WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 36 | 37 || 39 | 40 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 38 ] --

Депутат державних зборів Степан Фенцик, який до кінця залишався вірним угорському уряду, в серпні 1939 року в таємному листі до прем’єрської канцелярії повідомляв про значне погіршення настроїв населення. Серед причин цього ним вказано, що «дії військових командирів викликали байдужість з боку населення, адже багато чесних угрорусів стали жертвами безпідставних звинувачень та інтриг», у більшості установ вакансії «заповнені службовцями з матірної країни», сповідування «греко-католицької релігії» зустрічає перешкоди.

Подібним чином відгукувались про ситуацію в краї і численні інші угорські та не угорські громадські діячі. Викликало незадоволення і те, що угорські політики, які в чехословацький період займали провідну роль у громадсько-політичному житті краю, тепер не отримали серйозних адміністративних можливостей впливу на ситуацію на місцях.

Підсумовуючи, слід зауважити, що в період між двома світовими війнами в політиці Угорщини визначальне місце займало питання повернення кордонів до Тріанонського мирного договору. В міжвоєнний час Угорщина постійно підтримувала на Закарпатті місцеві угорські політичні об’єднання, а також ті партії руського спрямування, які надавали перевагу вимогам автономії краю.

За дієвої підтримки Італії та Німеччини на першому Віденському арбітражі населену угорцями прикордонну територіальну смугу Закарпаття було повернуто Угорщині, але вона продовжувала зберігати наміри щодо приєднання всієї території краю, мотивуючи це економічною доцільністю. Наведене збігалося з позицією Польщі, яка також була зацікавлена в тому, щоб край цілковито потрапив під контроль Угорщини.

Вказане відбулося в середині березня 1939 року після отримання негласної згоди Німеччини. Поряд із цим, із середини 1939 року угорський прем’єр-міністр Пал Телекі здійснив рішучу спробу, спрямовану на реалізацію руської автономії,

Закарпаття у складі Угорщини (1939–1944)

однак ця його ініціатива не знайшла політичних союзників серед тогочасної правлячої еліти Угорщини.

Після приєднання краю до Угорщини влада перейшла до жорстких форм правління. Але це можна віднести не тільки на рахунок режиму М. Горті. Цьому сприяло й те, що регіон як прикордонна територія вважався пріоритетним із військової точки зору. «Завойовані в двадцятирічній боротьбі» інститути зникли або злились з аналогічними установами в Угорщині. У той же час «підкарпатці» навіть у складі «материнської держави» не бажали відмовлятися від автономних прав, що ніяк не вписувалося в образ інтегрованої Угорщини. 15 березня 1940 року було оголошено про розпуск Угорської об’єднаної партії і злиття її з Угорською партією життя.

1.2. Адміністративне управління і депутатський корпус

У складі Угорщини адміністративне управління Підкарпаття складається специфічно. Повернуту в результаті першого Віденського арбітражу прикордонну смугу, де проживали угорці, включили в структуру історичних жуп. У 1938 році Ужгородський район приєднали до Ужанської жупи з центром у м. Ужгород, а Берегівський, Мукачівський та Тісауйлокський райони – до об’єднаної Березької та Уґочанської жуп із центром у м. Берегово.

При формуванні адміністративно-територіального устрою в 1939 році об’єднану Березьку та Уґочанську жупи розділили: до Березької жупи з центром у м. Берегово включені Берегівський і Мукачівський райони, до Уґочанської жупи з центром у м. Севлюш (Виноградово) – Севлюський (Виноградівський) район, а до Марамороської жупи з центром у Мараморошсіґеті – Тячівський район із історичної території Підкарпаття.

Завойовані в березні 1939 року території об’єднував регентський комісаріат Підкарпатської території з центром у м. Ужгород. Відмінною рисою цієї території було те, що не всюди були належним чином оформлені кордони: деякі населені пункти належали одночасно до двох адміністративних одиниць. Так, наприклад, Ужгород був столицею Підкарпатської території, а одночасно – і центром Ужанської адміністративної експозитури, а також адміністративним центром Ужанської жупи; Мукачево було центром Березької адміністративної експозитури, а також частиною Березької жупи з центром у м. Берегово.

