WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 30 | 31 || 33 | 34 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 32 ] --

«Прогрес»; у Мукачеві – «Ґрос», «Ґрюнштейн», «Некудаг», «Карпати», «Новина», «Паннонія», «Реформа»; в Ужгороді – «Фелдешій», «Лам», «Миравчік», «Шкільна допомога», «Свобода», Друкарня ордена отців василіан, «Унія», «Вікторія». Найпотужнішою з них була друкарня «Кальвін» у м. Берегово, яка належала Підкарпатській реформатській церкві.

У Чехословацькій Республіці одним із найкорисніших законів вважався той, що стосувався облаштування бібліотек. Надзвичайний декрет № 430/1919 року постановляв обов’язковість створення угорськомовних громадських бібліотек у населених пунктах, де функціонує угорська школа або де угорська громада перевищує 400 чоловік. Утримання сільської бібліотеки покладалось на муніципалітети. Бібліотеками керували, зазвичай, місцеві вчителі. Дія Декрету стосувалася і угорців, що проживали в діаспорі, в тамтешніх бібліотеках відкривали угорські відділи. У 1935 році на Підкарпатській Русі було усього 592 бібліотеки, з них 190 угорських, 421 руська (російські, руські), 36 чеських (словацьких), інші – німецькі та румунські. Всього в бібліотеках могли запропонувати 100 тисяч томів. Згідно зі статистикою, громадяни з-поміж угорських авторів у першу чергу вибирали твори Мора Йокаї, Калмана Міксата, Ґейзи Ґардоні, Лайоша Зілогі, Ірени Ґулачі та інших.

Інколи в місцевій пресі можна було знайти скарги на те, що населення схильне читати лише щорічні календарі, що, на думку журналістів, свідчить про невибагливість читацької культури. Місцеві газети (більшість) мали і літературні рубрики, де публікувались анонси книжок, зокрема і карпатських авторів. Міклош Ковач при анонсуванні книжок у газеті «Карпатський угорський вісник» з 1936 року почав використовувати епіграф: «Не забувай: громадянська оселя починається з бібліотеки». В іншій книжній крамниці можна було прочитати рекламу: «Без гарної бібліотеки немає цінної панської оселі». У 1922 році для поширення «продукції легкого літературного жанру» з’явилася газета «Napsugr» («Промінь сонця»).

Визначне місце в історії угорської літератури Чехословаччини посіла газета «Tz»

(«Вогонь»), яка виходила в 1921–1923 роках. Саме на її сторінках було «відкрито», до речі, талант Ольги Яцко.

Коложварський журнал «Korunk» («Наш вік»), який видавався у 1926–1940 роках, надавав можливість публікуватись і угорськомовним авторам Чехословаччини. Провідний серед тогочасної періодики Угорщини журнал «Nyugat» публікує критичні статті, рецензії на закордонну угорську літературу; газета «Lthatr»

(«Горизонт»), яка виходила в світ у 1933–1944 роках, систематично й професійно висвітлювала новини та проблеми, пов’язані з літературою і культурою усіх угорськомовних територій, у тому числі й тих, що відійшли до Чехословаччини.

У цей період з Угорщини ввозити книжки було заборонено. Література з Угорщини в Чехословаччині вважалась контрабандною. На кордоні не пропускали також і пресу, крім декількох газет нейтрального змісту.

У Чехословаччині у 1930 році по всій країні проведено ревізію фондів публічних бібліотек, під час якої видані до 1918 року і визнані антидержавними книжки були вилучені з читацького обігу і знищені. У бібліотеках угорських громадських закладів схожа ревізія проводилась одразу після зміни державності.

З Угорщини в заселені угорцями чехословацькі регіони на гастрольні поїздки приїжджали письменники: Деже Сабо, Фрідьеш Карінті, Жіґмонд Моріц та інші.

Закарпаття у складі Чехословацької Республіки (1919–1939)

У 1935 році в Будапешті відбувся перший так званий Літературний вечір меншин (за участі представників Верхньої Угорщини та Воєводини), на якому Підкарпатську Русь представляв Мігай Томаш. Серйозною подією вважались проведені наприкінці 1937 року літературні вечори в населених пунктах краю (та Словаччини) за участі угорських письменників із Трансільванії. Серед гостей були Арон Томашi, Карой Молтер, Ерне Ліґеті. Видану для чехословацьких угорців десятитомну збірку Трансільванської художньої гільдії можна було придбати або замовити в книжкових крамницях, видавництвах. В Угорщині до Дня книги 1931 року вперше видана окремим томом «Антологія письменників з відірваних частин держави» під назвою «Вінок» («Koszor»). Дні книги на Підкарпатській Русі (Ужгород, Мукачево, Берегово) організовувалися в 1936 році, наступні – у 1943 році (коли з’явились і вуличні кіоски), а востаннє – в червні 1944 року.

