WWW.UK.X-PDF.RU

БЕЗКОШТОВНА ЕЛЕКТРОННА БІБЛІОТЕКА - Книги, видання, автореферати

 
<< HOME
CONTACTS




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы

Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы
Pages:     | 1 |   ...   | 27 | 28 || 30 | 31 |   ...   | 104 |

«Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний варіант українсько-угорського видання / Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура / україномовний ...»

-- [ Страница 29 ] --

змінилась. Поліція видає розпорядження, згідно з яким магазини можуть працювати з 6 до 16 години, «публічні їдальні», розважальні заклади, ресторани – до дев’ятої вечора, а у приватних помешканнях після десятої не можуть залишатись люди, чиє перебування «виходить поза рамки звичної гостинності», також слід економити електроенергію та паливо. У листівках оголошуюється про обов’язкову здачу одягу, від якого звільняються ті, хто має менше, ніж 6 комплектів штанів, пальт, взуття, менше, ніж 12 сорочок та комплектів спідньої білизни. «Одяг отримуватимуть бідні демобілізовані військові». Водночас із військових складів роздають та розпродують «товари широкого вжитку». Терміновий і неочікуваний від’їзд із міста губернатора-управляючого комітатом Пала Легези та призначення ним для контролю за проведенням вище згаданої операції головного нотаря комітату Бейли Баноці викликали обурення та протести серед населення. Мають місце масові виступи як на підтримку, так і проти Баноці.

З нагоди Різдва кожному мешканцю міста виділено по 250 г цукру, а на грекокатолицьке свято населенню обіцяють свічки, мило та ром. Не відбулося опівнічне різдвяне богослужіння, в місті не ходили колядники, на території усього комітату введено надзвичайний стан.

Наближення ворожого війська особливого страху не викликає. «Прикордонна газета» пише про окупацію Кошице (угорська історична назва – Кошша): «На жаль, саме безлад і масові грабунки, спричинені нашими, спонукали керівництво міста Кошице просити якнайшвидшого введення чехів […]. Чеські війська весело і з піснею промарширували по місту і незабаром відновили порядок». На першій сторінці цього ж номера газети опубліковано звернення під назвою «До чехів».

У ньому читаємо: «Чехословаки! Можливо, через кілька днів ви будете тут. Нам відомо, що ви маєте наказ не з Праги, а з Парижа окупувати і наше місто […].

Тому просимо вас, заклинаючи тією любов’ю, яку повинен відчувати один християнський народ до іншого, своєю зброєю захистили кожного мешканця нашого міста без винятку, і обіцяємо, що у вас не буде причин повернути її проти нас!».

Газета «Ужгородський вісник» закликала не нагнітати обстановку: «Сьогодні у кожного є один обов’язок: зберігаючи спокій, чекати розвитку подій. Той, хто безпідставно підбурюватиме і поширюватиме неправдиві чутки, – скоює злочин проти революції і республіки. Патріотизм сьогодні вимагає від кожного громадянина Ужгорода очікувати подальших подій з довірою і холоднокровністю».

«Окупація» Ужгорода відбувалась наступним чином. 12 січня 1919 року, пополудні, «допитлива публіка» – мешканці міста зібралася на вулиці Собранецькій (сьогодні носить цю ж назву). Для попередження можливих порушень порядку через деякий час з’явилася і муніципальна гвардія. «Командир ужгородського окупаційного загону» полковник Ціаффі прибув пополудні, близько 15-ї години, «на найнятій ужгородській машині». Йому назустріч вийшли керівник поліції Марковський та міський лікар доктор Секе, який виступав у ролі перекладача. Решта посадовців (мер міста Іштван Берзевіці, представник Русинської народної ради канонік Дюла Шуба, два офіцери поліції, міський нотар та один журналіст) очікували перед будинком жупанату (комітатської адміністрації). Полковник, під’їхавши до жупанату, вийшов з авто, і, якщо вірити публікації, на цьому «всі формальності» закінчилися, тобто передача міста «тривала усього декілька хвилин». Бесіда відбувалася 144 Розділ I.

італійською мовою, після чого полковник звернувся до свого ад’ютанта німецькою.