Щодо церковного життя, то у жовтні 1939 року за рішенням Синоду реформатської церкви Угорщини Підкарпатський реформатський церковний округ припинив своє існування, а реформатська церква в регіоні за час угорського правління знову увійшла до складу Затисянського церковного округу. У жовтні 1939 року за розпорядженням Папи Римського було ліквідовано Підкарпатську римо-католицьку апостольську адміністратуру, і парафії краю знову об’єдналися із Сатмарською дієцезією.

Щодо Мукачівської греко-католицької єпархії, то влітку 1939 року вона знову була підпорядкована Естерґомській митрополії. Витісняється україномовне навчання в гімназіях, велику кількість чиновників сюди направляють із Угорщини.

190 Розділ II.

Щодо управління освітньою справою, то виникали ситуації, коли навіть у спільній будівлі школи установи розділялись залежно від мови навчання і географічного розташування, наприклад, відносились до Кошицького, Сату-Марського або Підкарпатського навчального округу.

В угорського населення тих територій, які за часів чехословацької влади належали до Підкарпатської Русі і входили до складу колишніх жуп, але опинилися поза межами Підкарпатської території, залишився певний підкарпатський синдром. Ужанський наджупан Арпад Шіменфалві у 1939 році висловлювався так:

«Як раніше угорці і русини протягом довгих років гноблення спільними зусиллями боролися за права і вважали себе належними один до одного, так і сьогодні не можна зводити китайську стіну між місцем проживання русинів – Підкарпатською адміністративною територією і адміністративним управлінням жуп. Угорців і русинів необхідно зблизити».

З 1927 року Державні Збори (парламент) Угорщини були двопалатними.

У палаті депутатів правлячі партії завжди домінували, а 20–30% мандатів належало опозиційним партіям. Під час Другої світової війни правлячою була Угорська партія життя (Magyar let Prtja). Стати членом верхньої палати могли особи за правом довічного спадку, за рангом або посадою, обранням або призначенням;

переважна більшість членів верхньої палати були крупними та середніми землевласниками, державними вищими посадовцями або релігійними діячами.

На приєднаних територіях вибори в Палату представників не проводились, депутатів туди кооптували: 5 грудня 1938 року до складу угорського парламенту ввійшли депутати Верхньої Угорщини, члени Об’єднаної угорської партії Верхньої Угорщини, яка згодом влилась в Угорську партію життя. З території історичного Закарпаття кооптували наступних депутатів: Ференца Еґрі, Кароля Гоккі, Ендре Корлата, Єне Ортутая, Аладара Возарі, Олександра Чугу.

28–29 травня 1939 року в Угорщині проводились чергові вибори депутатів Державних Зборів, але Підкарпаття участі у них не брало. Після прийняття 22 червня 1939 року розпорядження прем’єр-міністра № 6.200, яке встановлювало тимчасовий порядок адміністративного управління Підкарпаттям, та закону №VI від 1939 року «Про з’єднання Підкарпаторуської території з Угорською державою», у нижню палату угорського парламенту були запрошені від Підкарпаття: Юрій Бенце, Іван Бокшай, Андрій Бродій, Михайло Демко, Степан Фенцик, Юлій Фелдешій, Петро Гайович, Володимир Гомічко, Іван Шпак, Едмунд Жегора.

31 грудня 1939 року оприлюднений закон № XVIII від 1939 року «Про вибори депутатів Державних Зборів на возз’єднаних з Святою Угорською Короною територіях Верхньої Угорщини та на повернутих до Святої Угорської Корони територіях Підкарпаття», на підставі якого Підкарпаття отримує 11 місць (за числом районів у краї). Однак, незважаючи на це, 19 липня 1940 року прем’єр-міністр Пал Телекі в парламентському виступі розповів про те, що вибори, які повинні були відбутися на Підкарпатті до 30 червня, через воєнні дії переносяться на невизначений термін, а мандати кооптованих депутатів будуть продовжені. Після цього персональний склад підкарпатських депутатів змінювався лише один раз: у лютому 1942 року на три вакантні місця кооптують Бейлу Рішка, Іштвана Будаї та Петера Гапка (Кекеньєші).