Один із найвидатніших угорських композиторів, піаністів, музикознавців ХХ століття Бейла Барток неодноразово бував на Закарпатті.

Він народився в Надьсентміклоші (в Трансільванії) у 1881 році. Разом із матір’ю та молодшою сестрою після смерті батька у 1889 році переселився в Севлюш. Тут навчався в початковій та горожанській школах, а в 1892 році дав свій перший публічний концерт. Після перезду вже дорослим часто приїжджав у Севлюш, збирав угорські, румунські й руські народні пісні. У період між двома світовими війнами двічі давав концерти в Ужгороді. Підтримував зв’язки з Нандором Плотені та Дезидерієм Задором.

Плотені, котрий народився у 1844 році, був скрипалем та піаністом. Він об’їхав увесь світ, у багатьох місцях давав концерти. Про його талант і популярність свідчить те, що на піаніно він грав у чотири руки з Ференцем Лістом, а його концерти на скрипці супроводжував на піаніно Йоганес Брамс. У 1896 році переселився в Великі Лази і активно залучився до культурного життя Ужгорода. Незадовго до смерті переселився в Будапешт, де й помер у 1933 році.

Ужгородець Дезидерій Задор (1912–1985) був піаністом і композитором. Концертну діяльність розпочав у 1930-х роках. У 1936–1938 роках працював у Празі у відділі фольклористики Міністерства культури і, будучи музичним референтом Підкарпаття, займався дослідженням народних пісень. Після Другої світової війни став директором Ужгородського музичного училища (навчальному закладу з 1991 року присвоєно його ім’я), потім – художнім керівником філармонії, з 1963 року – викладачем Львівської консерваторії, а у 1978 році став її професором.

8.5. Образотворче та прикладне мистецтво

Початок чехословацького періоду в цьому сенсі – символічний. 8 травня 1918 року в Тячеві помер художник Шімон Голлоші (1857, Мараморошсіґет) – один із найвидатніших угорських представників натуралізму і реалізму, котрий дав старт угорському модерному малярству і чия школа в Нодьбані на десятиліття визначила шляхи розвитку угорського малярства. У 1901 році Шімон Голлоші виходить з товариства в Нодьбаньі, а з наступного року щоліта водить своїх учнів до Тячева.

У 1921 році в Мукачеві створено Мукачівський клуб митців (інша назва: Клуб художників Підкарпатської Русі) під керівництвом Дюли Віраґа (1880–1949).

158 Розділ I.

Старійшиною клубу був мукачівський єврейський художник Шамуел Береґі.

За ініціативи Йосифа Бокшая, Адальберта Ерделі та чеських художників Бедріха Ождіана та Ярослава Кайґла у 1931 році було засновано Товариство діячів образотворчих мистецтв на Підкарпатській Русі. Впродовж багатьох років його головою був Адальберт Ерделі.

Починаючи з 1921 року, постійно проводились виставки. Наприклад, на початку року з творів художників Підкарпатської Русі та Східної Словаччини Мистецький клуб у Мукачеві організував виставку картин, а наприкінці року в Берегові – зимній салон. В Ужгороді восени відбулись виставки творів художника і графіка Ґейзи Андяла та художника Аґошта Баєра. У 1922 році в цьому ж місті самостійною виставкою дебютував Йосиф Бокшай, а пізніше відвідувачі побачили і твори членів Мистецького клубу – Адальберта Ерделі, Йосифа Бокшая, Дюли Віраґа, Еміла Ґрабовскі, Дюли Ійяса. На зламі 1922–1923 років відбувались події, пов’язані зі святкуванням сотої річниці з дня народження Шандора Петефі, знакового поета угорської визвольної війни 1848–1849 років. Заходи проходили у рамках загальнодержавної угорської просвітницької акції, в результаті якої були організовані святкування з нагоди сторіччя з дня народження таких визначних творців угорської літератури ХІХ століття, як Шандора Петефі та Імре Мадача в 1923 році, Мора Йокої у 1925 році. У 1926 році урочисто відзначали знаменну дату – 250-річчя з дня народження Ференца Ракоці ІІ, керівника угорської визвольної боротьби 1703–1711 років.

