WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 42 | 43 || 45 | 46 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 44 ] --

У Центрально-Східній Європі, незважаючи навіть на антиєврейські заходи, Угорщина вважалась острівком безпеки. Міклош Каллаї, котрий у березні 1942 року змінив на посту прем’єр-міністра свого попередника Бардошші, методом зволікання, затягуванням часу намагався ухилитись від виконання настійливої вимоги Німеччини щодо депортації євреїв. Падіння італійського фашистського режиму прискорило розпочаті вже в 1942 році таємні переговори про вихід із війни із західними союзниками. Але угорський уряд даремно чекав на прорив англоамериканських військ через Альпи або Динарські гори, в листопаді 1943 року союзники на зустрічі в Тегерані домовились про висадку в Нормандії.

Угорське політичне керівництво будь-що намагалось запобігти радянській окупації, але вже втратило можливість маневру, та й Гітлер збирався поквитатись 218 Розділ II.

із «ненадійним» союзником. Із введенням 19 березня 1944 року німецьких військ в історії країни розпочалась нова ера. Угорщина більш ніж на півстоліття втратила незалежність. Маріонетковий уряд Деме Стойої виконав все те, що німці та нілашисти вимагали вже і раніше, але чому національно-консервативна політична еліта успішно протистояла. Окупована країна стала ареною нацистського «остаточного вирішення». Угорських євреїв змусили носити жовті зірки, їх майно конфіскували, життєві можливості обмежили до мінімуму, загнали в гетто, а потім депортували.

Ще перед відправкою до гетто підкарпатські євреї терпіли різного роду залякування та приниження. У багатьох населених пунктах німецькі солдати вривалися в єврейські оселі, шукали коштовності, в основному ювелірні вироби. Окупаційні війська, що ввійшли в Ужгород, ввели для євреїв комендантську годину. З дому вони могли виходити лише до обіду, з 11 до 12 години, для здійснення покупок. 31 березня 1944 року в Берегово прибуло гестапо, захопило заручників і виставило колективний «штраф» для місцевих євреїв. Гроші було зібрано, і в’язнів звільнили, але цей метод залякування і пограбування в майбутньому повторювався кілька разів. Це ж трапилось і в Хусті, де німці тримали в заручниках 40 осіб – керівників релігійної общини.

Як по всій країні, так і на Підкарпатті, німці в більших населених пунктах створювали єврейські ради. Даниною євреїв обкладали через цю організацію: нерухомість, коштовності, технічні товари, які сподобались окупантам, повинна була роздобути єврейська рада.

Угорська влада з 1 квітня 1944 року проголосила територію Підкарпаття зоною воєнних дій. Це рішення служило для дезінформування населення країни. Правляча влада заходи з ізоляції та депортації євреїв пояснила введенням воєнного стану. Євреїв ці заходи наводили на думку, що в глибині країни вони можуть жити безтурботно. 12 квітня під головуванням державного секретаря внутрішніх справ Ласло Ендре для керівників адміністративних органів Підкарпаття проведено нараду з питань графіку створення гетто. Збір євреїв розпочався через два дні після завершення найвизначнішого єврейського свята – Пасхи.

Євреїв, які проживали на Підкарпатті, зібрали в гетто у дев’ятьох населених пунктах. На території Березького комітату гетто створили в Берегові та Мукачеві.

Євреїв із території Березької адміністративної філії також звозили сюди. Гетто в Берегові облаштували в останній день єврейської Пасхи на цегельному заводі «Конт і Валь», який раніше належав євреям. Крім великого гетто, в господарських приміщеннях «хутора Вейса» створили друге гетто. У двох гетто утримували приблизно 10 тисяч євреїв, яких звезли сюди з Берегова і довколишніх сіл.

Начальник поліції Мукачева на знак протесту проти заходів, спрямованих на ізоляцію і депортацію євреїв, подав у відставку. На момент створення двох гетто в Мукачеві на посаді перебував уже його наступник. Одне гетто було розташоване в центрі єврейського кварталу (вулиці Латориці, Данко, Кальвіна, Телтийш (Насипна), Зріні, Мукачівська, Св. Мартина, Келемена Мікеша, Чоколі, Зенийс (Музикантів), Млинова). Тут було сконцентровано 13 тисяч людей. Друге гетто розташували на околиці міста в цегельному заводі «Шайовича». Тут утримували близько 14 тисяч чоловік, зібраних із населених пунктів комітату.