Закарпаття у складі Угорщини (1939–1944)

Від Підкарпаття регент Міклош Горті 1 липня 1939 року довічними членами верхньої палати призначив греко-католицького прелата Олександра Ільницького, голову Центральної Руської Народної Ради Йосифа Камінського та єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії Олександра Стойку, з 1 січня 1943 року із «возз’єднаних Підкарпатських територій» у члени верхньої палати були запрошені Петро Дем’янович, Андрій Крічфалуші-Грабар та Іштван Ганьо.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Для угорського уряду справа управління Підкарпаттям стала проблематичною.

Згідно з думкою військового керівництва, «позитивний настрій населення щодо ідеї угорської державності стає неспокійним». Важким тягарем вважались різноманітні контрольні комітети. Однією з найбільших трагедій Підкарпаття була доля євреїв. Частину з них у 1941 році депортували на окуповану німцями глибинну територію України, іншу ж у 1944 році – до Німеччини, на вірну загибель. Етнічна група, значна частина якої вважала себе угорцями, стала жертвою війни.

У період із квітня по жовтень 1944 року Підкарпаття знову стало театром бойових дій.

2. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ЗМІНИ

–  –  –

Наприкінці 1930-х років Закарпаття (Підкарпатська Русь, Карпатська Україна) як адміністративно-політична одиниця вступило у фазу кризи. Насамперед відбувся двоетапний перехід від державно-правових засад демократії чехословацького зразка до угорського авторитарного типу політичного режиму (в листопаді 1938 і березні 1939 років), а згодом до класичного тоталітаризму в умовах СРСР (із жовтня 1944 року).

Для позначення трагічного фіналу Карпатської України підходять не всі наявні історико-правові терміни, котрими оперують учені (публіцистів до уваги не беремо) у таких випадках: агресія, анексія, інтервенція, окупація.

Окупацією у військовій справі та в міжнародному праві називають тимчасове зайняття збройними силами держави чужої території. Само по собі це не тягне зміну її юридичного статусу. Якраз термін і походить від латинського слова «occupatio» – захоплення. У першій половині XX століття режим військової окупації регулювався Гаазькою конвенцією 1907 року.

Протягом чотирьох місяців (15 березня – 7 липня 1939 pоку) Карпатська Україна перебувала в режимі військової окупації Королівством Угорщина. Окупованою територією управляла Військова адміністрація Підкарпаття (Krptaljai katonai kzigazgats).

Окупацію відрізняють від анексії (від латинського «ad nectere» – приєднувати) – насильного акта приєднання державою чужої території в односторонньому порядку. За міжнародним правом, анексія – один із видів агресії. Найсвіжішим прикладом анексії у всесвітній історії на момент існування Карпатської України стали 192 Розділ II.

події 13 березня 1938 року, коли Німеччина приєднала Австрію, котра доти була незалежною державою. Цей сумнозвісний аншлюс невдовзі увінчали подвійним (німецько-австрійським) плебісцитом 10 квітня 1938 року.

На відміну від тоталітарної Німеччини, авторитарна Угорщина вирішила не ризикувати інструментами народного волевиявлення ні щодо територіального питання, ні щодо парламентських виборів на анексованих територіях. Обмежились вибірковою кооптацією «заслужених синів Вітчизни» закарпатського походження в угорський парламент. Угорщина провела анексію Карпатської України квазілегітимним способом, який потім не визнали країни антигітлерівської коаліції – творці післявоєнної карти світу, вибравши 1937 року за точку нового геополітичного відліку.