У 1930-х роках про себе заявили художники Бобо Шаркань, Ерне Лагіта, Бейла Борецкі, Андрій Коцка, Золтан Шолтес. У 1937 році відзначали 25-річний творчий ювілей Фердинанда Ремеша.

Час від часу на Підкарпатській Русі виставлялись і художники з Угорщини, в основному розглядаючи виставки як можливість реалізувати свої картини.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


В Ужгороді в 1927 році можна було побачити твори Аґошта Баєра та Шари Кнехт, в Мукачеві в 1930 році – Гуґо Мунд, а в 1931 році – Бейла Івані Грюнвальда.

На Підкарпатській Русі у 1926–1933 роках працював і кілька разів виставляв свої твори Моцарт Ротман. У 1924–1934 роках у Підкарпатській Русі мешкав будапештський художник, скульптор і графік Віктор Ердеї. Знаменитим колекціонером мистецьких творів був ужгородець Віктор Контратович, який у своїй колекції мав полотна Кароля Лотца, Арпада Фесті, Кароля Поля, Міклоша Барабаша.

У 1920-х роках популярними були майстрині прикладного мистецтва Іда Валетіні, Ірина Варґа, а у 1930-х роках у цьому ж жанрі відомим став Іштван Біро, а також скульптори Дюла Адам і Реже Ортман. Знаменитим був і мукачівський фотограф Антал Маркович.

Загальновідомий у той час майстер із відливання дзвонів із Малих Геївець Ференц (Бактаї) Еґрі (1864–1945), майстерню якого заснували ще його предки у 1793 році. Перебуваючи в Угорській партії дрібних землеробів, Еґрі займався політикою, довгий час був сенатором. Вилиті ним дзвони встановлювали по всій території Чехословацької Республіки, значну кількість замовлень він отримував і з Угорщини. На виставках майстер регулярно нагороджувався золотими медалями.

З власних доходів він робив пожертви на партійні цілі, культурно-просвітницьку роботу, траплялось, що вилитий дзвін віддавав безкоштовно підкарпатським парафіям незалежно від їх конфесійної приналежності. Зокрема, таку пожертву Егрі

Закарпаття у складі Чехословацької Республіки (1919–1939)

зробив у 1925 році Євангельській церкві в Ужгороді, спроектованій Ернестом Ковашем. Обладнання церкви було виготовлено місцевими ремісниками: церковні лавиці зробив Фердинанд Штаєр, вівтар і кафедру – Дюла Олчварі, люстру – Когут та Ко, а ікону над вівтарем намалював Шіон Сільваі. Про Ференца Еґрі, який до середини 1940-х років був чи не найшанованішим чоловіком угорської громади на Підкарпатті, тогочасні поети Ласло Мейч та Шандор Ремейнік писали вірші.

Щорічно, впродовж майже чверті століття в день іменин Еґрі «відбувалось паломництво» авторитетних підкарпатських угорців до Малих Ґеївців. Дзвони Еґрія і сьогодні лунають на Закарпатті, а також в Угорщині, Словаччині, Польщі.

До участі в низці заходів із нагоди Днів мистецтв, які проходили з 17 травня по 8 червня 1941 року в Ужгороді, міністр культури та освіти Угорщини Балінт Гоман запросив і видатних літераторів та митців. Організатором книжкової виставки було Національне товариство угорських книговидавців і книготорговців. На виставці творів образотворчого мистецтва, крім Дейнеша Чанкі, Вілмоша Аба-Новака, Аврелія Берната, Дюли Гінца, Пала Молнара, Іштвана Севні, відвідувачі могли побачити й твори художників Підкарпатської Русі: масляні полотна Йосифа Бокшая, Адальберта Ерделі, Андрія Коцки, Ернестa Контратовича, темпери Федора Манайла. Але вже в 1943 році в Будапешті на виставці «митців з Верхньої Угорщини та Підкарпаття», яку організувало Товариство ім. Казінці з Кошице, із 182 творів 23-х митців Закарпаття представляли лише 4 масляні полотна Адальберта Ерделі.

160 Розділ I.

ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ 1914–1939 РОКІВ 28 червня 1914 року – В Сараєво сербський студент Гаврило Принцип убиває спадкоємця престолу Австро-Угорської монархії ерцгерцога Франца Фердинанда Габсбурга та його дружину Софію. Монархія оголошує війну Сербії.

