WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 3 ] --

Особливості національного державотворення Карпатської України кінця 30-х рр. змушують зробити основний акцент на політико-правових засадах. Цей етап став вершиною державотворчих змагань закарпатських українців, які в повну силу заявили про себе як про політичну націю. Скликання Сойму та значення його рішень, зокрема, проголошення незалежності Карпатської України 15 березня 1939 року, обрання президента і міністрів, затвердження державної символіки, вказували на політико-правову основу державного статусу Карпатської України. Проте, несприятливі умови для розгортання державного життя, а також початкові тенденції Другої світової війни загальмували подальші перспективи.

Період відновлення угорської влади (1939–1944) також мав своєрідні умови розвитку в політичній історії Закарпаття. Вони були складними внаслідок воєнізації всієї Європи.

Визначальним, передусім у політико-державній ідентифікації, став етап Закарпатської України (1944–1946). Активізувався рух за возз’єднання з Радянською Україною. Цей період отримав політико-правовий статус напівдержавного (перехідного) організму і назву – Закарпатська Україна. Перший з’їзд Народних комітетів краю прийняв історико-правове рішення – Маніфест про возз’єднання Закарпатської України з Радянською Україною. У цей час закарпатці проходили процес адаптації до радянської політичної системи. В складі Радянської України відбулася трансформація адміністративно-політичних елементів та перехід на характерну радянську модель розвитку. На початку 1946 року перехідний статус Закарпатської України був змінений правовим затвердженням її території в складі УРСР і утворенням Закарпатської області з центром у м. Ужгород. З цього часу йде повноправне вливання суспільно-політичних інституцій в загальнодержавну радянську політичну систему й аспекти своєрідного суспільно-політичного розвитку Закарпаття втрачають регіональні особливості в порівнянні з іншими регіонами України (1946–1991).

На початку 90-х років ХХ століття Україна розпочала новий етап свого самобутнього існування. 24 серпня 1991 року було проголошено її незалежність. З цього часу Закарпатська область стала складовою частиною сучасної Української держави. Нового дихання отримали суспільно-політичні процеси. Одночасно почали відроджуватися відомі вже закарпатцям з історичного минулого демократичні інститути і цінності. Було здійснено еволюцію й інших сфер суспільного життя.

Закарпаття стало регіоном міжнаціонального спілкування.

Сьогодні Закарпаття – це одна з наймолодших областей України. Вона поділяється на 13 адміністративних районів, має 11 міст, з яких 5 обласного підпорядкування (Ужгород, Мукачево, Хуст, Берегово, Чоп), 19 селищ міського типу, 579 сільських населених пунктів. Територія краю складає 12,8 тисяч квадратних кілометрів. З них близько 80 відсотків – гірська місцевість. За величиною площі Закарпаття посідає передостаннє місце серед 24 областей України. Край розташований на крайньому південному заході держави і межує на північному і південному сході зі Львівською та Івано-Франківською областями, а на півночі, заході і півдні з Польщею (протяжність кордону 33,4 км), Словаччиною (98,5 км), Угорщиною (130 км), Румунією (205,4 км). Таке географічне розташування краю і визначає наявність серед його населення досить великої кількості національних меншин. На сьогодні в області проживають громадяни понад 80 національностей і народностей.

Багатонаціональний склад населення регіону зумовив його поліконфесійний характер. На сьогодні в області зареєстровано понад двадцять релігійних організацій різних конфесійних напрямів і віросповідань. Етноконфесійні спільноти найбільш характерні для єврейського населення, німців, словаків, румунів, угорців.

Для них, згідно з власними історичними, етнокультурними та канонічними й обрядовими традиціями, створено нормальні умови і можливості задоволення релігійних потреб. Практично всі їхні релігійні громади забезпечені культовими приміщеннями, в яких богослужіння проводиться рідною мовою.

Потрібно відзначити, що упродовж багатовікового співжиття в Закарпатській області представників багатьох національностей між ними не відбувалося якихнебудь великих непорозумінь. Мирне співіснування національних груп може бути прикладом для інших регіонів не тільки України. Така позиція є традиційною для Закарпаття. І в сучасних умовах незалежної держави владними структурами й громадськими організаціями краю робиться все можливе, щоб національні меншини мали можливість навчатися, спілкуватися рідною мовою, оберігаючи свої традиції та звичаї.

Національно-культурні товариства працюють у тому напрямі, щоб громадяни національних меншин у кожному селі й місті знали і пам’ятали свою історію та відомих прогресивних діячів свого народу. Тому з кожним кроком утвердження стабільності Української держави самоутверджуються і права національних меншин. Демократичність суспільства в останні роки сприяла зростанню етнічної самосвідомості національних груп, їхньому культурному відродженню, мовному самофункціонуванню, спілкуванню й групуванню. Представники національних меншин регулярно беруть участь у державному управлінні областю.