Закарпаття у складі Угорщини (1939–1944)

У північній смузі Марамороської адміністративної філії, котра раніше належала Чехословаччині, було створено п’ять гетто: в Хусті, Тячеві, Солотвині, Ізі, Сокирниці. У Хусті гетто створили неподалік від синагоги, в центрі міста (вулиці Череґі, Кошута та Ізянська), сюди зігнали близько 6000 місцевих та 5000 євреїв з округи. У Солотвині гетто розмістили в центрі міста. Збір євреїв з міста та округи відбувався впродовж 17–20 квітня. В Ізі наповнення гетто розпочали 16 квітня, тут зібрали 5–7 тисяч людей. У Сокирниці гетто створили в другій половині квітня.

В Уґочанському комітаті гетто розмістили в Севлюші (Виноградово) неподалік синагоги, там було сконцентровано близько 12 тисяч чоловік. Серед мешканців гетто 4700 осіб було безпосередньо з Севлюша.

Євреїв, котрі мешкали в Ужанському комітаті й Ужанській адміністративній філії, переселили в Ужгород, де було створено три гетто. Одне з них – на цегельному заводі Мошковича, куди євреїв з округи почали зганяти 16 квітня. Ужгородських євреїв сюди загнали 20 квітня. Коли гетто в цегельному заводі переповнилось, ужгородців продовжили запроторювати в гетто, влаштоване на складах лісоматеріалів Глюка. Керівників місцевих євреїв, серед них і членів єврейської ради «Шевра Кадіша», а також лікарів єврейської лікарні, загнали в гетто, що знаходилось у центральній частині міста. В ужгородських гетто загалом утримували 20 тисяч євреїв.

Усі гетто були жахливо переповнені. У результаті цього в одному з відділків на Мукачівському цегельному заводі спалахнула епідемія сипного тифу. Харчування в гетто повинні були забезпечувати самі євреї, вони мали їсти те, що принесли з собою, а також те, що вдалося придбати на «чорному» ринку.

Голова верхньої палати парламенту Жіґмонд Перені і його син, довідавшись про умови перебування в Севлюському гетто, відправили туди для євреїв продовольство. Староста міста в листі від 24 квітня до міністра внутрішніх справ про стан Ужгородського гетто, що знаходилось в цегельному заводі, писав: «… хочу зауважити, що поселені в цегельному заводі численні маси не мають найелементарнішого санітарного забезпечення… Найбільша проблема полягає в тому, що табір не має каналізації, і фекалії 20.000 людей неможливо прибрати. У місті немає вапна, а тому і проведення дезінфекції неможливе».

Під наглядом СС або угорських солдатів чоловіки працездатного віку примусово працювали на будівництві та спорудженні фортифікаційних споруд. Жінок в основному направляли прибирати казарми, що знаходились неподалік.

Окрім примусових робіт, тисняви і голодування, мешканці гетто були змушені терпіти ще й численні приниження та страждання. Значна частина запроторених у гетто євреїв були смиренними хасидами, котрі суворо дотримувались релігійних правил, а тому всі приниження спрямовувались проти їхніх релігійних почуттів.

За наказом підполковника жандармерії Мартона Зелді, який грав провідну роль у кривавій бойні в Уйвідийку (Новому Саді), в Мукачеві у влаштованому в єврейському кварталі гетто євреїв примушували власноручно руйнувати синагоги.

Схожі приниження терпіли й євреї, яких утримували на цегельному заводі. Їх змусили спалити складену в купу молитовну атрибутику. У Солотвині чоловікам зрізали бороди, носіння яких вимагали релігійні приписи. У Сокирниці чоловіків і хлопців позбавили традиційних пейсів. У Тячеві обстригали волосся у жінок.

220 Розділ II.

В Ізі з чоловіками та жінками поводились схожим чином. Такі приниження були розповсюджені на всіх окупованих нацистами територіях.

У результаті гоніння євреїв з’явилася необмежена можливість заволодіти матеріальними цінностями репресованих. Їхні особисті речі у гетто кілька разів перевіряли, і, коли це було можливо, грабували. Щоб знайти приховані коштовності, проводили особистий огляд, обшукували й інтимні частини тіла. Охоронці, щоб довідатись про місце схову коштовностей – якщо підозрювали про їх наявність, – піддавали багатих євреїв тортурам. За час катувань кількох із них було вбито.