Це стало початком Першої світової війни.

6 серпня 1914 року – Австро-Угорщина оголосила війну Росії.

25 вересня 1914 року – Російські царські війська перейшли через Ужоцький перевал.

27 січня 1915 року – Чергове вторгнення російських військ у Карпатський регіон.

15 червня 1915 року – Воєнний генерал-губернатор Галичини граф Г. О. Бобринський підписав у Львові обов’язкове для виконання оголошення про примусову висилку у Волинську губернію всіх чоловіків у віці від 18 до 50 років тих районів Галичини, з яких наступали російські війська, аби унеможливити їхню мобілізацію до австро-угорської армії.

6 листопада 1916 року – У Відні проголошено указ імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа про автономію Галичини.

21 листопада 1916 року – Помирає Імператор Австро-Угорщини Франц Йосиф I. Спадкоємцем став ерцгерцог Карл: як цісар Австрії – Карл I, як король Угорщини – Карл IV.

15 березня 1917 року – Микола II зрікся престолу. Створено Тимчасовий уряд Росії.

7–8 листопада 1917 року – У російському Петрограді (Ленінград, Санкт-Петербург) розпочалося збройне повстання більшовиків. Створюється перший радянський уряд – Рада Народних Комісарів – на чолі з В. І. Леніним.

8 січня 1918 року – Президент США Вудро Вільсон проголосив умови мирного договору з «14 пунктів».

10 січня 1918 року – Початок мирних переговорів у Брест-Литовську.

8 квітня 1918 року – У Римі зібрався Конгрес поневолених народів АвстроУгорщини, представники яких заявили про небажання жити далі в складі монархії і вимагали державної самостійності.

23 липня 1918 року – У м. Гомстед у Сполучених Штатах Америки створена Американська Народна Рада Угро-Русинів. Рада доручила адвокату Григорію Жатковичу скласти меморандум і сформулювати основну мету організації.

16 жовтня 1918 року – Маніфест імператора Карла ІV про наміри перетворення «двоєдиної держави» на багатонаціональну федерацію.

21–22 жовтня 1918 року – У Вашингтоні Президент США Вудро Вільсон прийняв делегацію Американської Народної Ради Угро-Русинів і провів переговори з адвокатом Григорієм Жатковичем.

23 жовтня 1918 року – Американська Народна Рада Угро-Русинів стала членом «Середньоєвропейської демократичної ліги», яку очолював Т. Г. Масарик.

24–26 жовтня 1918 року – У Філадельфії від імені Американської Народної Ради Угро-Русинів Г. Жаткович підписав Декларацію, яка сформулювала спільну мету незалежних центральноєвропейських народів.

28 жовтня 1918 року – В Празі проголошено утворення Чехословацької Республіки.

30 жовтня 1918 року – В м. Мартин Словацька Народна Рада виступила за приднання до Чехословацької Республіки.

Закарпаття у складі Чехословацької Республіки (1919–1939)

31 жовтня 1918 року – Відбулася буржуазно-демократична революція в Угорщині (т. зв. «революція айстр»).



Pages:     | 1 |   ...   | 30 | 31 || 33 | 34 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА АНОСОВ ІВАН ПАВЛОВИЧ УДК 37. 011 АНТРОПОЛОГІЗМ ЯК ЧИННИК ГУМАНІЗАЦІЇ ОСВІТИ (ТЕОРЕТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ) 13.00.01 загальна педагогіка та історія педагогіки Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук Київ – 2004 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі теорії та історії педагогіки Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Міністерства освіти і науки України. доктор...»

«VІ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ СОЮЗ ЮРИСТІВ УКРАЇНИ КОНФЕРЕНЦІЇ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ ПРАВА НАН КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ ЗАКАРПАТСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕБРЕЦЕНСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ АКАДЕМІЧНЕ ТОВАРИСТВО ІМ. М.БАЛУДЯНСЬКОГО ПРОГРАМА VІ МІЖНАРОДНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ «ЄВРОПЕЙСЬКА ЮРИДИЧНА ОСВІТА І НАУКА: СТУДЕНСЬКИЙ ВИМІР» 16 – 18 жовтня 2011 р. м. Ужгород ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ 16 жовтня 2011 р. 10.50 – 12.00 – заїзд учасників, поселення у готелі «Світанок» –...»

