр) Н Затверджено до друку Вченою радою Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України (Протокол № 1 від 21 лютого 2008 р.) Видання внесено до переліку фахових видань зі спеціальностей політичних наук і державного управління постановою Президії ВАК України від 9.06.1999 р. № 1 05/7 та з історичних наук від...»

«Міністерство освіти і науки України Волинський державний університет імені Лесі Українки Філологічний факультет Кафедра української мови Т.Є. Масицька, О.Г. Межов МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ ДО КОМПЛЕКСНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З КУРСУ „СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА: СИНТАКСИС” для студентів спеціальності 6.030500 „Українська мова і література” освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” Луцьк 2006 УДК ББК М Рекомендовано до друку кафедрою української мови (протокол № 5 від 26 жовтня...»

«МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО УДК 78.2У. 78.46 В. Я. БОРЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА СУЧАСНОГО ЕСТЕТИЧНОГО КОНЦЕПТУ УКРАЇНСЬКОЇ КЛАРНЕТОВОЇ МУЗИКИ Стаття присвячена висвітленню національних джерел української кларнетової музики в її естетичному вимірі, аргументовано використання поняття «естетичний концепт», кларнетова музика розглядається як естетичне явище музичного мистецтва. Ключові слова: кларнетова музика, естетичний концепт, джерела української кларнетової музики, тембр. В. Я. БОРЕЦКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЕ...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З КУРСУ «ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ» Львів Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка Рекомендовано до друку кафедрою історії філософії філософського факультету ЛНУ імені Івана Франка протокол №1 від 07.09.09 р. Уклала Уляна Вікторівна Хамар Відповідальний за випуск А.І.Пашук МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З КУРСУ...»

«ПАВЛЮК ІГОР. Діагностика і прогностика брехні: Екскурси в теорію комунікації. – Львів: Сполом, 2003. – 80 с. Рец.: Крушельницька Л. Для чого крила тим, хто не вміє літати? [Стаття, де позитивно мовиться про книжку] // За вільну Україну. – 2003. – 14 жов.; Вербич В. Всеочищаюча любов та діагностика брехні // Сім’я і дім – Луцьк. – 2003. – 4 груд.; Кралюк П. Що робити, коли нічого змінити не можна? [Рецензія] // День. – 2004. – 24 бер.; Книга увійшла до кращих книг України за 2003 рік у номінації...»

«Державний комітет архівів України Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства Галузевий центр науково-технічної інформації з архівної справи та документознавства ІV квартал 2010 р. Бюлетень № 14 «Архівознавство. Археографія. Джерелознавство» (1999–2009, Вип. 1–10) Систематичний покажчик змісту Київ 2010 «Архівознавство. Археографія. Джерелознавство» (1999–2009, Вип. 1–10) : сист. покажч. змісту / Держкомархів України, Укр. наук.-дослід. ін-т архів. справи та...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»