«Зовнішність та манери полковника справили на присутніх дуже приємне враження. На усіх він справив враження бездоганного військового, ввічливої і благородної людини». Тим часом прибуло кілька осіб на офіцерських авто, інші – на конях. Крізь натовп війська із піснею пройшли до площі перед будівлею жупанату.

Солдати були одягнені в італійську форму. З площі вони попрямували до казарм.

Частина натовпу розійшлася, інша ж супроводжувала солдат до входу. «А всюди панував спокій […]. Розосередившись групами по четверо-п’ятеро, військові обходили вулички міста».

На початку 1919 року в газетах з’явились перші білі прогалини, цензорські правки, які траплялися в пресі майже постійно протягом наступних двох десятиліть. Через деякий час населенню роздадуть «адміністративні книжечки» з піврічним терміном чинності, на які можна отримати продовольчі пайки. Нестабільним стає транспортне сполучення, «теперішній графік руху поїздів […] цілком ненадійний», особливо на лінії Ужгород-Чоп, тобто той, що перетинає демаркаційну лінію. Після цілковитої зупинки рух із середини лютого знову відновлено, але тільки т. зв. шкільного потягу, який возить дітей із Чопа до Ужгорода. «Чехословацький» губернатор Ладіслав Мойш у своєму зверненні повідомляє: «Мені стало відомо, що чопським шкільним потягом учні контрабандно перевозять угорські газети, якщо це ще раз трапиться – я безжалісно скасую шкільний поїзд».

Ладіслав Мойш проводить «символічну» зміну адміністрації. У супроводі свого секретаря Івана Мигалка та «чеських офіцерів» він з’являється в жупанаті Ужгорода, щоб прийняти «командування» від Бейли Баноці, якого Леґеза залишив виконувати обов’язки губернатора-управляючого комітатом. Баноці не складає присяги на вірність Чехословацькій державі, але згідно зі своїм службовим обов’язком скликає офіцерський склад комітату. На цих зборах Мойш спочатку словацькою, а після протесту присутніх угорською мовою закликає офіцерів скласти присягу на вірність Чехословаччині, але безрезультатно. У цей час, згідно з матеріалами місцевої угорської преси, люди оплакують поета Ендре Аді, в оголошеннях шукають «секретарок», «дівчат, що розуміються на веденні господарства», купуютьпродають, займаються візництвом, роблять пожертви, розміщується інформація про діяльність культурних товариств.

Символічною є загибель журналіста Лайоша Повша. 7 березня 1919 року солдати окупаційного війська вбивають його просто на вулиці. Протягом наступних двох десятиліть посилання на цей інцидент служило одною з найголовніших характеристик чехословацького панування. У 1990-х роках цей факт знов випливає із забуття. У громадській думці він сприймається як більш реальна історія, ніж зміна самої влади.

З 1920 року характер подання матеріалів місцевою угорською пресою змінються, триває пошук нових форм висвітлення подій. Поряд із висвітленням новин, сміливо подаються власні коментарі, зауваження. У ситуації, яка здається вже невиправною, угорськомовна преса шукає винуватців роздроблення Угорського королівства. У «Прикордонній газеті» можна прослідкувати основні програмні тези. Балінт Мадяр на одному урочистому заході так сформулював ситуацію,

Закарпаття у складі Чехословацької Республіки (1919–1939)

в якій опинились угорці: «Були часи, коли крім нас, власне кажучи, інших і не було. Ми творили культуру, після темної ночі Середньовіччя проголошували ідеї «свободи» і «братерства» […]. Але прийшов ворог і заявив: він принесе справжню свободу, він принесе справжнє братерство, він принесе справжню культуру». Політику творять русини, угорці тільки спостерігають збоку: «Ми хотіли зазирнути в ту політику, яку русини проводять упродовж року […], завітавши до одного з представників русинської політики, і просили його дати відповіді на наші запитання».

Почалося перекручування фактів; вже невідомо, коли відбулась та чи інша подія, з якою пов’язували зміну влади рік тому. «Наше місто, як таке, востаннє відігравало якусь роль у політиці того січневого або лютневого дня тисяча дев’ятсот дев’ятнадцятого року, коли губернатор Мойш з’явився в будинку муніципалітету».