«_Педагогічні науки_ для усвідомлення мети, змісту, форм, методів, засобів підготовки майбутніх фахівців для системи закладів дошкільної освіти в сучасних умовах. Становлення сучасної системи підготовки фахівця дошкільного виховання до фізичного розвитку дітей неможливе без врахування національних традицій фізичного виховання, без використання педагогічного досвіду зарубіжних педагогів у сфері фізичного виховання дітей, без усвідомленого ставлення до здобутків національної теорії та практики...»

«Ткач І. Аналіз спроможності фінансової системи держави функціонувати в особливий (кризовий) період: досвід Великої Вітчизняної війни та стан сьогодення [Електронний ресурс] / І. Ткач // Соціально-економічні проблеми і держава. — 2011. — Вип. 2 (5). — Режим доступу до журн. : http://sepd.tntu.edu.ua/images/stories/pdf/2011/11timtss.pdf. УДК 533:33 JEL Classification: B26, E6, H23 Іван Ткач Національний університету оборони України АНАЛІЗ СПРОМОЖНОСТІ ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ ДЕРЖАВИ ФУНКЦІОНУВАТИ В...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди МАТЕРІАЛИ VІІІ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ МОЛОДИХ УЧЕНИХ «Методологія сучасних наукових досліджень» (17-18 жовтня 2011 р., м. Харків) Харків За загальною редакцією голови ради молодих учених ХНПУ імені Г.С. Сковороди, кандидата педагогічних наук, доцента К.А. Юр’євої Затверджено редакційно-видавничою радою Харківського національного педагогічного університету імені...»

«ХВОРОБИ ТА ШКІДНИКИ ЛІСУ НЕ ЗНАЮТЬ КОРДОНІВ (Всеросійська конференція із захисту лісу) В Єкатеринбурзі 20 – 25 вересня 2011 року відбулися Всеросійська конференція з міжнародною участю Шкідники і хвороби в лісах Росії: вік XXI та V щорічні Читання пам’яті О. О. Катаєва. Організатори конференції – Російська академія наук (Наукова Рада РАН з проблем лісу, Ботанічний сад УрВ РАН, Інститут лісу ім. В. М. Сукачева СВ РАН) і Міністерство освіти й науки РФ (Уральський державний лісотехнічний...»

«Державний комітет архівів України Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства ПАМ’ЯТКИ археографічний щорічник 10’2009 ББК 79.3 (4Укр) я5 + 63.3 (4 Укр) я5 П 15 Пам’ятки : археографічний щорічник / Держкомархів України, УНДІАСД ; редкол.: І. Б. Матяш (гол. ред.) та ін. – К., 2009. – Т. 10. – 256 с. До щорічника включено публікації, в яких на базі архівних документів все­ бічно розкрито історію України, її адміністративних установ як у межах, так і поза межами у...»

«ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС «НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ 1941-1945 РОКІВ» ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ ШАНОВНІ КОЛЕГИ! Запрошуємо вас до участі в Міжнародній науковій конференції, присвяченій 70-річчю визволення України від гітлерівських окупантів у роки Другої світової війни «БОРОТЬБА ЗА УКРАЇНУ В 1943-1944 РОКАХ: ВЛАДА, ЗБРОЙНІ СИЛИ, СУСПІЛЬСТВО», яка відбудеться 24 жовтня 2014 р. у м. Києві Теми для обговорення: Міжнародна політика та українське...»

«110 Наукові записки ТНПУ: Літературознавство Роман Купчинський у спогадах «Мої добрі знайомі» писав: «Вечорами Новіна цікаві речі оповідав: про Париж, у якому перебував, про Краків, де студіював філософію і мешкав у Богдана Лепкого. Одного разу заспівав нам свою мелодію до „Видиш, брате мій. І ніхто її не записав, вона слабша, як Лева Лепкого, але все таки цікава. Шкода, що пропала» [6]. З мелодією Леся Розлуцького Була випущена платівка. А вже потім Лев Лепкий опрацював варіант Леся...»

«ВИМІРЮВАЧ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ВАТ41-2 ПОСІБНИК З ЕКСПЛУАТАЦІЇ Цей посібник з експлуатації містить відомості про конструкцію, принцип дії, характеристики вимірювача артеріального тиску ВАТ41-2 (далі за текстом вимірювача), вказівки, необхідні для його вірної і безпечної експлуатації, технічного обслуговування та зберігання. Вимірювач є точним вимірювальним приладом і містить крихкі та чутливі до ударів складові частини. Оберігайте його від падінь і сильних поштовхів при експлуатації. Виробник...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»