Не останню, а подекуди й головну роль в реалізації культурно-національних та освітньо-виховних прав національних меншин відіграють національно-культурні організації краю. Головною метою їхньої діяльності є відродження і розвиток етнічної культури, рідної мови, духовне та національне збагачення тощо. За їхньою ініціативою створюються національні театри, школи, центри, проводяться фестивалі та мистецькі конкурси.

Загалом діяльність національно-культурних товариств етнічних меншин в Закарпатті спрямована на подальше утвердження гарантованих Конституцією та іншими державними актами України прав та свобод представникам національних меншин, задоволенню їхніх освітніх, культурних інтересів та духовних потреб.

Більше того, вони є найзацікавленішими суб’єктами в освітньо-виховному процесі кожної етнічної групи, а тому намагаються впливати на міжетнічну ситуацію, на її стабільність і взаємоповагу, яка властива всім національним спільнотам, що проживають в Закарпатті.

Авторський колектив пропонованого видання спробував системно висвітлити взаємопов’язані проблеми історичного розвитку Закарпаття від 1919 до 2009 року. Остання хронологічна межа співпала з політичними змінами напередодні виборчих процесів в Україні та Угорщині. Для детального ознайомлення авторами подаються цікаві матеріали історико-політичного, соціально-економічного, культурно-освітнього, духовного життя закарпатців. Автори акцентують увагу, зокрема на взаємній історичній спадщині українського та угорського місцевого населення краю, а також на ключових елементах їхнього сучасного співіснування.

Тому й зміст книжки побудований у контексті висвітлення, насамперед, українськоугорської історії краю, що покликане ще більше зблизити дружні народи.

Варто зазначити, що це перший в історії регіону двомовний масштабний видавничий проект. Колективна праця одночасно виходить у світ українською та угорською мовами. Це є результат важкої праці українських та угорських учених, котрим, вочевидь уперше вдалося знайти компроміс і дійти спільної думки з багатьох питань історії взаємних відносин. Тому й не дивно, що автори намагалися відповідально підійти до даного дослідження. І ми переконані, що така співпраця матиме успішне продовження в майбутньому.

–  –  –

Через 90 років після розпаду монархії Габсбургів історики все частіше усвідомлюють те, що не можна реконструювати і зрозуміти історичні передумови трансформації національних держав після Першої світової війни на просторі між Німеччиною і Росією, а також тенденції розвитку другої половини ХІХ століття, не знаючи передісторії розбудови національних спільнот, які тут утворилися. Для багатьох монархія Габсбургів була «тюрмою народів», але в той же час, безперечно, відіграла і позитивну роль для численних національних рухів, постійно розширюючи суспільну базу для культурних і економічних процесів.

У результаті австро-угорського й австро-польського компромісів 1867 року, а також угорсько-хорватського компромісу 1868 року утворився дуалістичний і субдуалістичний державний устрій, який у регулюванні національних питань зі своєю Ціслейтанською та Транслейтанською асинхронністю і амбіваленціями виявився водночас як спонукаючим, так і гальмуючим фактором.

1.2. Структурні кризи Габсбурзької монархії періоду дуалізму


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


Оттокар Чернін – останній міністр закордонних справ Австро-Угорської монархії

– у своїх мемуарах на початку 1920-х років з приводу можливих шляхів розпаду монархії писав: «Не можу сказати, яким чином відбувся б розпад монархії, якщо б нам вдалося уникнути війни. Очевидно, не так жахливо, як це трапилося внаслідок теперішньої війни. Очевидно, повільніше і напевно без того, щоби вир війни поглинув разом із нами увесь світ. Ми змушені були загинути. Яким чином

– могли обрати самі. Ми вибрали найжахливіший спосіб».

На межі ХІХ–ХХ століть угорську політичну еліту більше цікавили проблеми модернізації і «мадяризації», ніж смертні примари Каканії (саме так назвав літературний прообраз Австро-Угорської монархії австрійський письменник Роберт Музіль у своєму романі «Людина без властивостей» за титулом правителя «Кaiser und Knig», скорочено «K. u. K.»). Наприклад, їх цікавив розвиток провінційного ПештБуди, яке перетворилося у шосте найбільше місто тогочасної Європи – Будапешт;

помпезність, якою супроводжувалося святкування тисячоліття переселення угорців у Карпатський басейн; ефективні економічні результати індустріалізації, що розгорталася окремими острівцями у північних словацьких, трансільванських, банатських, центральних угорських регіонах, а також показники нібито зростаючої асиміляції.