Причому Підкарпатська Русь (Карпатська Україна) у складі федеративної Чехословацької Республіки (жовтень 1938 – березень 1939) зіткнулася з двома наявними формами агресії. Спочатку з боку Угорщини і Польщі засилалися озброєні банди і диверсійні групи, котрі чинили терор у прикордонні. Чисельність диверсантів вимірювалася кількома сотнями осіб, а терористичних актів, у тому числі вбивств

– десятками. Зрозуміло, йдеться про опосередковану агресію. Далі чехословацька влада представлена урядом Карпатської України опинилася віч-на-віч із масованим вторгненням збройних сил Угорщини (14–15 березня 1939 року). У результаті чого Карпатська Україна була до 18 березня 1939 року повністю окупована угорськими військами, а до 7 липня 1939 року де-юре і де-факто анексована.

Невдовзі, у вересні 1939 року Угорщина ухилилася від акту співучасті в агресії проти союзної Польщі, не надавши свою територію (Підкарпатську) в розпорядження Німеччини. Угорщина і Польща доти успішно реалізували спільний агресивний проект, спрямований проти територіальної цілісності Чехословаччини. Він привів до встановлення угорсько-польського державного кордону, котрий уже на самому порозі Другої світової війни несподівано став угорсько-радянським.

На світанку 15 березня у Берліні президент і міністр закордонних справ Чехословацької Республіки підписали документ про перехід Чехії та Моравії під протекторат Німеччини. О шостій ранку німецькі війська почали їх окупацію. Угорські війська пішли в наступ на Карпатську Україну. О 12.30 Угорщина через міністра закордонних справ Іштвана Чакі відправила у Хуст ультиматум про передачу влади.

Хоч відповісти потрібно до 20.00, А. Волошин відповів телеграмою о 16.50. У ній повідомлялося, що уряд незалежної Карпатської України відправив у Будапешт делегацію в складі трьох осіб для переговорів і просив до їх завершення зупинити бойові дії. О 18.05 угорський уряд відповів, що зустріне гостинно делегацію, проте окупацію технічно зупинити неможливо.

Наступ на Карпатську Україну проходив у несприятливих погодних умовах.

Справа в тому, що у середу 15 березня 1939 року стояла погана сніжна погода, котра протрималася до суботи 18 березня – останнього дня окупації. Одночасно зі вступом німецьких військ у Прагу, 15 березня 1939 pоку угорська армія в трьох напрямках перейшла чехословацький кордон і захопила більше ста населених пунктів Карпатської України. Услід за проголошенням незалежності Словаччиною

– однієї з автономних земель, такий же акт прийняв повноважний крайовий парламент – Сойм Карпатської України. Іншими словами, незалежна Карпатська Україна виникла на уламках федеративної Чехословаччини як цілком закономірне

Закарпаття у складі Угорщини (1939–1944)

намагання захистити національні інтереси в умовах державно-правового вакууму та агресії з боку Угорщини.



Pages:     | 1 |   ...   | 36 | 37 || 39 | 40 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«Львівський національний університет імені Івана Франка Кафедра теорії та історії політичної науки філософського факультету МЕТОДОЛОГІЯ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Львів, 19 грудня 2008 р.) Перші методологічні читання Львів-2010 УДК 30:32+321(9) Рекомендовано до друку Вченою Радою філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Методологія політичної науки: матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Перші методологічні...»

«Woodrow Wilson International Center for Scholars Інститут Кеннана Київський проект УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКЕ ПОГРАНИЧЧЯ: ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ТА КУЛЬТУРНОГО ПРОСТОРУ В ІСТОРІЇ ТА В СУЧАСНІЙ ПОЛІТИЦІ Семінар Харків, 11 квітня 2003 р. Kennan Institute Kyiv Project ЗМІСТ Олександр ФІСУН, доцент Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, випускник програми Інституту Кеннана Геоісторичне майбутнє україно-російського кордону в контексті глобалізації та європейської інтеграції На початку...»

«Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку, випуск 25, 2013 ТЕОРІЯ ТА ІСТОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ НАУКИ УДК 130.122/655.11 Наталія Божко, Леонід Цубов Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Національний університет «Львівська політехніка»ВПЛИВ ГУМАНІСТИЧНИХ ІДЕЙ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ВІДРОДЖЕННЯ НА РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО КНИГОДРУКУВАННЯ КІНЦЯ XVI – ПОЧАТКУ XVII ст. © Божко Н., Цубов Л., 2013 Розглянуто вплив гуманістичних ідей епохи Відродження на розвиток...»

«Нагадаймо собі, що одного дня кожен із нас може постукати в чиї-небудь двері, прохаючи допомоги. Кофі Аннан LUBOV ZHVANKO KHARKIV KNAME ЛЮБОВ ЖВАНКО ХАРКІВ ХНАМГ УДК 94 (477) «1914/1918» ББК 63.3 (4 Укр) Ж Рекомендовано до друку Вченою радою Харківської національної академії міського господарства протокол № 10 від «28» серпня 2009 р.Відповідальний за випуск науковий редактор: доктор історичних наук, професор, ректор Полтавського університету споживчої кооперації України О.О. Нестуля Рецензенти:...»

«МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА дисципліни “ПРАВОЗНАВСТВО” (для бакалаврів) Київ ДП «Видавничий дім «Персонал» Підготовлено доцентом кафедри історії та теорії держави і права С. Д. Владиченко та викладачем кафедри історії та теорії держави і права Н. П. Христинченко Затверджено на засіданні кафедри історії та теорії держави і права (протокол № 11 від 19.06.08) Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академії управління персоналом Владиченко С. Д., Христинченко Н....»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ УКРАЇНА В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ Енциклопедичний словник-довідник Випуск 2 Предметно-тематична частина: Д–Й Київ Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник.Випуск 2. Предметно–тематична частина: Д–Й / Відп. ред. М. М.Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2010. — 252 с. Випуск 2 є продовженням започаткованого в 2009 р. словника, присвяченого історії міжнародних відносин України. У виданні...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМ ІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК ТУ ЗЯ К Ярина М ирославівна УДК 551.763.1:563.1(477.9) ФОРАМ ІН ІФ ЕРИ І СТРАТИГРАФ ІЯ НИЖ Н ЬО К РЕЙ ДО ВИ Х ВІДКЛАДІВ РІВН ИННО ГО КРИМ У 04.00.09 палеонтологія і стратиграфія А втореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата геологічних наук К и їв 2 0 1 0 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі історичної геології та палеонтології геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА СОЦІОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ КАФЕДРА СОЦІОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ Євдокимова І. А. СОЦІАЛЬНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК ДЛЯ СТУДЕНТІВ СОЦІОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ХАРКІВ Євдокимова І. А. Соціальне прогнозування: Навчально-методичний посібник для студентів соціологічного факультету. – Х.: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2009. – 80 с. РЕЦЕНЗЕНТИ: Яковенко...»

«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ імені В. І. ВЕРНАДСЬКОГО В. Пальчук Бібліотеки в інформаційноаналітичному забезпеченні органів державної влади Монографія Київ 2014 УДК 025.5:004.7:342.5 ББК ч730.036+ч730.022 П147 Затверджено до друку вченою радою Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (протокол № 7 від 11.07.2014) Н а у к о в и й р е д а к т о р: В. М. Горовий, доктор історичних наук, професор Р е ц е н з е н т и: Т. В. Новальська, доктор...»

«Плани семінарських занять І змістовний модуль Тема 1. Зміст, функції та історія країнознавства. Політична карта світу Семінар 1 Кількість годин – 2 Кількість балів за семінар: 2,5 – «відмінно», 1,7 – «добре», 0,8 – «задовільно». Об'єкт, предмет і головна задача країнознавства. 1. Функції країнознавства. 2. Базові поняття дисципліни. 3. Історія країнознавчої думки: 4. Вітчизняне країнознавство. 5.Теми рефератів: 1. Поняття держави в юриспруденції та географії. 2. Територіальні води держави....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»