І, врешті-решт, пошук винуватців. «[…] Окремі народи колишньої Угорщини стали державоненависниками і угроненависниками тому, що вони зненавиділи політику угорських урядів, яка, власне, їм на шкоду, підтримувала, підсилювала і зробила впливовими євреїв». «Нам потрібне єврейство, яке нас розуміє, працює заради власного добробуту, але не проти нас, не нам на шкоду, яке сповідуючи власну іудейською релігію, вважає себе угорським, і нам не потрібне кон’юнктурне єврейство, на їхню підтримку ми не претендуємо, бо з неї ніколи не буде ні благодаті, ні результату. Не потрібне нам таке, котре заграє із більшовиками, не потрібне нам […] єврейство, яке скрізь і усюди поширює брехливі наклепи про стан речей в Угорщині, […] ми […] хоч і меншість, але бажаємо із честю добитися своїх прав».

Різке зменшення чисельності угорців, за результатами двох повоєнних чехословацьких переписів населення, угорська преса пов’язувала не стільки із можливими фальсифікаціями, скільки з «відокремленням» єврейства.


Купить саженцы и черенки винограда

Более 140 сортов столового винограда.


У чехословацький період у статистиці євреї враховувались як окрема національність, вони активно включились в політичне життя, відкривали школи, гімназії (Ужгород, Мукачево) з навчанням на івриті, видавали власні книжки, газети.

У 1921 році на Закарпатті з 604.745 населення 93.023 були євреї (15,28%), і з них 79.722 (85,7%) визнали себе представниками єврейської національності. Рідною мовою 70% назвали угорську, інші ж – ідиш, словацьку, русинську (українську) мови. Усі з більш ніж 400 релігійних общин, окрім ужгородської конгресової (неологічної), були ортодоксальними общинами і адміністративно підпорядковувались Єврейській канцелярії в Пієштянах. У 1930 році з 734.315 жителів 91.845 офіційно вважались євреями (12,25%). У статистичних даних 1941 року угорцями вважали також тих євреїв, котрі рідною мовою назвали угорську, і тільки тих осіб, котрі своєю рідною мовою називали ідиш, реєстрували євреями. Так, на Закарпатті із загальної кількості 1.031.815 жителів євреями зареєстровано 78.699 осіб, хоча в дійсності осіб іудейського віросповідання було 146.199 (14,2%).

Зміна державності призвела до того, що в 1919–1920 роках угорці часто стають емігрантами, серед них і ужгородці: «Нещодавно на наших вулицях знов ходили туди-сюди сумні люди; збирались, прощались […], їхали в Будапешт».

Новий відлік часу розпочався. В Угорщину можна їздити за закордонними паспортами, отримавши після тривалих клопотів візу. У той же час у рамках угоди про малий прикордонний рух мешканці, що проживають у прикордонній смузі вздовж чехословацько-угорського та чехословацько-румунського кордонів, а також 146 Розділ I.

ті, хто по іншу сторону державного кордону володіли якимось майном, могли мати спеціальні перепустки для перетину кордону. Пропускні пункти були розташовані один від одного на великій відстані. Часто траплялись нелегальні перетини прикордонної смуги, поширена була контрабанда. У Чехословацькій Республіці заборонили угорські свята, а також виконувати угорський гімн, носити національні кольори. Найбільшими святами стали День утворення республіки (28 жовтня) та день народження президента республіки Т. Ґ. Масарика (7 березня).

У Центральній Європі з середини 1920-х років розпочалася систематична радіотрансляція, в Чехословаччині з 1928 року з’явилися передачі угорською мовою спочатку на Кошицькому, потім на Братиславському, а в 1934 році і на Шкільному радіо. Майже в кожному населеному пункті було «пересувне» кіно.