Поряд із цим Іштван Тісо, харизматичний прем’єр-міністр Угорщини в перші місяці війни визнав: протягом довгого часу його мучили думки, що «ця монархія й угорська нація в ній приречені на загибель, тому що Господь Бог хоче загубити того, у кого 24 Розділ I.

відібрав розум. Однак в останні кілька років справи почали кращати, а нові й нові відрадні події пробуджували сподівання, що світова історія нас ще не списала».

В історії Габсбурзької монархії, у період існування дуалістичної АвстроУгорщини, зокрема в епоху правління Франца Йосипа у 1848–1916 роках, держава, в якій проживало 11 національностей (австро-німці, угорці, італійці, чехи, поляки, хорвати, словаки, серби, словенці, румуни, русини-українці, багато інших етнічних і релігійних громад), зіткнулася з різноманітними екзистенціальними кризами.

Пережити революційну кризу 1848–1849 років монархія змогла лише за допомоги Росії; ціною за поразку в 1859 році в П’ємонтській та в 1866 році у Пруській війні стала втрата Ломбардії та керівної ролі в Німецькому союзі. Наслідком цих подій став австро-угорський «компроміс» та відмова від ідеї єдиної централізованої імперії. Балканські кризи 1876–1878 та 1907 років вдалося пережити завдяки окупації, а точніше анексії Боснії-Герцеговини. Врівноважувати постійні конституційні кризи, внутрішнє напруження, крім частих змін урядів і міністрів, вдавалося ще й завдяки відносно гнучкій системі конституційного права неоабсолютизму, тобто дуалізму, суспільним та господарським модернізаційним досягненням монархії.

Незважаючи на це все, з 1849 і аж до останнього року Першої світової війни з локальних, регіональних національних конфліктів не виникало такого протистояння, що стало б некерованим і загрожувало би існуванню монархії.

Разом із тим чеська, східно-галицька, хорватська боротьба за мову, словенська та словацька боротьба за школу, емансипаційні намагання трансільванських, східно-угорських, бачківських і банатських румунів, сербів вказували на те, що національні рухи і без зовнішніх конфліктів можуть поступово змінити співвідношення сил у монархії. Суперечки православних румунської і сербської церков навколо питання про «національні автономії» теж постійно додавали напруги у протистоянні національних рухів й австро-угорської адміністрації. Будапешт вважав, що політика поступок у мовних, шкільних питаннях у Транслейтанських «австрійських» провінціях, введення загального виборчого права, моравський пакт 1905 року стали значними кроками в напрямку національної емансипації.

З іншого боку, на схід від річки Лайти, в країнах, які належали до Святостефанської корони, – на території Угорщини, Далмації, Хорватії, Славонії – посилилася асиміляційна політика. За час другого, «воєнного уряду» Іштвана Тісо в 1913–1917 роках проявилися ознаки змін у національній політиці Угорського королівства: в системі укладання румунського, словацького національних пактів, у спробах реорганізації та реформування руських земель після російського вторгнення в листопаді 1914 року.

Напередодні Першої світової війни балканські воєнні конфлікти, що перекроїли політичну карту півострова, у всякому разі вже вказували на те, що національні питання, які чекають на своє вирішення, можуть призвести до глибокої кризи в імперії. І насправді саме цим накопиченим конфліктним потенціалом у питанні національного устрою можна пояснити той факт, що Перша світова війна для монархії починалась як превентивна, покликана гарантувати єдність імперії, а з весни 1918 року перетворилася на смертельну битву за збереження монархії.

Починаючи з 1848 року, національне питання, яке проявилося у формі боротьби за етнополітичний характер монархії, перетворилося в одне з найважливіших.

Закарпаття у складі Чехословацької Республіки (1919–1939)

Посилення намагань до єдності німців, італійців, південних слов’ян, поляків, чехословаків та угорців стало для монархії ще небезпечнішим, ніж раніше, тому, що невирішеність національних вимог була водночас фактором внутрішнього і зовнішнього політичного військового ризику. У ряді конституційних реформ з’являлися різноманітні пропозиції для вирішення цих структурних кризових явищ.

1.3. Можливі сценарії закінчення війни у баченні великих держав



Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«Юнко М. Пам’ятки історико-культурної спадщини. УДК 338.483.12 Мирослава ЮНКО ПАМ’ЯТКИ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ САМБІРЩИНИ – ОБ’ЄКТИ ТУРИСТИЧНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ ПРИКАРПАТТЯ Присвячено дослідженню культурної спадщини Самбірського району Львівської області. Зосереджено увагу на культурних пам’ятках краю, які мають туристичну привабливість. Ключові слова: культурна спадщина, пам’ятки культури. Прикарпаття належить до найбагатших в Україні територій на пам’ятки історії та культури, вивчення та...»

«Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2010, вип. XXVIII 59. Зайончковский П.А. Правительственный аппарат самодержавной России в ХIX в. – М., 1978. – 268 с.60. Лещенко М.Н. Класова боротьба в українському селі в епоху домонополістичного капіталізму (60-90 рр. ХІХ ст.). – К., 1970. – 312 с.61. Панкратова О.В. Революция 1905-1907 гг. в национальных районах России. – М., 1955. – 260 с.62. Горизонтов Л.Е. Парадоксы имперской политики: Поляки в России и русские...»

«Кіричук З.В. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФРАНЧАЙЗИНГУ Кіричук З.В. УДК: 339.187.44 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФРАНЧАЙЗИНГУ Постановка проблеми. Перехід України до ринкової економіки сприяв появі все більшої кількості вітчизняних та іноземних підприємств, які пропонують свої товари та послуги на певних умовах. На сучасному етапі все більшого використання набуває такий метод ведення підприємницької діяльності як «франчайзинг». В економічній літературі (як зарубіжній, так і вітчизняній) відсутня єдність поглядів...»

«Мірошниченко М. І. Державність і право України : генезис у європейському контексті : (з найдавніших часів до початку XIX ст.) : [монографія]. – К. : Атіка, 2006. – 544 с. Нагорна Л. П. Політична культура українського народу : історична ретроспектива і сучасні реалії. – К. : Стилос, 1998. – 278 с. Нариси з історії української державності (ХХ століття) / Східноукр. нац. ун-т ; [В. М. Бодрухин, І. В. Довжук, В. Ф. Литвиненко та ін.]. – Луганськ, [2001]. – 139 c. Парламентаризм і державна...»

«Українські архівні фонди в Провінційному Архіві Альберти: Анатований путівник ЗМІСТ 1. Передмова 2. Вступ 3 3. Історичний контекст 5 4. Урядові фонди 9 5. Особисті фонди 12 6. Авдіо Візуальні фонди 36 7. Індекс 47 Провінційний Архів Алберти: A2223, українське весілля, околиця Редвотер Передмова З великою приємністю Провінційний Архів Алберти в співпраці з Спілкою приятелі провінційного архіву Аблерти видаємо цей путівник. Працюючи разом щоб видати його хочемо представити цей анатований путівник...»

«КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА Інститут суспільства Кафедра історії України АСИСТЕНТСЬКА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ Спеціальність: 8.02030201 Історія МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Київ-2013 Укладач: Зінченко Арсен Леонідович – доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри історії України Київського університету імені Бориса Грінченка.Рецензент: Надтока Геннадій Михайлович – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Київського університету імені Бориса Грінченка....»

«ФІЛОСОФІЯ СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНИЙ КУРС ФІЛОСОФІЇ ТЕМА 1. Світоглядні ознаки філософського знання. Походження філософії, її предмет, проблематика, структура, функції та співвідношення з іншими формами світогляду. Основні поняття та категорії теми: світогляд, світосприйняття, картина світу, міф, міфологія, синкретизм, філософія, самовизначення, релігія, наука, об’єкт вивчення, предмет вивчення, структура, проблемне поле, онтологія, гносеологія, аксіологія, логіка,...»

«НАЦIОНАЛЬНИЙ IНСТИТУТ СТРАТЕГIЧНИХ ДОСЛIДЖЕНЬ РЕГIОНАЛЬНИЙ ФIЛIАЛ у м. ОДЕСI ТУРЕЧЧИНА У СУЧАСНОМУ СВIТI: ПОШУК НОВОЇ IДЕНТИЧНОСТI Збірник статей та аналітичних матеріалів Одеса Фенікс УДК 339.5 ББК 63. В 6 Рекомендовано до друку рішенням засідання співробітників Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Одесі. Протокол № 12 від 1.12.2010 р. Волович О. О. Туреччина у сучасному світі: пошук нової ідентичності : збірник статей та аналітичних матеріалів / О. О....»

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ВИПУСК 107 ( ЧАСТИНА ІІ ) КИЇВ – 2012 Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 107. Частина IІ (у двох частинах). К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2012. – 226 с. У збірнику представлені наукові публікації за результатами міжвідомчої наукової конференції «Американістика у...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Історичний факультет Студентське наукове товариство Центр краєзнавства Матеріали XXІX-ї міжнародної наукової КРАЄЗНАВЧОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ молодих учених 16 грудня 2011 р. Харків – 2012  XXIX Міжнародна краєзнавча конференція молодих учених УДК 93:908(063) ББК 63.я431 М 34 Редакційна колегія: канд. іст. наук, проф. Куделко С. М. (головний редактор) канд. іст. наук, доц. Іващенко В. Ю. канд....»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»