У Берегові жандарми навіть перед посадкою євреїв у вагони, під приводом того, що ті мають при собі забагато речей, грабували їх. Такі безчинства продовжувались і після відправки євреїв по етапу. Приблизно 80–100 із 800 одиниць опечатаної нерухомості місцеве населення зруйнувало й пограбувало. З метою підкупу місцевого населення в Мукачеві сільськогосподарське майно і нерухомість євреїв зразу після їх відправки у гетто було роздано. Місцева влада внесла в інвентар опустілі оселі депортованих євреїв, а також меблі, що там знаходились. Але на час інвентаризації значна частина нерухомості вже була зруйнована і пограбована сусідами.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Схожим чином перерозподіл покинутих цінностей відбувався і в інших населених пунктах.

Затримані євреї перебували в гетто 4–6 тижнів. Перший ешелон, який відвозив їх з Мукачева, відправився 14 травня. До 24 травня дев’ятьма ешелонами були депортовані мешканці обох мукачівських гетто. Перший ешелон із депортованими з Берегова, в якому перебували молоді та працездатні євреї, вирушив у дорогу 15 травня. Людей похилого віку, жінок та дітей із країни вивозили трьома наступними ешелонами. 15 травня в Сокирниці гетто вже ліквідували. Його мешканців переправлено на залізничну станцію в Сокирниці. Із 17 по 30 травня з ужгородських гетто євреїв вивозили п’ятьма ешелонами. Севлюське гетто спорожніло із 19 травня по 1 червня (на це знадобилося три ешелони). З Солотвина від’їхало два ешелони – 20 та 23 травня. З Тячева вивіз євреїв відбувався у період з 22 по 26 травня двома ешелонами. Депортація євреїв із Хуста була проведена чотирма ешелонами в період із 24 травня по 6 червня.

Кінцевою зупинкою потягів із депортованими був табір смерті в Освенцимі.

Виникає запитання: чому євреї не намагались уникнути депортації, адже жандарми, поліцейські та левенти, що охороняли гетто, загалом були корумповані, а на роботах за межами табору була можливість втекти, тим більше, що в Карпатських лісах (теоретично) можна було легко сховатися від жандармерії.

Незважаючи на наявність сприятливих або таких, що здавалися сприятливими, можливостей, на втечу мало хто наважувався. Рішення залишатись у гетто приймалось із практичних та емоційних міркувань. Багато хто не намагався утікати і тому, що не хотів покидати близьких, котрі залишались у гетто. Мала ефект і свідомо розповсюджувана владою дезінформація.

Багато хто вважав втечу безглуздою, бо був впевнений, що за межі країни нікого не вивезуть. У Берегові ширилися чутки, що євреїв везтимуть на примусові роботи до Кечкемету. В Мукачеві говорили, що мешканців гетто перевезуть у Гортобадю. Примусова трудова повинність надавала реальний шанс врятуватись від депортації. В Уґочанському комітаті на примусову трудову повинність частину

Закарпаття у складі Угорщини (1939–1944)

єврейських чоловіків військовозобов’язаного віку призивали прямо з гетто. Примусові роботи у складі угорської армії забезпечували їм виживання.

Загальна кількість репресованих та ув’язнених у різних гетто складає 85–87 тисяч чоловік. Джерелом наведених даних є двотомник «Політика геноциду»

Рандольфа Брахама. Щодо власних джерел, то професор посилається на спогади, тогочасні доповіді, але доволі часто не надає жодного конкретного джерела інформації. Незважаючи на це, наведені дані є правдивими, оскільки загальне число затриманих і депортованих осіб – 85–87 тисяч – підтверджують ще кілька відомих джерел.

Щодо загальної кількості євреїв, депортованих влітку 1944 року з території Угорщини, авторитетними вважаються відомості зі звітів повновладного представника Німеччини Едмунда Везенмаєра, які він надсилав на адресу Міністерства закордонних справ. Інформацію Везенмаєр отримував від органів угорської жандармерії, а також від членів групи Ейхмана, котра безпосередньо керувала відправками.