8.3. Освіта і релігійне життя

Загальну систему освіти в Угорщині створено першою Державною постановою про освіту «I. Ratio educationis (Ratio educationis totiusque rei litterariae per regnum Hungariae et provincias eidem adnexas)» у 1777 році. Як і раніше, в усіх навчальних закладах мовою викладання залишилась латинська, тому що вона була офіційною державною мовою: нею користувалась на Державних зборах, в адміністраціях, судах, нею творили закони. Ця мова була спільною для «різних націй», що проживали в Австро-Угорщині. Постанова приписувала проведення в початкових школах навчання рідною мовою жителів даного населеного пункту, а також вивчення німецької мови, яка відкривала шлях до більш високого рівня підготовки. У результаті в хорватських, німецьких, угорських, румунських, русинських, сербських і словацьких селах, містах Угорщини відбулось впровадження навчання рідною мовою. Виданий у 1806 році «II. Ratio educationis» визначав, що в освітній сфері – в навчальних матеріалах, підручниках тощо – потрібно уникати усього, що з точки зору релігійної або національної толерантності може бути образливим, а також ввів на території країни обов’язкове викладання угорської мови в гімназіях. Одна з постанов 1818 року ввела, починаючи з 1819/1820 навчального року, обов’язкове викладання угорської мови у школах усіх типів. У 1840 році угорська мова стала в країні офіційною, а з 1844 року – офіційною мовою навчання в середніх і вищих навчальних закладах. Після завершення революції і визвольної боротьби 1848–1849 років, з 1850 року в Угорщині почав діяти прийнятий у 1849 році австрійський закон про освіту «Entwurf der Organisation der Gymnasien und Realschulen in Oesterreich», який залишався чинним аж до 1867 року, до утворення Австро-Угорської монархії.

Найголовнішим нововведенням цього закону було те, що в гімназіях запровадили попредметне викладання.

Закон про компроміс (дуалізм) 1867 року надав Угорщині конституційну самостійність у питаннях суспільного права та самоврядності. Так з’явилась можливість створення Міністерства у справах релігії й народної освіти. За каденції міністра культури і освіти Йожефа Етвеша відбулася реформа освіти Угорщини.

Так, законом 1868 року про народні школи було створено законодавчу основу сучасної народної освіти, яка базується на урівноваженні обов’язкового навчання

Закарпаття у складі Чехословацької Республіки (1919–1939)

та вільного вибору дисциплін. За каденції міністра Аґоштона Трефорта проведено модернізацію середньої та вищої освіти. Знаменитою стала програма шкільного будівництва. Альберт Аппоні (Закон Аппоні (1907)) започаткував процес, який передбачав переведення навчання в державних школах виключно на угорську мову, збереження ж мов інших національностей на практиці перекладалось на систему церковно-конфесійного навчання.

Створена в 1918 році Чехословацька Республіка певний час зберігала попередню шкільну систему: в чеських областях держави залишились австрійські, а в Словачині та Підкарпатській Русі – угорські освітні закони та інструкції. На Підкарпатській Русі найвищою місцевою освітньою інстанцією з 1922 року стала Ужгородська референтура Міністерства національної культури і шкільництва.



Pages:     | 1 |   ...   | 27 | 28 || 30 | 31 |   ...   | 104 |
 
Похожие работы:

«Художня проза Михайла Старицького. – Черкаси, 2003. 11. Грабович Г. До історії української літератури. Дослідження, есе, полеміка. – К., 1977. 12. Франко І. Наша поезія в 1901 році // Франко І. Зібр. творів: у 50-ти томах., – К.,1982. – Т.33. 13. Филипович П. Пушкін в українській літературі // Павло Филипович. Літературознавчі студії. Компаративістика. Статті. Рецензії. – Черкаси, 2008. 14. Левчик Н.В., Мороз Л.З. Михайло Старицький // Історія української літератури. ХІХ століття: У З кн. Кн....»

«ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK LVIV UNIV. Серія книгознавство., 2006. Вип. 1. С. 261 – 263 Ser. Bibliology., 2006. № 1. P. 261 – 263 Наталя ЛЕШКОВИЧ, Михайло КРІЛЬ: Віра Фрис. Історія кириличної рукописної книги в Україні Х – XVIII ст. Львів: Львів. нац. ун-т, 2003. 188 с. + 8 кольор. іл. Слов’янський світ 1140 років тому дістав власне письмо завдяки діяльності і духовному подвигу святих Кирила і Мефодія. Це письмо, з якого згодом розвинулося українське, є одним з неоціненних джерел нашої...»

«МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені Івана Франка КАФЕДРА ФІЛОСОФІЇ ФІЛОСОФІЯ ПРОГРАМА КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ ТА МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ АСПІРАНТІВ, СТАЖИСТІВ І ЗДОБУВАЧІВ Житомир – 2005 УДК Друкується за рішенням вченої ради Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка, протокол № 11 від 26 червня 2003 року Філософія: Програма кандидатського іспиту та методичні рекомендації для аспірантів, стажистів і здобувачів / Укладачі:...»

«ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА ВИХОР Інна Василівна УДК 821. 111 ДИСКУРС МІСТА В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ КІНЦЯ ХІХ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ 10.01.06 – теорія літератури Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Тернопіль-2011 Дисертацією є рукопис Робота виконана на кафедрі української літератури Міжнародного економікогуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука (м.Рівне), Міністерство освіти...»

«Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия Филология. Социальные коммуникации. Том 24 (63). 2011 г. №2. Часть 2. С.408-412. УДК 811.161.2+81'373.46 ОРІЄНТАЛІЗМИ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ Данилюк Н. М. Університет Миколи Коперника, м. Торунь, Польща Метою статті є спроба з’ясувати, як орієнтальні народи, що заселяли (заселяють) Україну, та їх мови вплинули на український лексичний фонд, установити, від кого й у які періоди свого розвитку українська мова перейняла...»

«Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Факультет історії, політології та міжнародних відносин Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» Напрям 6.030104 – «Політологія» Галузь знань 0301 – Соціально-політичні науки Кваліфікація – політолог, викладач суспільно-політичних дисциплін Чернівці 1. ІНФОРМАЦІЯ ПРО ВИПУСКОВУ КАФЕДРУ Назва кафедри – кафедра політології та державного управління Чернівецького...»

«Міський голова Олександр Шикер Древній Острог – місто оповите загадковими легендами, край фортець та городищ, земля з багатовіковою історією, некоронована столиця Великої Волині. Переживши різні незгоди і вікові потрясіння, ця місцевість продовжує берегти свої безцінні скарби для прийдешніх поколінь і зачаровувати своєю неповторною природою і історичними пам’ятками. Острозька міська рада вул.Ревкомівська,4, м.Острог, Рівненської області, Україна, 35800тел./факс 0 (3654)2-22-60/ 3-00-74, E-mail:...»

«Міжнародні відносини і туризм: сучасність та ретроспектива Тарас Рущак Науковий керівник – канд. іст. наук, доц. Гулай В. В., Національний Університет “Львівська Політехніка” громадсьКе життя уКраїнсьКої діасПори в чесьКій ресПубліці У статті проаналізовано ключові аспекти життя укранської діаспори в Чеській Республіці. Досліджено процес іміграції українського населення в Чехію. This paper analyzes main aspects of the Ukrainian diaspora in the Czech Republic. These statistics shows and...»

«Вступ НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса ЮРІЙ ПОЛІЩУК Національні меншини Правобережжя України у контексті етнічної політики Російської імперії (кінець ХVIII – початок ХХ століття) Київ – Юрій Поліщук. Національні меншини Правобережжя України. УДК 94(477. 4)«17/19»: 327(470+571) ББК Т3(2)5-56(4Ук) П Рекомендовано до друку вченою радою Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, протокол № 4...»

«Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского Серия «Проблемы педагогики средней и высшей школы». Том 26 (65). 2013 г. № 1. С. 257-277. УДК 376.353 НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ ЩОДО ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я СТАРШОКЛАСНИКІВ Гавриленко Ю.М. Таврический национальный университет имени В.И. Вернадского, Симферополь, Украина E-mail nauka61@mail.ru Стаття присвячена дослідженню проблеми виховання здорового способу життя у...»




Продажа зелёных и сухих саженцев столовых сортов Винограда (по Украине)
Тел.: (050)697-98-00, (067)176-69-25, (063)846-28-10
Розовые сорта
Белые сорта
Чёрные сорта
Вегетирующие зелёные саженцы


 
2013 www.uk.x-pdf.ru - «Безкоштовна електронна бібліотека»