Згідно зі статистикою Везенмаєра, в період із 14 травня по 8 червня 1944 року з Угорщини депортовано 437.402 особи, в основному до Освенціма. Це підтверджує і підполковник жандармерії Ласло Ференці, який служив офіцером-зв’язковим між групою Ейхмана і угорською жандармерією. В рапорті, відправленому міністру внутрішніх справ, він доповідає про 434.351 передану особу.

Джерелом узагальнених чисел Везенмаєра і Ференці є відповідні часткові дані щодо кількості репресованих з основних регіонів Угорщини, зон оперативних дій, жандармських округів. Звіти і статистика, що використані як джерело, щоправда, не містять окремих даних щодо кількості репресованих з Підкарпаття, тому що ця територія була лише частиною «першої оперативної зони», до якої також належала Північна Трансільванія і частина Верхньої Угорщини.

Достовірним джерелом є і рапорт тимчасового правління Єврейської спілки Угорщини, складений для регента Горті в кінці червня. У ньому кількість депортованих осіб вказана в контексті кожного центру депортації. Загальна кількість депортованих із Підкарпаття складає 85 тисяч осіб. Схожий результат можна отримати також на підставі іншого джерела. Зокрема, зі зроблених влітку 1944 року нотаток адвоката Др. Міклоша Ґашко з Кошице, які вдалося віднайти лише у 1988 році. Ґашко за допомогою свого друга, службовця комендатури залізничної станції Кошице Іштвана Вранча міг спостерігати за рухом поїздів, що перевозили депортованих.

У відправці ешелонів на Освенцім залізничний вузол Кошице мав особливе значення, тому що на угорській території ешелони тут зупинялись востаннє. Замкнуті ланцюгами вагони, що прибували сюди в супроводі жандармів, місцева влада кожного разу відчиняла і, перерахувавши, передавала людський вантаж німцям та словацьким залізничникам. Таким чином, Іштвану Вранчу і Міклошу Ґашко випала нагода визначати станцію та дату відправки, а також кількість депортованих осіб в ешелонах смерті. Кількість осіб, відправлених із залізничних станцій Підкарпаття, згідно з цим документом, складає 85 тисяч.

Таким чином, три чверті євреїв, що проживали на Підкарпатті, було депортовано. У 1944 році багато хто переїхав до Будапешта для того, щоб знайти у вирі столиці притулок. Більшість із тих, кого депортація оминула, виконували примусові 222 Розділ II.

роботи. Після падіння нілашистського режиму вони першими повернулись на рідні землі, і серед них у першу чергу ті, хто, потрапивши в полон, вступив у лави Червоної армії.



Pages:     | 1 |   ...   | 42 | 43 || 45 | 46 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«УДК 330.567.8 Ю. Ю. Станкевич, аспірантка, кафедра історії економічних вчень та економічної історії, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» СТАНОВЛЕННЯ ТЕОРІЇ ДОМОГОСПОДАРСТВА В СУЧАСНІЙ ЕКОНОМІЧНІЙ ДУМЦІ Стаття присвячена аналізу дослідженості природи домогосподарства в сучасній вітчизняній та зарубіжній економічній літературі. Здійснено класифікацію наукових джерел, у яких висвітлюються різні сторони діяльності домашнього господарства. Розкрито специфіку...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ і НАУКИ УКРАЇНИ СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО–ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ Науково–методичний збірник ( Випуск ХLVІ ) Слов’янськ – 2009 ISBN 5–7763–4577– УДК 371.13 ББК 74. Г. Гуманізація навчально–виховного процесу: Збірник наукових праць. – Вип. ХLVІ /За заг.ред. проф. В.І. Сипченка. – Слов’янськ: СДПУ, 2009. – 369 с.Редакційна колегія: – кандидат педагогічних наук, професор Сипченко В.І. (відповідальний редактор). – доктор педагогічних наук,...»

«ISSN 2075-146X. Витоки педагогічної майстерності. 2013. Випуск 12 УДК 374:796“712”  ОЛЕКСІЙ ПОПОВИЧ  Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка    ЗАГАЛЬНОПЕДАГОГІЧНІ ЗАВДАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ  СУЧАСНИХ ДИТЯЧО­ЮНАЦЬКИХ СПОРТИВНИХ ШКІЛ  У  статті  аналізуються  особливості  діяльності  сучасних  вітчизняних  дитячоюнацьких  спортивних  шкіл,  підкреслюється  їхня  важлива  роль  у  системі  позашкільної  освіти.  Коротко  подана  історія  ДЮСШ  як  суто  вітчизняного ...»

«ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ АРХІВІВ УКРАЇНИ УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ АРХІВНОЇ СПРАВИ ТА ДОКУМЕНТОЗНАВСТВА Архівні зібрання України Спеціальні довідники Національний реєстр втрачених та переміщених архівних фондів Архівні фонди, вивезені за межі України у 1945-1991 роках Книга Cхвалено до друку Вченою радою УНДІАСД Протокол №7 від 27.12.2007 р. Київ 200 Редакційна колегія серії «Архівні зібрання України»: Л. В. Гурбова, М. В. Делеган, Л. А. Дубровіна, Ю. Я. Кулініч, В. С. Лозицький, Н. В....»

«НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКОКУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК ЦЕНТР АРХЕОЛОГІЇ КИЄВА ІНСТИТУТУ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ І УТОПІК КИЇВСЬКА ДУХОВНА АКАДЕМІЯ І СЕМІНАРІЯ Церква наука суспільство: питання взаємодії Матеріали Одинадцятої Міжнародної наукової конференції (29 – 31 травня 2013 р.) КИЇВ – 20 НАЦІОНАЛЬНИЙ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ ІСТОРИКОКУЛЬТУРНИЙ ЗАПОВІДНИК ЦЕНТР АРХЕОЛОГІЇ КИЄВА ІНСТИТУТУ АРХЕОЛОГІЇ НАН УКРАЇНИ ЦЕНТР ПАМ’ЯТКОЗНАВСТВА НАН УКРАЇНИ І УТОПІК...»

«Цей документ скачаний з сайту: Кафедра історії та політичної теорії ДВНЗ „НГУ” http://ipt.nmu.org.ua/ua/ Ви можете переглянути або скачати інші файли у розділі: Студентам Бібліотека Методичні матеріали Підручники та навчальні посібники Навчальні плани, питання, теми © Кафедра історії та політичної теорії ДВНЗ „НГУ”, 2013 PDF created with pdfFactory Pro trial version www.pdffactory.com МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД „НАЦІОНАЛЬНИЙ ГІРНИЧИЙ...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА НАУКОВА БІБЛІОТЕКА НАУКОВІ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ ПРАЦІ ВИКЛАДАЧІВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК Тернопіль 2013 ББК 91.9 Н3 Наукові та навчально-методичні праці викладачів Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, 2012 : бібліогр. покажчик / уклад.:...»

«МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ УКРАИНЫ ДОНЕЦКИЙ НАЦИОНАЛЬНЫЙ УНИВЕРСИТЕТ НАУЧНАЯ БИБЛИОТЕКА СПРАВОЧНО-БИБЛИОГРАФИЧЕСКИЙ ОТДЕЛ МЕТОДИКА ПРЕПОДАВАНИЯ ФИЗИКИ В СРЕДНЕЙ ШКОЛЕ (Информационный список литературы) Вып. 35. Донецк-2010 Список литературы по методике преподавания физики в средней школе издается на протяжении 35 лет. В 2010 году подготовлен 35 выпуск. В список включены книги, статьи из периодических и продолжающихся изданий за 2009-2010 годы на украинском и русском языках. Для отбора...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки Юридичний факультет Кафедра теорії та історії держави і права Серія науково-методичних видань “Відкриті лекції” ВИПУСК 2 М. ЯЦИШИН ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВА ВЕЛИКОЇ БРИТАНІЇ Луцьк УДК 342(410) ББК 67.400(4ВЕЛ) Я 93 Рекомендовано до друку науково-методичною радою Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (протокол № 4 від 19 грудня 2012 р.) Рецензенти:...»

«Національна академія наук України Інститут історії України Німецький фонд «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» Тетяна Пастушенко «В’їзд репатріантів до Києва заборонений.» Повоєнне життя колишніх остарбайтерів та військовополонених в Україні Київ У рамках міжнародної науково-дослідницької програми «Документування примусової праці як завдання збереження пам’яті» Німецький фонд «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» підтримав 13 проектів, які займалися вивченням різноманітних аспектів...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»